| dbo:abstract
|
- Haličsko-volyňské knížectví (starobělorusky Галицко-Волинскоє Королѣвство), povýšené roku 1253 na království (starobělorusky Галицько-Волинське князівство, latinsky Regnum Galiciæ et Lodomeriæ) a známé jako království Rusi (starobělorusky Королѣвство Русь, latinsky Regnum Russiae), byl státní útvar východních Slovanů vzniklý po rozpadu Kyjevské Rusi na územní dnešní Volyně. Vedle Novgorodské republiky a Vladimirsko-suzdalského knížectví byla Halič-Volyň nejsilnějším východoslovanským státem 13.–14. století. Zhruba v letech 1246–1253 a poté 1259–1349 byl Haličsko-volyňský stát podřízen Zlaté hordě. (cs)
- El Principat de Galítsia-Volínia (en Галицко-Волинскоє Королѣвство, en ucraïnès Галицько-Волинське князівство, en rus Галицко-Волынское княжество, en polonès Ksistwo halicko-woyskie, en llatí Regnum Galiciae et Lodomeriae) conegut també en català com a Galítsia-Volínia o Rus de Hàlitx-Volodýmir pels especialistes de la història russa o ucraïnesa, és un estat que prové de l'esclat al segle xii de la Rus de Kíev en diversos principats, entre els quals hi havia i Volodímir, que seran units en un sol estat a finals del segle xii. Fou l'Estat més poderós de Rutènia durant els segles xiii i xiv. La Galítsia-Volínia Occidental s'estenia entre els rius i , en el territori que ara és el sud-est de Polònia, mentre que els territoris més orientals ocupaven els Aiguamolls de Pinsk (a l'actual Bielorússia) i més amunt del Buh Meridional en la moderna Ucraïna. Durant aquell temps, el regne limitava amb la , el Gran Ducat de Lituània, el , l'Horda d'Or, el Regne d'Hongria, el Regne de Polònia, Moldàvia i l'Estat de l'Orde Teutònic. (ca)
- إمارة غاليسيا فولينيا أو مملكة غاليسيا فولينيا (باللاتينية: Regnum Galiciae et Lodomeriae, Regnum Russiae) (بالأوكرانية: Галицько-Волинське князівство) أو مملكة روس' كانت دولة روثينية (أوكرانية) في مناطق غاليسيا وفولينيا تم تشكيلها من خلال توحيد إمارتي هاليش (غاليسيا) وفولينيا وتواجدت في الفترة من 1199–1349. وشكلت مع نوفغورود وإمارة فلاديمير سوزدال، واحدة من أهم القوى الثلاث التي نشأت بعد انهيار كييف روس. وفي أعقاب حالة الدمار الهائل الذي تسبب فيها الغزو المغولي لكييف روس في 1239-1241، اضطر دانييلو رومانوفيتش لمبايعة باتو خان زعيم القبيلة الذهبية في عام 1246. ومع ذلك سعى لتخليص مملكته من وطأة المغول عن طريق محاولات غير ناجحة لإقامة تحالفات عسكرية مع حكام أوروبا الآخرين. وفي عام 1349 تعرضت المملكة لغزو من بولندا انتهى بانضمام إمارة غاليسيا فولينيا للقبيلة الذهبية. كانت إمارة غاليسيا فولينيا الغربية تمتد بين نهري سان وويبرز الواقعين الآن في جنوب شرق بولندا، بينما غطت الأراضي الشرقية بينسك مارش (الموجودة حاليًا في بيلاروسيا) وأعلى بج الجنوبية المعروفة في العصر الحديث بدولة أوكرانيا. وفي أثناء ذلك الوقت، كان يحيط بالمملكة بلاد بلاك روس ودوقية ليتوانيا، وإمارة توروف بينسك، وإمارة كييف والقبيلة الذهبية، ومملكة المجر، ومملكة بولندا، وإمارة مولدوفا، والدولة الرهبانية لفرسان توتوني. (ar)
- Das Fürstentum Galizien-Wolhynien (altrussisch Галицко-Волынскоє кънѧжьство, ukrainisch Галицько-Волинське князівство, russisch Галицко-Волынское княжество, lateinisch Regnum Galiciæ et Lodomeriæ), später auch Russisches (Ruthenisches) Königreich (Regnum Russiæ) war ein Nachfolgefürstentum der Kiewer Rus, das in seiner größten territorialen Ausdehnung die heutigen historischen Landschaften Galizien, Wolhynien, Podlachien, Polesien und Podolien umfasste. Es war das westlichste und eines der mächtigsten russischen Fürstentümer zwischen dem späten 12. Jahrhundert und dem frühen 14. Jahrhundert. Benannt wurde das Fürstentum nach seinen Hauptfesten, den heutigen Städten Halytsch (Galitsch) und Wolodymyr (Wladimir, Lodomeria) bzw. dem Gebiet Wolhynien. Nach dem Aussterben der lokalen Rurikiden-Herrscher wurde das Fürstentum unter Polen und Litauen aufgeteilt. (de)
- Galitzia-Voliniako Printzerria, geroago erresuma izana, ekialdeko eslaviarren estatu-unitatea izan zen, Galitzia eta Voliniako lehenagoko printzerrien baturatik sortua. Galitzia-Volinia ekialdeko eslaviar estatu indartsuena izan zen XIII - XIV mendeetan. (eu)
