About: Chamber music

An Entity of Type: music genre, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Chamber music is a form of classical music that is composed for a small group of instruments—traditionally a group that could fit in a palace chamber or a large room. Most broadly, it includes any art music that is performed by a small number of performers, with one performer to a part (in contrast to orchestral music, in which each string part is played by a number of performers). However, by convention, it usually does not include solo instrument performances.

Property Value
dbo:abstract
  • موسيقى الحجرة، أو موسيقى الصالون، (بالإنجليزية: Chamber Music)‏ هي شكل من أشكال الموسيقى الكلاسيكية التي تضم مجموعة صغيرة من الآلات الموسيقية - عادةً مجموعة يمكن وضعها في حجرة قصر أو غرفة كبيرة. على نطاق واسع، تشمل أي موسيقى يؤديها عدد صغير من العازفين، مع عازف واحد لكل جزء (على عكس موسيقى الأوركسترا، التي يُعزف كل جزء منها من قبل عدد من العازفين). مع ذلك، وفقًا للمتعارف عليه، لا تشمل عادةً عروض الأداء الفردي. بسبب طبيعتها الودية، وُصفت موسيقى الحجرة بأنها «موسيقى الأصدقاء». لأكثر من 100 عام، كانت تُعزف موسيقى الحجرة من قِبل موسيقيين هواة في منازلهم بشكل أساسي، وحتى يومنا هذا حين انتقلت موسيقى الحجرة من المنزل إلى قاعة الحفلات الموسيقية، لا يزال العديد من الموسيقيين، الهواة والمحترفين على حد سواء، يعزفون موسيقى الحجرة لغرض المتعة. يتطلب عزف موسيقى الحجرة مهارات خاصة، موسيقية واجتماعية، تختلف عن المهارات المطلوبة لعزف الموسيقى الفردية أو السمفونية. وصف يوهان فولفجانج فون جوته موسيقى الحجرة (على وجه التحديد، الموسيقى الوترية الرباعية) بأنها «أربعة أشخاص عقلانيين يتحدثون». كان نموذج المحادثة هذا - الذي يشير إلى الطريقة التي تقدم بها آلة واحدة لحنًا أو فكرة لـ «تستجيب» الآلات الأخرى لاحقًا بفكرة مماثلة – عنصرًا أساسيًا خلال تاريخ تأليف موسيقى الحجرة من نهاية القرن الثامن عشر وحتى يومنا هذا. يتكرر التشابه مع المحادثة في أوصاف وتحليلات مؤلفات موسيقى الحجرة. (ar)
  • Una obra de música de cambra és una composició musical dedicada a un petit conjunt d'instruments en el que cada part està pensada per ser interpretada per un sol instrumentista. Si algunes d'aquestes parts es dupliquen o tripliquen, sobretot en les cordes, parlem d'una orquestra de cambra. Se li atribueix aquest nom, ja que abans es tocava a les cambres reials per l'entreteniment de prínceps i monarques. No inclou l'execució d'instruments sols. La paraula cambra implica que la música pot ser executada en una habitació, amb una atmosfera d'intimitat. En italià «da camera» significa "per a la cambra" i es diferenciava de la música «da chiesa» ("per a l'església"). El terme música de cambra suggereix una peça per a almenys dos instruments, i malgrat que teòricament no hi ha un límit màxim d'instruments, en la pràctica, són inusuals les obres de cambra per a més de sis instruments. Quan es treballa amb deu o més instruments, es considera una petita orquestra de cambra. L'orquestra de cambra és una orquestra petita i no té per què ser només una orquestra de corda, encara que sovint estigui formada només per instruments de corda.. Hi ha obres de cambra per a variades combinacions d'instruments. Sovint el quartet de corda es considera com la més important. Altres grups usuals de cambra són: * el trio de corda * el trio amb piano * el quintet amb piano * el quintet de corda. Menys usuals són els grups de cambra amb instruments de vent de fusta o de metall. Alguns compositors han escrit obres per a grups mixtos de vent i corda, i d'altres han compost per a instruments de vent de fusta més la trompa. Els instruments de metall pràcticament no s'han utilitzat. Això es deu probablement que quan es va començar a compondre música de cambra, els instruments de la família del metall no tenien vàlvules, per la qual cosa només podien produir un nombre limitat de notes. (ca)
  • Komorní hudba je klasická hudba určená pro menší počet hudebních nástrojů (nejčastěji 2 až 9). Už její název napovídá, že je vhodná pro hru v menších prostorách. Charakteristická je pro ni také určitá intimita. Ačkoliv se na první pohled může zdát, že je posluchačsky méně atraktivní než hudba orchestrální, má mnoho příznivců právě díky intimitě hudebního zážitku a bezprostřednějšího kontaktu posluchačů a interpretů. Další pozitivum spočívá v tom, že je dostupná pro hru v domácnostech, ve školách a v amatérských hudebních seskupeních. Počet děl komorní hudby je obrovský a zahrnuje díla různé kvality, od bezcenných salónních skladeb až po mistrovská díla patřící do zlatého fondu světové hudby. (cs)
