| dbo:abstract
|
- الداروينية الاجتماعية هي أي من نظريات المجتمع المختلفة التي ظهرت في المملكة المتحدة وأمريكا الشمالية وأوروبا الغربية في سبعينيات القرن التاسع عشر، وتدعي تطبيق المفاهيم البيولوجية للانتخاب الطبيعي والبقاء للأصلح على علم الاجتماع والسياسة. يجادل الداروينيون الاجتماعيون بأنه من شأن القوي أن يرى ثروته وقوته يتزايدان، بينما من شأن الضعيف أن يرى ثروته وقوته يتناقصان. لدى الجماعات الداروينية الاجتماعية المختلفة آراء متباينة حول أي مجموعات من الناس تعتبر القوية وأي مجموعات من الناس تعتبر الضعيفة، ولهم أيضًا آراء مختلفة حول الآليات المحددة التي يجب استخدامها لمكافأة القوة ومعاقبة الضعف. تشدد العديد من هذه الآراء على التنافس بين الأفراد في رأسمالية عدم التدخل، بينما تُستخدَم وجهات نظر أخرى لدعم السلطوية، وتحسين النسل، والعنصرية، والإمبريالية، والفاشية، والنازية، والصراع بين الجماعات القومية أو العرقية. كمفهوم علمي، تضاءلت شعبية الداروينية الاجتماعية على نطاق واسع في أعقاب الحرب العالمية الأولى، وأصبحت سيئة السمعة إلى حد كبير بحلول نهاية الحرب العالمية الثانية، ويرجع ذلك جزئيًا إلى ارتباطها بالنازية، وجزئيًا إلى الإجماع العلمي المتزايد على أنه لا يوجد أساس للنظرية من الناحية العلمية. حين وُصَفَت النظريات اللاحقة، التي صُنِّفَت على أنها داروينية اجتماعية، بأنها داروينية اجتماعية، فقد كان ذلك الوصف بشكل عام بمثابة نقد من قبل خصوم تلك النظريات، ولم يحدد مؤيدو أنفسهم بتصنيف كهذا. غالبًا ما أكد الخلقيون أن الداروينية الاجتماعية -المؤدية إلى سياسات مصممة لمكافأة الأكثر تنافسية- هي استتباع منطقي لـ«الداروينية» (نظرية الانتخاب الطبيعي في علم الأحياء). ذكر علماء الأحياء والمؤرخون أن هذه مغالطة لحجة الطبيعة، حيث أن نظرية الانتخاب الطبيعي يقصد بها مجرد وصف لظاهرة بيولوجية ويجب ألا تؤخذ على أنها تعني أن هذه الظاهرة جيدة أو أنه يجب استخدامها كدليل أخلاقي في المجتمع البشري. في حين يدرك معظم العلماء وجود بعض الروابط التاريخية بين تعميم نظرية داروين وأشكال من الداروينية الاجتماعية، إلا أنهم يؤكدون أيضًا أن الداروينية الاجتماعية ليست نتيجة ضرورية لمبادئ التطور البيولوجي. يناقش الباحثون إلى أي مدى تعكس الأيديولوجيات الاجتماعية الداروينية المختلفة آراء تشارلز داروين حول القضايا الاجتماعية والاقتصادية البشرية. تحتوي كتاباته على مقاطع يمكن تفسيرها على أنها معارضة للفردانية العدوانية، في حين تظهر مقاطع أخرى على أنها تروج لها. تتناقض وجهات نظر داروين التطورية المبكرة ومعارضته للعبودية مع الادعاءات القائلة بأن الداروينية الاجتماعية تثير جلبة لا داعي لها حول القدرات الذهنية للفقراء والسكان الاصليين في المستعمرات. بعد نشر كتاب أصل الأنواع في عام 1859، جادلت مجموعة من أتباع داروين، بقيادة السير جون لوبوك، بأن الانتخاب الطبيعي لم يعد له أي تأثير ملحوظ على البشر بمجرد أن تشكلت المجتمعات المنظمة. على الرغم من ذلك، يجادل بعض العلماء بأن وجهة نظر داروين تغيرت تدريجيًا ودمجت مع مرور الوقت وجهات نظر من منظرين آخرين مثل هربرت سبنسر. نشر سبنسر أفكاره التطورية اللاماركية عن المجتمع قبل نشر داروين فرضيته في عام 1859، وقد روج كل من سبنسر وداروين مفاهيمهما الخاصة عن القيم الأخلاقية. أيد سبنسر رأسمالية عدم التدخل على أساس اعتقاده اللاماركي بأن النضال من أجل البقاء حفز على تحسين الذات الذي يمكن له أن يُوَرَّث. كان إرنست هيكل أحد المؤيدين المهمين في ألمانيا، الذي روج لفكر داروين بالإضافة إلى تفسيره الشخصي له، كما استخدمه من أجل أن يساهم في عقيدة جديدة، وهي الحركة الأحادية. (ar)
- El darwinisme social (o, sintèticament, sociodarwinisme) fou una ideologia sociopolítica, sorgida a partir dels volts de 1860, que aplicava els conceptes biològics de la teoria de l'evolució a la filosofia, la sociologia i la política: interpretava el concepte darwinià de «la supervivència del més apte» com a «la supervivència del més fort», i amb un determinisme mecanicista, l'aplicava il·legítimament a les societats humanes; tot plegat, amb pretensions científiques i en nom del progrés social i de la millora de l'espècie. (ca)
- Sociální darwinismus nebo společenský darwinismus je teorie, která se snaží aplikovat Darwinovy úvahy o přírodním výběru a „přežití nejschopnějších“ (survival of the fittest) na lidskou společnost, její vrstvy a jednotlivce. Tak jako v přírodě i ve společnosti lidé soutěží o přežití, lépe adaptovaní jedinci vítězí a ti hůře adaptovaní mají být ponecháni svému osudu. Termín užívali spíše Darwinovi kritici, Darwin sám důsledky této úvahy (např. eugeniku) výslovně odmítl. Lidská solidarita totiž podle něho dopady přírodního výběru do značné míry omezuje. Sociální darwinisté například tvrdí (tvrdili), že altruismus a milosrdenství jsou proti přírodě, pokud čin neposlouží k lepší propagaci vlastních genů v budoucnu, nebo že podle evoluční teorie mají silní právo potírat slabé, jinak dojde k postupné degeneraci lidstva. Herbert Spencer (cs)
- Sozialdarwinismus ist eine sozialwissenschaftliche Theorierichtung, die einen biologistischen Determinismus als Weltbild vertritt. Sie war in der zweiten Hälfte des 19. Jahrhunderts und bis zum Zweiten Weltkrieg sehr populär. Sie interpretiert missbräuchlich Teilaspekte des Darwinismus in Bezug auf menschliche Gesellschaften um und fasst deren Entwicklung als Folge natürlicher Selektion beim „Kampf ums Dasein“ auf. Die unterschiedlichen Spielarten des Sozialdarwinismus stimmen nach Franz M. Wuketits in drei Kernaussagen überein:
* Die Theorie der Auslese sei vollständig in sozialer, ökonomischer und auch moralischer Hinsicht anwendbar und maßgeblich für die menschliche Entwicklung.
