A metaphor is a figure of speech that, for rhetorical effect, directly refers to one thing by mentioning another. It may provide (or obscure) clarity or identify hidden similarities between two ideas. Metaphors are often compared with other types of figurative language, such as antithesis, hyperbole, metonymy and simile. One of the most commonly cited examples of a metaphor in English literature comes from the "All the world's a stage" monologue from As You Like It:

Property Value
dbo:abstract
  • الاستعارة هي تشبيه بليغ حذف أحد طرفيه. نفهم من الكلام السابق أن التشبيه لابد فيه من ذكر الطرفين الأساسين وهما (المشبه والمشبه به) فإذا حذف أحد الركنين لا يعد تشبيهاً بل يصبح استعارة. (ar)
  • La metàfora (del grec metaphorá, 'translació, metàfora') és un recurs literari. Es basa en la identificació de dos termes: un de real i un que apareix al text. Aquesta identificació es basa en característiques comunes que fan que el lector pugui reconstruir un terme en llegir l'altre. És semblant a la comparació, però en la comparació apareixen tots dos termes i es diu el que tenen en comú, mentre que en la metàfora hi ha una substitució total entre paraules o expressions. Quan un text es basa en una metàfora continuada, es parla d'al·legoria. Una metàfora culturalment acceptada és un símbol. (ca)
  • Metafora (řecky μεταφορά, metafora; latinsky translatio – doslova „přenesení“, v dnes archaické češtině se označovala jako přenáška) je jazyková a rétorická literární konstrukce spočívající v přenášení významu na základě vnější (strukturální) podobnosti. Je druhem tropu, tedy přenášení významu původního pojmenování na jiný předmět. Je součástí běžné funkce a užívání jazyka, ale zvláštní význam mázejména v poezii. Metafory mohou využívat různých druhů podobnosti: * týkající se tvaru nebo struktury – zub pily * týkající se rozsahu nebo množství – kapka štěstí * týkající se funkce – hlava rodiny * týkající se místa nebo polohy – čelo postele Od metafory se odlišuje metonymie, což je přenášení významu na základě jiné souvislosti než podobnosti, například přenášení významu podle původu nebo příčinnosti (například z autora na dílo, z činnosti na firmu atd.), přenášení z jednoho jevu na jiný vyskytující se typicky v jeho blízkosti (udeřil hrom), z nádoby na její obsah. (cs)
  • Γενικά σ' όλες τις γλώσσες παρατηρείται από την αρχαιότητα μέχρι και σήμερα πολλές λέξεις να λαμβάνονται όχι πάντα με την ίδια σημασία αλλά να ευρύνονται και σε άλλες έννοιες άλλων λέξεων κυρίως λόγω ομοιότητας στη χρήση τους. Η τροπική αυτή χρήση των λέξεων ονομάζεται μεταφορά. Αιτίες τέτοιων μεταφορών χρήσης είναι κυρίως τα πολλά γλωσσικά γνωρίσματα μιας έννοιας όπου κάποια γλωσσικά στοιχεία μπορεί ν' αναιρεθούν στη κατ' ιδίαν χρήση, ή να αφαιρεθούν, ή και να εξαίρονται ανάλογα των αισθήσεων και των αναγκών της στιγμής της χρήσης. Για παράδειγμα η λέξη «λαμπάδα» φέρεται από το φέγγος, τη λαμπρότητα του κεριού, περιορίζοντας έτσι την έννοια του κεριού, ή «οι φρουροί του μνημείου στέκουν λαμπάδες» περιορίζοντας το φέγγος και το υλικό κατασκευής και εξαίροντας την ευθύτητα του κεριού. Βασική προϋπόθεση της χρήσης μεταφορών είτε σε είτε σε γραπτό προκειμένου αυτές να τύχουν μιας λογικής αποδοχής θα πρέπει οι δύο έννοιες που θα χρησιμοποιηθούν να έχουν μεταξύ τους μια κοινή ιδιότητα ή ομοιότητα όπως π.χ.μεταξύ φρουρών και λαμπάδας όπου η λέξη ευθυτενής μένει κρυφή. Βασικό παράγωγο αυτού είναι η ευρεία γνώση των χρησιμοποιουμένων λέξεων από τους ακροατές ή αναγνώστες και που συνηθέστερα προέρχονται από τον καθημερινό βίο, ή κατ' επάγγελμα αγροτικό, ναυτικό, καλλιτεχνικό κ.λπ. που θεωρούνται και ισχυρότερες. Κατά συνέπεια οι λεκτικές αυτές μεταφορές συνδέονται και με επαγγελματικά λεξιλόγια που ενδεχομένως να μην είναι και πολύ κατανοητά από άλλους. Στη νεοελληνική γλώσσα τέτοια παραδείγματα μεταφοράς είναι οι φράσεις «του πήρε τον αέρα», «ο Ήλιος βασίλεψε», «έφυγε άναυλος», «πέτρινη καρδιά» κ.