| dbo:abstract
|
- La República d'Ossètia del Sud - Estat d'Alània (osseta: Республикӕ Хуссар Ирыстон / Паддзахад Аллонстон, transcrit Respublikae Xussar Iriston - Paddzaxad Allonston; rus: Респу́блика Ю́жная Осе́тия / Государство Алания, transcrit Respúblika Iújnaia Ossétia - Gossudarstvo Alània i en georgià: სამხრეთ ოსეთი, transcrit Samkhret Oseti) és una república independent de facto dins de Geòrgia. Sota l'esfera de Rússia i dels ossetes del nord, lluita contra el control de Geòrgia des del desmembrament de la Unió Soviètica. La seva separació de Geòrgia està reconeguda per molt pocs estats malgrat que Ossètia del Sud ha declarat la seva independència. Geòrgia es nega a reconèixer Ossètia del Sud com una entitat diferent; el govern l'anomena per l'antic nom de Samatxlabo o, més recentment, la regió de Tskhinvali (per la capital de la república). Ossètia del Sud va ser part de la regió georgiana de Xida Kartli. L'agost de 2008 va començar la Guerra a Ossètia del Sud després de forts enfrontaments entre les forces georgianes i els separatistes d'Ossètia del Sud. (ca)
- Jižní Osetie (osetsky Хуссар Ирыстон, Chussar Iryston, gruzínsky სამხრეთი ოსეთი, Samchreti Oseti) či též Cchinvalský region (gruzínsky ცხინვალის რეგიონი, Cchinvalis regioni) je sporné území na Kavkazu. De iure je integrální součástí Gruzie, jejíž autonomie byla 11. prosince 1990 gruzínskými orgány jednostranně zrušena. De facto je Jižní Osetie spolu s Abcházií územím zcela závislým na ruské vojenské, hospodářské a finanční pomoci, jehož nezávislost Moskva uznala po krátké osetinsko-gruzínské válce v roce 2008. Kvůli vojenské přítomnosti Ruska bývá Jižní Osetie spolu s Abcházií často označována za Ruskem okupované území. Pouze Ruskem a několika dalšími státy uznaná Republika Jižní Osetie (osetsky Республикæ Хуссар Ирыстон) zaujímá přibližně území bývalé Jihoosetinské autonomní oblasti, které si na Gruzii nárokuje. Do roku 2008 ovládali Gruzínci asi 40 % tohoto území. Jižní Osetie nabyla díky uznání Ruskem mezinárodní status částečně uznávaného státu, de iure je to stále součást Gruzie. Jižní Osetie leží v západní Asii (podle jiných hranic mezi Evropou a Asií se také může nacházet na hranici mezi Evropou a Asií nebo ve východní Evropě), na západě Zakavkazska, de facto mezi Gruzií a Ruskem, de iure je Jižní Osetie na severu Gruzie a je rozdělena do Gruzínských regionů: Mccheta-Mtianetie, Rača Lečchumi a Kvemo Svaneti, Šida Kartli a Imeretie. Hlavním městem je Cchinvali. Prezidentem je Anatolij Bibilov. V Jižní Osetii žije nejvíc Osetinců a je zde významná menšina Gruzínců. Osetština je psána cyrilicí a patří mezi íránské jazyky, které náleží do indoevropské jazykové rodiny. Gruzínci naopak jazykově náleží k jazykům kavkazským. Etnických Rusů jsou zde asi 2 %. (cs)
- أوسيتيا الجنوبية رسمياً جمهورية أوستيا الجنوبية (بالأوسيتية: Хуссар Ирыстон) هي جمهورية مستقلة معترف بها فقط من قبل روسيا الاتحادية وفنزويلا ونيكاراغوا وناورو وتوفالو وسوريا. يبلغ عدد سكان أوسيتيا الجنوبية 72,000 نسمة ومساحتها 3,900 كيلومتراً مربعاً. العملة الرسمية هي الروبل الروسي. كانت أوسيتيا الجنوبية خلال الحقبة السوفيتية تقع ضمن إقليم أوسيتيا الجنوبية ذاتي الحكم في جمهورية جورجيا الاشتراكية السوفيتية. وبعد تفكك الاتحاد السوفيتي أعلنت أوسيتيا الجنوبية استقلالها عن جورجيا عام 1990، وأطلقت على نفسها اسم «جمهورية أوسيتيا الجنوبية». ردت الحكومة الجورجية بإلغاء الحكم الذاتي في المنطقة وحاولت إعادة ضم المنطقة بالقوة. أدى هذا إلى حرب أوسيتيا الجنوبية 1991-1992. اندلعت الأعمال القتالية بين جورجيا والمسيطرين على أوسيتيا الجنوبية في مناسبتين أخرتين في 2004 و2008. أدى النزاع الأخير إلى حرب في أوسيتيا الجنوبية حصل فيها الأوسيتيون والقوات الروسية على السيطرة الكاملة بحكم الأمر الواقع على كامل إقليم أوسيتيا الجنوبية السابق ذاتي الحكم. تعتمد أوسيتيا الجنوبية على قواتها المسلحة الوطنية. في أعقاب حرب أوسيتيا الجنوبية 2008 أعلنت روسيا ونيكاراغوا وفنزويلا وناورو اعترافها بأوسيتيا الجنوبية كجمهورية مستقلة. لا تعترف جورجيا بوجود أوسيتيا الجنوبية ككيان سياسي وتعدّ معظم أراضيها جزءاً من منطقة شيدا كارتلي داخل الأراضي الخاضعة للسيادة الجورجية والمحتلة من قبل الجيش الروسي. (ar)
- Südossetien (ossetisch Хуссар Ирыстон /Chussar Iryston; russisch Южная Осетия /Juschnaja Ossetija; georgisch სამხრეთი ოსეთი /Samchreti Osseti) ist eine gebirgige Region unmittelbar südlich des Kamms des Großen Kaukasus. Das nach offiziellen Angaben 51.547 Einwohner zählende und rund 3885 km² große Gebiet ist völkerrechtlich Teil Georgiens, entzieht sich aber seit 1990 mit Hilfe russischer Truppen der Kontrolle der Zentralregierung in Tiflis. Südossetien ist seither als Republik Südossetien de facto unabhängig. Seine Souveränität wird international lediglich von fünf Staaten anerkannt: Russland, Nicaragua, Venezuela, Nauru und Syrien. Zusammen mit den ebenfalls von Russland protegierten Regionen Arzach, Transnistrien und Abchasien, die alle zur früheren Sowjetunion gehörten, bildet Südossetien die Gemeinschaft nicht-anerkannter Staaten, die ihre Souveränitätsbestrebungen gegenseitig unterstützen. Georgien beansprucht Südossetien bis heute weiterhin als Bestandteil seines Staatsgebiets. (de)
