About: Logic

An Entity of Type: organisation, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Logic is the study of correct reasoning or good arguments. It is often defined in a more narrow sense as the science of deductively valid inferences or of logical truths. In this sense, it is equivalent to formal logic and constitutes a formal science investigating how conclusions follow from premises in a topic-neutral way or which propositions are true only in virtue of the logical vocabulary they contain. When used as a countable noun, the term "a logic" refers to a logical formal system. Formal logic contrasts with informal logic, which is also part of logic when understood in the widest sense. There is no general agreement on how the two are to be distinguished. One prominent approach associates their difference with the study of arguments expressed in formal or informal languages. An

Property Value
dbo:abstract
  • Logika má více významů – v češtině se běžně používá ve smyslu myšlenková cesta, která vedla k daným závěrům. Logika je také formální věda, zkoumající právě onen způsob vyvozování závěrů. Logika není empirická věda o myšlení. Studuje objektivní podmínky správnosti, jinak řečeno je to disciplína studující relaci „vyplývání“. Logika nezkoumá úplně obecně poznání – to je předmětem filosofické disciplíny epistemologie. Jako mnoho dalších věd vznikla logika coby součást filosofie a toto zařazení částečně stále platí. Logika se výrazně rozvinula i v matematice, a proto je řazena i do matematiky. Některé části logiky mají blíž k filosofii, jiné zas k matematice, a proto se někdy rozlišuje matematická logika a . Logika má též důležité aplikace v informatice. (cs)
  • المنطق (من اليونانية القديمة: λογική، بالحروف اللاتينية: logikḗ) هو الدراسة المنهجية لشكل الاستدلال الصحيح، وقوانين المعرفة الحقيقية الأكثر شيوعًا، الاستنتاج الصحيح هو الذي يُوجِد علاقات محددة للدعم المنطقي بين افتراضات الاستدلال ونتائجه. لا يوجد اتفاق عالمي على النطاق الدقيق لمفهوم المنطق، لكنه بشكل تقليدي يشتمل على تصنيف الحجج والكشف المنهجي لـ"الشكل المنطقي" المشترك بين جميع الحجج الصحيحة ودراسة البرهان والاستدلال، بما في ذلك المفارقات والمغالطات، ودراسة بناء الجملة والدلالات، كما يُعرَّف المنطق أيضاً بأنه«آلةُ قانونيةُ تعصم مراعاتُها الذهنَ عن الخطأِ في الفكر».في المقام الأول يُدْرَس في تخصصات الفلسفة والرياضيات وعلم الدلالة وعلم الحاسوب. ويعتبر أرسطو أول من كتب عن المنطق بوصفه علمًا قائمًا بذاته، وسميت مجموعة بحوثه المنطقية أورغانون، فكان القياس في نظر أرسطو هو صورة الاستدلال، ولكن بقيام النهضة الأوروبية ونهضة العلوم الطبيعية أصبح المنطق علمًا مختلفًا نوعا ما عن منطق أرسطو، فظهر منطق الاستقراء الذي كان رائده فرانسيس بيكون واستكمله بعد ذلك جون ستيوارت ميل. هناك أيضًا جانب المنطق الرياضي الذي ابتدأه لايبنتس وعدّله برتراند راسل الذي ربط الرياضيات بالمنطق وجعلها امتدادًا له. تاريخيًا، تمت دراسة المنطق في الفلسفة (منذ العصور القديمة) والرياضيات (منذ منتصف القرن التاسع عشر)، ودُرس المنطق في الآونة الأخيرة في علوم الحاسوب واللغويات وعلم النفس، وغيرها من المجالات. (ar)
  • Η λογική έχει δύο έννοιες. Είναι η μελέτη των τρόπων συλλογισμού (εκείνων που ισχύουν, καθώς και των εσφαλμένων), όπως και η χρήση έγκυρων συλλογισμών. Στην τελευταία αυτή έννοια, η λογική χρησιμοποιείται στις περισσότερες πνευματικές δραστηριότητες, συμπεριλαμβανομένης της φιλοσοφίας της επιστήμης,και της λακωνικότητας ,αλλά στην πρώτη έννοια κατά κύριο λόγο μελετήθηκε στους κλάδους της φιλοσοφίας, των μαθηματικών, της σημασιολογίας και της πληροφορικής. Εξετάζει γενικές οι οποίες μπορούν να επιχειρηματολογηθούν. Στα μαθηματικά είναι η μελέτη των έγκυρων συμπερασμάτων μέσα σε μια τυπική γλώσσα. Η λογική επιπλέον μελετήθηκε στη . Η λογική μελετήθηκε σε πολλούς αρχαίους πολιτισμούς, όπως Ινδία, Κίνα, Περσία και Ελλάδα. Στη Δύση, η λογική καθιερώθηκε ως επίσημος κλάδος από τον Αριστοτέλη, ο οποίος της έδωσε θεμελιώδη θέση στη φιλοσοφία. Η μελέτης της λογικής ήταν μέρος της κλασικής trivium, η οποία περιελάμβανε, επίσης, τη γραμματική και τη ρητορική. Στην Ανατολή, η λογική αναπτύχθηκε από τους Βουδιστές και τους Τζαϊνιστές. Η λογική συχνά χωρίζεται σε τρία μέρη, τον επαγωγικό συλλογισμό, τον και τον παραγωγικό συλλογισμό. (el)
  • Logiko (malnovgreka λογικὴ τέχνη arto de rezonado, tio de λόγος [LOgos] vorto, diraĵo; racio) estas branĉo de filozofio, kiu okupiĝas pri racia rezonado. Ĝi povas esti konsiderata ankaŭ fako de matematiko kaj de komputiko. Tradicie ĝi estas dividita en du ĉefajn branĉojn: la dedukta logiko kaj la indukta logiko. Tamen, la vorto logiko plej ofte signifas nur deduktan logikon, ĉar multaj modernaj logikistoj ne konsentas, ke indukta logiko apartenas al logiko. La resto de ĉi tiu artikolo temas nur pri dedukta logiko (de nun simple nomata logiko). Logiko estas la studo de la valideco de argumentoj. Argumento konsistas el du partoj: la premisoj kaj la konkludo. Ĝi estas nomata valida, se la vereco de la premisoj entenas la verecon de la konkludo. Oni povas diri ankaŭ, ke ĝi estas valida, se