λπ. Η σημασία της χρήσης των λεκτικών μεταφορών σε μία γλώσσα είναι ιδιαίτερα σπουδαία αν ληφθεί υπόψη ότι μέσω αυτών η γλώσσα διευρύνεται, μεταλλάσσοντας το σημασιολογικό περιεχόμενο των λέξεων με συνέπεια αφενός να «φρεσκάρεται» και αφετέρου να πλουτίζεται με διαφορετικές αποχρώσεις και νέες εκφραστικές δυνατότητες. Οι πιο τολμηρές μεταφορές στη νεοελληνική λογοτεχνία παρουσιάζονται στη ποίηση της δεκαετίας του 1930. Χαρακτηριστικός υπήρξε ο τίτλος της ποιητικής συλλογής του Γ. Ρίτσου «Πέτρινος χρόνος», ή ακόμα πιο εύστοχο παράδειγμα η φράση στο «Άξιον Εστί» του Ο. Ελύτη: «οξειδώθηκα μες στη νοτιά των ανθρώπων» όπου καλύπτονται οι λέξεις (εκ της οξείδωσης) η φθορά και (εκ της νοτιάς= υγρασίας) η συνάφεια. π.χ. Είναι αηδόνι (τραγουδά ωραία).Είναι αρνί (ήσυχος, αγαθός).Είναι πούπουλο (πολύ ελαφρύς).Σωστή αλεπού (παμπόνηρος).Είναι Ιούδας (προδότης).Έχει κορμί λαμπάδα (ίσιο).Είναι άγγελος (καλός).Χύθηκε στον εχθρό (όρμησε).Είναι ζαρκάδι (τρέχει πολύ).Μίλα ξάστερα (χωρίς περιστροφές).Είναι δελφίνι (κολυμπά γρήγορα).Τα μασάς τα λόγια σου; (γιατί δε μιλάς καθαρά;).Γενάρης, καρδιά του χειμώνα (δηλαδή, το μέσο του χειμώνα).Με πλήγωσαν τα λόγια σου (με στενοχώρησες πολύ).Μου έγινες κουνούπι (πολύ ενοχλητικός). Είναι παράσιτο (ζει σε βάρος των άλλων).Είναι θηρίο (πολύ ζωηρός).Είναι παιδί μάλαμα (πού αξίζει όσο το χρυσάφι).Έγινε λαγός (Έφυγε γρήγορα).Έγινε αστραπή (Έφυγε γρήγορα) (el)
  • A metaphor is a figure of speech that, for rhetorical effect, directly refers to one thing by mentioning another. It may provide (or obscure) clarity or identify hidden similarities between two ideas. Metaphors are often compared with other types of figurative language, such as antithesis, hyperbole, metonymy and simile. One of the most commonly cited examples of a metaphor in English literature comes from the "All the world's a stage" monologue from As You Like It: All the world's a stage,And all the men and women merely players;They have their exits and their entrances ...—William Shakespeare, As You Like It, 2/7 This quotation expresses a metaphor because the world is not literally a stage. By asserting that the world is a stage, Shakespeare uses points of comparison between the world and a stage to convey an understanding about the mechanics of the world and the behavior of the people within it. According to the linguist Anatoly Liberman, the use of metaphors is relatively late in the modern European languages; it is, in principle, a post-Renaissance phenomenon. At the other extreme, some recent linguistic theories view all language in essence as metaphorical. (en)
  • Metaforo (greke transporto) estas vortfiguro, per kiu oni donas al la vorto signifon alian, ol ĝia propra, kaj klarigeblan nur per subkomprenata komparo . Diference de komparo ĝi ne komparas ion kun io alia, sed surbaze de simileco uzas la similaĵon kiel novan kvaliton. Ekz. "li batalis kiel leono" (komparo), "en la batalo li estis vera leono inter ŝafoj" (metaforo). Oni povus diri, ke metaforo estas kaŝita komparo. Oni povas diferenciigi inter du tipoj de metaforoj: * Simplaj metaforoj, kie ankoraŭ aperas la reala termino, pri kio oni parolas, ekzemple "Viaj dentoj estas dolĉaj glavoj kiuj lante mortigas min". * Puraj metaforoj, kie malaperis la reala termino kaj la leganto devas kompreni pri kio temas, ekzemple "Viaj dolĉaj glavoj lante mortigas min". Kutimaj metaforoj: La kamelo estas la ŝipo de la dezerto, Mielo gutadas el viaj lipoj, Maro da floroj, Sub vualo de la nokto, Reĝo de violonistoj, La leono estas la reĝo de bestoj, k.s. (eo)
  • Eine Metapher (altgriechisch μεταφορά metaphorá „Übertragung“) ist ein „(besonders als Stilmittel gebrauchter) sprachlicher Ausdruck, bei dem ein Wort (eine Wortgruppe) aus seinem eigentlichen Bedeutungszusammenhang in einen anderen übertragen wird, ohne dass ein direkter Vergleich die Beziehung zwischen Bezeichnendem und Bezeichnetem verdeutlicht“. Deutsche Synonyme sind Bild oder auch Übertragung; dementsprechend heißt ein gehäufter Einsatz Bild(er)sprache und eine häufig verwendete adverbiale Bestimmung lautet „im übertragenen Sinn(e)“. (de)
