| dbo:abstract
|
- Die russophile Bewegung in Galizien war eine kulturelle Strömung unter den Ruthenen (Ostslawen) der Habsburgermonarchie. Die Vertreter der Russophilen propagierten die Zugehörigkeit der Ruthenen zum gesamtrussischen Volk und betonten die gemeinsamen kulturellen Bande mit den Russen, die seit der Epoche der Kiewer Rus existieren. Zu den Zielen der russophilen Bewegung zählte die Aufrechterhaltung der ostslawischen Identität und die Rückkehr zum russisch-orthodoxen Christentum anstelle der in der Union von Brest oktroyierten Anbindung an den Katholizismus. Die österreichisch-ungarischen Behörden betrachteten die russophile Bewegung in Galizien, Transkarpatien und Bukowina mit großem Argwohn und unterstützten als ihr Gegengewicht die ukrainophile Bewegung unter den Ruthenen. Diese propagierte die größtmögliche Distanz zu den Russen (was sich nicht zuletzt im neugewählten Ethnonym widerspiegelte) und war der Habsburgermonarchie gegenüber sehr loyal. Die ukrainophile Bewegung wurde auch von den polnischen Kreisen unterstützt. Der österreichisch-ungarische Ausgleich 1867 mit einer Autonomie für Polen – das Gallizien umfasste – führte jedoch zur Abkehr der Ukrainophilen von Wien: Die loyalen Ukrainer fanden sich in einem von der polnischen Elite beherrschten Reichsteil wieder und ihre eigenen Bestrebungen um nationale Selbständigkeit innerhalb des Reiches verraten. Der ursprünglich griechisch-katholische Priester Iwan Naumowytsch wurde zum Wortführer einer Bewegung, die angesichts der nunmehr geringen Chancen einer eigenständigen ruthenischen Nationbildung die Orientierung an Russland beförderten. Nach dem Ausbruch des Ersten Weltkriegs wurden viele führende Intellektuelle und Anhänger der russophilen Bewegung von staatlicher österreichischer Seite starken Repressalien ausgesetzt. Viele von ihnen starben in den Internierungslagern Thalerhof und Theresienstadt, andere flohen mit der zurückweichenden russischen Armee, nachdem diese zwischenzeitlich Galizien erobert hatte. In der Folge war die russophile Bewegung in Galizien marginalisiert und hatte kaum noch Einfluss. Zu der Krise der überwiegend konservativen Bewegung führte auch das Ende der russischen Monarchie und die Machtergreifung der Bolschewiki in Russland. Zu den führenden Persönlichkeiten der russophilen Bewegung zählten:
* (1855–1933) — Rechtswissenschaftler und Politiker
* (1827–1909) — Schriftsteller und Journalist
* Adolf Dobrjanský (1817–1901) — Politiker und Schriftsteller
* Iwan Franko (1856–1916) — ukrainischer Schriftsteller und Sozialist, in der Jugend Anhänger der russophilen Bewegung
* Jakiw Holowazkyj (1814–1888) — Dichter, Historiker, Publizist, Rektor der Lemberger Universität
* (1882–1944) — orthodoxer Priester
* (1807–1889) — Ethnograph, Priester, Schriftsteller
* (1826–1891) — Schriftsteller und Verleger, Journalist, unierter (später russisch-orthodoxer) Priester
* (1821–1913) — Historiker, Sprachwissenschaftler, Ethnograph
* (1829–1901) — Historiker und Archäologe
* (1777–1862) — Historiker und Ethnograph (de)
- Galician Russophilia (Ukrainian: Галицьке русофільство) or Moscophiles (Ukrainian: Москвофіли) were participants in a cultural and political movement largely in the Kingdom of Galicia and Lodomeria, Austria-Hungary (currently western Ukraine). This ideology emphasized that since the Eastern Slavic people of Galicia were descendants of the people of Kievan Rus' (Ruthenians), and followers of Eastern Christianity, they were thus a branch of the Russian people. The movement was part of the larger Pan-Slavism that was developing in the late 19th century. Russophilia was largely a backlash against Polonisation (in Galicia) and Magyarisation (in Carpathian Ruthenia) that was largely blamed on the landlords and associated with Roman Catholicism. Russophilia has survived longer among the Rusyn minority, especially that in Carpathian Ruthenia and the Lemkos of south-east Poland. (en)