  • Η Μουσική δωματίου (Ιταλικά: Musica da Camera) είναι η μουσική που είναι γραμμένη για μικρά σύνολα μουσικών οργάνων, συνήθως δυο με τέσσερα μουσικά όργανα και είναι προορισμένη να εκτελείται σε μικρούς χώρους. Η μουσική δωματίου απαρτίζεται συνήθως από ένα βιολί, ένα πιάνο και ένα βιολοντσέλο ή 3 βιολιά και ένα πιάνο.Ουσιαστικά είναι μια συναυλία από λίγα τον αριθμό όργανα συμφωνικής ορχήστρας, συνήθως δύο, τρία ή το πολύ τέσσερα έγχορδα όργανα. Ορισμένες φορές η μικρής κλίμακας ορχήστρα μπορεί να αποτελείται και από περισσότερους μουσικούς. Στη μουσική δωματίου δεν υπάρχει η έννοια του σόλο, ενώ συνήθως απουσιάζει και η φωνή. Τα όργανα που συμμετέχουν σε σύνολα μουσικής δωματίου, είναι το βιολί, το βιολοντσέλο, το κοντραμπάσο, το πιάνο και συνδυασμός αυτών. Σπανιότερα μπορεί να χρησιμοποιηθούν κι άλλα έγχορδα όργανα όπως για παράδειγμα κιθάρα. Ονομάζεται έτσι γιατί το ρεπερτόριο της είναι τέτοιο που από τη φύση του προορίζεται για μικρούς κλειστούς χώρους. Το μουσικό είδος που κυριαρχεί στις συνθέσεις των συνόλων της μουσικής δωματίου, είναι η σονάτα. (el)
  • Música de cámara es aquella compuesta para un reducido grupo de instrumentos, en contraposición a la música de orquesta. El nombre viene de los lugares en los que ensayaban pequeños grupos de músicos durante la Edad Media y el Renacimiento. A esas habitaciones, no muy grandes, se les llamaba cámaras. Relegada hasta entonces a los salones de la aristocracia, la música de cámara comenzó poco a poco a difundirse en pequeñas salas de concierto y en casas particulares. Esto viene inducido por el acceso de la burguesía a la práctica instrumental y a los conocimientos musicales y también porque, económicamente, una agrupación de cámara era mucho más rentable que una orquesta. Hay dos detalles que permiten caracterizar cabalmente una obra de cámara: 1) cada músico toca una parte diferente y 2) no hay director; los músicos deben estar situados de manera que puedan mirarse entre sí, para lograr la mejor coordinación.No se incluyen las obras para instrumentos solos (eso deja de lado toda la literatura para piano solo y composiciones como las sonatas y partitas para violín o las suites para violonchelo, de Bach). La palabra cámara implica que la música puede ser ejecutada en una habitación, con una atmósfera de intimidad. La orquesta de cámara (en inglés chamber orchestra) es una orquesta pequeña, y por lo tanto con posibilidades de ejecutar música dentro de sala pequeña; no es meramente una orquesta de cuerda, porque puede haber también instrumentos de viento. Teóricamente no hay un límite máximo de instrumentos, pero, en la práctica, la mayoría de las composiciones comprenden desde dos hasta veinte. Hay muchas combinaciones instrumentales, la más importante de las cuales es el cuarteto de cuerdas. Otros grupos usuales de cámara son el trío de cuerdas, el trío con piano, el quinteto con piano y el quinteto de cuerdas. Menos usuales son los instrumentos de viento y de metal. Algunos compositores han escrito obras para grupos mixtos de vientos y cuerdas, y algunos han escrito para instrumentos de viento solos, aunque los instrumentos de metal (con excepción de la trompa) prácticamente no se han utilizado. Esto se debe quizás a que su sonido potente no es adecuado para la atmósfera intimista propia del género. (es)
  • Ganbera-musika musikari-talde txiki batek jotzeko konposatutako musika da (eskuarki, gehienez hamar kidez osatutako taldeentzat egindakoa hartu ohi da ganbera-musikatzat). Jatorriz, gela edo areto batean jotzeko konposatutako musika zen, eta, beraz, musika erlijiosoari eta antzerkirako musikari kontrajarria.. Jatorrizko motak sonata da camera, sonata da chiesa (elizarena) eta trio sonata izan ziren. Johann Sebastian Bach izan zen lehenengo maisuetako bat arlo honetan, baina Joseph Haydnek urte batzuk geroago estilo moderna finkatu zuen, 83 hari kuarteto, 45 piano trio eta hainbat hari trioren egilea izan baitzen. Wolfgang Amadeus Mozartek ere ekarpen handia egin zuen garai hartan. Urte batzuk geroago Ludwig van Beethovenek aldaketak ekarri zituen, eta XIX. mendean zehar Gaetano Donizetti, Franz Schubert, Felix Mendelssohn, Robert Schumann, Johannes Brahms, Frédéric Chopin eta Franz Liszt arlo honetan nabarmendu ziren, besteak beste. Bestela, Antonín Dvořák, Piotr Ilitx Txaikovski eta Béla Bartókek uztartu zituzten ganbera-musika nazionalismo politikoarekin. Gaur egun (AEB) edo (EH) estilo honen adibideak dira. (eu)