- Η Νότια Οσσετία, ή απλά Οσσετία, είναι μια αυτοανακηρυγμένη δημοκρατία μέσα στα διεθνώς αναγνωρισμένα σύνορα της Γεωργίας. Αν και αυτή η πρώην σοβιετική αυτόνομη περιφέρεια διακήρυξε την ανεξαρτησία της κι έχει έναν ντε φάκτο έλεγχο σε ένα σημαντικό μέρος της περιφέρειας, ο διαχωρισμός της από τη Γεωργία δεν έχει αναγνωριστεί από καμία μεγάλη χώρα, με εξαίρεση τη Ρωσία, τη Νικαράγουα, τη Βενεζουέλα και τη Ναουρού και θεωρείται μέρος της χώρας της Γεωργίας. Η Γεωργία δεν αναγνωρίζει τη Νότια Οσσετία ως διαφορετική κρατική οντότητα ή αυτόνομη περιοχή, αλλά αναφέρεται σε αυτήν είτε με το μεσαιωνικό όνομα Σαματσάμπλο, είτε, πιο πρόσφατα, Τσχινβάλι. Η Ρωσία αναγνώρισε τη δημοκρατία ως ανεξάρτητη και τη σχετική ανακοίνωση έκανε στις 26 Αυγούστου 2008 ο πρόεδρος Ντμίτρι Μεντβέντεφ. Στις 10 Σεπτεμβρίου του 2009 η Βενεζουέλα αναγνώρισε την Νότια Οσσετία ως ανεξάρτητη. Η Νότια Οσσετία διεκδικεί την ανεξαρτησία από τη Γεωργία από το 1988. Το 1988 ιδρύθηκε το Αντεμόν Νιχάς, το εθνικό κίνημα της Οσσετίας, και στις 10 Νοεμβρίου του 1989 το Ανώτατο Οσσετικό συμβούλιο ζήτησε από το Ανώτατο Σοβιέτ να αναβαθμιστεί η Οσσετία σε Αυτόνομη Δημοκρατία. Το αίτημα αγνοήθηκε και το Γεωργιανό Σοβιέτ απαγόρευσε με νόμο περαιτέρω ανεξαρτητοποιήσεις. Οι Οσσέτιοι μποϊκόταραν τις εκλογές του 1990 και έκαναν δικές τους εκλογές. Ο τότε πρόεδρος (μέσα στα πλαίσια της Σοβιετικής Ένωσης ακόμα) της Γεωργίας, ο Ζβιάντ Γκαμσαχούρντια, κήρυξε παράνομη την εκλογική διαδικασία της Οσσετίας, με τη διάλυση της Σοβιετικής Ένωσης (1991). Οι μάχες ξεκίνησαν το 1991, όταν οι Γεωργιανοί επιτέθηκαν και έκαψαν συθέμελα τα Οσσετικά χωριά με αποτέλεσμα 1000 νεκρούς σε πρώτη φάση και 100.000 Οσσέτιους που εγκατέλειψαν την περιοχή. Με τη διάλυση της Σοβιετικής Ένωσης, οι ΗΠΑ αναγνώρισαν τις αποσχιθείσες περιοχές από την Ρωσία, με τα σύνορα που ίσχυαν πριν της συμφωνίας Μολότοφ-Ρίμπεντροπ το 1939. Η Γεωργία εξαναγκάστηκε σε κατάπαυση πυρός με την Οσσετία, με την Ρωσία να αποτελεί μέρος της ειρηνευτικής δύναμης, και με εγγυήσεις εκατέρωθεν για μη χρήση βίας. Η Γεωργία επανειλημμένα έχει καταπατήσει τους όρους της συμφωνίας αυτής, μεταξύ άλλων κατέχοντας παράνομα ακόμα το Αχαλγκόρι. Στις 12 Νοεμβρίου 2006, έγινε ανεπίσημο δημοψήφισμα, που αποφάνθηκε υπέρ της ανεξαρτητοποίησης, με ποσοστό 98,85%. Το θέμα της Ν. Οσσετίας αλλά και της Αμπχαζίας, άλλης περιοχής που διεκδικεί την απόσχισή της από τη Γεωργία, έγινε αίτιο τριβής στις σχέσεις μεταξύ Γεωργίας και Ρωσίας, καθώς η δεύτερη επέβαλλε κυρώσεις στην πρώτη. Οι κυρώσεις άρθηκαν τον Απρίλιο του 2008, με παράλληλη ωστόσο απόφαση της Ρωσίας για σύσφιξη των σχέσεων με τη Ν. Οσσετία και την Αμπχαζία, που περιελάμβανε μεταξύ άλλων τη χορήγηση ρωσικού διαβατηρίου σε όσους κατοίκους της Ν. Οσσετίας το επιθυμούσαν. Τον ίδιο καιρό, ο γενικός γραμματέας του ΝΑΤΟ δήλωσε πως η Γεωργία θα μπορούσε να ενταχθεί μελλοντικά στον Οργανισμό, προκαλώντας επιπλέον δυσαρέσκεια στη Μόσχα. (el)
- Sud-Osetio aŭ Sud-Osetujo (aŭ Respubliko Suda Osetio; osete Республикӕ Хуссар Ирыстон [respublika ĥussar iriston], kartvele სამხრეთ ოსეთის რესპუბლიკა) estas parte agnoskita ŝtato en Kaŭkazio, ne agnoskita de plejmulto de ŝtatoj, oficiale parto de Kartvelio. Iam aŭtonoma provinco de la Kartvela Soveta Socialisma Respubliko, post disfalo de Sovetunio ĝi proklamis propran sendependecon la 20-an de septembro 1990. La registaro de kartvelia prezidento Gamsaĥurdia ne akceptis sendependiĝon de Sud-Osetio kaj nuligis ĝian aŭtonomion, kio kaŭzis kruelan militon en la regiono (1990-1992) kun postaj armitaj kunpuŝiĝoj ĉiujare ĝis 2008. Kvankam dum pli ol 20 jaroj Sud-Osetio estas memregata, ĝia internacia statuso ĝis nun restas neklara. La antaŭa prezidento de Sud-Osetio s-ro Kokojti strebis al internacia agnosko de lia landeto kun la sola celo: reunuigi la sudan parton de Osetio kun ĝia pli granda norda parto ene de Rusia Federacio. En Sud-Osetio oni kredas, ke por tio ekzistas eĉ leĝa bazo: Sud-Osetio ne forlasis Sovetunion, kiam Kartvelio faris tion; laŭ sovetia leĝaro la malgranda respubliko rajtis fari propran decidon pri tio. Tia decido estis farita en 1990 kaj poste konfirmita de du referendumoj en 1992 kaj 2006. Ekde la disfalo de Sovetunio tbilisa registaro neniam kontrolis plejparton de la sud-osetia teritorio. Sud-Osetia flanko ankaŭ insiste nomas la eventojn de 1920-aj, 1990-aj kaj 2008 „genocido kontraŭ la osetoj“, emfazante tion kiel kialon de sia maldeziro reveni en Kartvelion. La kartvela registaro ĝis 2005 neniel agnoskis Sud-Osetion, nomante ĝin jen Samaĉablo, jen Cĥinvala regiono, sed komence de la jaro 2005 elpaŝis kun propono de vasta aŭtonomio por Sud-Osetio. En Cĥinvalo tiun proponon oni tamen akceptis sen entuziasmo: tieaj loĝantoj ne fidas kartvelian regadon, ĉar jam dufoje (1919 kaj 1991) okazis pro ĝi grandaj problemoj kun pereo de multaj homoj. En 2006 la propono de la vasta aŭtonomio ne estas ripetata; en la oficiala administracia mapo de Kartvelio la iama aŭtonomio plu aspektas kiel tereno disdividita inter la najbaraj distriktoj sen ajna speciala statuso. La 26-an de aŭgusto 2008 per ukazo de prezidento Rusia Federacio oficiale agnoskis sendependiĝon de Sud-Osetio. Rusio iĝis la unua ŝtato — membro de UN, kiu agnoskis Sud-Osetion kiel memstaran ŝtaton. Laŭ internacia juro la statuso de la respubliko estas kontestata, same kiel tiu de la Kosovo. Pro tio nur malmultaj ŝtatoj (Nikaragvo kaj kelkaj aliaj) aliĝis al la rusia decido aŭ subtenas ĝin oficiale. La 10-an de septembro 2009 venezuela prezidento Hugo Chavez proklamis agnoskon de Sud-Osetio dum sia oficiala vizito en Moskvon. Jam de 1990-aj jaroj Sud-Osetio multe dependas de Rusio: nelaste pro tio, ke Kartvelio blokis liveron de natura gaso kaj elektro en la ribelan regionon. Interesojn de Sud-Osetio en Rusio lobias nord-osetiaj politikistoj, kiuj foje faris decidojn subtenajn al la suferinta regiono preter la centra registaro, interalie pri liverado de elektro kaj organizo de poŝta servo. (eo)
