| dbo:abstract
|
- سين هو اسم لإله القمر في بلاد بابل وآشور، معروف كذلك باسم نانار أو نانا وتعني المنير. والمركزان الرئيسيان لعبادته كانا أور في الجنوب وحران في الشمال، لكن الطائفة انتشرت إلى مراكز أخرى في فترة مبكرة، ومعابد إله القمر موجودة في كل المدن الكبرى لممالك بابل وآشور. وهو يعرف عموما باسم إن زو أو سيد الحكمة وهذه الخاصية تعلقت به في كل الفترات. أثناء الفترة (حوالي 2600 – 2400 قبل الميلاد) مارست أور نفوذا كبيرا في سيادتها على وادي الفرات، اعتبر سين رئيس مجمع الآلهة طبيعيا. وفي هذه الفترة يمكن أن تتبع الأسماء التي تلقب بها الإله مثل «أب الآلهة»، «رئيس الآلهة»، «خالق كل الأشياء»، وما شابه. ويمكن تبرير الافتراض بأن طائفة إله القمر أتت إلى بلاد بابل من البدو الساميين في جزيرة العرب. حيث أن إله القمر بالدرجة الأولى هو إله البدو، وهو دليلهم وحاميهم في الليل عندما يقومون برحلاتهم في أوقات عديدة من السنة، كما كان إله الشمس هو الرئيسي بين المزراعين. الطائفة التي أدخلت ذات مرة أصبحت تواصل وجودها، وساهم تطور علم التنجيم في التقويم وفي نظام تفسير الحركات والحوادث في السماء المليئة بالنجوم في إبقاء موقع سين في مجمع الآلهة. وكان اسم ملتجأ سين الرئيسي في أور هو إي غيش شير غال، أو «بيت النور العظيم»؛ أما الذي في حران كان معروفا باسم إي خول خول، أو «بيت البهجة». وهو ممثل على اسطوانات الأختام كرجل عجوز بلحية طويلة، وكان يرمز له بالهلال. وفي النظام النجمي اللاهوتي فهو ممثل بالعدد 30، وكوكب الزهرة كابنته بالعدد 15. من الواضح أن العدد 30 يمثل الصلة بالأيام الثلاثين كالمدى المتوسط من مساره حتى يقف ثانية بالارتباط مع الشمس. الحكمة الممثلة في إله القمر على نفس النمط هي تعبير عن علم التنجيم الذي تعتبر فيه ملاحظة أطوار القمر عامل مهم جدا. الميل لتركز سلطات الكون أدت إلى تاسيس مذهب ثلاثي يشمل سين وشمش وعشتار، كتشخيص للقمر والشمس والأرض كقوة محركة للحياة. كانت اداد-هابي كاهنة معبد سين في حران، وهي والدة الملك نبو نيد الذي كرس عبادة سين في بابل، وحصد على إثر ذلك بغض كهنة الإله بل-مردوخ (ar)
- Nanna (en sumeri: 𒀭𒋀𒆠 DŠEŠ.KI, DNANNA) va ser el déu tutelar de la ciutat sumèria d'Ur. És un déu de la Lluna, també conegut com a Suen i Sin pels accadis i els babilonis (en accadi: 𒂗𒍪 EN.ZU, pronunciat Su'en, Sîn). Als segells cilíndrics, se'l representa com un vell amb una barba llarga i el símbol de la mitja lluna. En el sistema astrològic-teològic està representat pel nombre 30 i la lluna. Aquest nombre probablement es refereix al nombre mitjà de dies (concretament al voltant dels 29,53) que té un mes lunar, mesurat entre successives llunes noves. És fill d'Enlil i de Ninlil i es va casar amb Ningal. Amb ella va tenir els déus que simbolitzen els fenòmens atmosfèrics, com ara Adad, i de Utu/Xamaix, "el Sol". També d'Inanna/Ixtar, la deessa del planeta Venus. Se l'anomenava també En-zu, que significa "senyor de la saviesa". Durant el període circa 2600 aC–2400 aC, quan Ur va exercir la supremacia sobre la vall de l'Eufrates, Nanna/Sin va ser considerat el cap del panteó de la religió mesopotàmica. En aquest període se'l designava "pare dels déus", "cap dels déus", "creador de totes les coses". La "saviesa" personificada pel déu de la lluna es referia també a la ciència de l'astronomia o a la pràctica de l'astrologia, on l'observació de les fases de la lluna és un factor important. Es va establir la doctrina d'una tríada formada per Sin/Nanna i