| dbo:abstract
|
- نيرفانا (/nɪərˈvɑːnə/ neer-VAH-nə, /ʔˈvænə/ -VAN-ə, /nɜːrʔ/ nur-؛ (بالسنسكريتية: निर्वाण): nirvāa [nɪɽʋaːɳɐ]؛ بالي: نيبانا؛ براكريت: نيفانا، حرفيا، كما هو الحال في انطفاء المصباح الزيتي) هو مفهوم في الديانات الهندية (البوذية والهندوسية والجاينية والسيخية) يمثل الحالة النهائية للإفراج عن الخلاص، والتحرر من إعادة الميلاد المتكرر في سامسارا. في الديانات الهندية، السكينة مرادفة لل موكشا وموكتي. تؤكد جميع الديانات الهندية على أنها حالة من الهدوء التام والحرية والسعادة القصوى بالإضافة إلى التحرر من أو إنهاء السامسارا ودورة الولادة والحياة والموت المتكررة. ومع ذلك، فإن التقاليد غير البوذية والبوذية تصف هذه المصطلحات للتحرر بشكل مختلف. في الفلسفة الهندوسية، هو اتحاد أو تحقيق هوية أتمان مع براهمان، اعتمادًا على التقليد الهندوسي. في اليانية، النيرفانا هي أيضًا الهدف الخلاصي، والذي يمثل تحرير الروح من العبودية الكرمية والسامسارا. في سياق البوذية و تشير إلى تحقيق غير المتمتعة بالحكم الذاتي والفراغ، بمناسبة انتهاء ولادة جديدة من قبل التسكين الحرائق التي تبقي عملية ولادة جديدة الذهاب. النيرفانا في البوذية الجاينية هي حالة الخلو من المعاناة.تعتبر الـ (نيرفانا) هي حالة الانطفاء الكامل التي يصل إليها الإنسان بعد فترة طويلة من التأمل العميق، فلا يشعر بالمؤثرات الخارجية المحيطة به على الإطلاق، أي أنه يصبح منفصلا تماما بذهنه وجسده عن العالم الخارجي، والهدف من ذلك هو شحن طاقات الروح من أجل تحقيق النشوة والسعادة القصوى والقناعة وقتل الشهوات، ليبتعد الإنسان بهذه الحالة عن كل المشاعر السلبية من الاكتئاب والحزن والقلق وغيرها.ويصل الكهنة البوذيون والزهاد الهنود إلى حالة الـ (نيرفانا) بعد فترات طويلة جدا من التأمل العميق، إلا أن الأمر وبطبيعة الحال صعب جدا على عامة الناس، وكل ما ذكرناه واقعي تماما على الرغم مما يبدو عليه الأمر من مجرد فكرة فلسفية. وبقي أن نذكر أن أصل كلمة (نيرفانا) من لغة الهند الأدبية القديمة ويطلق عليها اسم (اللغة السنسكريتية). (ar)
- Nirvana és una paraula del sànscrit (निर्वाण) procedent del pali (निब्बान, Nibbāna) que literalment significa "extinció", 'nir' = sense, 'vana' = fusta. A les religions i filosofies orientals, sobretot al budisme, descriu l'estat espiritual lliure de contaminants de la ment (kilesa) com la luxúria, la por o l'ànsia. Depenent de cada context religiós, el nirvana té diferents implicacions. Al budisme vol dir quietud, serenitat i pau. Es diu que qui arriba al nirvana és com un foc que ha acabat la llenya. Aquesta llenya seria la falsa idea del jo, que causa (i és causada per) el desig, la necessitat, la consciència, el naixement, la mort, la cobdícia, l'odi, la confusió, la ignorància. Sidharta Gautama va redefinir la consecució del nirvana present en l'hinduisme mitjançant un procés de meditació en el qual s'analitza el cos i la ment com a mancats d'una individualitat intrínseca. Els jaines celebren el Divali com el dia en què Mahavira va aconseguir el seu nirvana. El narra detalladament el nirvana de Mahavira. (ca)
- Pojem nirvána (sanskrt) nebo nibbána (pálí) označoval původně vyhasnutí ohně. Gautama Buddha použil toto slovo ve smyslu ustání nesprávných skutečností, když přirovnal pominutí "žádostivosti" (taňhá), příčiny veškeré "strasti" (duhkha), k vyhasnutí plamene. Vyhasnutím žádostivosti v jejích třech aspektech, "chamtivosti" (rága), "nesnášenlivosti" (dósa) a "zaslepenosti" (móha), pomine "strast" (duhkha) a "nevědomost" (avidždžá). Chybným ztotožňováním žádostivosti s přirozenou vnitřní touhou lze dospět k chybnému chápání pojmu jako vyhasnutí duše. Je to riziko překladu a výkladu. Ve skutečnosti Gautama Buddha učil vedle vyhasnutí žádostivosti také kultivování vrozené "touhy" (chanda). Duše, pro kterou Gautama Buddha z jistých dobrých důvodů neužíval konkrétní pojem, vyhasnutím žádostivosti dojde "probuzení" (bódhi) a jedinec se tak stane buddhou ("probuzeným"). Vyhasnutí žádostivosti je pro něj cestou do říše nestvořeného: Je nezrozené, nevzniklé, nezformované, nestvořené. Kdyby nebylo tohoto nezrozeného, nevzniklého, nezformovaného, nestvořeného, nebylo by úniku ze zrozeného, vzniklého, zformovaného, stvořeného. Protože ale je toto nezrozené, nevzniklé, nezformované, nestvořené, je tedy možný i únik ze zrozeného, vzniklého, zformovaného, stvořeného. To neznamená, že stvoření je negativní samo o sobě. Znamená to, že bychom se s ním neměli ztotožňovat, neboť je pouhým prostředkem, který je sám o sobě pomíjivý, takže únik je potřebný pro všechny jedince, kteří jsou do svého stvoření doslova propadnutí, jelikož se s ním ztotožňují. Únikem naznačená pozitivní existence je ve srovnání se světem, jak jej prožívá člověk, zcela jiná. Jsou tři vlastnosti nestvořeného:
* Není v něm vznikání.