- Osetia del Sur, autodenominada oficialmente como República de Osetia del Sur (en osetio: Республикӕ Хуссар Ирыстон, Respublikae Jussar Iryston; en ruso: Республика Южная Осетия, Respúblika Yúzhnaya Osétiya; en georgiano: სამხრეთ ოსეთი, Samkhret Oseti), es un Estado con reconocimiento limitado situado en el Cáucaso meridional o Transcaucasia. Este territorio fue anexado al Imperio ruso. Posteriormente en la época de la URSS, Osetia del Sur quedó bajo el tutelaje de la georgia soviética, bajo el nombre de Óblast Autónomo de Osetia del Sur. Cercado de tierra. Durante el colapso de la URSS, Georgia proclamó su independencia de la actual Federación Rusa el 9 de abril de 1991 y se convirtió en un Estado soberano, reclamando como parte de sus territorios a Osetia y Abjasia. La inclusión de estos territorios supuso problemas en la región, pues ni Osetia, ni Abjasia, estaban dispuestas a permanecer con Georgia. El conflicto escaló hasta una guerra secesionista contra Georgia, tras la que Osetia declaró formalmente la independencia unilateral el 28 de noviembre de 1991, convirtiéndose en una república independiente de facto No obstante, Georgia propugna su pertenencia a las regiones tradicionales de Shida Kartli, Mtskheta-Mtianeti, Imericia y Racha-Lechjumi y Kvemo Svaneti, y la denomina por su antiguo nombre de Samachablo o, más recientemente, región de Tsjinval (Tsjinvali de acuerdo a los georgianos). Tras un período de disputas, Georgia intentó recuperar los territorios rebeldes con motivo de los juegos olímpicos de Pekín 2008. En el territorio osetio se encontraban contingentes militares así como tropas rusas, llamadas pacificadoras. Estas fueron las encargadas de detener el ataque georgiano lanzado el 26 de agosto del mismo año. Tras la Segunda Guerra con Georgia, Rusia fue el primer país en reconocer oficialmente la independencia de Osetia del Sur al igual que la de Abjasia. También Nauru, Nicaragua, y Venezuela reconocieron su independencia; así como, posteriormente, Siria. Este reconocimiento carece del apoyo de la ONU y lo rechazan la Unión Europea y los Estados Unidos. (es)
- Hego Osetia edo Hego Osetiako Errepublika (osetieraz: Республикӕ Хуссар Ирыстон, Respublikae Xussar Iryston; errusieraz: Республика Южная Осетия, Respublika Yuzhnaya Osetiya; georgieraz: სამხრეთი ოსეთი, Samkhreti Oseti) Georgia barnean dagoen errepublika da, de facto independientea dena. Independentzia aldarrikatu bazuen ere, Georgiak zein beste herrialdeek ez dute aintzat hartzen aldarrikapena. Georgiak Samachlabo edo, duela gutxiago, Tskhinvaliko eskualdea izenak erabiltzen ditu. Hego Osetia, de iure, Xida Kartli Georgiako eskualdearen zati bat da. 3.900 km²ko eremua eta, 2012ko zenbatespenaren arabera, 55.000 biztanle ditu. Hiriburua Tsjinvali da. 2008ko abuztuaren 26an Errusia Hego Osetiaren independentzia onartu zuen NBEko lehenengo estatua izan zen. Irailaren 4an Nikaragua izan zen gatazkan zeuden estatuetatik kanpo independentzia onartu zuen lehena. (eu)
- L'Ossétie du Sud-Alanie, en forme longue la république d'Ossétie du Sud - Alanie (en ossète : Хуссар Ирыстон, Xussar Iryston et Республикӕ Хуссар Ирыстон, Respublikæ Xussar Iryston ; en russe : Южная Осетия, Ioujnaïa Ossetiïa et Республика Южная Осетия, Respoublika Ioujnaïa Ossetiïa ; en géorgien : სამხრეთ ოსეთი, Samkhret Osseti ou სამაჩაბლო, Samatchablo), est de facto un État souverain situé dans le Caucase, en Europe. L'Ossétie du Sud a fait sécession de la Géorgie en 1992 et s'est autoproclamée république indépendante. La Géorgie, l'ONU et la plupart de ses États membres ne reconnaissent pas cette indépendance et considèrent l'Ossétie du Sud comme une région autonome au sein des provinces de Kartlie intérieure, de la Iméréthie, de Mtskheta-Mtianeti et de Ratcha-Letchkhoumie et Basse Svanétie, situées dans les frontières internationalement reconnues de la Géorgie. À la suite de la guerre de 2008, l'indépendance de l'Ossétie du Sud-Alanie est reconnue par la fédération de Russie, l’Abkhazie, la Transnistrie, la Syrie, le Nicaragua, le Venezuela et Nauru. La République compte 50 000 habitants pour 3 900 km2. Sa capitale est Tskhinvali. Son président est Alan Gagloïev depuis le 24 mai 2022. (fr)
- Réigiún is ea an Oiséit Theas sa Chugas. Ba chuid den tSeoirsia san APSS í ach fuair an chuid is mó di neamhspleáchas de facto ón tSeoirsia go luath sna 1990í. Tugtar ar phríomhchathair an réigiúin. (ga)
- South Ossetia (/ɒˈsɛtiə/ o-SET-ee-ə, less common: /ɒˈsiːʃə/ o-SEE-shə), officially the Republic of South Ossetia – the State of Alania, is a partially recognised landlocked state in the South Caucasus. It has an officially stated population of just over 56,500 people (2022), who live in an area of 3,900 square kilometres (1,500 sq mi), on the south side of the Greater Caucasus mountain range, with 33,000 living in the capital city, Tskhinvali. Only Russia, Venezuela, Nicaragua, Nauru, and Syria recognise South Ossetia as a sovereign state. Although Georgia does not control South Ossetia, the Georgian government and the United Nations consider the territory part of Georgia. Georgia does not recognise the existence of South Ossetia as a political entity, and the territory comprising South Ossetia does not correspond to any Georgian administrative area (although Georgian authorities have set up the Provisional Administration of