An Entity of Type: Thing, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Authoritarianism is a form of government characterized by the rejection of political plurality, the use of a strong central power to preserve the political status quo, and reductions in the rule of law, separation of powers, and democratic voting. Political scientists have created many typologies describing variations of authoritarian forms of government. Authoritarian regimes may be either autocratic or oligarchic in nature and may be based upon the rule of a party or the military.

Property Value
dbo:abstract
  • L'autoritarisme descriu una forma de govern caracteritzada per l'obediència estricta a l'autoritat de l'Estat el qual manté el control social per mitjà de polítiques opressives. El terme també s'utilitza per descriure una personalitat o un tipus de gestió d'una organització en què un individu vol dominar la resta dels seus companys i que no vol aconseguir cap consens en la presa de decisions. En un estat autoritari, els ciutadans són subjectes a l'autoritat de l'Estat en molts aspectes de llurs vides, incloent-hi les àrees que altres filosofies polítiques considerarien com a eleccions personals. Hi ha diversos graus d'autoritarisme; fins i tot alguns estats democràtics i liberals apliquen mesures autoritàries sobretot pel que fa a la seguretat nacional. Els règims autoritaris concedeixen amplis poders als cossos policials, fins i tot amb la creació d'una policia d'Estat. Als règims autoritaris pot existir l'estat de dret. Hi ha diversos estils i modalitats d'autoritarisme, com per exemple el paternalisme. Des de les societats feudals medievals, o les invasions de tribus germàniques a la Roma imperial, la història recent ha viscut també episodis autoritaristes. Les dictadures llatinoamericanes fins als anys 90 del segle xx, amb el suport dels Estats Units, les dictadures a Europa, amb Franco i els cops d'estat militars a Portugal o Grècia, per no mencionar el nacionalsocialisme alemany del Tercer Reich, han dibuixat un gran mapa de l'autoritarisme a la història recent. Els grups anti-autoritaris més recents (n'hi ha una llarga relació estan tenint un paper a Turquia, un país amb deriva islamista, en aquests dies. Moviments post anarquistes i post comunistes (nascuts en origen en el canvi de segle xix - XX, en tot cas qualsevol moviment social anti-autoritari, estan tenint una certa repercussió als mitjans de comunicació amb motiu de la crisi econòmica del 2008. Turquia és ara la "plaça" dels indignats. (ca)
  • السلطوية هي إحدى صور الحكومة والتي تتسم بحكومة مركزية قوية وحريات سياسية محدودة. تخضع الحريات الفردية للدولة ولا توجد مساءلة دستورية في النظام السلطوي. ميز وصف خوان لينز المؤثر في 1964 للأنظمة السياسية السلطوية بأربع سمات: 1. * جمعوية سياسية محدودة، والتي تضع في هذه الأنظمة ضغوطا على المؤسسات والجماعات السياسية مثل السلطة التشريعية والأحزاب السياسية وجماعات الضغط. 2. * تأسيس الشرعية السياسية على المشاعر، خاصة الاعتراف بالنظام كشر لا بد منه لمحاربة "المشاكل المجتمعية الملحوظة" مثل التخلف أو أعمال الشغب. 3. * تعبئة اجتماعية دنيا ناتجة غالبا عن الضغوط المفروضة على العامة مثل قمع الخصوم السياسية والحركات المعادية للنظام. 4. * قوة تنفيذية معترف بها بصورة غير رسمية مع انتقال مبهم للسلطة. (ar)
  • Autoritářský režim je forma vlády, která se vyznačuje silnou centralizovanou mocí jež omezuje práva lidí zasahovat do politiky. Jednotlivé svobody jsou podřízeny státu a neexistuje jeho ústavní odpovědnost. Autoritářský systém se obvykle charakterizuje těmito rysy: omezený politický pluralismus, zakládání jeho legitimity založené na emocích, minimální sociální mobilizace a neformálně definovaná výkonná moc s často malými a měnícími se pravomocemi. (cs)
  • Ο αυταρχισμός είναι μορφή διακυβέρνησης που χαρακτηρίζεται από ισχυρή κεντρική εξουσία και περιορισμένες πολιτικές ελευθερίες. Τα αυταρχικά καθεστώτα μπορεί να είναι ολιγαρχικά, μονοκομματικά ή το συνηθέστερο, δικτατορίες. Ο αυταρχισμός χαρακτηρίζεται από εξαιρετικά συγκεντρωμένη και κεντρική εξουσία που διατηρείται από την πολιτική καταπίεση και τον αποκλεισμό των πιθανών αμφισβητών. Τα αυταρχικά καθεστώτα βασίζονται, κατά τον Adam Przeworski, στην προπαγάνδα, την οικονομική ανάπτυξη, και τα δημόσια έργα. Η μετάβαση από ένα αυταρχικό σύστημα σε μια πιο δημοκρατική μορφή διακυβέρνησης αναφέρεται ως εκδημοκρατισμός. (el)
  • Aŭtoritatismo estas reĝimo de regado, karakterizata per forta centra potenco kaj limigitaj politikaj liberoj. La influa priskribo de aŭtoritatismo en 1964 fare de karakterizis aŭtoritatismajn politikajn sistemojn per kvar kvalitoj: 1. * limigita politika plurismo; tio estas, tiaj reĝimoj metas limojn je politikaj institucioj kaj grupoj, kiaj leĝistaroj, politikaj partioj, kaj interesaj grupoj; 2. * rajto regi surbaza de emocio, precipe de identigado de la reĝimo kiel bezonita malbono por batali kontraŭ "facile rekonataj sociaj problemoj," kiaj aŭ ; 3. * minimuma socia movebleco, plej ofte kaŭzita per limoj je la publiko, kia subpremado de politikaj kontraŭuloj kaj kontraŭreĝima aktiveco; 4. * neformale difinita ekzekutiva potenco, kun ofte malklaraj kaj ŝanĝantaj povoj. Precipe ekstrema formo de aŭtoritatismo estas totalismo. (eo)