  • Chamber music is a form of classical music that is composed for a small group of instruments—traditionally a group that could fit in a palace chamber or a large room. Most broadly, it includes any art music that is performed by a small number of performers, with one performer to a part (in contrast to orchestral music, in which each string part is played by a number of performers). However, by convention, it usually does not include solo instrument performances. Because of its intimate nature, chamber music has been described as "the music of friends". For more than 100 years, chamber music was played primarily by amateur musicians in their homes, and even today, when chamber music performance has migrated from the home to the concert hall, many musicians, amateur and professional, still play chamber music for their own pleasure. Playing chamber music requires special skills, both musical and social, that differ from the skills required for playing solo or symphonic works. Johann Wolfgang von Goethe described chamber music (specifically, string quartet music) as "four rational people conversing". This conversational paradigm – which refers to the way one instrument introduces a melody or motif and then other instruments subsequently "respond" with a similar motif – has been a thread woven through the history of chamber music composition from the end of the 18th century to the present. The analogy to conversation recurs in descriptions and analyses of chamber music compositions. (en)
  • Une œuvre de musique de chambre est une composition musicale dédiée à un petit ensemble de cordes, bois, cuivres ou percussions, qui traditionnellement et avant l'affirmation des concerts publics, pouvait tenir dans la « grande chambre » d'un palais. Chaque partie est écrite pour un seul instrumentiste sans qu'il n'y ait à l'origine ni chef d'orchestre ni soliste attitré. Si certaines voix sont doublées ou triplées, particulièrement dans les cordes, on parle d'orchestre de chambre ; au-delà, on parle d'orchestre, avec le qualificatif de sa composition instrumentale (symphonique, à cordes, d'harmonie, de fanfare). La conception de ces ensembles - , , , , - demande aux compositeurs une connaissance de l'harmonie, de la polyphonie, du contrepoint, de l'organologie. En musique classique, la composition de quatuors à cordes est le plus souvent considérée comme l'un des summums de l'écriture musicale[réf. nécessaire]. Ces ensembles de quelques solistes, menant leur voix indépendamment des autres, ont le plus souvent comme « meneur » l'instrument le plus aigu (le premier violon dans le quatuor à cordes, le flûtiste dans le quintette à vent), mais certaines œuvres plus complexes ou d'un effectif plus important, nécessitent la présence (toujours facultative, mais souvent essentielle) d'un chef d'orchestre (Gran Partita pour 13 instruments à vent en si bémol majeur de Mozart, Sérénade en ré mineur, op. 44 pour vents, violoncelle et contrebasse de Dvořák). En principe, le terme exclut les pièces comportant une partie chantée, malgré le caractère intimiste que revêtent souvent la mélodie et le lied. Certains compositeurs des XXe et XXIe siècles cependant, introduisent la voix dans des ensembles de musique de chambre, comme Schönberg dans son deuxième quatuor à cordes, op. 10 (1908), Ottorino Respighi dans Il tramonto (1914), Olivier Greif dans son Quatuor à cordes no 3 avec voix (1998) et Elena Ruehr dans son deuxième quatuor « Song of the Silkie » (2000). Dans certaines œuvres récentes, le compositeur choisit d'adjoindre une partie de sons fixés (bande magnétique ou CD par exemple) aux instruments acoustiques, voire de les amplifier à l'aide de microphones, ou même de transformer leur son grâce à l'ordinateur[réf. nécessaire]. (fr)
  • Ceol le haghaidh beirt seinnteoirí nó níos mó, le seinm i seomra seachas halla ceoil, agus seinnteoir amháin do gach páirt. Thosaigh sé san Iodáil mar musica da camera timpeall 1600, ceol aon ghléas amháin. Go dtí timpeall 1750 sonáidí tríréid (dhá veidhlín is continuo) a bhíodh i gceist den chuid is mó. Ó shin i leith is é an téadcheathairéad an príomhghrúpa don cheol seo, ach is féidir le aon ghaothuirlis, téaduirlis nó gléas méarchláir páirt a ghlacadh ann. (ga)