estas neeble, ke la konkludo malveras kiam la premisoj veras. Logikistoj uzas aron de specialaj simboloj por pli preciza reprezento de asertoj, ĉar ordinara lingvaĵo ĉiam estas iom malpreciza. Ekzemploj de tiaj signoj estas → ("entenas", "nur se"), ∧ ("kaj"), ∨ ("aŭ"), ∃ ("ekzistas"), ∀ ("ĉiuj") kaj ordinaraj literoj (a,b,c,...; P,Q,R,...). Permesitaj kombinoj de tiaj simboloj nomiĝas formuloj. La ĉefaj branĉoj de logiko estas la asertologiko kaj la predikata logiko. La predikata logiko estas etendiĝo de la asertologiko, ĉar ĝi aldonas pliajn logikajn simbolojn, sed ankoraŭ povas esprimi ĉiujn formulojn de la asertologiko. Eblas krei eĉ pli ampleksajn logikajn sistemojn, kiel la epistema logiko aŭ la modala logiko, sed ili estas pli disputeblaj. Logiko estis studita en kelkaj antikvaj civilizoj, kiaj Grekio, Hindio, kaj Ĉinio. En Okcidento, logiko estis establita kiel formala fako fare de Aristotelo, kiu donis al ĝi fundamentan lokon en filozofio. La studo de logiko estis parto de la klasika trivium, kiu inkludis ankaŭ gramatikon kaj retorikon. Logiko estis poste etendita de Al-Farabi kiu kategoriis ĝin en du separitaj grupoj (ideo kaj pruvo). Poste, Aviceno revivigis la studon de logiko kaj disvolvis rilatojn inter tempo kaj ties implicon. En Oriento, logiko estis disvolvigita fare de Hinduoj, Budhistoj kaj Ĝajnistoj. Alian specon de logiko difinis Lewis Carroll en siaj verkaĵoj La Ludo de Logiko kaj Simbola Logiko, kun ekzemploj kaj ekzercoj. Ofte menciita logika problemo estas la problemo pri la Aktuala reĝo de Francio. (eo)
  • Mit Logik (von altgriechisch λογικὴ τέχνη logikè téchnē ‚denkende Kunst‘, ‚Vorgehensweise‘) oder auch Folgerichtigkeit wird im Allgemeinen das vernünftige Schlussfolgern und im Besonderen dessen Lehre – die Schlussfolgerungslehre oder auch Denklehre – bezeichnet. In der Logik wird die Struktur von Argumenten im Hinblick auf ihre Gültigkeit untersucht, unabhängig vom Inhalt der Aussagen. Bereits in diesem Sinne spricht man auch von „formaler“ Logik. Traditionell ist die Logik ein Teil der Philosophie. Ursprünglich hat sich die traditionelle Logik in Nachbarschaft zur Rhetorik entwickelt. Seit dem 20. Jahrhundert versteht man unter Logik überwiegend symbolische Logik, die auch als grundlegende Strukturwissenschaft, z. B. innerhalb der Mathematik und der theoretischen Informatik, behandelt wird. Die moderne symbolische Logik verwendet statt der natürlichen Sprache eine künstliche Sprache (ein Satz wie: „Der Apfel ist rot“ wird z. B. in der Prädikatenlogik als formalisiert, wobei für: Der Apfel und für: ist rot steht) und verwendet streng definierte Schlussregeln. Ein einfaches Beispiel für so ein formales System ist die Aussagenlogik (dabei werden sogenannte atomare Aussagen durch Buchstaben ersetzt). Die symbolische Logik nennt man auch mathematische Logik oder formale Logik im engeren Sinn. (de)
  • Logika (grezieratik λόγος logos = hitz, arrazoi, funts) argudioen aztertzea gauzatzen duen zientzia da. Bere betebehar nagusia egia eta gezurra desberdintzeko sistemak eta arrazoitze logikoak ezartzean datza. Logika oso garrantzitsua da epistemologiari dagokionez, honek arrazoitzea ahalbidetzen du, eta horrela, bai gizakiek - zein adimendun beste zenbait izakik, gailuk edo sistemak- arrazoia aurkitzen dute, euren jakituria biderkatu dakielarik. Aipaturiko gailu eta sistemek, ez diote logikari jarraitzen, berez logikaz egindako programa baten aginduetara daude. Gizakiek arrazoitzeko duten modua, beste alor batzuetan ikasi ohi da, psikologia kognitiboan adibidez. Normalean logika, filosofiaren adar bat bailitzan ikasi izan da. 1800. urtearen erditik aurrera, logika matematikaren munduarekin erlazionatu, eta honetan ikasten hasi ziren. Azken aldian ordea, informatikara zabaldu izan da. Horrela, logikaren helburua oso zabala izan daiteke, bere barnean probabilitatearen eta kausen gaineko arrazoitzea biltzen duelarik. Logikan ere aztertu ohi dira, argudioak eta paradoxak. Greziarrek dialektika logika eta erretorikan banandu izan zuen; erretorikan agertutako konbentzitzeko argudioak, logikarekin alderatu daitezke, dialektika delako bien ezaugarri. (eu)
  • La lógica es una rama de la filosofía​ de carácter interdisciplinario, entendida como la ciencia formal que estudia los principios de la demostración y la inferencia válida,​ las falacias, las paradojas y la noción de verdad.​ La lógica se divide en varias categorías según su campo de estudio. La lógica filosófica estudia el concepto y la definición, la enunciación o proposición y la argumentación utilizando los métodos y resultados de la lógica moderna para el estudio de problemas filosóficos. La lógica matemática estudia la inferencia mediante sistemas formales como la lógica proposicional, la lógica de primer orden y la lógica modal. La lógica informal se enfoca en el desarrollo lingüístico de los razonamientos y sus falacias. La lógica computacional es la aplicación de la lógica matemática a las ciencias de la computación. Los orígenes de la lógica se remontan a la Edad Antigua, con brotes independientes en China, India y Grecia. Desde entonces, la lógica tradicionalmente se considera una rama de la filosofía, pero en el siglo XX la lógica ha pasado a ser principalmente la lógica matemática, y por lo tanto ahora también se considera parte de las matemáticas, e incluso una ciencia formal independiente. No existe un acuerdo universal sobre la definición exacta o los límites de la lógica.