| dbo:abstract
|
- Els gaznèvides foren una dinastia turca que va governar a part de l'Àsia Central, Pèrsia, l'Afganistan i part de l'Índia. La capital era Gazni. (ca)
- كانت السلالة الغزنوية (الفارسية: دودمان غزنویان) سلالة مسلمة متأثرة بالثقافة الفارسية من أصل مملوكي تركي، في أقصى توسع لها حكمت أجزاء كبيرة من إيران وأفغانستان، ومساحات كبيرة من بلاد ما بعد النهر، والشمال الغربي لشبه القارة الهندية منذ 977 حتى 1186. تأسست السلالة من قبل سُبُكْتِكِيْن عند خلافته لحكم منطقة غزنة بعد وفاة والد زوجته، ألب تكين، الذي كان جنرالًا سابقًا للإمبراطورية السامانية من بلخ، شمال هندوكوش في خراسان الكبرى. على الرغم من أن السلالة كانت من أصل تركي وسط آسيوي، فإنه أضفي عليها الطابع الفارسي بصورة شاملة من ناحية اللغة، والثقافة، والأدب، والعادات، لذا تعتبر «سلالة فارسية». أعلن ابن سُبُكْتِكِيْن، محمود الغزنوي، الاستقلال عن الإمبراطورية السامانية ووسع الإمبراطورية الغزنوية إلى آمو داريا ونهر السند والمحيط الهندي في الشرق، وإلى الري وهمدان في الغرب. في عهد مسعود الأول، بدأت سلالة الغزنويين تفقد السيطرة على أراضيها الغربية للسلالة السلجوقية بعد معركة دانداناقان، ما أدى إلى الحد من ممتلكاتها في أفغانستان وباكستان (البنجاب وبلوشستان). في عام 1151، خسر السلطان بهرام شاه غزني للملك الغوري علاء الدين حسين. (ar)
- Ghaznovská říše (persky غزنویان), také Ghaznovský sultanát, se od druhé poloviny 10. století do 12. století rozkládala ve střední Asii. Jejím hlavní městem byla nejdříve Ghazna (v dnešním Afghánistánu), od roku 1151 pak Láhaur (dnes leží v pákistánské provincii Paňdžáb). Za zakladatele dynastie Ghaznovců se považuje , který byl také velitelem samánovské armády. Ovšem dynastii v pravém slova smyslu založil jeho zeť (asi 942–997), asi nejznámějším vládcem dynastie pak byl Mahmúd z Ghazny. Ghaznovci byli Turci a muslimové vyznávající sunnitský islám. (cs)
- الدولة الغزنوية (بالفارسية: غزنويان) هي دولة إسلامية حكمت بلاد ما وراء النهر، وشمال الهند وخراسان، في الفترة ما بين سنتي 961م و1187م. وهي دولة تركية. وقد قام الغزنويون بتسمية عاصمتهم باسمهم، وهي مدينة غزنة التي تقع الآن داخل حدود دولة أفغانستان. ودولة الغزنويين قبل أن يحكموها كانت خاضعة لحكم السامانيين الإيرانيين، وقد كان لهم تأثيرٌ كبيرٌ على ثقافة وسياسة تلك المنطقة، وقد أدى هذا التأثير إلى ذوبان الأتراك الغزنويين في تلك المنطقة مع الفارسيين بمرور الوقت. يعد ألب تكين مؤسس دولة الغزنويين، وقد كان من قواد الجيش الساماني، إلا أن أسرته لم تصبح أسرة حاكمة إلا في عهد أبو منصور سُبُكْتِكِيْن (977-997م) وقد كان من عبيد ألب تكين، وقام بتحويل مدينة غزنة إلى عاصمة للغزنويين، وقد أنقذهم من سيادة حكام السامانيين عليهم. وقد قام ابن سُبُكْتِكِيْن محمود الغزنوي(998–1030م) في عهده بتوسيع حدود الدولة الغزنوية من نهر جيحون حتى نهر السند، ومن هناك حتى المحيط الهندي، وقد شمل هذا التوسع الري وهمدان. وفي عهد مسعود بن محمود الغزنوي فقدت الدولة الغزنوية الكثير من قوتها وجزءًا كبيرًا من أراضيها. وقد سيطرت الدولة السلجوقية على المناطق الجنوبية للدولة الغزنوية بعد معركة داندقان. وقد بقيت في يد الغزنويين - بعد تلك المعركة - المناطق التي كانت لهم في أفغانستان، وبلوشستان، والبنجاب. ولم يكن تشتت السلاجقة في عام 1157م ذا نفع كبير للدولة الغزنوية. وفي هذه الأوضاع المتضاربة بدأت قوة دولة الغوريين الناشئة في التصاعد، حتى قاموا بهزيمة بهرام شاه في عام 1151م. وسيطروا على مدينة غزنة عاصمة الغزنويين، ومن بعدها بدأ حكم الغزنويين الذين قاموا بنشر الإسلام داخل الهند، وانسحبوا إلى لاهور في الانهيار. وقد وقع حوسرف ماليك -أخر حكام الغزنويين- في أسر الغوريين عام 1186م، وكان هذا هو تاريخ سقوط الدولة الغزنوية بشكلٍ نهائي. (ar)
- Οι Γαζναβίδες ή Γκαζναβίδες (περσικά: غزنویان) ήταν μουσουλμανική δυναστεία πρώην σκλάβων (Mαμελούκοι) τουρκικής καταγωγής, που κυβέρνησαν διαδοχικά ένα μεγάλο τμήμα της Περσίας, την Υπερωξιανή και τα βόρεια μέρη της ινδικής υποηπείρου, από το 975 έως το 1186 μ.Χ. Η δυναστεία ιδρύθηκε από τον Αλπ Τιγκίν, έναν αποσκιρτήσαντα πρώην στρατηγό των Σαμανιδών από την πόλη Μπαλχ, βόρεια του Ινδοκούς στο Χορασάν, που ανέλαβε με τη δύναμη των όπλων τη διακυβέρνηση της επαρχίας Γκάζνα στο Αφγανιστάν. Τον Αλπ Τιγκίν διαδέχθηκε για λίγο ο γιος του, και όταν πέθανε, ο γαμπρός του, Σεμπουκτιγκίν, που ίδρυσε την Αυτοκρατορία των Γαζναβιδών. Αν και η δυναστεία είχε τουρκικές ρίζες, σταδιακά εκπερσίστηκε από άποψη γλώσσας, πολιτισμού, λογοτεχνίας και εθίμων και για το λόγο αυτό θεωρείται δικαίως από αρκετούς ως περσική δυναστεία, παρά τουρκική. Ο γιος του Σεμπουκτιγκίν, Μαχμούντ, επέκτεινε την Αυτοκρατορία των Γαζναβιδών στην περιοχή ανάμεσα στον ποταμό Ώξο (Αμού Ντάρια), στον Ινδό ποταμό και τον Ινδικό Ωκεανό, ενώ δυτικά έφτασε στις πόλεις Ρέι και Χαμαντάν (αρχ. Εκβάτανα) του σημερινού Ιράν. Υπό την ηγεσία του, το αχανές κράτος του εκτεινόταν από τις πεδιάδες του ποταμού Γάγγη μέχρι την Κασπία Θάλασσα. Υπό την ηγεσία του Μασούντ Α΄, γιου του Μαχμούντ, οι Γαζναβίδες άρχισαν να χάνουν τον έλεγχο στις δυτικές επαρχίες τους από τους Σελτζούκους Τούρκους μετά την ήττα τους στη μάχη της Νταντανακάν, περιοριζόμενοι έτσι στις περιοχές του σημερινού Αφγανιστάν, Δυτικού Παντζάμπ και Βαλουχιστάν. Το 1151, ο σάχης Βαχράμης απώλεσε την επαρχία Γκάζνα από τον Αλαουντίν Χουσαΐν της Γκουρ, ενώ το 1155 οι Σελτζούκοι κυρίευσαν την πόλη της Γκάζνας, τελευταίο προπύργιο της αυτοκρατορίας στην ομώνυμη επαρχία, περιορίζοντας τους Γαζναβίδες στην Ινδική, όπου κατάφεραν να διατηρηθούν έως το 1186, οπότε και εκτοπίστηκαν από τη δυναστεία των Γουριδών (ή Γκουριδών, από την επαρχία Γκουρ του σημερινού Αφγανιστάν). (el)