els seus fills. Sin tenia una barba feta de lapislàtzuli i muntava sobre un bou alat. El toro era un dels seus símbols, que va prendre del seu pare Enlil, anomenat "Toro del cel", juntament amb la mitja lluna. Un text sumeri conegut am el nom d'Enlil i Ninlil parla del descens d'aquestes dues divinitats a l'inframón Ninlil estava embarassada de Nanna/Sin, on es van dur a terme tres "substitucions" per permetre el naixement i l'ascens de Nanna/Sin. La història mostra algunes similituds amb el text conegut com el Viatge d'Inanna als inferns. (ca)
- Nanna (též Nanar), později zvaný Sín (či Su´en), byl v sumersko-akkadské mytologii bohem Měsíce, pán plodných a neplodných dnů, otec ohně a světelné záře. Zároveň byl božským soudcem a věštcem (spolu se slunečním bohem Šamašem). Některé aspekty tohoto boha byly rozšířeny i v Elamu, Eble a u Chetitů. Chrám tohoto božstva se nacházel například ve městě Harran. Základní představa byla taková, že když bozi (An, Enki a Enlil) určili osudy, nebe, země a měsíce propůjčili měsíci nejprve srp, poté člun a nakonec korunu (úplněk) tyto dary každý měsíc vracel a znovu dostával. (cs)
- Ο Νάννα (ή Ναννάρ) στη Μεσοποταμιακή μυθολογία είναι ο θεός της σελήνης, ο οποίος στα Ακκαδικά ονομαζόταν Σιν (Sin Αποκαλούσαν επίσης τον θεό αυτό ασιμ-μπαμπάρ (asimbabbar) που σημαίνει "αυτός που φωτίζει/ φωτεινός". Λεγόταν και θεός 30 (DINGIR 30), καθώς το 30 είναι ένας συμβολικός αριθμός για τον κύκλο του φεγγαριού. Ο Νάννα ήταν ο πρωτότοκος γιος του Ενλίλ που απέκτησε με την Νινλίλ. Σύζυγός του ήταν η Νινγκάλ. Σύμφωνα με την μεσοποταμιακή μυθολογία ο θεός των ανέμων και των καταιγίδων, Ενλίλ, κατοικούσε στο απόλυτο σκοτάδι, έχοντας τον ουρανό για οροφή και για τοίχους του σπιτιού του. Οι Σουμέριοι πίστευαν πως ο ουρανός ήταν φτιαγμένος από κατάμαυρο λάπις λάζουλι και ότι ο Ενλίλ δημιούργησε τον Νάννα για να τον φωτίζει. Από τον Νάννα γεννήθηκε ο ακόμη πιο φωτεινός Ούτου/ Σαμάς, ο θεός-ήλιος. Μητέρα του Ούτου ήταν η Νινγκάλ. Κόρη του Νάννα και της Νινγκάλ είναι επίσης η Ινάννα. Το σύμβολο του Νάννα είναι η ημισέληνος, σε πλάγια θέση. Το ζώο που τον συμβολίζει είναι ο ταύρος. Οι Σουμέριοι είχαν συνδέσει τον Νάννα με την γονιμότητα των ζώων και ιδιαίτερα με τα βοοειδή, καθώς παρομοίαζαν το σχήμα των κεράτων των ζώων αυτών με το σχήμα της ημισελήνου. Σε διάφορους πολιτισμούς οι θεότητες της σελήνης γενικά σχετίζονται με την γονιμότητα, επειδή η νύχτα γεννά κάτι ιδιαίτερα πολύτιμο, το ζωοδόχο φως της ημέρας, ενώ ο σεληνιακός κύκλος παρομοιάζεται με τον επίσης ζωοδόχο γυναικείο εμμηνορρροιακό κύκλο. Παρουσιάζεται επίσης ο Νάννα και σε σύνδεση με μία βάρκα. Ο πιο σημαντικός χώρος λατρείας του Νάννα ήταν στην πόλη Ουρ στη νότια Μεσοποταμία όπου λατρευόταν ήδη από τα μέσα της 2ης χιλιετίας π.Χ. Στην Ουρ έχει βρεθεί το ζιγκουράτ του που έχτισε ο βασιλιάς Ουρ-Νάμμου. Επίσης, ιδιαίτερα σημαντικό λατρευτικό κέντρο κατά τη Νεοβαβυλωνιακή περίοδο ήταν η πόλη στην Άνω Μεσοποταμία. (el)
- Nanna, auch Nannar, (akkadisch Su'en, assyrisch/babylonisch Sin, elamisch Nannara) ist der Name des sumerischen Mondgottes. Das akkadische Äquivalent ist der Mondgott Sin. Sein Hauptheiligtum stand in Ur, dementsprechend gilt er auch als Stadtgott von Ur. In der Genealogie ist er der Sohn des Enlil und der Ninlil. Seine Gattin ist Ningal, seine Kinder sind unter anderem der Sonnengott Utu, Inanna und der Wettergott Adad. (de)
