| dbo:abstract
|
- The Romanian Volunteer Corps in Russia (Romanian: Corpul Voluntarilor români din Rusia), or Volunteer Corps of Transylvanians-Bukovinians (Corpul Voluntarilor ardeleni-bucovineni, Corpul Voluntarilor transilvăneni și bucovineni), was a military formation of World War I, created from ethnic Romanian prisoners of war held by Russia. Officially established in February 1917, it comprised abjurers of the Austro-Hungarian Army, mainly contingents from Transylvania and Bukovina. These had been obliged to fight against Romania, and, once in Russian custody, volunteered for service against the Central Powers. As campaigners for self-determination and union with Romania, they passed political resolutions which, in both tone and scope, announced those adopted on Union Day 1918. The Corps was effectively an active military reserve of the Romanian Land Forces, and regularly dispatched new units to the Romanian front after June 1917. It helped defend the last stretches of Romania against the Central Powers' unified offensive, and met success in the Battle of Mărășești, but it still lacked a unitary command structure. When the October Revolution in Russia and the Romanian armistice took Romania out of the Entente camp, the Corps was left without backing and purpose. However, it inspired the creation of similar units in Entente countries, most successfully the . Mobilized volunteers or prisoners symbolically tied to the Corps were left behind in Russia after the Russian Civil War was ignited. Various such individuals formed the , which resisted the Bolsheviks in cooperation with the Czechoslovak Legions and the White movement. These units were ultimately repatriated to Greater Romania in 1920. (en)
- Korpus Ochotników Rumuńskich w Rosji (rum. Corpul voluntarilor români din Rusia) – ochotnicza formacja wojskowa złożona z Rumunów podczas wojny domowej w Rosji 24 sierpnia 1918 r. zawarł umowę z o reprezentowaniu przez nią interesów rumuńskich w Rosji. Oddziały wojskowe złożone z Rumunów, istniejące w Rosji, zostały podporządkowane dowództwu Korpusu Czechosłowackiego. Jesienią 1918 r. wojska bolszewickie rozpoczęły działania ofensywne nad Wołgą skierowane w dużej części przeciw Korpusowi Czechosłowackiemu. Batalion rumuński z bronił lewej flanki. Drugi batalion z Czelabińska został przeniesiony do Kurganu, gdzie ochraniał miasto. Pod koniec 1918 r. linia frontu przeniosła się na Ural. Oddziały rumuńskie zostały skoncentrowane w Pietropawłowsku. Dowództwo nad nimi objął płk Eduard Kadlec, oficer Korpusu Czechosłowackiego, przekształcając je w Korpus Ochotników Rumuńskich w Rosji. Liczył on wówczas ok. 2,5 tys. żołnierzy, głównie pochodzących z Transylwanii i Bukowiny, osiągając później liczebność ok. 5 tys. Składał się z trzech batalionów: 1 Batalionu "Horea", 2 Batalionu "Mărăşeşti" i batalionu rezerwowego oraz kompanii sztabowej, kompanii saperów i szwadronu kawalerii. Miał 2 pociągi pancerne o tych samych nazwach. Politycznie był podporządkowany Rumuńskiemu Komitetowi Narodowemu w Rosji. Sekcja kulturalna korpusu wydawała kilka pism, m.in. "Transilvaniei şi Bucovinei" i "România Mare", organizowała wykłady, odczyty itp., prowadziła bibliotekę. Na przełomie 1918/1919 r. korpus przeszedł do Irkucka. Stamtąd od końca stycznia 1919 r. wraz z oddziałami Korpusu Czechosłowackiego rozpoczął ewakuację Koleją Transsyberyjską na Daleki Wschód, jednocześnie ochraniając ją. Jednakże po drodze siły te były atakowane przez wojska bolszewickie (staczając większe walki pod i , gdzie poniosły spore straty. 7 lutego 1920 r. dowództwo Korpusu Czechosłowackiego zawarło zawieszenie broni z bolszewikami, które obejmowało też oddziały rumuńskie. Dzięki temu zdołały one skoncentrować się nad Jeziorem Bajkał, a następnie wiosną bezpiecznie dotarły do Władywostoku. Liczyły ok. 2,6 tys. ludzi. W mieście przebywała rumuńska misja wojskowa, kierowana przez , która organizowała i zabezpieczała repatriację Rumunów z Rosji do ojczyzny. Wiosną 1920 r. żołnierze korpusu opuścili Rosję i statkami powrócili do Rumunii. (pl)
