In linguistics, an adjective (abbreviated adj) is a word that modifies a noun or noun phrase or describes its referent. Its semantic role is to change information given by the noun. Adjectives are one of the main parts of speech of the English language, although historically they were classed together with nouns. Certain words that were traditionally considered to be adjectives, including the, this, my, etc., are today usually classed separately, as determiners.

Property Value
dbo:abstract
  • النعت هو من التوابع، ويسمى الصفة أيضا، ويأتي لبيان صفة الاسم الذي يتبعه في الإعراب.مثال: * الهواء نعمة عظيمة.كلمة عظيمة هي النعت (الصفة). فهي تصف النعمة بالعظمة. * "لمن الملك اليوم لله الواحد القهار".كلمتي الواحد والقهار هما النعتان، فقد وصفتا الله، سبحانه وتعالى، بالواحد وبالقهار. (ar)
  • L'adjectiu és una de les categories que comprèn la morfologia tradicional. Un adjectiu és la paraula que explica com són les coses, persones, idees o qualsevol entitat que pugui ser designada amb un nom substantiu. Com a categoria independent, és una de les més tardanes a aparèixer, ja que abans es considerava un tipus de nom i durant segles se'l relacionava amb el verb (pels participis). Antigament es classificava el determinant com un tipus d'adjectiu. (ca)
  • Přídavné jméno (též adjektivum, z latinského nomen adiectivum < adiectum „to, co leží vedle“) je ohebný slovní druh, který označuje vlastnosti nebo vztahy podstatných jmen. V jazycích, které rozlišují rody, se přídavné jméno zpravidla shoduje s rodem podstatného jména, které rozvíjí. Ve větě mají nejčastěji funkci přívlastku shodného nebo doplňku. (cs)
  • Επίθετο είναι το μέρος του λόγου που δείχνει ένα χαρακτηριστικό, μια ιδιότητα ή μια ποιότητα στο ουσιαστικό της πρότασης (πχ το μεγαλο σπιτι, η σπασμένη πόρτα, ο όμορφος άνθρωπος). Το επίθετο σε ορισμένες περιπτώσεις χρησιμοποιείται χωρίς το ουσιαστικό όταν αυτό εννοείται απο τους συμμετέχοντες π.χ. Τα μικρά (εννοείται παιδιά) χρειάζονται φροντίδα. Έχει τρία γένη, αρσενικό (πχ ο φανταστικός), θηλυκό (πχ η φανταστική) και ουδέτερο (πχ το φανταστικό) και δύο αριθμούς: ενικό και πληθυντικό Έχει επίσης βαθμούς, που χρησιμεύουν στη σύγκριση. Οι βαθμοί είναι ο θετικός (πχ φτωχός), ο συγκριτικός (πχ φτωχότερος, πιο φτωχός) και υπερθετικός (πχ φτωχότατος, ο πιο φτωχός) Υπάρχουν πολλοί τρόποι για να κλίνεις ένα επίθετο: * Επίθετα σε -ος -η -ο: Ενικός: -ος -η -ο Πληθυντικός: -οι -ες -α, -ων -ων -ων, -ους -ες -α * Επίθετα σε -ος -α -ο: Ενικός: -ος -α -ο, -ου -ας -ου, -ο -α -ο Πληθυντικός: -οι -ες -α, -ων -ων -ων, -ους -ες -α * Επίθετα σε -ός -ιά -ό: Ενικός: -ός -ιά -ό, -ού -ιάς -ού, -ό -ιά -ό Πληθυντικός: -οί -ές -ά, -ών -ών -ών, -ούς -ές -ά * Επίθετα σε -ύς -ιά -ύ: Ενικός: -ύς -ιά -ύ, -~ -ιάς -~, -ύ -ιά -ύ Πληθυντικός: -ιοί -ιές -ιά, -ιών -ιών -ιών, -ιούς -ιές -ιά * Επίθετα σε -ής -ιά -ί: Ενικός: -ής -ιά -ί, -ιού/-ή -ιάς -ιού/-ή, -ή -ιά -ί Πληθυντικός: -ιοί -ιές -ιά, -ιών -ιών -ιών, ιούς -ιές, -ιά * Επίθετα σε -ης -α -ικο Ενικός: -ης -α -ικο, -η -ας -ικου, -η -α ικο Πληθυντικός: -ηδες -ες -ικα, -ηδων -~ -ικων, -ηδες -ες -ικα Υπάρχουν και ανώμαλα επίθετα, όπως ο πολύς κτλ. (el)