South Ossetia as a transitional measure leading to the settlement of South Ossetia's status), with most of the territory forming part of the Shida Kartli region. The Georgian constitution designates the area as "the former autonomous district of South Ossetia", in reference to the South Ossetian Autonomous Oblast disbanded in 1990. When neutral language is deemed necessary, both Georgia and international organisations often refer to the area informally as the Tskhinvali region. The South Ossetian Autonomous Oblast, established by Soviet authorities in 1922, declared independence from the Georgian Soviet Socialist Republic in 1991. The Georgian government responded by abolishing South Ossetia's autonomy and trying to re-establish its control over the region by force. The escalating crisis led to the 1991–1992 South Ossetia War. Georgians have fought against those controlling South Ossetia on two other occasions: in 2004 and in 2008. The latter conflict led to the Russo-Georgian War of August 2008, during which Ossetian and Russian forces gained full de facto control of the territory of the former South Ossetian Autonomous Oblast. Since the 2008 war, Georgia and a significant part of the international community have regarded South Ossetia as occupied by the Russian military. South Ossetia relies heavily on military, political, and financial aid from Russia. Since 2008, the South Ossetian government has expressed their intention of joining the Russian Federation; if successful, this would end its proclaimed independence. The prospect of a referendum on this matter has been raised multiple times in domestic politics, but none have taken place. (en)
- Republik Ossetia Selatan (bahasa Ossetia: Республикæ Хуссар Ирыстон, Respublikae Xussar Iryston; bahasa Rusia: Республика Южная Осетия, Respublika Yuzhnaya Osetiya; bahasa Georgia: სამხრეთი ოსეთია, Samkhreti Osetia) atau juga dikenal dengan Tskhinvali dan memiliki nama resmi Republik Ossetia Selatan–Alania adalah sebuah negara pengakuan terbatas yang secara de facto merdeka, terletak di bekas wilayah Shida Kartli, Georgia tepatnya sebelah selatan Republik Ossetia Utara–Alania, Rusia. Kedaulatan republik ini tidak diakui secara internasional, kecuali Rusia yang mengakuinya pada 26 Agustus 2008 bersamaan dengan pengakuan kedaulatan Abkhazia. Georgia tidak mengakui keberadaan Ossetia Selatan sebagai entitas politik, dan wilayah yang terdiri dari Ossetia Selatan tidak sesuai dengan wilayah administrasi Georgia mana pun (meskipun otoritas Georgia telah membentuk Administrasi Sementara Ossetia Selatan sebagai tindakan transisi yang mengarah pada penyelesaian status Ossetia Selatan), dengan sebagian besar wilayah membentuk bagian dari provinsi Shida Kartli. Konstitusi Georgia menetapkan daerah tersebut sebagai bekas republik soviet otonom, mengacu pada RSS Otonom Ossetia Selatan yang dibubarkan pada tahun 1990. Ketika bahasa netral dianggap perlu, baik Georgia maupun organisasi internasional sering menyebut wilayah tersebut secara informal sebagai Provinsi Tskhinvali. RSS Otonom Ossetia Selatan, didirikan oleh otoritas Soviet pada tahun 1922, mendeklarasikan kemerdekaan dari RSS Georgia pada tahun 1991. Pemerintah Georgia menanggapi dengan menghapus otonomi Ossetia Selatan dan mencoba untuk membangun kembali kontrol atas wilayah tersebut dengan paksa. Krisis yang meningkat menyebabkan Perang Ossetia Selatan 1991-1992. Georgia telah berperang melawan mereka yang mengendalikan Ossetia Selatan pada dua kesempatan lain: pada tahun 2004 dan pada tahun 2008. Konflik terakhir menyebabkan Perang Ossetia 2008, di mana pasukan Ossetia dan Rusia memperoleh kendali secara de facto atas wilayah bekas RSS Otonom Ossetia Selatan. Sejak perang 2008, Georgia dan sebagian besar komunitas internasional menganggap Ossetia Selatan diduduki oleh militer Rusia. Ossetia Selatan sangat bergantung pada bantuan militer, politik, dan keuangan dari Rusia. Sejak 2008, pemerintah Ossetia Selatan telah menyatakan niat mereka untuk bergabung dengan Federasi Rusia; jika berhasil, ini akan mengakhiri proklamasi kemerdekaannya. Prospek referendum tentang masalah ini telah diangkat beberapa kali dalam politik domestik, tetapi tidak ada yang terjadi. (in)
- L'Ossezia del Sud è un territorio situato nel Caucaso rivendicato dalla Georgia, ma de facto è uno Stato a riconoscimento limitato denominato ufficialmente Repubblica dell'Ossezia del Sud - Stato di Alania. La capitale dello Stato è Tskhinvali (38.000 abitanti), la quale sorge sul versante meridionale del Gran Caucaso ed è un notevole mercato agricolo. Dal 1934 al 1961 la capitale si chiamò Staliniri. Dal 2011 il russo è la seconda lingua ufficiale usata nel paese mentre la prima è l'osseto. All'epoca dell'Unione Sovietica una certa autonomia permetteva l'insegnamento e l'utilizzo della lingua osseta, successivamente al suo crollo il russo diventerà l'unica lingua ufficiale. Il 31 marzo 2022, l'allora presidente dell'Ossezia del Sud, Anatolij Bibilov, ha dichiarato che un referendum per l'entrata nella Federazione Russa si sarebbe tenuto poco tempo dopo. La data era stata stabilita per il 17 luglio 2022. Il referendum però è stato annullato dal nuovo presidente Alan Gagloev. (it)