  • Authoritarianism is a form of government characterized by the rejection of political plurality, the use of a strong central power to preserve the political status quo, and reductions in the rule of law, separation of powers, and democratic voting. Political scientists have created many typologies describing variations of authoritarian forms of government. Authoritarian regimes may be either autocratic or oligarchic in nature and may be based upon the rule of a party or the military. In an influential 1964 work, the political scientist Juan Linz defined authoritarianism as possessing four qualities: 1. * Limited political pluralism, realized with constraints on the legislature, political parties and interest groups. 2. * Political legitimacy based upon appeals to emotion and identification of the regime as a necessary evil to combat "easily recognizable societal problems, such as underdevelopment or insurgency." 3. * Minimal political mobilization, and suppression of anti-regime activities. 4. * Ill-defined executive powers, often vague and shifting, which extends the power of the executive. Minimally defined, an authoritarian government lacks free and competitive direct elections to legislatures, free and competitive direct or indirect elections for executives, or both. Broadly defined, authoritarian states include countries that lack civil liberties such as freedom of religion, or countries in which the government and the opposition do not alternate in power at least once following free elections. Authoritarian states might contain nominally democratic institutions such as political parties, legislatures and elections which are managed to entrench authoritarian rule and can feature fraudulent, non-competitive elections. Since 1946, the share of authoritarian states in the international political system increased until the mid-1970s, but declined from then until the year 2000. (en)
  • Autoritarismoa era nabarmen batean boterea eta menpekotasuna oinarritzat dituen egitura politikoaren jokabidea da, askatasunaren,demokraziaren eta tolerantziaren aurkakoa. Autoritarismoz jokatzen duen erakunde eta sistema politikoa autoritarioa dela esaten da. Sistema politiko autoritariotzat frankismoa hartzen da, besteak beste. (eu)
  • Autoritarismo, en las relaciones sociales, es una modalidad del ejercicio de la autoridad que impone la voluntad de quien ejerce el poder en ausencia de un consenso construido de forma participativa, originando un orden social opresivo, carente de libertad y autonomía. La sociedad preindustrial está marcada por la imposición de una fuerte autoridad y jerarquía en todos los órdenes (religioso, político, económico, etc.), con una indiscutida autoridad paternalista dentro de la familia (patriarcado, matriarcado), frente a los grados cada vez mayores de libertad y autonomía propios de la sociedad industrial y la sociedad postindustrial. En el contexto psicológico individual, pero también social, se define la personalidad autoritaria.​ En educación, se define la , heterónoma o tradicional, frente a la pedagogía progresista.​ En ciencia política y sociología el concepto de "autoritarismo" no tiene una definición unívoca, lo que permite identificar como autoritarias muchas y muy diferentes ideologías, movimientos y regímenes políticos. Algunas definiciones lexicográficas son simplificadoras: "sistema fundado primariamente en el principio de autoridad" -es decir, que no admite crítica-;​ "se acuñó por el fascismo como término apreciativo, para pasar a ser utilizado ... [en el contexto de la lucha contra el fascismo y el nazismo] para denotar la “autoridad malvada” ... el abuso y el exceso de la autoridad que aplasta la libertad ... más que representar lo opuesto de democracia ... significa lo contrario de libertad".​ Otras se hacen por acumulación de términos que, si bien pueden entenderse como relacionados, no son estrictamente sinónimos ("la doctrina política que aboga por el principio del gobierno absoluto: absolutismo, autocracia, despotismo, dictadura, totalitarismo").​ Las que pretenden precisar rasgos se centran en cuestiones como "la en manos de un líder o una pequeña élite que no es constitucionalmente responsable ante el cuerpo del pueblo", el "ejercicio del poder sin consideración de otros cuerpos" que puedan limitarles (separación de poderes), y la inexistencia de mecanismos que permitan una efectiva alternancia en el poder, como las elecciones libres multipartidistas.​ (es)
