| dbo:abstract
|
- نفي المقدمات، أو ما يعرف أيضًا بالخطأ العكسي أو مغالطة افتراض المعكوس، هي مغالطة منطقية صورية. وهي الاستناد على صحة قول ما كدليل على صحة معكوسه. أو بمعنى آخر، إذا كانت مقدمة معينة تؤدي إلى نتيجة معينة، فالمغالطة هنا هي افتراض غياب النتيجة في حالة عدم صحة المقدمة. وفي العادة تتخذ الصيغة الآتية: إذا كانت س تؤدي إلى ص،إذن فبطلان الشرط س يفضي بالضرورة إلى بطلان ص. أو بالصيغة المجردة الآتية: وجميع الحجج التي تتخذ مثل هذه الصياغة باطلة. أو بلغة المنطق الصوري، فتلك الحجج ليست قوية بما فيه الكفاية حتى تستند عليها الاستنتاجات المزعومة، حتى لو صحت المقدمات المذكورة. ولفظ «نفي المقدمات» مشتق من حالة عدم صحة الشرط «س»، أو نفي جزء الجملة الشرطية من المقدمة.يمكن إثبات بطلان تلك الحجة عن طريق ذكر مثال يشتمل على مقدمة سليمة ولكنها تفضي إلى استنتاج خاطئ بمجرد النظر. كمثال: أنت تعمل كمدرب رياضة التزلج. إذن فلديك وظيفة.أما أنت فلست مدرب رياضة التزلج. إذن فليس لديك وظيفة. وقد صُمم ذلك المثال عمدًا حتى يبدو خطأه واضحًا، ولكن بوسع تلك المغالطة أن تتخذ أشكالًا تبدو مقنعة ظاهريًا، كما الأمر في المثال الذي وضحه آلان تورينج في مقالة بعنوان «آلات الحوسبة والذكاء»: «لو كان كل امرئ مقيد بمجموعة من القواعد المحددة التي ينظم بها حياته، لما تميزت حياة البشر عن طبيعة الآلات. لكن بالنظر إلى عدم وجود مثل هذه القواعد، فليس بالإمكان أن يكون البشر عبارة عن آلات.» لكن غياب مثل هذه القواعد المحددة لا ينفي كون البشر مجرد آلات. وبالتالي فإن تلك الحجة باطلة (كما قصد تورينج). ومن الجائز أن تكون مثل هذه الحجج سليمة إذا تصادف أن تكون على صيغة آخرى صحيحة. فعلى سبيل المثال، إذا تحدثت كلتا العبارتان «س» و«ص» عن نفس الفرضية، فحينئذ تصير الحجة السابقة من البديهيات، إلى جانب أنها تصادر على المطلوب. وفي الواقع، وفي النقاشات الحياتية، فإن تلك الاستثناءات المذكورة نادرة الحدوث، وعادة ما تكون على صورة العبارة الشرطية التي تبدأ بلفظ «إذا وفقط» (أي في حالة التكافؤ أو الجملة ثنائية الشرط). وكمثال على ذلك: وحده رئيس الولايات المتحدة لديه صلاحية إبطال قرارات مجلس النواب.(مقدمة)أنا لست رئيس الولايات المتحدة. إذن ليس لدي حق إبطال قرارات مجلس النواب.(استنتاج صائب) (ar)
- La negació de l'antecedent és una fal·làcia deductiva, que respon a l'esquema següent: Si P, aleshores Q.No PPer tant, no Q. (ca)
- Η άρνηση του ηγουμένου είναι ένα είδος λογικής πλάνης. Έστω ότι κάποιος στο επιχείρημά του πρώτα αρνιόταν να αποδεχθεί το «αν» της υπόθεσης (το ηγούμενο) και κατόπιν δεν αποδεχόταν επίσης το «τότε» (το επόμενο): Εάν Α, τότε Β.Το Α είναι ψευδές.Άρα, το Β είναι ψευδές. Το επιχείρημα αυτό ονομάζεται άρνηση του ηγουμένου, διότι κατά τον σχηματισμό του υπάρχει άρνηση του ηγουμένου της δεύτερης πρότασης. Έτσι έχουμε ανακολουθία. Εάν επιχειρηματολογούμε τοιουτοτρόπως, σφάλουμε. Για παράδειγμα: Όταν πάω κινηματογράφο, πάντα τρώω ποπ-κορν.Δεν είμαι στον κινηματογράφο τώρα.Άρα, δεν τρώω ποπ-κορν. Είναι φανερό πως το ότι τρώω ποπ-κορν όταν είμαι στον κινηματογράφο δεν μηδενίζει την πιθανότητα να τρώω ποπ-κορν και κάπου αλλού. Όταν αποτελεί μέρος πιο περίπλοκης επιχειρηματολογίας, ο συλλογισμός αυτός ίσως να μοιάζει πειστικός εξαιτίας της πιθανής σύγχυσης ανάμεσα στο «εάν» και στο «εάν και μόνο εάν». Η άρνηση του ηγουμένου είναι έγκυρη, εάν η πρώτη πρόταση περιέχει το «εάν και μόνο εάν» αντί για το απλό «εάν». Έτσι τρώω ποπ-κορν στον κινηματογράφο, όχι μόνο «πάντα» αλλά και αποκλειστικά εκεί. Παράβαλε: επιβεβαίωση του επομένου. (el)
