| dbo:abstract
|
- La fal·làcia del nirvana és una que consisteix a comparar opcions factibles amb alternatives poc realistes o idealitzades. Es pot referir igualment a la tendència a assumir que existeix una solució perfecta a un problema concret. La fal·làcia de la solució perfecta és un concepte molt similar. La creació d'un fals dilema que proposa una solució molt bona (però impossible) permet a l'usuari de la fal·làcia del nirvana criticar qualsevol altra solució per ser imperfecta. En realitat, aquesta fal·làcia no ofereix una elecció entre diverses solucions realistes, sinó una elecció entre una solució adequada realista i una opció «millor» però poc realista. (ca)
- مغالطة النيرفانا أو الكاتالوغ المثالي (بالإنجليزية: Nirvana fallacy)هي مغالطة غير رسمية لمقارنة الأشياء الفعلية بالبدائل المثالية غير الواقعية. يمكن أن يشير أيضًا إلى الميل إلى افتراض أن هناك حلًا مثاليًا لمشكلة معينة، هناك مفهوم وثيق الصلة بها وهو «مغالطة الحل الأمثل». النيرفانا هي مصطلح بوذي يعني حالة السلام الروحي التام من كل ما يسبب الألم أو المعاناة، ومغالطة النيرفانا فقد ذكرها أول مرة عالم الاقتصاد هارولد ليوضح أن وضع متطلبات مثالية مبالغ بها لمشروع ما قد يفسد إمكانية تحقيق المشروع ككل. تحدث هذه المغالطة من خلال عملية إنشاء ثنائية خاطئة وتقديم خيارًا واحدًا يكون مفيدًا بشكل واضح - بينما في نفس الوقت غير قابل للتحقيق بشكل مثالي - ثم يقوم شخص ما بمهاجمة وطعن هذه الفكرة لأنها غير كاملة. في ظل هذه المغالطة لا يكون الاختيار بين حلول العالم الحقيقي؛ بل بالأحرى اختيار بين إمكانية واقعية يمكن تحقيقها وحل آخر غير واقعي يمكن أن يكون بطريقة ما أفضل. المغالطة هي نوع من المعضلات الزائفة. (ar)
- Den Nirwana-Fehlschluss (manchmal Nirvana-Fehlschluss, engl. nirvana fallacy), auch Trugschluss der perfekten Lösung, begeht, wer etwas Wirkliches oder Realisierbares mit einem unrealisierbaren modellhaften Ideal vergleicht und auf dieser Basis – ohne die Realitätsferne des Ideals zu berücksichtigen – ein Urteil fällt oder eine Entscheidung trifft. Wer so entscheidet, setzt sich dem Nirwana-Vorwurf aus. Der US-amerikanische Ökonom Harold Demsetz verwendete 1969 erstmals den Begriff in der Wohlfahrtsökonomik im Zusammenhang mit der Analyse ökonomischer und politischer Institutionen. Er kritisierte damit Theorien von Cambridge-Ökonomen wie Pigou, Sidgwick oder Marshall, denen zufolge staatliche Regulierung von Märkten Marktversagen beseitigen und die gesellschaftliche Wohlfahrt verbessern könnte. Demsetz meinte, die Cambridge-Ökonomen begingen den Fehler, Ergebnisse real existierender, nicht perfekter marktlicher Institutionen mit denen zu vergleichen, die ein idealisierter Staat erzielen könnte. Sie begingen dann einen Fehlschluss, indem sie anhand dieses Vergleichs folgerten, dass der reale Staat durch Eingriffe das Marktergebnis verbessern oder sogar perfekte Ergebnisse erzielen werde. Der Schluss berücksichtige nicht die Beschränkungen denen ein realer Staat unterliege (→ Staatsversagen). “The view that now pervades much public policy economics implicitly presents the relevant choice as between an ideal norm and an existing "imperfect" institutional arrangement. This nirvana approach differs considerably from a comparative institution approach in which the relevant choice is between alternative real institutional arrangements” „Die Sichtweise, die heutzutage in weiten Bereichen der ökonomischen Theorie der Wirtschaftspolitik vorherrschend ist, stellt die relevante Entscheidung implizit als eine zwischen einer idealen Norm und einem vorhandenen „unvollkommenen“ institutionellen Arrangement dar. Dieser Nirvana-Ansatz unterscheidet sich