  • In linguistics, an adjective (abbreviated adj) is a word that modifies a noun or noun phrase or describes its referent. Its semantic role is to change information given by the noun. Adjectives are one of the main parts of speech of the English language, although historically they were classed together with nouns. Certain words that were traditionally considered to be adjectives, including the, this, my, etc., are today usually classed separately, as determiners. (en)
  • Adjektivo estas vorto, kiu iel modifas la sencon de substantivo. En Esperanto kaj multaj aliaj lingvoj (interalie la norma angla, la latinidaj lingvoj, kaj la helena), adjektivoj estas distingaj kaj de verboj kaj de adverboj; sed en kelkaj lingvoj, ekzemple la oseta, adjektivoj kaj adverboj estas la sama vortklaso. En la germana lingvo la adjektivoj estas ankaŭ adverboj, sed la lingvo havas ankaŭ aliajn adverbojn. En aliaj lingvoj (ekzemple, la korea) adjektivoj estas netransitivaj verboj. En Esperanto adjektivoj povas esti finaĵvortoj (A-vortoj) aŭ vortetoj (A-vortecaj vortetoj). A-vortoj ĉiam finiĝas per "-a". Jen listo de ĉiuj oficialaj A-vortecaj vortetoj: kiu, tiu, iu, ĉiu, neniu, kia, tia, ia, ĉia, nenia, kies, ties, ies, ĉies, nenies, ambaŭ, la. La A-vortoj kaj la tabelvortoj finiĝantaj per u aŭ a devas havi la sama(j)n finaĵo(j)n por nombro kaj/aŭ akuzativo kiel la modifata substantivo. En kelkaj lingvoj (ekzemple la angla), adjektivoj ne devas konkordi kun la modifata substantivo laŭ nombro/kazo. En kelkaj (en multaj slavaj kaj ĉiuj la latinidaj), ili devas ankaŭ konkordi pri genro (aŭ pli ĝenerale klaso de substantivo). En Esperanto la adjektivo ne fleksias por formi komparativon kaj superlativon (komparaj formoj); oni uzas la memstarajn vortetojn "pli" kaj "plej". Sed en multaj lingvoj la adjektivoj fleksias por indiki komparon. Kelkaj lingvoj (inkluzive la angla kaj la franca) uzas miksan sistemon, kun adverbetoj similaj al "pli/plej" por la plimulto de adjektivoj kaj ena fleksio por kelkaj. Ne ĉiuj lingvoj distingas gramatike du gradojn de komparo (kiel nia "pli/plej" aŭ la angla "more/most"). Pri tio vidu artikolon Grado (gramatika). (eo)
  • Das Adjektiv (lateinisch [nomen] adiectivum, adiectivum nach altgriechisch ἐπίθετον epítheton „das Hinzugefügte“) ist in der Sprachwissenschaft diejenige Wortart, welche die Beschaffenheit eines konkreten Dinges, einer abstrakten Sache, eines Vorganges oder Zustandes usw. beschreibt. Das Adjektiv wird auch Eigenschaftswort oder Beiwort genannt, in der Grundschule auch Wiewort („Wie ist etwas?“). (de)
  • El adjetivo (del latín adiectīvus,​ ‘que se agrega’) es una parte de la oración o clase de palabra que complementa un sustantivo para calificarlo; expresa características o propiedades atribuidas a un sustantivo, ya sean concretas (perceptible por los sentidos, como en el libro grande o the big book) o abstractas (cognoscible por la mente, como en el libro difícil). Estos adjetivos acompañan al sustantivo (libro, book) y cumplen la función de especificar o resaltar alguna de sus características. En gramática tradicional se solía distinguir entre adjetivos calificativos y adjetivos determinativos; sin embargo actualmente para estos últimos se suele usar la palabra determinante mientras que la palabra adjetivo se reserva para