- Denying the antecedent, sometimes also called inverse error or fallacy of the inverse, is a formal fallacy of inferring the inverse from the original statement. It is committed by reasoning in the form: If P, then Q.Therefore, if not P, then not Q. which may also be phrased as (P implies Q) (therefore, not-P implies not-Q) Arguments of this form are invalid. Informally, this means that arguments of this form do not give good reason to establish their conclusions, even if their premises are true. In this example, a valid conclusion would be: ~P or Q. The name denying the antecedent derives from the premise "not P", which denies the "if" clause of the conditional premise. One way to demonstrate the invalidity of this argument form is with an example that has true premises but an obviously false conclusion. For example: If you are a ski instructor, then you have a job.You are not a ski instructor.Therefore, you have no job. That argument is intentionally bad, but arguments of the same form can sometimes seem superficially convincing, as in the following example offered by Alan Turing in the article "Computing Machinery and Intelligence": If each man had a definite set of rules of conduct by which he regulated his life he would be no better than a machine. But there are no such rules, so men cannot be machines. However, men could still be machines that do not follow a definite set of rules. Thus, this argument (as Turing intends) is invalid. It is possible that an argument that denies the antecedent could be valid if the argument instantiates some other valid form. For example, if the claims P and Q express the same proposition, then the argument would be trivially valid, as it would beg the question. In everyday discourse, however, such cases are rare, typically only occurring when the "if-then" premise is actually an "if and only if" claim (i.e., a biconditional/equality). The following argument is not valid, but would be if the first premise was "If I can veto Congress, then I am the US President." This claim is now modus tollens, and thus valid. If I am President of the United States, then I can veto Congress.I am not President.Therefore, I cannot veto Congress. (en)
- En lógica, la negación del antecedente, también llamado error inverso, es una falacia formal. Esta se comete al tomar una afirmación condicional verdadera («si pasa A, entonces pasará B»), e incorrectamente afirmar su inversa («si no pasa A, entonces no pasará B»). Esto es un error, porque el consecuente B puede tener otras razones para ocurrir aparte de A. Nótese que, aunque la negación del antecedente es un argumento erróneo, la negación del consecuente sí es, en cambio, una forma de argumento válida. (es)
- La négation de l'antécédent est un sophisme ou un paralogisme formel. Il s'exprime : 1.
* Si P alors Q 2.
* Il est faux que P 3.
* Donc il est faux que Q Voici un exemple interprété : 1.
* S'il a plu (P) alors le sol est mouillé (Q) 2.
* Il n'a pas plu (il est faux que P) 3.