  • Metafora hitza grezieratik dator, μεταφορά (μετά + φορεῖν), euskaraz “haratago daraman hitza”. Metafora tropo bat da. Sustraian bi osagaien arteko antzekotasuna dago non errealitate bat beste baten izenarekin ordezkatzen den; bati erreferentzia egiterakoan bestearen izena erabiltzen da. Adibidez, perlak eta hortzak konparatzea metafora klasikoa da: “zure ahoaren perlak”. Hortzak esan beharrean, perlak aipatu ditugu. (eu)
  • La metáfora (del latín metaphŏra, tomado a su vez del griego μεταφορά; propiamente “traslado”, “desplazamiento”; derivado de metapheró “yo transporto”) es una de las figuras retóricas más importantes. Por metáfora se entiende el desplazamiento de significado entre dos términos con una finalidad estética: A es B (Tu piel, ya terciopelo ajado. Miguel Hernández). Su estudio se remonta a la Poética y la Retórica de Aristóteles. En el campo de la Literatura, se la ha clasificado como un tropo o identificación de dos realidades que contienen alguna semejanza entre ellas. Por ejemplo, Miguel de Cervantes en el capítulo XIII de la primera parte de Don Quijote de la Mancha, construye la descripción de Dulcinea a partir de un conjunto de metáforas: Que sus cabellos son de oro, su frente de campos elíseos, sus cejas arcos del cielo, sus ojos soles, sus mejillas rosas, sus labios corales, perlas sus dientes, alabastro su cuello, mármol su pecho, marfil sus manos, su blancura nieve (....)​ Cada par de elementos comparten una semejanza que permite la idealización de la belleza de Dulcinea: ojos con soles, mejillas con rosas, labios con el color del coral, perlas con dientes, y la blancura de la piel se expresa mediante elementos como el mármol y la nieve. La metáfora consiste en un tipo de analogía o asociación entre elementos que comparten alguna similitud de significado para sustituir a uno por el otro en una misma estructura. Una metáfora expone dos cosas en conjunto que permiten la sugerencia a compararse e interpretarse como un solo concepto. Se encuentra básicamente en todos los campos del conocimiento, puesto que responde a convenciones semánticas dadas por una cultura, que están implícitas en el lenguaje. Al conjunto de metáforas en una misma estructura, se le nombra metáfora continuada o alegoría. El término es importante tanto en teoría literaria (En la retórica tradicional donde define a un tropo de dicción, y también en estudios recientes que la ubican como elemento fundamental para entender el discurso narrativo bajo una perspectiva hermenéutica y fenomenológica); y en lingüística (donde es una de las principales causas de cambio semántico). (es)
  • Is fíor chainte ina bhfuil á fheidhmiú focal nó frása go dtí réad nó gníomh nach bainte ar bith leis é meafar. (ga)
  • Metafora adalah pemakaian kata atau kelompok kata bukan dengan arti yang sebenarnya, melainkan sebagai lukisan yang berdasarkan persamaan atau perbandingan. Metafora merupakan salah satu majas. Seperti halnya majazi dalam bab kata dan makna (ilmu logika), makna yang terkandung dalam majas metafora adalah suatu peletakan kedua dari makna asalnya, yaitu makna yang bukan menggunakan kata dalam arti sesungguhnya, melainkan sebagai kiasan yang berdasarkan persamaan dan perbandingan. (in)
  • La metafora (dal greco μεταφορά, da metaphérō, «io trasporto») in linguistica è un tropo, ovvero una figura retorica che implica un trasferimento di significato. Si ha quando, al termine che normalmente occuperebbe il posto nella frase, se ne sostituisce un altro la cui "essenza" o funzione va a sovrapporsi a quella del termine originario creando, così, immagini di forte carica espressiva. Differisce dalla similitudine per l'assenza di avverbi di paragone o locuzioni avverbiali ("come"). È tradizionalmente annoverata tra le figure di significato. (it)