​​​ Sin embargo, el ámbito de la lógica (interpretada en sentido amplio) incluye: * La clasificación de los argumentos. * El análisis sistemático de las formas lógicas. * El estudio sistemático de la validez de las inferencias deductivas. * La fuerza de las inferencias inductivas. * El estudio de los argumentos defectuosos, como las falacias. * El estudio de las paradojas lógicas. * El estudio de la sintaxis y la semántica de los lenguajes formales. * El estudio de los conceptos de , denotación y verdad. Históricamente, la lógica se ha estudiado principalmente en filosofía desde la antigüedad, en matemáticas desde mediados del siglo XIX y en informática desde mediados del siglo XX. Más recientemente, la lógica también se ha estudiado en lingüística y en ciencias cognitivas. En general, la lógica sigue siendo un área de estudio fuertemente interdisciplinaria. (es)
  • Logic is the study of correct reasoning or good arguments. It is often defined in a more narrow sense as the science of deductively valid inferences or of logical truths. In this sense, it is equivalent to formal logic and constitutes a formal science investigating how conclusions follow from premises in a topic-neutral way or which propositions are true only in virtue of the logical vocabulary they contain. When used as a countable noun, the term "a logic" refers to a logical formal system. Formal logic contrasts with informal logic, which is also part of logic when understood in the widest sense. There is no general agreement on how the two are to be distinguished. One prominent approach associates their difference with the study of arguments expressed in formal or informal languages. Another characterizes informal logic as the study of ampliative inferences, in contrast to the deductive inferences studied by formal logic. But it is also common to link their difference to the distinction between formal and informal fallacies. Logic is based on various fundamental concepts. It studies arguments, which are made up of a set of premises together with a conclusion. Premises and conclusions are usually understood either as sentences or as propositions and are characterized by their internal structure. Complex propositions are made up of other propositions linked to each other by propositional connectives. Simple propositions have subpropositional parts, like singular terms and predicates. In either case, the truth of a proposition usually depends on the denotations of its constituents. Logically true propositions constitute a special case since their truth depends only on the logical vocabulary used in them. The arguments or inferences made up of these propositions can be either correct or incorrect. An argument is correct if its premises support its conclusion. The strongest form of support is found in deductive arguments: it is impossible for their premises to be true and their conclusion to be false. This is the case if they follow a rule of inference, which ensures the truth of the conclusion if the premises are true. A consequence of this is that deductive arguments cannot arrive at any substantive new information not already found in their premises. They contrast in this respect with ampliative arguments, which may provide genuinely new information. This comes with an important drawback: it is possible for all their premises to be true while their conclusion is still false. Many arguments found in everyday discourse and the sciences are ampliative arguments. They are sometimes divided into inductive and abductive arguments. Inductive arguments usually take the form of statistical generalizations while abductive arguments are inferences to the best explanation. Arguments that fall short of the standards of correct reasoning are called fallacies. For formal fallacies, the source of the error is found in the form of the argument while informal fallacies usually contain errors on the level of the content or the context. Besides the definitory rules of logic, which determine whether an argument is correct or not, there are also strategic rules, which describe how a chain of correct arguments can be used to arrive at one's intended conclusion. In formal logic, formal systems are often used to give a precise definition of correct reasoning using a formal language. Systems of logic are theoretical frameworks for assessing the correctness of reasoning and arguments. Aristotelian