  • Musik kamar (Chamber Music, Musica de Camera) adalah jenis musik yang muncul pada zaman Musik Barok (1600-1750). Nama ini dikaitkan dengan sebuah ruangan khusus yang tidak terlalu luas, tempat musik ini didendangkan. Namun sejak 1750 musik kamar ini menjadi dipentaskan pada orang banyak. Maka karya musik instrumental yang dikarang oleh sejumlah pemain solo disebut musik kamar, sedangkan disebut musik orkestra bila tiap suara/bagian dimainkan oleh sekelompok pemain musik (beberapa pemain biola bersama-sama). Jumlah penonton musik kamar terbatas pada pencinta dan ahli musik. Oleh karena itu, musik kamar umumnya diolah secara lebih teliti daripada musik orkes. Selain itu jumlah pemain juga terbatas. Musiknya merupakan perpaduan bunyi alat-alat musik gesek dan tiup dalam kuartet atau kuintet. (in)
  • La musica da camera è un filone tradizionale della musica classica, nel quale rientrano composizioni in cui il ruolo del singolo strumento è sempre individuale. Mentre nella musica orchestrale sono previsti in genere gruppi di esecutori per ogni timbro strumentale (ad esempio 15 primi violini, 10 violoncelli, ecc.), in quella da camera, in genere, due diversi strumenti procedono all'unisono solo episodicamente. Le composizioni da camera sono scritte di solito per un ristretto numero di esecutori (strumentali e vocali); lo stesso nome deriva proprio da questa circostanza. Rientra così nel filone cameristico tutta la letteratura per uno strumento solista. (it)
  • 室内楽(イタリア語: musica da camera、英語: chamber music)とは、少人数編成の重奏、すなわち1声部に1人の独奏者が配される器楽である。通常2人から9人くらいまでで編成される。 16世紀中葉のイタリアで、キリスト教教会で用いられる教会音楽に対し、王侯貴族の館の部屋で演奏される世俗音楽を指す「ムジカ・ダ・カメラ」(部屋の音楽)という言葉が用いられ始めた。バロック音楽では、教会堂や劇場以外の、室内を会場とする音楽全般を意味し、独奏・声楽・管弦楽を含んでいた。古典派音楽の時代に近代室内楽が成立し、弦楽四重奏・弦楽三重奏・弦楽五重奏・ヴァイオリンソナタ・ピアノ三重奏・ピアノ四重奏・ピアノ五重奏・フルート四重奏・クラリネット五重奏・木管五重奏などの定型が形成された。 「アンサンブル」および「重奏」も参照 (ja)
  • Kamermuziek is een genre in de klassieke muziek, waaronder muziek voor kleine, enkelvoudige bezettingen wordt verstaan, die bij wijze van spreken in een (grote) huiskamer kan worden gespeeld. Deze muziekvorm komt als specifiek genre voor vanaf de barok. (nl)
  • Música de câmara é a música erudita composta para um pequeno grupo de instrumentos ou vozes que tradicionalmente podiam acomodar-se nas câmaras de um palácio. Atualmente a expressão é usada para qualquer música executada por um pequeno número de músicos. A palavra câmara indica que a música pode ser executada em salas pequenas, geralmente com uma atmosfera mais íntima. Nesta categoria geralmente não está incluída a música para instrumento solo, entretanto, é comum incluir obras para piano solo, dependendo da ambientação. Sua composição é destinada a um pequeno número de instrumentos ou vozes - geralmente, até o máximo de dez. Entre os seus gêneros mais importantes estão o quarteto de cordas, quinteto de sopros e o , dentre outras diversas combinações de instrumentos. Pode haver também a execução em "solo", "trio" ou "duo". Nestes casos, geralmente se prescinde da regência por um maestro. (pt)
  • Muzyka kameralna – muzyka przeznaczona na niewielkie zespoły, zazwyczaj do 9 wykonawców. Nazwa pochodzi z wł. da camera „do komnaty, pokoju” i początkowo określano nią muzykę wykonywaną w pomieszczeniach prywatnych. Około 1530 roku na dworze Franciszka I Walezjusza śpiewaków zatrudnionych po to, aby uprzyjemniać królowi czas wolny od zajęć państwowych i udziału w ceremoniach religijnych, nazywano „la Musique de la Chambre”. W 1555 podobnego słowa użył teoretyk Nicola Vicentino w traktacie L'antica musica ridotta alla moderna prattica (Muzyka starożytna przystosowana do nowoczesnej praktyki): muzyką kameralną nazwał tę, którą śpiewało się da camera, czyli w komnacie. Podział ten, wynikający z różnych funkcji i miejsc wykonywania muzyki przetrwał do XVIII wieku. Mianem muzyki kameralnej określano więc zarówno utwory wokalne, jak i instrumentalne – ważne było to, że wykonywane były na pokojach, a nie w kościele bądź teatrze (operze). (pl)
  • Kammarmusik är musik, oftast klassisk musik, som är avsedd att framföras av ett mindre antal instrument eller röster med individuella stämmor, till skillnad från orkestermusik där de flesta stämmor besätts av flera instrument. Definitionen av begreppet har under historien förändrats. (sv)