  • La métaphore, du latin metaphora, lui-même du grec μεταφορά (metaphorá, au sens propre, transport), est une figure de style fondée sur l'analogie. Elle désigne une chose par une autre qui lui ressemble ou partage avec elle une qualité essentielle. La métaphore est différente d'une comparaison ; la comparaison affirme une similitude : « La lune ressemble à une faucille » ; tandis que la métaphore la laisse deviner, comme quand Victor Hugo écrit « cette faucille d’or dans le champ des étoiles. » Le contexte est nécessaire à la compréhension de la métaphore. La métaphore s'emploie dans le langage quotidien avec l'emploi d'épithètes (« un cadeau royal »), aussi bien que dans le langage soutenu de la littérature et particulièrement dans l'expression poétique. L'invention de métaphores est une des attractions majeures de la création littéraire. Une métaphore courante est un cliché ; si elle est entièrement passée dans le langage (comme « à la tête » signifie « au poste d'autorité »), on peut la considérer comme une catachrèse. Le concept de métaphore est issu de la rhétorique, qui en étudie la constitution, les types, l'usage. La linguistique découvre dans la métaphore un aspect fondamental du langage. Les sciences humaines la situent dans le contexte de la formation des symboles. La psychologie s'intéresse à travers la métaphore aux relations entre le langage, le psychisme, les connaissances et les sentiments, la sociologie à son importance dans la communication et aux conditions dans laquelle elle peut être comprise dans un groupe humain. (fr)
  • メタファー(希: μεταφορά、羅: metaphorá、独: Metapher、英: metaphor)は、隠喩(いんゆ)、暗喩(あんゆ)ともいい、伝統的には修辞技法のひとつとされ、比喩の一種でありながら、比喩であることを明示する形式ではないものを指す。 (ja)
  • Een metafoor (van Grieks metaphora: overdracht; bijvoeglijk: overdrachtelijk of figuurlijk; antoniem: letterlijk) is een vorm van beeldspraak, waarbij er sprake is van een impliciete (onuitgesproken) vergelijking. (nl)
  • 은유(隱喩, metaphor) 또는 암유(暗喩)는 직유보다 한 단계 발전된 비유법으로 사물의 본뜻을 숨기고 주로 보조 관념들만을 간단하게 제시한다. 직유법에서처럼 '~처럼' '~듯' 등의 연결어는 쓰이지 않는다. 예를 들어 '그대의 눈은 샛별같이 밝다'라는 표현은 직유지만 '그대의 눈은 샛별이다'라는 표현은 은유이다. 은근한 비유로 직유보다 더 인상적인 표현을 할 수 있는 것이 은유법이지만 은유를 남용하면 문맥이 어지럽고 문장의 뜻이 모호해질 수 있으므로 주의해야 한다. 은유는 뚜렷하게 어떤 사물을 다른 사물에 비교하는 직유(直喩, 예: 다람쥐와 같은 민첩성)에 대해서 본래의 의미를 표면에 나타내지 않고 비유만을 나타내는 표현법을 말한다. (a는 b이다)형식이다. (예:당신은 나의 태양이다). (ko)
  • Metafora (gr. μεταφορά metaphorá), inaczej przenośnia – językowy środek stylistyczny, w którym obce znaczeniowo wyrazy są ze sobą składniowo zestawione, tworząc związek frazeologiczny o innym znaczeniu niż dosłowny sens wyrazów, np. „od ust sobie odejmę”, „podzielę się z wami wiadomością” lub „złote serce”. Metafora jest typowym środkiem tekstów artystycznych, zwłaszcza poetyckich, gdzie służy jako środek obrazowania, choć utrwala się również w stylu potocznym i publicystycznym. Odgrywa istotną rolę w ewolucji zasobu słownego języka. Metafory są często uważane za szczególną odmianę czynienia analogii. Na przykład metaforę przyrównuje się do „skondensowanej analogii” lub do „analogicznej fuzji”. Ponadto analogia i metafora mają działać w sposób podobny tudzież obecny ma być w nich ten sam proces myślowy. Granica między analogią i metaforą ma być przy tym nieścisła (być „rozmyta”), a tym, co je ma odróżniać ma być odległość między porównywanymi w ich ramach obiektami (rzeczami, zachowaniami, osobami, relacjami). Metafory i analogie, poprzez zestawienie razem różnych kontekstów, prowadzą do powstawania nowych sposobów patrzenia.Prawie wszystko to, co wiemy, łącznie z poważną nauką, opiera się na metaforze. I dlatego nasza wiedza nie jest absolutna. profesor Joseph Weizenbaum, Określenie „przenośnia” jest zasadniczo synonimem terminu „metafora”, ale bywa traktowane jako pojęcie szersze, obejmujące zarówno metaforę, jak i metonimię. (pl)