- La Gaznavidoj (turke Gazneli İmparatorluğu, perse غزنویان), estis muzulmana dinastio, el tjurka deveno, fondata de la samanida gvidanto (tjurkdevena mameluko), kiu regis ekde la fino de la 10-a jarcento ĝis fino de la 12-a jarcento, en imperio konsistanta el la regionoj Ĥorasano, de Afganio kaj Panĝabo (areo), kun ĉefurbo en Gazni kaj poste, preskaŭ en la fino de ĝia regado, en Lahore. (eo)
- Die Ghaznawiden oder Ġaznaviden (persisch غزنویان Ghaznawian, DMG Ġaznavīyān) waren eine türkischstämmige, muslimische Dynastie, welche von ehemaligen Militärsklaven der Samaniden begründet wurde. Sie herrschte von 977 bis 1186 in den östlichen iranischen Ländern, wobei ihr Machtbereich zeitweise im Westen bis nach Dschibal und im Osten bis zum Oxus und nach Nordwestindien reichte. Die Stadt Ghazna in Chorasan, das heutige Ghazni in Afghanistan, war lange Zeit das Zentrum ihres Reiches. (de)
- La Gaznavida dinastio (perse غزنویان ġaznaviyān) estis Persia islama dinastio de Tjurka mamluka deveno, kiu je sia plej granda etendo regis en grandaj partoj de Irano, Afganio, multo de Transoksiano kaj la nordokcidento de la Hindia subkontinento (parto de Pakistano) el 977 ĝis 1186. Tiu dinastio estis fondita de post lia sukcedo en la regado de la regiono de Gazni post la morto de lia bopatro, nome Alptigin aŭ Alptegin, kiu estis elrompinta eks-generalo de la Samanida Imperio el Balĥo, norde de Hindukuŝo en Granda Ĥorasano. Kvankam la dinastio estis de tjurka deveno el Centra Azio, ĝi estis tuj persiigita en aferoj de lingvo, kulturo, literaturo kaj kutimoj kaj pro tio ĝi estas rigardita amplekse ankaŭ kiel "Persia dinastio". La filo de Sebuktigin, nome Mahmud de Gazni, deklaris sendependecon el la Samanida Imperio kaj etendis la Gaznavidan Imperion al la Amudarjo, la Induso kaj la Hinda Oceano oriente kaj ĝis Rej kaj Hamadano okcidente. Sub la regado de Mas'ud la 1-a, la Gaznavida dinastio elperdis kontrolon super siaj okcidentaj teritoriojn al la Selĝukoj post la Batalo de Dandanakan, rezulte en limigo de sia teritorio al tiu de la nuntempaj Afganio, Pakistano (Panĝabo kaj Baluĉio). En 1151, Sultano Bahram Ŝah perdis Gazni al la Gurida reĝo Ala al-Din Husajn. (eo)
- Los gaznávidas o gaznavíes (turco: Gazneli İmparatorluğu, persa: غزنویان ġaznaviyān) fueron una dinastía musulmana, de origen turco, fundada por el jefe samaní Sebük Tegin (un mameluco de origen turco), que reinó desde finales del siglo X hasta finales del siglo XII, en un imperio constituido por las regiones de Jorasán, de Afganistán y Punyab, con capital en Gazni y luego, casi al final del régimen, en Lahore. (es)
- The Ghaznavid dynasty (Persian: غزنویان Ġaznaviyān) was a culturally Persianate, Sunni Muslim dynasty of Turkic mamluk origin, ruling, at its greatest extent, large parts of Persia, Khorasan, much of Transoxiana and the northwest Indian subcontinent from 977 to 1186. The dynasty was founded by Sabuktigin upon his succession to the rule of Ghazna after the death of his father-in-law, Alp Tigin, who was an ex-general of the Samanid Empire from Balkh, north of the Hindu Kush in Greater Khorasan. Sabuktigin's son, Mahmud of Ghazni, expanded the Ghaznavid Empire to the Amu Darya, the Indus River and the Indian Ocean in the east and to Rey and Hamadan in the west. Under the reign of Mas'ud I, the Ghaznavid dynasty began losing control over its western territories to the Seljuk dynasty after the Battle of Dandanaqan, resulting in a restriction of its holdings to modern-day Afghanistan and Pakistan (Punjab and Balochistan). In 1151, Sultan Bahram Shah lost Ghazni to the Ghurid sultan Ala al-Din Husayn. The Ghaznavids retook Ghazni, but lost the city to the Ghuzz Turks who in turn lost it to Muhammad of Ghor. In response, the Ghaznavids fled to Lahore, their regional capital. In 1186, Lahore was conquered by the Ghurid sultan, Muhammad of Ghor, with its Ghaznavid ruler, Khusrau Malik, imprisoned and later executed. (en)