- El principado de Galicia-Volinia, más tarde reino de Rutenia (en ucraniano, Га́лицько-Воли́нське князівство, Ру́ське королі́вство; en latín, Regnum Galiciae et Lodomeriae, Regnum Rusiae) fue un Estado medieval monárquico de la Europa oriental que gobernó las regiones de Galicia y Volinia entre los años 1199 y 1349. Junto con la República de Nóvgorod y el Principado de Vladímir-Súzdal, fue una de las tres potencias más importantes surgidas de la caída de la Rus de Kiev. Después de la enorme destrucción causada por la invasión mongola de la Rus de Kiev en 1239-41, Danilo Románovich se vio obligado a jurar lealtad en 1246 a Batu Kan, de la Horda de Oro. Se esforzó, sin embargo, por librar a su reino del yugo mongol, intentando sin éxito establecer alianzas militares con otros gobernantes europeos. (es)
- The Principality or, from 1253, Kingdom of Galicia–Volhynia (Ukrainian: Галицько-Волинське князівство, romanized: Halytsko-Volynske kniazivstvo; Latin: Regnum Galiciae et Lodomeriæ), historically known as the Kingdom of Ruthenia (Old East Slavic: Королєвство Русь, romanized: Korolevstvo Rusĭ, Ukrainian: Королівство Русь, romanized: Korolivstvo Rus, Latin: Regnum Russiæ), was a medieval state in the Eastern European regions of Galicia, Volhynia, Podlachia, Carpathian Ruthenia, Podolia, part of Moldavia, Kiev, and the territory of the Black Sea shore (Bessarabia). It existed from 1199 to 1349. Its territory was predominantly located in modern-day Ukraine, with parts in Belarus, Poland, Moldova, and Lithuania. Along with Novgorod and Vladimir-Suzdal, it was one of the three most important powers to emerge from the collapse of Kievan Rus'. The main language was Old East Slavic, the predecessor of the modern East Slavic languages, and the official religion was Eastern Orthodoxy. The Grand Prince of Kiev, Roman the Great, united the principalities of Halych and Volhynia into a single state at the turn of the 13th century. Following the destruction wreaked by the Mongol invasion of Kievan Rus' (1239 to 1241), Prince Danylo Romanovych was forced to pledge allegiance to Batu Khan of the Golden Horde in 1246 as other princes of Rus did. He strove to rid his realm of the Mongol yoke, by formally drawing closer to Western Europe, however when Batu Khan ordered him to destroy city walls of his eastern cities he did so. He was crowned "Rex Russiae" by a papal legate in 1253, becoming officially an Orthodox subject of the Vatican. He also unsuccessfully attempted to establish military alliances with other European rulers. The Polish conquest of the kingdom in 1349 ended its vassalage to the Golden Horde but it also ended its autonomy; the principality of Galicia was fully absorbed by Catholic Poland. Upon annexing it, Polish King Casimir III the Great adopted the title of King of Poland and ruler of Ruthenia, and the territory was transformed into the Ruthenian Voivodeship (Latin: Palatinatus Russiae) in 1434. Geographically, western Galicia–Volhynia extended between the rivers San and Wieprz in what is now south-eastern Poland, while eastern territories covered the Pripet Marshes (now in Belarus) and the upper reaches of Southern Bug river in modern-day Ukraine. During its time, the kingdom was bordered by Black Rus, the Grand Duchy of Lithuania, the Principality of Turov-Pinsk, the Principality of Kiev, the Golden Horde, the Kingdom of Hungary, the Kingdom of Poland, Moldavia and the Monastic State of the Teutonic Knights. In Ukrainian historiography, the Kingdom of Galicia-Volhynia played an important role, uniting the western and southern branches of East Slavs and consolidating their identity, and becoming a new center of political and economic life after the decline of Kiev. (en)