* Es gebe gutes und schlechtes Erbmaterial.
* Gute Erbanlagen sollen gefördert, schlechte ausgelöscht werden. Kritisiert wird am Sozialdarwinismus unter anderem die unkritische und fehlerhafte Übertragung von biologischen Gesetzmäßigkeiten auf menschliche Gesellschaften. Zudem sind mehrere seiner Grundannahmen nicht von Darwins Theorie gedeckt und werden von der modernen Wissenschaft als überholt angesehen. Diese unter anderem auf einem naturalistischen Fehlschluss beruhende Übertragung von Darwins Theorien lässt sich weder zwangsläufig aus Darwins Werk ableiten noch entspricht sie im Entferntesten Darwins Welt- und Menschenbild. (de)
- Ο Κοινωνικός Δαρβινισμός αναφέρεται στην τάση να θεωρούνται οι επιστημονικές θεωρίες του Καρόλου Δαρβίνου περί φυσικής επιλογής και εφαρμόσιμες στις ανθρώπινες κοινωνίες. Επηρεασμένοι από τα γραπτά του Δαρβίνου για τους μηχανισμούς και τις δυνάμεις που ωθούν την εξέλιξη και τη συνέχεια στη φύση και συγκεκριμένα στα έμβια όντα, οι θεωρητικοί του Κοινωνικού Δαρβινισμού πιστεύουν ότι με παρόμοιο τρόπο συγκροτείται και εξελίσσεται η κοινωνική ζωή. Ο όρος Κοινωνικός Δαρβινισμός εισήχθη στο κοινωνικό και πολιτικό ευρωπαϊκό προσκήνιο το 1877 όπως προέκυψε από ιδέες του Τόμας Μάλθους, του Χέρμπερτ Σπένσερ και του . Αν και δεν είναι όλοι μεταγενέστεροι του Δαρβίνου, πολλές από τις απόψεις τους παραπέμπουν προφανώς σε μια κοινωνική διάσταση και εφαρμογή δαρβινιστικών θεωριών περί της εξέλιξης. Στις Ηνωμένες Πολιτείες της Αμερικής η θεωρία διαδόθηκε το 1944 από τον ιστορικό Richard Hofstadter. (el)
- Socia darvinismo estas ideologio, laŭ kiu la interhomajn rilatojn regas selekto laŭ ekonomia sukceso. La principan ideon jene formulis Herbert Spencer: "Ŝajnas kruele, ke laboristo, kiun malsano igis nekapabla konkurenci kun siaj pli fortaj kolegoj, devu porti la rezultantan malriĉiĝon. Ŝajnas kruele, ke vidvinoj kaj orfoj estu lasataj al la batalo pri pluvivo. Tamen, vidate ne kiel apartaj, sed kiel ligitaj al la interesoj de la universala homaro, tiuj akcidentoj estas plenaj je bonfara efiko – la sama bonfara efiko, kiu antaŭtempe entombigas la gefilojn de malsanaj gepatroj, kiu elektas la malmoderulojn kaj la malfortulojn kiel viktimojn de epidemio." (1851) La terminon socia darvinismo uzis en 1880 la anarĥiisma ĵurnalisto , komentante en sia artikolo Le darwinisme social la 50-an kongreson de germanaj natursciencistoj, en kiu Haeckel, kaj Virchow parolis pri la politika senco de darvinismo, kiel pravigo de socia neegaleco. Tamen la terminon jam en 1879 uzis Oscar Schmidt en artikolo en la revuo Popular Science. La depostula rezulto estus socialaj klopodoj al egaleco. (eo)
- Gizarte-darwinismoa edo darwinismo soziala bezala ezagutzen duguna, Charles Darwinen hautespen naturalaren teoriak giza komunitateetan aplikazio sozialak dituela defendatzen duen ideologia bat da. Bizirauteko gai denaren ideian hautespen naturalaren kontzeptu darwiniarra giza gizartea maneiatzeko erabil daitekeenaren ustean oinarritua dago baliabide naturalek edo hainbat postu sozialek (etnikoa, nazionala, klasekoa, etab.) duten konpetentzia azpimarratuz. Gizarte-darwinismo terminoa AEBetako historialariak 1940ko hamarkadan zabaldu zuen arren, teoria honen erpina XIX. mendearen bukaeran zein XX. mendearen hasieran iritsi zen, Herbert Spencer (1820-1903) izanik ideologo nabarmenduenetako bat. Gizarte-darwinismoa Adolf Hitlerren ideologia naziaren zutabe garrantzitsuenetakoa izan zen eta inperialismoaren kausa nagusietako bat ere bada. Stephen Jay Gould paleontologoak gogor salatu zituen darwinismo sozialaren oinarriak. Besteak beste, ideologia honek "Faltsukeria zientifikoan" eta gizaki batzuen ustezko sortzetiko gutxiagokotasunean oinarriturik, milioika gizakiren heriotza eta bidegabekeria soziala betikotu zituelako. "Darwinista sozialek" Darwinen oinarri biologikoak gizarteari aplikatzen dizkioten aktoretzat hartu ohi dute beren burua. (eu)
- El darwinismo social es un término que se refiere a varias teorías que surgieron en Europa Occidental y Norteamérica en la década de 1870, que aplicaron los conceptos biológicos de la selección natural y la supervivencia del más apto a la sociología, la economía y la política. El darwinismo social postula que los fuertes ven aumentar su riqueza y poder, mientras que los débiles ven disminuir su riqueza y poder. Las distintas escuelas de pensamiento darwinista difieren en cuanto a qué grupos de personas son los fuertes y cuáles son los débiles, y también difieren en cuanto a los mecanismos precisos que premian la fuerza y castigan la debilidad. Muchos de estos puntos de vista hacen hincapié en la competencia entre individuos en el capitalismo de libre mercado (laissez faire), mientras que otros hacen hincapié en la lucha entre grupos nacionales o raciales, como se puede observar en la eugenesia, el racismo, el imperialismo y/o el fascismo. La ideología del darwinismo social inspiró a los autores de genocidios como el armenio y el holocausto. El darwinismo social perdió popularidad como concepto supuestamente científico tras la Primera Guerra Mundial, y fue desacreditado en gran parte al finalizar la Segunda Guerra Mundial, en parte por su asociación con el nazismo y en parte por el creciente consenso científico de que carecía de fundamento. Las hipótesis posteriores que se clasificaron como darwinismo social fueron descritas generalmente como una crítica por sus oponentes; sus defensores no tienden a identificarse con esta etiqueta. Los creacionistas han mantenido con frecuencia que el darwinismo social -que conduce a políticas diseñadas para premiar a los más competitivos- es una consecuencia lógica del "darwinismo" (la teoría de la selección natural en biología). Los biólogos y los historiadores han