A cave or cavern is a natural void in the ground, specifically a space large enough for a human to enter. Caves often form by the weathering of rock and often extend deep underground. The word cave can also refer to much smaller openings such as sea caves, rock shelters, and grottos, though strictly speaking a cave is exogene, meaning it is deeper than its opening is wide, and a rock shelter is endogene. Speleology is the science of exploration and study of all aspects of caves and the cave environment. Visiting or exploring caves for recreation may be called caving, potholing, or spelunking.

Property Value
dbo:abstract
  • الكَهْف هو تجويف طبيعي تحت سطح الأرض أو في الصخور يسمح بدخول الإنسان فيه، قد يكون له مدخل أو فتحة ولكن ليس بالضرورة. (ar)
  • Una cova o caverna és una cavitat natural del terreny, apta per servir d'empar a animals i a éssers humans, i que pot ser condicionada com a habitatge. Durant la prehistòria les persones vivien en coves de manera temporal o permanent. Igualment fugitius i eremites han usat les coves com a refugi al llarg de la història, atès el seu aïllament dels nuclis urbans. Si bé en una cova predomina el component horitzontal, un avenc és una cavitat on predomina el component vertical. Una cavitat més aviat petita, on penetra la llum natural, es diu balma. L'espeleologia és la ciència que estudia les coves. També rep aquest nom l'exploració de les coves i els avencs, ja sigui amb finalitat científica o esportiva. (ca)
  • Jeskyně je podzemní dutina vytvořená přirozenou cestou. Vzniká většinou vymíláním nebo vymýváním horniny, obvykle vápence, podzemními prameny. Existují ale také jeskyně v jiných horninách vzniklé jinými způsoby. Průzkumem a mapováním jeskyň se zabývá speleologie. Jeskyně jsou ve většině případů vyzdobeny následným srážením vápence z vody, kdy vznikají sekundární krasové jevy jako například krápníky, atd. (cs)
  • Eine Höhle ist ein natürlich entstandener unterirdischer Hohlraum, der groß genug ist, um von Menschen betreten zu werden, und länger als fünf Meter ist. Diese Definition des Begriffs in der Höhlenkunde (Speläologie) unterscheidet sich vom umgangssprachlichen Gebrauch. (de)
  • Ως σπήλαιο ορίζεται οποιαδήποτε φυσική κοιλότητα στο εσωτερικό της γης, στην οποία μπορεί να έχει πρόσβαση ο άνθρωπος. Σε αντίθετη περίπτωση, κατά την οποία δεν υπάρχει πρόσβαση για τον άνθρωπο, γίνεται λόγος για . (el)
  • A cave or cavern is a natural void in the ground, specifically a space large enough for a human to enter. Caves often form by the weathering of rock and often extend deep underground. The word cave can also refer to much smaller openings such as sea caves, rock shelters, and grottos, though strictly speaking a cave is exogene, meaning it is deeper than its opening is wide, and a rock shelter is endogene. Speleology is the science of exploration and study of all aspects of caves and the cave environment. Visiting or exploring caves for recreation may be called caving, potholing, or spelunking. (en)
