Charles II (29 May 1630 – 6 February 1685) was king of England, Scotland, and Ireland. He was king of Scotland from 1649 until his deposition in 1651, and king of England, Scotland and Ireland from the 1660 Restoration of the monarchy until his death in 1685.

Property Value
dbo:abstract
  • تشارلز الثاني (Charles II) (ولد في 9 مايو/أيار1630-6 فبراير /شباط 1685). كان هو الحاكم للممالك الثلاث ؛إنجلترا واسكتلندا وأيرلندا. أُعدِمَ والد تشارلز الثاني، الملك تشارلز الأول، في قصر وايت هول وذلك في الثلاثين من شهر يناير عام 1649 في أوج الحرب الأهلية الإنجليزية. وعلى الرغم من أن برلمان اسكتلندا قد أعلن تشارلز الثاني ملكاً على بريطانيا العظمى وأيرلندا في إدنبرة في اليوم السادس من شهر فبراير عام 1649، فقد أصدر البرلمان البريطاني عوضاً عن ذلك قانوناً جعل أي إعلان من هذا القبيل غير قانوني. دخلت إنجلترا فترة تُعرف باسم فترة انتقال السلطة الإنجليزية أو الكومنولث الإنجليزي، وكانت البلاد بحكم الأمر دولة جمهورية بقيادة أوليفر كرومويل. هزَم كرومويل تشارلز الثاني في معركة ووستر في الثالث من شهر أيلول عام 1651، وهرب تشارلز بعد ذلك إلى قارة أوروبا. أصبح كرومويل الحاكم الفعلي لإنجلترا واسكتلندا وأيرلندا، وقضى تشارلز بعد ذلك السنوات التسع التي تلت في المنفى بفرنسا والجمهورية الهولندية والأراضي الأسبانية. أدت الأزمة السياسية التي تلت وفاة كرومويل في عام 1658 إلى استعادة النظام الملكي ودعوة تشارلز للعودة إلى بريطانيا من جديد. بعد عام 1660 كانت جميع الوثائق القانونية مؤرخة كما لو كان قد خلّف والده ملكاً على البلاد عام 1649. سنّ البرلمان الإنجليزي التابع للملك تشارلز قوانين معروفة باسم قانون كلارندون، المصممة لدعم مكانة الكنيسة الراسخة من جديد. رضخ تشارلز الثاني لأحكام قانون كلارندون رغم أنه كان يحبذ سياسة التسامح الديني. كانت الحروب الإنجليزية الهولندية هي المسألة السياسية الخارجية الرئيسة في بداية حكمه. في عام 1670، دخل الملك تشارلز الثاني في معاهدة دوفير السرية؛ وهى عبارة عن تحالف مع أول ابن عم له، وهو الملك لويس الرابع عشر ملك فرنسا . وافق لويس على مساعدة تشارلز في الحرب الأنجلو-هولندية الثالثة وإمداده بمساعدات مالية، ووعده تشارلز سراً أن يعتنق الكاثوليكية في تاريخ غير محدد في المستقبل. حاول تشارلز بعد ذلك أن يمنح كلاً من الكاثوليك والبروتستانت المنشقين الحرية الدينية وذلك في تصريحه الملكي للتسامح عام 1672، لكن أجبره البرلمان الانجليزي على سحب هذا التصريح. أثارت أفكار تيتوس أوتس الخاصة، في عام 1679 "بالمؤامرة الكاثوليكية" التى افترضها أزمة الاستبعاد، وذلك حين تبين أن جيمس الثاني شقيق تشارلز وولي العهد الذي تولى منصب دوق يورك أيضًا، كان كاثوليكيًا. شهدت الأزمة مولد كلا الأحزاب المؤيدة لليمنيين المستبعدين وكذلك نقيضتها المؤيدة لحزب المحافظين أيضاً. أنحاز الملك تشارلز إلى جانب المحافظين، وعقب اكتشاف مؤامرة راي هوس لمحاولة قتل تشارلز وجيمس في عام 1683، قُتِلَ بعض قادة اليمين وأُجبِر بعضهم على البقاء في المنفى. قام تشارلز بحل البرلمان الإنجليزى عام 1681 وحكم بعد ذلك بمفرده حتى وفاته في 6 فبراير عام 1685. وقد تبنته ورحبت به الكنيسة الكاثوليكية وهو على فراش الموت. كان تشارلز الثاني يُعرف بلقب الملك السعيد وذلك في إشارة للحيوية والمرح السائدين في بلاطه، والحاجة العامة للعودة للحياة الطبيعية بعد أكثر من عشر سنوات من حكم أوليفر كرومويل والبيوريتان. كانت زوجة تشارلز، كاثرين أوف براغانزا ، لا يحيا أطفالها، ولكن أقر الملك تشارلز الثاني بأنه أنجب على الأقل اثنى عشرة طفلاً غير شرعياً من مختلف العشيقات، لكن استُبعد الأطفال غير الشرعيين من وراثة العرش وخلفه على العرش شقيقه جيمس الثاني. (ar)
  • Carles II (29 de maig de 1630 – 6 de febrer de 1685 rei d'Anglaterra, d'Escòcia i d'Irlanda. Segons els monàrquics, Carles II va esdevenir rei d'Anglaterra i d'Escòcia a partir del moment de l'execució del seu pare Carles I el 30 de gener de 1649 durant la Revolució Anglesa; ara bé, el Parlament d'Anglaterra no el va reconèixer com a rei, però, per la seva banda, el 5 de febrer de 1649, el Parlament d'Escòcia sí que el va proclamar. Tanmateix, després de la seva derrota a la (3 de setembre de 1651) Carles II va marxar a l'exili durant nou anys al continent europeu, on va viure a França, les Províncies Unides dels Països Baixos i Països Baixos espanyols. Després del col·lapse del sistema republicà del Protectorat imposat per Oliver Cromwell, el 1649 i que, a la seva mort, el seu fill Richard no va saber mantenir, el 1659, el general va invitar Carles II a assumir el tron. El 25 de maig de 1660 Carles II va desembarcar a Dover i va fer la seva entrada triomfal a Londres quatre dies després. El reberen tant els partidaris de la monarquia clàssica com els defensors del contractualisme o sigui d'una monarquia limitada pel Parlament. Als greus problemes religiosos i constitucionals s'hi afegia la debilitat de la hisenda reial que depenia de l'ajut de Lluís XIV pel de 1670 en virtud del qual França donava un milió i mig de lliures anuals per tal d'estabilitzar la monarquia anglo-escocesa i impulsar la causa catòlica a les Illes Britàniques. Aquesta situació, segons la propaganda del partit whig, convertia Carles II un pensionat de Lluís XIV. Com que no tenia fills legítims, a la seva mort, el succeí el seu germà Jaume II d'Anglaterra i VII d'Escòcia (1685-1688) (ca)