afirmado que se trata de una falacia naturalista, ya que la teoría de la selección natural sólo pretende ser una descripción de un fenómeno biológico y no debe considerarse que este fenómeno sea bueno o que deba utilizarse como guía moral en la sociedad humana. Aunque la mayoría de los estudiosos reconocen algunos vínculos históricos entre la popularización de la teoría de Darwin y las formas de darwinismo social, también sostienen que el darwinismo social no es una consecuencia necesaria de los principios de la evolución biológica. Los académicos debaten hasta qué punto las diversas ideologías darwinistas sociales reflejan las propias opiniones de Charles Darwin sobre las cuestiones sociales y económicas del ser humano. Sus escritos tienen pasajes que pueden interpretarse como opuestos al individualismo agresivo, mientras que otros pasajes parecen promoverlo. Los primeros puntos de vista evolutivos de Darwin y su oposición a la esclavitud iban en contra de muchas de las afirmaciones que los darwinistas sociales acabarían haciendo sobre las capacidades mentales de los pobres y los indígenas coloniales. Tras la publicación de El origen de las especies en 1859, una corriente de seguidores de Darwin, liderada por Sir John Lubbock, argumentó que la selección natural dejaba de tener efectos notables en los seres humanos una vez que se habían formado sociedades organizadas. Sin embargo, algunos académicos sostienen que la visión de Darwin cambió gradualmente y llegó a incorporar puntos de vista de otros teóricos como Herbert Spencer. Spencer publicó sus ideas evolutivas lamarckianas sobre la sociedad antes de que Darwin publicara su hipótesis en 1859, y tanto Spencer como Darwin promovieron sus propias concepciones de los valores morales. Spencer apoyaba el capitalismo del laissez-faire basándose en su creencia lamarckiana de que la lucha por la supervivencia estimulaba la superación personal que podía ser heredada. Un importante defensor en Alemania fue Ernst Haeckel, que popularizó el pensamiento de Darwin y su interpretación personal del mismo, y lo utilizó también para contribuir a un nuevo credo, el movimiento monista. (es)
- Le darwinisme social est un terme englobant qui désigne toute doctrine ou théorie prétendant pouvoir appliquer la théorie évolutionniste aux sociétés humaines. Le terme apparaît pour la première fois sous la plume de l'anarchiste Émile Gautier, qui publie en 1880 Le Darwinisme social, une brochure qui entend contrer les théories qu'il baptise de ce néologisme. Le terme darwinisme social est toujours usité dans un sens polémique et négatif et n'a jamais été revendiqué ni même employé par les tenants des théories qui y sont associées. Les idées principales associées au darwinisme social sont la notion de « lutte pour la vie » entre les hommes conçue comme étant l'état naturel des relations sociales et le rôle central donné au conflit en soi vu comme la source fondamentale du progrès et de l'amélioration de l'être humain. Ces idées ont souvent comme conséquence, sur le plan politique, une volonté de réduire voire de supprimer l'influence des institutions et des comportements faisant obstacle à l'expression de la lutte pour l’existence et à la sélection naturelle, qui aboutissent à l’élimination des moins aptes et à la survie des plus aptes (survival of the fittest). Herbert Spencer (1820-1903), sociologue anglais considéré comme l'un des premiers à avoir tenté d'appliquer la théorie de Darwin aux sociétés humaines, a imposé le terme d'« évolution » et est l'auteur de l'expression « sélection des plus aptes », qu'il mettait en rapport avec la sélection naturelle de Darwin. On désigne aussi ces théories par le terme de spencérisme. Charles Darwin se serait opposé avec vigueur à l'application de la sélection naturelle au sein des sociétés humaines avec la publication en 1871 de La Filiation de l'homme et la sélection liée au sexe. Le développement au milieu du XXe siècle de l'éthologie humaine et de la génétique donne naissance à une résurrection du darwinisme social, la sociobiologie. Aujourd'hui, le darwinisme social est largement considéré comme une pseudoscience ne reposant sur aucune donnée empirique. (fr)
- Darwinisme sosial adalah nama baru yang diberikan untuk berbagai teori masyarakat yang muncul di Britania Raya, Amerika Utara, dan Eropa Barat pada tahun 1870-an yang diklaim telah menerapkan konsep-konsep biologi seperti seleksi alam dan sintasan yang terbugar dalam sosiologi dan politik. Para Darwinis sosial umumnya berpendapat bahwa kaum yang kuat melihat kekayaan dan kekuasaannya meningkat, sedangkan kaum yang lemah melihat kekayaan dan kekuasaannya menurun. Darwinis sosial pun memiliki pandangan yang berbeda mengenai kelompok masyarakat yang tergolong kuat dan lemah; mereka juga berbeda pendapat soal mekanisme yang tepat untuk mengutamakan kekuatan dan meredam kelemahan. Pandangan seperti ini menegaskan persaingan antarindividu dalam kapitalisme laissez-faire, sedangkan pandangan lainnya mendorong terciptanya pemikiran eugenika, rasisme, imperialisme, fasisme, Nazisme, dan perebutan kekuasaan antarsuku bangsa atau antarras. Istilah Darwinisme sosial mendapat perhatian luas ketika digunakan oleh penentang konsep sebelumnya setelah tahun 1944. Kebanyakan mereka yang digolongkan sebagai Darwinis sosial tidak menganggap dirinya penganut Darwinisme sosial. Kaum kreasionis berpendapat bahwa Darwinisme sosial—yang menghasilkan kebijakan-kebijakan yang menindas kaum lemah—adalah konsekuensi logis dari "Darwinisme" (teori seleksi alam dalam biologi). Para ahli biologi dan sejarawan menyatakan bahwa kesesatan berpikir ini merupakan (appeal to nature), karena teori seleksi alam hanya bertujuan menjelaskan fenomena biologi