- La principauté (ou royaume) de Galicie-Volhynie (en ruthène Галицко-Волинскоє Королѣвство, en ukrainien Галицько-Волинське князівство, en polonais Księstwo halicko-wołyńskie, en russe Галицко-Волынское княжество, en latin Regnum Galiciae et Lodomeriae, Regnum Rusiae), appelée aussi Galicie-Volhynie en français ou Rus' de Halytch-Volodymyr, est un État de l'Europe orientale formé par l'union des principautés ruthènes de Galicie et Volhynie (dite aussi Lodomérie) à la fin du XIIe siècle. À son apogée aux XIIIe et XIVe siècles, elle s'étend du Wieprz à l'Ouest aux deux rivières Boug, septentrionale et méridionale à l'Est, englobant la Ruthénie rouge et la Ruthénie noire ; outre son territoire proprement-dit, elle étend son influence sur ses vassaux : la principauté de Tourov et Pinsk et les duchés valaques de la future Moldavie entre la Pocoutie et la mer Noire. (fr)
- Kepangeranan Halych-Volynia (bahasa Rutenia: Галицко-Волинскоє Королѣвство) ialah sebuah negara Rutenia pengganti Rus Kiev dan daerah Rus' menora (Rus' sejati) dan daerah ini berbatasan dengan Rutenia Hitam, Kadipaten Agung Lituania, Kepangeranan Turov-Pinsk, Kepangeranan Kiev, Kelompok Emas, Kerajaan Hongaria, Kerajaan Polandia, dan Negara Biara Ksatria Teutonik. Negeri ini pernah sebentar memegang kendali atas kawasan Besarabia dan Moldavia. Negeri ini memanjang antara Sungai San dan Wieprz yang sekarang ada di Polandia tenggara di barat, dan Rawa Pripet (kini di Belarus) dan Bug Selatan di Ukraina masa kini di timur. Bersama dengan Republik Novgorod dan Vladimir-Suzdal, Halych-Volynia menjadi salah satu kekuatan Slavia Timur yang muncul sejak kejatuhan Kekaisaran Kiev. Memasuki abad ke-14, negeri ini mulai surut kejayaannya. Akhirnya, setelah melalui berbagai peperangan, pada tahun 1349 wilayah negeri ini dibagi antara Kerajaan Polandia dan Kadipaten Agung Lituania. (in)
- 갈리치아-볼히니아 공국(우크라이나어: Галицко-Волинскоє князство) 또는 갈리치아-볼히니아 왕국(Галицко-Волинскоє Королѣвство), 약칭 갈리치아-볼히니아(Галицко-Волинскоє)는 폴란드 왕국의 레셰크 1세의 도움을 받은 류리크 왕조 출신인 볼히니아의 대공 로만 므스티슬라비치의 갈리치아에 인해 생겨난 오늘날의 우크라이나 지역에 볼히니아와 갈리치아에 있었던 나라로, 역사적으로는 루스 왕국(고대 동슬라브어: Королѣвство Русь)으로 불렸다. 로만 므스티슬라비치는 1199년부터 1349년까지 존재했던 이 나라에 과 을 하나로 통일시켰다. 노브고로드 공화국 그리고 블라디미르 대공국과 함께, 키예프 루스가 분열된 이후에 생겨난 여러 루스 공국들 중 가장 강력한 국력을 지닌 국가들 중 하나였다. 1239년–41년 동안에 몽골의 키예프 루스 침략으로 인해 막대한 피해를 입은 후, 류리크 왕조 출신의 다닐로 로마노비치 공은 1246년에 킵차크 칸국의 바투 칸에게 종속국으로서의 충성의 맹세를 강요 받았다. 그는 그의 영지에서 타타르의 멍에를 없애기 위해 노력하였지만, 서유럽으로부터의 형식지향적인 지원(1253년에 교황 특사가 "Rex Rusiae"라는 대관식을 내려줌)과 다른 유럽 국가들과 군사 동맹 시도가 무산되면서 성공적이지는 못하였다. 1349년에 폴란드 왕국이 이곳으로 진출하면서 킵차크 칸국의 영토에서 독립하게 되었다. 갈리치아-볼히니아의 서부 지역은 오늘날의 폴란드 동남부 지역인 산 강과 사이까지이며, 동부 지역은 (벨라루스와 오늘날의 우크라이나에 있는 남부크 강 상류에 이르렀다. 이 시기에 갈리치아-볼히니아는 , 리투아니아 대공국, , 노브고로드 공화국, 킵차크 칸국, , 몰도바 공국, 튜튼 기사단령과 국경을 맞댔다. (ko)
- Het vorstendom Galicië-Wolynië, na 1253 koninkrijk Galicië-Wolynië (Oekraïens: Галицько-Волинське князівство; Russisch: Галицко-Волынское княжество; Pools: Księstwo Halicko-Wołyńskie; Latijn: Galiciæ et Lodomeriæ, Regnum Rusie) was een middeleeuws Roetheens vorstendom dat het huidige Galicië en Wolynië omvatte. Het kwam voort uit het Kievse Rijk en was tussen de 12e eeuw en 14e eeuw een van de machtigste rijken van de vroege Oostelijke Slaven. Onmiddellijk na de dood van de laatste vorst in 1340 (vergiftigd door Bojaren in Volodymyr), werden Galicië en Wolynië veroverd door koning Casimir III de Grote van Polen. In eerste instantie zou Galicië-Wolynië door Bojaren geregeerd worden, maar in 1349 werd het aan de Poolse kroongebieden toegevoegd. In 1432 ging Galicië-Wolynië het Poolse woiwodschap Roethenië vormen. (nl)
- Il Regno o Principato di Galizia-Volinia (in antico slavo orientale: Галицко-Волинскоє князство, trasl. Halytsko-Volynskoye knyazstvo; in ucraino: Галицько-Волинське князівство?, Halytsʹko-Volynsʹke knyazivstvo; in latino: Regnum Galiciae et Lodomeriae), anche noto come Regno della Rus'/Regno di Rutenia (in ucraino: Королівство Русь, Korolivstvo Rusʹ; in latino: Regnum Russiae) dal 1253, era uno stato nelle regioni della Galizia e della Volinia che esisteva dal 1199 al 1349. Il territorio fa oggi parte delle moderne Polonia, Ucraina e Slovacchia. La Galizia fu conquistata dal Principe di Volinia Romano il Grande con