logic focuses on reasoning in the form of syllogisms. Its traditional dominance was replaced by classical logic in the modern era. Classical logic is "classical" in the sense that it is based on various fundamental logical intuitions shared by most logicians. It consists of propositional logic and first-order logic. Propositional logic ignores the internal structure of simple propositions and only considers the logical relations on the level of propositions. First-order logic, on the other hand, articulates this internal structure using various linguistic devices, such as predicates and quantifiers. Extended logics accept the basic intuitions behind classical logic and extend it to other fields, such as metaphysics, ethics, and epistemology. This happens usually by introducing new logical symbols, such as modal operators. Deviant logics, on the other hand, reject certain classical intuitions and provide alternative accounts of the fundamental laws of logic. While most systems of logic belong to formal logic, some systems of informal logic have also been proposed. One prominent approach understands reasoning as a dialogical game of persuasion while another focuses on the epistemic role of arguments. Logic is studied in and applied to various fields, such as philosophy, mathematics, computer science, and linguistics. Logic has been studied since Antiquity, early approaches including Aristotelian logic, Stoic logic, Anviksiki, and the mohists. Modern formal logic has its roots in the work of late 19th-century mathematicians such as Gottlob Frege. (en)
  • La logique, du grec λογική / logikê, est un terme dérivé de λόγος / lógos — signifiant à la fois « raison », « langage » et « raisonnement » — est, dans une première approche, l'étude des règles formelles que doit respecter toute argumentation correcte. Le terme aurait été utilisé pour la première fois par Xénocrate. La logique antique se décompose d'abord en dialectique et rhétorique. Elle est depuis l'Antiquité l'une des grandes disciplines de la philosophie, avec l'éthique (philosophie morale) et la physique (science de la nature). Au Moyen Âge, elle ne figure pas explicitement parmi les sept arts libéraux : * trivium : grammaire, dialectique et rhétorique ; * quadrivium : arithmétique, géométrie, astronomie et musique. Les travaux de George Boole, Jevons ont permis depuis le XIXe siècle le développement fulgurant d'une approche mathématique de la logique. Sa convergence opérée avec l'informatique depuis la fin du XXe siècle lui a donné un regain de vitalité. Elle trouve depuis le XXe siècle de nombreuses applications en ingénierie, en linguistique, en psychologie cognitive, en philosophie analytique ou en communication. (fr)
  • An eolaíocht a stiúrann gníomhú an réasúin ionas go n-oibreoidh sé go hordúil, go héasca, agus gan earráid, is ea loighic. (ga)
  • Logika berasal dari kata Yunani kuno λόγος (logos) yang berarti hasil pertimbangan akal pikiran yang diutarakan lewat kata dan dinyatakan dalam bahasa. Logika adalah salah satu cabang filsafat. Sebagai ilmu, logika disebut dengan logike episteme (bahasa Latin: logica scientia) atau ilmu logika (ilmu pengetahuan) yang mempelajari kecakapan untuk berpikir secara lurus, tepat, dan teratur. Ilmu di sini mengacu pada kemampuan rasional untuk mengetahui dan kecakapan mengacu pada kesanggupan akal budi untuk mewujudkan pengetahuan ke dalam tindakan. Kata logis yang dipergunakan tersebut bisa diartikan dengan masuk akal. (in)
  • 논리학(論理學, 문화어: 론리학, logic)은 '논리' 및 그것과 관련된 구성과 원리들을 분석하고 체계화하는 학문이다. 타당한 논증, 곧 추론과 증명의 법칙을 연구하는 학문으로, 일반적으로는 논증의 학문이라고 정의된다. 판단·추리·개념 등과 관련하여 올바른 명제를 전제로 하는 '타당한 추론(推論)의 형식'(valid rules of inference)에 관한 인문 과학이라고도 한다. 흔히 철학의 한 분과로 분류되나, 형식적 논리학은 수학기초론과 깊이 연관되어 있다. 한편 라이프니츠는 '모든 과학들이 공리들을 규명할 때 그러한 사용에서 그리고 그러한 원칙에서의 논리학의 당위적인 역할'이라는 맥락의 서술을 한 바 있다. (ko)
  • 論理学(ろんりがく、英: logic、ロジック)とは、「論理」を成り立たせる論証の構成やその体系を研究する学問である。 現代の論理学については「現代論理学(数理論理学)」を参照 (ja)
  • Logika (gr. λόγος, logos, rozum, słowo, myśl) – nauka o sposobach jasnego i ścisłego formułowania myśli, o regułach poprawnego rozumowania i uzasadniania twierdzeń. Wraz z retoryką stanowiła część filozofii. W kulturze europejskiej za prekursora usystematyzowania logiki uważa się Arystotelesa. Współczesna logika, wykorzystując metodę formalną, znacznie rozszerzyła pole badań, włączając w to badania nad matematyką (metamatematyka, logika matematyczna), konstruowanie nowych systemów logicznych (np. logiki wielowartościowe), czysto teoretyczne badania o matematycznym charakterze (np. teoria modeli), zastosowania logiki w informatyce i sztucznej inteligencji (logic for computer science). (pl)