dan bukan untuk dinilai atau dijadikan panduan moral umat manusia. Meski sejumlah pengamat melihat adanya kaitan sejarah antara ketenaran teori Darwin dan bentuk-bentuk Darwinisme sosial, mereka juga menegaskan bahwa Darwinisme sosial merupakan konsekuensi nyata dari prinsip-prinsip evolusi biologi. Para ahli mempersoalkan bagaimana ideologi Darwinis sosial mencerminkan pandangan Charles Darwin terhadap permasalahan sosial dan ekonomi manusia. Tulisan-tulisan Darwin mengandung kalimat yang dapat ditafsirkan sebagai penolakan terhadap individualisme agresif, sedangkan kalimat lainnya seolah mendukung individualisme agresif. Sejumlah pengamat berpendapat bahwa pandangan Darwin perlahan berubah dan ikut menyertakan pandangan sejumlah penafsir teorinya dalam ilmu sosial seperti Herbert Spencer, tetapi ide evolusi masyarakat yang dipegang Spencer diterbitkan sebelum Darwin menerbitkan teorinya untuk pertama kali, dan kedua tokoh ini memiliki definisi nilai moralnya masing-masing. Spencer mendukung kapitalisme laissez-faire berdasarkan kepercayaan Lamarckiannya bahwa perjuangan bertahan hidup mendorong terbentuknya sikap yang dapat diwariskan. (in)
- Social Darwinism refers to various theories and societal practices that purport to apply biological concepts of natural selection and survival of the fittest to sociology, economics and politics, and which were largely defined by scholars in Western Europe and North America in the 1870s. Social Darwinism holds that the strong see their wealth and power increase while the weak see their wealth and power decrease. Social Darwinist definitions of the strong and the weak vary, and also differ on the precise mechanisms that reward strength and punish weakness. Many such views stress competition between individuals in laissez-faire capitalism, while others, emphasizing struggle between national or racial groups, support eugenics, racism, imperialism and/or fascism. Social Darwinism declined in popularity as a purportedly scientific concept following the First World War, and was largely discredited by the end of the Second World War—partially due to its association with Nazism and due to a growing scientific consensus that eugenics and scientific racism were groundless. Later reference to social Darwinism was usually pejorative. Some groups, including creationists such as William Jennings Bryan, argued that social Darwinism is a logical consequence of Darwinism. Academics such as Steven Pinker have argued that this is a fallacy of appeal to nature as natural selection is a description of a biological phenomenon and does not imply that this phenomenon is morally desirable in human society. While most scholars recognize some historical links between the popularisation of Darwin's theory and forms of social Darwinism, they also maintain that social Darwinism is not a necessary consequence of the principles of biological evolution. Social Darwinism is generally accepted to be a pseudoscience. Scholars debate the extent to which the various social Darwinist ideologies reflect Charles Darwin's own views on human social and economic issues. His writings have passages that can be interpreted as opposing aggressive individualism, while other passages appear to promote it. Darwin's early evolutionary views and his opposition to slavery ran counter to many of the claims that social Darwinists would eventually make about the mental capabilities of the poor and indigenous peoples in the European colonies. After the publication of On the Origin of Species in 1859, one strand of Darwin's followers, led by Sir John Lubbock, argued that natural selection ceased to have any noticeable effect on humans once organised societies had been formed. However, some scholars argue that Darwin's view gradually changed and came to incorporate views from other theorists such as Herbert Spencer. Spencer published his Lamarckian evolutionary ideas about society before Darwin first published his hypothesis in 1859, and both Spencer and Darwin promoted their own conceptions of moral values. Spencer supported laissez-faire capitalism on the basis of his Lamarckian belief that struggle for survival spurred self-improvement which could be inherited. An important proponent in Germany was Ernst Haeckel, who popularized Darwin's thought and his personal interpretation of it, and used it as well to contribute to a new creed, the monist movement. (en)
- 社会進化論（しゃかいしんかろん、英: Social Darwinism）または社会ダーウィン主義（しゃかいダーウィンしゅぎ）、ヘーゲルやコントなどの社会の進歩についての議論をベースに、生物学において広まりつつあったさまざまな進化論をとりこんでつくられた社会理論の一種である。その理論は多様であり、目的論的自然観に基づく方向性のあるものから、チャールズ・ダーウィンの進化論にヒントを得て、方向性の定まっていないものまで含まれる。しかし、今日の英語圏では単なるイデオロギーの一つとしてとらえられており、本来のダーウィンの考え、またはその他の科学による議論からは逸脱するとの説もある。 (ja)
- Sociaal darwinisme was een stroming in de sociale wetenschappen aan het einde van de 19e eeuw, die begrippen uit de evolutiebiologie toepaste op de sociale omgeving. Sterk uiteenlopende, elkaar vaak tegensprekende ideeën over het toepassen van het principe van survival of the fittest (overleven van de best aan de omgeving aangepaste) op de menselijke maatschappij zijn kenmerkend voor deze stroming. Het sociaal darwinisme is een vorm van evolutionisme waarbij wordt aangenomen dat er geen sprake is van toeval, maar dat er een telos is, een doel, waar de evolutie naartoe beweegt. Het sociaal darwinisme leverde een ideologische rechtvaardiging voor de sociale ongelijkheid die het kapitalisme met zich meegebracht had: deze zouden het gevolg zijn van de erfelijke minderwaardigheid van de armen en de erfelijke voortreffelijkheid van de rijkere klassen, die bij een systeem van laisser-faire het best tot uitdrukking zouden komen. Toegepast op volkeren en rassen werd het een rechtvaardiging voor racisme en imperialisme. Sociaal darwinisme wordt tegenwoordig niet langer als wetenschap beschouwd. (nl)