  • Мета́фора (др.-греч. μεταφορά «перенос; переносное значение», от μετά «над» + φορός «несущий») — слово или выражение, употребляемое в переносном значении, в основе которого лежит сравнение неназванного предмета или явления с каким-либо другим на основании их общего признака. Термин принадлежит Аристотелю и связан с его пониманием искусства как подражания жизни. Метафора Аристотеля, в сущности, почти неотличима от гиперболы (преувеличения), от синекдохи, от простого сравнения или олицетворения и уподобления. Во всех случаях присутствует перенесение смысла с одного слова на другое. 1. * Косвенное сообщение в виде истории или образного выражения, использующего сравнение. 2. * Оборот речи, состоящий в употреблении слов и выражений в переносном смысле на основе какой-то аналогии, сходства, сравнения. В метафоре можно выделить 4 «элемента»: 1. * Категория или контекст, 2. * Объект внутри конкретной категории, 3. * Процесс, каким этот объект осуществляет функцию, 4. * Приложения этого процесса к реальным ситуациям, или пересечения с ними. В лексикологии — смысловая связь между значениями одного полисемантического слова, основанная на наличии сходства (структурного, внешнего, функционального). Метафора часто становится эстетической самоцелью и вытесняет первоначальное исходное значение слова. У Шекспира, например, часто важен не исходный житейский смысл высказывания, а его неожиданное метафорическое значение — новый смысл. Это приводило в недоумение Льва Толстого, воспитанного на принципах аристотелевского реализма. Проще говоря, метафора не только отражает жизнь, но и творит её. Например, Нос майора Ковалёва в генеральском мундире у Гоголя — это не только олицетворение, гипербола или сравнение, но и новый смысл, которого раньше не было. Футуристы стремились не к правдоподобию метафоры, а к её максимальному удалению от изначального смысла. Например, «облако в штанах». Исследователи отмечают сравнительно редкое употребление метафоры в советской художественной литературе, хотя об её «изгнании» говорить не приходится (см., например: «Вот мы и разошлись. Топот смолк, и в поле пусто» (А. Гайдар, «Судьба барабанщика»). В 1970-е годы появилась группа поэтов, начертавших на своём знамени «метафора в квадрате» или «метаметафора» (термин Константина Кедрова). Отличительной чертой метафоры является её постоянное участие в развитии языка, речи и культуры в целом. Это связано с формированием метафоры под воздействием современных источников знаний и информации, использованием метафоры в определении объектов технических достижений человечества. (ru)
  • Metáfora é uma figura de linguagem que produz sentidos figurados por meio de comparações. Também é um recurso expressivo. Amor é fogo que arde sem se ver.— Luís de Camões Vi sorrir o amor que tu me deste.— Cesário Verde O termo fogo mantém seu sentido próprio - desenvolvimento simultâneo de calor e luz, que é produto da combustão de matérias inflamáveis, como, por exemplo, o carvão - e possui sentidos figurados - fervor, paixão, excitação, sofrimento etc. Didaticamente, pode-se considerá-la uma comparação que não usa conectivo (por exemplo, "como"), mas que apresenta de forma literal uma equivalência que é apenas figurada. Meu coração é um balde despejado.— Fernando Pessoa (pt)
  • Metaforen är ett bildligt uttryckssätt där ett begrepp tillfälligt byts ut mot ett begrepp som liknar det ursprungliga begreppet. Likheten är beroende av sammanhanget och metaforer fungerar därför endast då lyssnaren har tillgång till sammanhanget. Ordet metafor kommer från grekiskans metapherein där meta betyder "över" och pherein betyder "att bära". Översättningen blir då "överföring". Man säger också att en metafor bör gå över till ett likartat ting på begripliga grunder. Det ska inte ske på ett planlöst eller ivrigt sätt, inte heller till något alldeles olikartat. Metaforen är en av retorikens fyra huvudtroper och kan bestå av ett eller flera ord. En av metaforens viktigaste funktioner är att den främjar språkets nyskapande och spelar en roll för tänkande och begreppsbildning. Metaforer vidgar språkets uttryckssregister. Uttryck som exempelvis ”stolens rygg” och ”bergets fot” är från början metaforer, men har inkorporerats i språket till den grad att de längre inte ses som metaforer. Dessa kan betecknas som döda, stelnade eller historiska metaforer, men kallas också för dolda. De ingår i språkets lexikon och är alltså lexikaliserade. De dolda metaforernas motsats är öppna metaforer. De är synliga som en bild eller liknelse: ”Smärtan vrålade inom henne”. I dessa öppna metaforer finns en tydlig skillnad mellan bildled och sakled, som skapar en dialog mellan dem. (sv)
