| dbo:abstract
|
- Ortodoxie (z řeckého orthos, ὀρθός - správný, pravý a doxa, δόξα - mínění, učení, sláva) je trvání na tradičních názorech, ideologii či chování, zejména v náboženství. V řadě náboženství si vyvinuly ortodoxní směry, některá náboženství takto přímo vznikla (například pravoslaví se považuje za křesťanskou ortodoxii) nebo mají ortodoxii dokonce v názvu (např. Kemetic Orthodoxy). Pojem nicméně nebyl znám ve starém Řecku ani Římě, jeho řecký základ vyvěrá z toho, že byl spjat s křesťanským náboženstvím ve východořímské říši, používá se od 2. století a je úzce spjat s ustavením pojmu hereze, jako jeho protiklad. Ortodoxní kult usiluje o přesné zachovávání původních dogmat a rituálů. (cs)
- الأُرْثُوذُكْس هي كلمة مشتقة جزئها الأول من كلمة أرثوذ وأصلها من اللغة اليونانية وتعني («الصواب» أو «الصحيح» أو «قويم») وجزؤها الثاني من كلمة دوكسا (doxa) التي تعني («الرأي» أو «الاعتقاد»، وترتبط بكلمة دوكين ومعناها «يُفكر»)، وتُستخدم بصفة عامة للإشارة إلى الالتزام بالأعراف المُتّفق عليها، ولاسيما إلى العقيدة الدينية المرتبطة بالديانات. ويعني المفهوم الضيّق للمصطلح: «الالتزام بالعقيدة المسيحية كما مثلتها المذاهب في الكنيسة القديمة». وتستخدم الكنائس الأرثوذكسية الشرقية الموجودة في البلاد التي تتحدث اللغات السلافية (مقدونيا، روسيا، صربيا، بلغاريا، إلخ.) كلمة Правосла́виѥ (pravosláviye) المستقاة من الكنيسة السلافية القديمة والتي تعني أرثوذكسية. والكلمة مشتقة من جذور الكلمتين السلافيتين "право" بالحروف الإنجليزية (právo والتي تعني الصواب أو الصحيح) والأخرى "славить" وبالحروف الإنجليزية (slávit وتعني الثناء على أو التمجيد) ومعنى المصطلح «الطريقة الصحيح لتمجيد الرب». ولم يكتسب المصطلح المعنى المعروف الآن في الإنجليزية إلا بعد مجيء الكنيسة الرسمية للإمبراطورية الرومانية. وتخالف الأرثوذكسية الهرطقة («تعاليم أخرى»)، هرطقة وانقسام ديني. وغالبًا ما يُطلق على الناس الذين ينحرفوا عن الأرثوذكسية والتمذهب بـمذهب باطل اسم الهراطقة أو الأحرار المتطرفين، أما عن هؤلاء ممن يضلوا طريق الأرثوذكسية ويعزلوا أنفسهم عن كيان المؤمنين فهم منشقون عن الديانة. ويتوقف تمييز معنى المصطلح على موضوع الحديث، فإذا كان الحديث عن الوحدة المعنوية فمن المرجح أنه يشير إلى المنشقين عن الديانة أما إذا كان الحديث يناقش التماسك المذهبي فسيعني غالبًا الهرطقة. أما الإلحاد فهو انتهاك للأرثوذكسية يأخذ مسار الانصراف عن الإيمان وهجره، وهو مفهوم لم يُعرف قبل اعتناق المسيحية واعتبارها دين الدولة في روما وكان ذلك في السابع عشر من فبراير عام 380 على يد ثيودوسيوس الأول (ثيودوسيوس الأول) (انظر أيضًا المجامع المسكونية السبعة والكنيسة الرسمية للإمبراطورية الرومانية). والخطيئة تشير إلى الانحراف عن الأرثوذكسية ولكنه انحراف أقل وطأةً من الهرطقة، وتعني خطأ ليس جسيمًا إلى حد الإبعاد التام ولكنه يترك أثرًا على الصلة الحميمية بالملة. وعادة ما تُستخدم الخطيئة للإشارة إلى الهرطقة والأخطاء البسيطة. ومفهوم الأرثوذكسية هو الأكثر انتشارًا بين الأشكال العديدة من الديانات التوحيدية، بيد أن الاعتقاد الأرثوذكسي غالبًا لا يستخدم في الديانات التي تسمح بـتعدد الآلهة والديانة الإحيائية. وهي ديانات قليلًا ما يُذكر فيها مفهوم الدوغماتية أو لا تؤمن به على الإطلاق، ولكن تفسيرات متعددة للمذهب وفي الإلهيات تحمل هذا المفهوم بل وتدعمه في الكثير من السياقات. ويلعب التوفيق بين الأديان -على سبيل المثال- دورًا كبيرًا في الديانات غير التوحيدية (ولاسيما غير التوراتية). والفكرة التي تنتشر في الديانات التي تسمح بتعدد الآلهة هي غالبًا فكرة تقويم التشوه وهي ترتبط بـ («ممارسة الأفعال القويمة») وليس («الإيمان بالاعتقاد القويم»). (ar)
