| dbo:abstract
|
- Els dimonis (traduïda també com Els endimoniats; en rus Бесы, Biesi) és una novel·la de Fiódor Dostoievski escrita entre 1871 i 1872 a la ciutat de Dresden, on es trobava retirat fonamentalment per escapar dels creditors. Publicada primer a la revista El missatger rus els anys 1871-2. És considerada com una de les quatre obres mestres escrites per Dostoievski després del seu retorn de l'exili siberià, juntament amb Crim i càstig (1866), L'idiota (1869) i Els germans Karamàzov (1880). Els dimonis és una sàtira social i política, un drama psicològic i una tragèdia a gran escala. Joyce Carol Oates l'ha descrit com «la novel·la més confusa i violenta de Dostoievski, i la seva obra" tràgica "més satisfactòria». Segons , és «la major escomesa de Dostoievski contra el nihilisme», i «un dels més impressionants èxits de la humanitat -potser seu assoliment suprem- en l'art de la ficció en prosa» El fet històric que va provocar l'inici d'aquest llibre fou un crim que es va produir a Moscou a finals de 1869 i que va causar una profunda impressió a l'autor: Serguei Netxàiev, revolucionari i terrorista, anarquista i nihilista, va ser el responsable de l'assassinat, a causa de les seves diferències ideològiques, d'Ivanov, un estudiant i company de la cèl·lula revolucionària a la qual tots dos pertanyien. L'escriptor rus, que havia estat anteriorment condemnat a mort pel tsar causa de la seva participació pacífica en cercles de discussió social i política, va trobar en aquest esdeveniment una bona forma d'exposar les seves pròpies reflexions. El protagonista de l'obra és Nikolai Stavrogin, dotat d'uns trets propers als de l'heroi romàntic, però turmentat per inconfessables faltes. No obstant això, la novel·la conjuga un ampli ventall de personatges que l'enriqueixen i la doten d'una intensa complexitat. (ca)
- Běsi jsou antinihilistický román Fjodora Dostojevského, poprvé publikovaný v letech 1871–1872 v časopise Ruský věstník, knižně pak v roce 1873. Jedná se o třetí ze čtyř velkých Dostojevského románů napsaných po jeho návratu ze sibiřského vyhnanství. Běsi jsou sociální a politickou satirou, psychologickým dramatem a také rozsáhlou tragédií. Běsi jsou alegorií vykreslující katastrofální důsledky politického a morálního nihilismu, který se v Rusku šířil v 60. letech 19. století. Fiktivní ruské město upadá do chaosu, když se stává ohniskem pokusu o revoluci, který zorganizoval vůdce spiklenců Petr Verchovenskij. Knize dominuje tajemná aristokratická postava Nikolaje Stavrogina – Verchovenského morální protějšek. Stavrogin má mimořádný vliv na srdce a mysl téměř všech ostatních postav. Idealistická, Západem ovlivněná generace 40. let, v románu zastoupená postavou Stěpana Verchovenského (jenž je otcem Petra Verchovenského a také někdejším učitelem Nikolaje Stavrogina), je zobrazena jako nevědomý původce a pomahač „démonických“ sil, které se zmocnily města. Stěpan Verchovenskij tak není jen biologickým otcem Petra, ale i jeho otcem ideovým. (cs)
- رواية الشياطين (بروسية ما قبل الإصلاح: Бѣсы؛ وبروسية ما بعد الإصلاح: Бесы؛ وبنسخ الروسية: Bésy؛ وتُعرف، في كثير من الأحيان، باسم الممسوسون أو بالأبالسة) رواية للكاتب الروسي فيودور دوستويفسكي، نُشرت لأول مرة في مجلة الرسول الروسي في الفترة بين 1871-1872. وهي تُعتبر إحدى الروائع الأربع التي كتبها فيودور دوستويفسكي، بعد عودته من المنفى السيبيري، إلى جانب رواية الجريمة والعقاب (1866)، ورواية الأبله (1869)، ورواية الإخوة كارامازوف (1880). رواية الشياطين هي رواية اجتماعية وسياسية ساخرة، ذات بُعد درامي نفسي، ورواية مأساوية على نطاق واسع. وصفتها الكاتبة الأمريكية جويس كارول أوتس بأنها «رواية دوستويفسكي الأكثر تشويشًا وعنفًا، وعمله «المأساوي» الذي يبعث على الرضا». وفقًا