* Není v něm zanikání.
* Nejsou v něm proměny existujícího. Nirvány je možné dosáhnout cílevědomou praxí, kterou Buddha formuloval jako ušlechtilou osmidílnou stezku. Gautama Buddha v nauce o anátmanu zjišťuje, že to, co člověk pociťuje jako subjektivní existenci, je produktem souhry podmíněných vznikajících faktorů, jde tedy jen o relativní skutečnost. Nevysvobozený prožívá sám sebe jako něco vlastního, individuálního čili jednotlivého, a tedy odděleného od ostatní reality, proto je ovládán žádostivostí a v důsledku toho trpí. Připadá si individuálně, jako kdyby měl svoji vlastní individuální podstatu či identitu. Kdo však za subjektivním bytím a objektivním světem individuálních entit objeví jen individuálně bezpodstatné, strastiplné a pomíjivé či závisle vznikající a zanikající dharmy, dospěje takříkajíc na konec světa. Avšak stav nirvány není místem, které by bylo možné někde v kosmu najít, podobně jako nebeské světy božských bytostí (dévů). V Buddhově době se někteří mylně domnívali, že by mohlo být možné na konec světa docestovat. Na otázku, zda by se člověk mohl dostat na konec světa chůzí, Buddha odpověděl záporně a řekl: V tomto šest stop vysokém těle s jeho vnímáním a vědomím je obsažen svět, vznik světa, konec světa a stezka, vedoucí ke konci světa. Tím, že člověk v meditačním pohroužení pozná tělo, dýchání, cítění a myšlení jako individuálně bezpodstatné jevy nebo produkty takových jevů, uskuteční vysvobození. Pozn.: pojmy jsou uváděny v sanskrtu, není-li uvedeno jinak. (cs)
- Η Νιρβάνα είναι λέξη σανσκριτική που έχει ληφθεί ως θρησκευτικός-φιλοσοφικός όρος, που σημαίνει γενικά: "σβέση φλόγας". (el)
- Nirwana oder Nirvana (Sanskrit निर्वाण nirvāṇa n.; nis, nir ‚aus‘, vā ‚wehen‘) bzw. Nibbana (Pali: nibbāna) ist ein buddhistischer Schlüsselbegriff, der den Austritt aus dem Samsara, dem Kreislauf des Leidens, des Daseins und der Wiedergeburten (Reinkarnation) durch Erwachen (Bodhi) bezeichnet. Das Wort bedeutet „Erlöschen“ (wörtlich „verwehen“, von einigen Buddhisten auch aufgefasst als „erfassen“ im Sinne von verstehen) im Sinne des Endes aller mit falschen persönlichen Vorstellungen vom Dasein verbundenen Faktoren wie Ich-Sucht, Gier, Anhaften (Upadana). Ebenso bezeichnet Nirwana den Gegensatz zum immanenten Kreislauf des Samsara, die absolute Transzendenz – ungeboren, ungeworden, unerschaffen, ungestaltet –, das „dem Sinnen (Denken, Nachdenken, Reflektieren) Unzugängliche“, in dem es weder Subjekt noch Objekt, weder Raum noch Zeit, weder Differenzierungen noch nennbare Eigenschaften gibt. (de)
- Nirvano (sanskrite निर्वाण, nirvāṇa, palie nibbāna) en budhismo tuttuta libereco de deziro, malamo kaj memtrompo. Nibbāna havas du aspektojn:
* Sa-uppadisesa-nibbāna: "nirvano kun resto", la stato de arahanto ĝis lia korpa morto.
* An-uppadisesa-nibbāna: "nirvano sen resto", la stato de arahanto postmorte; pri ĝi eblas diri absolute nenion, ĉar ĝi estas trans ĉiuj konceptoj. Oni povas diri nek ke arahanto vivas postmorte, nek ke arahanto ne vivas postmorte, nek ke arahanto kaj vivas kaj ne vivas postmorte, nek ke arahanto nek vivas nek ne vivas postmorte. Nibbāna signifas laŭvorte estingon kaj laŭ la komentoj de la Palia Kanono signifas liberecon el deziro, la absoluta estingo de la avido, malamo kaj memtrompo, kaj de la alkroĉiĝo al ekzistado. Por plene kompreni Nibbāna, oni devas kompreni la veron de anattā, t.e., la neesteco kaj sensubstanceco de ĉiaj formoj de ekzistado. Ĉiuj formoj materiaj kaj mensaj ekzistas ne per si mem, sed kiel rezulto de diversaj faktoroj. La doktrino de anattā analizas la ekziston en ties konstituantajn elementojn, ĝis ĝi fine malkovras vakuon. Ekzistas nenio kio ne estu efekto de iu kaŭzo, kio havu ekziston en si mem kaj per si mem. Tial la doktrino de anattā asertas la neestecon de ĉiaj formoj de ekzistado. La ekzisto de homo estas kaŭzita de faktoroj kiuj kreas la ‘dependantan originadon’ (paţiccasamuppāda), doktrino kiu asertas la kondiĉitecon de ĉiuj fizikaj kaj mensaj fenomenoj. Nibbāna, siaflanke, estas kondiĉita de nenio, originita de nenio kaj, tiele, ĝia koncepto estas proksima al la absoluto de la okcidenta filozofio. (eo)