  • Ка́мерная му́зыка (лат. camera — комната) — музыка, исполняемая небольшим коллективом музыкантов-инструменталистов и/или вокалистов. При исполнении камерного сочинения каждую партию исполняет, как правило, только один голос, в отличие от оркестровой музыки, где существуют группы голосов, играющих в унисон. В XVI—XVIII веках термин «камерная музыка» применялся по отношению к любой светской музыке и противопоставлялся музыке церковной. В дальнейшем, с зарождением и развитием симфонической музыки, камерной музыкой стали называть произведения, рассчитанные на небольшое количество исполнителей и ограниченный круг слушателей. В XIX—XX веках значение камерной музыки как «музыки для избранных» постепенно отпало, и термин сохранил смысл как определение произведений, предназначенных для исполнения небольшими коллективами музыкантов и для малой группы слушателей. Современные виды камерного инструментального ансамбля — трио, квартет, квинтет и т. д. — сформировались в творчестве представителей венской классической школы Гайдна, Моцарта, Бетховена, создавших глубокие по содержанию и совершенные по форме образцы. Обладающий богатыми выразительными возможностями, инструментальный ансамбль привлек внимание почти всех композиторов, в нём получили отражение основные направления музыкального искусства 18—20 в. Ему отдали дань романтики (Ф. Шуберт, Ф. Мендельсон, Р. Шуман) и композиторы последующего времени (И. Брамс, А. Дворжак и др.). Коллектив, исполняющий камерную музыку, называется камерным ансамблем. Как правило, в камерный ансамбль входят от двух до десяти музыкантов, реже — больше. Исторически сложились канонические инструментальные составы некоторых камерных ансамблей, например, фортепианное трио, струнный квартет, фортепианный квинтет и другие. Существует также понятие камерного оркестра — как правило, это сокращённый (не более 15—20 человек) состав струнного оркестра, иногда с добавлением нескольких духовых инструментов. (ru)
  • 室内乐(Chamber music),又稱室乐,是一种古典音乐作品的体裁,为几件在室内演奏的乐器所作。室内乐由二到九人合奏,每人各演奏一个声部,通常不含独奏。室內樂的“室内”意指音乐可以在空间较小的室内演奏。 (zh)
  • Камерна музика (від італ. camera — кімната, палата, покій) — вид музичного мистецтва: вокальна, інструментальна, вокально-інструментальна музика, створена для виконання малим складом музикантів у невеликих приміщеннях. Термін «камерна музика» з'являється в XVI-XVII столітті і має значення світської музики, призначеної для виконання в домашніх умовах або при дворах монархів, що протиставляло її церковній або театральній музиці. Придворна музика і називалася «камерною», а виконавці, які працювали в придворних ансамблях, носили звання камер-музикантів. Для камерної музики характерні тенденція до рівноправності голосів, економія і найтонша деталізація мелодійних, інтонаційних, ритмічних і динамічних виразових засобів, майстерна і різноманітна розробка тематичного матеріалу. Камерна музика володіє великими можливостями передачі ліричних емоцій і найтонших градацій душевних станів людини. Серед найпоширеніших жанрів камерної музики — старовинний мотет і мадригал, починаючи з епохи Просвітництва — романси, ноктюрни, прелюдії, дуети, тріо, квартети, а також циклічні жанри — сонати, сюїти і камерні симфонії.Камерна музика – це вид музики, призначений для вузького кола слухачів та для виконання в невеликих приміщеннях. Для неї характерна увага до внутрішнього світу особистості, цей вид музики має великі можливості для передачі ліричних емоцій і найтонших градацій душевного стану людини. (uk)
dbo:soundRecording
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 82991 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 105112 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1024048339 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:about
  • yes (en)
dbp:align
  • left (en)
  • right (en)
dbp:bgcolor
  • pink (en)
dbp:by
  • no (en)
dbp:description
  • D. 803, first movement, performed on period instruments (en)
  • First movement, performed by William McColl and the Orford String Quartet (en)
  • Played by the Carmel Quartet] (en)
  • played by Roxana Pavel Goldstein, Elizabeth Choi, violins; Elias Goldstein, Sally Chisholm, violas; Jocelyn Butler, cello. (en)
  • third movement by the Carmel Quartet (en)
  • Played by the Carmel Quartet with soprano Rona Israel-Kolatt. This is the first explicitly atonal piece. (en)
dbp:filename
  • Schoenberg Quartet No. 2 4th movement.OGG (en)
  • Bartok Op. 17, Second Movement.OGG (en)
  • Mendelssohn Op13 third movement.OGG (en)
  • Brahms - Clarinet Quintet - 1. Allegro.ogg (en)