  • Lógica (do grego λογική logos) tem dois significados principais: discute o uso de raciocínio em alguma atividade e é o estudo normativo, filosófico do raciocínio válido. No segundo sentido, a lógica é discutida principalmente nas disciplinas de filosofia, matemática e ciência da computação. Ambos os sentidos se baseando no foco comum referente a harmonia de raciocínio, a proporcionalidade formal entre argumentos, assim sendo, a correta e equilibrada relação entre todos os termos, a total concordância entre cada um deles dentro de um desenvolvimento. A lógica examina de forma genérica as formas que a argumentação pode tomar, quais dessas formas são válidas e quais são falaciosas.Em filosofia, o estudo da lógica aplica-se na maioria dos seus principais ramos: metafísica, ontologia, epistemologia e ética.Na matemática, estudam-se as formas válidas de inferência de uma linguagem formal. Na ciência da computação, a lógica é uma ferramenta indispensável. Por fim, a lógica também é estudada na teoria da argumentação. A lógica foi estudada em várias civilizações da Antiguidade. Na Índia, a recursão silogística, Nyaya remonta há 1900 anos. Na China, o Moísmo e a Escola dos Nomes datam de há 2200 anos.Na Grécia Antiga a lógica foi estabelecida como disciplina por Aristóteles, com a sua obra Organon. Ele dividiu a lógica em formal e . O estudo da lógica era parte do Trivium clássico, juntamente com a gramática e a retórica (ver: Artes liberais). A lógica é frequentemente dividida em três partes: o raciocínio indutivo, o raciocínio abdutivo e o raciocínio dedutivo. (pt)
  • Logica of redeneerkunst is de wetenschap die zich bezighoudt met de formele regels van het redeneren. Traditioneel wordt de logica door de filosofie bestudeerd, maar zij wordt ook tot de wiskunde gerekend. De logicus (meervoud: logici) is gespecialiseerd in deze tak van wetenschap, maar ook door wetenschappers binnen veel andere takken en subdisciplines van de wetenschap wordt veel gebruikgemaakt van de logica. (nl)
  • Ло́гика (др.-греч. λογική — «наука о правильном мышлении», «способность к рассуждению»; от др.-греч. λόγος — «логос», «рассуждение», «мысль», «разум», «смысл») — нормативная наука о законах, формах и приёмах интеллектуальной деятельности. Логика, как наука, возникла в недрах древнегреческой философии. Далее в течение почти двух с половиной тысячелетий до второй половины XIX века логика изучалась как часть философии и риторики. Начало современной логики, построенной в форме исчисления, положил Г. Фреге в сочинении «Begriffsschrift» («Запись в понятиях», в другом переводе — «Исчисление в понятиях», 1879). Основная цель логики, и её функция сохранить в неизменном виде законы выведения последующих утверждений из предыдущих. При этом истинность выводов, зависят только от истинности входящих в вывод утверждений, и от правильной их связи между собой. Изучая, как одни мысли следуют из других, логика выявляет законы мышления. Кроме главного значения, как науки, изучающей законы мышления со стороны формы мыслей, а не их содержания, слово «логика» обладает также близкими, но более специализированными значениями «внутренняя закономерность, присущая тем или иным явлениям» или «правильный, разумный ход рассуждений». В частности, этим словом может называться следующее: * в процессе мышления — когда говорится о логичном и нелогичном мышлении, где последовательность утверждений соответствует изученным в логике схемам, в отличие от полностью бессвязных и рассуждений по аналогии с произвольными понравившимися автору образами или стереотипами; * в электронике — вид схем, предназначенных для обработки информации и управления, в отличие от силовых схем трансформации и распределения энергии, и маломощных, но обрабатывающих атомарные сигналы: фильтрации, регистрации, генерации; * в произвольных явлениях — приписываемая или обнаруженная в их функционировании определённая схема, повторяющийся в процессах шаблон, которые могут быть описаны в логических категориях: состояние, подчинение, отражение, зависимость и т. п. (ru)
  • Logik är i bred bemärkelse läran om vad som gör ett resonemang eller en argumentation giltig. Den vetenskapliga disciplinen logik är ett omfattande och vittförgrenat ämnesområde på gränsen mellan filosofi och matematik, och har som utgångspunkt studiet av giltiga slutledningar baserat på språkliga entiteters form, till skillnad från dessas innehåll. Logik som formell vetenskap har sitt ursprung i Aristoteles första systematiseringar av så kallade syllogismer, korrekta slutledningar givet två premisser. Modern logik, såsom formell logik, symbolisk logik och matematisk logik är en abstrakt vetenskap som har kopplingar till datalogi, lingvistik och kognitionsforskning. Matematiken är dock det närmaste studieområdet för logiken eftersom exakta definitioner, bevis, abstraktioner och formalism är fundamentala för båda vetenskaperna. Till en början handlade den moderna logiken om den nutida motsvarigheten till Aristoteles' idéer: Deduktion i formella system med hjälp av formella språk. Språk som tidigt studerades var satslogiken och predikatlogiken. Inom ramen för dessa kunde man ge exakta definitioner av begrepp som sats, härledning och logisk konsekvens. Senare fick logikerna en djupare insikt om språkens möjligheter och begränsningar. Det logiska studiet av metoder och system som tillämpas inom logiken har gett upphov till många nya grenar av logiken och till fundamentala begrepp som avgörbarhet och fullständighet. (sv)