  • Karel II. Stuart (29. května 1630 – 6. února 1685) byl král Anglie, Skotska a Irska. Jeho otec, král Karel I. Stuart podlehl svým protivníkům a anglickému parlamentu v občanské válce a byl 30. ledna 1649 popraven. Parlament nejmenoval Karla II. jeho nástupcem, ale dokonce vydal nařízení označující toto jmenování nezákonným. Anglie se de facto stala republikou a země byla řízena Oliverem Cromwellem. Skotsko bylo nezávislým královstvím a tak ho skotský parlament jmenoval 5. února 1649 skotským králem. Karel II. byl korunován jako skotský panovník 1. ledna 1651. Po porážce od Cromwellova vojska 3. září 1651 v bitvě u Worcesteru unikl na kontinent, kde strávil dalších devět let. Politická krize po smrti Olivera Cromwella roku 1658 vedla k tomu, že byl požádán, aby se vrátil a nastoupil na trůn a byla tak obnovena monarchie. Karel dorazil do Londýna 29. května 1660. Dokumenty vydávané po tomto roce byly datovány tak, jako by se stal nástupcem svého otce hned po jeho smrti. Po jeho nástupu na trůn došlo k uvolnění veřejného života svázaného v předchozím období přísnými puritánskými pravidly. V době jeho panování, přesněji roku 1666, byl Londýn zasažen dvěma katastrofami: Velkým morem a Velkým požárem. (cs)
  • Ο Kάρολος B΄ (Charles II of England, 29 Μαΐου 1630 – 6 Φεβρουαρίου 1685) ήταν βασιλιάς της Αγγλίας, της Σκωτίας και της Ιρλανδίας. Ο πατέρας του Καρόλου Β΄, Βασιλιάς Κάρολος Α΄, εκτελέσθηκε στο στις 30 Ιανουαρίου 1649, ως αποκορύφωμα του Αγγλικού Εμφυλίου Πολέμου. Αν και το διακήρυξε τον Κάρολο Β΄ Βασιλιά της Μεγάλης Βρετανίας και της Ιρλανδίας στο Εδιμβούργο στις 5 Φεβρουαρίου 1649, το αντίθετα πέρασε ένα ψήφισμα που έκανε κάθε τέτοια διακήρυξη στην Αγγλία και την Ιρλανδία παράνομη. Η Αγγλία εισήλθε στην περίοδο γνωστή ως η ή η και η χώρα ήταν μια de facto δημοκρατία, με ηγέτη τον Όλιβερ Κρόμγουελ. Ο Κρόμγουελ νίκησε τον Κάρολο στη στις 3 Σεπτεμβρίου 1651, και ο Κάρολος έφυγε στην ηπειρωτική Ευρώπη. Ο Κρόμγουελ έγινε ουσιαστικός δικτάτορας της Αγγλίας, της Σκωτίας και της Ιρλανδίας. Ο Κάρολος δαπάνησε τα επόμενα εννέα έτη σε εξορία στη Γαλλία, τις Ηνωμένες Επαρχίες και τις Ισπανικές Κάτω Χώρες. Μια πολιτική κρίση που ακολούθησε το θάνατο του Κρόμγουελ το 1658 κατέληξε στην της μοναρχίας και ο Κάρολος προσκλήθηκε να επιστρέψει στη Βρετανία. Στις 29 Μαΐου του 1660, στα 30ά του γενέθλια, έγινε δεκτός στο Λονδίνο με δημόσια επευφημία. Μετά το 1660, όλα τα νομικά έγγραφα χρονολογούντο σαν ο Κάρολος να είχε διαδεχθεί τον πατέρα του ως βασιλιάς το 1649. Το ενεργοποίησε νόμους όπως ο , σχεδιασμένους για να καλύψουν τη θέση της επανιδρυμένης Εκκλησίας της Αγγλίας. Ο Κάρολος συναίνεσε στον Κώδικα Κλάρεντον, αν και ο ίδιος ευνοούσε μια πολιτική θρησκευτικής ανεκτικότητας. Το μεγάλο θέμα εξωτερικής πολιτικής της πρώιμης βασιλείας του Καρόλου ήταν ο . Το 1670, ο Κάρολος εισήλθε στο , μια συμμαχία με τον πρώτο του εξάδελφο, βασιλιά Λουδοβίκο ΙΔ΄ της Γαλλίας. Ο Λουδοβίκος συμφώνησε να βοηθήσει τον Κάρολο στον και να πληρώσει μια σύνταξη σε αυτόν, και ο Κάρολος υποσχέθηκε μυστικά να μεταστραφεί στον Ρωμαιοκαθολικισμό σε μη προσδιορισμένη μελλοντική ημερομηνία. Ο Κάρολος προσπάθησε να εισαγάγει τη για τους Καθολικούς και τους Προτεστάντες αντιφρονούντες με τη του 1672 (Royal Declaration of Indulgence), αλλά το Αγγλικό Κοινοβούλιο τον ανάγκασε να την αποσύρει. Το 1679, οι αποκαλύψεις του Τίτου Όουτς για την υποτιθέμενη "" έγιναν η θρυαλλίδα για την , όταν αποκαλύφθηκε ότι ο αδελφός του Καρόλου και διάδοχός του, (Ιάκωβος, Δούκας της Υόρκης), ήταν Καθολικός. Η κρίση έφερε τη γέννηση των κομμάτων των Ουίγων και των Τόρυς. Ο Κάρολος συντάχθηκε με τους Τόρυς, και μετά την αποκάλυψη της συνωμοσίας για τη δολοφονία του ίδιου και του αδελφού του Ιακώβου το 1683, αρκετοί ηγέτες των Ουίγων σκοτώθηκαν ή εξορίστηκαν. Ο Κάρολος διέλυσε το Αγγλικό Κοινοβούλιο το 1681, και κυβέρνησε μόνος μέχρι το θάνατό του στις 6 Φεβρουαρίου 1685. Ασπάσθηκε δε το Ρωμαιοκαθολικισμό στη νεκρική του κλίνη. Ο Κάρολος ήταν κοινώς γνωστός ως ο «Εύθυμος Μονάρχης», μια αναφορά στη ζωτικότητα και τον ηδονισμό της αυλής του, και τη γενική ανακούφιση από την επιστροφή στην ομαλότητα μετά από πάνω από μια δεκαετία διακυβέρνησης από τον Όλιβερ Κρόμγουελ και τους Πουριτανούς. Η σύζυγος του Καρόλου, , δεν γέννησε παιδιά, αλλά ο Κάρολος αναγνώρισε τουλάχιστον δώδεκα νόμιμα παιδιά από διάφορες ερωμένες. Καθώς τα νόθα τέκνα αποκλείονταν από τη διαδοχή, τον διαδέχθηκε ο αδελφός του Ιάκωβος. (el)
  • Karl II. (englisch Charles II, auch The Merry Monarch genannt; * 29. Mai 1630 in London; † 6. Februar 1685 ebenda) aus dem Hause Stuart war König von England, Schottland und Irland (durch die Monarchisten am 30. Januar 1649 ausgerufen; Thronbesteigung nach der Wiederherstellung der Königswürde am 29. Mai 1660). (de)
  • Charles II (29 May 1630 – 6 February 1685) was king of England, Scotland, and Ireland. He was king of Scotland from 1649 until his deposition in 1651, and king of England, Scotland and Ireland from the 1660 Restoration of the monarchy until his death in 1685. Charles II was the eldest surviving child of Charles I of England, Scotland and Ireland and Henrietta Maria of France. After Charles I's execution at Whitehall on 30 January 1649, at the climax of the English Civil War, the Parliament of Scotland proclaimed Charles II king on 5 February 1649. However, England entered the period known as the English Interregnum or the English Commonwealth, and the country was a de facto republic led by Oliver Cromwell. Cromwell defeated Charles II at the Battle of Worcester on 3 September 1651, and Charles fled to mainland Europe. Cromwell became virtual dictator of England, Scotland and Ireland. Charles spent the next nine years in exile in France, the Dutch Republic and the Spanish Netherlands. A political crisis that followed the death of Cromwell