beträchtlich von einem komparativen Institutionenansatz, bei dem die relevante Entscheidung die zwischen alternativen realen institutionellen Arrangements ist“ – Harold Demsetz Der Begriff wurde in der neoklassischen Theorie der Wirtschaftspolitik und der Analyse von Recht und Wirtschaft in den 1970er Jahren aufgegriffen und häufig verwendet. Die Wirtschaftshistoriker Roger E. Backhouse und Steven G. Medema wiesen später auf Aussagen von Sidgwick, Marshall und Pigou hin, die sehr wohl Problembewusstsein für staatliche Beschränkungen bewiesen. Der Fehlschluss droht nicht nur, wenn bei geplanten Staatseingriffen in reelle Märkte von einem allwissenden, uneigennützigen, wohlfahrtmaximierenden staatlichen Planer ausgegangen wird. Sondern es droht auch, wie schon Demsetz anmerkte, der entgegengerichtete Fehlschluss: wenn existierende staatliche Institutionen verglichen werden mit Gleichgewichtsmodellen von idealen Märkten unter vollständiger Konkurrenz mit Marktteilnehmern, die der Modellvorstellung des Homo Oeconomicus entsprechen. Der US-amerikanische Wirtschaftsrechtler Melvin A. Eisenberg nannte dies heavenly market fallacy, also den Trugschluss himmlischer Märkte. Nachdem der Begriff zunächst im ökonomischen und politischen Institutionenvergleich verwendet wurde, wird er inzwischen auch gelegentlich allgemeiner verstanden, etwa als Erwartungsbildung, die sich an einem perfekten Zustand orientiert und daher in der Realität nur enttäuscht werden kann, oder als Trugschluss der perfekten Lösung, der realistische Lösungen anhand eines idealen, unmöglich erreichbaren Standards unterbewertet und verwirft. So bezeichnet der deutsche Philosoph Daniel-Pascal Zorn Fehler im rechtspopulistischen und libertären Denken als Nirwana-Fehlschluss: Er nennt den Lügenpresse-Vorwurf, der seine Bestätigung in der enttäuschten, ins Nirwana führenden Erwartung findet, die Medien würden die Wirklichkeit haargenau abbilden, und die Annahme mancher libertärer Weltanschauungen von einer natürlicherweise unbeschränkten Freiheit des Menschen, die auch nur enttäuscht werden kann. Der Fehlschluss lässt sich vermeiden, indem nicht ein unerreichbares Ideal, sondern relle Bedingungen Prüfstein und Entscheidungsbasis sind. Im politischen und ökonomischen Kontext bedeutet dies, dass nur realisierte oder realisierbare institutionelle Arrangements verglichen werden sollten. Dem Marktversagen sollte die Möglichkeit eines Staatsversagens gegenübergestellt werden und umgekehrt. Die komparative Institutionenanalyse (KIA), d. h. der Vergleich reeller bzw. realisierbarer Institutionen, vermeidet dementsprechend den Fehlschluss. (de)
- La falacia del Nirvana, o falacia de la solución perfecta, es el error lógico de comparar cosas reales con cosas irreales o con alternativas idealizadas. También puede referirse a la tendencia de suponer que existe una solución perfecta a un problema particular. Al crear una dicotomía que presenta una opción que es evidentemente ventajosa pero que al mismo tiempo resulta completamente inverosímil, la persona que incurre en la falacia del Nirvana, es decir, la de atacar cualquier idea contraria porque es imperfecta. En esta construcción mental, la elección no se da entre soluciones del mundo real, sino entre una posibilidad realista y otra irreal que es simplemente mejor. La falacia del Nirvana vendría a ser, por tanto, un tipo de falso dilema. (es)