- Sin laŭ Akada lingvo, (Nana en Sumera lingvo), estis la luna diino de la Babilona mitologio, kaj plue reguligantino de la lunaj fazoj de la naturaj fenomenoj kuneksaj. La du precipaj kultaj lokoj estis Ur kaj Harran, sed multas la urboj kiuj havis templojn dediĉitajn al tiu diino. La raportas ke la romia imperiestro Karakalo estis mortigita en 217 dum estis vojaĝanta al Harran por veneri la diaĵon Lunon. La sama aŭtoro raportas pri la opinio, vastiĝinta en la regiono, laŭ kiu la devotulo al ĝi referencanta per invortoj estus submetita al la volo de la verinoj, dum kiu alvokus la diaĵon per virvortoj estus mastro de sia vivo.. . Sed iuj esploristoj ne identigas tiun diaĵon Lunus kun Sin (diaĵo). (eo)
- En la mitología mesopotámica, Sin, Sinai, Nanna, Nannar, Suen o Zuen es el dios de la Luna. Para los sumerios, era conocido como Nanna o Nannar, hijo de Enlil, dios del viento y del cielo, y de Ninlil, diosa del aire. Sin era su nombre en acadio y babilonio. Comúnmente se le designaba como En-zu, que significa 'Señor de la sabiduría'. Pasa por ser un antiquísimo dios protector de los pastores. Durante el periodo en que Ur ejerció la supremacía sobre el valle del Éufrates (entre c. 2600 y 2400 a. C.), Sin fue considerado, naturalmente, como el dios supremo del panteón. Es entonces cuando se le designó como «padre de los dioses», «jefe de los dioses» o «creador de todas las cosas». La «sabiduría» personificada por el dios lunar es también una expresión de la existente ciencia de la astronomía o la práctica de la astrología, en la que la observación de las fases de la luna era un factor importante. (es)
- Mesopotamiako mitologian, Sin edo Nanna, Ilargiaren jainkoa da. Sin, akadieraz zuen izena da. Sumerrrentzat, Nanna izena zuen. Adar eta bizardun agure bezala irudikatzen da, nagusiki, ilgora baten bidez irudikatzen den arren. Ixtar jainkosa semita edo Inanna sumertar jainkosaren aita bezala ere deskribatzen da, ondoren, ilargiko zetroa jarauntsiko zuena. Bere aita Enlil zen, eta bere zenbaki magikoa, 30a. Xamax eta Ixtarrekin batera, zeruarekin harremana zuen Semitar hirukoaren zati zen, mesopotamiar panteoira, Akadiar garaitik batu zena (K.a. 2200-K.a. 2100). Bere bi gurtza gune handiak Urreko E-kishnugal tenplua hegoaldean eta Harran iparraldean izan ziren. Sin jainkoaren gurtza, laster hedatu zen beste toki batzuetara eta Babilonia eta Asiriako hiri handi guztietan eraiki ziren ilargi jainko honen omenezko tenpluak. (eu)
- Sīn /ˈsiːn/ atau Suen (bahasa Akkadia: 𒂗𒍪 EN.ZU, pronounced Su'en, Sîn), (Aram Asyur (Suryani Klasik): ܣܝܼܢ Sin atau ܣܝܼܢܵܐ Sina) atau Nannar (: 𒀭𒋀𒆠 DŠEŠ.KI, DNANNAR) adalah dalam agama Mesopotamia di Sumer, , Asyur, dan Babel. Nannar adalah dewa Sumeria, putra dari Enlil dan Ninlil, dan diidentifikasikan dengan Sīn dari .Dewa bulan dengan nama yang sama kemudian disembah di . (in)