- L'ortodòxia (del grec antic ὀρθός - Orthos, 'correcte' - i δόξα - doxa, literalment 'opinió recta i veritable') és la doctrina o ideologia que és sostinguda i defensada per la major part d'una societat, especialment en el terreny religiós, en contraposició a l', o doctrina sostinguda per un grup menor o grups menors que no comparteixen aquesta doctrina o es mostren dissidents d'aquesta. L'ortodòxia és assumida per l'ortodòxia del poder i se sustenta o sol sustentar-se a través d'aquest i dels mitjans de comunicació, mentre que l'heterodòxia troba més dificultat en poder manifestar-se o senzillament és ignorada o eliminada, segons el grau de democràcia, representació i heterogeneïtat que admet una societat. Un nivell suficient d'ortodòxia permet el consens, l'estabilitat política i social i la governabilitat d'un poble en assegurar la cohesió social i un cert grau d'assimilació dels individus anòmics o heterodoxos d'aquesta. (ca)
- Η λέξη ορθοδοξία χρησιμοποιείται χαρακτηριστικά για να αναφερθεί στην θεωρούμενη ως σωστή θεολογική ή δογματική τήρηση μίας θρησκείας. Η ορθοδοξία αποτελεί σημείο αναφοράς, και συμπληρωματική έννοια, της ετεροδοξίας ("άλλη διδασκαλία"), της αίρεσης και του σχίσματος. Όσοι παρεκκλίνουν από την ορθοδοξία ομολογώντας πίστη σε ένα άλλο δόγμα αποκαλούνται «αιρετικοί», ενώ εκείνοι που παρεκκλίνουν από την ορθοδοξία με την απόσχιση από το αντιληπτό σώμα των οπαδών, καλούνται «σχισματικοί». Η διάκριση στην ορολογία γίνεται ως προς το περιεχόμενο —εάν κάποιος εξετάζει την οργανική ενότητα, η έμφαση δίνεται στο σχίσμα ενώ αν κάποιος εξετάζει τη δογματική συνοχή, η σημασία μετακινείται στην αίρεση. (el)
- La ortodokseco, aŭ ‘’ortodoksio’’, (el la antikva greka: όρθος, = "rekta/ĝusta" = kaj δόξα = "doktrino"; nuna greka: Ορθόδοξοι) estas plena kaj kohera akcepto de doktrino. La termino estas uzata precipe en religiaj kuntekstoj kaj kontraŭmetita al herezo aŭ, ĝuste al heterodokseco. Ortodokseco estas koncepto aplikebla al diversaj sciencoj de la homa sciaro. Oni vidu: (eo)
- Orthodoxie (altgriechisch ὀρθός orthós „aufrecht“, „geradlinig“, „richtig“ und δόξα dóxa „Meinung“, „Glaube“, also „Rechtgläubigkeit“) bezeichnet in der Grundbedeutung die Richtigkeit einer Lehrmeinung bzw. die Anhängerschaft der richtigen Lehrmeinung, im Gegensatz zu davon abweichenden Lehrmeinungen, die entsprechend für falsch erachtet und abgelehnt werden (Heterodoxie). Grundsätzlich betrachtet sich jede Lehrmeinung selbst als orthodox, so dass die Zuschreibung der Orthodoxie eine Frage des Standpunktes ist. Häufig jedoch wird der Begriff Orthodoxie in einer Weise verwendet, die mit der Grundbedeutung nur bedingt übereinstimmt: Die Unterschiede bestehen vor allem durch die Betrachtungs-Perspektive, die entweder eine Selbstbetrachtung oder eine Betrachtung von außen sein kann, wobei Letzteres wiederum in ablehnende oder neutrale Standpunkte unterschieden werden muss.