los adjetivos calificativos. Se distinguen dos funciones de un adjetivo respecto a un nombre: de unos se dice que lo determinan, pues, al añadir un adjetivo por ejemplo ya no se habla de cualquier libro, sino precisamente de un libro verde; estos son los adjetivos especificativos o restrictivos. Por otro lado el adjetivo puede utilizarse para describir al sustantivo pero sin distinguirlo de otros, por ejemplo la verde hierba (si no se contrasta con hierbas de otros colores); se habla en este caso de adjetivo explicativo o no restrictivo; este tipo es más común en literatura y poesía. En las lenguas fusionantes, es común que el adjetivo tenga las mismas flexiones que el sustantivo, tales como género, número o caso; pero no siempre es así, por ejemplo en inglés el nombre tiene número (singular o plural) pero el adjetivo no. (es)
  • Gramatikan, adjektiboa izenari lagundu eta nolako den adierazten duen hitza da, izenari buruzko ñabardurak ematen dituen elementua da. Beraz, adjektiboa ere izen-sintagmaren osagai nagusietakoa da. Determinatzaileak izenaren erreferentzia zehazten duen bezala, adjektiboak, gehienetan, izenaren ezaugarri bat ematen du aditzera, izenaren kualitate bat. Horregatik, adjektiboei «kalifikatzaile» ere deitzen zaie.Izenetik eskuinera kokatzen diren adjektiboei (txiki, gorri, luze...) izenondo deritze. Izenlagun hitza, berriz, izenaren aurretik doazen adjektiboetarako erabiltzen da (herriko, larruzko, idazteko, zure, Maddiren...). Hizkuntza gehienek, baina ez guztiek, dauzkate adjektiboak. Ez daukatenek beste hitz-mota batzuk, gehienetan aditzak, erabiltzen dituzte funtzio semantiko bera betetzeko; esaterako, "handia izan" esan nahi duen aditz bat eduki dezakete eta, "etxe handia" adierazteko, "handia den etxea" esaten dute. (eu)
  • Is focal a thugann tréith ar ainmfhocal, ar nós milis, dearg, nó teicniúil í aidiacht. (ga)
  • Kata sifat atau adjektiva (bahasa Latin: adjectivum) adalah kelas kata yang mengubah kata benda atau kata ganti, biasanya dengan menjelaskannya atau membuatnya menjadi lebih spesifik. Kata sifat dapat menerangkan kuantitas, kecukupan, urutan, kualitas, maupun penekanan suatu kata. Contoh kata sifat antara lain adalah keras, jauh, dan kaya. (in)
  • L'aggettivo (o nome aggettivo, latino [nomen] adjectivum, dal latino adjectivus, composto di ad, 'presso', e jacere, 'gettare', ossia 'ciò che si aggiunge') è una parte del discorso. Serve a modificare semanticamente un'altra parte del discorso (perlopiù un sostantivo), con cui si rapporta sintatticamente e, nella maggior parte dei casi, ha una concordanza. (it)
  • En grammaire, on appelle adjectif (anciennement nom adjectif) une nature de mot qui s'adjoint au nom au sein d'un syntagme nominal pour exprimer une qualité (adjectif qualificatif), une relation (adjectif relationnel) ou pour permettre à celui-ci d'être actualisé au sein d'une phrase (adjectif déterminatif). L'adjectif qualificatif ou relationnel remplit la fonction syntaxique d'épithète lorsqu'il détermine une propriété spécifique de l'ensemble qu'il qualifie, souvent le nom. Il est dit attribut lorsqu'il détermine une propriété générique d'un ensemble évoqué par le nom, par l'intermédiaire d'une copule, laquelle est typiquement un verbe. Les adjectifs déterminatifs constituent avec les articles la classe des déterminants et se différencient des autres adjectifs leur distribution. Dans certaines langues flexionnelles, l'adjectif se décline. Lorsque ces langues ne possèdent pas de système casuel, on dit que l’adjectif s'accorde (avec le nom qu'il qualifie, généralement), c'est-à-dire qu'il reprend ses traits grammaticaux, comme le genre ou le nombre. (fr)