in 1658 resulted in the restoration of the monarchy, and Charles was invited to return to Britain. On 29 May 1660, his 30th birthday, he was received in London to public acclaim. After 1660, all legal documents stating a regnal year did so as if he had succeeded his father as king in 1649. Charles's English parliament enacted laws known as the Clarendon Code, designed to shore up the position of the re-established Church of England. Charles acquiesced to the Clarendon Code even though he favoured a policy of religious tolerance. The major foreign policy issue of his early reign was the Second Anglo-Dutch War. In 1670, he entered into the Treaty of Dover, an alliance with his cousin King Louis XIV of France. Louis agreed to aid him in the Third Anglo-Dutch War and pay him a pension, and Charles secretly promised to convert to Catholicism at an unspecified future date. Charles attempted to introduce religious freedom for Catholics and Protestant dissenters with his 1672 Royal Declaration of Indulgence, but the English Parliament forced him to withdraw it. In 1679, Titus Oates's revelations of a supposed Popish Plot sparked the Exclusion Crisis when it was revealed that Charles's brother and heir presumptive, James, Duke of York, was a Catholic. The crisis saw the birth of the pro-exclusion Whig and anti-exclusion Tory parties. Charles sided with the Tories, and, following the discovery of the Rye House Plot to murder Charles and James in 1683, some Whig leaders were executed or forced into exile. Charles dissolved the English Parliament in 1681, and ruled alone until his death in 1685. He was received into the Catholic Church on his deathbed. Charles was one of the most popular and beloved kings of England, known as the Merry Monarch, in reference to both the liveliness and hedonism of his court and the general relief at the return to normality after over a decade of rule by Cromwell and the Puritans. Charles's wife, Catherine of Braganza, bore no live children, but Charles acknowledged at least twelve illegitimate children by various mistresses. He was succeeded by his brother James. (en)
  • Karlo la 2-a (anglalingve Charles II of England) (naskiĝis la 29-an de majo 1630 – mortis la 6-an de februaro 1685), estis la reĝo de Anglio, de Skotio kaj de Irlando ekde la 30-a de januaro 1649 (jure) aŭ la 29-a de majo 1660 (fakte) ĝis sia morto. Lia patro, Karlo la 1-a, estis ekzekutita en 1649, post la angla enlanda milito. La monarkio estis tiam forigita, kaj Britio fariĝis unuiĝinta respubliko estrata de Oliver Cromwell, la Lord Protector. En 1660, iomete post la morto de Cromwell, la monarkio estis restarigita de Karlo la 2-a. Male de lia patro, Karlo la 2-a estis sufiĉe talenta por regi la Parlamenton : li estas tial ofte rigardata kiel unu el la plej grandaj reĝoj de Anglio. Dum lia reĝado disvolviĝis la du ĉefaj anglaj politikaj partioj, Whig kaj Tory. Tiu reĝo estis fama pro siaj multaj eksteredzaj gefiloj, el kiuj li agnoskis dekkvar. Kelkfoje alinomita la Gaja Monarko (Merry Monarch), Karlo la 2-a estis grava patrono de arto, kaj estis pli tolerema ol la plimulto el siaj antaŭuloj. Per sia konvertiĝo al katolikismo sur sia mortlito, Karlo la 2-a fariĝis la unua katolika reĝo de Anglio ekde la morto de Maria la 1-a en 1558. Antaŭ ol morti, la reĝo firme subtenis sian posteulon, Jakobo la 2-a, kiu estis ankaŭ katolika. (eo)
  • Carlos II (Palacio de St. James, Londres, 29 de mayo de 1630 - Palacio de Whitehall, Londres, 6 de febrero de 1685) fue rey de Inglaterra, Escocia e Irlanda desde el 29 de mayo de 1660 hasta su muerte. Su padre, Carlos I, fue ejecutado en 1649 tras la Guerra Civil Inglesa; la monarquía fue entonces abolida y el país se convirtió en una república bajo el mando de Oliver Cromwell, el «Lord Protector». En 1660, dos años después de la muerte de Cromwell, se restauró la monarquía bajo Carlos II. A diferencia de su padre, Carlos II fue hábil en su relación con el Parlamento. Fue durante su reinado cuando se desarrollaron los partidos Whig (liberal) y Tory (conservador). Se hizo célebre por sus numerosos hijos ilegítimos, de los que reconoció a catorce. Conocido como «el Alegre Monarca», Carlos II favoreció las artes y las ciencias y, antipuritano, fue menos restrictivo que sus predecesores al mandar abrir de nuevo los teatros en 1660, cerrados desde 1642. Al abrazar el catolicismo en su lecho de muerte, Carlos II se convirtió en el primer católico que reinaba en Inglaterra desde la muerte de María I en 1558, y en Escocia desde la deposición de su bisabuela María, Reina de los Escoceses, en 1567. (es)
  • Karlos II.a (ingelesez: Charles II; St. James jauregia, Londres, 1630eko maiatzaren 29a – Whitehall jauregia, Londres, 1685eko otsailaren 6a) Ingalaterra, Eskozia eta Irlandako erregea izan zen 1660-1685 bitartean. (eu)
  • Bhí Séarlas II (29 Bealtaine 1630 - 6 Feabhra 1685) ina rí ar Shasana, Albain agus Éirinn. Tháinig sé i gcóróin mar chomharba a athar, Séarlas I, nuair a tháinig deireadh le ré Chromail sa bhliain 1660. Rinneadh é a chórónú ar 23 Aibreán 1661 agus mhair a réimeas go dtí 1685. Níor saolaíodh aon pháiste dlisteanach dó agus tháinig a dheartháir Séamus II, Diúc Eabhraic, i gcomharbacht air. (ga)