  • Kavernoj (foje ankaŭ nomitaj grotoj) estas subteraj kavoj, kiuj ligiĝas al la tera surfaco per kelkaj truoj (groto estas artefarita aŭ kurioza kaverno). Ili formiĝas per subfoso de kalkoŝtonoj, dolomitoj, gipsoj kaj kelkaj facile solveblaj mintavoloj. Oni trovas ankaŭ glaciajn kavernojn. Estas multaj manieroj per kiuj kavernoj povas estiĝi, kaj estas kombinaĵoj de kemiaj procezoj, tektonaj fortoj kaj atmosferaj influoj. La plej ofta procezo estas karstigo, t.e. solvo de kalkecaj ŝtonoj fare de pluvakvo. Ilin ofte loĝas animaloj karakterizataj de blindeco, senpigmentiĝo, gigantismo. Post paleolito, multaj kavernoj estis uzataj de homo (loĝejo, kavernurboj, kaverna pentrado). Kavernoj estas objektoj de esploro por speleologio kaj arkeologio. Laŭ Francisko Azorín groto estas Kaverno en monto; artefarita kaverno. Li indikas etimologion el greka kripta kaj de tie la latina crupta. Laŭ Francisko Azorín kaverno estas Natura, profunda kavaĵo; subtera kavaĵo. Li indikas etimologion el la latina caverna, el cavus (kavaĵo).. (eo)
  • Haitzulo edo leizea lur azpian dagoen zulo sistema naturala da, uraren, labaren edo izotzaren higaduraren bidez sortzen dena. Kasurik ohikoena euri ur azidoak kareharria disolbatzerakoan agertzen dena izaten da. Espeleologia da haitzuloak aztertzen diharduen zientzia adarra, geologia, biologia eta meteorologia uztartzen dituena, besteak beste. Gizakia haitzuloetan bizi izan zen, Historiaurrean. (eu)
  • Una cueva o caverna es una cavidad natural del terreno causada por algún tipo de erosión de corrientes de agua, hielo o lava, o menos común, una combinación de varios de estos factores. En el más común de los casos, las cuevas se forman por la disolución de la roca caliza por parte del agua ligeramente ácida.A veces es apta para servir de cobijo a animales y seres humanos, pudiendo ser acondicionada para vivienda en forma de casas cueva y otros usos antrópicos. Generalmente son húmedas y oscuras; en algunas solo cabe una persona, mientras que en otras, como la red del Parque Nacional de Mammoth Cave (Kentucky), tienen kilómetros de extensión. Hay cavernas muy profundas como en Abjasia, donde se alcanza el mayor desnivel en Krubera-Voronya con más de 2000 m bajo el nivel de la superficie. (es)
  • Séard pluais ná dúnpholl mór nádúrtha faoi thalamh. (ga)
  • Sebuah gua adalah sebuah lubang alami di tanah yang cukup besar dan dalam. Beberapa ilmuwan menjelaskan bahwa dia harus cukup besar sehingga beberapa bagian di dalamnya tidak menerima cahaya matahari; namun dalam penggunaan umumnya pengertiannya cukup luas, termasuk perlindungan batu, gua laut. Kata "gua" berasal dari bahasa Sanskerta guha. (in)
  • Una grotta (chiamata anche caverna, dal francese grotte, tedesco Grotte, spagnolo gruta e cueva, dal latino volgare grupta, corruzione del latino classico crypta, a sua volta prestito greco (da κρύπτη, kryptē) dal significato di "(luogo) nascosto") è, nel suo significato più ampio, un qualsiasi tipo di vuoto o cavità sotterranea, sia naturale sia artificiale ovvero una cavità più o meno estesa del terreno sottostante il suolo (ambiente ipogeo), ampiamente studiato nell'ambito della speleologia. (it)
  • En géomorphologie, une grotte est une cavité souterraine naturelle comportant au moins une partie horizontale accessible ; ce qui peut la distinguer d'un aven, d'un gouffre, d'un abîme, etc. Le dictionnaire Les mots de la géographie affirme en revanche que « [vues] surtout comme abris, refuge, elles n'ont pas la même connotation redoutable que les antres, gouffres et abîmes, ni la puissance de rêve des cavernes, bien qu'il s'agisse de la même chose ». La première édition du Dictionnaire de l'Académie française (1694) précise qu'une grotte peut être « naturelle ou faite par artifice ». Une grotte peut se former dans des structures minérales solubles par l'eau : principalement les roches carbonatées (cavités karstiques) ainsi que le gypse et l'anhydrite, voire le sel gemme, le grès et le quartzite, le gneiss et le granite, le basalte et certains conglomérats (cavités pseudokarstiques). (fr)