  • 形容詞(けいようし )とは、名詞や動詞と並ぶ主要な品詞の一つで、大小・長短・高低・新旧・好悪・善悪・色などの意味を表し、述語になったりコピュラの補語となったりして人や物に何らかの属性があることを述べ、または名詞を修飾して名詞句の指示対象を限定する機能を持つ。大和言葉においてはかつて「さまことば」と呼ばれていた。 (ja)
  • 형용사(形容詞, Adjective) 또는 그림씨는 사물의 성질이나 상태를 나타내는 품사이다. 형용사의 많고, 적음과 문법은 언어마다 다르며 몇 가지의 유형으로 나뉜다. 형용사는 품사 중에 용언에 속한다.먼저, 형용사에 속하는 단어의 수에 대해서는 많은 언어와 적지 않은 언어가 있다. 많은 언어에서는 적어도 수백의 형용사가 존재하며, 파생이나 차용에 따라서 새로운 형용사가 생기는 것도 있다. 적은 언어에서는 수어부터 수십어밖에 형용사가 없으며, 새로운 형용사가 생기는 것은 없다. 예를들면 에서는 kpa ‘크다’, yua ‘좋다’, ma ‘다른’의 세개밖에 형용사가 존재하지 않는다. 형용사의 문법적 행동에는 네 타입이 인정된다. 첫 번째 타입은 형용사와 동사가 문법적으로 닮아있다. 이러한 언어로는 한국어, 중국어(관화), 태국어, 베트남어 등이 있으며, 형용사는 동사와 같이 단독으로 술어가 된다. 두 번째 타입에서는 형용사와 명사가 문법적으로 닮아있다. 이 타입의 언어로는 라틴어, 스페인어, 핀란드어, 헝가리어, 이그보어, 케추아어 등이 있으며, 형용사는 단독으로 술어가 되지 않으며, 명사구 속밖에 나타날 수 없다. 형용사만으로 명사구를 구성할 수가 있다. 세 번째 타입은 베르베르어 등이며, 형용사는 동사와도 명사와도 닮아있다. 예를 들면 형용사는 단독으로 명사구도 술어도 된다. 네 번째 타입의 언어로는 형용사는 동사와도 명사와도 닮아있지 않으며, 단독으로는 명사구도 술어도 될 수 없다. 이러한 언어로는 영어 등이 있다. 첫 번째와 두 번째 타입의 언어가 많으며, 세 번째와 네 번째 타입은 적다. 첫 번째와 두 번째 타입의 언어에서는 형용사는 명사 또는 동사의 일부에 포함되는 것이 많다. 일본어에서는 형식 · 기원으로부터, 일반 형용사에 해당되는 것이 형용동사로 나뉘지만, 의미적으로는 특별한 차이는 없다. 일본어내의 중학교 교육과정에서 배우는 국문법의 정의로는, 형용사, 형용동사로 품사분류되고 있기 때문에, 일본어내에서 일본어를 모어로 하는 사람은 기본적으로 그것들의 호칭으로 인식하고 있지만, JSL(제2언어로의 일본어) 교육에서 사용되는 문법에서는 연체형 어미를 기초로 두며, 각각 ‘イ형용사’ ‘ナ형용사’로 분류되고 있다. 용법으로는 일반적으로 명사를 직접 형용하는 한정 용법과, 술어(의 일부)로 표현하는 서술(보어) 용법이 있다. 또 일부 언어에서는 동사를 수식하는 부사적 용법도 있다(일본어 형용사의 연용형, 독일어 등). (ko)
  • Een bijvoeglijk naamwoord of adjectief is een woordsoort in de taalkundige benoeming. Het wordt gebruikt om iets anders in de zin (vaak een zelfstandig naamwoord) nader te omschrijven. Het bijvoeglijk naamwoord (afkorting bn.) duidt dus meestal een eigenschap of hoedanigheid aan en vormt meestal één zinsdeel met datgene wat het nader omschrijft. (nl)
  • Przymiotnik – część mowy określająca cechy istot żywych, rzeczy, zjawisk, pojęć i stanów. Nazwa wywodzi się od słowa „przymiot” – czyli cecha, właściwość, która określa właściwości dostrzegalne ludzkimi zmysłami oraz pozazmysłowe, wywnioskowane z zachowania istot żywych bądź właściwości przedmiotów. W przypadku zjawisk czy pojęć przymiotniki mogą mieć także charakter abstrakcyjny. (pl)
  • Adjektiv är en ordklass. Orden i denna ordklass anger egenskaper som stor eller grön, eller tillstånd som stängd eller öppen. Adjektiv talar om hur någonting annat (ofta ett substantiv) är eller uppfattas, till exempel "en fin bil". En vanlig minnesramsa (som även finns i många andra varianter) är: ”Adjektiven sedan lär, hurudana tingen är, till exempel sur och tvär.” Själva ordet "adjektiv" kommer av latinets adjectivum (av adjicere, tillägga). (sv)