- Nirvana (sanskritoz निर्वाण) Indiako erlijioetan, meditazioaren helburu gorena da, zenbait teknika eta praktika espiritual bidez lor daitekeena. Nirvana budismoaren funtsezko kontzeptua da, eta hinduismoan eta jainismoan ere garrantzitsua da. Giza irrikaren suntsipenak eta norberaren kontzientzia ezabatzeak dakarren askatasun-egoera adierazten du. Nirvana iristea jaiotze- eta heriotza-ziklotik at geratzea da; ni-a existentzia unibertsalean murgildu eta urtzen da, eta pertsona perfektu edo buda bihurtzen. Nirvanak ez du heriotza fisikoa adierazten; pertsona perfektuaren (arhat) heriotzari parinirvana edo guztizko nirvana deritzo. (eu)
- En la filosofía shramánica, nirvana es el estado de liberación tanto del sufrimiento (duḥkha) como del ciclo de renacimientos. Es un concepto importante en el hinduismo, jainismo y budismo y suele alcanzarse mediante diferentes prácticas y técnicas espirituales. Nirvana es una palabra del sánscrito que hace referencia a un estado que puede alcanzarse a través de la meditación y la iluminación espiritual, y que consiste en la liberación de los deseos, el sufrimiento, la conciencia individual y el ciclo de reencarnaciones. (es)
- Nirvāṇa (/nɪərˈvɑːnə/ neer-VAH-nə, /-ˈvænə/ -VAN-ə, /nɜːr-/ nur-; Sanskrit: निर्वाण nirvāṇa [nɪɽʋaːɳɐ]; Pali: nibbāna; Prakrit: ṇivvāṇa; literally, "blown out", as in an oil lamp) is a concept in Indian religions (Buddhism, Hinduism, Jainism, and Sikhism) that represents the ultimate state of soteriological release, the liberation from duḥkha and saṃsāra. In Indian religions, nirvana is synonymous with moksha and mukti. All Indian religions assert it to be a state of perfect quietude, freedom, highest happiness as well as the liberation from attachment and worldly suffering and the ending of samsara, the round of existence. However, non-Buddhist and Buddhist traditions describe these terms for liberation differently. In Hindu philosophy, it is the union of or the realization of the identity of Atman with Brahman, depending on the Hindu tradition. In Jainism, nirvana is also the soteriological goal, representing the release of a soul from karmic bondage and samsara. In the Buddhist context, nirvana refers to realization of non-self and emptiness, marking the end of rebirth by stilling the fires that keep the process of rebirth going. To achieve this status, one has to get rid of three psychological evils – Raga (greed, desire), Dwesha (anger) and Moha (delusion). (en)
- Is éard is nirbheána (Sanscrait: निर्वाण nirvāṇa; Páilis: निब्बान nibbāna; Prakrit: णिव्वाण ṇivvāṇa) ann ná an staid spioradálta atá mar aidhm ag an mBúdachas. An té a bhaineann nirbheána amach, tá sé saor ó gach fulaingt agus drochrún, agus ní chuireann sé dúil in aon rud a thuilleadh, mar is ó dhúile a thagann fulaingt agus míshuaimhneas, dar leis an mBúdachas. (ga)
- Nirvana (sanskrit IAST : nirvāṇa ; pali : nibbāna) est un concept philosophique de l'hindouisme, du jaïnisme et du bouddhisme qui signifie « extinction » (du feu des passions, de l'ignorance) ou « libération » (du saṃsāra, du cycle des réincarnations). (fr)
- ( 이 문서는 열반의 의미에 관한 것입니다. 미국의 록 밴드 니르바나에 대해서는 너바나 문서를 참고하십시오.)( 입적은 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 입적 (동음이의) 문서를 참고하십시오.)