لرونالد هينغلي، فإنها رواية دوستويفسكي الأكثر «هجومًا على العدمية»، و«إحدى إنجازات الإنسانية الأكثر إثارة للإعجاب -بل وربما إنجازها الأسمي- في فن الخيال النثري». رواية الشياطين هي رواية تمثيلية للعواقب الكارثية المحتملة للعدمية السياسية والأخلاقية، التي كانت سائدة في روسيا في ستينيات القرن التاسع عشر. فقد انزلقت مدينة خيالية إلى الفوضى، بعد أن تحولت إلى نقطة مركزية لثورة حاولت القيام بها؛ تحت إدارة المتآمر الرئيسي بيوتر فرخوفنسكي. تهيمن الشخصية الأرستقراطية الغامضة التي يمثلها نيكولاي ستافروجين- نظير فرخوفنسكي في المجال الأخلاقي- على الرواية، وتمارس تأثيرًا غير عادي على قلوب وعقول كل الشخصيات الأخرى تقريبًا. يُقدم الجيل المثالي المتأثر بالغرب في أربعينيات القرن التاسع عشر، والذي تجسد في شخصية ستيفان فرخوفنسكي (والد بيوتر فرخوفنسكي ومعلم الطفولة لنيكولاي ستافروجين)، على أنه سلف غافل ومتواطئ بائس مع القوى «الشيطانية» التي تستولي على المدينة. (ar)
- Οι Δαιμονισμένοι - (ρωσικά : Бесы) είναι μυθιστόρημα του Φιόντορ Ντοστογιέφσκι που δημοσιεύθηκε για πρώτη φορά στο περιοδικό το 1871–72. Θεωρείται, μαζί με τα Έγκλημα και Τιμωρία (1866), Ο Ηλίθιος (1869) και Αδελφοί Καραμάζοφ (1880), ένα από τα τέσσερα αριστουργήματα που έγραψε ο Ντοστογιέφσκι μετά την επιστροφή του από την εξορία του στη Σιβηρία. «Οι Δαιμονισμένοι» είναι κοινωνική και πολιτική σάτιρα, ψυχολογικό δράμα και τραγωδία μεγάλης κλίμακας. Η Αμερικανίδα συγγραφέας το έχει περιγράψει ως «το πιο συγκεχυμένο και βίαιο μυθιστόρημα του Ντοστογιέφσκι και το τραγικότερο έργο του». Σύμφωνα με τον Ρόναλντ Χίνγκλεϊ, συνιστά τη «μεγαλύτερη επίθεση του Ντοστογιέφσκι στο Μηδενισμό» και «ένα από τα εντυπωσιακότερα επιτεύγματα της ανθρωπότητας –πιθανόν και το ανώτερο επίτευγμά της– στην τέχνη της πεζογραφίας». «Οι Δαιμονισμένοι» αποτελούν μια αλληγορία για τις δυνητικά καταστροφικές συνέπειες του πολιτικού και ηθικού μηδενισμού που είχε αρχίσει να διαδίδεται στη Ρωσία τη δεκαετία του 1860. Μια φανταστική επαρχιακή πόλη διολισθαίνει στο χάος καθώς γίνεται το επίκεντρο μιας απόπειρας εξέγερσης σχεδιασμένης από τον αρχι-συνωμότη Πιοτρ Βερχοβένσκι. Η μυστηριώδης φιγούρα του αριστοκρατικής καταγωγής Νικολάι Σταβρόγκιν -ο οποίος αποτελεί το αντίστοιχο του Βερχοβένσκι στην ηθική σφαίρα- κυριαρχεί στο μυθιστόρημα, ασκώντας ιδιαίτερη επίδραση στις καρδιές και το μυαλό σχεδόν όλων των άλλων χαρακτήρων. Οι εκπρόσωποι της ιδεαλιστικής και δυτικόφιλης γενιάς της δεκαετίας του 1840, που συνοψίζεται στον χαρακτήρα του Στεπάν Βερχοβένσκι (πατέρα του Πιοτρ Βερχοβένσκι και παιδαγωγού του Νικολάι Σταβρόγκιν), παρουσιάζονται ως οι εν αγνοία τους πρόγονοι και ανήμποροι συνεργοί των «δαιμονικών» δυνάμεων που καταλαμβάνουν την πόλη. (el)
- Diabloj aŭ La Demonoj (ruse Бесы) estas romano de Fjodor Dostojevskij publikigita en jaroj 1871-1872 en unu el gazetoj – libre en 1873. Intrigo de romano okazas en ĉ. 1870 en provinca urbo rusa. Oni interpretas kronologie trian verkon de la Dostojevskijo kiel moko de revolucia agado kaj panoramo de rusa penso (ne tute objektiva). Ankaŭ kiel romano kun ŝlosilo. Diabloj (ruse: Бесы) estas filmadapto de la samtitola romano de Fjodoro Dostojevskijo reĝisorita de kaj el 1992. (eo)
- Die Dämonen (russisch Бесы Bessy, ursprüngliche Schreibung Бѣсы; alternativ genutzte Transkription Besy) ist ein 1873 veröffentlichter Roman von Fjodor Dostojewski. Der Titel wird oft auch als Böse Geister, Die Teufel oder Die Besessenen übersetzt (siehe ). Das Buch beschreibt das politische und soziale Leben im vorrevolutionären Russland des späten 19. Jahrhunderts, als unter zunehmender Labilität der zaristischen Herrschaft und traditionellen Wertesysteme verschiedene Ideologien (Nihilismus, Sozialismus, Liberalismus, Konservatismus) aufeinanderprallten, die von Dostojewski jeweils in einem Protagonisten dargestellt werden. (de)