  • Имя прилага́тельное — самостоятельная часть речи, обозначающая непроцессуальный признак предмета и отвечающая на вопросы «какой?», «какая?», «какое?», «какие?», «чей?» и так далее. В русском языке прилагательные изменяются по родам, падежам и числам, могут иметь краткую форму. В предложении прилагательное чаще всего бывает определением, но может быть и сказуемым. Имеет тот же падеж, что и имя существительное, к которому оно относится. (ru)
  • Прикме́тник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Прикметники можуть субстантивуватися, тобто вживатися у значенні іменників, у цьому разі їх називають субстантивованими. Дуже близькою частиною мови є дієприкметник, який грає аналогічну роль у реченнях. (uk)
  • 形容词是词类中的一类。其根本特点是自由地作定语、修饰名词或名词性短语。在语义上,形容词多表示性质、状态、属性、描述等含义。 (zh)
dbo:wikiPageID
  • 37512 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 27000 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 985545066 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • النعت هو من التوابع، ويسمى الصفة أيضا، ويأتي لبيان صفة الاسم الذي يتبعه في الإعراب.مثال: * الهواء نعمة عظيمة.كلمة عظيمة هي النعت (الصفة). فهي تصف النعمة بالعظمة. * "لمن الملك اليوم لله الواحد القهار".كلمتي الواحد والقهار هما النعتان، فقد وصفتا الله، سبحانه وتعالى، بالواحد وبالقهار. (ar)
  • L'adjectiu és una de les categories que comprèn la morfologia tradicional. Un adjectiu és la paraula que explica com són les coses, persones, idees o qualsevol entitat que pugui ser designada amb un nom substantiu. Com a categoria independent, és una de les més tardanes a aparèixer, ja que abans es considerava un tipus de nom i durant segles se'l relacionava amb el verb (pels participis). Antigament es classificava el determinant com un tipus d'adjectiu. (ca)
  • Přídavné jméno (též adjektivum, z latinského nomen adiectivum < adiectum „to, co leží vedle“) je ohebný slovní druh, který označuje vlastnosti nebo vztahy podstatných jmen. V jazycích, které rozlišují rody, se přídavné jméno zpravidla shoduje s rodem podstatného jména, které rozvíjí. Ve větě mají nejčastěji funkci přívlastku shodného nebo doplňku. (cs)
  • In linguistics, an adjective (abbreviated adj) is a word that modifies a noun or noun phrase or describes its referent. Its semantic role is to change information given by the noun. Adjectives are one of the main parts of speech of the English language, although historically they were classed together with nouns. Certain words that were traditionally considered to be adjectives, including the, this, my, etc., are today usually classed separately, as determiners. (en)
  • Das Adjektiv (lateinisch [nomen] adiectivum, adiectivum nach altgriechisch ἐπίθετον epítheton „das Hinzugefügte“) ist in der Sprachwissenschaft diejenige Wortart, welche die Beschaffenheit eines konkreten Dinges, einer abstrakten Sache, eines Vorganges oder Zustandes usw. beschreibt. Das Adjektiv wird auch Eigenschaftswort oder Beiwort genannt, in der Grundschule auch Wiewort („Wie ist etwas?“). (de)
  • Is focal a thugann tréith ar ainmfhocal, ar nós milis, dearg, nó teicniúil í aidiacht. (ga)
  • Kata sifat atau adjektiva (bahasa Latin: adjectivum) adalah kelas kata yang mengubah kata benda atau kata ganti, biasanya dengan menjelaskannya atau membuatnya menjadi lebih spesifik. Kata sifat dapat menerangkan kuantitas, kecukupan, urutan, kualitas, maupun penekanan suatu kata. Contoh kata sifat antara lain adalah keras, jauh, dan kaya. (in)