- Ghaznavidarren dinastia (persieraz: غزنویان Ġaznaviyān) jatorri mamelukoko turkiar dinastia musulmana izan zen, 977tik 1186ra bere hedapenik handienean, Iran, Afganistan, Transoxianaren gehiena eta Indiako azpikontinenteko ipar-mendebaldea gobernatu zituena. dinastia eratu zuen Ghaznin, samandar jeneral eta bere aitaginarreba Alp Tigin hil ondoren. Dinastia erdialdeko Asiako turkiar jatorrikoa izan arren, erabat zegoen hizkuntza, kultura, literatura eta azturetan, eta, beraz, "persiar dinastia" bezala hartzen dute. Sabuktiginen semeak, , Samandar Inperioarekiko independentzia aldarrikatu zuen eta Ghaznavidarren Inperioa ekialdean Amu Dariaraino, Indus ibairaino eta Indiako ozeanoraino eta mendebaldean eta Hamadaneraino hedatu zuen. erregealdian, ghaznavidarren dinastiak seljuktarren mesedetan mendebaldeko lurraldeen kontrola galtzeari ekin zion. 1151ean, Bahram Shah sultanak Ghazni galdu zuen ghuridar sultanaren alde. (eu)
- Les Ghaznévides (en turc : Gazneliler, persan : سلسله غزنویان) sont une dynastie musulmane turcique, fondée par Subuktigîn et qui régna de la fin du Xe siècle à la fin du XIIe siècle sur un empire s'étendant sur les régions du Khorâsan, de Ghaznî et du Panjâb. L’Empire ghaznévide (persan : سلسله غزنویان) exista de 962 à 1187, dirigé par une dynastie mamelouke d'origine turque. C'était un État musulman sunnite qui, initialement, dirigea le Grand Khorasan (remplaçant ainsi les Samanides), centré sur l'actuel Afghanistan. Il a été créé par Alptegîn, avec la ville de Ghazna comme capitale. Après la bataille de Dandanakan en 1040, l'empire a perdu ses territoires de l'ouest au profit des Seldjoukides et a déplacé sa capitale à Lahore, régnant ainsi principalement au Punjab. (fr)
- Ghaznawiyah (bahasa Persia: غزنویان) adalah suatu dinasti Muslim mamluk etnis Turki yang budayanya telah , yang pada masa puncak kejayaannya menguasai sebagian besar Iran, Transoxiana, dan India Utara antara 977-1186. Dinasti ini didirikan oleh yang dimulai saat ia sukses menguasai Ghazna setelah ayah mertuanya wafat. Alp Tigin adalah mantan jenderal Kekaisaran Samaniyah dari Balkh, di sebelah utara Hindu Kush di Khorasan Raya. Meskipun dinasti ini berasal dari etnis Turki Asia Tengah, namun telah sangat terpengaruh dalam bidang bahasa, budaya, sastra, serta adat kebiasaan, sehingga beberapa ahli memandangnya lebih sebagai suatu "dinasti Persia" daripada Turki. Anak Sabuktigin, Mahmud dari Ghazni, mendeklarasikan independensinya dari Kekaisaran Samaniyah dan meluaskan wilayah Kekaisaran Ghaznawiyah hingga ke Amu Darya, Sungai Indus, dan Samudra Hindia di sebelah timur, dan ke Rey dan Hamadan di sebelah barat. Di bawah pemerintahan , dinasti Ghaznawiyah mulai kehilangan kendali atas wilayah-wilayah baratnya kepada dinasti Seljuk setelah , sehingga kekuasaannya menjadi terbatas pada wilayah yang saat ini adalah Afghanistan, Punjab, Pakistan, dan Balochistan. Pada tahun 1151, Sultan Bahram Shah kehilangan Ghazni ke tangan dari . (in)
- L'Empire ghaznévide exista de 962 à 1187, dirigé par les Ghaznévides, une dynastie mamelouke d'origine turque. C'était un État musulman sunnite qui, initialement, dirigea le Grand Khorasan (remplaçant ainsi les Samanides), centré sur l'actuel Afghanistan. Il a été créé par Alptegîn, avec la ville de Ghazna comme capitale. Après la bataille de Dandanakan en 1040, l'empire a perdu ses territoires de l'ouest au profit des Seldjoukides et a déplacé sa capitale à Lahore, régnant ainsi principalement au Pendjab. (fr)
- ガズナ朝（ペルシア語 : غزنويان Ghaznaviyān）は、現在のアフガニスタンのガズニーを首都として、アフガニスタンからホラーサーンやインド亜大陸北部の一帯を支配したイスラム王朝（955年 - 1187年）。ガズニー朝ともいう。 ガズナ朝は、王家の出自はテュルク系マムルークが立てたイスラム王朝であるという点において、セルジューク朝や後のオスマン朝のように部族的な結合を保ったままイスラム世界に入った勢力が立てたテュルク系イスラム王朝とは性質が異なり、むしろアッバース朝の地方政権であったトゥールーン朝などに近い。また、その言語、文化、文学、習慣はペルシャのものだったことから実質的にはイラン系の王朝とする見方もある。 その歴史上における重要性は特にインドへの侵入にあり、イスラム政権としては初めてとなるガズナ朝の本格的なインドへの進出は、以後のインドのイスラム化の契機となった。 (ja)
- 가즈나 왕조(페르시아어: غزنویان 가즈나비얀), 또는 가즈나 제국은 호라산, 아프가니스탄 및 인도 북부 지역에 수립되었던 투르크계 술탄국(975년~1187년)이다. 가즈나 왕조는 그 전의 왕조인 사만 왕조를 멸망시키고 들어섰다. 그리고 거대한 영토를 다스렸으나 얼마 안 있어 셀주크 투르크에 의해 영토를 빼앗기고, 고르 왕조에게 멸망하고 만다. (ko)
- De Ghaznaviden (Perzisch: غزنویان) waren een Perzo-Turkse dynastie die een groot gebied rond de Perzische stad Ghazni (in het huidige Afghanistan) beheerste tussen 975 en 1187. Het rijk besloeg gebieden in het Perzische Rijk, Transoxanië en het noorden van India. Door de politieke en culturele invloed van hun voorgangers - de Samaniden - namen de van oorsprong Turkse Ghaznaviden veel van de Perzische cultuur over. (nl)