- 사회진화론(社會進化論, 영어: Social Darwinism)은 19세기 찰스 다윈이 발표한 생물진화론에 입각하여, 사회의 변화와 모습을 해석하려는 견해로 허버트 스펜서가 처음 사용한 개념이다. 그 후 19세기부터 유행하였다. 사회진화론은 인종차별주의나 파시즘, 나치즘을 옹호하는 근거와 신자유주의의 경제적 약육강식 논리에 사용되기도 하였다. 따라서 오늘날에는 주로 극복해야 할 사상으로 언급된다. (ko)
- In sociologia il darwinismo sociale è una corrente di pensiero i cui sostenitori applicano allo studio delle società umane i principi darwiniani della «lotta per la sopravvivenza» (struggle for life and death) e della selezione naturale del più adatto, sostenendo che questi debbano essere la regola delle comunità umane.Si tratta di una corrente delle filosofie della vita sviluppata a partire dalla seconda metà del XIX secolo a opera di alcuni pensatori della corrente filosofica del positivismo, in particolare Herbert Spencer (1820-1903), e per tal motivo chiamata anche spencerismo sociale.La locuzione è rimasta nell'uso corrente soprattutto con significato polemico per indicare teorie razziste usate per esempio anche nel periodo del colonialismo. Herbert Spencer (it)
- Darwinizm społeczny, socjodarwinizm – zespół teorii opisujących ewolucję społeczeństw. Wszystkie teorie nawiązują do klasycznego ewolucjonizmu, część z nich odrzuca jednak zaproponowaną przez Darwina koncepcję doboru naturalnego, a inne mogą znacząco od niej odbiegać. (pl)
- Socialdarwinism är en samlingsbeteckning på flera varierande ideologier som baseras på idén att tävlan mellan individer, grupper, nationer, eller idéer styr den sociala utvecklingen i mänskliga samhällen och att försöka att hindra denna tävlan genom politiska ingripanden till skydd för svaga i samhället leder till att utvecklingen mot högre stående samhällsformer hindras. Socialdarwinism kategoriseras som en samhällsvetenskaplig pseudovetenskap utan vetenskaplig grund. Termen får sitt namn efter användandet av darwinistiska förklaringsmodeller på sociala förhållanden, trots att teorierna inte har sitt direkta ursprung hos Darwin, då de kan sägas bygga på snarlika principer som Darwins naturliga urval. Det naturliga urvalet förklarar hos Darwin artbildningen hos populationer som utfallet av tävlan mellan individuella organismer om begränsade resurser. Med begreppet Survival of the fittest, myntat av antropologen Herbert Spencer, menas dock ett snarlikt urval som inte har sin grund i genetik. Termen användes först i Europa år 1877 och populariserades i USA år 1944 av den amerikanske historikern Richard Hofstadter. Termen ”socialdarwinism” har sällan använts av förespråkare, utan främst pejorativt av motståndare. Ofta utan att dessa åsikter baseras på utvecklingsteori. Grundprincipen är att människans och samhällets utveckling sker genom utslagning av svaga individer; endast de bäst lämpade överlever och för sina gener vidare till kommande släktled. Därför är man motståndare till socialpolitiska insatser för de svaga och utslagna. Fattigdomen har enligt socialdarwinismen en funktion att fylla; den rensar samhället från svaga individer och hindrar dessa att föra sina dåliga gener vidare. Skillnader i samhället är dessutom en naturlig och nödvändig följd av samhällets utveckling. Inskränkningar i den ekonomiska friheten är skadliga, eftersom de hindrar samhället från att utvecklas. Dessa tankar låg nära de allmänna politiska strömningarna i det sena 1800-talets Europa. I sin ursprungliga betydelse syftade dock socialdarwinismen på en tanke på evolutionär utveckling av samhället genom fri konkurrens som inte hade med genetik att göra, såväl tankar, politiska system och levnadssätt genom en fri konkurrens automatiskt utvecklas i riktning mot att högre stående och bättre samhällen. (sv)
- Социа́льный дарвини́зм (социа́л-дарвини́зм) — совокупность псевдонаучных теорий и общественных практик, биологизаторское течение и идеологическое движение в общественной мысли конца XIX — начала XX века, которое объясняло устройство и развитие общества преимущественно действием законов живой природы и предполагало применение биологических концепций естественного отбора и выживания наиболее приспособленных к социологии, экономике и политике. Социальный дарвинизм в значительной степени был определён исследователями Западной Европы и Северной Америки 1870-х годов. Социальный дарвинизм является основой идеи «расовой борьбы», распространённой в идеологии расизма — борьбы между собой за существование различных рас, рассматриваемых как отдельные биологические виды. Определяющим фактором социальной жизни считалась принадлежность человека природному миру, а биологические различия рассматривались как основа социальных различий. Социальный дарвинизм рассматривал конфликты между индивидами, группами, обществами, институтами, обычаями и др. и способы их решения. Течение включало большое число концепций, различавшихся по социально-политическому содержанию, взглядам на идеал будущего общества и выбору в качестве теоретической основы конкретных природных способностей человека и законов их эволюции. Речь шла об инстинктах, наследственности, адаптации к изменениям окружающей среды, борьбе за существование и естественном отборе. Различные направления имели различные представления, какие группы людей считать сильными, а какие слабыми, а также какими именно способами следует поощрять силу и подавлять слабость. Многие направления разделяют идею конкуренции между людьми при капитализме в рамках принципа невмешательства laissez-faire (экономической доктрины, согласно которой государственное регулирование экономики и экономическое вмешательство должны быть минимальными), тогда как другие, опираясь на идею борьбы между национальными или расовыми группами, поддерживают авторитаризм, евгенику, расизм, империализм и/или фашизм. Социальный