- Demons (pre-reform Russian: Бѣсы; post-reform Russian: Бесы, tr. Bésy, IPA: [ˈbʲe.sɨ]; sometimes also called The Possessed or The Devils is a novel by Fyodor Dostoevsky, first published in the journal The Russian Messenger in 1871–72. It is considered one of the four masterworks written by Dostoevsky after his return from Siberian exile, along with Crime and Punishment (1866), The Idiot (1869), and The Brothers Karamazov (1880). Demons is a social and political satire, a psychological drama, and large-scale tragedy. Joyce Carol Oates has described it as "Dostoevsky's most confused and violent novel, and his most satisfactorily 'tragic' work." According to Ronald Hingley, it is Dostoevsky's "greatest onslaught on Nihilism", and "one of humanity's most impressive achievements—perhaps even its supreme achievement—in the art of prose fiction." Demons is an allegory of the potentially catastrophic consequences of the political and moral nihilism that were becoming prevalent in Russia in the 1860s. A fictional town descends into chaos as it becomes the focal point of an attempted revolution, orchestrated by master conspirator Pyotr Verkhovensky. The mysterious aristocratic figure of Nikolai Stavrogin—Verkhovensky's counterpart in the moral sphere—dominates the book, exercising an extraordinary influence over the hearts and minds of almost all the other characters. The idealistic, Western-influenced generation of the 1840s, epitomized in the character of Stepan Verkhovensky (who is both Pyotr Verkhovensky's father and Nikolai Stavrogin's childhood teacher), are presented as the unconscious progenitors and helpless accomplices of the "demonic" forces that take possession of the town. (en)
- Los demonios (traducida también como Los endemoniados o Demonios) —(en ruso pre-reforma: Бѣсы; post-reforma Бесы, Bésy)— es una novela de Fiódor Dostoyevski publicada primero en la revista El mensajero ruso en 1871–2. Está considerada como una de las cuatro obras maestras escritas por Dostoyevski después de su regreso del exilio siberiano, junto con Crimen y castigo (1866), El idiota (1869) y Los hermanos Karamázov (1880). Los demonios es una sátira social y política, un drama psicológico y una tragedia a gran escala. Joyce Carol Oates la ha descrito como «la novela más confusa y violenta de Dostoyevski, y su obra "trágica" más satisfactoria». Según Ronald Hingley, es «la mayor arremetida de Dostoyevski contra el nihilismo», y «uno de los más impresionantes logros de la humanidad —quizá su logro supremo— en el arte de la ficción en prosa». Los demonios es una alegoría de las consecuencias potencialmente catastróficas del nihilismo político y moral que estaban haciéndose predominantes en Rusia en la década de los años 1860. Una ciudad de ficción desciende al caos cuando se convierte en el centro de atención de un intento revolucionario, orquestado por un maestro de la conspiración, Piotr Verjovenski. La figura aristocrática y misteriosa de Nikolái Stavroguin —el equivalente de Verjovenski en la esfera moral— domina el libro, ejerciendo una extraordinaria influencia sobre los corazones y las mentes de casi todos los demás personajes. La idealista generación de los años 1840, influida por Occidente, está ejemplificada en el personaje de Stepán Verjovenski (quien es a la vez el padre de Piotr y el maestro de Nikolái), se presenta como la inconsciente progenitora y cómplices sin remedio de las fuerzas «demoníacas» que se apoderan de la ciudad. (es)