- I Ghaznavidi furono una dinastia turca che governò il Khorasan, l'Afghanistan, parte dell'Azerbaigian e il Punjab tra X e XII secolo.Si contendono con i Karakhanidi il titolo di primo Stato turcico di religione islamica. (it)
- Ghaznawidzi – dynastia pochodzenia tureckiego, panująca od 977 do 1186 roku na terenach dzisiejszego Afganistanu i północnych Indii, a w okresie największej potęgi także we wschodnim Iranie i Azji Środkowej. Początki państwa Ghaznawidów wiążą się z osobą wodza Samanidów Alptigina (zm. 963), który po śmierci emira Abd al-Malika (954 – 961) musiał uciekać przed swoimi politycznymi przeciwnikami i na skraju emiratu założył państwo z ośrodkiem w Ghaznie. Czwartym spośród kolejno wybieranych spośród jego następcą Alptigina był Sebüktigin (977 – 997), właściwy założyciel dynastii. Udało mu się rozszerzyć swoją władzę na terytorium dzisiejszego Afganistanu, a za pomoc udzieloną emirowi Samanidów (976 – 997) w stłumieniu buntu jego dowódców, i Faʾika, uzyskać dla swojego syna Mahmuda (998 – 1030) namiestnictwo Chorasanu. Wykorzystując upadek Samanidów Mahmud przestał uznawać ich zwierzchność i ostatecznie podzielił się ich terytoriami z Karachanidami, ustanawiając granicę pomiędzy obu państwami na Amu-darii. W trakcie siedemnastu wypraw na Indie w latach 1002–1026 Mahmud przyłączył do Ghazny Pendżab i zdobył gigantyczne łupy wdzierając się w głąb doliny Gangesu i plądrując takie miasta jak stolica , oraz wielkie ośrodki hinduizmu Mathura i . Dzięki tym działaniom Mahmud zdobył sobie w całym świecie islamu opinię wielkiego wojownika dżihadu przeciwko niewiernym, lecz jego cele miały raczej charakter świecki i sprowadzały się do zagarnięcia jak największej zdobyczy, a nie nawrócenia Hindusów na islam czy poszerzenia jego terytorium. Wyprawy na Indie nie przeszkodziły Mahmudowi w zwycięskich wojnach z Karachanidami oraz zagarnięciu Sistanu w roku 1003, Chorezmu w roku 1017 i pod pretekstem antyszyickiej krucjaty należącego do Bujidów Reju w roku 1029. Mahmud przedstawiał się bowiem jako żarliwy sunnita, składający kalifowi sprawozdania i dary po każdej wyprawie, w zamian za co otrzymał od tego ostatniego szereg honorów, w szczególności zaś tytuł sułtana. Dzięki bezustannym kampaniom udało mu się stworzyć „najpotężniejsze i najrozleglejsze imperium znane światu muzułmańskiemu od szczytowego okresu kalifatu Abbasydów”. Jego syn Masud (1030 – 1041) musiał jednak stawić czoła inwazji koczowniczych Oguzów, działających pod przywództwem rodu Seldżukidów. Ich bezustanne rajdy rujnowały rolnictwo i handel Chorasanu, a bezowocne oczekiwanie na skuteczną ochronę armii Ghaznawidów doprowadziło takie miasta jak Merw, Rej czy Niszapur do poddania się Seldżukom w latach 1036–1037. W roku 1040 Masud poniósł katastrofalną klęskę w walce z Seldżukami w bitwie pod Dandankanem, która rozstrzygnęła nie tylko o ostatecznej utracie Chorasanu, ale wydawała się wręcz zagrażać istnieniu Ghaznawidzkiego państwa. Sytuację udało się nieco ustabilizować synowi Masuda (1041 – 1050). Wraz z utratą na rzecz Seldżuków Balchu w roku 1059 Ghaznawidzi zostali ostatecznie odcięci od Azji Środkowej i sułtan (1059 – 1099) uznał zdobycze Oguzów, zawierając z nimi pokój. Jego czterdziestoletnie panowanie było okresem stabilizacji opartego teraz jedynie na terytoriach dzisiejszego wschodniego Afganistanu i północno-zachodnich Indii przeobrażonego państwa Ghaznawidów. Położone na skraju irańskiego świata nadal było ono wystarczająco potężne by kontaktować się z Wielkimi Seldżukami na zasadach równości. Schyłek dynastii rozpoczął się wraz z panowaniem (1117 – 1157), który zawdzięczał tron interwencji Wielkiego Seldżuka Sandżara (1118 – 1157) i musiał mu płacić wysoki trybut. Po roku 1146 wdał się on w wojnę z niedawno uniezależnioną od Ghaznawidów afgańską dynastią Ghurydów, która mimo początkowych sukcesów skończyła się dla niego katastrofalną klęską i splądrowaniem Ghazny w roku 1150 lub 1151. Ostatecznie Ghaznawidzi utracili Ghaznę ok. roku 1160 i musieli przenieść stolicę do Lahaur. Od tego momentu panowali już tylko w Pendżabie, zanim ich terytoria nie zostały całkowicie wchłonięte przez Ghurydów w roku 1186. Etos Ghaznawidzkiego państwa był ortodoksyjnie sunnicki, z sułtanami hołdującymi hanafickiej szkole prawa. Mimo tureckiego pochodzenia „w rezultacie pierwotnego zaangażowania Sebüktigina i Mahmuda w sprawy Samanidów i Samanidzkie środowisko kulturalne dynastia całkowicie się spersjanizowała, tak że w praktyce nie można uznawać jej panowania za obce”. Za panowania Ghaznawidów kwitła perska liryka dworska, z takimi wybitnymi przedstawicielami jak Onsuri, Farrochi i Manuczehri. Rozwijała się także historiografia, zarówno pisana w języku arabskim, jak i perskim ( i ). Nie ceniono natomiast filozofii. Na dworze Mahmuda przebywał słynny uczony Biruni, lecz sułtan poważał go jedynie jako astrologa. (pl)