l'aiuto di Leszek I di Polonia. Romano il Grande unì i principati di Galizia e Volinia in un solo stato. Insieme alla Repubblica di Novgorod e al Principato di Vladimir-Suzdal', fu una delle tre principali entità emerse dal crollo della Rus' di Kiev. In seguito alla distruzione provocata dall'invasione mongola della Rus' di Kiev (accaduta tra 1239 il 1241), il principe Danilo Romanovič dovette giurare fedeltà a Batu Khan dell'Orda d'Oro nel 1246. Nonostante ciò, si impegnò a liberare il suo regno dal giogo mongolo aprendosi all'Europa occidentale. Fu incoronato come "Rex Rusiae" da un legato pontificio nel 1253. Provò altresì, senza successo, ad intrecciare alleanze militari con altri sovrani europei. La conquista polacca del regno nel 1349 pose fine al rapporto di vassallaggio con l'Orda d'Oro. La Galizia occidentale-Volinia si estendeva tra i fiumi San e Wieprz nell'attuale Polonia sud-orientale, mentre i territori orientali coprivano le paludi del Pryp"jat' (ora a cavallo tra Ucraina e Bielorussia) e la zona a nord del fiume Bug orientale. Nell'epoca in cui esistette, il regno confinava con la Rutenia Nera, il Granducato di Lituania, il Principato di Turov, il Principato di Kiev, l'Orda d'Oro, il Regno di Ungheria, il Regno di Polonia, il Principato di Moldavia e lo Stato monastico dei Cavalieri Teutonici. (it)
- ガーリチ・ボルイニ公国、ハールィチ・ヴォルィーニ大公国（ハールィチ・ヴォルィーニたいこうこく、ウクライナ語: Галицько-Волинське князівство）は、1199年から1349年の間に現在の西ウクライナを中心として存在したリューリク朝のルーシ系国家である。正式名はルーシ王国 (ラテン語: Regnum Russiae)。 (ja)
- Księstwo Halicko-Wołyńskie lub Księstwo Halicko-Włodzimierskie (st.rus. Галицко-Волинскоє князство, łac. Regnum Galiciae et Lodomeriae), znane również jako Ruś Halicko-Wołyńska lub Ruś Halicko-Włodzimierska, a także jako Królestwo Rusi (od 1253 roku, łac. Regnum Russiæ, Regnum Rusie) – jednostka polityczna (dzielnica) powstała w wyniku rozpadu Rusi Kijowskiej z głównymi ośrodkami w Haliczu i Włodzimierzu. Inne ważniejsze grody i zarazem ośrodki administracyjne księstwa: Bełz, Brześć, Chełm, Czerwień, Drohobuż, Dźwinogród, Lwów, Łuck, Peresopnica, Przemyśl, Szumsk i Trembowla. (pl)
- O Principado da Galícia-Volínia, Reino dos Rus' ou Reino da Rússia (em russo antigo: Галицко-Волинскоє Королѣвство; em latim: Regnum Galiciae et Lodomeriae, Regnum Russiae), conhecido também como Czarado de Rus', foi um estado rutênio-ucraniano que se localizava nas regiões europeias de Galícia e Volínia, formado depois da conquista da Galícia pelo príncipe da Volínia, Romano, o Grande, com a ajuda de Lesco, o Branco. Romano uniu os principados de Principado da Galícia e Volínia numa união que durou 150 anos, entre 1199 e 1349. Juntamente com a República da Novogárdia e Principado de Vladimir-Susdália, foi um dos três estados mais importantes que emergiram das ruínas da Rússia de Quieve. Depois da enorme destruição provocada pela invasão mongol da Rússia em 1239-1241, o rei dos rus', Daniel da Galícia, foi forçado a aceitar a submissão a Batu Cã da Horda Dourada em 1246. Ele lutou, porém, para libertar seu reino do jugo mongol ao tentar, sem sucesso, firmar alianças militares com outros monarcas europeus. A conquista polonesa do reino em 1349 encerrou a vassalagem à Horda Dourada. A Galícia-Volínia ocidental se estendia por toda a região entre os rios San e Wieprz, no que é hoje o sudoeste da Polônia, enquanto que os territórios orientais abrangiam os (atualmente na Bielorrússia e o norte do Bug Meridional, na Ucrânia. Naquela época, o reino fazia fronteira com os rus' negros, o Grão-Ducado da Lituânia, o Principado de Turóvia-Pinsco, o Principado de Quieve, a Horda Dourada, o Reino da Hungria, o , o Principado da Moldávia e o Estado Monástico dos Cavaleiros Teutônicos. (pt)