  • 邏輯(古希臘語:λογική;德語:Logik;法語:logique;英語:logic;意大利语、西班牙语: logica;葡萄牙语: lógica),又稱理則、論理、推理、推論,是有效(或正确)推論的研究。更广泛地说,逻辑是对论证的分析和评估。 邏輯可分為形式邏輯,與非形式邏輯。 邏輯被使用在大部份的智能活動中,但主要在心理、学习、哲學、語義學、數學、推论统计学、脑科学、法律和電腦科學等領域內被視為一門學科。邏輯討論邏輯論證一般會呈現的,哪種形式是有效的,以及其中的謬論。 邏輯推理通常可分為三种:歸納推理、溯因推理和演繹推理。 科學方法都屬於歸納推理, 沒有必然性。 數學則屬於演繹推理。 在哲學裡,邏輯被應用在大多數的主要領域之中:形上學/宇宙論、本體論、知識論及倫理學。 在數學裡,邏輯是指和数理邏輯,形式逻辑是研究某個形式語言的有效推論。主要是演繹推理。 在辯證法中也涉及到邏輯。数理邏輯是研究抽象邏輯关系和数学基本的问题。 在心理、脑科学、语义学、法律裡,是研究人类思想推理的处理。 在学习、推论统计学裡,是研究最大可能的结论。主要是歸納推理、溯因推理。 在電腦科學裡, 是研究各种方法的性质,可能性,和实现在机器上。主要是歸納推理、溯因推理,也有在歸納推理的研究。 从古文明开始(如古印度、古中國和古希臘)都有對邏輯進行研究。在西方,亞里斯多德將邏輯建立成一門正式的學科,並在哲學中給予它一個基本的位置。 (zh)
  • Ло́гіка (від дав.-гр. λογική, також пов'язане з λόγος — слово, значення, думка, мова) — наука про закони та різновиди мислення, способи пізнання й умови істинності знань і суджень, про найпростіші форми, принципи та методи правильного міркування. У щоденній мові логіка є способом судження, що полягає в отриманні висновку з набору припущень. Формальніше, логіка стосується виведення — процесу, що продукує нові твердження з уже встановлених. Саме тому в логіці особливу увагу приділяють структурам умовиводу — конкретніше, формальним відношенням між вихідними твердженнями й висновками, де «формальний» означає, що ці відносини є незалежними від самих тверджень. Не менш важливим є дослідження істинності умовиводу, охоплюючи різноманітні можливі визначення істинності та передумови, що на практиці уможливлюють її встановлення. Отож очевидною є важлива роль, яку відіграє логіка в епістемології, забезпечуючи її механізмом розширення знання. Також під логікою розуміється практичний розум, конкретне мислення, здатність розпізнавати кількісні характеристики і деталі навколишнього світу. Крім того, логіка дозволяє людині усвідомити інтуїтивно сприйняті образи і описати їх на зрозумілій іншим людям мові.[джерело?] Побічним продуктом логіки є рецепти мислення – опис того, як люди та інші розумні істоти/машини/системи мусять мислити. При цьому такі рецепти не є суттєвими для предмета самої логіки, але є радше одним із її практичних застосувань. Ба більше, їх не треба розглядати як опис того, як люди насправді мислять, що є предметом дослідження інших дисциплін, зокрема коґнітивної психології. Традиційно логіку вивчають як галузь філософії. Із середини дев’ятнадцятого століття логіка стає предметом дослідження математики, а останнім часом і інформатики. Як наука, логіка досліджує та класифікує структури тверджень і аргументів, розробляє схеми їхньої кодифікації. Отже, предмет дослідження логіки може бути дуже широким, охоплюючи судження про ймовірність і причинність. Логіка досліджує також структури логічних хиб і парадокси. Стародавні греки поділяли діалектику на логіку й риторику. Риторика має справу з переконувальною аргументацією, яку можна певною мірою розглядати як протиставлення логіці. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 46426065 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 129634 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1074745128 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:author
  • ARISTOTLE (en)
dbp:id
  • p/l060690 (en)
dbp:title
  • Categories (en)
  • Logical calculus (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:isPartOf
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • An eolaíocht a stiúrann gníomhú an réasúin ionas go n-oibreoidh sé go hordúil, go héasca, agus gan earráid, is ea loighic. (ga)
  • 논리학(論理學, 문화어: 론리학, logic)은 '논리' 및 그것과 관련된 구성과 원리들을 분석하고 체계화하는 학문이다. 타당한 논증, 곧 추론과 증명의 법칙을 연구하는 학문으로, 일반적으로는 논증의 학문이라고 정의된다. 판단·추리·개념 등과 관련하여 올바른 명제를 전제로 하는 '타당한 추론(推論)의 형식'(valid rules of inference)에 관한 인문 과학이라고도 한다. 흔히 철학의 한 분과로 분류되나, 형식적 논리학은 수학기초론과 깊이 연관되어 있다. 한편 라이프니츠는 '모든 과학들이 공리들을 규명할 때 그러한 사용에서 그리고 그러한 원칙에서의 논리학의 당위적인 역할'이라는 맥락의 서술을 한 바 있다. (ko)
  • 論理学(ろんりがく、英: logic、ロジック)とは、「論理」を成り立たせる論証の構成やその体系を研究する学問である。 現代の論理学については「現代論理学(数理論理学)」を参照 (ja)
  • Logika (gr. λόγος, logos, rozum, słowo, myśl) – nauka o sposobach jasnego i ścisłego formułowania myśli, o regułach poprawnego rozumowania i uzasadniania twierdzeń. Wraz z retoryką stanowiła część filozofii. W kulturze europejskiej za prekursora usystematyzowania logiki uważa się Arystotelesa. Współczesna logika, wykorzystując metodę formalną, znacznie rozszerzyła pole badań, włączając w to badania nad matematyką (metamatematyka, logika matematyczna), konstruowanie nowych systemów logicznych (np. logiki wielowartościowe), czysto teoretyczne badania o matematycznym charakterze (np. teoria modeli), zastosowania logiki w informatyce i sztucznej inteligencji (logic for computer science). (pl)