- Império Gasnévida ou Gasnávida foi um Estado muçulmano sunita dos séculos X-XII que se estendeu pelo Baluchistão (Afeganistão e Paquistão), Coração (atuais Afeganistão, Irã, Tajiquistão, Turcomenistão e Usbequistão), em especial na região da Corásmia, na Pérsia até Jibal e ainda o norte da Índia. Gásni, hoje no Afeganistão, foi sua capital. Foi fundado em 977 pela dinastia turca de Sabuqueteguim, um antigo oficial do Império Samânida, e existiu até 1186, quando foi conquistado pelo Sultanato Gúrida. O filho de Sabuqueteguim, Mamude (r. 998–1030), expandiu o império na região que vai desde o rio Oxo até o vale do Indo e oceano Índico; ao oeste, alcançou Rei e Hamadã. Sob Maçude I (r. 1030–1040), o império sofreu grandes perdas territoriais, com seus territórios ocidentais sendo perdidos aos seljúcidas na Batalha de Dandanacã. Gásni foi perdida em 1160, no tempo da ascensão de (r. 1160–1186), ou um pouco depois, e Laore tornar-se-ia a nova capital. Em 1186, Cosroes foi deposto pelos gúridas. Diante da influência de letrados e pensadores de origem persa, a dinastia rapidamente adotou a língua persa e ligou suas origens à dos reis da antiga Pérsia. (pt)
- Ghaznaviderna var en muslimsk dynasti som fått sitt namn efter en turkisk äventyrare som 962 lyckades göra sig till herre över Ghazni i östra Afghanistan sydväst om Kabul och där gjorde sig oberoende av samaniderna. Omkring fjorton år senare valdes den turkiske krigsherren Sebüktegin till furste. Denne lyckades utvidga sitt välde över de närmast liggande länderna. Hans son Mahmud den store (998-1030) blev den egentlige grundläggaren av ättens ryktbarhet. Han drog själv på erövringståg till Indien förbi både Indus och Ganges samt trängde fram till närheten av Delhi underkuvande det ena riket efter det andra och samlande ett omätligt byte. Hans son och efterträdare Masud dog 1041. Vid dennes död sträckte sig väldet i väster till Georgien och Bagdad, i norr till Buchara, i öster och söder till Delhi och Indusmynningarna. Efter Masuds död förföll riket genom yttre fienders erövringar och inre strider. Omkring tretton sultaner av dynastin efterträdde Masud. Vid mitten av 1100-talet drevs ghaznaviderna bort från sitt kärnområde i Afghanistan av den ghuridiske sultanen Alaed-Din Hussein som plundrade och brände Ghazni omkring 1150. Denne intog snart därefter även de områden ghaznaviderna behärskat i Indien. Ätten utslocknade med Ghosru Malek 1186 då denne måste uppge Lahore till furstarna av Ghur och därvid dödades. Mahmud hade ett praktfullt och vittberömt hov som också var ett centrum för kulturen. Hit sökte sig så berömda män, eller togs när deras riken erövrades, som den persiske lärde Al-Biruni och den ryktbare persiske skalden Ferdousi. (sv)
- Газневідська держава (перс. غزنویان ġaznaviyān) держава з центром в афганському місті Газні, утворена тюркським полководцем Альп Тегіном в 977 році в результаті відділення від держави Саманідів. У 1186 році держава була поглинута Гурідським султанатом. Син Сабук-Тегіна, Махмуд Газневі, проголосив незалежність від імперії Саманідів і розширив імперію Газневидів до Амудар'ї, річки Інд та Індійського океану на сході та до Рею та Хамадану на заході. Під час правління Масуда I династія Газневидів почала втрачати контроль над своїми західними територіями на користь сельджуків після битви при Данданакані, що призвело до обмеження її володінь сучасними Афганістаном, Пакистаном (Пенджаб і Белуджистан). 1151 року Султан Бахрам-Шах поступився Газні Гуридському правителю Ала ад-Діну Хусейну. (uk)
- Газневиды — тюркская династия эмиров и султанов города Газни (современный Южный Афганистан), правившая в 961—1186 годах. Они основали государство, которое занимало территории Хорасана, Афганистана, Хорезма, Бухары, Гурган и северные провинции Индии. (ru)
- 加兹尼王朝（波斯語：غزنویان，ġaznaviyān，公元977年－1186年），宋代称吉慈尼国，又称哥疾宁王朝或哥疾宁王国，常误译作伽色尼王朝或伽色尼王国，為波斯的奴隶将军苏布克特勤创建的穆斯林王朝，因首都位於加兹尼而得名。王朝在極盛時統治区域包括今阿富汗、伊朗、大部分河中地區、以及印度次大陸的西北部範圍。加茲尼王朝約200餘年的統治期間，其歷任統治者多為波斯化 的突厥裔，促進了中古時期波斯文化在中亞、南亞地區的傳播。 加茲尼政權的奠基者阿爾普特勤為波斯薩曼王朝將軍，率奴隸衛隊駐紮在巴爾赫，然而他時常忽視來自波斯宮廷的命令，其女婿蘇布克特勤后来更與薩曼王朝決裂。蘇布克特勤的兒子馬哈茂德在位時自封苏丹，脫離萨曼王朝獨立。他大舉征討波斯、河中、旁遮普等地，使王朝统治範圍東及阿姆河、印度河和印度洋，西到雷伊和哈馬丹，是西突厥斯坦地理範圍形成的重要阶段。 馬哈茂德過世後，加兹尼王朝在30年內更替了9位蘇丹，內戰與塞爾柱人的崛起使王朝衰退，在丹丹納干戰役的慘敗更使加茲尼失去對西部領土的控制。直至11世紀中葉易卜拉欣蘇丹上任後著手整頓經濟、與塞爾柱人和談，使王朝得以重新南下控制旁遮普與俾路支斯坦地區，中興景況持續至其子任內。12世纪初，帝國又因為繼承人問題陷入長期內戰，塞爾柱人與烏古斯人亦多次介入宮廷政爭。1151年，末代蘇丹迁都旁遮普的拉合尔（位于现巴基斯坦），最后被古尔王朝消滅。 儘管加兹尼王朝起源於中亞的突厥人，但在語言，文化，文學和習性方面都被波斯人徹底地同化，德國歷史學家貝爾托德·施普勒稱其為“波斯的王朝”。 (zh)