  • Otoritarianisme adalah bentuk organisasi sosial yang ditandai oleh penyerahan kekuasaan. Ini kontras dengan individualisme dan demokrasi. Dalam politik, suatu pemerintahan otoriter adalah satu di mana kekuasaan politik terkonsentrasi pada suatu pemimpin. Otoritarianisme biasa disebut juga sebagai paham politik otoriter, yaitu bentuk pemerintahan yang bercirikan penekanan kekuasaan hanya pada negara atau pribadi tertentu, tanpa melihat derajat kebebasan individu. Otoritarianisme berbeda dari totalitarianisme di lembaga-lembaga sosial dan ekonomi yang terjadi, yang tidak di bawah kendali pemerintah. Sistem ini biasanya menentang demokrasi, sehingga pada umumnya kuasa pemerintahan diperoleh tanpa melalui sistem demokrasi pemilihan umum. (in)
  • Autoritarismus (lateinisch auctoritas ‚Einfluss‘, ‚Geltung‘, ‚Macht‘) ist eine diktatorische Herrschaftsform. Nach Juan Linz unterscheidet er sich vom diktatorischen Totalitarismus durch: 1. * begrenzten Pluralismus, 2. * keine umfassend formulierte Ideologie, 3. * weder extensive noch intensive Mobilisierung. Der begrenzte Pluralismus ist als zentrales Abgrenzungsmerkmal zu sehen. Der Handlungsspielraum von politischen und gesellschaftlichen Akteuren hängt weitgehend von der autoritären Staatsführung ab. In Abgrenzung zum Totalitarismus ist für den Autoritarismus zutreffender von Mentalitäten zu sprechen als von (politischen) Ideologien und Weltanschauungen. Mentalität ist nach Theodor Geiger „subjektive Ideologie“, aber „objektiver Geist“. Mentalitäten sind psychische Prädispositionen und funktionieren formlos. Das Fehlen einer klaren Ideologie bewirkt einen Verlust der Mobilisierungsfähigkeit, der Bevölkerung fehlt eine emotionale Bindung an das System. Daher formulieren autoritäre Regime ihre Politik pragmatisch und versuchen gleichzeitig, allgemeine Wertvorstellungen wie Patriotismus, Nationalismus, Modernisierung und Ordnung durchzusetzen. (de)
  • 권위주의(Authoritarianism)는 권위를 갖는 것이나 권위 그 자체에 의혹을 갖거나 혹은 반항하는 것은 모독이며 죄악이라고 하는 사고방식 또는 행동양식을 말한다. 또는, 어떤 일을 권위에 맹목적으로 의지하여 해결하려고 하는 행동 양식이나 사상, 자신보다 상위의 권위에는 강압적으로 따르는 반면, 하위의 것에 대해서는 오만, 거만하게 행동하려는 심리적 태도나 사상이라고도 한다. 전근대 사회에서의 가부장제·신정 정치 등이나 나치 체제, 독재정권 등이 권위주의의 한 형태이다. 파시즘, 나치즘 등과 통하는 의미로도 활용된다. (ko)
  • Le terme autoritarisme peut désigner aussi bien un comportement individuel que le mode de fonctionnement d'une structure politique. Dans les deux cas, l'autoritarisme consiste en une prééminence, une hypertrophie de l'autorité, érigée en valeur suprême. Un régime politique autoritaire est un régime politique qui par divers moyens (propagande, encadrement de la population, répression) cherche la soumission et l'obéissance de la société. Si certains chercheurs et professeurs en science politique définissent l'autoritarisme comme un des trois grands types de systèmes politiques avec la démocratie et le totalitarisme, beaucoup d'autres considèrent cette classification comme trop formelle et ne correspondant pas à la réalité. (fr)
  • Per Stato autoritario (o autoritarismo se genericamente riferito a una forma di governo si intende uno Stato in cui la sovranità è esercitata da un partito egemone o da un dittatore. Considerato rivisitazione in chiave moderna dell'assolutismo monarchico, pur essendo presente una rappresentanza politica, quest'ultima è fortemente limitata dal potere del governo. Il pilastro fondamentale di uno Stato autoritario è la figura di capo o dittatore: questo uomo forte concentra su di sé tutti i poteri dello Stato, arrivando a confondersi con esso, e assume la funzione di guida suprema della nazione. Si differenzia dallo Stato totalitario perché in quest'ultimo, oltre alla semplice sottomissione al potere centrale, vi è anche l'ambizione di controllare capillarmente la società in tutti i suoi diversi ambiti, mutando e uniformando il modo di pensare e di vivere della società stessa, attraverso l'assimilazione ad una particolare ideologia. (it)
  • 権威主義(けんいしゅぎ)とは、権威に服従するという個人や社会組織の姿勢、思想、体制である。 政治学では、非民主主義の思想や運動や体制の総称でもあり、各種の独裁主義や専制主義や全体主義などが含まれる。権威主義的な政府や統治では、政治権力が1人または複数の指導者に集中しており、その指導者は典型的には選挙されず、排他的で責任を負わない恣意的な権力を持つ。 体制概念としての権威主義の歴史は、1964年のホアン・リンスの提唱から始まる。リンスはスペインのファシスト政権による穏健な独裁を権威主義と命名した。権威主義が全体主義と異なる点は、 経済的社会的多元主義、さらに限定された政治的多元主義が存在し、反対勢力が存在し得る。 体系的で精緻なイデオロギーはないけれども、或る種の保守的心理的傾向が支配する。 リーダーの権力は明確に定義されていないけれども、予測可能な一定の範囲内で行使される。 政治的動員は弱く、政治的無関心が広く見られる (ja)
  • Autoritarisme is een staatsvorm gebaseerd op ondergeschiktheid tegenover de staat, waarbij er ingeperkte mogelijkheid is om oppositie te vormen en de uitvoerende macht op wetmatige manier te contesteren. Kenmerken die het ideaaltype van een autoritair regime definiëren zijn: * sterke leiders, * gecentraliseerde politieke controle, * beperkte publieke participatie en * weinig burgerlijke vrijheden en rechten. Het ideaaltype van een autoritair regime staat volgens veel wetenschappers pal tegenover het ideaaltype van een democratie. Bij een democratisch regime * ligt het mandaat zo veel mogelijk bij de burgers van een staat, * ondersteund door eerlijke verkiezingen, * een scheiding der machten, * een meervoud aan instituties die politieke participatie gelegenheid geven en * de waarborging van individuele vrijheden en rechten. Een regime is niet per definitie autoritair of democratisch op binaire schaal, maar de conceptualisering bevindt zich volgens wetenschappers eerder plaats op een continuüm