  • 洞窟(どうくつ、英: cave, grotto, cavern)とは、地中にある一定の大きさの空間。洞穴(どうけつ、ほらあな)とも言う。一般には地下空間のうち人間が入ることが可能なものをいい、洞口の長径が奥行きよりも小さければ洞長2m程度でも洞窟と呼ばれる。 水平方向に伸びている横穴や井戸状に開口している縦穴(竪穴)などがある。通常、洞内空間は大気で満たされている。内部の気温は、一般に洞窟がある外部の平均気温になり、内部は外部と較べると夏は涼しく・冬は暖かい。また地中であることも含め、一般に湿度が高い。洞口部では日光が差し込むこともあるが、氷河洞・雪渓洞などを除いて奥部は完全な暗黒となる。洞内空間が地下水・海水・堆積物で満たされている洞窟もある。完全に水没している洞窟は水中洞窟、特に海面下に沈んだものは沈水洞窟と呼ばれる。 広義には自然洞窟だけでなく人工洞窟や混成洞窟を含む。 (ja)
  • 동굴(洞窟)은 자연적으로 땅 속에 생긴, 어느 정도의 크기가 있는 공간이다. 보통 인간이 들어갈 수 있는 정도 이상을 뜻한다. 흔히 동굴은 땅속에서 용식 작용에 의해 모암이 침식되거나, 화산활동으로 용암이 겉에서부터 식으면서 생성된다. 동굴 내부는 평평하거나, 경사지거나, 수직으로 내려갈 수도 있다. 보통 흔하게 볼 수 있는 동굴은 석회동굴이며, 화산이 있는 지형에서는 화산동굴이 발견 될 수도 있다. 일반적으로 석회동굴은 지질상으로 석회암 지층이 있는 곳에서 발견이 되며, 국내의 경우 고생대 캄브리아기 - 오르도비스기의 조선계 석회암지층에서 발견이 된다. 대부분의 동굴이 영월, 태백, 강릉, 삼척, 동해, 단양 등의 지역에서 발견이 된다. 동굴을 연구하는 학문을 동굴학(Speleology)라고 한다. (ko)
  • Een grot is een (natuurlijk gevormde) onderaardse ruimte. Hierbij gaat het vaak om grotere ruimten. Wanneer een dergelijke onderaardse ruimte kleiner, nauwer en/of moeilijker toegankelijk is, wordt gesproken van een hol(te). Een grot kan uit een aantal hol(t)en bestaan. Het woord spelonk wordt soms gebruikt voor wat nauwere holen, met name in vertalingen van de Bijbel (onder andere spelonk van ) en de Koran (onder andere Soera De Spelonk). Grotten bestaan meestal uit gangen (galerijen) en ruimten die hoger en/of breder zijn: zalen of kamers. Vaak heeft een grot meerdere ingangen. Het kunnen dus echte doolhoven zijn en ze kunnen gigantische afmetingen hebben. De langste grot ter wereld is Mammoth Cave in Kentucky (Verenigde Staten). De galerijen van deze vrijwel horizontale grot totaliseerden in 2013 ongeveer 643 km in lengte. De diepste grot en tevens verticaalste grot ter wereld is Krubera, in Georgië. Tussen de ingang en het diepste punt bestaat 2197 m niveauverschil.De eerste grot ter wereld waarin speleologen de magische diepte van 1000 m bereikten, in augustus 1956, was de Gouffre Berger in Frankrijk.In 2013 waren er over heel de wereld 97 grotten bekend die dieper waren dan 1000 m. Twee derde daarvan is gelegen in Europa. Grotten worden vaak gevormd door oplossing van kalksteen (calciet) in koolzuurhoudend water. Het is dan een karstverschijnsel. Vaak komen in grotten ook druipstenen voor. De meerderheid van kalksteengrotten zijn ooit gevormd door een ondergrondse rivier of watertafel. Ze kunnen vandaag de dag nog steeds doorlopen worden door een ondergrondse rivier. Men spreekt dan over actieve grotten. Indien de rivier is verdwenen en de grot is drooggevallen, spreekt men over fossiele grotten. In de volksmond wordt de term grot ook gebruikt voor de mergelgroeven in onder meer Zuid-Limburg. De mergelgroeven zijn echter door de mens gemaakt. Toch komen op een aantal plaatsen in deze mergelgroeven karstverschijnselen voor. De grootste karstgang (grot) in Nederland bevindt zich in het Noordelijk Gangenstelsel van de Sint-Pietersberg in het zogenaamde "stelsel van Jansen Eggels" en meet 50 meter. (nl)
  • Jaskinia – naturalna pusta przestrzeń w skale o rozmiarach umożliwiających jej penetrację przez człowieka. Najliczniejsze są jaskinie krasowe, grawitacyjne, tektoniczne, lodowcowe, wietrzeniowo-erozyjne lub pseudokrasowe. Odkrywanie (eksploracja), dokumentowanie oraz naukowe badanie jaskiń to speleologia. (pl)