  • Logica of redeneerkunst is de wetenschap die zich bezighoudt met de formele regels van het redeneren. Traditioneel wordt de logica door de filosofie bestudeerd, maar zij wordt ook tot de wiskunde gerekend. De logicus (meervoud: logici) is gespecialiseerd in deze tak van wetenschap, maar ook door wetenschappers binnen veel andere takken en subdisciplines van de wetenschap wordt veel gebruikgemaakt van de logica. (nl)
  • المنطق (من اليونانية القديمة: λογική، بالحروف اللاتينية: logikḗ) هو الدراسة المنهجية لشكل الاستدلال الصحيح، وقوانين المعرفة الحقيقية الأكثر شيوعًا، الاستنتاج الصحيح هو الذي يُوجِد علاقات محددة للدعم المنطقي بين افتراضات الاستدلال ونتائجه. تاريخيًا، تمت دراسة المنطق في الفلسفة (منذ العصور القديمة) والرياضيات (منذ منتصف القرن التاسع عشر)، ودُرس المنطق في الآونة الأخيرة في علوم الحاسوب واللغويات وعلم النفس، وغيرها من المجالات. (ar)
  • Logika má více významů – v češtině se běžně používá ve smyslu myšlenková cesta, která vedla k daným závěrům. Logika je také formální věda, zkoumající právě onen způsob vyvozování závěrů. Logika není empirická věda o myšlení. Studuje objektivní podmínky správnosti, jinak řečeno je to disciplína studující relaci „vyplývání“. Logika nezkoumá úplně obecně poznání – to je předmětem filosofické disciplíny epistemologie. Logika má též důležité aplikace v informatice. (cs)
  • Η λογική έχει δύο έννοιες. Είναι η μελέτη των τρόπων συλλογισμού (εκείνων που ισχύουν, καθώς και των εσφαλμένων), όπως και η χρήση έγκυρων συλλογισμών. Στην τελευταία αυτή έννοια, η λογική χρησιμοποιείται στις περισσότερες πνευματικές δραστηριότητες, συμπεριλαμβανομένης της φιλοσοφίας της επιστήμης,και της λακωνικότητας ,αλλά στην πρώτη έννοια κατά κύριο λόγο μελετήθηκε στους κλάδους της φιλοσοφίας, των μαθηματικών, της σημασιολογίας και της πληροφορικής. Εξετάζει γενικές οι οποίες μπορούν να επιχειρηματολογηθούν. Στα μαθηματικά είναι η μελέτη των έγκυρων συμπερασμάτων μέσα σε μια τυπική γλώσσα. Η λογική επιπλέον μελετήθηκε στη . (el)
  • Logiko (malnovgreka λογικὴ τέχνη arto de rezonado, tio de λόγος [LOgos] vorto, diraĵo; racio) estas branĉo de filozofio, kiu okupiĝas pri racia rezonado. Ĝi povas esti konsiderata ankaŭ fako de matematiko kaj de komputiko. Tradicie ĝi estas dividita en du ĉefajn branĉojn: la dedukta logiko kaj la indukta logiko. Tamen, la vorto logiko plej ofte signifas nur deduktan logikon, ĉar multaj modernaj logikistoj ne konsentas, ke indukta logiko apartenas al logiko. La resto de ĉi tiu artikolo temas nur pri dedukta logiko (de nun simple nomata logiko). (eo)
  • Mit Logik (von altgriechisch λογικὴ τέχνη logikè téchnē ‚denkende Kunst‘, ‚Vorgehensweise‘) oder auch Folgerichtigkeit wird im Allgemeinen das vernünftige Schlussfolgern und im Besonderen dessen Lehre – die Schlussfolgerungslehre oder auch Denklehre – bezeichnet. In der Logik wird die Struktur von Argumenten im Hinblick auf ihre Gültigkeit untersucht, unabhängig vom Inhalt der Aussagen. Bereits in diesem Sinne spricht man auch von „formaler“ Logik. Traditionell ist die Logik ein Teil der Philosophie. Ursprünglich hat sich die traditionelle Logik in Nachbarschaft zur Rhetorik entwickelt. Seit dem 20. Jahrhundert versteht man unter Logik überwiegend symbolische Logik, die auch als grundlegende Strukturwissenschaft, z. B. innerhalb der Mathematik und der theoretischen Informatik, behandelt wi (de)
  • Logika (grezieratik λόγος logos = hitz, arrazoi, funts) argudioen aztertzea gauzatzen duen zientzia da. Bere betebehar nagusia egia eta gezurra desberdintzeko sistemak eta arrazoitze logikoak ezartzean datza. Logika oso garrantzitsua da epistemologiari dagokionez, honek arrazoitzea ahalbidetzen du, eta horrela, bai gizakiek - zein adimendun beste zenbait izakik, gailuk edo sistemak- arrazoia aurkitzen dute, euren jakituria biderkatu dakielarik. Aipaturiko gailu eta sistemek, ez diote logikari jarraitzen, berez logikaz egindako programa baten aginduetara daude. (eu)
  • La logique, du grec λογική / logikê, est un terme dérivé de λόγος / lógos — signifiant à la fois « raison », « langage » et « raisonnement » — est, dans une première approche, l'étude des règles formelles que doit respecter toute argumentation correcte. Le terme aurait été utilisé pour la première fois par Xénocrate. La logique antique se décompose d'abord en dialectique et rhétorique. Elle est depuis l'Antiquité l'une des grandes disciplines de la philosophie, avec l'éthique (philosophie morale) et la physique (science de la nature). (fr)
  • La lógica es una rama de la filosofía​ de carácter interdisciplinario, entendida como la ciencia formal que estudia los principios de la demostración y la inferencia válida,​ las falacias, las paradojas y la noción de verdad.​ No existe un acuerdo universal sobre la definición exacta o los límites de la lógica.​​​ Sin embargo, el ámbito de la lógica (interpretada en sentido amplio) incluye: (es)