waarbij het gehalte van autoritarisme of democratie wordt bepaald door toename of afname van autoritaire of democratische elementen. Zo kan ook een ogenschijnlijk democratisch regime, met democratische instituties, autoritaire kenmerken vertonen zoals oneerlijke en frauduleuze verkiezingen. Naast het gehalte van autoritarisme kent het autoritarisme ook bepaalde bestuursvormen. Vormen die autoritaire regimes onder meer kunnen aannemen zijn: * absolute monarchie * autoritair regerende president * eenpartijstaat * militaire heerschappij, die ook kan ontaarden in een militaire dictatuur * * theocratie Volgens het V-Dem-instituut, dat de mondiale veranderingen bijhoudt met betrekking tot autocratisering en democratisering, is er sinds 2001 een toename in het aantal autoritaire landen in de wereld. In 2020 leefde 54% van de wereldbevolking onder autoritair gezag verdeeld over 91 landen. (nl)
  • Autorytaryzm – ustrój polityczny, w którym władza jest skupiona w rękach przywódcy i jego najbliższego środowiska. Decyzje podejmowane przez przywódcę autorytarnego zatwierdzane są przez podporządkowany mu parlament. W systemie ważną rolę sprawuje cenzura, i wojsko, które są narzędziami do tłumienia przejawów działalności opozycyjnej i niezadowolenia społecznego. W kontekście politycznym autorytaryzm jest zbiorem poglądów, które powstały w opozycji do liberalizmu, rządów demokratycznych, jak i parlamentaryzmu. (pl)
  • Авторитари́зм (от лат. autoritas — власть, влияние) — тип недемократического политического режима, основанного на сильной централизованной власти одного лица (президента, монарха, премьер-министра) или группы лиц (например, определённой партии) при сохранении экономических, гражданских и духовных свобод для граждан. Данный политический режим предполагает подавление несистемной оппозиции или её полное отсутствие, а также невозможность для легальной оппозиции существенно влиять на политику государства. Авторитарные лидеры используют власть, не принимая во внимание отличные от мнения власти и разрешённой оппозиции (если она присутствует) политические взгляды, и их почти невозможно сменить путём выборов. (ru)
  • Auktoritarianism eller auktoritarism är ett styrelseskick som karaktäriseras av förväntningar på absolut åtlydnad av makten (exempelvis myndigheter och begränsning av individuella friheter. En auktoritär stat anses inte vara demokratisk, när den högsta statsledningen agerar utan hänsyn till eventuell opposition. Men auktoritarianism och demokrati är inte nödvändigtvis totala motsatser eller oförenliga. Det är fullt möjligt för demokratiska stater att ha starka auktoritära drag såväl i form som funktion för hur underkastelse inför myndighet sker. Exempelvis anses Recep Tayyip Erdoğan, Turkiets president, omvald två gånger, visa på starka auktoritära drag. Enligt Juan Linz inflytelserika beskrivning av auktoritarianism karaktäriseras auktoritära regimer av fyra egenskaper: 1. * Begränsad, ickerepresentativ politisk pluralism; det vill säga begränsning inom de politiska institutionerna, såsom lagstiftare, politiska partier, intresseorganisationer med flera 2. * Legitimitet genom känslor och regimens centrala betydelse för att mota det onda i samhället, såsom lätt igenkännbara samhällsproblem 3. * Varken koncentrerad eller omfattande politisk mobilisering är tillåten samt begränsningar för massmöten vilket fungerar som repressiv metod mot motståndare och ett förbud mot politisk verksamhet som undergräver regimen (till exempel uppror 4. * Den formella, verkställande makten är inte tydligt definierad, ofta skiftande och vag. (sv)
  • Autoritarismo é uma forma de governo que é caracterizada por obediência absoluta ou cega à autoridade, oposição a liberdade individual e expectativa de obediência inquestionável da população. O sociólogo espanhol , cuja descrição de 1964 do autoritarismo é influente, caracterizou os regimes autoritários como sistemas políticos compostos por quatro fatores: (1 "pluralismo político limitado, não responsável", isto é, restrições sobre as instituições e grupos políticos (como legislaturas, partidos políticos e grupos de interesse; (2 legitimidade com base na emoção, especialmente a identificação do regime como um mal necessário para combater a "problemas sociais facilmente reconhecíveis", tais como o subdesenvolvimento ou a insurgência; (3 ausência de uma "mobilização política intensa ou extensa" e restrições sobre as massas (como táticas repressivas contra opositores e proibição de atividades anti-regime e (4 um poder executivo "formalmente mal definido", ausente e instável. (pt)
  • 威權主義或权威主義(英語:authoritarianism)是一种政體或意识形态。奉行该主義的人认为政府應要求民眾絕對服從其权威,並限制个人的思想跟言論和行為自由,将權力集中於單一领袖或一小团体,即权威。 威权领导者不少是時常任意行使权力而不考虑或利用现有法律去扩大权力,公民也通常無法透過自由競爭的选举來替換之,或有限的选举但政府有很大的權力控制选举。权力争夺与统治集团的自由競爭,是有限或不存在的。廣義上來說,威權國家包括缺乏公民自由的國家,例如宗教自由、言論自由,或者在自由選舉後至少一次政府和反對派沒有權力交替的國家。 威权主义的概念與獨裁主義、集權主義、專制主義、權威性格、有差異。 (zh)