  • Мета́фора (грец. μεταφορά — «перенесення») — один із основних тропів поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю. Вона не може бути «скороченим» порівнянням, тому посідає синтаксичне місце, призначене для предиката («факіл неба цвіте глечиками хмар» — Василь Голобородько). Це перехід інтуїтивного осяяння у сферу раціональних понять.І що далі містяться один від другого протиставні розряди об'єктів, то яскравіша метафора, яка прагне на відміну від символу, зосередитися в образній оболонці: Вечір тутачки крапчастийв деревах моркву гризе.Під засушеною квіткоюхата сторінку чита.В клубок білих нитокзаховався кіт,дивиться на кашель,що візерунком синімколо баби спить. —Микола Воробйов У сумній холодниці палати,Де недуг і страждань каламуть,А надій і жадань — ані цяти...У вікні — Забинтовані рамою хмари.Тінь далеких дерев на стіні,Мов у безвість споряджені мари. —Володимир Ящук Сконцентровуючи та узгоджуючи у своєму потужному семантичному полі найвіддаленіші чи найнесумісніші асоціації, метафора постає суцільним нечленованим тропом, який може розгортатися у внутрішній сюжет, несприйнятний з погляду раціоналістичних концепцій. Метафора тут подібна до загадки, але з тією відмінністю, що не підлягає декодуванню, вимагаючи визнання за собою нової реальності, побудованої за естетичними принципами. Дискусійною проблемою є пояснення механізму метафори, який розглядається в різних аспектах. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 20518 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 35956 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 983372783 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • الاستعارة هي تشبيه بليغ حذف أحد طرفيه. نفهم من الكلام السابق أن التشبيه لابد فيه من ذكر الطرفين الأساسين وهما (المشبه والمشبه به) فإذا حذف أحد الركنين لا يعد تشبيهاً بل يصبح استعارة. (ar)
  • La metàfora (del grec metaphorá, 'translació, metàfora') és un recurs literari. Es basa en la identificació de dos termes: un de real i un que apareix al text. Aquesta identificació es basa en característiques comunes que fan que el lector pugui reconstruir un terme en llegir l'altre. És semblant a la comparació, però en la comparació apareixen tots dos termes i es diu el que tenen en comú, mentre que en la metàfora hi ha una substitució total entre paraules o expressions. Quan un text es basa en una metàfora continuada, es parla d'al·legoria. Una metàfora culturalment acceptada és un símbol. (ca)
  • Eine Metapher (altgriechisch μεταφορά metaphorá „Übertragung“) ist ein „(besonders als Stilmittel gebrauchter) sprachlicher Ausdruck, bei dem ein Wort (eine Wortgruppe) aus seinem eigentlichen Bedeutungszusammenhang in einen anderen übertragen wird, ohne dass ein direkter Vergleich die Beziehung zwischen Bezeichnendem und Bezeichnetem verdeutlicht“. Deutsche Synonyme sind Bild oder auch Übertragung; dementsprechend heißt ein gehäufter Einsatz Bild(er)sprache und eine häufig verwendete adverbiale Bestimmung lautet „im übertragenen Sinn(e)“. (de)
  • Metafora hitza grezieratik dator, μεταφορά (μετά + φορεῖν), euskaraz “haratago daraman hitza”. Metafora tropo bat da. Sustraian bi osagaien arteko antzekotasuna dago non errealitate bat beste baten izenarekin ordezkatzen den; bati erreferentzia egiterakoan bestearen izena erabiltzen da. Adibidez, perlak eta hortzak konparatzea metafora klasikoa da: “zure ahoaren perlak”. Hortzak esan beharrean, perlak aipatu ditugu. (eu)
  • Is fíor chainte ina bhfuil á fheidhmiú focal nó frása go dtí réad nó gníomh nach bainte ar bith leis é meafar. (ga)