- 남오세티야(오세트어: Хуссар Ирыстон 후사르 이러스톤, 조지아어: სამხრეთი ოსეთი 삼흐레티 오세티, 러시아어: Южная Осетия 유즈나야 오세티야[*], 문화어: 남부오쎄찌야) 또는 츠힌발리 지역(조지아어: ცხინვალის რეგიონი 츠힌발리스 레기오니, 러시아어: Цхинвальский регион 츠힌발스키 레기온[*])은 조지아에 위치한 사실상의 독립 상태로 통치되는 지역이자 미승인 국가로 수도는 츠힌발리이다. 정식 국호는 남오세티야 공화국-알라니야국(오세트어: Республикӕ Хуссар Ирыстон—Паддзахад Алани 레스푸블리커 후사르 이러스톤-파자하드 알라니, 러시아어: Республика Южная Осетия —Государство Алания 레스푸블리카 유즈나야 오세티야-고수다르스트보 알라니야[*])이다. 압하지야와 함께 조지아로부터 독립을 선언했지만, 러시아와 니카라과, 베네수엘라, 나우루, 시리아 등 소수만이 독립국으로 인정하고 있다. 조지아는 남오세티야의 독립을 인정하지 않고 있으며 조지아의 법률에서는 남오세티야를 압하지야와 함께 "피점령 지역"으로 분류한다. 미국, 캐나다, 유럽 연합을 비롯한 대다수의 국가들, 유엔을 비롯한 대다수의 국제 기구에서는 남오세티야를 조지아의 일부로 여긴다. (ko)
- 南オセチア（みなみオセチア、オセット語: Хуссар Ирыстон）、公式には南オセチア-アラニア共和国またはツヒンヴァリ地域（グルジア語: ცხინვალის რეგიონი）は、南コーカサスの事実上の国家である。大コーカサス山脈の南側に位置し、面積3,900平方キロメートル、人口53,000人強、首都ツヒンヴァリには30,000人が居住している（公式発表）。ロシア、ベネズエラ、ニカラグア、ナウル、シリアは、南オセチア共和国（またはアラニア国）の分離主義的な政治を承認している。ジョージアは南オセチアを支配していないが、ジョージア政府および国際連合のほとんどの加盟国は同地域をジョージアの一部と考えている。ジョージア憲法では、1990年に解散した南オセチア自治州を指して「旧南オセチア自治区」と定めている。 ジョージアは南オセチアの存在を政治的に認めておらず、南オセチアを構成する領土はジョージアのどの行政区域にも該当せず（ただしジョージア当局は南オセチアの地位確立に向けた経過措置として南オセチア暫定行政区を設置）、その大半はシダ・カルトリ地方に含まれる。中立的な表現が必要と判断された場合、ジョージアも国際機関も非公式に「」と呼ぶことが多い（法的には未定義）。 1922年にソ連当局によって設立された南オセチア自治管区は、1991年にグルジア・ソビエト社会主義共和国からの独立を宣言した。ジョージア政府はこれに反発し、南オセチアの自治を廃止し、武力による支配を再確立しようとした。危機の激化は、1991-1992年の南オセチア紛争につながった。グルジア人は、2004年と2008年の2回、南オセチアを支配する勢力と戦っている。後者は2008年8月の南オセチア紛争に発展し、オセチア軍とロシア軍が旧南オセチア自治州の領土を事実上完全に掌握することになった。2008年の戦争後、ジョージアと国際社会の大部分は、南オセチアをロシア軍に占領されたものとみなしている。 南オセチアは、ロシアからの軍事、政治、財政援助に大きく依存している。 (ja)
- Zuid-Ossetië, officieel de Republiek Zuid-Ossetië - Staat Alanië (Ossetisch: Хуссар Ирыстон; Choessar Iryston, Georgisch: სამხრეთ ოსეთი; Samchret Osseti, Russisch: Южная Осетия; Joezjnaja Osetija) is een afscheidingsrepubliek van Georgië, in de Zuidelijke Kaukasus. Het is een bergachtig en dunbevolkt gebied aan de zuidkant van de kam van de Grote Kaukasus, tussen het Georgische kerngebied in het westen, zuiden en oosten en Rusland in het noorden, waar het grenst aan de deelrepubliek Noord-Ossetië-Alanië. De zelfverklaarde republiek heeft een oppervlakte van 3.900 km² en heeft 56.520 inwoners (2022). Zuid-Ossetië was tussen 1922 en 1990 een autonome oblast binnen de Georgische Sovjetrepubliek. Tijdens het Georgisch-Ossetisch conflict werd in december 1990 de autonomie door de Georgische SSR ingetrokken. Op 29 mei 1992 verklaarde de regio zich onafhankelijk als Republiek Zuid-Ossetië, die na de Russisch-Georgische Oorlog van 2008 door vijf VN-lidstaten wordt erkend: Rusland, Nicaragua, Venezuela, Nauru en Syrië. Met deze oorlog verloor Georgië het laatste stukje gezag over Zuid-Ossetië en sinds oktober 2008 beschouwt Georgië het gebied als bezet door Rusland. De republiek is zeer afhankelijk van politieke, financiële en militaire steun van Rusland. In 2021 bedroeg de Russische financiële steun 83% van het budget. Er zijn ongeveer 5.000 Russische troepen permanent gestationeerd. Met enige regelmaat heeft het Zuid-Osseetse leiderschap de intentie uitgesproken om de republiek te verenigen met Noord-Ossetië en op te laten nemen in de Russische Federatie. In voorjaar 2022 werd dit door toenmalig president Anatoli Bibilov weer geopperd in opmaat naar de presidentsverkiezingen. Hij verloor deze verkiezingen van oppositie kandidaat Alan Gaglojev, waarna het referendum werd geannuleerd in afwachting van verdere afstemming met Rusland. (nl)
- A Ossétia do Sul (em osseto: Хуссар Ирыстон, tr. Khussar Iryston; em georgiano: სამხრეთ ოსეთი, tr. Samkhret Oseti; em russo: Южная Осетия, tr. Iujnaia Osétia) é uma região do Cáucaso do Sul, anteriormente chamada de oblast autônomo da Ossétia do Sul, dentro da República Socialista Soviética da Geórgia, parte da qual tem sido independente de facto da Geórgia desde a sua declaração de independência como República da Ossétia do Sul, em dezembro de 1991, durante o conflito osseto-georgiano. Hoje, o nome oficial da auto-declarada república é República da Ossétia do Sul — Estado da Alânia (em osseto: Республикӕ Хуссар Ирыстон / Паддзахад Аллонстон, tr. Respublikæ Xussar Iryston / Paddzaxad Allonston; em russo: Республика Южная Осетия / Государство Алания, tr. Respublika Iujnaia Osetia / Gosudarstvo Alania). A despeito de a maioria dos países da Organização das Nações Unidas considerar a Ossétia do Sul como parte integrante da Geórgia, em 26 de agosto de 2008 o parlamento e presidente russos anunciaram o reconhecimento formal da independência da região (juntamente com a da Abcásia). O povo da Ossétia do Sul deseja se unir a seus semelhantes étnicos na Ossétia do Norte, que é uma república autônoma dentro da Federação da Rússia. (pt)
- Sydossetien är ett omstritt territorium i Kaukasus. Området är erkänt som en del av Georgien av alla länder utom Ryssland, Nicaragua, Venezuela, Nauru och Syrien som erkänt Sydossetien som självständig stat. Territoriet var tidigare ett autonomt område i Sovjetrepubliken Georgien. Nu är större delen av detta kontrollerat av den av Ryssland militärt understödda Republiken Sydossetien. Andra mindre delar av Sydossetien kontrolleras av den georgiska regeringen, som där skapat en temporär administrativ enhet, Provisoriska administrativa enheten Sydossetien) i april 2007, under ledning av etniska osseter (före detta medlemmar av separatistregeringen). (sv)