- Га́лицько-Воли́нське князі́вство, також Королі́вство Русь (лат. Regnum Russiæ / Rusie) — середньовічна монархічна держава у Центрально-східній Європі. Існувало у 1199—1349 роках. Керувалася князями і королями із династій Рюриковичів, П'ястів та Гедиміновичів. Утворене волинським князем Романом Мстиславичем внаслідок приєднання Галицького князівства у 1199. Після коронації Данила Романовича у 1253, стало Руським королівством, спадкоємцем київської династії, продовжувачем європейських, руських політичних і культурних традицій. В історії українського народу Галицько-Волинське князівство відіграло надзвичайно велику роль, ставши після занепаду Києва новим центром політичного та економічного життя. Територіально та політично воно об’єднало практично всі етнічні українські землі, зберегло від завоювання та асиміляції південну та західну гілки східного слов’янства, сприяло їхній консолідації та усвідомленню власної самобутності. Вдале географічне розташування, насамперед, близькість до західноєвропейських торговельних шляхів, зумовило економічне зростання та зміцнення даної території. А енергійна об’єднавча політика князів Романа Мстиславовича та Данила Романовича Галицького сприяла політичному піднесенню князівства, перетворенню його на активного політичного гравця на міжнародній арені. Більше ста років позиція Галицько-Волинського князівства суттєво впливала на політичні процеси тогочасної Західної Європи, а його правителі були серед найпомітніших постатей європейської політики. Завдяки інтенсивним зв'язкам з Європою вдалося значно поширити західноєвропейську культуру, уникнувши таким чином однобічної орієнтації на Візантію та непродуктивних азійських впливів.[джерело?] Одне з найбільших князівств періоду феодальної роздробленості Русі. До його складу входили Галицька, Перемишльська, Звенигородська, Теребовльська, Володимирська, Луцька, Белзька, Холмська та Берестейська землі, Пониззя (пізніше Поділля), а також територія між Східними Карпатами, Дністром і Дунаєм — Шипинська та Берладська землі, на яких згодом виникло Молдавське князівство. Проводило активну зовнішню політику в Східній і Центральній Європі. Головними ворогами (конкурентами) були Польща, Угорщина, з середини XIII століття — Золота Орда і Литва. Для протидії сусідам неодноразово укладались союзи із католицьким Римом і Тевтонським Орденом. Занепало внаслідок династичної кризи, надмірно сильні позиції боярської шляхти у політиці. У 1340 році, у зв'язку зі смертю від отруєння останнього повновладного правителя князівства Юрія ІІ Болеслава Тройденовича, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році королівство перестало існувати як єдина політично ціла одиниця: Галичина була поглинута сусіднім Польським королівством, а Волинь поступово інкорпорована Гедиміновичами до Великого князівства Литовського після смерті останнього руського короля та волинського князя Любарта. Угорщина не визнала зайняття Галицької землі Польщею у 1387 р. У 1434 році на його території було створено Руське, а в 1462 — Белзьке воєводство. (uk)
- Га́лицко-Волы́нское кня́жество (1199—1392; др.-рус. Князьство Галичьскоє и Волыньскоє, ст.‑слав. Кънѧжьство Галичьскоє и Волыньскоє, лат. Regnum Galiciæ et Lodomeriæ, польск. Księstwo Halickie i Wołyńskie) — юго-западное русское княжество династии Рюриковичей, созданное в 1199 году Романом Мстиславичем в результате объединения Волынского и Галицкого княжеств. После того, как в 1253 году Даниил Галицкий принял в Дорогочине титул «короля Руси» от папы римского Иннокентия IV, он и его внук Юрий Львович использовали королевский титул. Галицко-Волынское княжество было одним из самых больших княжеств периода распада Киевской Руси. В его состав входили галицкие, перемышльские, звенигородские, теребовлянские, волынские, луцкие, белзкие, полесские и холмские земли, а также территории современных Подляшья, Подолья, отчасти Закарпатья и Молдавии. Княжество проводило активную внешнюю политику в Восточной и Центральной Европе. Его главными соседями и конкурентами были Польское королевство, Венгерское королевство и половцы, а с середины XIII века — Золотая Орда и Великое княжество Литовское. Для защиты от них Галицко-Волынское княжество неоднократно подписывало соглашения с католическим Римом, Священной Римской империей и