- Le sophisme de la solution parfaite, également appelé sophisme du Nirvana voire plus familièrement sophisme du tout ou rien, est un sophisme consistant à mépriser une mesure au motif que celle-ci ne permet pas de résoudre totalement un problème. On parle de sophisme du Nirvana quand une comparaison est faite entre une solution concrète et une solution fantasmée ou idéalisée. Ainsi, l'existence du moindre défaut suffirait à discréditer une proposition de solution. Il existe également une variante de ce sophisme consistant à réfuter un argument sous prétexte qu'il n'expliquerait pas entièrement le phénomène en question. Il s'agit d'un argument fallacieux, dans la mesure où il faut plutôt privilégier la recherche de la moins mauvaise des différentes solutions disponibles. Ainsi, ce sophisme permet souvent de justifier une position immobiliste. (fr)
- The nirvana fallacy is the informal fallacy of comparing actual things with unrealistic, idealized alternatives. It can also refer to the tendency to assume there is a perfect solution to a particular problem. A closely related concept is the "perfect solution fallacy". By creating a false dichotomy that presents one option which is obviously advantageous—while at the same time being completely implausible—a person using the nirvana fallacy can attack any opposing idea because it is imperfect. Under this fallacy, the choice is not between real world solutions; it is, rather, a choice between one realistic achievable possibility and another unrealistic solution that could in some way be "better". (en)
- Błąd nirwany – jeden z polegający na odnoszeniu zastanego stanu faktycznego do nierealistycznych i wyidealizowanych alternatyw. Zjawisko to może nawiązywać do tendencji, gdzie dla każdego jednostkowego problemu zakładamy z góry istnienie rozwiązania idealnego. Pojęciem ściśle związanym z błędem nirwany jest „błąd perfekcyjnego rozwiązania”. Po wykreowaniu przedstawiającej jedną z opcji jako niezaprzeczalnie korzystną (lecz naówczas opcja ta jest całkowicie niemożliwa do zrealizowania) osoba pogrążona w błędzie nirwany może skłonna być do atakowania w swojej argumentacji alternatywne propozycje działania powołując się na ich niedoskonałość w świetle zalet tej upragnionej. W obliczu tego błędu poznawczego faktyczny wybór nie zachodzi pomiędzy realnie dostępnymi rozwiązaniami; jest to raczej wybór pomiędzy jednym realnie osiągalnym rozwiązaniem a innym, które jest nierealistyczne, ale pod pewnymi względami mogące okazać się tym „lepszym” rozwiązaniem. (pl)
- A falácia nirvana é um nome dado para uma falácia informal que consiste em comparar uma situação real ou de possível existência com uma outra irreal, utópica e perfeita. Assim sendo, ela ignora que qualquer proposta de possível melhora para determinado problema é, frequentemente, preferível em detrimento de uma outra solução que sequer possui meios de se concretizar. O nome nirvana vem justamente do conceito budista de nirvana, que é associado a um estado de máxima perfeição. Ademais, a falácia nirvana é conceitualmente próxima da falácia da solução perfeita. A falácia nirvana assume que se uma ação não é perfeita para um problema, ela não merece ser levada a sério. Falando-se dessa maneira fica óbvio o erro que a mesma carrega. Entretanto, essa falácia costuma aparecer de modo mais sutil. Desse modo, tal falácia cria uma falsa dicotomia que apresenta uma opção que é, obviamente, vantajosa —e, ao mesmo tempo, completamente implausível. Portanto, uma pessoa usando a falácia nirvana pode atacar qualquer ideia contrária a sua, pois tal ideia adversária será sempre imperfeita. Sob essa falácia, a escolha não se dá entre propostas, de fato, executáveis, mas, sim, entre uma proposição alcançável e outra irrealista. (pt)