* Mit Orthodoxie wird häufig die vorherrschende Lehrmeinung bezeichnet. Die vorherrschende Lehrmeinung hat sich gegen abweichende Lehrmeinungen durchgesetzt, dominiert die öffentliche Wahrnehmung und definiert damit faktisch die Norm, also die „richtige“ Lehrmeinung. Aus der Sicht der Anhänger abweichender Lehrmeinungen bzw. aus der Sicht von neutralen Beobachtern ist die Zuschreibung von Orthodoxie an die vorherrschende Lehrmeinung allerdings fragwürdig.
* Mit Orthodoxie wird häufig eine Lehrmeinung bezeichnet, die speziell von einem modernen, aufgeklärten Standpunkt aus betrachtet als besonders rückwärtsgewandt und reformfeindlich wahrgenommen wird. Ursache hierfür ist der Umstand, dass im 19. Jahrhundert die Orthodoxe Kirche als Inbegriff der Rückwärtsgewandtheit galt, wodurch der Begriff mit dieser Bedeutung aufgeladen wurde. Auf diese Weise erhielt z. B. das orthodoxe Judentum die Zuschreibung orthodox. Ein passenderer Begriff zur Bezeichnung von Rückwärtsgewandtheit und Reformfeindlichkeit wäre z. B. Traditionalismus bzw. traditionalistisch. (de)
- Ortodoxia gizarte edo talde batean dotrina, ideologia edo iritzi zuzen eta nagusiari deritzo, heterodoxia osatzen duten iritzi eta jokabideak ez bezala. (eu)
- Le terme « orthodoxie » vient du grec ὀρθός / orthós (« droit ») et δόξα / dóxa (« opinion »). Au sens littéral « orthodoxe » signifie donc « qui pense dans la bonne voie » ; et plus largement : « ce qui est conforme à », « respectueux de la tradition ». L’orthodoxie est une doctrine érigée en « norme de la vérité », et par métonymie ce qui est conforme à cette doctrine. À l'inverse, on entend par hétérodoxie tout ce qui diverge par rapport à cette présumée rectitude, ce qui la transgresse. C'est dans le domaine religieux, plus particulièrement celui du christianisme, centré sur les concepts de vérité et de succession apostolique, que le mot « orthodoxie » s'est le plus répandu. À l'origine, la notion chrétienne d'« orthodoxie » désigne l'adhésion à la définition théologique de la Trinité établie par le premier concile de Nicée (325), qui condamne l'arianisme. Il se réfère ensuite au dogme christologique du concile de Chalcédoine (451). (fr)
- Ortodoxia (del latín orthodoxĭa, y este del griego ὀρθοδοξία, de las raíces ὀρθός -orthós, "correcto", "recto"- y δόξα -dóxa, "opinión", "creencia"-) es la opinión o creencia tenida por correcta y verdadera; en oposición a la heterodoxia, tenida por falsa, en ambos casos desde la perspectiva de la autoridad que fija tal ortodoxia, o en ausencia de tal autoridad, desde la perspectiva de las ideas o prácticas generalmente admitidas por consenso. Se aplica habitualmente a las doctrinas y dogmas de las religiones y sectas, así como de los sistemas filosóficos (especialmente los más dogmáticos); e incluso a la ciencia (conceptos de paradigma y revolución científica). Dentro del cristianismo, en su sentido más antiguo, el término se aplicaba a la conformidad con la fe de la iglesia primitiva; y a pesar de que es habitual denominar al conjunto de las iglesias autocéfalas orientales como iglesia ortodoxa ("de los siete concilios"), todavía se aplica por cada una de las iglesias cristianas a sí misma en oposición a las demás, dado que ninguna considera sus propias opiniones como incorrectas. (es)