дарвинизм был тесно связан с расизмом, поскольку социал-дарвинисты переносили учение Дарвина о естественном отборе и борьбе за существование на человеческое общество (Д. Хайкрафт и Б. Кидд в Великобритании, Жорж де Лапуж во Франции, Людвиг Вольтман, Хьюстон Чемберлен и Отто Аммон в Германии, Мэдисон Грант в США и др.). Они использовали мальтузианство и положения евгеники для обоснования идеи превосходства наследуемых качеств господствующих слоёв общества. Идея Чемберлена о борьбе «арийской» и «семитской рас» как стержне мировой истории была заимствована нацизмом, а затем через него неонацизмом и рядом направлений неоязычества. Одним из сторонников идей социал-дарвинизма был Адольф Гитлер. Социальный дарвинизм потерял авторитет в качестве научной концепции после Первой мировой войны и был в значительной степени дискредитирован к концу Второй мировой войны, как из-за связи с нацизмом, так и из-за складывающегося научного консенсуса, что эти представления не являются научно обоснованными. Ряд более поздних гипотез, которые были отнесены к социальному дарвинизму, обычно описывались как таковые их оппонентами; сторонники этих гипотез не называли себя социальными дарвинистами. Креационисты часто утверждают, что социальный дарвинизм является логическим следствием «дарвинизма» (теории естественного отбора в биологии). По мнению биологов и историков, это вид ошибочной логической аргументации — апелляция к природе, тогда как в действительности теория естественного отбора описывает только биологическое явление и не должна рассматриваться как положительно оценивающая это явление или призывающая его использовать как моральный ориентир в человеческом обществе. Хотя большинство учёных отмечают некоторые исторические связи между популяризацией теории Дарвина и формами социального дарвинизма, они также считают, что социальный дарвинизм не является необходимым следствием принципов биологической эволюции. Социальный дарвинизм обычно считается лженаукой, не основанной на каких-либо эмпирических данных. (ru)
- Darwinismo social é um nome moderno dado a várias teorias da sociedade, que surgiram no Reino Unido, América do Norte e Europa Ocidental, na década de 1870. Trata-se de uma tentativa de se aplicar o darwinismo nas sociedades humanas. Descreve o uso dos conceitos de luta pela existência e sobrevivência dos mais aptos, para justificar políticas que não fazem distinção entre aqueles capazes de sustentar a si e aqueles incapazes de se sustentar. Esse conceito motivou as ideias de eugenia, racismo, imperialismo, fascismo, nazismo e na luta entre grupos e etnias nacionais. O termo foi popularizado em 1944 pelo historiador norte-americano Richard Hofstadter, mas atualmente, por causa das conotações negativas da teoria do darwinismo social, especialmente após as atrocidades da Segunda Guerra Mundial, poucas pessoas se descrevem como social-darwinistas, e o termo é geralmente visto como pejorativo. (pt)
- Соціа́льний дарвіні́зм — ідеологія суспільства, яка прагне застосовувати біологічні поняття дарвінізму або еволюційну теорію соціології в політиці, часто з припущенням, що конфлікт між групами в суспільстві призводить до соціального прогресу: боротьба за існування і природний добір — головний рушій суспільного розвитку. Згідно з ідеологією, закономірності природного добору і боротьби за виживання, виявлені Чарлзом Дарвіном в природі, поширюються на відносини в людському суспільстві: існування панівних класів виправдовувалося їхньою біологічною перевагою. Ця ідеологія спонукала до ідей євгеніки, наукового расизму, імперіалізму, фашизму, нацизму, і боротьби між національними або расовими групами. Назва «соціальний дарвінізм» є сучасною назвою, даною різним теоріям суспільства, які виникли в Англії та Сполучених Штатах в 1870-х роках, які, як стверджується, прагнули застосувати біологічні поняття в соціології та політиці. Термін соціал-дарвінізм отримав широке вживання у 1944 році серед тих, хто виступав проти цих концепцій. Сьогодні, у зв'язку з негативними конотаціями теорії соціального дарвінізму, особливо після звірств Другої світової війни, мало хто називає себе соціальним дарвіністом, і термін здебільшого розглядається як принизливий. (uk)
- 社會達爾文主義，也称社会进化论，指將達爾文演化論中自然選擇及適者生存的思想應用於人類社會的一系列社會理論。此一思想最早見於英國哲学家兼作家赫伯特·斯宾塞提出的社會文化進化論。社會達爾文主義的風行從19世纪持續到第二次世界大戰结束，有人認為現代的社會生物學也可歸類到社會達爾文主義學派中。“社會達爾文主義”一詞最早出現在美國歷史學家理查德·霍夫施塔特于1944年出版的著作《美國思想中的社會達爾文主義》，所以用“社會達爾文主義”一词来指稱1944年前的相關思潮是不確切的，但這種用法已被歷史學界廣泛採用。社会达尔文主义启发了许多种族灭绝制造者，如亚美尼亚种族灭绝及納粹大屠殺。 社會達爾文主義曾被其擁護者用来為权威主义、優生學、种族主义、帝国主义及法西斯主义正名，理由是赫伯特·斯賓塞所说的“適者生存”。至此，赫伯特·斯賓塞对社會和道德機制進化的理解被異化為與其哲學思想對立的東西。社會達爾文主義本身並不是一種政治傾向。有的社會達爾文主義者用這一思想説明社會進步和變革的不可避免，也有的社會達爾文主義者認為人類的退化不可避免。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- El darwinisme social (o, sintèticament, sociodarwinisme) fou una ideologia sociopolítica, sorgida a partir dels volts de 1860, que aplicava els conceptes biològics de la teoria de l'evolució a la filosofia, la sociologia i la política: interpretava el concepte darwinià de «la supervivència del més apte» com a «la supervivència del més fort», i amb un determinisme mecanicista, l'aplicava il·legítimament a les societats humanes; tot plegat, amb pretensions científiques i en nom del progrés social i de la millora de l'espècie. (ca)
- 社会進化論（しゃかいしんかろん、英: Social Darwinism）または社会ダーウィン主義（しゃかいダーウィンしゅぎ）、ヘーゲルやコントなどの社会の進歩についての議論をベースに、生物学において広まりつつあったさまざまな進化論をとりこんでつくられた社会理論の一種である。その理論は多様であり、目的論的自然観に基づく方向性のあるものから、チャールズ・ダーウィンの進化論にヒントを得て、方向性の定まっていないものまで含まれる。しかし、今日の英語圏では単なるイデオロギーの一つとしてとらえられており、本来のダーウィンの考え、またはその他の科学による議論からは逸脱するとの説もある。 (ja)
- 사회진화론(社會進化論, 영어: Social Darwinism)은 19세기 찰스 다윈이 발표한 생물진화론에 입각하여, 사회의 변화와 모습을 해석하려는 견해로 허버트 스펜서가 처음 사용한 개념이다. 그 후 19세기부터 유행하였다. 사회진화론은 인종차별주의나 파시즘, 나치즘을 옹호하는 근거와 신자유주의의 경제적 약육강식 논리에 사용되기도 하였다. 따라서 오늘날에는 주로 극복해야 할 사상으로 언급된다. (ko)