- Les Démons ou Les Possédés (titre original russe : Бѣсы) est un roman de l'écrivain russe Fiodor Dostoïevski publié en feuilleton à partir de 1871 jusqu'en 1872 dans Le Messager russe, et dont la composition débuta en 1869. Il raconte l'histoire de jeunes révolutionnaires voulant renverser l'ordre établi, et dont le chef, Piotr Stépanovitch Verkhovensky, souhaite que Nicolaï Vsévolodovitch Stavroguine, aristocrate fascinant toutes les personnes qu'il rencontre, prenne sa place à la tête du groupe. Dostoïevski, devenu conservateur et nationaliste convaincu, voulait exprimer dans ce roman sa crainte des révolutionnaires à travers une fiction mettant en scène les héros (les conservateurs) face aux « ennemis de la Russie » (les socialistes, les nihilistes) ; il souhaitait de plus montrer la filiation directe entre le libéralisme des années 1840 et le nihilisme russe des années 1870, comme il l'écrit dans sa lettre au futur Alexandre III. Le livre se révèle cependant une critique clairvoyante de toutes les idéologies. Mikhaïl Bakhtine explique cela par le fait que Dostoïevski n'essaie pas d'imposer sa vision du monde à travers ses personnages, mais les laisse « vivre », ce qui lui ôte toute possibilité d'exprimer ses propres opinions à travers eux[réf. nécessaire]. L'idée de ce roman était venue à Dostoïevski avant la nouvelle de l'assassinat pour insoumission de l'étudiant Ivanov, un membre de l'organisation Narodnaïa Volia par son dirigeant Serge Netchaïev, le 21 novembre 1869. Cet événement joua un rôle important dans la genèse de l'œuvre. La « confession de Stavroguine » à l'évêque Tykhone fut rejetée par Mikhaïl Katkov, l'éditeur — elle aurait de toute façon été censurée — et donc supprimée de l'édition originale. Elle ne parut qu'en 1922. L'équilibre du roman s'en trouva en quelque sorte rompu, sans contre-poids à tous ces « démons », et la fin de Stavroguine manquait de cohérence. Cet ultime chapitre a été rétabli[réf. nécessaire]. (fr)
- 『悪霊』（あくりょう、Бесы）は、フョードル・ドストエフスキーの長編小説。1871年から翌年にかけて雑誌『』（露: Русскій Вѣстникъ）に連載され、1873年に単行本として出版された。 無政府主義、無神論、ニヒリズム、信仰、社会主義革命、ナロードニキなどをテーマにもつ深遠な作品であり著者の代表作。『罪と罰』、『白痴』、『未成年』、『カラマーゾフの兄弟』と並ぶドストエフスキーの五大長編の1つで3番目に書かれた。 題名は作品のエピグラフにも使われているプーシキンの同題の詩および新約聖書＜ルカによる福音書＞第八章三二-三六節からとられている。 フリードリヒ・ニーチェは、スタヴローギン、キリーロフ、ピョートル、シャートフたちの世界解釈に注目して、抜書きをしていた。 (ja)
- 《악령》(惡靈, 러시아어: Бесы)은 표도르 도스토옙스키의 장편 소설이다. 1871년부터 다음 년도에 걸쳐 잡지 에 연재되어 1873년에 단행본으로 출판되었다. 도스토옙스키의 4대 장편 중 가장 정치적이고 가장 사상적이며 가장 묵시론적인, 그래서 가장 어렵다고 평하는 작품이다. 개인주의, 사회주의, 자본주의, 무신론, 물질 만능주의… 작가의 눈에는 이 모든 서구 사상이야말로 러시아를 병들게 하는 악령이었다. (ko)
- Boze geesten (Russisch: Бесы, Bésy; "Duivels") is een roman van de Russische schrijver Fjodor Dostojevski uit 1872. Het verhaal speelde zich af in een provinciestad in de omgeving van Sint-Petersburg en wordt verteld door een vriend van Stepan Verchovenski. De vernieuwers van de oude generatie, Stepan Verchovenski en Varvara Stavrogina, hadden hun vroegere idealen achter zich gelaten en waren teruggevallen op een burgerlijk leven. De vlam sloeg in de pan toen de vernieuwers van de jonge generatie, Pjotr Verchovenski, Nikolai Stavrogin en Ivan Sjatov, in de stad aankwamen, want er was onenigheid geweest in het Genootschap van de socialistische revolutionairen. Dostojevski liet niet na om de intellectuele vernieuwing in een negatief daglicht te stellen en te zweren bij het traditionele Rusland. (nl)