- Orthodoxy (from Greek: ὀρθοδοξία, orthodoxía, 'righteous/correct opinion') is adherence to correct or accepted creeds, especially in religion. Orthodoxy within Christianity refers to acceptance of the doctrines defined by various creeds and ecumenical councils in Antiquity, but different Churches accept different creeds and councils. Such differences of opinion have developed for numerous reasons, including language and cultural barriers. In some English-speaking countries, Jews who adhere to all the traditions and commandments as legislated in the Talmud are often called Orthodox Jews. Sunni Islam is sometimes referred to as "orthodox Islam". (en)
- Ortodoksi (bahasa Yunani: ὀρθοδοξία, ortodoksía, artinya "pendapat yang benar") adalah kepatuhan terhadap keyakinan-keyakinan yang benar atau yang berterima, khususnya di dalam kehidupan beragama. Dalam agama Kristen, ortodoksi mengacu kepada kepatuhan terhadap doktrin-doktrin yang terumuskan di dalam pernyataan dan yang ditetapkan konsili-konsili ekumene pada Abad Kuno. Meskipun demikian, penerimaan terhadap berbagai pernyataan maupun konsili berbeda-beda dari satu Gereja ke Gereja lain. Perbedaan ini muncul lantaran banyak sebab, antara lain hambatan-hambatan bahasa dan budaya. Gereja Ortodoks Timur adalah satu-satunya Gereja yang benar didirikan Kristus. Umat Yahudi yang mematuhi semua tradisi dan perintah agama yang ditetapkan di dalam Talmud sering kali disebut umat Yahudi Ortodoks. (in)
- 正統教義（せいとうきょうぎ、英語: orthodoxy）・正統主義（せいとうしゅぎ）とは、異端（Heresy）の対義語である。 多くの場合、キリスト教に関係して用いられる。 (ja)
- 종교에서 정통주의(正統主義, Orthodoxy)란 경전에 있는 신앙, 가르침, 이데올로기 등을 그대로 받아들이는 것을 말한다. 현대주의, 개혁주의 등과 대척점에 있다. (ko)
- L'ortodossia (dal greco όρθος, "retto", "corretto" e δόξα, "opinione", "dottrina") è l'accettazione piena e coerente dei principi di una dottrina. È usato nei contesti religiosi, viene contrapposto all'eresia o, appunto, eterodossia. In generale, può significare l'insieme completo dei principi di una ideologia, una corrente di pensiero, una dottrina filosofica, religiosa o corrente artistica: per esempio "ortodossia marxista" o "ortodossia scientifica". (it)
- Orthodoxie (Grieks: ὀρθός, orthos, recht en δόξα, doxa, mening, glorie) is letterlijk juiste aanbidding of juiste leer. Een synoniem is rechtzinnigheid. (nl)
- Ortodoksja (j. grecki: ὀρθός orthós – słuszny, δόξα dóxa – wiara, chwała/sława) – ścisła wierność doktrynie, dogmatowi, zwłaszcza religijnemu. Współcześnie jest tożsama rygorystycznemu przestrzeganiu jakiegoś zbioru zasad. Platon za swym mistrzem, Sokratesem, uważał (w „Państwie”), że ludzie mogą „myśleć” lub „mniemać”. „Myślenie” to domena wiedzy (episteme), zaś domeną wiary (pistis) jest „mniemanie” (wyraz doxa ma podwójne znaczenie w j. greckim: „mniemanie” bądź „sława”). Dla antycznych filozofów „mniemanie” mogło prowadzić od prawdziwych przesłanek do prawdziwych wniosków, ale nie pozostawiało pewności co do tego, czy tak jest w istocie. Tylko „myślenie”, przebiegające wedle praw „logiki”, tj. nauki o prawach poprawnego rozumowania, gwarantowało taki skutek. (pl)
- Ortodoxi, renlärighet, grekiska orthodoxos, av orthos ’rätt’, "sann", och doxa, "mening", innebär strikt överensstämmelse med en viss lära; vanligen (men inte nödvändigtvis) syftande på ett kyrkosamfunds troslära. Motsatser är heterodoxi, heresi eller kätteri. Begreppet ortodoxism har använts om fanatisk ortodoxi, vilket således är en form av extremism eller dogmatism. I dag talar man framför allt om ortodox judendom och den kristna ortodoxa kyrkan. Historiskt har man dock talat även om luthersk och . I överförd betydelse används ordet ortodoxa även om politisk, social eller ekonomisk trosbekännelse. En person som håller mycket hårt på en viss politisk ideologi och inte accepterar någon kompromiss kan alltså kallas för ortodox. (sv)