  • Franz Schubert - Octet - 1. Adagio - Allegro.ogg (en)
  • Schumann Op 44 Explained.OGG (en)
  • Wolfgang Amadeus mozart - String Quintet No. 4 K.516 - 1. Allegro.ogg (en)
  • Bartók - Sonata for two pianos and percussion - Assai lento - Allegro molto .ogg (en)
dbp:header
  • Wolfgang Amadeus Mozart: String Quintet No. 4, K. 516 (en)
dbp:onlinebooks
  • no (en)
dbp:pos
  • left (en)
dbp:quote
  • left|50px|link=|alt= , Largo; Allegro molto; played by the Seraphina String Quartet (en)
  • left|50px|link=|alt= , second movement, "Schnelle Achtel", played by Ana Farmer, David Boyden, Austin Han, and Dylan Mattingly (en)
  • left|50px|link=|alt=Beethoven: Septet, Op. 20, first movement, played by the Ensemble Mediterrain (en)
  • left|50px|link=|alt=Franz Schubert, Trout Quintet, D. 667, performed by the Chamber Music Society of Lincoln Center (en)
  • plays chamber music in a Seattle streetcar (en)
  • left|150px – Daniel Epstein teaching the Schumann piano quartet at Manhattan School of Music (en)
  • Beethoven: Quartet, Op. 59, No. 3, played by the Modigliani Quartet (en)
  • Piano Trio, Op. 70, No. 1, "Ghost", played by the Claremont Trio (en)
  • left|50px|link=|alt=Joseph Haydn: String Quartet, Op. 20, No. 4, played by the Jupiter Quartet (en)
  • left|50px|link=|alt=Brahms sextet Op. 36, played by the Borromeo Quartet, and Liz Freivogel and Daniel McDonough of the Jupiter String Quartet (en)
  • left|50px|link=|alt= from The Musical Offering, played by Ensemble Brillante (en)
  • : String Quintet in C, D. 956, first movement, recorded at the Fredonia Quartet Program, July 2008 (en)
  • left|50px|link=|alt=Dvořák: piano quintet, Op. 81, played by the Lincoln Center Chamber Players (en)
  • left|50px|link=|alt= , first movement, played by the Cypress String Quartet (en)
dbp:title
  • 2.0
  • First movement (en)
  • Arnold Schoenberg: Second string quartet, fourth movement (en)
  • Brahms: Clarinet Quintet, Op. 115 (en)
  • Cyclic structure in the Schumann piano quintet (en)
  • Mendelssohn: String quartet Op. 13 (en)
  • Schubert Octet (en)
  • Excerpt from Bartók's Sonata for two pianos and percussion (en)
dbp:type
  • music (en)
dbp:width
  • 20 (xsd:integer)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:wikititle
  • chamber music (en)
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • Komorní hudba je klasická hudba určená pro menší počet hudebních nástrojů (nejčastěji 2 až 9). Už její název napovídá, že je vhodná pro hru v menších prostorách. Charakteristická je pro ni také určitá intimita. Ačkoliv se na první pohled může zdát, že je posluchačsky méně atraktivní než hudba orchestrální, má mnoho příznivců právě díky intimitě hudebního zážitku a bezprostřednějšího kontaktu posluchačů a interpretů. Další pozitivum spočívá v tom, že je dostupná pro hru v domácnostech, ve školách a v amatérských hudebních seskupeních. Počet děl komorní hudby je obrovský a zahrnuje díla různé kvality, od bezcenných salónních skladeb až po mistrovská díla patřící do zlatého fondu světové hudby. (cs)
  • Ceol le haghaidh beirt seinnteoirí nó níos mó, le seinm i seomra seachas halla ceoil, agus seinnteoir amháin do gach páirt. Thosaigh sé san Iodáil mar musica da camera timpeall 1600, ceol aon ghléas amháin. Go dtí timpeall 1750 sonáidí tríréid (dhá veidhlín is continuo) a bhíodh i gceist den chuid is mó. Ó shin i leith is é an téadcheathairéad an príomhghrúpa don cheol seo, ach is féidir le aon ghaothuirlis, téaduirlis nó gléas méarchláir páirt a ghlacadh ann. (ga)
  • Musik kamar (Chamber Music, Musica de Camera) adalah jenis musik yang muncul pada zaman Musik Barok (1600-1750). Nama ini dikaitkan dengan sebuah ruangan khusus yang tidak terlalu luas, tempat musik ini didendangkan. Namun sejak 1750 musik kamar ini menjadi dipentaskan pada orang banyak. Maka karya musik instrumental yang dikarang oleh sejumlah pemain solo disebut musik kamar, sedangkan disebut musik orkestra bila tiap suara/bagian dimainkan oleh sekelompok pemain musik (beberapa pemain biola bersama-sama). Jumlah penonton musik kamar terbatas pada pencinta dan ahli musik. Oleh karena itu, musik kamar umumnya diolah secara lebih teliti daripada musik orkes. Selain itu jumlah pemain juga terbatas. Musiknya merupakan perpaduan bunyi alat-alat musik gesek dan tiup dalam kuartet atau kuintet. (in)