  • Авторитари́зм (лат. autoritas — повна влада) — режим правління, за якого всю чи більшу частину влади зосереджено в руках однієї особи чи групи осіб. Роль представницьких органів влади зведено нанівець або занижено. Характерною рисою є зведення нанівець місцевого самоврядування, застосування репресій і терору. Крайня форма авторитаризму — тоталітаризм. Авторитаризм, як форма політичної влади часто поєднується з автократією (Форма ставлення до влади) і диктатурою (Форма здійснення влади), хоча це не обов’язково. Наприклад, будь-яка революція, в тому числі демократична, буде проявом авторитаризму (оскільки революція відбувається тоді, коли наявна правова система не може впоратися з поточною ситуацією, а іншої правової системи поки не існує; революція повністю ламає наявну правову систему і, перебуваючи, таким чином, у правовому вакуумі, авторитарно оголошує себе носієм влади). Види авторитаризму 1. Воєнно-бюрократичний режим — диктатура військових та бюрократичних еліт при обмеженому залученні громадських інтелектуалів-професіоналів до формування політичних пріоритетів. 2. Корпоративний авторитаризм — режим, який визначає співробітництво значних економічних конгломератів як противага заідеологізованості та однопартійності в політичній системі (Режим Франко в Іспанії, Салазара в Португалії). 3. Дототалітарний авторитаризм — перехідний режим від демократії до тоталітаризму, за якого соціальна група, що представляє тоталітарну утопію ще не визначилась, не утвердила владу, але поступово обмежує діяльність груп інтересів громадянського суспільства та церкви. 4. Постколоніальний авторитаризм — мобілізаційний режим, властивий колишнім колоніям на їхньому шляху до незалежності, намагання демократизувати суспільство супроводжується обмеженням політичного плюралізму в умовах нестабільного економічного розвитку. 5. Етнічна або расистська квазідемократія — повна мобілізація влади етнічною або національною меншістю з обмеженням громадянських прав представників інших національностей (Південно-Африканська Республіка). 6. Традиційні режими — закриті, з монолітною структурою політичної еліти, режими спадково-родового та династичного правління (сучасні абсолютні монархії - Саудівська Аравія, Оман, Бахрейн, Катар. Дуалістичні — Марокко, Кувейт). 7. Султаністський режим — крайня форма патримуніального родового, спадкового правління при відсутності опозиції, політичного плюралізму та пасивності участі населення в політиці. Сильна тенденція до династичності влади, відсутня раціональна ідеологія, підданство султану підкріплюється ірраціональними факторами, маніпуляція символами, залякування населення і насильство. 8. Егалітарно-авторитарний режим — сучасний комунізм в світі (В'єтнам, Китайська Народна Республіка, Куба, Венесуела), закритий режим з монолітною структурою та руйнуванням приватної власності. 9. Авторитарно-інегалітарний — режим з диференційованою структурою еліти, яка вступає в контакт з економічно привілейованими групами приватних інтересів, але через закритість режиму населення залишається бідним і безправним. 10. Змагальні олігархії — режим із пасивною соціальною базою, але відкритістю до участі в політиці різних представників великого капіталу. Політика будується на конкуренції економічних еліт. Типологія Одна з найвдаліших типологій авторитарних режимів належить німецькому політологу Дірку Берг-Шлоссеру. Він виділяв такі різновиди авторитаризму: * Традиційні абсолютистські монархії (приклади: Ефіопська імперія до 1974 р., Непал до 2007 р., Марокко, Саудівська Аравія та інші). * Традиційні авторитарні режими олігархічного типу. Характерні для країн Латинської Америки (приклади: Гватемала, Куба до 1959 р. Нікарагуа до 1979 р. та інші). * Гегемоністський авторитаризм нової олігархії (приклади: Камерун, Туніс, Філіппіни при Ф. Маркосі в 1972-1985 рр.). * Країни «соціалістичної орієнтації» з усіма особливостями сприйняття соціалізму, його типів, егалітаристських традицій власної культури і так далі (приклади: Росія, Алжир, Білорусь, Бірма, Гвінея, Мозамбік, Венесуела, Танзанія та інші). * Військові режими (приклади: режим Г. А. Насера в Єгипті, Х. Перона в Аргентині, авторитарні режими в Іраку, Перу та інші). * Також слід виділити як різновид авторитаризму теократичні режими, коли політична влада сконцентрована в руках духовних осіб. Основна відмінність авторитаризму від тоталітаризму в тому, що авторитарна влада ґрунтується на особистості лідера, його здатності утримати владу і залучати прихильників. У той час як в тоталітарних державах лідера висуває вже керівна еліта (наприклад, керівна партія чи церква), і система влади зав'язана на чільної ролі цієї еліти та її ідеології. Авторитарний режим часто закінчується зі смертю харизматичного лідера, не залишивши настільки ж сильного наступника. Тоталітарний режим більш стійкий і руйнується тільки в разі занепаду всієї системи та її ідеології. Походження терміну Термін «авторитаризм» був введений у науковий обіг теоретиками Франкфуртської школи, означав певний набір соціальних характеристик, властивих як політичній культурі, так і масовій свідомості в цілому.