- Газневіди (перс. غزنویان) — династія правителів тюркського походження, що з 975 по 1186 рік правила на значній території в Азії: частині Персії, Трансоксанії і північних областях індійського субконтиненту. Династію заснував Себук-Тегін із центром у Газні після смерті тестя, . Алп-тегін був спочатку полководцем у Саманідів, однак відколовся від них і почав правити самостійно. Хоча династію заснували тюрки, , була перською за мовою, культурою, літературою та звичаями, а тому династію часто вважають радше перською. Син Себук-тегіна Махмуд Газневі розширив володіння Газневідів до Амур-Дар'ї, в долину Інду й до Індійського океану на сході, а на заході до території сучасного Ірану. При правлінні Масуда I Газневіди втратили контроль над західними землями, зазнавши поразки від сельджуків у бутві при Данданакані. Після цього їхні володіння охоплювали території сучасного Афганістану, Західного Пенджабу та Белуджистану. 1151 року султан Баграм-шах втратив Газні під натиском військ Гуридів. (uk)
- Газневи́дское государство (перс. غزنویان — ġaznaviyān) — государство с центром в афганском городе Газни, образованное тюркским полководцем Алп-Тегином в 977 году в результате отделения от государства Саманидов. В 1186 году государство было поглощено султанатом Гуридов. Сын Себук-тегина, Махмуд Газневи, провозгласил независимость от империи Саманидов и расширил империю Газневидов до Амударьи, реки Инд и Индийского океана на востоке и до Рея и Хамадана на западе. Во время правления Масуда I династия Газневидов начала терять контроль над своими западными территориями в пользу сельджуков после битвы при Данданакане, что привело к ограничению ее владений современными Афганистаном, Пакистаном (Пенджаб и Белуджистан). В 1151 году Султан Бахрам-Шах уступил Газни Гуридскому правителю Ала ад-Дину Хусейну. Подверглись сильной персианизации как в культуре, так и в государственном управлении, литературе, сыграли важную роль в развитии тюрко-персидской традиции, из-за чего фактически стали персидской, а не тюркской династией. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Els gaznèvides foren una dinastia turca que va governar a part de l'Àsia Central, Pèrsia, l'Afganistan i part de l'Índia. La capital era Gazni. (ca)
- Ghaznovská říše (persky غزنویان), také Ghaznovský sultanát, se od druhé poloviny 10. století do 12. století rozkládala ve střední Asii. Jejím hlavní městem byla nejdříve Ghazna (v dnešním Afghánistánu), od roku 1151 pak Láhaur (dnes leží v pákistánské provincii Paňdžáb). Za zakladatele dynastie Ghaznovců se považuje , který byl také velitelem samánovské armády. Ovšem dynastii v pravém slova smyslu založil jeho zeť (asi 942–997), asi nejznámějším vládcem dynastie pak byl Mahmúd z Ghazny. Ghaznovci byli Turci a muslimové vyznávající sunnitský islám. (cs)
- La Gaznavidoj (turke Gazneli İmparatorluğu, perse غزنویان), estis muzulmana dinastio, el tjurka deveno, fondata de la samanida gvidanto (tjurkdevena mameluko), kiu regis ekde la fino de la 10-a jarcento ĝis fino de la 12-a jarcento, en imperio konsistanta el la regionoj Ĥorasano, de Afganio kaj Panĝabo (areo), kun ĉefurbo en Gazni kaj poste, preskaŭ en la fino de ĝia regado, en Lahore. (eo)
- Die Ghaznawiden oder Ġaznaviden (persisch غزنویان Ghaznawian, DMG Ġaznavīyān) waren eine türkischstämmige, muslimische Dynastie, welche von ehemaligen Militärsklaven der Samaniden begründet wurde. Sie herrschte von 977 bis 1186 in den östlichen iranischen Ländern, wobei ihr Machtbereich zeitweise im Westen bis nach Dschibal und im Osten bis zum Oxus und nach Nordwestindien reichte. Die Stadt Ghazna in Chorasan, das heutige Ghazni in Afghanistan, war lange Zeit das Zentrum ihres Reiches. (de)
- Los gaznávidas o gaznavíes (turco: Gazneli İmparatorluğu, persa: غزنویان ġaznaviyān) fueron una dinastía musulmana, de origen turco, fundada por el jefe samaní Sebük Tegin (un mameluco de origen turco), que reinó desde finales del siglo X hasta finales del siglo XII, en un imperio constituido por las regiones de Jorasán, de Afganistán y Punyab, con capital en Gazni y luego, casi al final del régimen, en Lahore. (es)
- L'Empire ghaznévide exista de 962 à 1187, dirigé par les Ghaznévides, une dynastie mamelouke d'origine turque. C'était un État musulman sunnite qui, initialement, dirigea le Grand Khorasan (remplaçant ainsi les Samanides), centré sur l'actuel Afghanistan. Il a été créé par Alptegîn, avec la ville de Ghazna comme capitale. Après la bataille de Dandanakan en 1040, l'empire a perdu ses territoires de l'ouest au profit des Seldjoukides et a déplacé sa capitale à Lahore, régnant ainsi principalement au Pendjab. (fr)