  • 室内楽(イタリア語: musica da camera、英語: chamber music)とは、少人数編成の重奏、すなわち1声部に1人の独奏者が配される器楽である。通常2人から9人くらいまでで編成される。 16世紀中葉のイタリアで、キリスト教教会で用いられる教会音楽に対し、王侯貴族の館の部屋で演奏される世俗音楽を指す「ムジカ・ダ・カメラ」(部屋の音楽)という言葉が用いられ始めた。バロック音楽では、教会堂や劇場以外の、室内を会場とする音楽全般を意味し、独奏・声楽・管弦楽を含んでいた。古典派音楽の時代に近代室内楽が成立し、弦楽四重奏・弦楽三重奏・弦楽五重奏・ヴァイオリンソナタ・ピアノ三重奏・ピアノ四重奏・ピアノ五重奏・フルート四重奏・クラリネット五重奏・木管五重奏などの定型が形成された。 「アンサンブル」および「重奏」も参照 (ja)
  • Kamermuziek is een genre in de klassieke muziek, waaronder muziek voor kleine, enkelvoudige bezettingen wordt verstaan, die bij wijze van spreken in een (grote) huiskamer kan worden gespeeld. Deze muziekvorm komt als specifiek genre voor vanaf de barok. (nl)
  • Kammarmusik är musik, oftast klassisk musik, som är avsedd att framföras av ett mindre antal instrument eller röster med individuella stämmor, till skillnad från orkestermusik där de flesta stämmor besätts av flera instrument. Definitionen av begreppet har under historien förändrats. (sv)
  • 室内乐(Chamber music),又稱室乐,是一种古典音乐作品的体裁,为几件在室内演奏的乐器所作。室内乐由二到九人合奏,每人各演奏一个声部,通常不含独奏。室內樂的“室内”意指音乐可以在空间较小的室内演奏。 (zh)
  • موسيقى الحجرة، أو موسيقى الصالون، (بالإنجليزية: Chamber Music)‏ هي شكل من أشكال الموسيقى الكلاسيكية التي تضم مجموعة صغيرة من الآلات الموسيقية - عادةً مجموعة يمكن وضعها في حجرة قصر أو غرفة كبيرة. على نطاق واسع، تشمل أي موسيقى يؤديها عدد صغير من العازفين، مع عازف واحد لكل جزء (على عكس موسيقى الأوركسترا، التي يُعزف كل جزء منها من قبل عدد من العازفين). مع ذلك، وفقًا للمتعارف عليه، لا تشمل عادةً عروض الأداء الفردي. (ar)
  • Una obra de música de cambra és una composició musical dedicada a un petit conjunt d'instruments en el que cada part està pensada per ser interpretada per un sol instrumentista. Si algunes d'aquestes parts es dupliquen o tripliquen, sobretot en les cordes, parlem d'una orquestra de cambra. Hi ha obres de cambra per a variades combinacions d'instruments. Sovint el quartet de corda es considera com la més important. Altres grups usuals de cambra són: * el trio de corda * el trio amb piano * el quintet amb piano * el quintet de corda. (ca)
  • Η Μουσική δωματίου (Ιταλικά: Musica da Camera) είναι η μουσική που είναι γραμμένη για μικρά σύνολα μουσικών οργάνων, συνήθως δυο με τέσσερα μουσικά όργανα και είναι προορισμένη να εκτελείται σε μικρούς χώρους. Η μουσική δωματίου απαρτίζεται συνήθως από ένα βιολί, ένα πιάνο και ένα βιολοντσέλο ή 3 βιολιά και ένα πιάνο.Ουσιαστικά είναι μια συναυλία από λίγα τον αριθμό όργανα συμφωνικής ορχήστρας, συνήθως δύο, τρία ή το πολύ τέσσερα έγχορδα όργανα. Ορισμένες φορές η μικρής κλίμακας ορχήστρα μπορεί να αποτελείται και από περισσότερους μουσικούς. Στη μουσική δωματίου δεν υπάρχει η έννοια του σόλο, ενώ συνήθως απουσιάζει και η φωνή. Τα όργανα που συμμετέχουν σε σύνολα μουσικής δωματίου, είναι το βιολί, το βιολοντσέλο, το κοντραμπάσο, το πιάνο και συνδυασμός αυτών. Σπανιότερα μπορεί να χρησιμοποι (el)
  • Chamber music is a form of classical music that is composed for a small group of instruments—traditionally a group that could fit in a palace chamber or a large room. Most broadly, it includes any art music that is performed by a small number of performers, with one performer to a part (in contrast to orchestral music, in which each string part is played by a number of performers). However, by convention, it usually does not include solo instrument performances. (en)
  • Música de cámara es aquella compuesta para un reducido grupo de instrumentos, en contraposición a la música de orquesta. El nombre viene de los lugares en los que ensayaban pequeños grupos de músicos durante la Edad Media y el Renacimiento. A esas habitaciones, no muy grandes, se les llamaba cámaras. La orquesta de cámara (en inglés chamber orchestra) es una orquesta pequeña, y por lo tanto con posibilidades de ejecutar música dentro de sala pequeña; no es meramente una orquesta de cuerda, porque puede haber también instrumentos de viento. (es)
  • Ganbera-musika musikari-talde txiki batek jotzeko konposatutako musika da (eskuarki, gehienez hamar kidez osatutako taldeentzat egindakoa hartu ohi da ganbera-musikatzat). Jatorriz, gela edo areto batean jotzeko konposatutako musika zen, eta, beraz, musika erlijiosoari eta antzerkirako musikari kontrajarria.. Jatorrizko motak sonata da camera, sonata da chiesa (elizarena) eta trio sonata izan ziren. Bestela, Antonín Dvořák, Piotr Ilitx Txaikovski eta Béla Bartókek uztartu zituzten ganbera-musika nazionalismo politikoarekin. Gaur egun (AEB) edo (EH) estilo honen adibideak dira. (eu)