Авторитаризм — це, по-перше, соціально-політична система, заснована на підпорядкуванні державі або його лідерам. По-друге — соціальна установка або риса особистості, що характеризується впевненістю в тому, що в суспільстві повинна існувати сувора і безумовна відданість вождю, беззаперечне підпорядкування людей авторитетам і владі.Політичний режим, що відповідає принципам авторитарності, означає відсутність справжньої демократії як щодо вільного проведення виборів, так і в питаннях управління державними структурами. Часто поєднується з диктатурою окремої особистості, яка проявляється тією чи іншою мірою. Ознаки авторитарного суспільства * автократизм або невелике число носіїв влади (диктатор, військова диктатура, олігархічна група); * непідконтрольність влади народу, звужені або зведені нанівець дії принципів виборності державних органів і посадових осіб, підзвітність їх населенню; * ігнорується принцип поділу влади, глава держави, виконавча влада домінують, роль представницьких органів обмежена; * монополізація влади і політики, недопущення реальної політичної опозиції і конкуренції (іноді відсутність різноманітних політичних інститутів може бути наслідком незрілості громадянського суспільства, чи недовіри партіям з боку населення); * відмова від тотального контролю над суспільством, невтручання або обмежене втручання у позаполітичні сфери, насамперед у економіку; * як методи державного управління домінують командні, адміністративні, в той же час відсутній терор, практично не застосовуються масові репресії; * права і свободи особистості головним чином проголошуються, але реально не забезпечуються (насамперед, у політичній сфері); * особистість позбавлена гарантій безпеки у взаєминах з владою; * силові структури суспільству практично непідконтрольні і використовуються частково у політичних цілях. * одним з поширених явищ в рамках авторитарних і тоталітарних систем є практика імітації виборів. Імітація виборів являє собою проведення агітаційно-пропагандистського заходу з усіма формальними атрибутами виборів (пряме і таємне голосування, передвиборча боротьба, наявність альтернативних кандидатів і т. д.) при повній відсутності навіть найменшої можливості приходу до влади представників опозиції.) * При цьому відсутність якої-небудь ознаки не знімає з режиму клеймо авторитарності, так само як і за однією ознакою не можна судити про авторитарний характер режиму. З цієї причини часто питання про політичний режим в країні є спірним. Немає єдиних критеріїв авторитаризму. * Авторитарний режим — це «компроміс» між тоталітаризмом і демократією, він є перехідним від Т. до Д., так само як від Д. до Т. Авторитарний режим близький до тоталітарного за політичною ознакою, а до демократії — з економічного, тобто люди, не маючи політичних прав, мають всю повноту економічних прав. Класифікація Авторитарні режими можуть бути класифіковані як: * абсолютистські монархії, в яких верховна, виконавча, законодавча та судова влада повністю належить одній особі (Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати тощо); * військово-бюрократичні диктатури, встановлені внаслідок військових переворотів (в різні часи: Аргентина, Бразилія, Греція, Чилі тощо); * вождистські тоталітарні — спираються на авторитет сильного лідера, можуть мати підтримку народу і передумовою становлення яких може виступати певна загроза для держави (Німеччина часів Гітлера, СРСР часів Сталіна); * неототалітарні режими — владу контролює одна партія, інших партій або не існує, або вони мають декоративний характер (Корейська Народна Демократична Республіка). * персональні тиранії — влада належить диктаторові та спирається на підтримку поліцейського апарату (в різні часи: Гаїті, Нікарагуа, Сомалі, Уганда). В умовах авторитарних режимів можуть існувати профспілки і політичні партії, але під жорстким контролем правлячої особи або правлячого угрупування. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageID
  • 21347657 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 144643 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1041667354 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:isPartOf
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • Autoritářský režim je forma vlády, která se vyznačuje silnou centralizovanou mocí jež omezuje práva lidí zasahovat do politiky. Jednotlivé svobody jsou podřízeny státu a neexistuje jeho ústavní odpovědnost. Autoritářský systém se obvykle charakterizuje těmito rysy: omezený politický pluralismus, zakládání jeho legitimity založené na emocích, minimální sociální mobilizace a neformálně definovaná výkonná moc s často malými a měnícími se pravomocemi. (cs)
  • Autoritarismoa era nabarmen batean boterea eta menpekotasuna oinarritzat dituen egitura politikoaren jokabidea da, askatasunaren,demokraziaren eta tolerantziaren aurkakoa. Autoritarismoz jokatzen duen erakunde eta sistema politikoa autoritarioa dela esaten da. Sistema politiko autoritariotzat frankismoa hartzen da, besteak beste. (eu)