* Donc le sol n'est pas mouillé (il est faux que Q) Ce raisonnement est bien sûr faux, parce que le sol peut être mouillé car on l'a arrosé sans qu'il pleuve. (fr)
- 前件否定（ぜんけんひてい、英: Denying the antecedent）は、誤謬の一種であり、次のような推論の論証形式に関する誤謬である。 もし P ならば、Q である。P ではない。従って、Q ではない。 この形式の主張は妥当ではない。この形式の論証はたとえ前提が真であっても、結論を導く推論過程に瑕疵がある。「前件否定」という名称は、「前件」すなわち論証の前提部分（もし - ならば）を否定する形式であることに由来している。「逆もまた真なり」という真理を建前にして逆と裏を意図的に混用することで相手の誤認を誘い、本来は偽である命題を真なるものと強引に主張する手法としてしばしば見受けられる。 (ja)
- La negazione dell'antecedente è una fallacia argomentativa di tipo formale, in cui dalla negazione di una premessa si giunge a negare la conclusione. Esempio: "Se il gatto dorme i topi ballano. Il gatto non dorme, quindi i topi non ballano." L'argomento ha il seguente schema logico: A B¬ A¬ B Il ragionamento è chiaramente invalido: i topi potrebbero ballare anche se il gatto è sveglio. Dal punto di vista formale, è invece corretto che la negazione della conclusione giunga a negare la premessa (regola di inferenza del modus tollens): "Se il gatto dorme i topi ballano. I topi non ballano, quindi il gatto non dorme." (it)
- Negação do antecedente é uma falácia que consiste em confundir condição suficiente com necessária. A condição é suficiente, quando permite a consequência. Mesmo que a condição não seja verdadeira, a consequência ainda pode ocorrer. (pt)
- Заперечення антецедента, яке іноді також називають помилкою обернення, це формальна помилка висновку про від вихідного твердження. Це відбувається шляхом міркування у : Якщо P, то Q.Отже, якщо не P, то не Q. що також можна сформулювати як (з P слідує Q) (звідки, з не-P слідує не-Q) Аргумент цієї форми недійсна. Неформально це означає, що аргументи такої форми не дають вагомих підстав для підтвердження їхніх висновків, навіть якщо їх посилки є істинними. У цьому прикладі правильний висновок буде: ~P або Q. Назва «заперечення антецедента» походить від засновку «не «P», який заперечує речення «якщо» від . Один із способів продемонструвати недійсність цієї форми аргументу - це приклад, який має істинні передумови, але очевидно хибний висновок. Наприклад: Якщо ви гірськолижний інструктор, значить, у тебе є робота.Ви не лижний інструктор.Отже, у вас немає роботи. Цей аргумент навмисно поганий, але аргументи тієї самої форми іноді можуть здатися зовні переконливими, як у наступному прикладі, запропонованому Аланом Тюрингом у статті »: Якби кожна людина мала певний набір правил поведінки, за якими він регулює своє життя, він був би не кращим за машину. Але таких правил немає, тому люди не можуть бути машинами. Однак люди все ще можуть бути машинами, які не дотримуються певного набору правил. Таким чином, цей аргумент (як має на увазі Тьюринг) є недійсним. Цілком можливо, що аргумент, який заперечує антецедент, може бути дійсним, якщо аргумент демонструє іншу дійсну форму. Наприклад, якщо твердження P і Q висловлюють одне й те саме судження, тоді аргумент буде тривіально дійсним, оскільки він починає хибне коло. Однак у повсякденному дискурсі такі випадки рідкісні, як правило, лише тоді, коли посилка «якщо-то» насправді є твердженням «якщо і тільки якщо» (тобто /еквівалентність). Наступний аргумент не є дійсним, але був би, якби першою посилкою було «Якщо я можу накласти вето на Конгрес, то я президент США». Ця вимога тепер є «modus tollens», і, таким чином, є дійсною. Якщо я Президент Сполучених Штатів, я можу накласти вето на Конгрес.Я не президент.Тому я не можу накласти вето на Конгрес. (uk)
- 否定前件（denying the antecedent）或假值傳遞是一種形式謬誤，其形式如下： 若P則Q非P因此，非Q (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La negació de l'antecedent és una fal·làcia deductiva, que respon a l'esquema següent: Si P, aleshores Q.No PPer tant, no Q. (ca)
- En lógica, la negación del antecedente, también llamado error inverso, es una falacia formal. Esta se comete al tomar una afirmación condicional verdadera («si pasa A, entonces pasará B»), e incorrectamente afirmar su inversa («si no pasa A, entonces no pasará B»). Esto es un error, porque el consecuente B puede tener otras razones para ocurrir aparte de A. Nótese que, aunque la negación del antecedente es un argumento erróneo, la negación del consecuente sí es, en cambio, una forma de argumento válida. (es)
- La négation de l'antécédent est un sophisme ou un paralogisme formel. Il s'exprime : 1.
* Si P alors Q 2.
* Il est faux que P 3.
* Donc il est faux que Q Voici un exemple interprété : 1.
* S'il a plu (P) alors le sol est mouillé (Q) 2.
* Il n'a pas plu (il est faux que P) 3.