  • Charles II (1630-1685) adalah seorang raja yang memerintah seluruh kerajaan Inggris, Skotlandia, dan Irlandia. Ayahnya, Charles I, dieksekusi pada tanggal 30 Januari 1649 saat akhir . Setelah Oliver Cromwell wafat, Charles II kembali dari pembuangannya di Prancis dan menduduki tahta kerajaan Inggris. (in)
  • Charles II (né le 29 mai 1630 au palais St. James à Londres – mort le 6 février 1685 au palais de Whitehall à Londres) est roi d'Angleterre, d'Écosse et d'Irlande de 1660 à sa mort. Il est le fils du roi Charles Ier, exécuté au palais de Whitehall en 1649, au paroxysme de la première Révolution anglaise et de la reine née Henriette-Marie de France. Il est cousin germain du roi Louis XIV de France et de la reine de France Marie-Thérèse d'Autriche, de l'électeur Charles Ier Louis du Palatinat, du duc Charles-Emmanuel II de Savoie, de l'électrice Sophie de Hanovre. Bien que le Parlement d'Écosse ait proclamé le jeune Charles roi d'Angleterre et d'Irlande à Édimbourg quelques jours après l'exécution de son père, le Parlement d'Angleterre vote une loi interdisant une telle succession et entre dans un interrègne où le pays, devenu Commonwealth d'Angleterre, devient de facto une république dirigée par Oliver Cromwell. Charles, à peine âgé de 20 ans, est vaincu par Cromwell à Worcester en 1651 et doit fuir l'Angleterre. Tandis que Cromwell gouverne le pays en quasi-dictateur, Charles passe près d'une décennie en exil en France, dans les Provinces-Unies et dans les Pays-Bas espagnols. La mort de Cromwell, en 1658, donne lieu à une crise politique qui permet la restauration de la monarchie. Invité à rentrer en Grande-Bretagne, Charles est acclamé lors de son entrée dans Londres, le jour de son trentième anniversaire. Le Parlement cavalier vote les lois du code Clarendon pour rétablir l'Église d'Angleterre. Charles accepte le code, bien que lui-même favorise une politique de tolérance religieuse. En politique étrangère, le début de son règne est marqué par la Deuxième Guerre anglo-néerlandaise. En 1670, Charles signe en secret le traité de Douvres avec son cousin germain et ex-beau-frère Louis XIV : ce dernier accepte d'aider Charles lors de la Troisième Guerre anglo-néerlandaise, tandis que Charles s'engage à se convertir au catholicisme à une date non précisée. Charles tente d'introduire une plus grande liberté de religion pour les catholiques et les protestants non conformistes avec sa déclaration d'indulgence royale de 1672, mais le Parlement anglais refuse de la voter. En 1679, les révélations de Titus Oates sur un prétendu « complot papiste » entraînent la crise de l'Exclusion Bill, un projet de loi visant à exclure de la succession au trône le frère cadet et héritier présomptif de Charles, Jacques Stuart, en raison de sa foi catholique. Cette crise entraîne la naissance du parti whig, favorable au Bill, et du parti tory, qui lui est opposé. À la suite de la découverte du complot de Rye-House, qui visait à assassiner Charles et Jacques, le roi s'allie aux Tories, et plusieurs Whigs d'importance sont exécutés ou exilés. Après avoir dissous le Parlement d'Angleterre plusieurs fois et vu le projet d'Exclusion Bill perdre toute assise populaire, Charles gouverna seul à partir de 1681 jusqu'à sa mort quatre ans plus tard. Il se convertit au catholicisme sur son lit de mort. L'hédonisme qui règne à la cour de Charles II et le soulagement consécutif à la fin d'une décennie passée sous la férule de Cromwell et des puritains lui ont valu le surnom de Merry Monarch, « le monarque joyeux ». Si son épouse, Catherine de Bragance, ne lui donne pas d'enfants, il engendre en revanche une douzaine d'enfants adultérins avec ses diverses maîtresses. Comme il n'a pas d'héritier légitime, c'est son frère Jacques qui lui succède sur le trône. (fr)
  • Carlo II Stuart (Londra, 29 maggio 1630 – Londra, 6 febbraio 1685) è stato re d'Inghilterra, Scozia, Irlanda e Francia dal 30 gennaio 1649 (de iure) o dal 29 maggio 1660 (de facto), al 6 febbraio 1685. Secondo i realisti, Carlo divenne re il 30 gennaio del 1649 quando suo padre, Carlo I Stuart, fu decapitato dinanzi alla residenza reale, il palazzo di Whitehall. Tuttavia il parlamento si rifiutò di proclamare Carlo re, e in Inghilterra ebbe inizio il periodo repubblicano, sotto il protettorato di Oliver Cromwell, che divenne lord protettore del Commonwealth britannico. Al contrario, il parlamento di Scozia nominò Carlo re di Scozia il 5 febbraio 1649 nella città di Edimburgo. Fu incoronato re di Scozia presso Scone il 1º gennaio 1651. Dopo la battaglia di Worcester del 3 settembre 1651 fu costretto a lasciare l'Inghilterra e si rifugiò per i nove anni che seguirono tra Francia, Repubblica delle Province Unite e Paesi Bassi del Sud. Quando nel 1659 il protettorato retto da Richard Cromwell, figlio di Oliver, cadde, il generale George Monck invitò formalmente Carlo a tornare in patria dove avrebbe governato da re. Il 25 maggio del 1660 Carlo sbarcò sul suolo inglese e il 29, giorno del suo trentesimo compleanno, entrò trionfalmente a Londra. Il 23 aprile 1661 venne incoronato re d'Inghilterra, Scozia e Irlanda nell'abbazia di Westminster, come tradizione. Nel 1679 Carlo decise di abolire il parlamento e governò da sovrano assoluto fino al giorno della sua morte, avvenuta il 6 febbraio del 1685. Carlo II fu noto anche con il nome Merrie Monarch (monarca allegro), a sottolineare il clima di edonismo della sua corte e il sollievo generale procurato dal ritorno a una situazione di normalità dopo l'esperienza repubblicana con i Cromwell e i puritani. La moglie di Carlo, Caterina di Braganza, era sterile, tuttavia il sovrano ebbe dodici figli illegittimi con varie amanti. (it)