- Хибна думка (хиба) нірвани, також помилка ідеального рішення, помилкове порівняння чогось реального чи реалізованого з нездійсненним модельним ідеалом і на цій основі винесення судження або приймання рішення. Цей термін вперше був використаний американським економістом Гарольдом Демсецем 1969 року в економіці добробуту в аналізі економічних та політичних інститутів . Він розкритикував теорії економістів Кембриджу, таких як Пігу, Сіджвік чи Маршалл, згідно з якими державне регулювання ринків може усунути їх збої та покращити соціальний добробут. Демсец вважав, що кембриджські економісти допустили помилку, порівнюючи результати реальних, недосконалих ринкових інститутів з тими, яких може досягти ідеалізована держава, і як результат отримали хибний висновок, що реальний стан покращиться або навіть досягне ідеальних результатів шляхом втручання держави (→ Фіаско держави). Неокласична теорія економічної політики та аналіз права та економіки підхопили і широко використовували цей термін в 1970-х роках. Історики-економіки Роджер Е. Бекхаус та Стівен Г. Медема пізніше вказали на судження Сідвіка, Маршалла та Пігу, які дійсно продемонстрували наявність проблем в державних обмеженнях. Хиба нірвани виникає не лише у випадку, коли передбачається втручання в реальні ринки всезнаючої і могутньої держави. Демсец зауважує, що помилковим є і протилежний хід думок: коли існуючі державні інститути порівнюються з ідеальними їх моделями, у яких на ринку панує справедлива конкуренція, яка відповідає модельній концепції Homo Oeconomicus. Американський адвокат Мелвін А. Айзенберг назвав це помилкою райських ринків. Спочатку термін використовувався лише в економіці та політиці, тепер його розуміють більш загально, наприклад як очікування, яке ґрунтується на ідеальному стані і тому може призвести до розчарування в реальності або як помилка ідеального рішення, заснована на ідеалі, який недооцінює і відкидає реалістичні рішення, унеможливлюючи досягнення стандарту. Німецький філософ Даніель-Паскаль Цорн пояснює хибою нірвани помилки у правих популістських та лібертаріанських думках: для прикладу, очікування щирості, чесності і об'єктивності від засобів масової інформації; або переконання деяких лібертаріанських ідеологів про необмежену свободу людини. Обидві ідеї неможливо реалізувати в реальному суспільстві. Хиби нірвани можна уникнути використовуючи для прийняття рішень реальні умови. У політичному та економічному контексті це означає, що потрібно порівнювати лише досяжні інституційні механізми. Невдачі на ринку слід протиставити можливість провалу держави і навпаки. Порівняльний інституційний аналіз, тобто порівняння реальних та можливих інституцій, дозволяє уникнути помилки. (uk)
- 涅槃謬誤（英語：nirvana fallacy）或完美主義謬誤（perfectionist fallacy）是一種非形式謬誤，係宣稱某個解決方案因為無法做到涅槃（完美），所以該方案便没用。較白話的詮釋是：「因為這做法不完美，所以這做法便没用」。 涅槃谬误用来攻击任何与之相反的观点，其通过创造一个错误的二分法，提出一个显然比一般解决方法有利的选择，但同时又是完全不可采信的选择；更确切地说，它是在一种现实的可实现的可能性和另一种可能在某种程度上“更好”但不现实的解决方案之间来选择后者。 與完美主義謬誤相對的是權宜主義謬誤。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- 涅槃謬誤（英語：nirvana fallacy）或完美主義謬誤（perfectionist fallacy）是一種非形式謬誤，係宣稱某個解決方案因為無法做到涅槃（完美），所以該方案便没用。較白話的詮釋是：「因為這做法不完美，所以這做法便没用」。 涅槃谬误用来攻击任何与之相反的观点，其通过创造一个错误的二分法，提出一个显然比一般解决方法有利的选择，但同时又是完全不可采信的选择；更确切地说，它是在一种现实的可实现的可能性和另一种可能在某种程度上“更好”但不现实的解决方案之间来选择后者。 與完美主義謬誤相對的是權宜主義謬誤。 (zh)