- Darwinizm społeczny, socjodarwinizm – zespół teorii opisujących ewolucję społeczeństw. Wszystkie teorie nawiązują do klasycznego ewolucjonizmu, część z nich odrzuca jednak zaproponowaną przez Darwina koncepcję doboru naturalnego, a inne mogą znacząco od niej odbiegać. (pl)
- 社會達爾文主義，也称社会进化论，指將達爾文演化論中自然選擇及適者生存的思想應用於人類社會的一系列社會理論。此一思想最早見於英國哲学家兼作家赫伯特·斯宾塞提出的社會文化進化論。社會達爾文主義的風行從19世纪持續到第二次世界大戰结束，有人認為現代的社會生物學也可歸類到社會達爾文主義學派中。“社會達爾文主義”一詞最早出現在美國歷史學家理查德·霍夫施塔特于1944年出版的著作《美國思想中的社會達爾文主義》，所以用“社會達爾文主義”一词来指稱1944年前的相關思潮是不確切的，但這種用法已被歷史學界廣泛採用。社会达尔文主义启发了许多种族灭绝制造者，如亚美尼亚种族灭绝及納粹大屠殺。 社會達爾文主義曾被其擁護者用来為权威主义、優生學、种族主义、帝国主义及法西斯主义正名，理由是赫伯特·斯賓塞所说的“適者生存”。至此，赫伯特·斯賓塞对社會和道德機制進化的理解被異化為與其哲學思想對立的東西。社會達爾文主義本身並不是一種政治傾向。有的社會達爾文主義者用這一思想説明社會進步和變革的不可避免，也有的社會達爾文主義者認為人類的退化不可避免。 (zh)
- الداروينية الاجتماعية هي أي من نظريات المجتمع المختلفة التي ظهرت في المملكة المتحدة وأمريكا الشمالية وأوروبا الغربية في سبعينيات القرن التاسع عشر، وتدعي تطبيق المفاهيم البيولوجية للانتخاب الطبيعي والبقاء للأصلح على علم الاجتماع والسياسة. يجادل الداروينيون الاجتماعيون بأنه من شأن القوي أن يرى ثروته وقوته يتزايدان، بينما من شأن الضعيف أن يرى ثروته وقوته يتناقصان. لدى الجماعات الداروينية الاجتماعية المختلفة آراء متباينة حول أي مجموعات من الناس تعتبر القوية وأي مجموعات من الناس تعتبر الضعيفة، ولهم أيضًا آراء مختلفة حول الآليات المحددة التي يجب استخدامها لمكافأة القوة ومعاقبة الضعف. تشدد العديد من هذه الآراء على التنافس بين الأفراد في رأسمالية عدم التدخل، بينما تُستخدَم وجهات نظر أخرى لدعم السلطوية، وتحسين النسل، والعنصرية، والإمبريالية، والفاشية، والنازية، والصراع بين الجماعات القومية أو العرق (ar)
- Sociální darwinismus nebo společenský darwinismus je teorie, která se snaží aplikovat Darwinovy úvahy o přírodním výběru a „přežití nejschopnějších“ (survival of the fittest) na lidskou společnost, její vrstvy a jednotlivce. Tak jako v přírodě i ve společnosti lidé soutěží o přežití, lépe adaptovaní jedinci vítězí a ti hůře adaptovaní mají být ponecháni svému osudu. Termín užívali spíše Darwinovi kritici, Darwin sám důsledky této úvahy (např. eugeniku) výslovně odmítl. Lidská solidarita totiž podle něho dopady přírodního výběru do značné míry omezuje. Herbert Spencer (cs)
- Ο Κοινωνικός Δαρβινισμός αναφέρεται στην τάση να θεωρούνται οι επιστημονικές θεωρίες του Καρόλου Δαρβίνου περί φυσικής επιλογής και εφαρμόσιμες στις ανθρώπινες κοινωνίες. Επηρεασμένοι από τα γραπτά του Δαρβίνου για τους μηχανισμούς και τις δυνάμεις που ωθούν την εξέλιξη και τη συνέχεια στη φύση και συγκεκριμένα στα έμβια όντα, οι θεωρητικοί του Κοινωνικού Δαρβινισμού πιστεύουν ότι με παρόμοιο τρόπο συγκροτείται και εξελίσσεται η κοινωνική ζωή. Ο όρος Κοινωνικός Δαρβινισμός εισήχθη στο κοινωνικό και πολιτικό ευρωπαϊκό προσκήνιο το 1877 όπως προέκυψε από ιδέες του Τόμας Μάλθους, του Χέρμπερτ Σπένσερ και του . Αν και δεν είναι όλοι μεταγενέστεροι του Δαρβίνου, πολλές από τις απόψεις τους παραπέμπουν προφανώς σε μια κοινωνική διάσταση και εφαρμογή δαρβινιστικών θεωριών περί της εξέλιξης. Στις (el)
- Sozialdarwinismus ist eine sozialwissenschaftliche Theorierichtung, die einen biologistischen Determinismus als Weltbild vertritt. Sie war in der zweiten Hälfte des 19. Jahrhunderts und bis zum Zweiten Weltkrieg sehr populär. Sie interpretiert missbräuchlich Teilaspekte des Darwinismus in Bezug auf menschliche Gesellschaften um und fasst deren Entwicklung als Folge natürlicher Selektion beim „Kampf ums Dasein“ auf. Die unterschiedlichen Spielarten des Sozialdarwinismus stimmen nach Franz M. Wuketits in drei Kernaussagen überein: (de)
- Socia darvinismo estas ideologio, laŭ kiu la interhomajn rilatojn regas selekto laŭ ekonomia sukceso. La principan ideon jene formulis Herbert Spencer: "Ŝajnas kruele, ke laboristo, kiun malsano igis nekapabla konkurenci kun siaj pli fortaj kolegoj, devu porti la rezultantan malriĉiĝon. Ŝajnas kruele, ke vidvinoj kaj orfoj estu lasataj al la batalo pri pluvivo. Tamen, vidate ne kiel apartaj, sed kiel ligitaj al la interesoj de la universala homaro, tiuj akcidentoj estas plenaj je bonfara efiko – la sama bonfara efiko, kiu antaŭtempe entombigas la gefilojn de malsanaj gepatroj, kiu elektas la malmoderulojn kaj la malfortulojn kiel viktimojn de epidemio." (1851) (eo)
- El darwinismo social es un término que se refiere a varias teorías que surgieron en Europa Occidental y Norteamérica en la década de 1870, que aplicaron los conceptos biológicos de la selección natural y la supervivencia del más apto a la sociología, la economía y la política. El darwinismo social postula que los fuertes ven aumentar su riqueza y poder, mientras que los débiles ven disminuir su riqueza y poder. Las distintas escuelas de pensamiento darwinista difieren en cuanto a qué grupos de personas son los fuertes y cuáles son los débiles, y también difieren en cuanto a los mecanismos precisos que premian la fuerza y castigan la debilidad. Muchos de estos puntos de vista hacen hincapié en la competencia entre individuos en el capitalismo de libre mercado (laissez faire), mientras que (es)
- Gizarte-darwinismoa edo darwinismo soziala bezala ezagutzen duguna, Charles Darwinen hautespen naturalaren teoriak giza komunitateetan aplikazio sozialak dituela defendatzen duen ideologia bat da. Bizirauteko gai denaren ideian hautespen naturalaren kontzeptu darwiniarra giza gizartea maneiatzeko erabil daitekeenaren ustean oinarritua dago baliabide naturalek edo hainbat postu sozialek (etnikoa, nazionala, klasekoa, etab.) duten konpetentzia azpimarratuz. "Darwinista sozialek" Darwinen oinarri biologikoak gizarteari aplikatzen dizkioten aktoretzat hartu ohi dute beren burua. (eu)