  • L'aggettivo (o nome aggettivo, latino [nomen] adjectivum, dal latino adjectivus, composto di ad, 'presso', e jacere, 'gettare', ossia 'ciò che si aggiunge') è una parte del discorso. Serve a modificare semanticamente un'altra parte del discorso (perlopiù un sostantivo), con cui si rapporta sintatticamente e, nella maggior parte dei casi, ha una concordanza. (it)
  • 形容詞(けいようし )とは、名詞や動詞と並ぶ主要な品詞の一つで、大小・長短・高低・新旧・好悪・善悪・色などの意味を表し、述語になったりコピュラの補語となったりして人や物に何らかの属性があることを述べ、または名詞を修飾して名詞句の指示対象を限定する機能を持つ。大和言葉においてはかつて「さまことば」と呼ばれていた。 (ja)
  • Een bijvoeglijk naamwoord of adjectief is een woordsoort in de taalkundige benoeming. Het wordt gebruikt om iets anders in de zin (vaak een zelfstandig naamwoord) nader te omschrijven. Het bijvoeglijk naamwoord (afkorting bn.) duidt dus meestal een eigenschap of hoedanigheid aan en vormt meestal één zinsdeel met datgene wat het nader omschrijft. (nl)
  • Przymiotnik – część mowy określająca cechy istot żywych, rzeczy, zjawisk, pojęć i stanów. Nazwa wywodzi się od słowa „przymiot” – czyli cecha, właściwość, która określa właściwości dostrzegalne ludzkimi zmysłami oraz pozazmysłowe, wywnioskowane z zachowania istot żywych bądź właściwości przedmiotów. W przypadku zjawisk czy pojęć przymiotniki mogą mieć także charakter abstrakcyjny. (pl)
  • Adjektiv är en ordklass. Orden i denna ordklass anger egenskaper som stor eller grön, eller tillstånd som stängd eller öppen. Adjektiv talar om hur någonting annat (ofta ett substantiv) är eller uppfattas, till exempel "en fin bil". En vanlig minnesramsa (som även finns i många andra varianter) är: ”Adjektiven sedan lär, hurudana tingen är, till exempel sur och tvär.” Själva ordet "adjektiv" kommer av latinets adjectivum (av adjicere, tillägga). (sv)
  • Имя прилага́тельное — самостоятельная часть речи, обозначающая непроцессуальный признак предмета и отвечающая на вопросы «какой?», «какая?», «какое?», «какие?», «чей?» и так далее. В русском языке прилагательные изменяются по родам, падежам и числам, могут иметь краткую форму. В предложении прилагательное чаще всего бывает определением, но может быть и сказуемым. Имеет тот же падеж, что и имя существительное, к которому оно относится. (ru)
  • Прикме́тник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Прикметники можуть субстантивуватися, тобто вживатися у значенні іменників, у цьому разі їх називають субстантивованими. Дуже близькою частиною мови є дієприкметник, який грає аналогічну роль у реченнях. (uk)
  • 形容词是词类中的一类。其根本特点是自由地作定语、修饰名词或名词性短语。在语义上,形容词多表示性质、状态、属性、描述等含义。 (zh)
  • Επίθετο είναι το μέρος του λόγου που δείχνει ένα χαρακτηριστικό, μια ιδιότητα ή μια ποιότητα στο ουσιαστικό της πρότασης (πχ το μεγαλο σπιτι, η σπασμένη πόρτα, ο όμορφος άνθρωπος). Το επίθετο σε ορισμένες περιπτώσεις χρησιμοποιείται χωρίς το ουσιαστικό όταν αυτό εννοείται απο τους συμμετέχοντες π.χ. Τα μικρά (εννοείται παιδιά) χρειάζονται φροντίδα. Έχει τρία γένη, αρσενικό (πχ ο φανταστικός), θηλυκό (πχ η φανταστική) και ουδέτερο (πχ το φανταστικό) και δύο αριθμούς: ενικό και πληθυντικό Υπάρχουν πολλοί τρόποι για να κλίνεις ένα επίθετο: Υπάρχουν και ανώμαλα επίθετα, όπως ο πολύς κτλ. (el)