  • Caverna, gruta ou furna é toda cavidade natural rochosa com dimensões que permitam acesso a seres humanos. Podem ter desenvolvimento horizontal ou vertical em forma de galerias e salões. Ocorrem com maior frequência em terrenos formados por rochas sedimentares, mas também em rochas ígneas e metamórficas, além de geleiras e recifes de coral. São originárias de uma série de processos geológicos que podem envolver uma combinação de transformações químicas, tectônicas, biológicas e atmosféricas. Devido às condições ambientais exclusivas das cavernas, esse ecossistema apresenta uma fauna especializada para viver em ambientes escuros e sem vegetação nativa. Outros animais, como os morcegos, podem transitar entre seu interior e exterior. As cavernas também foram utilizadas, em idades remotas, como ambiente seguro e moradia para o homem primitivo, fato comprovado pela imensa variedade de evidências arqueológicas e pela arte rupestre. Em alguns casos essas cavidades também podem ser chamadas de tocas, lapas ou abismos. Os termos relativos a caverna geralmente utilizam a raiz espeleo-, derivada do latim spelaeum, do grego σπήλαιον, "caverna", da mesma raiz da palavra "espelunca". As cavernas são estudadas pela espeleologia, uma ciência multidisciplinar que envolve diversos ramos do conhecimento, como a geologia, hidrologia, biologia, paleontologia e arqueologia. Além da importância científica, a exploração de cavernas representa um grande papel no turismo de aventura (ou ecoturismo), sendo uma parte importante da economia das regiões em que ocorrem. (pt)
  • Пеще́ра — полость в верхней части земной коры, сообщающаяся с поверхностью одним или несколькими входными отверстиями. Другое определение: пещера — естественная подземная полость, доступная для проникновения человека, имеющая неосвещённые солнечным светом части и длину (глубину) больше, чем два других измерения. В некоторых источниках к пещерам относят и искусственные антропогенные полости. Наиболее крупные пещеры — сложные системы проходов и залов, нередко суммарной протяжённостью до нескольких десятков километров. Пещеры — объект изучения спелеологии. Немалый вклад в изучение пещер делают спелеотуристы. Исследованием искусственных (антропогенных) пещер и подземных сооружений (каменоломен, штолен, городских коммуникаций) занимается спелестология. Пещеры в привходовой части, при подходящих морфологии (горизонтальный просторный вход) и расположении (близко к воде) использовались древними людьми в качестве удобных жилищ.Пещерные жилища (пещеры) с комбинациями признаков (англ. cave dwellings and combinations of features), которые определяют их выдающуюся универсальную ценность, согласно Конвенции об охране Всемирного культурного и природного наследия должны быть включены в Список Всемирного наследия ЮНЕСКО — своеобразный фонд выдающихся памятников культуры и природы, основной целью которого является привлечение сил мирового сообщества для сохранения этих уникальных объектов. (ru)
  • En grotta är ett naturligt hålrum, stort nog för en människa att intränga i. Vanligtvis är grottor huvudsakligen horisontella, eventuellt med vertikala inslag. Ett helt vertikalt hålrum kan gå under benämningen grotta, men kanske hellre som schakt eller hål. En del hävdar att hålrummet måste ha en mörkerzon, det vill säga någon del där dagsljuset inte tränger in, för att kallas grotta. Men bland allmänheten är det vanligt att man även kallar exempelvis urgröpningar vid havet eller ett naturligt skydd i ett berg för grottor. Bland speleologer som undersöker grottor i berg förekommer