- Osetia Południowa (gruz. სამხრეთ ოსეთი, Samchret Oseti; oset. Хуссар Ирыстон, Chussar Iryston; ros. Южная Осетия, Jużnaja Osietija) – terytorium sporne w północnej Gruzji, obejmujące tereny istniejącego do 1991 roku Południowoosetyjskiego Obwodu Autonomicznego ówczesnej Gruzińskiej SRR. Zajmuje powierzchnię 3,9 tys. km². W 1991 roku lokalne władze utworzyły Republikę Osetii Południowej, która ogłosiła niepodległość, chcąc uniezależnić się od Gruzji i połączyć z sąsiednią Osetią Północną. Zgodnie z prawem międzynarodowym Osetia Południowa stanowi integralną część Gruzji, z drugiej strony deklaracja niepodległości Osetii Południowej nie była nielegalna, ponieważ według Międzynarodowego Trybunału Sprawiedliwości nic w prawie międzynarodowym nie zabrania takich deklaracji. Republika ta jest de facto niepodległa, stanowi państwo nieuznawane, pozostające w silnej zależności od Rosji. Władze Republiki Osetii Południowej do czasu wojny z Gruzją w sierpniu 2008 nie sprawowały kontroli nad całym obszarem dawnego Południowoosetyjskiego Obwodu Autonomicznego – obszary zamieszkane w większości przez Gruzinów pozostawały pod kontrolą władz Gruzji, która na tych terenach powołała w kwietniu 2007 własne władze osetyjskie: tymczasową Administrację Osetii Południowej (gruz. სამხრეთ ოსეთის ადმინისტრაცია, Samchret Oseti Administracia). Obecnie władze osetyjskie kontrolują cały obszar kraju. Gruzja oficjalnie uważa ten teren za znajdujący się pod okupacją rosyjską i obecnie stosuje dlań nazwę Region Cchinwali (gruz. ცხინვალის რეგიონი, Cchinwalis Regioni). Natomiast 9 kwietnia 2017, w referendum zorganizowanym przy okazji wyborów prezydenckich, ok. 80% głosujących opowiedziało się za przyjęciem jako równoprawnej nazwy kraju określenia „Państwo Alania” (na wzór pełnej nazwy Republiki Osetii Północnej – Alanii). (pl)
- Респу́блика Ю́жная Осе́тия (осет. Республикӕ Хуссар Ирыстон [resˈpublikɐ ˈχus:ar iˈrɘston], груз. სამხრეთ ოსეთის რესპუბლიკა [ˈsɑmχrɛtʰ ɔˈsɛtʰɪs rɛsˈpʼublɪkʼɑ]), или Госуда́рство Ала́ния (осет. Паддзахад Алани), на практике используется и аббревиатура РЮО — частично признанное государство в Закавказье. Не имеет выхода к морю. Вопрос о международно-правовом статусе Южной Осетии является спорным: независимость республики признана пятью государствами — членами ООН (Россия, Венесуэла, Никарагуа, Науру, Сирия) и четырьмя непризнанными и частично признанными государствами. Согласно административно-территориальному делению Грузии территория, на которой расположена республика, относится к части территорий краёв Грузии Шида-Картли, Мцхета-Мтианети, Имерети и Рача-Лечхуми и Нижняя Сванетия. В Конституции Грузии именуется как «бывшая Юго-Осетинская автономная область», в ряде других документов — как «Цхинвальский регион». Согласно принятому 10 мая 2007 года закону «О создании соответствующих условий для урегулирования конфликта в бывшей Юго-Осетинской автономной области» на территории бывшей ЮОАО, контролировавшейся на тот момент Грузией, создавалась временная административная единица. После войны 2008 года временная администрация существовала лишь формально, из-за чего в 2015 году предлагалось её упразднить. В 1922—1990 годах Южная Осетия являлась автономной областью в составе Грузинской ССР. Правительство Южной Осетии в административно-территориальном отношении рассматривает территорию республики как разделённую на 4 района: Цхинвальский, Ленингорский, Знаурский и Дзауский. Верховным советом Грузии её территория была разделена между несколькими административными районами: Ахалгорским, Горийским, Джавским, Карельским, Онским и Сачхерским. Южная Осетия в значительной степени опирается на политическую, экономическую и военную поддержку со стороны России. Независимость Южной Осетии признают Венесуэла, Науру, Никарагуа, Россия и Сирия. (ru)
- Півде́нна Осе́тія (ос. Хуссар Ирыстон, груз. სამხრეთ ოსეთი, рос. Южная Осетия) — самопроголошена держава на Південному Кавказі, створена РФ внаслідок окупації частини Грузії. З початку XX століття Південна Осетія є регіоном компактного проживання осетинів, в часи окупації Грузії СРСР на її території містилася , частина Грузинської РСР. Осетини також населяють Північну Осетію — прилеглий регіон Північного Кавказу, що перебуває у складі Російської Федерації. Сучасна Грузія де-факто втратила контроль за цим регіоном, де російською окупаційною владою та місцевими колаборантами проголошено утворення «Республіки Південна Осетія». Більшість країн світу розглядають Південну Осетію як частину Грузії, водночас 5 країн-членів ООН (зокрема Росія) визнають її незалежною державою. (uk)
- 南奥塞梯共和国（奧塞梯語：Республикæ Хуссар Ирыстон；格魯吉亞語：სამხრეთ ოსეთის ავტონომიური ოლქი；俄語：Республика Южная Осетия），通稱南奧塞提亞，是位於西亞南高加索的未受国际普遍承认国家。南奥塞梯原是苏联時期格鲁吉亚的一个自治州。首都茨欣瓦利。 南奧塞提亞於1990年代與格鲁吉亚的衝突中宣佈獨立，成立南奧塞提亞共和國，尚未被联合国與國際上多數國家所承認，俄罗斯于2008年俄格战争后首先承认南奧塞提亞并建交。2016年5月30日，南奥塞梯共和国将在2017年4月就加入俄联邦的问题举行全民公投，总统列昂尼德·哈里托诺维奇·季比洛夫与议会主席阿纳托利·比比洛夫已于26日签署了相关声明。 2017年4月9日，南奧塞梯共和國就易名為「南奥塞梯共和國-阿蘭國」（簡稱南奥塞梯-阿蘭）舉行公投，以紀念阿蘭人建立的阿蘭王國。投票結果約78%的選民贊成，20%反對。但該更名沒有立即納入修憲議程。 2022年3月30日，南奥塞梯表示将再寻求加入俄罗斯联邦。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Réigiún is ea an Oiséit Theas sa Chugas. Ba chuid den tSeoirsia san APSS í ach fuair an chuid is mó di neamhspleáchas de facto ón tSeoirsia go luath sna 1990í. Tugtar ar phríomhchathair an réigiúin. (ga)
- 南奥塞梯共和国（奧塞梯語：Республикæ Хуссар Ирыстон；格魯吉亞語：სამხრეთ ოსეთის ავტონომიური ოლქი；俄語：Республика Южная Осетия），通稱南奧塞提亞，是位於西亞南高加索的未受国际普遍承认国家。南奥塞梯原是苏联時期格鲁吉亚的一个自治州。首都茨欣瓦利。 南奧塞提亞於1990年代與格鲁吉亚的衝突中宣佈獨立，成立南奧塞提亞共和國，尚未被联合国與國際上多數國家所承認，俄罗斯于2008年俄格战争后首先承认南奧塞提亞并建交。2016年5月30日，南奥塞梯共和国将在2017年4月就加入俄联邦的问题举行全民公投，总统列昂尼德·哈里托诺维奇·季比洛夫与议会主席阿纳托利·比比洛夫已于26日签署了相关声明。 2017年4月9日，南奧塞梯共和國就易名為「南奥塞梯共和國-阿蘭國」（簡稱南奥塞梯-阿蘭）舉行公投，以紀念阿蘭人建立的阿蘭王國。投票結果約78%的選民贊成，20%反對。但該更名沒有立即納入修憲議程。 2022年3月30日，南奥塞梯表示将再寻求加入俄罗斯联邦。 (zh)