열반(涅槃, 문화어: 녈반, 베트남어: Niết bàn, 중국어 정체자: 涅槃, 병음: nièpán, 광둥어: nihppùhn, 일본어: 涅槃 네한[*])은 "(갈애로 대표되는 번뇌의 바람이) 불기를 멈추다 · (갈애로 대표되는 번뇌의 불을) 불어서 끄다 · (갈애로 대표되는 번뇌의 불이) 불어서 꺼진 상태"라는 뜻의 산스크리트어: निर्वाण 니르바나(팔리어: निब्बान 니바나)를 음을 따라 번역한 말이다. 뜻을 따라 번역하여 '반열반(般涅槃)’이라고도 하며, 멸(滅) · 적멸(寂滅) · 이계(離繫) · 해탈(解脫) · 원적(圓寂)의 의미를 가진다. 불교에서는 번뇌에 속박된 현상 세계를 차안(此岸: 이 언덕)이라 하고 열반의 세계를 피안(彼岸: 저 언덕)이라고도 한다. 열반은 번뇌의 불을 꺼서 깨우침의 지혜를 완성하고 완전한 정신의 평안함에 놓인 상태를 뜻하는데, 불교의 수행과 최고의 이상향(완성된 깨달음의 세계)을 뜻하며, 불교 실천의 궁극적인 목적이다. 열반은 일체의 번뇌의 속박에서 벗어나[解脫] 있으므로 고요한[寂靜] 것이라 하여 일반적으로 열반적정(涅槃寂靜)이라고 말한다. 열반적정은 일체개고 · 제행무상 · 제법무아와 함께 불교의 근본 교의인 사법인(四法印)에 속한다. 《디가 니까야》 제22경 〈대념처경〉에서는 열반을 증득하기 전과 열반을 증득한 후에 대해 고타마 붓다는 다음과 같이 말씀하고 있다. 열반의 증득 후에는 생사윤회의 원인이었던 5온 · 12처 · 18계 즉 일체법 즉 평상심의 온갖 만물이 제자리로 돌아가 고요하여 더 이상 장애가 되지 않고 평온하고 즐겁고 기분 좋은 것이 된다고 말씀하고 있다. 다시 비구들이여, 이런 갈애는 어디서 일어나서 어디서 자리 잡는가? 세상에서 즐겁고 기분 좋은 것이 있으면 거기서 이 갈애는 일어나서 거기서 자리 잡는다. 그러면 세상에서 어떤 것이 즐겁고 기분 좋은 것인가? 눈은 세상에서 즐겁고 기분 좋은 것이다. 귀는 … 코는 … 혀는 … 몸은 … 의식은 세상에서 즐겁고 기분 좋은 것이다. 여기서 이 갈애는 일어나서 여기서 자리 잡는다. 형상은 … 소리는 … 냄새는 … 맛은 … 감촉은 … [의식의 대상인] 법(法)은 세상에서 즐겁고 기분 좋은 것이다. 여기서 이 갈애는 일어나서 여기서 자리 잡는다. 안식은 … 이식은 … 비식은 … 설식은 … 신식은 … 의식은 세상에서 즐겁고 기분 좋은 것이다. 여기서 이 갈애는 일어나서 여기서 자리 잡는다. .... 다시 비구들이여, 그런 이 갈애는 어디서 없어지고 어디서 소멸되는가? 세상에서 즐겁고 기분 좋은 것이 있으면 거기서 이 갈애는 없어지고 거기서 소멸된다. 그러면 세상에서 어떤 것이 즐겁고 기분 좋은 것인가? 눈은 세상에서 즐겁고 기분 좋은 것이다. 귀는 … [코는 … 혀는 … 몸은 … 의식은 세상에서 즐겁고 기분 좋은 것이다.] 여기서 이 갈애는 없어지고 여기서 소멸된다. 형상은 … 소리는 … 냄새는 … 맛은 … 감촉은 … [의식의 대상인] 법은 세상에서 즐겁고 기분 좋은 것이다. 여기서 이 갈애는 없어지고 여기서 소멸된다. 안식은 … 이식은 … 비식은 … 설식은 … 신식은 … 의식은 세상에서 즐겁고 기분 좋은 것이다. 여기서 이 갈애는 없어지고 여기서 소멸된다. — 각묵스님 옮김(2015) 《디가 니까야》 제2권 제22경 〈대념처경〉 초기불전연구원. pp.531~535. 편집자가 용어 일부 변경 열반에 대해서는 부파불교와 대승불교의 종파들에 따라 서로 다른 해석과 구분이 있다.대표적인 것들을 들면, 부파불교에서는 열반은 번뇌를 단멸(斷滅)한 경지이며 유여열반(有餘涅槃)과 무여열반(無餘涅槃)의 2종열반(二種涅槃)으로 나뉜다고 본다.이에 비해 대승불교의 중관학파는 일체법의 실상(實相: 실제 모습, Reality)이 곧 열반이라고 본다. 대승열반경 부류에 속하는 《북본열반경(北本涅槃經)》 등에서는 일체법의 실상(實相) 즉 법신(法身)에는 (常) · (樂) · (我) · (淨)의 (四德)이 갖추어져 있다고 말하는데 이것을 열반4덕(涅槃四德)이라고 한다.역시 대승열반경 부류에 속하는 《남본열반경(南本涅槃經)》에서는 열반에는 (常) · (恆) · (安) · (清淨) · (不老) · (不死) · (無垢) · (快樂)의 (八味)가 갖추어져 있다고 말하는데 이것을 열반8미(涅槃八味)라고 한다.그리고대승불교의 유식유가행파에서는 열반이 본래자성청정열반(本來自性清淨涅槃) · 유여의열반(有餘依涅槃) · 무여의열반(無餘依涅槃) · 무주처열반(無住處涅槃)의 4종열반(四種涅槃)으로 나뉜다고 본다.지론종(地論宗)에서는 성정열반(性淨涅槃)과 방편정열반(方便淨涅槃)의 2종으로 구분한다.천태종(天台宗)에서는 성정열반(性淨涅槃) · 원정열반(圓淨涅槃) · 방편정열반(方便淨涅槃)의 3열반(三涅槃)으로 구분한다. 열반의 본래의 뜻은 촛불을 불어끄듯이 번뇌를 소멸시킨 상태, 즉 성도(成道), 즉 진리를 깨달은 상태를 말하는데,이러한 본래의 뜻이 전화되어 승려가 이 세상을 떠나는 것을 열반, 입적(入寂: 적멸에 들다), 입멸(入滅: 적멸에 들다) 또는 입열반(入涅槃: 열반에 들다)이라고 하기도 한다. (ko)
- La parola nirvana, dal sanscrito nirvāṇa (devanāgarī: निर्वाण, pāli: निब्बान nibbāna, cinese: 湼槃S, nièpánP, coreano: 열반?, 涅槃?, yeolbanLR, yŏlbanMR, giapponese: 涅槃 nehan, vietnamita: niết-bàn) esprime un concetto proprio delle religioni buddhista e giainista, successivamente introdotto anche nell'induismo. Ha un ruolo fondante soprattutto nel buddhismo, dove possiede il significato di 'estinzione' (da nir + va, cessazione del soffio, estinzione). Secondo una diversa etimologia proposta da un commentario buddhista di scuola Theravāda, significa libertà dal desiderio (nir + vana). (it)
- Nirwana (Sanskriet निर्वाण, nirvāņa, uitgeblust, onbeweeglijk) of nibbana (Pali) is de hoogste staat die door de mens bereikt kan worden en waardoor heiligheid behaald wordt. Het uitgedoofd zijn verwijst naar het het hoofddoel van het boeddhisme, het einde van begeerte, aversie en verwarring. Naast het boeddhisme kennen andere Indiase spirituele tradities ook een nirwana, vaak met een andere betekenis. (nl)
- Nirwana (dosłownie zgaśnięcie) – wygaśnięcie cierpienia, termin używany w religiach dharmicznych na określenie bardzo zaawansowanego poziomu urzeczywistnienia. Zdarzało się, że niektórzy widzieli w tym stanie całkowitą anihilację świadomości. (pl)
- 涅槃（ねはん）、ニルヴァーナ（サンスクリット語: निर्वाण、nirvāṇa）、ニッバーナ（パーリ語: निब्बान、nibbāna）とは、一般にヒンドゥー教、ジャイナ教、仏教における概念であり、繰り返す再生の輪廻から解放された状態のこと。 インド発祥の宗教においては、涅槃は解脱（モークシャ मोक्ष mokṣa または ムクティ मुक्ति mukti）の別名である。すべてのインドの宗教は、涅槃は完全な静寂、自由、最高の幸福の状態であるだけでなく、誕生、生、死の繰り返しである輪廻からの解放と終了であると主張している。 仏教においては、煩悩を滅尽して悟りの智慧（菩提）を完成した境地のこと。涅槃は、生死を超えた悟りの世界であり、仏教の究極的な実践目的とされる。完全な涅槃を般涅槃（はつねはん）、釈迦の入滅を大般涅槃という。この世に人として現れた仏の肉体の死を指すこともある。仏教以外の教えにも涅槃を説くものがあるが、仏教の涅槃とは異なる。 (ja)