Тевтонским орденом. При этом политические, экономические и культурные связи с другими русскими землями слабели. Галицко-Волынское княжество пришло в упадок под воздействием целого ряда факторов. Среди них были обострившиеся отношения с Золотой Ордой, в вассальных отношениях с которой княжество продолжало состоять в период её объединения и последующего усиления в начале XIV века. После одновременной смерти Льва и Андрея Юрьевичей (1323) земли княжества начали захватывать его соседи — Королевство Польское и Великое княжество Литовское. Увеличилась зависимость правителей от боярской аристократии, пресеклась династия Рюриковичей. Княжество прекратило своё существование после полного раздела его территорий по итогам войны за галицко-волынское наследство (1392). (ru)
- 加利西亞－沃里尼亞王國是一個盧森尼亞人（烏克蘭人）在加利西亞和沃里尼亞地區于1199–1349期間建立的一個國家。加利西亞-沃里尼亞王國是基輔羅斯的後繼國家之一，其領土包括了現烏克蘭和白俄羅斯的西部地區以及波蘭和匈牙利東部的部份地區。加利西亞-沃里尼亞王國君主權力較弱，而貴族權力較強，國家曾多次陷入內亂。1239到1240年蒙古人西征後, 王公加利西亚的丹尼尔被迫和其他羅斯諸王一樣，在1246年向金帳汗國的拔都宣示臣服，不過他有透過和西歐拉近正式的關係以擺脫蒙古的統治，然而當拔都命令他摧毀領地內東部城池的城牆時他卻照辦了。在1253年他被一位教皇使節冊封為羅斯國王後，正式成為了梵蒂岡官方認可的正統主體。他還不太成功地嘗試過與其他歐洲統治者建立軍事同盟。 波蘭於1349年入主終結了王國與金帳汗國的附庸關係但也同時結束了王國的自治；天主教的波蘭王國是將整個公國吸收納入政體之中。在合併掉王國後，波蘭國王卡齐米日三世將自己頭銜轉為「波蘭的國王及魯塞尼亞的統治者」, 1434年原王國土地也被改為魯塞尼亞省 (拉丁語：Palatinatus Russiae)建制。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Haličsko-volyňské knížectví (starobělorusky Галицко-Волинскоє Королѣвство), povýšené roku 1253 na království (starobělorusky Галицько-Волинське князівство, latinsky Regnum Galiciæ et Lodomeriæ) a známé jako království Rusi (starobělorusky Королѣвство Русь, latinsky Regnum Russiae), byl státní útvar východních Slovanů vzniklý po rozpadu Kyjevské Rusi na územní dnešní Volyně. Vedle Novgorodské republiky a Vladimirsko-suzdalského knížectví byla Halič-Volyň nejsilnějším východoslovanským státem 13.–14. století. Zhruba v letech 1246–1253 a poté 1259–1349 byl Haličsko-volyňský stát podřízen Zlaté hordě. (cs)
- Galitzia-Voliniako Printzerria, geroago erresuma izana, ekialdeko eslaviarren estatu-unitatea izan zen, Galitzia eta Voliniako lehenagoko printzerrien baturatik sortua. Galitzia-Volinia ekialdeko eslaviar estatu indartsuena izan zen XIII - XIV mendeetan. (eu)
- ガーリチ・ボルイニ公国、ハールィチ・ヴォルィーニ大公国（ハールィチ・ヴォルィーニたいこうこく、ウクライナ語: Галицько-Волинське князівство）は、1199年から1349年の間に現在の西ウクライナを中心として存在したリューリク朝のルーシ系国家である。正式名はルーシ王国 (ラテン語: Regnum Russiae)。 (ja)
- Księstwo Halicko-Wołyńskie lub Księstwo Halicko-Włodzimierskie (st.rus. Галицко-Волинскоє князство, łac. Regnum Galiciae et Lodomeriae), znane również jako Ruś Halicko-Wołyńska lub Ruś Halicko-Włodzimierska, a także jako Królestwo Rusi (od 1253 roku, łac. Regnum Russiæ, Regnum Rusie) – jednostka polityczna (dzielnica) powstała w wyniku rozpadu Rusi Kijowskiej z głównymi ośrodkami w Haliczu i Włodzimierzu. Inne ważniejsze grody i zarazem ośrodki administracyjne księstwa: Bełz, Brześć, Chełm, Czerwień, Drohobuż, Dźwinogród, Lwów, Łuck, Peresopnica, Przemyśl, Szumsk i Trembowla. (pl)
- 加利西亞－沃里尼亞王國是一個盧森尼亞人（烏克蘭人）在加利西亞和沃里尼亞地區于1199–1349期間建立的一個國家。加利西亞-沃里尼亞王國是基輔羅斯的後繼國家之一，其領土包括了現烏克蘭和白俄羅斯的西部地區以及波蘭和匈牙利東部的部份地區。加利西亞-沃里尼亞王國君主權力較弱，而貴族權力較強，國家曾多次陷入內亂。1239到1240年蒙古人西征後, 王公加利西亚的丹尼尔被迫和其他羅斯諸王一樣，在1246年向金帳汗國的拔都宣示臣服，不過他有透過和西歐拉近正式的關係以擺脫蒙古的統治，然而當拔都命令他摧毀領地內東部城池的城牆時他卻照辦了。在1253年他被一位教皇使節冊封為羅斯國王後，正式成為了梵蒂岡官方認可的正統主體。他還不太成功地嘗試過與其他歐洲統治者建立軍事同盟。 波蘭於1349年入主終結了王國與金帳汗國的附庸關係但也同時結束了王國的自治；天主教的波蘭王國是將整個公國吸收納入政體之中。在合併掉王國後，波蘭國王卡齐米日三世將自己頭銜轉為「波蘭的國王及魯塞尼亞的統治者」, 1434年原王國土地也被改為魯塞尼亞省 (拉丁語：Palatinatus Russiae)建制。 (zh)
- إمارة غاليسيا فولينيا أو مملكة غاليسيا فولينيا (باللاتينية: Regnum Galiciae et Lodomeriae, Regnum Russiae) (بالأوكرانية: Галицько-Волинське князівство) أو مملكة روس' كانت دولة روثينية (أوكرانية) في مناطق غاليسيا وفولينيا تم تشكيلها من خلال توحيد إمارتي هاليش (غاليسيا) وفولينيا وتواجدت في الفترة من 1199–1349. وشكلت مع نوفغورود وإمارة فلاديمير سوزدال، واحدة من أهم القوى الثلاث التي نشأت بعد انهيار كييف روس. وفي أعقاب حالة الدمار الهائل الذي تسبب فيها الغزو المغولي لكييف روس في 1239-1241، اضطر دانييلو رومانوفيتش لمبايعة باتو خان زعيم القبيلة الذهبية في عام 1246. ومع ذلك سعى لتخليص مملكته من وطأة المغول عن طريق محاولات غير ناجحة لإقامة تحالفات عسكرية مع حكام أوروبا الآخرين. وفي عام 1349 تعرضت المملكة لغزو من بولندا انتهى بانضمام إمارة غاليسيا فولينيا للقبيلة الذهبية. (ar)