- A ortodoxia (com "o" minúsculo) significa conformidade com os princípios de qualquer doutrina geralmente aceita, em contraste com as doutrinas divergentes, que são consideradas falsas e rejeitadas como heterodoxia. A doutrina predominante prevalece sobre as doutrinas divergentes, domina a percepção pública e, assim, define efetivamente a norma, ou seja, a doutrina "correta". Mas a visão predominante às vezes pode ser derrubada por uma "revolução copernicana", de modo que a visão que prevalecia anteriormente dá lugar a um novo consenso, que se torna a nova ortodoxia. O termo "Ortodoxo", com "O" maiúsculo, é comummente aplicado como denominação distinta a dois grupos específicos de igrejas cristãs conhecidas como Igrejas Ortodoxas, assim chamadas mesmo por aqueles que questionam a sua reivindicação de serem exclusivamente ortodoxas. (pt)
- Ортодо́ксия (от греч. ὀρθοδοξία «прямое мнение; правильное учение; правоверие»; от ὀρθός «прямой; правильный» + δοκέω «иметь мнение, полагать») — тип религиозного мышления, придающий центральное значение вере, учению, следованию какой-либо идеологии или мировоззрению, поддержке принятых позиций; в определённой мере консервативный тип религиозного сознания. Изначально термин появился как антоним к слову «гетеродоксия», которым обозначались взгляды, отвергнутые церковью. Только во времена Юстиниана (правил в 527—565 годы н. э.) слово «ортодоксия» приобрело современный смысл и распространение. В широком смысле «ортодоксией» в религии называют подход, позиционирующий себя как наиболее точно находящийся в соответствии с буквальным и первоначальным пониманием того или иного учения. В таких случаях говорят об ортодоксальном христианстве, иудаизме, исламе, различных направлениях буддизма и т. д. (ru)
- 正統（英語：Orthodoxy），它源自古希臘語：Ορθοδοξία（orthodoxia），通常使用於宗教信仰上，指正確的信條。在基督教信仰上，正統信仰是指依照早期教會的信條來信仰基督。 (zh)
- Ортодо́ксія (від грец. ὀρθοδοξία — «пряма думка», «правильне вчення», «правовірність» «православ'я»; грец. ὀρθός («прямий», «правильний») + δόξα («думка», «слава»)) — твердість у вірі або проходженні будь-якого вчення або світогляду, підтримка ухвалених позицій, консерватизм, тип релігійної свідомості (нарівні з модернізмом, і ). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ortodoxie (z řeckého orthos, ὀρθός - správný, pravý a doxa, δόξα - mínění, učení, sláva) je trvání na tradičních názorech, ideologii či chování, zejména v náboženství. V řadě náboženství si vyvinuly ortodoxní směry, některá náboženství takto přímo vznikla (například pravoslaví se považuje za křesťanskou ortodoxii) nebo mají ortodoxii dokonce v názvu (např. Kemetic Orthodoxy). Pojem nicméně nebyl znám ve starém Řecku ani Římě, jeho řecký základ vyvěrá z toho, že byl spjat s křesťanským náboženstvím ve východořímské říši, používá se od 2. století a je úzce spjat s ustavením pojmu hereze, jako jeho protiklad. Ortodoxní kult usiluje o přesné zachovávání původních dogmat a rituálů. (cs)
- Η λέξη ορθοδοξία χρησιμοποιείται χαρακτηριστικά για να αναφερθεί στην θεωρούμενη ως σωστή θεολογική ή δογματική τήρηση μίας θρησκείας. Η ορθοδοξία αποτελεί σημείο αναφοράς, και συμπληρωματική έννοια, της ετεροδοξίας ("άλλη διδασκαλία"), της αίρεσης και του σχίσματος. Όσοι παρεκκλίνουν από την ορθοδοξία ομολογώντας πίστη σε ένα άλλο δόγμα αποκαλούνται «αιρετικοί», ενώ εκείνοι που παρεκκλίνουν από την ορθοδοξία με την απόσχιση από το αντιληπτό σώμα των οπαδών, καλούνται «σχισματικοί». Η διάκριση στην ορολογία γίνεται ως προς το περιεχόμενο —εάν κάποιος εξετάζει την οργανική ενότητα, η έμφαση δίνεται στο σχίσμα ενώ αν κάποιος εξετάζει τη δογματική συνοχή, η σημασία μετακινείται στην αίρεση. (el)