  • 권위주의(Authoritarianism)는 권위를 갖는 것이나 권위 그 자체에 의혹을 갖거나 혹은 반항하는 것은 모독이며 죄악이라고 하는 사고방식 또는 행동양식을 말한다. 또는, 어떤 일을 권위에 맹목적으로 의지하여 해결하려고 하는 행동 양식이나 사상, 자신보다 상위의 권위에는 강압적으로 따르는 반면, 하위의 것에 대해서는 오만, 거만하게 행동하려는 심리적 태도나 사상이라고도 한다. 전근대 사회에서의 가부장제·신정 정치 등이나 나치 체제, 독재정권 등이 권위주의의 한 형태이다. 파시즘, 나치즘 등과 통하는 의미로도 활용된다. (ko)
  • Le terme autoritarisme peut désigner aussi bien un comportement individuel que le mode de fonctionnement d'une structure politique. Dans les deux cas, l'autoritarisme consiste en une prééminence, une hypertrophie de l'autorité, érigée en valeur suprême. Un régime politique autoritaire est un régime politique qui par divers moyens (propagande, encadrement de la population, répression) cherche la soumission et l'obéissance de la société. Si certains chercheurs et professeurs en science politique définissent l'autoritarisme comme un des trois grands types de systèmes politiques avec la démocratie et le totalitarisme, beaucoup d'autres considèrent cette classification comme trop formelle et ne correspondant pas à la réalité. (fr)
  • 権威主義(けんいしゅぎ)とは、権威に服従するという個人や社会組織の姿勢、思想、体制である。 政治学では、非民主主義の思想や運動や体制の総称でもあり、各種の独裁主義や専制主義や全体主義などが含まれる。権威主義的な政府や統治では、政治権力が1人または複数の指導者に集中しており、その指導者は典型的には選挙されず、排他的で責任を負わない恣意的な権力を持つ。 体制概念としての権威主義の歴史は、1964年のホアン・リンスの提唱から始まる。リンスはスペインのファシスト政権による穏健な独裁を権威主義と命名した。権威主義が全体主義と異なる点は、 経済的社会的多元主義、さらに限定された政治的多元主義が存在し、反対勢力が存在し得る。 体系的で精緻なイデオロギーはないけれども、或る種の保守的心理的傾向が支配する。 リーダーの権力は明確に定義されていないけれども、予測可能な一定の範囲内で行使される。 政治的動員は弱く、政治的無関心が広く見られる (ja)
  • Autorytaryzm – ustrój polityczny, w którym władza jest skupiona w rękach przywódcy i jego najbliższego środowiska. Decyzje podejmowane przez przywódcę autorytarnego zatwierdzane są przez podporządkowany mu parlament. W systemie ważną rolę sprawuje cenzura, i wojsko, które są narzędziami do tłumienia przejawów działalności opozycyjnej i niezadowolenia społecznego. W kontekście politycznym autorytaryzm jest zbiorem poglądów, które powstały w opozycji do liberalizmu, rządów demokratycznych, jak i parlamentaryzmu. (pl)
  • 威權主義或权威主義(英語:authoritarianism)是一种政體或意识形态。奉行该主義的人认为政府應要求民眾絕對服從其权威,並限制个人的思想跟言論和行為自由,将權力集中於單一领袖或一小团体,即权威。 威权领导者不少是時常任意行使权力而不考虑或利用现有法律去扩大权力,公民也通常無法透過自由競爭的选举來替換之,或有限的选举但政府有很大的權力控制选举。权力争夺与统治集团的自由競爭,是有限或不存在的。廣義上來說,威權國家包括缺乏公民自由的國家,例如宗教自由、言論自由,或者在自由選舉後至少一次政府和反對派沒有權力交替的國家。 威权主义的概念與獨裁主義、集權主義、專制主義、權威性格、有差異。 (zh)
  • L'autoritarisme descriu una forma de govern caracteritzada per l'obediència estricta a l'autoritat de l'Estat el qual manté el control social per mitjà de polítiques opressives. El terme també s'utilitza per descriure una personalitat o un tipus de gestió d'una organització en què un individu vol dominar la resta dels seus companys i que no vol aconseguir cap consens en la presa de decisions. (ca)
  • السلطوية هي إحدى صور الحكومة والتي تتسم بحكومة مركزية قوية وحريات سياسية محدودة. تخضع الحريات الفردية للدولة ولا توجد مساءلة دستورية في النظام السلطوي. ميز وصف خوان لينز المؤثر في 1964 للأنظمة السياسية السلطوية بأربع سمات: (ar)
  • Autoritarismus (lateinisch auctoritas ‚Einfluss‘, ‚Geltung‘, ‚Macht‘) ist eine diktatorische Herrschaftsform. Nach Juan Linz unterscheidet er sich vom diktatorischen Totalitarismus durch: 1. * begrenzten Pluralismus, 2. * keine umfassend formulierte Ideologie, 3. * weder extensive noch intensive Mobilisierung. (de)
  • Ο αυταρχισμός είναι μορφή διακυβέρνησης που χαρακτηρίζεται από ισχυρή κεντρική εξουσία και περιορισμένες πολιτικές ελευθερίες. Τα αυταρχικά καθεστώτα μπορεί να είναι ολιγαρχικά, μονοκομματικά ή το συνηθέστερο, δικτατορίες. (el)
  • Authoritarianism is a form of government characterized by the rejection of political plurality, the use of a strong central power to preserve the political status quo, and reductions in the rule of law, separation of powers, and democratic voting. Political scientists have created many typologies describing variations of authoritarian forms of government. Authoritarian regimes may be either autocratic or oligarchic in nature and may be based upon the rule of a party or the military. (en)
  • Aŭtoritatismo estas reĝimo de regado, karakterizata per forta centra potenco kaj limigitaj politikaj liberoj. La influa priskribo de aŭtoritatismo en 1964 fare de karakterizis aŭtoritatismajn politikajn sistemojn per kvar kvalitoj: Precipe ekstrema formo de aŭtoritatismo estas totalismo. (eo)
  • Autoritarismo, en las relaciones sociales, es una modalidad del ejercicio de la autoridad que impone la voluntad de quien ejerce el poder en ausencia de un consenso construido de forma participativa, originando un orden social opresivo, carente de libertad y autonomía. La sociedad preindustrial está marcada por la imposición de una fuerte autoridad y jerarquía en todos los órdenes (religioso, político, económico, etc.), con una indiscutida autoridad paternalista dentro de la familia (patriarcado, matriarcado), frente a los grados cada vez mayores de libertad y autonomía propios de la sociedad industrial y la sociedad postindustrial. En el contexto psicológico individual, pero también social, se define la personalidad autoritaria.​ En educación, se define la , heterónoma o tradicional, fren (es)