  • Adjektivo estas vorto, kiu iel modifas la sencon de substantivo. En Esperanto kaj multaj aliaj lingvoj (interalie la norma angla, la latinidaj lingvoj, kaj la helena), adjektivoj estas distingaj kaj de verboj kaj de adverboj; sed en kelkaj lingvoj, ekzemple la oseta, adjektivoj kaj adverboj estas la sama vortklaso. En la germana lingvo la adjektivoj estas ankaŭ adverboj, sed la lingvo havas ankaŭ aliajn adverbojn. En aliaj lingvoj (ekzemple, la korea) adjektivoj estas netransitivaj verboj. (eo)
  • Gramatikan, adjektiboa izenari lagundu eta nolako den adierazten duen hitza da, izenari buruzko ñabardurak ematen dituen elementua da. Beraz, adjektiboa ere izen-sintagmaren osagai nagusietakoa da. Determinatzaileak izenaren erreferentzia zehazten duen bezala, adjektiboak, gehienetan, izenaren ezaugarri bat ematen du aditzera, izenaren kualitate bat. Horregatik, adjektiboei «kalifikatzaile» ere deitzen zaie.Izenetik eskuinera kokatzen diren adjektiboei (txiki, gorri, luze...) izenondo deritze. Izenlagun hitza, berriz, izenaren aurretik doazen adjektiboetarako erabiltzen da (herriko, larruzko, idazteko, zure, Maddiren...). (eu)
  • En grammaire, on appelle adjectif (anciennement nom adjectif) une nature de mot qui s'adjoint au nom au sein d'un syntagme nominal pour exprimer une qualité (adjectif qualificatif), une relation (adjectif relationnel) ou pour permettre à celui-ci d'être actualisé au sein d'une phrase (adjectif déterminatif). Les adjectifs déterminatifs constituent avec les articles la classe des déterminants et se différencient des autres adjectifs leur distribution. (fr)
  • El adjetivo (del latín adiectīvus,​ ‘que se agrega’) es una parte de la oración o clase de palabra que complementa un sustantivo para calificarlo; expresa características o propiedades atribuidas a un sustantivo, ya sean concretas (perceptible por los sentidos, como en el libro grande o the big book) o abstractas (cognoscible por la mente, como en el libro difícil). Estos adjetivos acompañan al sustantivo (libro, book) y cumplen la función de especificar o resaltar alguna de sus características. (es)
  • 형용사(形容詞, Adjective) 또는 그림씨는 사물의 성질이나 상태를 나타내는 품사이다. 형용사의 많고, 적음과 문법은 언어마다 다르며 몇 가지의 유형으로 나뉜다. 형용사는 품사 중에 용언에 속한다.먼저, 형용사에 속하는 단어의 수에 대해서는 많은 언어와 적지 않은 언어가 있다. 많은 언어에서는 적어도 수백의 형용사가 존재하며, 파생이나 차용에 따라서 새로운 형용사가 생기는 것도 있다. 적은 언어에서는 수어부터 수십어밖에 형용사가 없으며, 새로운 형용사가 생기는 것은 없다. 예를들면 에서는 kpa ‘크다’, yua ‘좋다’, ma ‘다른’의 세개밖에 형용사가 존재하지 않는다. 형용사의 문법적 행동에는 네 타입이 인정된다. 첫 번째 타입은 형용사와 동사가 문법적으로 닮아있다. 이러한 언어로는 한국어, 중국어(관화), 태국어, 베트남어 등이 있으며, 형용사는 동사와 같이 단독으로 술어가 된다. 두 번째 타입에서는 형용사와 명사가 문법적으로 닮아있다. 이 타입의 언어로는 라틴어, 스페인어, 핀란드어, 헝가리어, 이그보어, 케추아어 등이 있으며, 형용사는 단독으로 술어가 되지 않으며, 명사구 속밖에 나타날 수 없다. 형용사만으로 명사구를 구성할 수가 있다. (ko)
rdfs:label
  • نعت (ar)
  • Adjectiu (ca)
  • Přídavné jméno (cs)
  • Adjektiv (de)
  • Επίθετο (el)
  • Adjective (en)
  • Adjektivo (eo)
  • Adjetivo (es)
  • Adjektibo (eu)
  • Adjectif (fr)
  • Aidiacht (ga)
  • Kata sifat (in)
  • Aggettivo (it)
  • 形容詞 (ja)
  • Bijvoeglijk naamwoord (nl)
  • 형용사 (ko)
  • Przymiotnik (pl)
  • Имя прилагательное (ru)
  • Adjektiv (sv)
  • Прикметник (uk)
  • 形容词 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is foaf:primaryTopic of