- Нирва́на, Нибба́на (от санскр. निर्वाण, IAST: nirvāṇa, пали nibbāna — «угасание», «прекращение», «отсутствие» волнения, беспокойства, неудовлетворённости, нетерпения, страстей) — понятие в индийской религиозной мысли, обозначающее высшую цель и наиболее глубокую реализацию всех живых существ, прежде всего — людей, осуществляемую в ходе освоения практики медитации и играющее важнейшую роль в буддизме. Существует множество определений понятия «нирвана», но обычно оно связывается с состоянием освобождения от беспокойства, свойственного бытию в сансаре. У нирваны есть ряд характеристик, важнейшей из которых является непривязанность (санскр. - упекша): см. Дхаммапада, 1:20 и др. В буддизме нирвана имеет ряд взаимосвязанных определений:
* свобода от желаний, привязанностей и страданий, то есть, отсутствие их влияния на события жизни;
* освобождение от страдания, от круга рождений и смертей (сансары);
* состояние сознания, в котором дхармы — частицы потока сознания (санскр. — читта-сантана) «пребывают в покое»;
* наиболее глубокий уровень реализации и постижения практикующих буддийскую йогу в раннем буддизме и в тхераваде, достижимая после искоренения всех омрачений (клеша), отравляющих сознание ядом вожделения, гнева, невежества (такое состояние названо «нирвана с остатком»). Помимо «нирваны с остатком» в палийских суттах различают «ниббану без остатка» (пали — «махапариниббана»). Кроме того, иногда упоминают «непостоянную нирвану», о которой говорят как об умиротворении (шанти) или о состоянии Будды, превзошедшего нирвану и сансару. В позднем индийском и в тибетском буддизме (махаяна) используется понятие «естественной нирваны» или пустоты (шуньята). Лонгчен Рабджам связал нирвану с ригпа («естественным безначальным состоянием блаженства» Изначального будды Самантабхадры). По поводу того, как именно надо понимать природу нирваны, среди буддологов и приверженцев буддизма всегда велись и продолжают вестись споры. В брахманизме и индуизме нирвана — слияние с Брахманом. В буддизме нирвана реализуется у существа, достигшего Пробуждения (бодхи). Российский буддолог А. В. Парибок в своём переводе компедиума буддийского учения «Милиндапаньха» (1989) чаще всего переводит слово «ниббана» (аналог санскр. нирвана) палийского текста словом «покой» (кроме тех случаев, где речь идёт о специальной терминологии буддийского учения). (ru)
- Nirvâna (sanskr., निर्वाण, ”utslocknande”), alternativt pali nibbâna, är målet för den buddhistiska vägen. Nirvana ses ofta som frigörelsen från sensualitet/girighet/begär, hat och ignorans. Nirvana betraktas inte som en plats eller en existensform utan i stället som en avsaknad av de negativa ting som karakteriserar den samsariska existensen. Om nirvana beskrivs i negativa termer är nirvana avsaknad av jord, vatten, eld, luft, liv, död och lidande. I positiva termer kan nirvana beskrivas som dödslöst, oförgängligt, oskapat, fritt, saligt etc. Buddhas upplysning kallas först för nirvana, och när han dog sägs det att denna nirvana övergick till parinirvana, nirvana efter döden. Inom mahayansk filosofi (madhyamaka) är det ingen skillnad på nirvana och samsara, då båda är tomma (shunyata). I en del texter sägs även Buddhas död/ingång i parinirvana vara en bluff. I stället menar dessa texter att Buddha är evig men att Buddha existerar bortom existens och icke-existens samt bortom nirvana och samsara. (sv)
- Nirvana (em sânscrito: निर्वाण; em prácrito: णिव्वाण, em pali: निब्बान, transliterado "Nibbāna", significa: "soprar", "ser assoprado" ou "incodicionado"), no Budismo, é o estado de libertação do sofrimento (ou dukkha), uma superação do apego aos sentidos, do material, da existência e da ignorância; a pureza e a transgressão do físico, a qual busca a paz interior e a essência da vida. Segundo os monges shramana é o estado atingido pelos Arahant (seres de elevada estatura espiritual). No Hinduísmo, o Nirvana é um sinônimo de moksha, à libertação do ciclo do renascimento e da morte e à iluminação espiritual, citado em vários textos hindus tântricos, bem como na Bhagavad Gita. Os conceitos hindus e budistas não são equivalentes. O Buda Sidarta Gautama (Sammāsambuddha), descreveu o Nirvana como um estado de calma, paz, pureza de pensamentos, libertação, transgressão física e de pensamentos, a elevação espiritual, e o acordar à realidade. Alcançando este estado, quebra-se o processo de samsara, interrompendo os contínuos renascimentos. A escola budista Mahayana considerando o Bodhi ("acordar" ou "entender") mais importante que o Nirvana. Para cada escola existem definições diferenciadas do Nirvana e de como este é atingido. A palavra significa literalmente "apagado" (como em uma vela) e refere-se, no contexto budista, a imperturbável serenidade da mente após o desejo, a aversão e a delusão terem sido finalmente extintos. (pt)