- I demoni (in russo: Бесы?, traslitterato: Besy) è un romanzo di Fëdor Dostoevskij pubblicato in volume per la prima volta nel 1873. La traduzione del titolo originale ha subito variazioni a seconda della casa editrice: mentre il titolo più usato è appunto quello de I dèmoni (plurale di "demone"), si sono avuti anche come titolo I demònî (plurale di "demonio"), Gli indemoniati o Gli ossessi. Il titolo si riferisce appunto ai 'diavoli, posseduti, spiriti maligni' rappresentati da alcuni dei personaggi principali. La seconda moglie di Dostoevskij, Anna Grigor'evna Dostoevskaja, racconta che chi veniva a comprare le copie del romanzo, spesso ne storpiava il nome: "Qualcuno lo chiamava Le forze nemiche, un altro diceva «Sono venuto per i diavoli»; un terzo chiedeva alla cameriera «Una decina di diavoli». La vecchia bambinaia, sentendo questi nomi, se la prendeva con me, dicendo che, da quando tenevamo in casa gli spiriti impuri, il suo pupillo (mio figlio) era diventato irrequieto e dormiva male la notte". (it)
- Biesy (ros. Бесы) – antyutopijna powieść napisana przez Fiodora Dostojewskiego, opublikowana w latach 1871–1872 na łamach czasopisma „Russkij Wiestnik” (wydanie książkowe w roku 1873). Jest to trzecia w wielkim pięcioksięgu powieść (Zbrodnia i kara, Idiota, Biesy, Młodzik, Bracia Karamazow), którą Dostojewski napisał po powrocie z zesłania. Dzieło nawiązuje do tradycji oświeceniowej, a jednocześnie jest pierwowzorem literatury rozrachunkowej. Biesy są alegorią potencjalnych katastroficznych skutków politycznego i moralnego nihilizmu, czyli nastrojów, które stawały się coraz bardziej popularne w Rosji w drugiej połowie XIX wieku. Akcja powieści rozgrywa się około roku 1870, w prowincjonalnym miasteczku, które staje się centralnym punktem próby rozpoczęcia rewolucji, zaaranżowanej przez Piotra Wierchowieńskiego – głównego spiskowca. Powieść składa się z trzech części i rozpoczyna dwoma cytatami: wierszem Puszkina Biesy oraz cytatem z Ewangelii wg Świętego Łukasza, rozdział VIII, 32-36. Pierwsze polskie tłumaczenie powieści autorstwa Tadeusza Kotarbińskiego ukazało się w 1908 roku. (pl)
- Biesy (em russo: Бесы) (Os Demônios (português brasileiro) ou Os Possessos (português europeu)) é um romance publicado em 1872 pelo escritor russo Fiódor Dostoiévski. (pt)
- Onda andar (ry. Бесы) är en roman av Fjodor Dostojevskij, skriven 1872. Det är en politisk roman som utgör ett vittnesbörd om det tsarryska samhället under slutet av 1800-talet. Romanen beskriver alla de politiska strömningar som florerade i landet under denna tid och döljer inte den avsmak författaren kände inför de nihilistiska politiska aktivister han kunde iaktta. Genom ett omfångsrikt persongalleri (bland andra Verchovenskij, Schatov, Stavrogin och Tichon) tecknar Dostojevskij en bild av det kommande politiska kaoset i Ryssland. (sv)
- «Бе́сы» (рус. дореф. Бѣсы) — шестой роман Фёдора Михайловича Достоевского, изданный в 1871—1872 годах. Один из наиболее политизированных романов Достоевского был написан им под впечатлением от ростков террористического и радикального движений в среде русских интеллигентов, разночинцев и прочих. Непосредственным прообразом сюжета романа стало вызвавшее большой резонанс в обществе дело об убийстве студента Ивана Иванова, задуманное С. Г. Нечаевым с целью укрепления своей власти в революционном террористическом кружке. В романе отражено поразившее всех явление политической жизни страны — «нечаевщина». Достоевский замыслил не очень большое произведение на злобу дня, которое планировал вскоре закончить. Весной 1870 года Достоевский писал по этому поводу критику и философу Николаю Страхову: «На вещь, которую я теперь пишу в „Русский вестник“, я сильно надеюсь, но не с художественной, а тенденциозной стороны; хочется высказать несколько мыслей, хотя бы при этом пострадала художественность. Но меня увлекает накопившееся в уме и сердце; пусть выйдет хоть памфлет, но я выскажусь». В «Бесы» вошли части замысла большого романа «Жития великого грешника», возможно, зародившегося у Достоевского сразу после возвращения из ссылки. В процессе написания значительно усложнились идея и сюжет произведения. Полемика героев-идеологов продолжала линию, начатую ещё в романе «Преступление и наказание». «Бесы» стали одним из значительнейших произведений Достоевского — романом-предсказанием, романом-предупреждением. «Бесы» входят в ряд русских , в котором критически разбираются идеи левого толка, в том числе и атеистические, занимавшие умы молодёжи того времени. Д. Д. Минаев сравнивал «Бесов» с антинигилистическими романами В. П. Клюшникова, Н. С. Лескова и А. Ф. Писемского.