mer strikta definitioner av begreppet grotta. Exempelvis, inom Sveriges Speleologförbund (SSF) definieras en grotta som "en naturligt bildad hålighet i berg, sten eller jord, vara minst 2 m lång från mynning till innersta vägg och vara stor nog att rymma minst en person. Någon del av grottan ska vara väsentligt mörkare än dagsljuset utanför". Inom Sveriges Speleologförbund kallar man en formation som inte uppfyller kraven för grotta, men som påminner om grotta, för grottliknande bildning. Personer som har grottor som hobby och besöker grottor för att det är spännande kallas grottkrypare. Personer som har ett mer vetenskapligt intresse kallas för grottforskare eller speleologer. Många länder har nationella organisationer som samlar landets grottkrypare och speleologer. Exempel på sådana är Norsk Grotteforbund (NGF) i Norge, British Caving Association (BCA) i Storbritannien, Sveriges speleologförbund i Sverige och National Speleological Society (NSS) i USA. Grottor är intressanta ur många aspekter. Förutom det utmanande i att ta sig fram i grottor kan man hitta ben av utdöda djurarter, lämningar efter förhistoriska människor eller ovanliga växt- och djurarter i dem. Grottor kan även ha intressanta sägner knutna till sig. Vidare är många intresserade av grottor på grund av upptäckarglädjen och möjligheten att kartlägga tidigare ej utforskade grottgångar eller grottsystem. (sv)
  • 洞穴(洞、洞窟)是指地底的通道或空間,可進入其中,形成方式可能是水的侵蝕作用,或是風與微生物等其他外力的風化作用,許多自然界的洞穴是形成於石灰岩地帶,為溶洞(鐘乳洞),另有一種相似的地形,稱為石棚。 (zh)
  • Пече́ра (діал. яскиня) — природна підземна порожнина у поверхневих шарах земної товщі, що з'єднується з поверхнею землі одним або декількома отворами. Утворюються печери переважно під дією вилуговування та розмивання водою легко розчинних гірських порід — вапняків, доломітів, гіпсів (група карстових печер), а також внаслідок суфозії, абразії, розвіювання та інших екзогенних та ендогенних процесів. Найбільші порожнини має тип карстових печер, в яких є різноманітні натічні утвори — сталактити, сталагміти, колони (сталагнати) тощо. У деяких печерах присутні виходи підземних вод у вигляді джерел, підземних річок та озер. У печерах спостерігається своєрідний кліматичний режим. Печери можуть бути заповнені повітрям або іншим газом (здебільшого, радоном або метаном), водою, частково твердими відкладами. Печери населяють специфічні види тварин, що пристосувались до підземних умов життя — печерна фауна, спелеофауна. Найдовша у світі печера — Мамутова в Північній Америці, що залягає у вапнякових шарах на західних схилах Аппалачів, штат Кентуккі, США. Її загальна довжина ходів перевищує 288 км, а глибина сягає 300 м. Багато печер є в Україні, на Поділлі, в Криму, в Карпатах. Найдовшою печерою України та усієї Євразії є гіпсова печера Оптимістична в Тернопільські області, із загальною довжиною ходів понад 260 км. З давніх-давен життя людей було пов'язане з печерами, про це свідчать печерні розписи первісних людей, знахідки кісток, слідів життєдіяльності, міфологія народів світу. Печери давали людям тимчасовий прихісток від ворогів, усамітнення для монахів (Київські печери); ставали постійним житлом, у м'яких породах видовбували цілі печерні міста (у Кримських горах, Каппадокії); будували підземні склади для сирів і вина (Артемівськ), військові об'єкти і заводи (Зеєгротте). У сучасному світі печери часто стають об'єктом туризму, екстремального спорту. Вивченням печер займається наука спелеологія та її представники, вчені-спелеологи. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageID
  • 5778 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 28681 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 982364943 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • الكَهْف هو تجويف طبيعي تحت سطح الأرض أو في الصخور يسمح بدخول الإنسان فيه، قد يكون له مدخل أو فتحة ولكن ليس بالضرورة. (ar)
  • Jeskyně je podzemní dutina vytvořená přirozenou cestou. Vzniká většinou vymíláním nebo vymýváním horniny, obvykle vápence, podzemními prameny. Existují ale také jeskyně v jiných horninách vzniklé jinými způsoby. Průzkumem a mapováním jeskyň se zabývá speleologie. Jeskyně jsou ve většině případů vyzdobeny následným srážením vápence z vody, kdy vznikají sekundární krasové jevy jako například krápníky, atd. (cs)
  • Eine Höhle ist ein natürlich entstandener unterirdischer Hohlraum, der groß genug ist, um von Menschen betreten zu werden, und länger als fünf Meter ist. Diese Definition des Begriffs in der Höhlenkunde (Speläologie) unterscheidet sich vom umgangssprachlichen Gebrauch. (de)
  • Ως σπήλαιο ορίζεται οποιαδήποτε φυσική κοιλότητα στο εσωτερικό της γης, στην οποία μπορεί να έχει πρόσβαση ο άνθρωπος. Σε αντίθετη περίπτωση, κατά την οποία δεν υπάρχει πρόσβαση για τον άνθρωπο, γίνεται λόγος για . (el)
  • A cave or cavern is a natural void in the ground, specifically a space large enough for a human to enter. Caves often form by the weathering of rock and often extend deep underground. The word cave can also refer to much smaller openings such as sea caves, rock shelters, and grottos, though strictly speaking a cave is exogene, meaning it is deeper than its opening is wide, and a rock shelter is endogene. Speleology is the science of exploration and study of all aspects of caves and the cave environment. Visiting or exploring caves for recreation may be called caving, potholing, or spelunking. (en)
  • Haitzulo edo leizea lur azpian dagoen zulo sistema naturala da, uraren, labaren edo izotzaren higaduraren bidez sortzen dena. Kasurik ohikoena euri ur azidoak kareharria disolbatzerakoan agertzen dena izaten da. Espeleologia da haitzuloak aztertzen diharduen zientzia adarra, geologia, biologia eta meteorologia uztartzen dituena, besteak beste. Gizakia haitzuloetan bizi izan zen, Historiaurrean. (eu)
  • Una cueva o caverna es una cavidad natural del terreno causada por algún tipo de erosión de corrientes de agua, hielo o lava, o menos común, una combinación de varios de estos factores. En el más común de los casos, las cuevas se forman por la disolución de la roca caliza por parte del agua ligeramente ácida.A veces es apta para servir de cobijo a animales y seres humanos, pudiendo ser acondicionada para vivienda en forma de casas cueva y otros usos antrópicos. Generalmente son húmedas y oscuras; en algunas solo cabe una persona, mientras que en otras, como la red del Parque Nacional de Mammoth Cave (Kentucky), tienen kilómetros de extensión. Hay cavernas muy profundas como en Abjasia, donde se alcanza el mayor desnivel en Krubera-Voronya con más de 2000 m bajo el nivel de la superficie. (es)
  • Séard pluais ná dúnpholl mór nádúrtha faoi thalamh. (ga)
  • Sebuah gua adalah sebuah lubang alami di tanah yang cukup besar dan dalam. Beberapa ilmuwan menjelaskan bahwa dia harus cukup besar sehingga beberapa bagian di dalamnya tidak menerima cahaya matahari; namun dalam penggunaan umumnya pengertiannya cukup luas, termasuk perlindungan batu, gua laut. Kata "gua" berasal dari bahasa Sanskerta guha. (in)