- Нірвана або мовою палі ніббана — стан переходу в абсолютну порожнечу, спокій. Виникає в результаті відмови живої істоти від всіх пристрастей, бажань, почуттів. Центральне поняття буддизму і джайнізму. Необхідною умовою досягнення нірвани є розрив нескінченного циклу народження і смерті — сансари. Шлях досягнення нірвани це кропітка праця, яку виконує буддист (або будь-яка людина, що спрямувалась до досягнення просвітлення).Наприклад, за певний проміжок часу, можна «увійти» у стан нірвани, прийнявши певну позу (асану) і виконавши певні правила йоги[джерело?]. Це поняття чимось схоже на мокшу — поняття в індуїзмі. (uk)
- 涅槃（巴利語：निब्बान Nibbāna；梵語：निर्वाण Nirvāṇa），佛教術语，合文作𢌽，又譯為泥洹、涅槃那、涅盤那、泥盤那、暱縛男，意譯為熄灭、滅、滅度、寂滅、無為、解脫、自在、安樂、不生不滅等，新譯作般涅槃（巴利語：pari-nibbāna，梵語：pari-nirvāṇa），又译为般泥洹、波利暱縛男、入滅、入滅度、圓寂。佛教教義認為涅槃是將世間所有一切法的自體性都滅盡的狀態，所以涅槃中永遠沒有生命中的種種煩惱、痛苦，上座部佛教的見解是從此不再受後有，也就是不再有下一世的六道輪迴。這個術語最早源自於古印度婆羅門教，當時眾說紛紜。佛教認為外道無法實證何謂涅槃，在無佛教的時代只有佛和辟支佛可以親證涅槃。釋迦牟尼菩薩降生後，出家成佛轉法輪，教導弟子佛法，才開始有聲聞聖弟子四果阿羅漢實證涅槃。佛陀和阿罗汉捨壽後，會取證無餘涅槃界，進入不生不滅狀態，也称为涅槃，一般更常用般涅槃（意思是“進入涅槃滅度”，即“入滅”）表達，意思是肉身死亡後，进入不生不灭的涅槃状态。時至今日，當有佛教上師、沙門、比丘、比丘尼等修行者過世時，許多人會尊稱他們了。大乘見地是佛菩薩能在涅槃中同時度眾生，佛菩薩的涅槃叫“無住涅槃”。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Η Νιρβάνα είναι λέξη σανσκριτική που έχει ληφθεί ως θρησκευτικός-φιλοσοφικός όρος, που σημαίνει γενικά: "σβέση φλόγας". (el)
- En la filosofía shramánica, nirvana es el estado de liberación tanto del sufrimiento (duḥkha) como del ciclo de renacimientos. Es un concepto importante en el hinduismo, jainismo y budismo y suele alcanzarse mediante diferentes prácticas y técnicas espirituales. Nirvana es una palabra del sánscrito que hace referencia a un estado que puede alcanzarse a través de la meditación y la iluminación espiritual, y que consiste en la liberación de los deseos, el sufrimiento, la conciencia individual y el ciclo de reencarnaciones. (es)
- Is éard is nirbheána (Sanscrait: निर्वाण nirvāṇa; Páilis: निब्बान nibbāna; Prakrit: णिव्वाण ṇivvāṇa) ann ná an staid spioradálta atá mar aidhm ag an mBúdachas. An té a bhaineann nirbheána amach, tá sé saor ó gach fulaingt agus drochrún, agus ní chuireann sé dúil in aon rud a thuilleadh, mar is ó dhúile a thagann fulaingt agus míshuaimhneas, dar leis an mBúdachas. (ga)
- Nirvana (sanskrit IAST : nirvāṇa ; pali : nibbāna) est un concept philosophique de l'hindouisme, du jaïnisme et du bouddhisme qui signifie « extinction » (du feu des passions, de l'ignorance) ou « libération » (du saṃsāra, du cycle des réincarnations). (fr)
- La parola nirvana, dal sanscrito nirvāṇa (devanāgarī: निर्वाण, pāli: निब्बान nibbāna, cinese: 湼槃S, nièpánP, coreano: 열반?, 涅槃?, yeolbanLR, yŏlbanMR, giapponese: 涅槃 nehan, vietnamita: niết-bàn) esprime un concetto proprio delle religioni buddhista e giainista, successivamente introdotto anche nell'induismo. Ha un ruolo fondante soprattutto nel buddhismo, dove possiede il significato di 'estinzione' (da nir + va, cessazione del soffio, estinzione). Secondo una diversa etimologia proposta da un commentario buddhista di scuola Theravāda, significa libertà dal desiderio (nir + vana). (it)
- Nirwana (Sanskriet निर्वाण, nirvāņa, uitgeblust, onbeweeglijk) of nibbana (Pali) is de hoogste staat die door de mens bereikt kan worden en waardoor heiligheid behaald wordt. Het uitgedoofd zijn verwijst naar het het hoofddoel van het boeddhisme, het einde van begeerte, aversie en verwarring. Naast het boeddhisme kennen andere Indiase spirituele tradities ook een nirwana, vaak met een andere betekenis. (nl)