- La ortodokseco, aŭ ‘’ortodoksio’’, (el la antikva greka: όρθος, = "rekta/ĝusta" = kaj δόξα = "doktrino"; nuna greka: Ορθόδοξοι) estas plena kaj kohera akcepto de doktrino. La termino estas uzata precipe en religiaj kuntekstoj kaj kontraŭmetita al herezo aŭ, ĝuste al heterodokseco. Ortodokseco estas koncepto aplikebla al diversaj sciencoj de la homa sciaro. Oni vidu: (eo)
- Ortodoxia gizarte edo talde batean dotrina, ideologia edo iritzi zuzen eta nagusiari deritzo, heterodoxia osatzen duten iritzi eta jokabideak ez bezala. (eu)
- 正統教義（せいとうきょうぎ、英語: orthodoxy）・正統主義（せいとうしゅぎ）とは、異端（Heresy）の対義語である。 多くの場合、キリスト教に関係して用いられる。 (ja)
- 종교에서 정통주의(正統主義, Orthodoxy)란 경전에 있는 신앙, 가르침, 이데올로기 등을 그대로 받아들이는 것을 말한다. 현대주의, 개혁주의 등과 대척점에 있다. (ko)
- L'ortodossia (dal greco όρθος, "retto", "corretto" e δόξα, "opinione", "dottrina") è l'accettazione piena e coerente dei principi di una dottrina. È usato nei contesti religiosi, viene contrapposto all'eresia o, appunto, eterodossia. In generale, può significare l'insieme completo dei principi di una ideologia, una corrente di pensiero, una dottrina filosofica, religiosa o corrente artistica: per esempio "ortodossia marxista" o "ortodossia scientifica". (it)
- Orthodoxie (Grieks: ὀρθός, orthos, recht en δόξα, doxa, mening, glorie) is letterlijk juiste aanbidding of juiste leer. Een synoniem is rechtzinnigheid. (nl)
- 正統（英語：Orthodoxy），它源自古希臘語：Ορθοδοξία（orthodoxia），通常使用於宗教信仰上，指正確的信條。在基督教信仰上，正統信仰是指依照早期教會的信條來信仰基督。 (zh)
- Ортодо́ксія (від грец. ὀρθοδοξία — «пряма думка», «правильне вчення», «правовірність» «православ'я»; грец. ὀρθός («прямий», «правильний») + δόξα («думка», «слава»)) — твердість у вірі або проходженні будь-якого вчення або світогляду, підтримка ухвалених позицій, консерватизм, тип релігійної свідомості (нарівні з модернізмом, і ). (uk)
- الأُرْثُوذُكْس هي كلمة مشتقة جزئها الأول من كلمة أرثوذ وأصلها من اللغة اليونانية وتعني («الصواب» أو «الصحيح» أو «قويم») وجزؤها الثاني من كلمة دوكسا (doxa) التي تعني («الرأي» أو «الاعتقاد»، وترتبط بكلمة دوكين ومعناها «يُفكر»)، وتُستخدم بصفة عامة للإشارة إلى الالتزام بالأعراف المُتّفق عليها، ولاسيما إلى العقيدة الدينية المرتبطة بالديانات. ويعني المفهوم الضيّق للمصطلح: «الالتزام بالعقيدة المسيحية كما مثلتها المذاهب في الكنيسة القديمة». (ar)
- L'ortodòxia (del grec antic ὀρθός - Orthos, 'correcte' - i δόξα - doxa, literalment 'opinió recta i veritable') és la doctrina o ideologia que és sostinguda i defensada per la major part d'una societat, especialment en el terreny religiós, en contraposició a l', o doctrina sostinguda per un grup menor o grups menors que no comparteixen aquesta doctrina o es mostren dissidents d'aquesta. (ca)
- Orthodoxie (altgriechisch ὀρθός orthós „aufrecht“, „geradlinig“, „richtig“ und δόξα dóxa „Meinung“, „Glaube“, also „Rechtgläubigkeit“) bezeichnet in der Grundbedeutung die Richtigkeit einer Lehrmeinung bzw. die Anhängerschaft der richtigen Lehrmeinung, im Gegensatz zu davon abweichenden Lehrmeinungen, die entsprechend für falsch erachtet und abgelehnt werden (Heterodoxie). Grundsätzlich betrachtet sich jede Lehrmeinung selbst als orthodox, so dass die Zuschreibung der Orthodoxie eine Frage des Standpunktes ist. (de)
- Ortodoxia (del latín orthodoxĭa, y este del griego ὀρθοδοξία, de las raíces ὀρθός -orthós, "correcto", "recto"- y δόξα -dóxa, "opinión", "creencia"-) es la opinión o creencia tenida por correcta y verdadera; en oposición a la heterodoxia, tenida por falsa, en ambos casos desde la perspectiva de la autoridad que fija tal ortodoxia, o en ausencia de tal autoridad, desde la perspectiva de las ideas o prácticas generalmente admitidas por consenso. (es)