- ガズナ朝（ペルシア語 : غزنويان Ghaznaviyān）は、現在のアフガニスタンのガズニーを首都として、アフガニスタンからホラーサーンやインド亜大陸北部の一帯を支配したイスラム王朝（955年 - 1187年）。ガズニー朝ともいう。 ガズナ朝は、王家の出自はテュルク系マムルークが立てたイスラム王朝であるという点において、セルジューク朝や後のオスマン朝のように部族的な結合を保ったままイスラム世界に入った勢力が立てたテュルク系イスラム王朝とは性質が異なり、むしろアッバース朝の地方政権であったトゥールーン朝などに近い。また、その言語、文化、文学、習慣はペルシャのものだったことから実質的にはイラン系の王朝とする見方もある。 その歴史上における重要性は特にインドへの侵入にあり、イスラム政権としては初めてとなるガズナ朝の本格的なインドへの進出は、以後のインドのイスラム化の契機となった。 (ja)
- 가즈나 왕조(페르시아어: غزنویان 가즈나비얀), 또는 가즈나 제국은 호라산, 아프가니스탄 및 인도 북부 지역에 수립되었던 투르크계 술탄국(975년~1187년)이다. 가즈나 왕조는 그 전의 왕조인 사만 왕조를 멸망시키고 들어섰다. 그리고 거대한 영토를 다스렸으나 얼마 안 있어 셀주크 투르크에 의해 영토를 빼앗기고, 고르 왕조에게 멸망하고 만다. (ko)
- De Ghaznaviden (Perzisch: غزنویان) waren een Perzo-Turkse dynastie die een groot gebied rond de Perzische stad Ghazni (in het huidige Afghanistan) beheerste tussen 975 en 1187. Het rijk besloeg gebieden in het Perzische Rijk, Transoxanië en het noorden van India. Door de politieke en culturele invloed van hun voorgangers - de Samaniden - namen de van oorsprong Turkse Ghaznaviden veel van de Perzische cultuur over. (nl)
- I Ghaznavidi furono una dinastia turca che governò il Khorasan, l'Afghanistan, parte dell'Azerbaigian e il Punjab tra X e XII secolo.Si contendono con i Karakhanidi il titolo di primo Stato turcico di religione islamica. (it)
- Газневиды — тюркская династия эмиров и султанов города Газни (современный Южный Афганистан), правившая в 961—1186 годах. Они основали государство, которое занимало территории Хорасана, Афганистана, Хорезма, Бухары, Гурган и северные провинции Индии. (ru)
- كانت السلالة الغزنوية (الفارسية: دودمان غزنویان) سلالة مسلمة متأثرة بالثقافة الفارسية من أصل مملوكي تركي، في أقصى توسع لها حكمت أجزاء كبيرة من إيران وأفغانستان، ومساحات كبيرة من بلاد ما بعد النهر، والشمال الغربي لشبه القارة الهندية منذ 977 حتى 1186. تأسست السلالة من قبل سُبُكْتِكِيْن عند خلافته لحكم منطقة غزنة بعد وفاة والد زوجته، ألب تكين، الذي كان جنرالًا سابقًا للإمبراطورية السامانية من بلخ، شمال هندوكوش في خراسان الكبرى. على الرغم من أن السلالة كانت من أصل تركي وسط آسيوي، فإنه أضفي عليها الطابع الفارسي بصورة شاملة من ناحية اللغة، والثقافة، والأدب، والعادات، لذا تعتبر «سلالة فارسية». (ar)
- الدولة الغزنوية (بالفارسية: غزنويان) هي دولة إسلامية حكمت بلاد ما وراء النهر، وشمال الهند وخراسان، في الفترة ما بين سنتي 961م و1187م. وهي دولة تركية. وقد قام الغزنويون بتسمية عاصمتهم باسمهم، وهي مدينة غزنة التي تقع الآن داخل حدود دولة أفغانستان. ودولة الغزنويين قبل أن يحكموها كانت خاضعة لحكم السامانيين الإيرانيين، وقد كان لهم تأثيرٌ كبيرٌ على ثقافة وسياسة تلك المنطقة، وقد أدى هذا التأثير إلى ذوبان الأتراك الغزنويين في تلك المنطقة مع الفارسيين بمرور الوقت. (ar)
- Οι Γαζναβίδες ή Γκαζναβίδες (περσικά: غزنویان) ήταν μουσουλμανική δυναστεία πρώην σκλάβων (Mαμελούκοι) τουρκικής καταγωγής, που κυβέρνησαν διαδοχικά ένα μεγάλο τμήμα της Περσίας, την Υπερωξιανή και τα βόρεια μέρη της ινδικής υποηπείρου, από το 975 έως το 1186 μ.Χ. Η δυναστεία ιδρύθηκε από τον Αλπ Τιγκίν, έναν αποσκιρτήσαντα πρώην στρατηγό των Σαμανιδών από την πόλη Μπαλχ, βόρεια του Ινδοκούς στο Χορασάν, που ανέλαβε με τη δύναμη των όπλων τη διακυβέρνηση της επαρχίας Γκάζνα στο Αφγανιστάν. (el)
- La Gaznavida dinastio (perse غزنویان ġaznaviyān) estis Persia islama dinastio de Tjurka mamluka deveno, kiu je sia plej granda etendo regis en grandaj partoj de Irano, Afganio, multo de Transoksiano kaj la nordokcidento de la Hindia subkontinento (parto de Pakistano) el 977 ĝis 1186. Tiu dinastio estis fondita de post lia sukcedo en la regado de la regiono de Gazni post la morto de lia bopatro, nome Alptigin aŭ Alptegin, kiu estis elrompinta eks-generalo de la Samanida Imperio el Balĥo, norde de Hindukuŝo en Granda Ĥorasano. (eo)
- The Ghaznavid dynasty (Persian: غزنویان Ġaznaviyān) was a culturally Persianate, Sunni Muslim dynasty of Turkic mamluk origin, ruling, at its greatest extent, large parts of Persia, Khorasan, much of Transoxiana and the northwest Indian subcontinent from 977 to 1186. The dynasty was founded by Sabuktigin upon his succession to the rule of Ghazna after the death of his father-in-law, Alp Tigin, who was an ex-general of the Samanid Empire from Balkh, north of the Hindu Kush in Greater Khorasan. (en)
- Ghaznavidarren dinastia (persieraz: غزنویان Ġaznaviyān) jatorri mamelukoko turkiar dinastia musulmana izan zen, 977tik 1186ra bere hedapenik handienean, Iran, Afganistan, Transoxianaren gehiena eta Indiako azpikontinenteko ipar-mendebaldea gobernatu zituena. dinastia eratu zuen Ghaznin, samandar jeneral eta bere aitaginarreba Alp Tigin hil ondoren. Dinastia erdialdeko Asiako turkiar jatorrikoa izan arren, erabat zegoen hizkuntza, kultura, literatura eta azturetan, eta, beraz, "persiar dinastia" bezala hartzen dute. (eu)