Напротив, в 1872 году В. П. Буренин, критические отзывы которого ценил Достоевский, отделил роман «Бесы» от рядовых «антинигилистических» произведений Н. С. Лескова, Б. М. Маркевича, В. Г. Авсеенко, П. Д. Боборыкина, Н. Д. Ахшарумова. Критик писал: «<…> несмотря на всю болезненность творчества даровитого автора, всё-таки приходится сказать, что „Бесы“ — едва ли не лучший роман за настоящий год». Четыре основных протагониста политического толка в книге: Верховенский, Шатов, Ставрогин и Кириллов. В советское время «антинигилистический роман» официально считался идеологически враждебным явлением, клеветническим по отношению к революционному движению, но первое время его было возможно переиздавать и изучать. В 1935 году роман был запрещён, после начала Хрущёвской оттепели переиздавался только в составе собраний сочинений Достоевского. Первые после долгого перерыва массовые издания «Бесов» вышли в 1989 г. Роман экранизирован в 1988, 1992, 2006 и 2014 (дважды) годах. (ru)
- 《群魔》（俄語：Бесы、Demons、The Possessed）係俄國作家陀思妥耶夫斯基的長篇小說，另譯為《附魔者》，發表於1872年左右，有上下兩部。它被认为是自陀思妥耶夫斯基从西伯利亚的流放中返回后写作的四部作品之一，另外三部是《罪与罚》、《白痴》和《卡拉马佐夫兄弟》。此书是对当时俄国社会和政治的讽刺，是心理学剧本，也是一部宏大的悲剧作品。 (zh)
- «Бі́си» — шостий роман російського письменника Федіра Михайловича Достоєвського, виданий в 1871—1872 роках. Один з найбільш політизованих романів Достоєвського, написаний під враженням від виникнення паростків терористичного і радикального рухів у середовищі російських інтелігентів, різночинців і інших. Безпосереднім прообразом сюжету роману стала справа про , задумане С. Г. Нечаєвим з метою зміцнення своєї влади в революційному терористичному гуртку, що викликало великий резонанс у суспільстві. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Diabloj aŭ La Demonoj (ruse Бесы) estas romano de Fjodor Dostojevskij publikigita en jaroj 1871-1872 en unu el gazetoj – libre en 1873. Intrigo de romano okazas en ĉ. 1870 en provinca urbo rusa. Oni interpretas kronologie trian verkon de la Dostojevskijo kiel moko de revolucia agado kaj panoramo de rusa penso (ne tute objektiva). Ankaŭ kiel romano kun ŝlosilo. Diabloj (ruse: Бесы) estas filmadapto de la samtitola romano de Fjodoro Dostojevskijo reĝisorita de kaj el 1992. (eo)
- 『悪霊』（あくりょう、Бесы）は、フョードル・ドストエフスキーの長編小説。1871年から翌年にかけて雑誌『』（露: Русскій Вѣстникъ）に連載され、1873年に単行本として出版された。 無政府主義、無神論、ニヒリズム、信仰、社会主義革命、ナロードニキなどをテーマにもつ深遠な作品であり著者の代表作。『罪と罰』、『白痴』、『未成年』、『カラマーゾフの兄弟』と並ぶドストエフスキーの五大長編の1つで3番目に書かれた。 題名は作品のエピグラフにも使われているプーシキンの同題の詩および新約聖書＜ルカによる福音書＞第八章三二-三六節からとられている。 フリードリヒ・ニーチェは、スタヴローギン、キリーロフ、ピョートル、シャートフたちの世界解釈に注目して、抜書きをしていた。 (ja)
- 《악령》(惡靈, 러시아어: Бесы)은 표도르 도스토옙스키의 장편 소설이다. 1871년부터 다음 년도에 걸쳐 잡지 에 연재되어 1873년에 단행본으로 출판되었다. 도스토옙스키의 4대 장편 중 가장 정치적이고 가장 사상적이며 가장 묵시론적인, 그래서 가장 어렵다고 평하는 작품이다. 개인주의, 사회주의, 자본주의, 무신론, 물질 만능주의… 작가의 눈에는 이 모든 서구 사상이야말로 러시아를 병들게 하는 악령이었다. (ko)
- Biesy (em russo: Бесы) (Os Demônios (português brasileiro) ou Os Possessos (português europeu)) é um romance publicado em 1872 pelo escritor russo Fiódor Dostoiévski. (pt)