- Moskalofilstwo, także moskalofilizm, rusofilstwo galicyjskie (karpackie) lub moskwofilstwo – początkowo językowo-literacki, a później społeczno-polityczny prąd istniejący od początku XIX wieku do lat 40. XX wieku wśród Rusinów karpackich zamieszkujących Galicję, Bukowinę i Zakarpacie. Głosił wspólnotę narodowo-kulturową, następnie również państwową i polityczną z narodem rosyjskim. Ruch ten rywalizował z ukraińskim ruchem narodowym. Grupował bardzo szeroki przedział poglądów kulturalnych i politycznych, od oczekiwań pomocy Rosji tylko w walce kulturalnej i politycznej z Polakami i Węgrami, aż po zaprzeczanie istnienia narodu ukraińskiego, propagowanie przyjęcia przez wszystkie narody słowiańskie języka rosyjskiego i zjednoczenia się ich w państwie rosyjskim. (pl)
- Га́лицкие русофи́лы (также карпа́то-ру́сское, га́лицко-ру́сское, москвофи́льское или ру́сское движе́ние в Закарпа́тье и Гали́ции) — культурно-политическое движение русофилов в Австро-Венгрии после 1848 года. Движение существовало, в основном, в Галиции, а также на Буковине и в Закарпатье. (ru)
- Москвофі́льство, також москалофільство, москалофілізм — росіянофільська течія серед українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття у 1850—1930-х. Західноукраїнські москвофіли мали проросійські мовно-літературні та суспільно-політичні погляди, обстоювали ідею національно-культурної єдності з російським народом, а пізніше — державно-політичну єдність із Росією. Ідеологічно західноукраїнські москвофіли були опонентами народовців. Поділялися на кілька груп. У 1909 році відбувся офіційний розкол на старокурсників та новокурсників. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Га́лицкие русофи́лы (также карпа́то-ру́сское, га́лицко-ру́сское, москвофи́льское или ру́сское движе́ние в Закарпа́тье и Гали́ции) — культурно-политическое движение русофилов в Австро-Венгрии после 1848 года. Движение существовало, в основном, в Галиции, а также на Буковине и в Закарпатье. (ru)
- Москвофі́льство, також москалофільство, москалофілізм — росіянофільська течія серед українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття у 1850—1930-х. Західноукраїнські москвофіли мали проросійські мовно-літературні та суспільно-політичні погляди, обстоювали ідею національно-культурної єдності з російським народом, а пізніше — державно-політичну єдність із Росією. Ідеологічно західноукраїнські москвофіли були опонентами народовців. Поділялися на кілька груп. У 1909 році відбувся офіційний розкол на старокурсників та новокурсників. (uk)
- Die russophile Bewegung in Galizien war eine kulturelle Strömung unter den Ruthenen (Ostslawen) der Habsburgermonarchie. Die Vertreter der Russophilen propagierten die Zugehörigkeit der Ruthenen zum gesamtrussischen Volk und betonten die gemeinsamen kulturellen Bande mit den Russen, die seit der Epoche der Kiewer Rus existieren. Zu den Zielen der russophilen Bewegung zählte die Aufrechterhaltung der ostslawischen Identität und die Rückkehr zum russisch-orthodoxen Christentum anstelle der in der Union von Brest oktroyierten Anbindung an den Katholizismus. (de)
- Galician Russophilia (Ukrainian: Галицьке русофільство) or Moscophiles (Ukrainian: Москвофіли) were participants in a cultural and political movement largely in the Kingdom of Galicia and Lodomeria, Austria-Hungary (currently western Ukraine). This ideology emphasized that since the Eastern Slavic people of Galicia were descendants of the people of Kievan Rus' (Ruthenians), and followers of Eastern Christianity, they were thus a branch of the Russian people. The movement was part of the larger Pan-Slavism that was developing in the late 19th century. Russophilia was largely a backlash against Polonisation (in Galicia) and Magyarisation (in Carpathian Ruthenia) that was largely blamed on the landlords and associated with Roman Catholicism. (en)
- Moskalofilstwo, także moskalofilizm, rusofilstwo galicyjskie (karpackie) lub moskwofilstwo – początkowo językowo-literacki, a później społeczno-polityczny prąd istniejący od początku XIX wieku do lat 40. XX wieku wśród Rusinów karpackich zamieszkujących Galicję, Bukowinę i Zakarpacie. Głosił wspólnotę narodowo-kulturową, następnie również państwową i polityczną z narodem rosyjskim. Ruch ten rywalizował z ukraińskim ruchem narodowym. (pl)
|