- Le terme « orthodoxie » vient du grec ὀρθός / orthós (« droit ») et δόξα / dóxa (« opinion »). Au sens littéral « orthodoxe » signifie donc « qui pense dans la bonne voie » ; et plus largement : « ce qui est conforme à », « respectueux de la tradition ». L’orthodoxie est une doctrine érigée en « norme de la vérité », et par métonymie ce qui est conforme à cette doctrine. À l'inverse, on entend par hétérodoxie tout ce qui diverge par rapport à cette présumée rectitude, ce qui la transgresse. (fr)
- Orthodoxy (from Greek: ὀρθοδοξία, orthodoxía, 'righteous/correct opinion') is adherence to correct or accepted creeds, especially in religion. Orthodoxy within Christianity refers to acceptance of the doctrines defined by various creeds and ecumenical councils in Antiquity, but different Churches accept different creeds and councils. Such differences of opinion have developed for numerous reasons, including language and cultural barriers. In some English-speaking countries, Jews who adhere to all the traditions and commandments as legislated in the Talmud are often called Orthodox Jews. (en)
- Ortodoksi (bahasa Yunani: ὀρθοδοξία, ortodoksía, artinya "pendapat yang benar") adalah kepatuhan terhadap keyakinan-keyakinan yang benar atau yang berterima, khususnya di dalam kehidupan beragama. Dalam agama Kristen, ortodoksi mengacu kepada kepatuhan terhadap doktrin-doktrin yang terumuskan di dalam pernyataan dan yang ditetapkan konsili-konsili ekumene pada Abad Kuno. Meskipun demikian, penerimaan terhadap berbagai pernyataan maupun konsili berbeda-beda dari satu Gereja ke Gereja lain. Perbedaan ini muncul lantaran banyak sebab, antara lain hambatan-hambatan bahasa dan budaya. Gereja Ortodoks Timur adalah satu-satunya Gereja yang benar didirikan Kristus. (in)
- Ortodoksja (j. grecki: ὀρθός orthós – słuszny, δόξα dóxa – wiara, chwała/sława) – ścisła wierność doktrynie, dogmatowi, zwłaszcza religijnemu. Współcześnie jest tożsama rygorystycznemu przestrzeganiu jakiegoś zbioru zasad. (pl)
- Ортодо́ксия (от греч. ὀρθοδοξία «прямое мнение; правильное учение; правоверие»; от ὀρθός «прямой; правильный» + δοκέω «иметь мнение, полагать») — тип религиозного мышления, придающий центральное значение вере, учению, следованию какой-либо идеологии или мировоззрению, поддержке принятых позиций; в определённой мере консервативный тип религиозного сознания. (ru)
- A ortodoxia (com "o" minúsculo) significa conformidade com os princípios de qualquer doutrina geralmente aceita, em contraste com as doutrinas divergentes, que são consideradas falsas e rejeitadas como heterodoxia. A doutrina predominante prevalece sobre as doutrinas divergentes, domina a percepção pública e, assim, define efetivamente a norma, ou seja, a doutrina "correta". Mas a visão predominante às vezes pode ser derrubada por uma "revolução copernicana", de modo que a visão que prevalecia anteriormente dá lugar a um novo consenso, que se torna a nova ortodoxia. (pt)
- Ortodoxi, renlärighet, grekiska orthodoxos, av orthos ’rätt’, "sann", och doxa, "mening", innebär strikt överensstämmelse med en viss lära; vanligen (men inte nödvändigtvis) syftande på ett kyrkosamfunds troslära. Motsatser är heterodoxi, heresi eller kätteri. Begreppet ortodoxism har använts om fanatisk ortodoxi, vilket således är en form av extremism eller dogmatism. I dag talar man framför allt om ortodox judendom och den kristna ortodoxa kyrkan. Historiskt har man dock talat även om luthersk och . (sv)
|