  • Una grotta (chiamata anche caverna, dal francese grotte, tedesco Grotte, spagnolo gruta e cueva, dal latino volgare grupta, corruzione del latino classico crypta, a sua volta prestito greco (da κρύπτη, kryptē) dal significato di "(luogo) nascosto") è, nel suo significato più ampio, un qualsiasi tipo di vuoto o cavità sotterranea, sia naturale sia artificiale ovvero una cavità più o meno estesa del terreno sottostante il suolo (ambiente ipogeo), ampiamente studiato nell'ambito della speleologia. (it)
  • 洞窟(どうくつ、英: cave, grotto, cavern)とは、地中にある一定の大きさの空間。洞穴(どうけつ、ほらあな)とも言う。一般には地下空間のうち人間が入ることが可能なものをいい、洞口の長径が奥行きよりも小さければ洞長2m程度でも洞窟と呼ばれる。 水平方向に伸びている横穴や井戸状に開口している縦穴(竪穴)などがある。通常、洞内空間は大気で満たされている。内部の気温は、一般に洞窟がある外部の平均気温になり、内部は外部と較べると夏は涼しく・冬は暖かい。また地中であることも含め、一般に湿度が高い。洞口部では日光が差し込むこともあるが、氷河洞・雪渓洞などを除いて奥部は完全な暗黒となる。洞内空間が地下水・海水・堆積物で満たされている洞窟もある。完全に水没している洞窟は水中洞窟、特に海面下に沈んだものは沈水洞窟と呼ばれる。 広義には自然洞窟だけでなく人工洞窟や混成洞窟を含む。 (ja)
  • 동굴(洞窟)은 자연적으로 땅 속에 생긴, 어느 정도의 크기가 있는 공간이다. 보통 인간이 들어갈 수 있는 정도 이상을 뜻한다. 흔히 동굴은 땅속에서 용식 작용에 의해 모암이 침식되거나, 화산활동으로 용암이 겉에서부터 식으면서 생성된다. 동굴 내부는 평평하거나, 경사지거나, 수직으로 내려갈 수도 있다. 보통 흔하게 볼 수 있는 동굴은 석회동굴이며, 화산이 있는 지형에서는 화산동굴이 발견 될 수도 있다. 일반적으로 석회동굴은 지질상으로 석회암 지층이 있는 곳에서 발견이 되며, 국내의 경우 고생대 캄브리아기 - 오르도비스기의 조선계 석회암지층에서 발견이 된다. 대부분의 동굴이 영월, 태백, 강릉, 삼척, 동해, 단양 등의 지역에서 발견이 된다. 동굴을 연구하는 학문을 동굴학(Speleology)라고 한다. (ko)
  • Jaskinia – naturalna pusta przestrzeń w skale o rozmiarach umożliwiających jej penetrację przez człowieka. Najliczniejsze są jaskinie krasowe, grawitacyjne, tektoniczne, lodowcowe, wietrzeniowo-erozyjne lub pseudokrasowe. Odkrywanie (eksploracja), dokumentowanie oraz naukowe badanie jaskiń to speleologia. (pl)
  • 洞穴(洞、洞窟)是指地底的通道或空間,可進入其中,形成方式可能是水的侵蝕作用,或是風與微生物等其他外力的風化作用,許多自然界的洞穴是形成於石灰岩地帶,為溶洞(鐘乳洞),另有一種相似的地形,稱為石棚。 (zh)
  • Una cova o caverna és una cavitat natural del terreny, apta per servir d'empar a animals i a éssers humans, i que pot ser condicionada com a habitatge. Durant la prehistòria les persones vivien en coves de manera temporal o permanent. Igualment fugitius i eremites han usat les coves com a refugi al llarg de la història, atès el seu aïllament dels nuclis urbans. Si bé en una cova predomina el component horitzontal, un avenc és una cavitat on predomina el component vertical. Una cavitat més aviat petita, on penetra la llum natural, es diu balma. (ca)
  • Kavernoj (foje ankaŭ nomitaj grotoj) estas subteraj kavoj, kiuj ligiĝas al la tera surfaco per kelkaj truoj (groto estas artefarita aŭ kurioza kaverno). Ili formiĝas per subfoso de kalkoŝtonoj, dolomitoj, gipsoj kaj kelkaj facile solveblaj mintavoloj. Oni trovas ankaŭ glaciajn kavernojn. Estas multaj manieroj per kiuj kavernoj povas estiĝi, kaj estas kombinaĵoj de kemiaj procezoj, tektonaj fortoj kaj atmosferaj influoj. La plej ofta procezo estas karstigo, t.e. solvo de kalkecaj ŝtonoj fare de pluvakvo. Ilin ofte loĝas animaloj karakterizataj de blindeco, senpigmentiĝo, gigantismo. Post paleolito, multaj kavernoj estis uzataj de homo (loĝejo, kavernurboj, kaverna pentrado). Kavernoj estas objektoj de esploro por speleologio kaj arkeologio. (eo)
  • En géomorphologie, une grotte est une cavité souterraine naturelle comportant au moins une partie horizontale accessible ; ce qui peut la distinguer d'un aven, d'un gouffre, d'un abîme, etc. Le dictionnaire Les mots de la géographie affirme en revanche que « [vues] surtout comme abris, refuge, elles n'ont pas la même connotation redoutable que les antres, gouffres et abîmes, ni la puissance de rêve des cavernes, bien qu'il s'agisse de la même chose ». La première édition du Dictionnaire de l'Académie française (1694) précise qu'une grotte peut être « naturelle ou faite par artifice ». (fr)