- Onda andar (ry. Бесы) är en roman av Fjodor Dostojevskij, skriven 1872. Det är en politisk roman som utgör ett vittnesbörd om det tsarryska samhället under slutet av 1800-talet. Romanen beskriver alla de politiska strömningar som florerade i landet under denna tid och döljer inte den avsmak författaren kände inför de nihilistiska politiska aktivister han kunde iaktta. Genom ett omfångsrikt persongalleri (bland andra Verchovenskij, Schatov, Stavrogin och Tichon) tecknar Dostojevskij en bild av det kommande politiska kaoset i Ryssland. (sv)
- 《群魔》（俄語：Бесы、Demons、The Possessed）係俄國作家陀思妥耶夫斯基的長篇小說，另譯為《附魔者》，發表於1872年左右，有上下兩部。它被认为是自陀思妥耶夫斯基从西伯利亚的流放中返回后写作的四部作品之一，另外三部是《罪与罚》、《白痴》和《卡拉马佐夫兄弟》。此书是对当时俄国社会和政治的讽刺，是心理学剧本，也是一部宏大的悲剧作品。 (zh)
- «Бі́си» — шостий роман російського письменника Федіра Михайловича Достоєвського, виданий в 1871—1872 роках. Один з найбільш політизованих романів Достоєвського, написаний під враженням від виникнення паростків терористичного і радикального рухів у середовищі російських інтелігентів, різночинців і інших. Безпосереднім прообразом сюжету роману стала справа про , задумане С. Г. Нечаєвим з метою зміцнення своєї влади в революційному терористичному гуртку, що викликало великий резонанс у суспільстві. (uk)
- رواية الشياطين (بروسية ما قبل الإصلاح: Бѣсы؛ وبروسية ما بعد الإصلاح: Бесы؛ وبنسخ الروسية: Bésy؛ وتُعرف، في كثير من الأحيان، باسم الممسوسون أو بالأبالسة) رواية للكاتب الروسي فيودور دوستويفسكي، نُشرت لأول مرة في مجلة الرسول الروسي في الفترة بين 1871-1872. (ar)
- Els dimonis (traduïda també com Els endimoniats; en rus Бесы, Biesi) és una novel·la de Fiódor Dostoievski escrita entre 1871 i 1872 a la ciutat de Dresden, on es trobava retirat fonamentalment per escapar dels creditors. L'escriptor rus, que havia estat anteriorment condemnat a mort pel tsar causa de la seva participació pacífica en cercles de discussió social i política, va trobar en aquest esdeveniment una bona forma d'exposar les seves pròpies reflexions. (ca)
- Běsi jsou antinihilistický román Fjodora Dostojevského, poprvé publikovaný v letech 1871–1872 v časopise Ruský věstník, knižně pak v roce 1873. Jedná se o třetí ze čtyř velkých Dostojevského románů napsaných po jeho návratu ze sibiřského vyhnanství. Běsi jsou sociální a politickou satirou, psychologickým dramatem a také rozsáhlou tragédií. (cs)
- Οι Δαιμονισμένοι - (ρωσικά : Бесы) είναι μυθιστόρημα του Φιόντορ Ντοστογιέφσκι που δημοσιεύθηκε για πρώτη φορά στο περιοδικό το 1871–72. Θεωρείται, μαζί με τα Έγκλημα και Τιμωρία (1866), Ο Ηλίθιος (1869) και Αδελφοί Καραμάζοφ (1880), ένα από τα τέσσερα αριστουργήματα που έγραψε ο Ντοστογιέφσκι μετά την επιστροφή του από την εξορία του στη Σιβηρία. (el)
- Demons (pre-reform Russian: Бѣсы; post-reform Russian: Бесы, tr. Bésy, IPA: [ˈbʲe.sɨ]; sometimes also called The Possessed or The Devils is a novel by Fyodor Dostoevsky, first published in the journal The Russian Messenger in 1871–72. It is considered one of the four masterworks written by Dostoevsky after his return from Siberian exile, along with Crime and Punishment (1866), The Idiot (1869), and The Brothers Karamazov (1880). Demons is a social and political satire, a psychological drama, and large-scale tragedy. Joyce Carol Oates has described it as "Dostoevsky's most confused and violent novel, and his most satisfactorily 'tragic' work." According to Ronald Hingley, it is Dostoevsky's "greatest onslaught on Nihilism", and "one of humanity's most impressive achievements—perhaps even it (en)
- Die Dämonen (russisch Бесы Bessy, ursprüngliche Schreibung Бѣсы; alternativ genutzte Transkription Besy) ist ein 1873 veröffentlichter Roman von Fjodor Dostojewski. Der Titel wird oft auch als Böse Geister, Die Teufel oder Die Besessenen übersetzt (siehe ). (de)