- مغالطة النيرفانا أو الكاتالوغ المثالي (بالإنجليزية: Nirvana fallacy)هي مغالطة غير رسمية لمقارنة الأشياء الفعلية بالبدائل المثالية غير الواقعية. يمكن أن يشير أيضًا إلى الميل إلى افتراض أن هناك حلًا مثاليًا لمشكلة معينة، هناك مفهوم وثيق الصلة بها وهو «مغالطة الحل الأمثل». النيرفانا هي مصطلح بوذي يعني حالة السلام الروحي التام من كل ما يسبب الألم أو المعاناة، ومغالطة النيرفانا فقد ذكرها أول مرة عالم الاقتصاد هارولد ليوضح أن وضع متطلبات مثالية مبالغ بها لمشروع ما قد يفسد إمكانية تحقيق المشروع ككل. المغالطة هي نوع من المعضلات الزائفة. (ar)
- La fal·làcia del nirvana és una que consisteix a comparar opcions factibles amb alternatives poc realistes o idealitzades. Es pot referir igualment a la tendència a assumir que existeix una solució perfecta a un problema concret. La fal·làcia de la solució perfecta és un concepte molt similar. (ca)
- Den Nirwana-Fehlschluss (manchmal Nirvana-Fehlschluss, engl. nirvana fallacy), auch Trugschluss der perfekten Lösung, begeht, wer etwas Wirkliches oder Realisierbares mit einem unrealisierbaren modellhaften Ideal vergleicht und auf dieser Basis – ohne die Realitätsferne des Ideals zu berücksichtigen – ein Urteil fällt oder eine Entscheidung trifft. Wer so entscheidet, setzt sich dem Nirwana-Vorwurf aus. – Harold Demsetz (de)
- La falacia del Nirvana, o falacia de la solución perfecta, es el error lógico de comparar cosas reales con cosas irreales o con alternativas idealizadas. También puede referirse a la tendencia de suponer que existe una solución perfecta a un problema particular. (es)
- The nirvana fallacy is the informal fallacy of comparing actual things with unrealistic, idealized alternatives. It can also refer to the tendency to assume there is a perfect solution to a particular problem. A closely related concept is the "perfect solution fallacy". (en)
- Le sophisme de la solution parfaite, également appelé sophisme du Nirvana voire plus familièrement sophisme du tout ou rien, est un sophisme consistant à mépriser une mesure au motif que celle-ci ne permet pas de résoudre totalement un problème. On parle de sophisme du Nirvana quand une comparaison est faite entre une solution concrète et une solution fantasmée ou idéalisée. Ainsi, l'existence du moindre défaut suffirait à discréditer une proposition de solution. (fr)
- Błąd nirwany – jeden z polegający na odnoszeniu zastanego stanu faktycznego do nierealistycznych i wyidealizowanych alternatyw. Zjawisko to może nawiązywać do tendencji, gdzie dla każdego jednostkowego problemu zakładamy z góry istnienie rozwiązania idealnego. Pojęciem ściśle związanym z błędem nirwany jest „błąd perfekcyjnego rozwiązania”. (pl)
- A falácia nirvana é um nome dado para uma falácia informal que consiste em comparar uma situação real ou de possível existência com uma outra irreal, utópica e perfeita. Assim sendo, ela ignora que qualquer proposta de possível melhora para determinado problema é, frequentemente, preferível em detrimento de uma outra solução que sequer possui meios de se concretizar. O nome nirvana vem justamente do conceito budista de nirvana, que é associado a um estado de máxima perfeição. Ademais, a falácia nirvana é conceitualmente próxima da falácia da solução perfeita. (pt)
- Хибна думка (хиба) нірвани, також помилка ідеального рішення, помилкове порівняння чогось реального чи реалізованого з нездійсненним модельним ідеалом і на цій основі винесення судження або приймання рішення. Неокласична теорія економічної політики та аналіз права та економіки підхопили і широко використовували цей термін в 1970-х роках. Історики-економіки Роджер Е. Бекхаус та Стівен Г. Медема пізніше вказали на судження Сідвіка, Маршалла та Пігу, які дійсно продемонстрували наявність проблем в державних обмеженнях. (uk)
|