- El Principat de Galítsia-Volínia (en Галицко-Волинскоє Королѣвство, en ucraïnès Галицько-Волинське князівство, en rus Галицко-Волынское княжество, en polonès Ksistwo halicko-woyskie, en llatí Regnum Galiciae et Lodomeriae) conegut també en català com a Galítsia-Volínia o Rus de Hàlitx-Volodýmir pels especialistes de la història russa o ucraïnesa, és un estat que prové de l'esclat al segle xii de la Rus de Kíev en diversos principats, entre els quals hi havia i Volodímir, que seran units en un sol estat a finals del segle xii. (ca)
- Das Fürstentum Galizien-Wolhynien (altrussisch Галицко-Волынскоє кънѧжьство, ukrainisch Галицько-Волинське князівство, russisch Галицко-Волынское княжество, lateinisch Regnum Galiciæ et Lodomeriæ), später auch Russisches (Ruthenisches) Königreich (Regnum Russiæ) war ein Nachfolgefürstentum der Kiewer Rus, das in seiner größten territorialen Ausdehnung die heutigen historischen Landschaften Galizien, Wolhynien, Podlachien, Polesien und Podolien umfasste. Es war das westlichste und eines der mächtigsten russischen Fürstentümer zwischen dem späten 12. Jahrhundert und dem frühen 14. Jahrhundert. Benannt wurde das Fürstentum nach seinen Hauptfesten, den heutigen Städten Halytsch (Galitsch) und Wolodymyr (Wladimir, Lodomeria) bzw. dem Gebiet Wolhynien. Nach dem Aussterben der lokalen Rurikiden-H (de)
- El principado de Galicia-Volinia, más tarde reino de Rutenia (en ucraniano, Га́лицько-Воли́нське князівство, Ру́ське королі́вство; en latín, Regnum Galiciae et Lodomeriae, Regnum Rusiae) fue un Estado medieval monárquico de la Europa oriental que gobernó las regiones de Galicia y Volinia entre los años 1199 y 1349. Junto con la República de Nóvgorod y el Principado de Vladímir-Súzdal, fue una de las tres potencias más importantes surgidas de la caída de la Rus de Kiev. Después de la enorme destrucción causada por la invasión mongola de la Rus de Kiev en 1239-41, Danilo Románovich se vio obligado a jurar lealtad en 1246 a Batu Kan, de la Horda de Oro. Se esforzó, sin embargo, por librar a su reino del yugo mongol, intentando sin éxito establecer alianzas militares con otros gobernantes euro (es)
- The Principality or, from 1253, Kingdom of Galicia–Volhynia (Ukrainian: Галицько-Волинське князівство, romanized: Halytsko-Volynske kniazivstvo; Latin: Regnum Galiciae et Lodomeriæ), historically known as the Kingdom of Ruthenia (Old East Slavic: Королєвство Русь, romanized: Korolevstvo Rusĭ, Ukrainian: Королівство Русь, romanized: Korolivstvo Rus, Latin: Regnum Russiæ), was a medieval state in the Eastern European regions of Galicia, Volhynia, Podlachia, Carpathian Ruthenia, Podolia, part of Moldavia, Kiev, and the territory of the Black Sea shore (Bessarabia). It existed from 1199 to 1349. Its territory was predominantly located in modern-day Ukraine, with parts in Belarus, Poland, Moldova, and Lithuania. Along with Novgorod and Vladimir-Suzdal, it was one of the three most important pow (en)
- Kepangeranan Halych-Volynia (bahasa Rutenia: Галицко-Волинскоє Королѣвство) ialah sebuah negara Rutenia pengganti Rus Kiev dan daerah Rus' menora (Rus' sejati) dan daerah ini berbatasan dengan Rutenia Hitam, Kadipaten Agung Lituania, Kepangeranan Turov-Pinsk, Kepangeranan Kiev, Kelompok Emas, Kerajaan Hongaria, Kerajaan Polandia, dan Negara Biara Ksatria Teutonik. Negeri ini pernah sebentar memegang kendali atas kawasan Besarabia dan Moldavia. Negeri ini memanjang antara Sungai San dan Wieprz yang sekarang ada di Polandia tenggara di barat, dan Rawa Pripet (kini di Belarus) dan Bug Selatan di Ukraina masa kini di timur. (in)