- Los demonios (traducida también como Los endemoniados o Demonios) —(en ruso pre-reforma: Бѣсы; post-reforma Бесы, Bésy)— es una novela de Fiódor Dostoyevski publicada primero en la revista El mensajero ruso en 1871–2. Está considerada como una de las cuatro obras maestras escritas por Dostoyevski después de su regreso del exilio siberiano, junto con Crimen y castigo (1866), El idiota (1869) y Los hermanos Karamázov (1880). Los demonios es una sátira social y política, un drama psicológico y una tragedia a gran escala. Joyce Carol Oates la ha descrito como «la novela más confusa y violenta de Dostoyevski, y su obra "trágica" más satisfactoria». Según Ronald Hingley, es «la mayor arremetida de Dostoyevski contra el nihilismo», y «uno de los más impresionantes logros de la humanidad —quizá s (es)
- Les Démons ou Les Possédés (titre original russe : Бѣсы) est un roman de l'écrivain russe Fiodor Dostoïevski publié en feuilleton à partir de 1871 jusqu'en 1872 dans Le Messager russe, et dont la composition débuta en 1869. Il raconte l'histoire de jeunes révolutionnaires voulant renverser l'ordre établi, et dont le chef, Piotr Stépanovitch Verkhovensky, souhaite que Nicolaï Vsévolodovitch Stavroguine, aristocrate fascinant toutes les personnes qu'il rencontre, prenne sa place à la tête du groupe. (fr)
- I demoni (in russo: Бесы?, traslitterato: Besy) è un romanzo di Fëdor Dostoevskij pubblicato in volume per la prima volta nel 1873. La traduzione del titolo originale ha subito variazioni a seconda della casa editrice: mentre il titolo più usato è appunto quello de I dèmoni (plurale di "demone"), si sono avuti anche come titolo I demònî (plurale di "demonio"), Gli indemoniati o Gli ossessi. Il titolo si riferisce appunto ai 'diavoli, posseduti, spiriti maligni' rappresentati da alcuni dei personaggi principali. (it)
- Boze geesten (Russisch: Бесы, Bésy; "Duivels") is een roman van de Russische schrijver Fjodor Dostojevski uit 1872. Het verhaal speelde zich af in een provinciestad in de omgeving van Sint-Petersburg en wordt verteld door een vriend van Stepan Verchovenski. De vernieuwers van de oude generatie, Stepan Verchovenski en Varvara Stavrogina, hadden hun vroegere idealen achter zich gelaten en waren teruggevallen op een burgerlijk leven. De vlam sloeg in de pan toen de vernieuwers van de jonge generatie, Pjotr Verchovenski, Nikolai Stavrogin en Ivan Sjatov, in de stad aankwamen, want er was onenigheid geweest in het Genootschap van de socialistische revolutionairen. Dostojevski liet niet na om de intellectuele vernieuwing in een negatief daglicht te stellen en te zweren bij het traditionele Rusla (nl)
- Biesy (ros. Бесы) – antyutopijna powieść napisana przez Fiodora Dostojewskiego, opublikowana w latach 1871–1872 na łamach czasopisma „Russkij Wiestnik” (wydanie książkowe w roku 1873). Jest to trzecia w wielkim pięcioksięgu powieść (Zbrodnia i kara, Idiota, Biesy, Młodzik, Bracia Karamazow), którą Dostojewski napisał po powrocie z zesłania. Dzieło nawiązuje do tradycji oświeceniowej, a jednocześnie jest pierwowzorem literatury rozrachunkowej. Pierwsze polskie tłumaczenie powieści autorstwa Tadeusza Kotarbińskiego ukazało się w 1908 roku. (pl)
- «Бе́сы» (рус. дореф. Бѣсы) — шестой роман Фёдора Михайловича Достоевского, изданный в 1871—1872 годах. Один из наиболее политизированных романов Достоевского был написан им под впечатлением от ростков террористического и радикального движений в среде русских интеллигентов, разночинцев и прочих. Непосредственным прообразом сюжета романа стало вызвавшее большой резонанс в обществе дело об убийстве студента Ивана Иванова, задуманное С. Г. Нечаевым с целью укрепления своей власти в революционном террористическом кружке. Роман экранизирован в 1988, 1992, 2006 и 2014 (дважды) годах. (ru)
|