  • Logic is the study of correct reasoning or good arguments. It is often defined in a more narrow sense as the science of deductively valid inferences or of logical truths. In this sense, it is equivalent to formal logic and constitutes a formal science investigating how conclusions follow from premises in a topic-neutral way or which propositions are true only in virtue of the logical vocabulary they contain. When used as a countable noun, the term "a logic" refers to a logical formal system. Formal logic contrasts with informal logic, which is also part of logic when understood in the widest sense. There is no general agreement on how the two are to be distinguished. One prominent approach associates their difference with the study of arguments expressed in formal or informal languages. An (en)
  • Logika berasal dari kata Yunani kuno λόγος (logos) yang berarti hasil pertimbangan akal pikiran yang diutarakan lewat kata dan dinyatakan dalam bahasa. Logika adalah salah satu cabang filsafat. Sebagai ilmu, logika disebut dengan logike episteme (bahasa Latin: logica scientia) atau ilmu logika (ilmu pengetahuan) yang mempelajari kecakapan untuk berpikir secara lurus, tepat, dan teratur. (in)
  • Lógica (do grego λογική logos) tem dois significados principais: discute o uso de raciocínio em alguma atividade e é o estudo normativo, filosófico do raciocínio válido. No segundo sentido, a lógica é discutida principalmente nas disciplinas de filosofia, matemática e ciência da computação. Ambos os sentidos se baseando no foco comum referente a harmonia de raciocínio, a proporcionalidade formal entre argumentos, assim sendo, a correta e equilibrada relação entre todos os termos, a total concordância entre cada um deles dentro de um desenvolvimento. (pt)
  • Ло́гіка (від дав.-гр. λογική, також пов'язане з λόγος — слово, значення, думка, мова) — наука про закони та різновиди мислення, способи пізнання й умови істинності знань і суджень, про найпростіші форми, принципи та методи правильного міркування. Також під логікою розуміється практичний розум, конкретне мислення, здатність розпізнавати кількісні характеристики і деталі навколишнього світу. Крім того, логіка дозволяє людині усвідомити інтуїтивно сприйняті образи і описати їх на зрозумілій іншим людям мові.[джерело?] (uk)
  • Logik är i bred bemärkelse läran om vad som gör ett resonemang eller en argumentation giltig. Den vetenskapliga disciplinen logik är ett omfattande och vittförgrenat ämnesområde på gränsen mellan filosofi och matematik, och har som utgångspunkt studiet av giltiga slutledningar baserat på språkliga entiteters form, till skillnad från dessas innehåll. Logik som formell vetenskap har sitt ursprung i Aristoteles första systematiseringar av så kallade syllogismer, korrekta slutledningar givet två premisser. (sv)
  • Ло́гика (др.-греч. λογική — «наука о правильном мышлении», «способность к рассуждению»; от др.-греч. λόγος — «логос», «рассуждение», «мысль», «разум», «смысл») — нормативная наука о законах, формах и приёмах интеллектуальной деятельности. Основная цель логики, и её функция сохранить в неизменном виде законы выведения последующих утверждений из предыдущих. При этом истинность выводов, зависят только от истинности входящих в вывод утверждений, и от правильной их связи между собой. Изучая, как одни мысли следуют из других, логика выявляет законы мышления. (ru)
  • 邏輯(古希臘語:λογική;德語:Logik;法語:logique;英語:logic;意大利语、西班牙语: logica;葡萄牙语: lógica),又稱理則、論理、推理、推論,是有效(或正确)推論的研究。更广泛地说,逻辑是对论证的分析和评估。 邏輯可分為形式邏輯,與非形式邏輯。 邏輯被使用在大部份的智能活動中,但主要在心理、学习、哲學、語義學、數學、推论统计学、脑科学、法律和電腦科學等領域內被視為一門學科。邏輯討論邏輯論證一般會呈現的,哪種形式是有效的,以及其中的謬論。 邏輯推理通常可分為三种:歸納推理、溯因推理和演繹推理。 科學方法都屬於歸納推理, 沒有必然性。 數學則屬於演繹推理。 在哲學裡,邏輯被應用在大多數的主要領域之中:形上學/宇宙論、本體論、知識論及倫理學。 在數學裡,邏輯是指和数理邏輯,形式逻辑是研究某個形式語言的有效推論。主要是演繹推理。 在辯證法中也涉及到邏輯。数理邏輯是研究抽象邏輯关系和数学基本的问题。 在心理、脑科学、语义学、法律裡,是研究人类思想推理的处理。 在学习、推论统计学裡,是研究最大可能的结论。主要是歸納推理、溯因推理。 在電腦科學裡, 是研究各种方法的性质,可能性,和实现在机器上。主要是歸納推理、溯因推理,也有在歸納推理的研究。 (zh)
rdfs:label
  • Logic (en)
  • المنطق (ar)
  • Lògica (ca)
  • Logika (cs)
  • Λογική (el)
  • Logik (de)
  • Logiko (eo)
  • Lógica (es)
  • Logika (eu)
  • Logique (fr)
  • Loighic (ga)
  • Logika (in)
  • 論理学 (ja)
  • Logica (it)
  • 논리학 (ko)
  • Lógica (pt)
  • Logika (pl)
  • Logica (nl)
  • Логика (ru)
  • Logik (sv)
  • Логіка (uk)
  • 逻辑 (zh)
owl:sameAs
skos:exactMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:academicDiscipline of
is dbo:education of
is dbo:field of
is dbo:genre of
is dbo:knownFor of
is dbo:literaryGenre of
is dbo:mainInterest of
is dbo:nonFictionSubject of
is dbo:notableIdea of
is dbo:occupation of
is dbo:philosophicalSchool of
is dbo:profession of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:discipline of
is dbp:field of
is dbp:fields of
is dbp:formerName of
is dbp:genre of
is dbp:knownFor of
is dbp:mainInterests of
is dbp:module of
is dbp:notableIdeas of
is dbp:occupation of
is dbp:schoolTradition of
is dbp:skills of
is dbp:subDiscipline of
is dbp:subject of
is dbp:subjects of
is dc:subject of
is gold:hypernym of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License