  • Metafora adalah pemakaian kata atau kelompok kata bukan dengan arti yang sebenarnya, melainkan sebagai lukisan yang berdasarkan persamaan atau perbandingan. Metafora merupakan salah satu majas. Seperti halnya majazi dalam bab kata dan makna (ilmu logika), makna yang terkandung dalam majas metafora adalah suatu peletakan kedua dari makna asalnya, yaitu makna yang bukan menggunakan kata dalam arti sesungguhnya, melainkan sebagai kiasan yang berdasarkan persamaan dan perbandingan. (in)
  • La metafora (dal greco μεταφορά, da metaphérō, «io trasporto») in linguistica è un tropo, ovvero una figura retorica che implica un trasferimento di significato. Si ha quando, al termine che normalmente occuperebbe il posto nella frase, se ne sostituisce un altro la cui "essenza" o funzione va a sovrapporsi a quella del termine originario creando, così, immagini di forte carica espressiva. Differisce dalla similitudine per l'assenza di avverbi di paragone o locuzioni avverbiali ("come"). È tradizionalmente annoverata tra le figure di significato. (it)
  • メタファー(希: μεταφορά、羅: metaphorá、独: Metapher、英: metaphor)は、隠喩(いんゆ)、暗喩(あんゆ)ともいい、伝統的には修辞技法のひとつとされ、比喩の一種でありながら、比喩であることを明示する形式ではないものを指す。 (ja)
  • Een metafoor (van Grieks metaphora: overdracht; bijvoeglijk: overdrachtelijk of figuurlijk; antoniem: letterlijk) is een vorm van beeldspraak, waarbij er sprake is van een impliciete (onuitgesproken) vergelijking. (nl)
  • 은유(隱喩, metaphor) 또는 암유(暗喩)는 직유보다 한 단계 발전된 비유법으로 사물의 본뜻을 숨기고 주로 보조 관념들만을 간단하게 제시한다. 직유법에서처럼 '~처럼' '~듯' 등의 연결어는 쓰이지 않는다. 예를 들어 '그대의 눈은 샛별같이 밝다'라는 표현은 직유지만 '그대의 눈은 샛별이다'라는 표현은 은유이다. 은근한 비유로 직유보다 더 인상적인 표현을 할 수 있는 것이 은유법이지만 은유를 남용하면 문맥이 어지럽고 문장의 뜻이 모호해질 수 있으므로 주의해야 한다. 은유는 뚜렷하게 어떤 사물을 다른 사물에 비교하는 직유(直喩, 예: 다람쥐와 같은 민첩성)에 대해서 본래의 의미를 표면에 나타내지 않고 비유만을 나타내는 표현법을 말한다. (a는 b이다)형식이다. (예:당신은 나의 태양이다). (ko)
  • Metafora (řecky μεταφορά, metafora; latinsky translatio – doslova „přenesení“, v dnes archaické češtině se označovala jako přenáška) je jazyková a rétorická literární konstrukce spočívající v přenášení významu na základě vnější (strukturální) podobnosti. Je druhem tropu, tedy přenášení významu původního pojmenování na jiný předmět. Je součástí běžné funkce a užívání jazyka, ale zvláštní význam mázejména v poezii. Metafory mohou využívat různých druhů podobnosti: (cs)
  • Γενικά σ' όλες τις γλώσσες παρατηρείται από την αρχαιότητα μέχρι και σήμερα πολλές λέξεις να λαμβάνονται όχι πάντα με την ίδια σημασία αλλά να ευρύνονται και σε άλλες έννοιες άλλων λέξεων κυρίως λόγω ομοιότητας στη χρήση τους. Η τροπική αυτή χρήση των λέξεων ονομάζεται μεταφορά. π.χ. (el)
  • A metaphor is a figure of speech that, for rhetorical effect, directly refers to one thing by mentioning another. It may provide (or obscure) clarity or identify hidden similarities between two ideas. Metaphors are often compared with other types of figurative language, such as antithesis, hyperbole, metonymy and simile. One of the most commonly cited examples of a metaphor in English literature comes from the "All the world's a stage" monologue from As You Like It: (en)
  • Metaforo (greke transporto) estas vortfiguro, per kiu oni donas al la vorto signifon alian, ol ĝia propra, kaj klarigeblan nur per subkomprenata komparo . Diference de komparo ĝi ne komparas ion kun io alia, sed surbaze de simileco uzas la similaĵon kiel novan kvaliton. Ekz. "li batalis kiel leono" (komparo), "en la batalo li estis vera leono inter ŝafoj" (metaforo). Oni povus diri, ke metaforo estas kaŝita komparo. Oni povas diferenciigi inter du tipoj de metaforoj: (eo)
  • La métaphore, du latin metaphora, lui-même du grec μεταφορά (metaphorá, au sens propre, transport), est une figure de style fondée sur l'analogie. Elle désigne une chose par une autre qui lui ressemble ou partage avec elle une qualité essentielle. La métaphore est différente d'une comparaison ; la comparaison affirme une similitude : « La lune ressemble à une faucille » ; tandis que la métaphore la laisse deviner, comme quand Victor Hugo écrit « cette faucille d’or dans le champ des étoiles. » Le contexte est nécessaire à la compréhension de la métaphore. (fr)