  • チャールズ2世(英語: Charles II, 1630年5月29日 - 1685年2月6日)は、王政復古期ステュアート朝のイングランド、スコットランド、アイルランドの王(在位:1660年5月29日 - 1685年2月6日)。 (ja)
  • 찰스 2세(Charles II, 1630년 5월 29일 ~ 1685년 2월 6일) 는 1660년부터 1685년까지 영국을 통치하던 왕이다. 찰스 1세의 아들로 아버지가 청교도 혁명으로 처형된 후 스코틀랜드에서 즉위하였으나, 던바·워스터 싸움에서 올리버 크롬웰에게 패한 후 프랑스로 망명하였다. 1660년 왕정 복고에 따라 귀국하여 이듬해 즉위하였다. 그는 비국교도를 탄압하고 왕권을 확대하는 정책을 취하였으며, 1666년 네덜란드와의 전쟁, 전염병, 런던의 큰 화재(런던 대화재)로 시달렸다. 1670년 프랑스의 루이 14세로부터 군비를 지원받아 을 일으켰다. 후에 의회와 대립이 심해져서 의회는 로마 가톨릭 교도들의 공직 진출을 제한하는 법인 '심사율', ''을 제정하여 왕의 전제 정치에 대항하였다. 1685년 5월 29일, 향년 56세로 사망했다. 찰스 2세는 과학과 연극에 관심이 많아 이를 보호·육성하였다. 찰스 2세도 1630년대의 어린 시절에는 여장을 하였다고 전해진다. 1685년 찰스 2세는 고지혈증의심과 노년이 되어 결국 사망을 하였다. 후임은 동생 제임스 2세가 우선적으로 왕을 부임을 하였다. (ko)
  • Karel II (Engels: Charles) (St. James's Palace (Londen), 29 mei 1630 – Palace of Whitehall (Londen), 6 februari 1685) was koning van Engeland, Schotland en Ierland van 1660 tot 1685. Hij was de tweede zoon van koning Karel I en koningin Henriëtta Maria, een zuster van koning Lodewijk XIII van Frankrijk. (nl)
  • Karol II (ur. 29 maja 1630 w St. James’s Palace, Londyn, zm. 6 lutego 1685 w Whitehall, Londyn) – król Anglii i Szkocji w latach 1649–1685 (de iure) lub 1660-1685 (de facto), syn Karola I Stuarta, króla Anglii i Szkocji i Henrietty Marii, córki Henryka IV Burbona, króla Francji. (pl)
  • Carlos II (Londres, 29 de maio de 1630 – Londres, 6 de fevereiro de 1685) foi o Rei da Inglaterra, Escócia e Irlanda de 1660 até sua morte. Seu pai Carlos I foi executado no Palácio de Whitehall em 31 de janeiro de 1649, no auge da Guerra Civil Inglesa. O parlamento escocês o proclamou rei, porém Oliver Cromwell o derrotou na Batalha de Worcester, em 3 de setembro de 1651 e Carlos fugiu para a Europa continental. Cromwell se transformou no governante da Inglaterra, Escócia e Irlanda; Carlos passou nove anos em exílio na França, Províncias Unidas e nos Países Baixos Espanhóis. Após a morte de Cromwell em 1658, uma crise política resultou na restauração da monarquia, com Carlos sendo convidado a retornar para a Grã-Bretanha. Em 29 de maio de 1660, seu aniversário de trinta anos, ele foi recebido em Londres com grande aclamação pública. Depois disso, todos os documentos legais foram datados como se ele tivesse sucedido seu pai em 1649. O parlamento inglês aprovou leis conhecidas como o Código Clarendon, criado para fortalecer a posição da restabelecida Igreja Anglicana. Ele concordou com o código, mesmo sendo a favor de uma política de tolerância religiosa. A principal questão estrangeira do início de seu reinado foi a Segunda Guerra Anglo-Holandesa. Em 1670, assinou o Tratado Secreto de Dover, uma aliança com o seu primo Luís XIV de França. O rei francês concordava em auxiliar o inglês na Terceira Guerra Anglo-Holandesa e pagar uma pensão a Carlos, em troca Carlos prometia se converter ao catolicismo em uma data futura não especificada. Ele tentou em 1672 introduzir liberdade religiosa aos católicos e dissidentes protestantes, com sua Real Declaração de Indulgência, porém o parlamento inglês forçou sua retirada. Em 1679, as revelações de Tito Oates sobre um suposto "Complô Papista" iniciaram a Crise da Exclusão quando se descobriu que o irmão do rei, Jaime, Duque de Iorque e Albany, era um católico. A crise viu o surgimento de partidos Whig pró-exclusão e Tory antiexclusão. Carlos se aliou aos Tories e, após a descoberta de uma conspiração para matá-lo junto com o irmão em 1683, alguns líderes Whigs foram mortos ou exilados. Carlos dissolveu o parlamento em 1681, reinando sozinho até morrer em 1685. Não teve nenhum filho com sua esposa Catarina de Bragança, apesar de ter reconhecido vários ilegítimos, sendo assim sucedido por seu irmão Jaime. (pt)
  • Karl II (engelska: Charles II), född 29 maj 1630 på St. James's Palace i Westminster, London, död 6 februari 1685 på slottet Whitehall i London, var kung av England, Skottland och Irland från 30 januari 1649 (retrospektivt de jure) eller 29 maj 1660 (de facto) till sin död 1685. Hans far Karl I hade blivit avrättad 1649 efter det engelska inbördeskriget; monarkin avskaffades då och kungariket England och kungariket Skottland blev en republik under Oliver Cromwell, lordprotektorn. 1660, kort efter Cromwells död, återupprättades monarkin under Karl II. I motsats till sin far var Karl II skicklig på att hantera Englands parlament, så mycket att han fortfarande betraktas som en av Englands främsta kungar. Det var under hans regeringstid de politiska partierna whigs och tories utvecklades. Han är känd för att ha fått många oäkta barn, av vilka han erkände fjorton. Han var känd som den ”glade monarken” ("Merry Monarch") och gynnade konsterna och var mindre restriktiv än många av sina företrädare. Genom att han konverterade till katolicismen på sin dödsbädd blev Karl II den förste katolske regenten av England sedan Maria I av England dog 1558 och av Skottland sedan Maria I av Skottland avsattes 1567. Efter att ha fått avslag på sitt frieri till den svenska änkedrottningen Hedvig Eleonora, gifte han sig i maj 1662 med Katarina av Braganza. (sv)