- Nirwana (dosłownie zgaśnięcie) – wygaśnięcie cierpienia, termin używany w religiach dharmicznych na określenie bardzo zaawansowanego poziomu urzeczywistnienia. Zdarzało się, że niektórzy widzieli w tym stanie całkowitą anihilację świadomości. (pl)
- 涅槃（ねはん）、ニルヴァーナ（サンスクリット語: निर्वाण、nirvāṇa）、ニッバーナ（パーリ語: निब्बान、nibbāna）とは、一般にヒンドゥー教、ジャイナ教、仏教における概念であり、繰り返す再生の輪廻から解放された状態のこと。 インド発祥の宗教においては、涅槃は解脱（モークシャ मोक्ष mokṣa または ムクティ मुक्ति mukti）の別名である。すべてのインドの宗教は、涅槃は完全な静寂、自由、最高の幸福の状態であるだけでなく、誕生、生、死の繰り返しである輪廻からの解放と終了であると主張している。 仏教においては、煩悩を滅尽して悟りの智慧（菩提）を完成した境地のこと。涅槃は、生死を超えた悟りの世界であり、仏教の究極的な実践目的とされる。完全な涅槃を般涅槃（はつねはん）、釈迦の入滅を大般涅槃という。この世に人として現れた仏の肉体の死を指すこともある。仏教以外の教えにも涅槃を説くものがあるが、仏教の涅槃とは異なる。 (ja)
- 涅槃（巴利語：निब्बान Nibbāna；梵語：निर्वाण Nirvāṇa），佛教術语，合文作𢌽，又譯為泥洹、涅槃那、涅盤那、泥盤那、暱縛男，意譯為熄灭、滅、滅度、寂滅、無為、解脫、自在、安樂、不生不滅等，新譯作般涅槃（巴利語：pari-nibbāna，梵語：pari-nirvāṇa），又译为般泥洹、波利暱縛男、入滅、入滅度、圓寂。佛教教義認為涅槃是將世間所有一切法的自體性都滅盡的狀態，所以涅槃中永遠沒有生命中的種種煩惱、痛苦，上座部佛教的見解是從此不再受後有，也就是不再有下一世的六道輪迴。這個術語最早源自於古印度婆羅門教，當時眾說紛紜。佛教認為外道無法實證何謂涅槃，在無佛教的時代只有佛和辟支佛可以親證涅槃。釋迦牟尼菩薩降生後，出家成佛轉法輪，教導弟子佛法，才開始有聲聞聖弟子四果阿羅漢實證涅槃。佛陀和阿罗汉捨壽後，會取證無餘涅槃界，進入不生不滅狀態，也称为涅槃，一般更常用般涅槃（意思是“進入涅槃滅度”，即“入滅”）表達，意思是肉身死亡後，进入不生不灭的涅槃状态。時至今日，當有佛教上師、沙門、比丘、比丘尼等修行者過世時，許多人會尊稱他們了。大乘見地是佛菩薩能在涅槃中同時度眾生，佛菩薩的涅槃叫“無住涅槃”。 (zh)
- نيرفانا (/nɪərˈvɑːnə/ neer-VAH-nə, /ʔˈvænə/ -VAN-ə, /nɜːrʔ/ nur-؛ (بالسنسكريتية: निर्वाण): nirvāa [nɪɽʋaːɳɐ]؛ بالي: نيبانا؛ براكريت: نيفانا، حرفيا، كما هو الحال في انطفاء المصباح الزيتي) هو مفهوم في الديانات الهندية (البوذية والهندوسية والجاينية والسيخية) يمثل الحالة النهائية للإفراج عن الخلاص، والتحرر من إعادة الميلاد المتكرر في سامسارا. وبقي أن نذكر أن أصل كلمة (نيرفانا) من لغة الهند الأدبية القديمة ويطلق عليها اسم (اللغة السنسكريتية). (ar)
- Nirvana és una paraula del sànscrit (निर्वाण) procedent del pali (निब्बान, Nibbāna) que literalment significa "extinció", 'nir' = sense, 'vana' = fusta. A les religions i filosofies orientals, sobretot al budisme, descriu l'estat espiritual lliure de contaminants de la ment (kilesa) com la luxúria, la por o l'ànsia. Depenent de cada context religiós, el nirvana té diferents implicacions. Al budisme vol dir quietud, serenitat i pau. Es diu que qui arriba al nirvana és com un foc que ha acabat la llenya. Aquesta llenya seria la falsa idea del jo, que causa (i és causada per) el desig, la necessitat, la consciència, el naixement, la mort, la cobdícia, l'odi, la confusió, la ignorància. (ca)
- Pojem nirvána (sanskrt) nebo nibbána (pálí) označoval původně vyhasnutí ohně. Gautama Buddha použil toto slovo ve smyslu ustání nesprávných skutečností, když přirovnal pominutí "žádostivosti" (taňhá), příčiny veškeré "strasti" (duhkha), k vyhasnutí plamene. Vyhasnutím žádostivosti v jejích třech aspektech, "chamtivosti" (rága), "nesnášenlivosti" (dósa) a "zaslepenosti" (móha), pomine "strast" (duhkha) a "nevědomost" (avidždžá). Chybným ztotožňováním žádostivosti s přirozenou vnitřní touhou lze dospět k chybnému chápání pojmu jako vyhasnutí duše. Je to riziko překladu a výkladu. Ve skutečnosti Gautama Buddha učil vedle vyhasnutí žádostivosti také kultivování vrozené "touhy" (chanda). Duše, pro kterou Gautama Buddha z jistých dobrých důvodů neužíval konkrétní pojem, vyhasnutím žádostivosti d (cs)
- Nirwana oder Nirvana (Sanskrit निर्वाण nirvāṇa n.; nis, nir ‚aus‘, vā ‚wehen‘) bzw. Nibbana (Pali: nibbāna) ist ein buddhistischer Schlüsselbegriff, der den Austritt aus dem Samsara, dem Kreislauf des Leidens, des Daseins und der Wiedergeburten (Reinkarnation) durch Erwachen (Bodhi) bezeichnet. Das Wort bedeutet „Erlöschen“ (wörtlich „verwehen“, von einigen Buddhisten auch aufgefasst als „erfassen“ im Sinne von verstehen) im Sinne des Endes aller mit falschen persönlichen Vorstellungen vom Dasein verbundenen Faktoren wie Ich-Sucht, Gier, Anhaften (Upadana). (de)
- Nirvano (sanskrite निर्वाण, nirvāṇa, palie nibbāna) en budhismo tuttuta libereco de deziro, malamo kaj memtrompo. Nibbāna havas du aspektojn:
* Sa-uppadisesa-nibbāna: "nirvano kun resto", la stato de arahanto ĝis lia korpa morto.