- أوسيتيا الجنوبية رسمياً جمهورية أوستيا الجنوبية (بالأوسيتية: Хуссар Ирыстон) هي جمهورية مستقلة معترف بها فقط من قبل روسيا الاتحادية وفنزويلا ونيكاراغوا وناورو وتوفالو وسوريا. يبلغ عدد سكان أوسيتيا الجنوبية 72,000 نسمة ومساحتها 3,900 كيلومتراً مربعاً. العملة الرسمية هي الروبل الروسي. تعتمد أوسيتيا الجنوبية على قواتها المسلحة الوطنية. (ar)
- La República d'Ossètia del Sud - Estat d'Alània (osseta: Республикӕ Хуссар Ирыстон / Паддзахад Аллонстон, transcrit Respublikae Xussar Iriston - Paddzaxad Allonston; rus: Респу́блика Ю́жная Осе́тия / Государство Алания, transcrit Respúblika Iújnaia Ossétia - Gossudarstvo Alània i en georgià: სამხრეთ ოსეთი, transcrit Samkhret Oseti) és una república independent de facto dins de Geòrgia. Sota l'esfera de Rússia i dels ossetes del nord, lluita contra el control de Geòrgia des del desmembrament de la Unió Soviètica. (ca)
- Jižní Osetie (osetsky Хуссар Ирыстон, Chussar Iryston, gruzínsky სამხრეთი ოსეთი, Samchreti Oseti) či též Cchinvalský region (gruzínsky ცხინვალის რეგიონი, Cchinvalis regioni) je sporné území na Kavkazu. De iure je integrální součástí Gruzie, jejíž autonomie byla 11. prosince 1990 gruzínskými orgány jednostranně zrušena. V Jižní Osetii žije nejvíc Osetinců a je zde významná menšina Gruzínců. Osetština je psána cyrilicí a patří mezi íránské jazyky, které náleží do indoevropské jazykové rodiny. Gruzínci naopak jazykově náleží k jazykům kavkazským. Etnických Rusů jsou zde asi 2 %. (cs)
- Η Νότια Οσσετία, ή απλά Οσσετία, είναι μια αυτοανακηρυγμένη δημοκρατία μέσα στα διεθνώς αναγνωρισμένα σύνορα της Γεωργίας. Αν και αυτή η πρώην σοβιετική αυτόνομη περιφέρεια διακήρυξε την ανεξαρτησία της κι έχει έναν ντε φάκτο έλεγχο σε ένα σημαντικό μέρος της περιφέρειας, ο διαχωρισμός της από τη Γεωργία δεν έχει αναγνωριστεί από καμία μεγάλη χώρα, με εξαίρεση τη Ρωσία, τη Νικαράγουα, τη Βενεζουέλα και τη Ναουρού και θεωρείται μέρος της χώρας της Γεωργίας. Η Γεωργία δεν αναγνωρίζει τη Νότια Οσσετία ως διαφορετική κρατική οντότητα ή αυτόνομη περιοχή, αλλά αναφέρεται σε αυτήν είτε με το μεσαιωνικό όνομα Σαματσάμπλο, είτε, πιο πρόσφατα, Τσχινβάλι. (el)
- Sud-Osetio aŭ Sud-Osetujo (aŭ Respubliko Suda Osetio; osete Республикӕ Хуссар Ирыстон [respublika ĥussar iriston], kartvele სამხრეთ ოსეთის რესპუბლიკა) estas parte agnoskita ŝtato en Kaŭkazio, ne agnoskita de plejmulto de ŝtatoj, oficiale parto de Kartvelio. Iam aŭtonoma provinco de la Kartvela Soveta Socialisma Respubliko, post disfalo de Sovetunio ĝi proklamis propran sendependecon la 20-an de septembro 1990. La registaro de kartvelia prezidento Gamsaĥurdia ne akceptis sendependiĝon de Sud-Osetio kaj nuligis ĝian aŭtonomion, kio kaŭzis kruelan militon en la regiono (1990-1992) kun postaj armitaj kunpuŝiĝoj ĉiujare ĝis 2008. (eo)
- Südossetien (ossetisch Хуссар Ирыстон /Chussar Iryston; russisch Южная Осетия /Juschnaja Ossetija; georgisch სამხრეთი ოსეთი /Samchreti Osseti) ist eine gebirgige Region unmittelbar südlich des Kamms des Großen Kaukasus. Das nach offiziellen Angaben 51.547 Einwohner zählende und rund 3885 km² große Gebiet ist völkerrechtlich Teil Georgiens, entzieht sich aber seit 1990 mit Hilfe russischer Truppen der Kontrolle der Zentralregierung in Tiflis. (de)
- Hego Osetia edo Hego Osetiako Errepublika (osetieraz: Республикӕ Хуссар Ирыстон, Respublikae Xussar Iryston; errusieraz: Республика Южная Осетия, Respublika Yuzhnaya Osetiya; georgieraz: სამხრეთი ოსეთი, Samkhreti Oseti) Georgia barnean dagoen errepublika da, de facto independientea dena. Independentzia aldarrikatu bazuen ere, Georgiak zein beste herrialdeek ez dute aintzat hartzen aldarrikapena. Georgiak Samachlabo edo, duela gutxiago, Tskhinvaliko eskualdea izenak erabiltzen ditu. Hego Osetia, de iure, Xida Kartli Georgiako eskualdearen zati bat da. 3.900 km²ko eremua eta, 2012ko zenbatespenaren arabera, 55.000 biztanle ditu. Hiriburua Tsjinvali da. (eu)
- Osetia del Sur, autodenominada oficialmente como República de Osetia del Sur (en osetio: Республикӕ Хуссар Ирыстон, Respublikae Jussar Iryston; en ruso: Республика Южная Осетия, Respúblika Yúzhnaya Osétiya; en georgiano: სამხრეთ ოსეთი, Samkhret Oseti), es un Estado con reconocimiento limitado situado en el Cáucaso meridional o Transcaucasia. Este territorio fue anexado al Imperio ruso. Posteriormente en la época de la URSS, Osetia del Sur quedó bajo el tutelaje de la georgia soviética, bajo el nombre de Óblast Autónomo de Osetia del Sur. Cercado de tierra. (es)
- L'Ossétie du Sud-Alanie, en forme longue la république d'Ossétie du Sud - Alanie (en ossète : Хуссар Ирыстон, Xussar Iryston et Республикӕ Хуссар Ирыстон, Respublikæ Xussar Iryston ; en russe : Южная Осетия, Ioujnaïa Ossetiïa et Республика Южная Осетия, Respoublika Ioujnaïa Ossetiïa ; en géorgien : სამხრეთ ოსეთი, Samkhret Osseti ou სამაჩაბლო, Samatchablo), est de facto un État souverain situé dans le Caucase, en Europe. La République compte 50 000 habitants pour 3 900 km2. Sa capitale est Tskhinvali. Son président est Alan Gagloïev depuis le 24 mai 2022. (fr)
- Republik Ossetia Selatan (bahasa Ossetia: Республикæ Хуссар Ирыстон, Respublikae Xussar Iryston; bahasa Rusia: Республика Южная Осетия, Respublika Yuzhnaya Osetiya; bahasa Georgia: სამხრეთი ოსეთია, Samkhreti Osetia) atau juga dikenal dengan Tskhinvali dan memiliki nama resmi Republik Ossetia Selatan–Alania adalah sebuah negara pengakuan terbatas yang secara de facto merdeka, terletak di bekas wilayah Shida Kartli, Georgia tepatnya sebelah selatan Republik Ossetia Utara–Alania, Rusia. Kedaulatan republik ini tidak diakui secara internasional, kecuali Rusia yang mengakuinya pada 26 Agustus 2008 bersamaan dengan pengakuan kedaulatan Abkhazia. (in)