* Donc le sol n'est pas mouillé (il est faux que Q) Ce raisonnement est bien sûr faux, parce que le sol peut être mouillé car on l'a arrosé sans qu'il pleuve. (fr)
- 前件否定（ぜんけんひてい、英: Denying the antecedent）は、誤謬の一種であり、次のような推論の論証形式に関する誤謬である。 もし P ならば、Q である。P ではない。従って、Q ではない。 この形式の主張は妥当ではない。この形式の論証はたとえ前提が真であっても、結論を導く推論過程に瑕疵がある。「前件否定」という名称は、「前件」すなわち論証の前提部分（もし - ならば）を否定する形式であることに由来している。「逆もまた真なり」という真理を建前にして逆と裏を意図的に混用することで相手の誤認を誘い、本来は偽である命題を真なるものと強引に主張する手法としてしばしば見受けられる。 (ja)
- Negação do antecedente é uma falácia que consiste em confundir condição suficiente com necessária. A condição é suficiente, quando permite a consequência. Mesmo que a condição não seja verdadeira, a consequência ainda pode ocorrer. (pt)
- 否定前件（denying the antecedent）或假值傳遞是一種形式謬誤，其形式如下： 若P則Q非P因此，非Q (zh)
- نفي المقدمات، أو ما يعرف أيضًا بالخطأ العكسي أو مغالطة افتراض المعكوس، هي مغالطة منطقية صورية. وهي الاستناد على صحة قول ما كدليل على صحة معكوسه. أو بمعنى آخر، إذا كانت مقدمة معينة تؤدي إلى نتيجة معينة، فالمغالطة هنا هي افتراض غياب النتيجة في حالة عدم صحة المقدمة. وفي العادة تتخذ الصيغة الآتية: إذا كانت س تؤدي إلى ص،إذن فبطلان الشرط س يفضي بالضرورة إلى بطلان ص. أو بالصيغة المجردة الآتية: وجميع الحجج التي تتخذ مثل هذه الصياغة باطلة. أو بلغة المنطق الصوري، فتلك الحجج ليست قوية بما فيه الكفاية حتى تستند عليها الاستنتاجات المزعومة، حتى لو صحت المقدمات المذكورة. (ar)
- Η άρνηση του ηγουμένου είναι ένα είδος λογικής πλάνης. Έστω ότι κάποιος στο επιχείρημά του πρώτα αρνιόταν να αποδεχθεί το «αν» της υπόθεσης (το ηγούμενο) και κατόπιν δεν αποδεχόταν επίσης το «τότε» (το επόμενο): Εάν Α, τότε Β.Το Α είναι ψευδές.Άρα, το Β είναι ψευδές. Το επιχείρημα αυτό ονομάζεται άρνηση του ηγουμένου, διότι κατά τον σχηματισμό του υπάρχει άρνηση του ηγουμένου της δεύτερης πρότασης. Έτσι έχουμε ανακολουθία. Εάν επιχειρηματολογούμε τοιουτοτρόπως, σφάλουμε. Για παράδειγμα: Όταν πάω κινηματογράφο, πάντα τρώω ποπ-κορν.Δεν είμαι στον κινηματογράφο τώρα.Άρα, δεν τρώω ποπ-κορν. (el)
- Denying the antecedent, sometimes also called inverse error or fallacy of the inverse, is a formal fallacy of inferring the inverse from the original statement. It is committed by reasoning in the form: If P, then Q.Therefore, if not P, then not Q. which may also be phrased as (P implies Q) (therefore, not-P implies not-Q) Arguments of this form are invalid. Informally, this means that arguments of this form do not give good reason to establish their conclusions, even if their premises are true. In this example, a valid conclusion would be: ~P or Q. (en)
- La negazione dell'antecedente è una fallacia argomentativa di tipo formale, in cui dalla negazione di una premessa si giunge a negare la conclusione. Esempio: "Se il gatto dorme i topi ballano. Il gatto non dorme, quindi i topi non ballano." L'argomento ha il seguente schema logico: A B¬ A¬ B Il ragionamento è chiaramente invalido: i topi potrebbero ballare anche se il gatto è sveglio. Dal punto di vista formale, è invece corretto che la negazione della conclusione giunga a negare la premessa (regola di inferenza del modus tollens): (it)
- Заперечення антецедента, яке іноді також називають помилкою обернення, це формальна помилка висновку про від вихідного твердження. Це відбувається шляхом міркування у : Якщо P, то Q.Отже, якщо не P, то не Q. що також можна сформулювати як (з P слідує Q) (звідки, з не-P слідує не-Q) Аргумент цієї форми недійсна. Неформально це означає, що аргументи такої форми не дають вагомих підстав для підтвердження їхніх висновків, навіть якщо їх посилки є істинними. У цьому прикладі правильний висновок буде: ~P або Q. (uk)
|