  • Une œuvre de musique de chambre est une composition musicale dédiée à un petit ensemble de cordes, bois, cuivres ou percussions, qui traditionnellement et avant l'affirmation des concerts publics, pouvait tenir dans la « grande chambre » d'un palais. Chaque partie est écrite pour un seul instrumentiste sans qu'il n'y ait à l'origine ni chef d'orchestre ni soliste attitré. Si certaines voix sont doublées ou triplées, particulièrement dans les cordes, on parle d'orchestre de chambre ; au-delà, on parle d'orchestre, avec le qualificatif de sa composition instrumentale (symphonique, à cordes, d'harmonie, de fanfare). (fr)
  • La musica da camera è un filone tradizionale della musica classica, nel quale rientrano composizioni in cui il ruolo del singolo strumento è sempre individuale. Mentre nella musica orchestrale sono previsti in genere gruppi di esecutori per ogni timbro strumentale (ad esempio 15 primi violini, 10 violoncelli, ecc.), in quella da camera, in genere, due diversi strumenti procedono all'unisono solo episodicamente. (it)
  • Muzyka kameralna – muzyka przeznaczona na niewielkie zespoły, zazwyczaj do 9 wykonawców. Nazwa pochodzi z wł. da camera „do komnaty, pokoju” i początkowo określano nią muzykę wykonywaną w pomieszczeniach prywatnych. Około 1530 roku na dworze Franciszka I Walezjusza śpiewaków zatrudnionych po to, aby uprzyjemniać królowi czas wolny od zajęć państwowych i udziału w ceremoniach religijnych, nazywano „la Musique de la Chambre”. W 1555 podobnego słowa użył teoretyk Nicola Vicentino w traktacie L'antica musica ridotta alla moderna prattica (Muzyka starożytna przystosowana do nowoczesnej praktyki): muzyką kameralną nazwał tę, którą śpiewało się da camera, czyli w komnacie. Podział ten, wynikający z różnych funkcji i miejsc wykonywania muzyki przetrwał do XVIII wieku. Mianem muzyki kameralnej okre (pl)
  • Música de câmara é a música erudita composta para um pequeno grupo de instrumentos ou vozes que tradicionalmente podiam acomodar-se nas câmaras de um palácio. Atualmente a expressão é usada para qualquer música executada por um pequeno número de músicos. A palavra câmara indica que a música pode ser executada em salas pequenas, geralmente com uma atmosfera mais íntima. Nesta categoria geralmente não está incluída a música para instrumento solo, entretanto, é comum incluir obras para piano solo, dependendo da ambientação. (pt)
  • Ка́мерная му́зыка (лат. camera — комната) — музыка, исполняемая небольшим коллективом музыкантов-инструменталистов и/или вокалистов. При исполнении камерного сочинения каждую партию исполняет, как правило, только один голос, в отличие от оркестровой музыки, где существуют группы голосов, играющих в унисон. Существует также понятие камерного оркестра — как правило, это сокращённый (не более 15—20 человек) состав струнного оркестра, иногда с добавлением нескольких духовых инструментов. (ru)
  • Камерна музика (від італ. camera — кімната, палата, покій) — вид музичного мистецтва: вокальна, інструментальна, вокально-інструментальна музика, створена для виконання малим складом музикантів у невеликих приміщеннях. Термін «камерна музика» з'являється в XVI-XVII столітті і має значення світської музики, призначеної для виконання в домашніх умовах або при дворах монархів, що протиставляло її церковній або театральній музиці. Придворна музика і називалася «камерною», а виконавці, які працювали в придворних ансамблях, носили звання камер-музикантів. (uk)
rdfs:label
  • Chamber music (en)
  • موسيقى الحجرة (ar)
  • Música de cambra (ca)
  • Komorní hudba (cs)
  • Kammermusik (de)
  • Μουσική δωματίου (el)
  • Ĉambra muziko (eo)
  • Ganbera-musika (eu)
  • Música de cámara (es)
  • Ceol aireagail (ga)
  • Musik kamar (in)
  • Musique de chambre (fr)
  • Musica da camera (it)
  • 室内楽 (ja)
  • 실내악 (ko)
  • Kamermuziek (nl)
  • Muzyka kameralna (pl)
  • Камерная музыка (ru)
  • Música de câmara (pt)
  • Kammarmusik (sv)
  • 室内乐 (zh)
  • Камерна музика (uk)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:genre of
is dbo:knownFor of
is dbo:occupation of
is dbo:service of
is dbo:stylisticOrigin of
is dbo:type of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:data of
is dbp:form of
is dbp:genre of
is dbp:knownFor of
is dbp:occupation of
is dbp:scoring of
is dbp:stylisticOrigins of
is dbp:type of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License