  • Otoritarianisme adalah bentuk organisasi sosial yang ditandai oleh penyerahan kekuasaan. Ini kontras dengan individualisme dan demokrasi. Dalam politik, suatu pemerintahan otoriter adalah satu di mana kekuasaan politik terkonsentrasi pada suatu pemimpin. Otoritarianisme biasa disebut juga sebagai paham politik otoriter, yaitu bentuk pemerintahan yang bercirikan penekanan kekuasaan hanya pada negara atau pribadi tertentu, tanpa melihat derajat kebebasan individu. (in)
  • Per Stato autoritario (o autoritarismo se genericamente riferito a una forma di governo si intende uno Stato in cui la sovranità è esercitata da un partito egemone o da un dittatore. Considerato rivisitazione in chiave moderna dell'assolutismo monarchico, pur essendo presente una rappresentanza politica, quest'ultima è fortemente limitata dal potere del governo. Il pilastro fondamentale di uno Stato autoritario è la figura di capo o dittatore: questo uomo forte concentra su di sé tutti i poteri dello Stato, arrivando a confondersi con esso, e assume la funzione di guida suprema della nazione. (it)
  • Autoritarisme is een staatsvorm gebaseerd op ondergeschiktheid tegenover de staat, waarbij er ingeperkte mogelijkheid is om oppositie te vormen en de uitvoerende macht op wetmatige manier te contesteren. Kenmerken die het ideaaltype van een autoritair regime definiëren zijn: * sterke leiders, * gecentraliseerde politieke controle, * beperkte publieke participatie en * weinig burgerlijke vrijheden en rechten. Het ideaaltype van een autoritair regime staat volgens veel wetenschappers pal tegenover het ideaaltype van een democratie. Bij een democratisch regime (nl)
  • Autoritarismo é uma forma de governo que é caracterizada por obediência absoluta ou cega à autoridade, oposição a liberdade individual e expectativa de obediência inquestionável da população. O sociólogo espanhol , cuja descrição de 1964 do autoritarismo é influente, caracterizou os regimes autoritários como sistemas políticos compostos por quatro fatores: (1 "pluralismo político limitado, não responsável", isto é, restrições sobre as instituições e grupos políticos (como legislaturas, partidos políticos e grupos de interesse; (2 legitimidade com base na emoção, especialmente a identificação do regime como um mal necessário para combater a "problemas sociais facilmente reconhecíveis", tais como o subdesenvolvimento ou a insurgência; (3 ausência de uma "mobilização política intensa ou e (pt)
  • Auktoritarianism eller auktoritarism är ett styrelseskick som karaktäriseras av förväntningar på absolut åtlydnad av makten (exempelvis myndigheter och begränsning av individuella friheter. En auktoritär stat anses inte vara demokratisk, när den högsta statsledningen agerar utan hänsyn till eventuell opposition. Men auktoritarianism och demokrati är inte nödvändigtvis totala motsatser eller oförenliga. Det är fullt möjligt för demokratiska stater att ha starka auktoritära drag såväl i form som funktion för hur underkastelse inför myndighet sker. Exempelvis anses Recep Tayyip Erdoğan, Turkiets president, omvald två gånger, visa på starka auktoritära drag. (sv)
  • Авторитари́зм (лат. autoritas — повна влада) — режим правління, за якого всю чи більшу частину влади зосереджено в руках однієї особи чи групи осіб. Роль представницьких органів влади зведено нанівець або занижено. Характерною рисою є зведення нанівець місцевого самоврядування, застосування репресій і терору. Крайня форма авторитаризму — тоталітаризм. Види авторитаризму 1. Воєнно-бюрократичний режим — диктатура військових та бюрократичних еліт при обмеженому залученні громадських інтелектуалів-професіоналів до формування політичних пріоритетів. Типологія Походження терміну Класифікація (uk)
  • Авторитари́зм (от лат. autoritas — власть, влияние) — тип недемократического политического режима, основанного на сильной централизованной власти одного лица (президента, монарха, премьер-министра) или группы лиц (например, определённой партии) при сохранении экономических, гражданских и духовных свобод для граждан. (ru)
rdfs:label
  • Authoritarianism (en)
  • سلطوية (ar)
  • Autoritarisme (ca)
  • Autoritarismus (cs)
  • Αυταρχισμός (el)
  • Aŭtoritatismo (eo)
  • Autoritarismo (es)
  • Autoritarismus (de)
  • Autoritarismo (eu)
  • Autoritarisme (fr)
  • Otoritarianisme (in)
  • 権威主義 (ja)
  • Stato autoritario (it)
  • 권위주의 (ko)
  • Autoritarisme (politicologie) (nl)
  • Autorytaryzm (ustrój) (pl)
  • Autoritarismo (pt)
  • Авторитаризм (ru)
  • Auktoritarianism (sv)
  • Авторитаризм (uk)
  • 权威主义 (zh)
owl:sameAs
skos:closeMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:governmentType of
is dbo:ideology of
is dbo:knownFor of
is dbo:nonFictionSubject of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:governmentType of
is dbp:ideology of
is dbp:schoolTradition of
is dbp:status of
is dbp:subject of
is dbp:system of
is dc:subject of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License