  • Een grot is een (natuurlijk gevormde) onderaardse ruimte. Hierbij gaat het vaak om grotere ruimten. Wanneer een dergelijke onderaardse ruimte kleiner, nauwer en/of moeilijker toegankelijk is, wordt gesproken van een hol(te). Een grot kan uit een aantal hol(t)en bestaan. Het woord spelonk wordt soms gebruikt voor wat nauwere holen, met name in vertalingen van de Bijbel (onder andere spelonk van ) en de Koran (onder andere Soera De Spelonk). (nl)
  • Caverna, gruta ou furna é toda cavidade natural rochosa com dimensões que permitam acesso a seres humanos. Podem ter desenvolvimento horizontal ou vertical em forma de galerias e salões. Ocorrem com maior frequência em terrenos formados por rochas sedimentares, mas também em rochas ígneas e metamórficas, além de geleiras e recifes de coral. (pt)
  • Пеще́ра — полость в верхней части земной коры, сообщающаяся с поверхностью одним или несколькими входными отверстиями. Другое определение: пещера — естественная подземная полость, доступная для проникновения человека, имеющая неосвещённые солнечным светом части и длину (глубину) больше, чем два других измерения. В некоторых источниках к пещерам относят и искусственные антропогенные полости. Наиболее крупные пещеры — сложные системы проходов и залов, нередко суммарной протяжённостью до нескольких десятков километров. (ru)
  • Пече́ра (діал. яскиня) — природна підземна порожнина у поверхневих шарах земної товщі, що з'єднується з поверхнею землі одним або декількома отворами. Утворюються печери переважно під дією вилуговування та розмивання водою легко розчинних гірських порід — вапняків, доломітів, гіпсів (група карстових печер), а також внаслідок суфозії, абразії, розвіювання та інших екзогенних та ендогенних процесів. Найбільші порожнини має тип карстових печер, в яких є різноманітні натічні утвори — сталактити, сталагміти, колони (сталагнати) тощо. У деяких печерах присутні виходи підземних вод у вигляді джерел, підземних річок та озер. У печерах спостерігається своєрідний кліматичний режим. Печери можуть бути заповнені повітрям або іншим газом (здебільшого, радоном або метаном), водою, частково твердими від (uk)
  • En grotta är ett naturligt hålrum, stort nog för en människa att intränga i. Vanligtvis är grottor huvudsakligen horisontella, eventuellt med vertikala inslag. Ett helt vertikalt hålrum kan gå under benämningen grotta, men kanske hellre som schakt eller hål. En del hävdar att hålrummet måste ha en mörkerzon, det vill säga någon del där dagsljuset inte tränger in, för att kallas grotta. Men bland allmänheten är det vanligt att man även kallar exempelvis urgröpningar vid havet eller ett naturligt skydd i ett berg för grottor. (sv)
rdfs:label
  • Cave (en)
  • كهف (ar)
  • Cova (ca)
  • Jeskyně (cs)
  • Höhle (de)
  • Σπήλαιο (el)
  • Kaverno (eo)
  • Cueva (es)
  • Haitzulo (eu)
  • Grotte (fr)
  • Pluais (ga)
  • Gua (in)
  • Grotta (it)
  • 洞窟 (ja)
  • 동굴 (ko)
  • Grot (nl)
  • Jaskinia (pl)
  • Caverna (pt)
  • Пещера (ru)
  • Grotta (sv)
  • Печера (uk)
  • 洞穴 (zh)
owl:sameAs
skos:narrower
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:occupation of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:designation1Criteria of
is dbp:geology of
is dbp:habitat of
is dbp:type of
is foaf:primaryTopic of