- Les Ghaznévides (en turc : Gazneliler, persan : سلسله غزنویان) sont une dynastie musulmane turcique, fondée par Subuktigîn et qui régna de la fin du Xe siècle à la fin du XIIe siècle sur un empire s'étendant sur les régions du Khorâsan, de Ghaznî et du Panjâb. (fr)
- Ghaznawiyah (bahasa Persia: غزنویان) adalah suatu dinasti Muslim mamluk etnis Turki yang budayanya telah , yang pada masa puncak kejayaannya menguasai sebagian besar Iran, Transoxiana, dan India Utara antara 977-1186. Dinasti ini didirikan oleh yang dimulai saat ia sukses menguasai Ghazna setelah ayah mertuanya wafat. Alp Tigin adalah mantan jenderal Kekaisaran Samaniyah dari Balkh, di sebelah utara Hindu Kush di Khorasan Raya. (in)
- Ghaznawidzi – dynastia pochodzenia tureckiego, panująca od 977 do 1186 roku na terenach dzisiejszego Afganistanu i północnych Indii, a w okresie największej potęgi także we wschodnim Iranie i Azji Środkowej. (pl)
- Império Gasnévida ou Gasnávida foi um Estado muçulmano sunita dos séculos X-XII que se estendeu pelo Baluchistão (Afeganistão e Paquistão), Coração (atuais Afeganistão, Irã, Tajiquistão, Turcomenistão e Usbequistão), em especial na região da Corásmia, na Pérsia até Jibal e ainda o norte da Índia. Gásni, hoje no Afeganistão, foi sua capital. Foi fundado em 977 pela dinastia turca de Sabuqueteguim, um antigo oficial do Império Samânida, e existiu até 1186, quando foi conquistado pelo Sultanato Gúrida. O filho de Sabuqueteguim, Mamude (r. 998–1030), expandiu o império na região que vai desde o rio Oxo até o vale do Indo e oceano Índico; ao oeste, alcançou Rei e Hamadã. Sob Maçude I (r. 1030–1040), o império sofreu grandes perdas territoriais, com seus territórios ocidentais sendo perdidos aos (pt)
- Ghaznaviderna var en muslimsk dynasti som fått sitt namn efter en turkisk äventyrare som 962 lyckades göra sig till herre över Ghazni i östra Afghanistan sydväst om Kabul och där gjorde sig oberoende av samaniderna. Omkring fjorton år senare valdes den turkiske krigsherren Sebüktegin till furste. Denne lyckades utvidga sitt välde över de närmast liggande länderna. Hans son Mahmud den store (998-1030) blev den egentlige grundläggaren av ättens ryktbarhet. Han drog själv på erövringståg till Indien förbi både Indus och Ganges samt trängde fram till närheten av Delhi underkuvande det ena riket efter det andra och samlande ett omätligt byte. Hans son och efterträdare Masud dog 1041. Vid dennes död sträckte sig väldet i väster till Georgien och Bagdad, i norr till Buchara, i öster och söder til (sv)
- Газневи́дское государство (перс. غزنویان — ġaznaviyān) — государство с центром в афганском городе Газни, образованное тюркским полководцем Алп-Тегином в 977 году в результате отделения от государства Саманидов. В 1186 году государство было поглощено султанатом Гуридов. Подверглись сильной персианизации как в культуре, так и в государственном управлении, литературе, сыграли важную роль в развитии тюрко-персидской традиции, из-за чего фактически стали персидской, а не тюркской династией. (ru)
- 加兹尼王朝（波斯語：غزنویان，ġaznaviyān，公元977年－1186年），宋代称吉慈尼国，又称哥疾宁王朝或哥疾宁王国，常误译作伽色尼王朝或伽色尼王国，為波斯的奴隶将军苏布克特勤创建的穆斯林王朝，因首都位於加兹尼而得名。王朝在極盛時統治区域包括今阿富汗、伊朗、大部分河中地區、以及印度次大陸的西北部範圍。加茲尼王朝約200餘年的統治期間，其歷任統治者多為波斯化 的突厥裔，促進了中古時期波斯文化在中亞、南亞地區的傳播。 加茲尼政權的奠基者阿爾普特勤為波斯薩曼王朝將軍，率奴隸衛隊駐紮在巴爾赫，然而他時常忽視來自波斯宮廷的命令，其女婿蘇布克特勤后来更與薩曼王朝決裂。蘇布克特勤的兒子馬哈茂德在位時自封苏丹，脫離萨曼王朝獨立。他大舉征討波斯、河中、旁遮普等地，使王朝统治範圍東及阿姆河、印度河和印度洋，西到雷伊和哈馬丹，是西突厥斯坦地理範圍形成的重要阶段。 馬哈茂德過世後，加兹尼王朝在30年內更替了9位蘇丹，內戰與塞爾柱人的崛起使王朝衰退，在丹丹納干戰役的慘敗更使加茲尼失去對西部領土的控制。直至11世紀中葉易卜拉欣蘇丹上任後著手整頓經濟、與塞爾柱人和談，使王朝得以重新南下控制旁遮普與俾路支斯坦地區，中興景況持續至其子任內。12世纪初，帝國又因為繼承人問題陷入長期內戰，塞爾柱人與烏古斯人亦多次介入宮廷政爭。1151年，末代蘇丹迁都旁遮普的拉合尔（位于现巴基斯坦），最后被古尔王朝消滅。 (zh)
- Газневіди (перс. غزنویان) — династія правителів тюркського походження, що з 975 по 1186 рік правила на значній території в Азії: частині Персії, Трансоксанії і північних областях індійського субконтиненту. Династію заснував Себук-Тегін із центром у Газні після смерті тестя, . Алп-тегін був спочатку полководцем у Саманідів, однак відколовся від них і почав правити самостійно. Хоча династію заснували тюрки, , була перською за мовою, культурою, літературою та звичаями, а тому династію часто вважають радше перською. (uk)
- Газневідська держава (перс. غزنویان ġaznaviyān) держава з центром в афганському місті Газні, утворена тюркським полководцем Альп Тегіном в 977 році в результаті відділення від держави Саманідів. У 1186 році держава була поглинута Гурідським султанатом. (uk)
|
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