  • Карл II (англ. Charles II, 29 мая 1630[…], Лондон — 6 февраля 1685[…], Лондон) — король Англии и Шотландии с 1660 года, старший сын Карла I и Генриетты Французской. (ru)
  • Карл ІІ (англ. Charles II; 29 травня 1630 — 6 лютого 1685) — король Англії, Шотландії й Ірландії з 1660 року, коли парламент схвалив реставрацію монархії після розвалу Співдружності Кромвеля; син Карла І. Його головним міністром був Карендон, який влаштував його шлюб з Катериною Браганською в 1662 році, був замінений у 1667 році Кабальною радою. Його плани відновити католицизм в Англії привели до війни з Нідерландами 1672-1674 років (на підтримку короля Франції Людовика XIV) і розриву з парламентом, який він розпустив у 1681 році. Він правив без парламенту в 1681-1685 роках, фінансований Людовиком XIV. Йому успадковував Яків ІІ. На честь Карла ІІ названо на острові Сент-Кіттс. (uk)
  • 查理二世(英語:Charles II;1630年5月29日-1685年2月6日),蘇格蘭及英格蘭爱尔兰国王,屬於斯圖亞特家族,生前獲得多數英國人的喜愛,以「歡樂王」、「快活王」(Merrie Monarch)聞名。 早年父親查理一世被護國公奧利弗·克倫威爾處死,廢除英國君主制,是為英吉利共和國。查理二世被迫流亡外國。1658年克伦威尔去世,由其子理查·克倫威爾繼稱護國公。理查無力鎮壓反叛的貴族與軍官,英国政坛混乱,國會遂聲明由君主制復辟,查理二世因此得以返回英国。 1660年,查理二世在多佛登陆,回到伦敦即位。1661年4月,正式加冕为不列颠国王。即位之初他就與強勢的議會妥協,謹慎地行使其有限王權。他在1665與1672年,發動兩次英荷戰爭,結果因為戰局不利,得失參半;國內政局反而捲入外國勢力的鬥爭,深受法、荷的操控與干擾。1678年,反天主教的激進派議會,利用“”釀成的政治大風暴,展開對天主教徒的強力迫害,並試圖徹底架空王權。1679年,查理二世签署國會制定的“人权保护法”,以後政治人物即使身處風暴,仍有一定的人權保障。1681年後查理掌握主動,打敗政敵並大幅提升王權,重建了其父的絕對君主制(專制王權)。 1685年查理二世去世。他為了順應民心,長期保持英國國教的信仰;但他生前一向同情天主教,临死前就皈依了天主教。他死後,弟弟詹姆斯二世继位。 查理二世被称为「歡樂王」,個性活力四射并奉行享乐主义;他意志坚定,臨機制變,精明機智,知人善任,在充满教派冲突的危机时仍能操纵大局、挽回民心。但是他在作戰外交上成果不多,1670年後英國成為法國實質上的附庸(他最寵愛的法國情婦牽線引出英法聯盟),國際地位下降成二流國家;他的最大政績是讓英國海權大幅擴張,提升英國未來爭霸的實力(參見「第二次英法百年戰爭」)。他死后没有留下合法的子嗣,但和情妇至少有14个私生子。 史家至今無法分斷查理真實的意圖,因此對他好與壞的各種行動,也就無法判斷是出於自私自利的動機,或是出於利國利民的善意;他外表高貴幽默,但內心神祕且難以捉摸,是一個不容易下定論的傳奇人物。 (zh)
dbo:activeYearsEndYear
  • 1660-01-01 (xsd:date)
dbo:activeYearsStartYear
  • 1660-01-01 (xsd:date)
dbo:child
dbo:parent
dbo:predecessor
dbo:spouse
dbo:successor
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 46688 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 67783 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 986504459 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:after
dbp:alt
  • Charles is of thin build and has chest-length curly black hair (en)
dbp:before
dbp:birthDate
  • 1630-05-29 (xsd:date)
  • (en)
dbp:birthPlace
dbp:burialDate
  • 1685-02-14 (xsd:date)
dbp:burialPlace
  • Westminster Abbey, London, England (en)
dbp:caption
  • Charles in Garter robes by John Michael Wright or studio, c. 1660–1665 (en)
dbp:coronation
  • 1651-01-01 (xsd:date)
  • 1661-04-23 (xsd:date)
dbp:deathDate
  • 1685-02-06 (xsd:date)
  • (en)
dbp:deathPlace
  • Whitehall Palace, London, England (en)
dbp:father
dbp:house
dbp:issue
  • (en)
  • Illegitimate: (en)
  • Catherine FitzCharles (en)
  • Charles Beauclerk, 1st Duke of St Albans (en)
  • Charles FitzCharles, 1st Earl of Plymouth (en)
  • Charles FitzRoy, 2nd Duke of Cleveland (en)
  • Charles Lennox, 1st Duke of Richmond (en)
  • Charlotte FitzRoy, Countess of Yarmouth (en)
  • Charlotte Lee, Countess of Lichfield (en)
  • George FitzRoy, 1st Duke of Northumberland (en)
  • Henry FitzRoy, 1st Duke of Grafton (en)
  • James Scott, 1st Duke of Monmouth (en)
  • Lady Mary Tudor (en)
dbp:issueLink
  • #Issue (en)
dbp:issuePipe
  • more... (en)
dbp:last
dbp:moretext
  • (en)
dbp:mother
dbp:name
  • Charles II (en)
dbp:next
dbp:predecessor
dbp:reason
dbp:reign
  • 1685-02-06 (xsd:date)
  • --01-30
  • --05-29
  • --09-03
dbp:rows
  • 1 (xsd:integer)
  • 2 (xsd:integer)
dbp:signature
  • CharlesIISig.svg (en)
dbp:spouse
dbp:succession
dbp:successor
dbp:title
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:years
  • 1630 (xsd:integer)
  • 1638 (xsd:integer)
  • 1649 (xsd:integer)
  • 1660 (xsd:integer)
dct:subject
schema:sameAs
rdf:type
rdfs:comment
  • Karl II. (englisch Charles II, auch The Merry Monarch genannt; * 29. Mai 1630 in London; † 6. Februar 1685 ebenda) aus dem Hause Stuart war König von England, Schottland und Irland (durch die Monarchisten am 30. Januar 1649 ausgerufen; Thronbesteigung nach der Wiederherstellung der Königswürde am 29. Mai 1660). (de)
  • Karlos II.a (ingelesez: Charles II; St. James jauregia, Londres, 1630eko maiatzaren 29a – Whitehall jauregia, Londres, 1685eko otsailaren 6a) Ingalaterra, Eskozia eta Irlandako erregea izan zen 1660-1685 bitartean. (eu)
  • Bhí Séarlas II (29 Bealtaine 1630 - 6 Feabhra 1685) ina rí ar Shasana, Albain agus Éirinn. Tháinig sé i gcóróin mar chomharba a athar, Séarlas I, nuair a tháinig deireadh le ré Chromail sa bhliain 1660. Rinneadh é a chórónú ar 23 Aibreán 1661 agus mhair a réimeas go dtí 1685. Níor saolaíodh aon pháiste dlisteanach dó agus tháinig a dheartháir Séamus II, Diúc Eabhraic, i gcomharbacht air. (ga)
  • Charles II (1630-1685) adalah seorang raja yang memerintah seluruh kerajaan Inggris, Skotlandia, dan Irlandia. Ayahnya, Charles I, dieksekusi pada tanggal 30 Januari 1649 saat akhir . Setelah Oliver Cromwell wafat, Charles II kembali dari pembuangannya di Prancis dan menduduki tahta kerajaan Inggris. (in)
  • チャールズ2世(英語: Charles II, 1630年5月29日 - 1685年2月6日)は、王政復古期ステュアート朝のイングランド、スコットランド、アイルランドの王(在位:1660年5月29日 - 1685年2月6日)。 (ja)
