| dbo:abstract
|
- الوصف عبارة عما دل على الذات باعتبار معنى هو المقصود من جوهر حروفه، أي يدل على الذات بصفة، كأحمر فإنه بجوهر حروفه يدل على معنى مقصود وهو الحمرة؛ فالوصف والصفة مصدران، كالوعد والعدة، والمتكلمون فرقوا بينهما فقالوا الوصف يقوم بالواصف والصفة تقوم بالموصوف. وقيل الوصف هو القائم بالفاعل. (ar)
- Description is the pattern of narrative development that aims to make vivid a place, object, character, or group. Description is one of four rhetorical modes (also known as modes of discourse), along with exposition, argumentation, and narration. In practice it would be difficult to write literature that drew on just one of the four basic modes. (en)
- Deskripzio edo deskribapena pertsonak, animaliak, lekuak, objektuak eta sentimenduak nolakoak diren zehaztasunez eta ordena bati jarraituz azaltzen duen testu mota bat da. Testu narratiboetan deskripzioak erabiltzen dira akzioa girotzeko eta narratzen ari diren ekintzak sinesgarriagoak izateko. Askotan, deskripzioek akzioak gelditzen dituzte eta hurrengo lekua prestatzen laguntzen dute. (eu)
- Opisanie (łac. descriptio) − figura retoryczna polegająca na obrazowym, żywym przedstawieniu przedmiotu, zdarzeń. Metoda często stosowana w warunkach cenzury.Porównaj: ekfraza (pl)
- Описание — композиционная форма, которую используют в литературоведении и лингвистике для подробной характеристики предметов или явлений. Обобщенно, объекты описания представляют собой перцептивные паттерны - качества (формы, направления, цвет, звук, вес, температуру и т.д.), количественные аспекты (меры и множества) и их отношения, более конкретно - это предметы, процессы, жизнь, характер людей и мн. др. объекты живой, неживой природы и сами субъективные переживания. Комплексный предмет/явление образует в сознании субъекта абстрактный смысловой тип, используемый им в дальнейшем для описания. Для этой композиционной формы, в числе прочего, характерно изображение пространственных отношений, в котором также отображается пространственное соотношение элементов предмета. Это придает описанию визуальную наглядность, реализуемую применением языковых средств для описания пространства — наречий места, пространственных обозначений, данных направлений, расстояний, форм, а также соответствующих прилагательных. Описание всегда следует за временем наблюдения объекта, в общей цепи состоящей из акта восприятия, воспоминания, представления, осмысления и формулировки в доступных языковых терминах. Т.о. описание - это продукт мыслительной переработки целостного образа сцены/ситуации, субъективная знаковая интерпретация фрагмента действительности. Отдельный предмет или явление может отображаться в любом времени (прошедшем - воспоминания, настоящем - наблюдение, будущем - представление) с использованием типичных и/или неординарных лингвистических средств. С точки зрения языкознания описание — один из типов речи, рассказ о свойствах (признаках, качествах, характеристиках) определённого предмета или явления. (ru)
- Опис — поширений композиційно-стилістичний спосіб викладу матеріалу в художньому, передусім епічному творі, полягає у послідовному відтворенні логічних зв'язків між явищами, поняттями, у фіксуванні окремих ознак, рис, властивостей персонажів, зображуваних краєвидів, інтер'єрів, предметів тощо. Опис — композиційна форма, яку не використовують літературознавці і лінгвісти, щоб проаналізувати текст. Розрізняють: опис предметів, опис процесів, опис пережитого або опис життя й характеристику особи. Комплексний предмет утворює абстрактний змістовий тип, який використовується для опису предметів. Для цієї композиційної форми типове зображення просторових відношень, в якому також відображається просторове співвідношення елементів предмету. Саме ці елемети надають тексту наочності, яке реалізується через вживання засобів простору — прислівники місця або просторове позначення, дані напрямків, відстані та форми, а також відповідного спрямування прикметників. У описі також збігається час спостреження із часом опису. Предмет може зображуватись у минулому часі з використанням усіх лінгвістичних засобів, які типові минулості. Дуже часто предмети у цій композиційній формі описують як спогади. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- الوصف عبارة عما دل على الذات باعتبار معنى هو المقصود من جوهر حروفه، أي يدل على الذات بصفة، كأحمر فإنه بجوهر حروفه يدل على معنى مقصود وهو الحمرة؛ فالوصف والصفة مصدران، كالوعد والعدة، والمتكلمون فرقوا بينهما فقالوا الوصف يقوم بالواصف والصفة تقوم بالموصوف. وقيل الوصف هو القائم بالفاعل. (ar)
- Description is the pattern of narrative development that aims to make vivid a place, object, character, or group. Description is one of four rhetorical modes (also known as modes of discourse), along with exposition, argumentation, and narration. In practice it would be difficult to write literature that drew on just one of the four basic modes. (en)
- Deskripzio edo deskribapena pertsonak, animaliak, lekuak, objektuak eta sentimenduak nolakoak diren zehaztasunez eta ordena bati jarraituz azaltzen duen testu mota bat da. Testu narratiboetan deskripzioak erabiltzen dira akzioa girotzeko eta narratzen ari diren ekintzak sinesgarriagoak izateko. Askotan, deskripzioek akzioak gelditzen dituzte eta hurrengo lekua prestatzen laguntzen dute. (eu)
- Opisanie (łac. descriptio) − figura retoryczna polegająca na obrazowym, żywym przedstawieniu przedmiotu, zdarzeń. Metoda często stosowana w warunkach cenzury.Porównaj: ekfraza (pl)
- Описание — композиционная форма, которую используют в литературоведении и лингвистике для подробной характеристики предметов или явлений. Обобщенно, объекты описания представляют собой перцептивные паттерны - качества (формы, направления, цвет, звук, вес, температуру и т.д.), количественные аспекты (меры и множества) и их отношения, более конкретно - это предметы, процессы, жизнь, характер людей и мн. др. объекты живой, неживой природы и сами субъективные переживания. Комплексный предмет/явление образует в сознании субъекта абстрактный смысловой тип, используемый им в дальнейшем для описания. (ru)
- Опис — поширений композиційно-стилістичний спосіб викладу матеріалу в художньому, передусім епічному творі, полягає у послідовному відтворенні логічних зв'язків між явищами, поняттями, у фіксуванні окремих ознак, рис, властивостей персонажів, зображуваних краєвидів, інтер'єрів, предметів тощо. Опис — композиційна форма, яку не використовують літературознавці і лінгвісти, щоб проаналізувати текст. Розрізняють: опис предметів, опис процесів, опис пережитого або опис життя й характеристику особи. (uk)
|