- South Ossetia (/ɒˈsɛtiə/ o-SET-ee-ə, less common: /ɒˈsiːʃə/ o-SEE-shə), officially the Republic of South Ossetia – the State of Alania, is a partially recognised landlocked state in the South Caucasus. It has an officially stated population of just over 56,500 people (2022), who live in an area of 3,900 square kilometres (1,500 sq mi), on the south side of the Greater Caucasus mountain range, with 33,000 living in the capital city, Tskhinvali. Only Russia, Venezuela, Nicaragua, Nauru, and Syria recognise South Ossetia as a sovereign state. Although Georgia does not control South Ossetia, the Georgian government and the United Nations consider the territory part of Georgia. (en)
- 남오세티야(오세트어: Хуссар Ирыстон 후사르 이러스톤, 조지아어: სამხრეთი ოსეთი 삼흐레티 오세티, 러시아어: Южная Осетия 유즈나야 오세티야[*], 문화어: 남부오쎄찌야) 또는 츠힌발리 지역(조지아어: ცხინვალის რეგიონი 츠힌발리스 레기오니, 러시아어: Цхинвальский регион 츠힌발스키 레기온[*])은 조지아에 위치한 사실상의 독립 상태로 통치되는 지역이자 미승인 국가로 수도는 츠힌발리이다. 정식 국호는 남오세티야 공화국-알라니야국(오세트어: Республикӕ Хуссар Ирыстон—Паддзахад Алани 레스푸블리커 후사르 이러스톤-파자하드 알라니, 러시아어: Республика Южная Осетия —Государство Алания 레스푸블리카 유즈나야 오세티야-고수다르스트보 알라니야[*])이다. (ko)
- L'Ossezia del Sud è un territorio situato nel Caucaso rivendicato dalla Georgia, ma de facto è uno Stato a riconoscimento limitato denominato ufficialmente Repubblica dell'Ossezia del Sud - Stato di Alania. La capitale dello Stato è Tskhinvali (38.000 abitanti), la quale sorge sul versante meridionale del Gran Caucaso ed è un notevole mercato agricolo. Dal 1934 al 1961 la capitale si chiamò Staliniri. (it)
- Osetia Południowa (gruz. სამხრეთ ოსეთი, Samchret Oseti; oset. Хуссар Ирыстон, Chussar Iryston; ros. Южная Осетия, Jużnaja Osietija) – terytorium sporne w północnej Gruzji, obejmujące tereny istniejącego do 1991 roku Południowoosetyjskiego Obwodu Autonomicznego ówczesnej Gruzińskiej SRR. Zajmuje powierzchnię 3,9 tys. km². (pl)
- 南オセチア（みなみオセチア、オセット語: Хуссар Ирыстон）、公式には南オセチア-アラニア共和国またはツヒンヴァリ地域（グルジア語: ცხინვალის რეგიონი）は、南コーカサスの事実上の国家である。大コーカサス山脈の南側に位置し、面積3,900平方キロメートル、人口53,000人強、首都ツヒンヴァリには30,000人が居住している（公式発表）。ロシア、ベネズエラ、ニカラグア、ナウル、シリアは、南オセチア共和国（またはアラニア国）の分離主義的な政治を承認している。ジョージアは南オセチアを支配していないが、ジョージア政府および国際連合のほとんどの加盟国は同地域をジョージアの一部と考えている。ジョージア憲法では、1990年に解散した南オセチア自治州を指して「旧南オセチア自治区」と定めている。 ジョージアは南オセチアの存在を政治的に認めておらず、南オセチアを構成する領土はジョージアのどの行政区域にも該当せず（ただしジョージア当局は南オセチアの地位確立に向けた経過措置として南オセチア暫定行政区を設置）、その大半はシダ・カルトリ地方に含まれる。中立的な表現が必要と判断された場合、ジョージアも国際機関も非公式に「」と呼ぶことが多い（法的には未定義）。 南オセチアは、ロシアからの軍事、政治、財政援助に大きく依存している。 (ja)
- Zuid-Ossetië, officieel de Republiek Zuid-Ossetië - Staat Alanië (Ossetisch: Хуссар Ирыстон; Choessar Iryston, Georgisch: სამხრეთ ოსეთი; Samchret Osseti, Russisch: Южная Осетия; Joezjnaja Osetija) is een afscheidingsrepubliek van Georgië, in de Zuidelijke Kaukasus. Het is een bergachtig en dunbevolkt gebied aan de zuidkant van de kam van de Grote Kaukasus, tussen het Georgische kerngebied in het westen, zuiden en oosten en Rusland in het noorden, waar het grenst aan de deelrepubliek Noord-Ossetië-Alanië. De zelfverklaarde republiek heeft een oppervlakte van 3.900 km² en heeft 56.520 inwoners (2022). (nl)
- A Ossétia do Sul (em osseto: Хуссар Ирыстон, tr. Khussar Iryston; em georgiano: სამხრეთ ოსეთი, tr. Samkhret Oseti; em russo: Южная Осетия, tr. Iujnaia Osétia) é uma região do Cáucaso do Sul, anteriormente chamada de oblast autônomo da Ossétia do Sul, dentro da República Socialista Soviética da Geórgia, parte da qual tem sido independente de facto da Geórgia desde a sua declaração de independência como República da Ossétia do Sul, em dezembro de 1991, durante o conflito osseto-georgiano. Hoje, o nome oficial da auto-declarada república é República da Ossétia do Sul — Estado da Alânia (em osseto: Республикӕ Хуссар Ирыстон / Паддзахад Аллонстон, tr. Respublikæ Xussar Iryston / Paddzaxad Allonston; em russo: Республика Южная Осетия / Государство Алания, tr. Respublika Iujnaia Osetia / Gosudars (pt)
- Респу́блика Ю́жная Осе́тия (осет. Республикӕ Хуссар Ирыстон [resˈpublikɐ ˈχus:ar iˈrɘston], груз. სამხრეთ ოსეთის რესპუბლიკა [ˈsɑmχrɛtʰ ɔˈsɛtʰɪs rɛsˈpʼublɪkʼɑ]), или Госуда́рство Ала́ния (осет. Паддзахад Алани), на практике используется и аббревиатура РЮО — частично признанное государство в Закавказье. Не имеет выхода к морю. Вопрос о международно-правовом статусе Южной Осетии является спорным: независимость республики признана пятью государствами — членами ООН (Россия, Венесуэла, Никарагуа, Науру, Сирия) и четырьмя непризнанными и частично признанными государствами. (ru)
- Sydossetien är ett omstritt territorium i Kaukasus. Området är erkänt som en del av Georgien av alla länder utom Ryssland, Nicaragua, Venezuela, Nauru och Syrien som erkänt Sydossetien som självständig stat. (sv)
- Півде́нна Осе́тія (ос. Хуссар Ирыстон, груз. სამხრეთ ოსეთი, рос. Южная Осетия) — самопроголошена держава на Південному Кавказі, створена РФ внаслідок окупації частини Грузії. З початку XX століття Південна Осетія є регіоном компактного проживання осетинів, в часи окупації Грузії СРСР на її території містилася , частина Грузинської РСР. Осетини також населяють Північну Осетію — прилеглий регіон Північного Кавказу, що перебуває у складі Російської Федерації. (uk)
|
.svg?width=300)
.jpg){kind=link}
_by_Anosov.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_by_Anosov.jpg){kind=link}
.svg){kind=link}