  • 찰스 2세(Charles II, 1630년 5월 29일 ~ 1685년 2월 6일) 는 1660년부터 1685년까지 영국을 통치하던 왕이다. 찰스 1세의 아들로 아버지가 청교도 혁명으로 처형된 후 스코틀랜드에서 즉위하였으나, 던바·워스터 싸움에서 올리버 크롬웰에게 패한 후 프랑스로 망명하였다. 1660년 왕정 복고에 따라 귀국하여 이듬해 즉위하였다. 그는 비국교도를 탄압하고 왕권을 확대하는 정책을 취하였으며, 1666년 네덜란드와의 전쟁, 전염병, 런던의 큰 화재(런던 대화재)로 시달렸다. 1670년 프랑스의 루이 14세로부터 군비를 지원받아 을 일으켰다. 후에 의회와 대립이 심해져서 의회는 로마 가톨릭 교도들의 공직 진출을 제한하는 법인 '심사율', ''을 제정하여 왕의 전제 정치에 대항하였다. 1685년 5월 29일, 향년 56세로 사망했다. 찰스 2세는 과학과 연극에 관심이 많아 이를 보호·육성하였다. 찰스 2세도 1630년대의 어린 시절에는 여장을 하였다고 전해진다. 1685년 찰스 2세는 고지혈증의심과 노년이 되어 결국 사망을 하였다. 후임은 동생 제임스 2세가 우선적으로 왕을 부임을 하였다. (ko)
  • Karel II (Engels: Charles) (St. James's Palace (Londen), 29 mei 1630 – Palace of Whitehall (Londen), 6 februari 1685) was koning van Engeland, Schotland en Ierland van 1660 tot 1685. Hij was de tweede zoon van koning Karel I en koningin Henriëtta Maria, een zuster van koning Lodewijk XIII van Frankrijk. (nl)
  • Karol II (ur. 29 maja 1630 w St. James’s Palace, Londyn, zm. 6 lutego 1685 w Whitehall, Londyn) – król Anglii i Szkocji w latach 1649–1685 (de iure) lub 1660-1685 (de facto), syn Karola I Stuarta, króla Anglii i Szkocji i Henrietty Marii, córki Henryka IV Burbona, króla Francji. (pl)
  • Карл II (англ. Charles II, 29 мая 1630[…], Лондон — 6 февраля 1685[…], Лондон) — король Англии и Шотландии с 1660 года, старший сын Карла I и Генриетты Французской. (ru)
  • Карл ІІ (англ. Charles II; 29 травня 1630 — 6 лютого 1685) — король Англії, Шотландії й Ірландії з 1660 року, коли парламент схвалив реставрацію монархії після розвалу Співдружності Кромвеля; син Карла І. Його головним міністром був Карендон, який влаштував його шлюб з Катериною Браганською в 1662 році, був замінений у 1667 році Кабальною радою. Його плани відновити католицизм в Англії привели до війни з Нідерландами 1672-1674 років (на підтримку короля Франції Людовика XIV) і розриву з парламентом, який він розпустив у 1681 році. Він правив без парламенту в 1681-1685 роках, фінансований Людовиком XIV. Йому успадковував Яків ІІ. На честь Карла ІІ названо на острові Сент-Кіттс. (uk)
  • تشارلز الثاني (Charles II) (ولد في 9 مايو/أيار1630-6 فبراير /شباط 1685). كان هو الحاكم للممالك الثلاث ؛إنجلترا واسكتلندا وأيرلندا. أُعدِمَ والد تشارلز الثاني، الملك تشارلز الأول، في قصر وايت هول وذلك في الثلاثين من شهر يناير عام 1649 في أوج الحرب الأهلية الإنجليزية. وعلى الرغم من أن برلمان اسكتلندا قد أعلن تشارلز الثاني ملكاً على بريطانيا العظمى وأيرلندا في إدنبرة في اليوم السادس من شهر فبراير عام 1649، فقد أصدر البرلمان البريطاني عوضاً عن ذلك قانوناً جعل أي إعلان من هذا القبيل غير قانوني. دخلت إنجلترا فترة تُعرف باسم فترة انتقال السلطة الإنجليزية أو الكومنولث الإنجليزي، وكانت البلاد بحكم الأمر دولة جمهورية بقيادة أوليفر كرومويل. هزَم كرومويل تشارلز الثاني في معركة ووستر في الثالث من شهر أيلول عام 1651، وهرب تشارلز بعد ذلك إلى قارة أوروبا. أصبح كرومويل الحاكم الفعلي لإنجلترا واسكتلندا وأير (ar)
  • Carles II (29 de maig de 1630 – 6 de febrer de 1685 rei d'Anglaterra, d'Escòcia i d'Irlanda. Segons els monàrquics, Carles II va esdevenir rei d'Anglaterra i d'Escòcia a partir del moment de l'execució del seu pare Carles I el 30 de gener de 1649 durant la Revolució Anglesa; ara bé, el Parlament d'Anglaterra no el va reconèixer com a rei, però, per la seva banda, el 5 de febrer de 1649, el Parlament d'Escòcia sí que el va proclamar. Tanmateix, després de la seva derrota a la (3 de setembre de 1651) Carles II va marxar a l'exili durant nou anys al continent europeu, on va viure a França, les Províncies Unides dels Països Baixos i Països Baixos espanyols. (ca)
  • Karel II. Stuart (29. května 1630 – 6. února 1685) byl král Anglie, Skotska a Irska. Jeho otec, král Karel I. Stuart podlehl svým protivníkům a anglickému parlamentu v občanské válce a byl 30. ledna 1649 popraven. Parlament nejmenoval Karla II. jeho nástupcem, ale dokonce vydal nařízení označující toto jmenování nezákonným. Anglie se de facto stala republikou a země byla řízena Oliverem Cromwellem. Skotsko bylo nezávislým královstvím a tak ho skotský parlament jmenoval 5. února 1649 skotským králem. Karel II. byl korunován jako skotský panovník 1. ledna 1651. Po porážce od Cromwellova vojska 3. září 1651 v bitvě u Worcesteru unikl na kontinent, kde strávil dalších devět let. (cs)
  • Ο Kάρολος B΄ (Charles II of England, 29 Μαΐου 1630 – 6 Φεβρουαρίου 1685) ήταν βασιλιάς της Αγγλίας, της Σκωτίας και της Ιρλανδίας. Ο πατέρας του Καρόλου Β΄, Βασιλιάς Κάρολος Α΄, εκτελέσθηκε στο στις 30 Ιανουαρίου 1649, ως αποκορύφωμα του Αγγλικού Εμφυλίου Πολέμου. Αν και το διακήρυξε τον Κάρολο Β΄ Βασιλιά της Μεγάλης Βρετανίας και της Ιρλανδίας στο Εδιμβούργο στις 5 Φεβρουαρίου 1649, το αντίθετα πέρασε ένα ψήφισμα που έκανε κάθε τέτοια διακήρυξη στην Αγγλία και την Ιρλανδία παράνομη. Η Αγγλία εισήλθε στην περίοδο γνωστή ως η ή η και η χώρα ήταν μια de facto δημοκρατία, με ηγέτη τον Όλιβερ Κρόμγουελ. Ο Κρόμγουελ νίκησε τον Κάρολο στη στις 3 Σεπτεμβρίου 1651, και ο Κάρολος έφυγε στην ηπειρωτική Ευρώπη. Ο Κρόμγουελ έγινε ουσιαστικός δικτάτορας της Αγγλίας, της Σκωτίας και της Ιρλανδίας. (el)
  • Charles II (29 May 1630 – 6 February 1685) was king of England, Scotland, and Ireland. He was king of Scotland from 1649 until his deposition in 1651, and king of England, Scotland and Ireland from the 1660 Restoration of the monarchy until his death in 1685. (en)