- La principauté (ou royaume) de Galicie-Volhynie (en ruthène Галицко-Волинскоє Королѣвство, en ukrainien Галицько-Волинське князівство, en polonais Księstwo halicko-wołyńskie, en russe Галицко-Волынское княжество, en latin Regnum Galiciae et Lodomeriae, Regnum Rusiae), appelée aussi Galicie-Volhynie en français ou Rus' de Halytch-Volodymyr, est un État de l'Europe orientale formé par l'union des principautés ruthènes de Galicie et Volhynie (dite aussi Lodomérie) à la fin du XIIe siècle. (fr)
- Il Regno o Principato di Galizia-Volinia (in antico slavo orientale: Галицко-Волинскоє князство, trasl. Halytsko-Volynskoye knyazstvo; in ucraino: Галицько-Волинське князівство?, Halytsʹko-Volynsʹke knyazivstvo; in latino: Regnum Galiciae et Lodomeriae), anche noto come Regno della Rus'/Regno di Rutenia (in ucraino: Королівство Русь, Korolivstvo Rusʹ; in latino: Regnum Russiae) dal 1253, era uno stato nelle regioni della Galizia e della Volinia che esisteva dal 1199 al 1349. Il territorio fa oggi parte delle moderne Polonia, Ucraina e Slovacchia. La Galizia fu conquistata dal Principe di Volinia Romano il Grande con l'aiuto di Leszek I di Polonia. Romano il Grande unì i principati di Galizia e Volinia in un solo stato. Insieme alla Repubblica di Novgorod e al Principato di Vladimir-Suzdal' (it)
- 갈리치아-볼히니아 공국(우크라이나어: Галицко-Волинскоє князство) 또는 갈리치아-볼히니아 왕국(Галицко-Волинскоє Королѣвство), 약칭 갈리치아-볼히니아(Галицко-Волинскоє)는 폴란드 왕국의 레셰크 1세의 도움을 받은 류리크 왕조 출신인 볼히니아의 대공 로만 므스티슬라비치의 갈리치아에 인해 생겨난 오늘날의 우크라이나 지역에 볼히니아와 갈리치아에 있었던 나라로, 역사적으로는 루스 왕국(고대 동슬라브어: Королѣвство Русь)으로 불렸다. 로만 므스티슬라비치는 1199년부터 1349년까지 존재했던 이 나라에 과 을 하나로 통일시켰다. 노브고로드 공화국 그리고 블라디미르 대공국과 함께, 키예프 루스가 분열된 이후에 생겨난 여러 루스 공국들 중 가장 강력한 국력을 지닌 국가들 중 하나였다. 갈리치아-볼히니아의 서부 지역은 오늘날의 폴란드 동남부 지역인 산 강과 사이까지이며, 동부 지역은 (벨라루스와 오늘날의 우크라이나에 있는 남부크 강 상류에 이르렀다. 이 시기에 갈리치아-볼히니아는 , 리투아니아 대공국, , 노브고로드 공화국, 킵차크 칸국, , 몰도바 공국, 튜튼 기사단령과 국경을 맞댔다. (ko)
- Het vorstendom Galicië-Wolynië, na 1253 koninkrijk Galicië-Wolynië (Oekraïens: Галицько-Волинське князівство; Russisch: Галицко-Волынское княжество; Pools: Księstwo Halicko-Wołyńskie; Latijn: Galiciæ et Lodomeriæ, Regnum Rusie) was een middeleeuws Roetheens vorstendom dat het huidige Galicië en Wolynië omvatte. Het kwam voort uit het Kievse Rijk en was tussen de 12e eeuw en 14e eeuw een van de machtigste rijken van de vroege Oostelijke Slaven. (nl)
- O Principado da Galícia-Volínia, Reino dos Rus' ou Reino da Rússia (em russo antigo: Галицко-Волинскоє Королѣвство; em latim: Regnum Galiciae et Lodomeriae, Regnum Russiae), conhecido também como Czarado de Rus', foi um estado rutênio-ucraniano que se localizava nas regiões europeias de Galícia e Volínia, formado depois da conquista da Galícia pelo príncipe da Volínia, Romano, o Grande, com a ajuda de Lesco, o Branco. Romano uniu os principados de Principado da Galícia e Volínia numa união que durou 150 anos, entre 1199 e 1349. Juntamente com a República da Novogárdia e Principado de Vladimir-Susdália, foi um dos três estados mais importantes que emergiram das ruínas da Rússia de Quieve. (pt)
- Га́лицко-Волы́нское кня́жество (1199—1392; др.-рус. Князьство Галичьскоє и Волыньскоє, ст.‑слав. Кънѧжьство Галичьскоє и Волыньскоє, лат. Regnum Galiciæ et Lodomeriæ, польск. Księstwo Halickie i Wołyńskie) — юго-западное русское княжество династии Рюриковичей, созданное в 1199 году Романом Мстиславичем в результате объединения Волынского и Галицкого княжеств. После того, как в 1253 году Даниил Галицкий принял в Дорогочине титул «короля Руси» от папы римского Иннокентия IV, он и его внук Юрий Львович использовали королевский титул. (ru)
- Га́лицько-Воли́нське князі́вство, також Королі́вство Русь (лат. Regnum Russiæ / Rusie) — середньовічна монархічна держава у Центрально-східній Європі. Існувало у 1199—1349 роках. Керувалася князями і королями із династій Рюриковичів, П'ястів та Гедиміновичів. Утворене волинським князем Романом Мстиславичем внаслідок приєднання Галицького князівства у 1199. Після коронації Данила Романовича у 1253, стало Руським королівством, спадкоємцем київської династії, продовжувачем європейських, руських політичних і культурних традицій. (uk)
|