- Румынский добровольческий корпус в России (рум. Corpul Voluntarilor români din Rusia), или Трансильванско-Буковинский добровольческий корпус (рум. Corpul Voluntarilor ardeleni-bucovineni, Corpul Voluntarilor transilvăneni și bucovineni) ― воинское формирование времён Первой мировой войны, состоявшее из румынских военнопленных, пребывавших в России. Официально учреждён в феврале 1917 года. В него принимали перебежчиков из Австро-Венгерской армии, в основном жителей Трансильвании и Буковины. В начале войны этих солдат призвали сражаться против войск Румынии и её союзников, но, оказавшись в плену в России, они вызвались воевать против Центральных держав. Будучи борцами за право на самоопределение и объединение с Румынией, военные лидеры корпуса приняли ряд политических резолюций, которые по содержанию были похожи на те, что были приняты в День объединения в 1918 году. Корпус фактически являлся активным военным резервом румынских сухопутных войск и регулярно отправлял новые отряды на Румынский фронт после июня 1917 года. Войска корпуса принимали участие в обороне последних территорий Румынии, которые ещё не были заняты Центральными державами. Войска корпуса особенно отличились в битве при Мэрэшешти, хотя на тот момент им по-прежнему не хватало единой структуры командования. Когда в России произошла Октябрьская революция, Румыния подписала перемирие и выбыла из лагеря Антанты, а корпус остался без поддержки и цели. Тем не менее он вдохновил на создание аналогичных подразделений в странах Антанты, самым крупным из них был Румынский легион в Италии. Мобилизованные добровольцы остались в России после начала Гражданской войны. Некоторые из них вступили в Румынский Сибирский легион, который противостоял большевикам совместно с Чехословацкими легионом и Белым движением. Бойцы этих подразделений были в конечном счёте репатриированы в Румынию в 1920 году. (ru)
- Трансільвансько-Буковинський добровольчий корпус (рум. Corpul Voluntarilor ardeleni-bucovineni, Corpul Voluntarilor transilvăneni și bucovineni, або Румунський добровольчий корпус в Російській імперії (рум. Corpul Voluntarilor români din Rusia)) ― військове формування часів Першої світової війни, яке складалося з румунських військовополонених, що перебували в Російській імперії. Офіційно заснований в лютому 1917 року в Києві в Дарниці. До нього брали перебіжчиків з Австро-Угорської армії, в основному жителів Трансільванії і Буковини. На початку війни цих солдатів закликали боротися проти військ Румунії і її союзників, але, опинившись в полоні в Російській імперії, вони зголосилися воювати проти Центральних держав. Будучи борцями за право на самовизначення і об'єднання з Румунією, військові лідери корпусу прийняли ряд політичних резолюцій, які за змістом були схожі на ті, що були прийняті в день об'єднання у 1918 році. Корпус фактично був активним військовим резервом румунських сухопутних військ і регулярно відправляв нові загони на Румунський фронт після червня 1917 року. Війська корпусу брали участь в обороні останніх територій Румунії, які ще не були зайняті Центральними державами. Війська корпусу особливо відзначилися в битві при Мерешешті, хоча на той момент їм як і раніше не вистачало єдиної структури командування. Коли в Російській імперії відбувся більшовицький заколот, Румунія підписала перемир'я і вибула з табору Антанти, а корпус залишився без підтримки і цілі. Проте він надихнув на створення аналогічних підрозділів в країнах Антанти, найбільшим з них був Румунський легіон в Італії. Мобілізовані добровольці залишилися в Росії та Україні, після початку Громадянської війни в Росії. Деякі з них вступили в Румунський Сибірський легіон, який протистояв більшовикам спільно з Чехословацькими легіонами і Білим рухом. Бійці цих підрозділів були в кінцевому рахунку репатрійовані до Румунії в 1920 році. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- The Romanian Volunteer Corps in Russia (Romanian: Corpul Voluntarilor români din Rusia), or Volunteer Corps of Transylvanians-Bukovinians (Corpul Voluntarilor ardeleni-bucovineni, Corpul Voluntarilor transilvăneni și bucovineni), was a military formation of World War I, created from ethnic Romanian prisoners of war held by Russia. Officially established in February 1917, it comprised abjurers of the Austro-Hungarian Army, mainly contingents from Transylvania and Bukovina. These had been obliged to fight against Romania, and, once in Russian custody, volunteered for service against the Central Powers. As campaigners for self-determination and union with Romania, they passed political resolutions which, in both tone and scope, announced those adopted on Union Day 1918. (en)
- Korpus Ochotników Rumuńskich w Rosji (rum. Corpul voluntarilor români din Rusia) – ochotnicza formacja wojskowa złożona z Rumunów podczas wojny domowej w Rosji 24 sierpnia 1918 r. zawarł umowę z o reprezentowaniu przez nią interesów rumuńskich w Rosji. Oddziały wojskowe złożone z Rumunów, istniejące w Rosji, zostały podporządkowane dowództwu Korpusu Czechosłowackiego. Jesienią 1918 r. wojska bolszewickie rozpoczęły działania ofensywne nad Wołgą skierowane w dużej części przeciw Korpusowi Czechosłowackiemu. Batalion rumuński z bronił lewej flanki. Drugi batalion z Czelabińska został przeniesiony do Kurganu, gdzie ochraniał miasto. Pod koniec 1918 r. linia frontu przeniosła się na Ural. Oddziały rumuńskie zostały skoncentrowane w Pietropawłowsku. Dowództwo nad nimi objął płk Eduard Kadlec (pl)
- Румынский добровольческий корпус в России (рум. Corpul Voluntarilor români din Rusia), или Трансильванско-Буковинский добровольческий корпус (рум. Corpul Voluntarilor ardeleni-bucovineni, Corpul Voluntarilor transilvăneni și bucovineni) ― воинское формирование времён Первой мировой войны, состоявшее из румынских военнопленных, пребывавших в России. Официально учреждён в феврале 1917 года. В него принимали перебежчиков из Австро-Венгерской армии, в основном жителей Трансильвании и Буковины. В начале войны этих солдат призвали сражаться против войск Румынии и её союзников, но, оказавшись в плену в России, они вызвались воевать против Центральных держав. Будучи борцами за право на самоопределение и объединение с Румынией, военные лидеры корпуса приняли ряд политических резолюций, которые по с (ru)
- Трансільвансько-Буковинський добровольчий корпус (рум. Corpul Voluntarilor ardeleni-bucovineni, Corpul Voluntarilor transilvăneni și bucovineni, або Румунський добровольчий корпус в Російській імперії (рум. Corpul Voluntarilor români din Rusia)) ― військове формування часів Першої світової війни, яке складалося з румунських військовополонених, що перебували в Російській імперії. Офіційно заснований в лютому 1917 року в Києві в Дарниці. До нього брали перебіжчиків з Австро-Угорської армії, в основному жителів Трансільванії і Буковини. На початку війни цих солдатів закликали боротися проти військ Румунії і її союзників, але, опинившись в полоні в Російській імперії, вони зголосилися воювати проти Центральних держав. Будучи борцями за право на самовизначення і об'єднання з Румунією, військові (uk)
|