  • Karlo la 2-a (anglalingve Charles II of England) (naskiĝis la 29-an de majo 1630 – mortis la 6-an de februaro 1685), estis la reĝo de Anglio, de Skotio kaj de Irlando ekde la 30-a de januaro 1649 (jure) aŭ la 29-a de majo 1660 (fakte) ĝis sia morto. Lia patro, Karlo la 1-a, estis ekzekutita en 1649, post la angla enlanda milito. La monarkio estis tiam forigita, kaj Britio fariĝis unuiĝinta respubliko estrata de Oliver Cromwell, la Lord Protector. En 1660, iomete post la morto de Cromwell, la monarkio estis restarigita de Karlo la 2-a. (eo)
  • Carlos II (Palacio de St. James, Londres, 29 de mayo de 1630 - Palacio de Whitehall, Londres, 6 de febrero de 1685) fue rey de Inglaterra, Escocia e Irlanda desde el 29 de mayo de 1660 hasta su muerte. Su padre, Carlos I, fue ejecutado en 1649 tras la Guerra Civil Inglesa; la monarquía fue entonces abolida y el país se convirtió en una república bajo el mando de Oliver Cromwell, el «Lord Protector». En 1660, dos años después de la muerte de Cromwell, se restauró la monarquía bajo Carlos II. (es)
  • Charles II (né le 29 mai 1630 au palais St. James à Londres – mort le 6 février 1685 au palais de Whitehall à Londres) est roi d'Angleterre, d'Écosse et d'Irlande de 1660 à sa mort. Il est le fils du roi Charles Ier, exécuté au palais de Whitehall en 1649, au paroxysme de la première Révolution anglaise et de la reine née Henriette-Marie de France. Il est cousin germain du roi Louis XIV de France et de la reine de France Marie-Thérèse d'Autriche, de l'électeur Charles Ier Louis du Palatinat, du duc Charles-Emmanuel II de Savoie, de l'électrice Sophie de Hanovre. (fr)
  • Carlo II Stuart (Londra, 29 maggio 1630 – Londra, 6 febbraio 1685) è stato re d'Inghilterra, Scozia, Irlanda e Francia dal 30 gennaio 1649 (de iure) o dal 29 maggio 1660 (de facto), al 6 febbraio 1685. Carlo II fu noto anche con il nome Merrie Monarch (monarca allegro), a sottolineare il clima di edonismo della sua corte e il sollievo generale procurato dal ritorno a una situazione di normalità dopo l'esperienza repubblicana con i Cromwell e i puritani. La moglie di Carlo, Caterina di Braganza, era sterile, tuttavia il sovrano ebbe dodici figli illegittimi con varie amanti. (it)
  • Carlos II (Londres, 29 de maio de 1630 – Londres, 6 de fevereiro de 1685) foi o Rei da Inglaterra, Escócia e Irlanda de 1660 até sua morte. Seu pai Carlos I foi executado no Palácio de Whitehall em 31 de janeiro de 1649, no auge da Guerra Civil Inglesa. O parlamento escocês o proclamou rei, porém Oliver Cromwell o derrotou na Batalha de Worcester, em 3 de setembro de 1651 e Carlos fugiu para a Europa continental. Cromwell se transformou no governante da Inglaterra, Escócia e Irlanda; Carlos passou nove anos em exílio na França, Províncias Unidas e nos Países Baixos Espanhóis. (pt)
  • Karl II (engelska: Charles II), född 29 maj 1630 på St. James's Palace i Westminster, London, död 6 februari 1685 på slottet Whitehall i London, var kung av England, Skottland och Irland från 30 januari 1649 (retrospektivt de jure) eller 29 maj 1660 (de facto) till sin död 1685. Hans far Karl I hade blivit avrättad 1649 efter det engelska inbördeskriget; monarkin avskaffades då och kungariket England och kungariket Skottland blev en republik under Oliver Cromwell, lordprotektorn. 1660, kort efter Cromwells död, återupprättades monarkin under Karl II. (sv)
  • 查理二世(英語:Charles II;1630年5月29日-1685年2月6日),蘇格蘭及英格蘭爱尔兰国王,屬於斯圖亞特家族,生前獲得多數英國人的喜愛,以「歡樂王」、「快活王」(Merrie Monarch)聞名。 早年父親查理一世被護國公奧利弗·克倫威爾處死,廢除英國君主制,是為英吉利共和國。查理二世被迫流亡外國。1658年克伦威尔去世,由其子理查·克倫威爾繼稱護國公。理查無力鎮壓反叛的貴族與軍官,英国政坛混乱,國會遂聲明由君主制復辟,查理二世因此得以返回英国。 1660年,查理二世在多佛登陆,回到伦敦即位。1661年4月,正式加冕为不列颠国王。即位之初他就與強勢的議會妥協,謹慎地行使其有限王權。他在1665與1672年,發動兩次英荷戰爭,結果因為戰局不利,得失參半;國內政局反而捲入外國勢力的鬥爭,深受法、荷的操控與干擾。1678年,反天主教的激進派議會,利用“”釀成的政治大風暴,展開對天主教徒的強力迫害,並試圖徹底架空王權。1679年,查理二世签署國會制定的“人权保护法”,以後政治人物即使身處風暴,仍有一定的人權保障。1681年後查理掌握主動,打敗政敵並大幅提升王權,重建了其父的絕對君主制(專制王權)。 1685年查理二世去世。他為了順應民心,長期保持英國國教的信仰;但他生前一向同情天主教,临死前就皈依了天主教。他死後,弟弟詹姆斯二世继位。 (zh)
rdfs:label
  • Charles II of England (en)
  • تشارلز الثاني ملك إنجلترا (ar)
  • Carles II d'Anglaterra i d'Escòcia (ca)
  • Karel II. Stuart (cs)
  • Karl II. (England) (de)
  • Κάρολος Β΄ της Αγγλίας (el)
  • Karlo la 2-a (Anglio) (eo)
  • Carlos II de Inglaterra (es)
  • Karlos II.a Ingalaterrakoa eta Eskoziakoa (eu)
  • Charles II (roi d'Angleterre) (fr)
  • Séarlas II, Rí Shasana, na hÉireann agus na hAlban (ga)
  • Charles II dari Inggris (in)
  • チャールズ2世 (イングランド王) (ja)
  • Carlo II d'Inghilterra (it)
  • 찰스 2세 (ko)
  • Karol II Stuart (pl)
  • Karel II van Engeland (nl)
  • Carlos II de Inglaterra (pt)
  • Карл II (король Англии) (ru)
  • Karl II av England (sv)
  • Карл II (король Англії) (uk)
  • 查理二世 (英格兰) (zh)
owl:sameAs
skos:exactMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
foaf:name
  • Charles II (en)
is dbo:child of
is dbo:commander of
is dbo:country of
is dbo:keyPerson of
is dbo:knownFor of
is dbo:monarch of
is dbo:namedAfter of
is dbo:parent of
is dbo:partner of
is dbo:predecessor of
is dbo:relation of
is dbo:relative of
is dbo:spouse of
is dbo:successor of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:after of
is dbp:allegiance of
is dbp:appointed of
is dbp:author of
is dbp:characters of
is dbp:commander of
is dbp:employer of
is dbp:father of
is dbp:founder of
is dbp:leader of
is dbp:monarch of
is dbp:mother of
is dbp:namedFor of
is dbp:next of
is dbp:parents of
is dbp:partner of
is dbp:patrons of
is dbp:predecessor of
is dbp:relatives of
is dbp:spouse of
is dbp:subject of
is dbp:successor of
is dbp:title of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of