  • La metáfora (del latín metaphŏra, tomado a su vez del griego μεταφορά; propiamente “traslado”, “desplazamiento”; derivado de metapheró “yo transporto”) es una de las figuras retóricas más importantes. Por metáfora se entiende el desplazamiento de significado entre dos términos con una finalidad estética: A es B (Tu piel, ya terciopelo ajado. Miguel Hernández). Su estudio se remonta a la Poética y la Retórica de Aristóteles. (es)
  • Metafora (gr. μεταφορά metaphorá), inaczej przenośnia – językowy środek stylistyczny, w którym obce znaczeniowo wyrazy są ze sobą składniowo zestawione, tworząc związek frazeologiczny o innym znaczeniu niż dosłowny sens wyrazów, np. „od ust sobie odejmę”, „podzielę się z wami wiadomością” lub „złote serce”. Metafora jest typowym środkiem tekstów artystycznych, zwłaszcza poetyckich, gdzie służy jako środek obrazowania, choć utrwala się również w stylu potocznym i publicystycznym. Odgrywa istotną rolę w ewolucji zasobu słownego języka. profesor Joseph Weizenbaum, (pl)
  • Metáfora é uma figura de linguagem que produz sentidos figurados por meio de comparações. Também é um recurso expressivo. Amor é fogo que arde sem se ver.— Luís de Camões Vi sorrir o amor que tu me deste.— Cesário Verde O termo fogo mantém seu sentido próprio - desenvolvimento simultâneo de calor e luz, que é produto da combustão de matérias inflamáveis, como, por exemplo, o carvão - e possui sentidos figurados - fervor, paixão, excitação, sofrimento etc. Meu coração é um balde despejado.— Fernando Pessoa (pt)
  • Мета́фора (др.-греч. μεταφορά «перенос; переносное значение», от μετά «над» + φορός «несущий») — слово или выражение, употребляемое в переносном значении, в основе которого лежит сравнение неназванного предмета или явления с каким-либо другим на основании их общего признака. Термин принадлежит Аристотелю и связан с его пониманием искусства как подражания жизни. Метафора Аристотеля, в сущности, почти неотличима от гиперболы (преувеличения), от синекдохи, от простого сравнения или олицетворения и уподобления. Во всех случаях присутствует перенесение смысла с одного слова на другое. (ru)
  • Мета́фора (грец. μεταφορά — «перенесення») — один із основних тропів поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю. Вона не може бути «скороченим» порівнянням, тому посідає синтаксичне місце, призначене для предиката («факіл неба цвіте глечиками хмар» — Василь Голобородько). Це перехід інтуїтивного осяяння у сферу раціональних понять.І що далі містяться один від другого протиставні розряди об'єктів, то яскравіша метафора, яка прагне на відміну від символу, зосередитися в образній оболонці: (uk)
  • Metaforen är ett bildligt uttryckssätt där ett begrepp tillfälligt byts ut mot ett begrepp som liknar det ursprungliga begreppet. Likheten är beroende av sammanhanget och metaforer fungerar därför endast då lyssnaren har tillgång till sammanhanget. Ordet metafor kommer från grekiskans metapherein där meta betyder "över" och pherein betyder "att bära". Översättningen blir då "överföring". Man säger också att en metafor bör gå över till ett likartat ting på begripliga grunder. Det ska inte ske på ett planlöst eller ivrigt sätt, inte heller till något alldeles olikartat. Metaforen är en av retorikens fyra huvudtroper och kan bestå av ett eller flera ord. (sv)
rdfs:label
  • Metaphor (en)
  • استعارة (ar)
  • Metàfora (ca)
  • Metafora (cs)
  • Metapher (de)
  • Μεταφορά (σχήμα λόγου) (el)
  • Metaforo (eo)
  • Metáfora (es)
  • Metafora (eu)
  • Métaphore (fr)
  • Meafar (ga)
  • Metafora (in)
  • メタファー (ja)
  • Metafora (it)
  • 은유 (ko)
  • Metafoor (nl)
  • Metafora (pl)
  • Метафора (ru)
  • Metáfora (pt)
  • Metafor (sv)
  • Метафора (uk)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:mainInterest of
is dbo:nonFictionSubject of
is dbo:notableIdea of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of