- Darwinisme sosial adalah nama baru yang diberikan untuk berbagai teori masyarakat yang muncul di Britania Raya, Amerika Utara, dan Eropa Barat pada tahun 1870-an yang diklaim telah menerapkan konsep-konsep biologi seperti seleksi alam dan sintasan yang terbugar dalam sosiologi dan politik. Para Darwinis sosial umumnya berpendapat bahwa kaum yang kuat melihat kekayaan dan kekuasaannya meningkat, sedangkan kaum yang lemah melihat kekayaan dan kekuasaannya menurun. Darwinis sosial pun memiliki pandangan yang berbeda mengenai kelompok masyarakat yang tergolong kuat dan lemah; mereka juga berbeda pendapat soal mekanisme yang tepat untuk mengutamakan kekuatan dan meredam kelemahan. Pandangan seperti ini menegaskan persaingan antarindividu dalam kapitalisme laissez-faire, sedangkan pandangan lain (in)
- Le darwinisme social est un terme englobant qui désigne toute doctrine ou théorie prétendant pouvoir appliquer la théorie évolutionniste aux sociétés humaines. Le terme apparaît pour la première fois sous la plume de l'anarchiste Émile Gautier, qui publie en 1880 Le Darwinisme social, une brochure qui entend contrer les théories qu'il baptise de ce néologisme. Le terme darwinisme social est toujours usité dans un sens polémique et négatif et n'a jamais été revendiqué ni même employé par les tenants des théories qui y sont associées. (fr)
- Social Darwinism refers to various theories and societal practices that purport to apply biological concepts of natural selection and survival of the fittest to sociology, economics and politics, and which were largely defined by scholars in Western Europe and North America in the 1870s. Social Darwinism holds that the strong see their wealth and power increase while the weak see their wealth and power decrease. Social Darwinist definitions of the strong and the weak vary, and also differ on the precise mechanisms that reward strength and punish weakness. Many such views stress competition between individuals in laissez-faire capitalism, while others, emphasizing struggle between national or racial groups, support eugenics, racism, imperialism and/or fascism. (en)
- In sociologia il darwinismo sociale è una corrente di pensiero i cui sostenitori applicano allo studio delle società umane i principi darwiniani della «lotta per la sopravvivenza» (struggle for life and death) e della selezione naturale del più adatto, sostenendo che questi debbano essere la regola delle comunità umane.Si tratta di una corrente delle filosofie della vita sviluppata a partire dalla seconda metà del XIX secolo a opera di alcuni pensatori della corrente filosofica del positivismo, in particolare Herbert Spencer (1820-1903), e per tal motivo chiamata anche spencerismo sociale.La locuzione è rimasta nell'uso corrente soprattutto con significato polemico per indicare teorie razziste usate per esempio anche nel periodo del colonialismo. (it)
- Sociaal darwinisme was een stroming in de sociale wetenschappen aan het einde van de 19e eeuw, die begrippen uit de evolutiebiologie toepaste op de sociale omgeving. Sterk uiteenlopende, elkaar vaak tegensprekende ideeën over het toepassen van het principe van survival of the fittest (overleven van de best aan de omgeving aangepaste) op de menselijke maatschappij zijn kenmerkend voor deze stroming. Het sociaal darwinisme is een vorm van evolutionisme waarbij wordt aangenomen dat er geen sprake is van toeval, maar dat er een telos is, een doel, waar de evolutie naartoe beweegt. (nl)
- Darwinismo social é um nome moderno dado a várias teorias da sociedade, que surgiram no Reino Unido, América do Norte e Europa Ocidental, na década de 1870. Trata-se de uma tentativa de se aplicar o darwinismo nas sociedades humanas. Descreve o uso dos conceitos de luta pela existência e sobrevivência dos mais aptos, para justificar políticas que não fazem distinção entre aqueles capazes de sustentar a si e aqueles incapazes de se sustentar. Esse conceito motivou as ideias de eugenia, racismo, imperialismo, fascismo, nazismo e na luta entre grupos e etnias nacionais. (pt)
- Социа́льный дарвини́зм (социа́л-дарвини́зм) — совокупность псевдонаучных теорий и общественных практик, биологизаторское течение и идеологическое движение в общественной мысли конца XIX — начала XX века, которое объясняло устройство и развитие общества преимущественно действием законов живой природы и предполагало применение биологических концепций естественного отбора и выживания наиболее приспособленных к социологии, экономике и политике. Социальный дарвинизм в значительной степени был определён исследователями Западной Европы и Северной Америки 1870-х годов. Социальный дарвинизм является основой идеи «расовой борьбы», распространённой в идеологии расизма — борьбы между собой за существование различных рас, рассматриваемых как отдельные биологические виды. (ru)
- Socialdarwinism är en samlingsbeteckning på flera varierande ideologier som baseras på idén att tävlan mellan individer, grupper, nationer, eller idéer styr den sociala utvecklingen i mänskliga samhällen och att försöka att hindra denna tävlan genom politiska ingripanden till skydd för svaga i samhället leder till att utvecklingen mot högre stående samhällsformer hindras. Socialdarwinism kategoriseras som en samhällsvetenskaplig pseudovetenskap utan vetenskaplig grund. (sv)
- Соціа́льний дарвіні́зм — ідеологія суспільства, яка прагне застосовувати біологічні поняття дарвінізму або еволюційну теорію соціології в політиці, часто з припущенням, що конфлікт між групами в суспільстві призводить до соціального прогресу: боротьба за існування і природний добір — головний рушій суспільного розвитку. Згідно з ідеологією, закономірності природного добору і боротьби за виживання, виявлені Чарлзом Дарвіном в природі, поширюються на відносини в людському суспільстві: існування панівних класів виправдовувалося їхньою біологічною перевагою. (uk)
|