* An-uppadisesa-nibbāna: "nirvano sen resto", la stato de arahanto postmorte; pri ĝi eblas diri absolute nenion, ĉar ĝi estas trans ĉiuj konceptoj. Oni povas diri nek ke arahanto vivas postmorte, nek ke arahanto ne vivas postmorte, nek ke arahanto kaj vivas kaj ne vivas postmorte, nek ke arahanto nek vivas nek ne vivas postmorte. (eo)
- Nirvana (sanskritoz निर्वाण) Indiako erlijioetan, meditazioaren helburu gorena da, zenbait teknika eta praktika espiritual bidez lor daitekeena. Nirvana budismoaren funtsezko kontzeptua da, eta hinduismoan eta jainismoan ere garrantzitsua da. (eu)
- Nirvāṇa (/nɪərˈvɑːnə/ neer-VAH-nə, /-ˈvænə/ -VAN-ə, /nɜːr-/ nur-; Sanskrit: निर्वाण nirvāṇa [nɪɽʋaːɳɐ]; Pali: nibbāna; Prakrit: ṇivvāṇa; literally, "blown out", as in an oil lamp) is a concept in Indian religions (Buddhism, Hinduism, Jainism, and Sikhism) that represents the ultimate state of soteriological release, the liberation from duḥkha and saṃsāra. (en)
- ( 이 문서는 열반의 의미에 관한 것입니다. 미국의 록 밴드 니르바나에 대해서는 너바나 문서를 참고하십시오.)( 입적은 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 입적 (동음이의) 문서를 참고하십시오.)
열반(涅槃, 문화어: 녈반, 베트남어: Niết bàn, 중국어 정체자: 涅槃, 병음: nièpán, 광둥어: nihppùhn, 일본어: 涅槃 네한[*])은 "(갈애로 대표되는 번뇌의 바람이) 불기를 멈추다 · (갈애로 대표되는 번뇌의 불을) 불어서 끄다 · (갈애로 대표되는 번뇌의 불이) 불어서 꺼진 상태"라는 뜻의 산스크리트어: निर्वाण 니르바나(팔리어: निब्बान 니바나)를 음을 따라 번역한 말이다. 뜻을 따라 번역하여 '반열반(般涅槃)’이라고도 하며, 멸(滅) · 적멸(寂滅) · 이계(離繫) · 해탈(解脫) · 원적(圓寂)의 의미를 가진다. 불교에서는 번뇌에 속박된 현상 세계를 차안(此岸: 이 언덕)이라 하고 열반의 세계를 피안(彼岸: 저 언덕)이라고도 한다. .... — 각묵스님 옮김(2015) 《디가 니까야》 제2권 제22경 〈대념처경〉 초기불전연구원. pp.531~535. 편집자가 용어 일부 변경 (ko)
- Nirvana (em sânscrito: निर्वाण; em prácrito: णिव्वाण, em pali: निब्बान, transliterado "Nibbāna", significa: "soprar", "ser assoprado" ou "incodicionado"), no Budismo, é o estado de libertação do sofrimento (ou dukkha), uma superação do apego aos sentidos, do material, da existência e da ignorância; a pureza e a transgressão do físico, a qual busca a paz interior e a essência da vida. Segundo os monges shramana é o estado atingido pelos Arahant (seres de elevada estatura espiritual). (pt)
- Nirvâna (sanskr., निर्वाण, ”utslocknande”), alternativt pali nibbâna, är målet för den buddhistiska vägen. Nirvana ses ofta som frigörelsen från sensualitet/girighet/begär, hat och ignorans. Nirvana betraktas inte som en plats eller en existensform utan i stället som en avsaknad av de negativa ting som karakteriserar den samsariska existensen. Om nirvana beskrivs i negativa termer är nirvana avsaknad av jord, vatten, eld, luft, liv, död och lidande. I positiva termer kan nirvana beskrivas som dödslöst, oförgängligt, oskapat, fritt, saligt etc. (sv)
- Нирва́на, Нибба́на (от санскр. निर्वाण, IAST: nirvāṇa, пали nibbāna — «угасание», «прекращение», «отсутствие» волнения, беспокойства, неудовлетворённости, нетерпения, страстей) — понятие в индийской религиозной мысли, обозначающее высшую цель и наиболее глубокую реализацию всех живых существ, прежде всего — людей, осуществляемую в ходе освоения практики медитации и играющее важнейшую роль в буддизме. Существует множество определений понятия «нирвана», но обычно оно связывается с состоянием освобождения от беспокойства, свойственного бытию в сансаре. У нирваны есть ряд характеристик, важнейшей из которых является непривязанность (санскр. - упекша): см. Дхаммапада, 1:20 и др. (ru)
- Нірвана або мовою палі ніббана — стан переходу в абсолютну порожнечу, спокій. Виникає в результаті відмови живої істоти від всіх пристрастей, бажань, почуттів. Центральне поняття буддизму і джайнізму. Необхідною умовою досягнення нірвани є розрив нескінченного циклу народження і смерті — сансари. (uk)
|