- Nanna, Sīn /ˈsiːn/ or Suen (Akkadian: 𒂗𒍪 EN.ZU, pronounced Su'en, Sen, Sîn), and in Aramaic syn, syn’, or even shr 'moon', or Nannar (Sumerian: 𒀭𒋀𒆠 DŠEŠ.KI, DNANNAR) was the god of the moon in the Mesopotamian religions of Sumer, Akkad, Assyria, Babylonia and Aram. He was also associated with cattle, perhaps due to the perceived similarity between bull horns and the crescent moon. He was always described as a major deity, though only a few sources, mostly these from the reign of Nabonidus, consider him to be the head of the Mesopotamian pantheon. The two chief seats of his worship were Ur in the south of Mesopotamia and Harran in the north, though he was also worshiped in numerous other cities, especially in the proximity of Ur and in the Diyala area. In Ur, he was connected to royal power, and many Mesopotamian kings visited his temple in this city. According to Mesopotamian mythology, his parents were Enlil and Ninlil, while his wife was Ningal, worshiped with him in his major cult centers. Their children included major deities Innanna (Ishtar) and Utu (Shamash) and minor gods such as Ningublaga and Numushda. Some deities, for example Nanaya and Pinikir, were sometimes regarded as his children due to syncretism between them and his daughter Ishtar. Nanna acquired a number of syncretic associations himself, and the logographic writings of his name were used to represent these of other moon gods, such as Ugaritic Yarikh or Hurrian Kusuh. (en)
- Nanna Sîn est la divinité personnifiant la Lune dans la Mésopotamie antique. Comme la plupart des autres dieux mésopotamiens, il a eu plusieurs noms : Sîn (ou Sî') correspond à la forme akkadienne (langue des royaumes de Babylone et d'Assyrie) de son nom, tandis qu'en sumérien, il est connu sous les noms Nanna(r) ou Su'en (d'où dérive sans doute le nom akkadien). Nanna/Sîn est l'une des divinités les plus importantes de la Mésopotamie, sans jamais jouer un rôle majeur dans la mythologie. Il est subordonné à son père, le grand dieu Enlil, mais les deux autres grandes divinités astrales, la déesse Inanna/Ishtar et le dieu solaire Utu/Shamash, sont considérés comme ses enfants. Du fait de l'importance du cycle de la lune dans le culte religieux, il conserve une place de premier plan durant toute l'histoire mésopotamienne. Son principal sanctuaire, implanté dans la grande ville d'Ur, est l'un des principaux lieux de culte de la région. Secondairement, Nanna/Sîn est également une divinité liée à la fertilité, en particulier celle des troupeaux de vaches. (fr)
- Sin (in Akkadico: 𒂗𒍪 Su'en, Sîn) o Nanna (Sumerico: 𒀭𒋀𒆠 DŠEŠ.KI, DNANNA), chiamato anche "divina falce di luna", era il dio della luna nella mitologia babilonese, protettore del ciclo lunare e degli elementi naturali a esso connessi, e anche considerato protettore dei pastori. Le due principali sedi di culto si trovavano a Ur e a Carre, ma in tutta la Mesopotamia vi sono numerosi templi dedicati al dio. Durante il periodo in cui la città di Ur si sviluppa sulla valle dell'Eufrate (tra il 2600 e il 2400 a.C.), Sin è considerato il dio supremo del pantheon, il "Padre degli Dei", "Capo degli Dei" o "Creatore di tutte le cose". Chiamato anche "Colui il cui cuore non può essere letto", si diceva riuscisse a "vedere più lontano" di tutti gli altri dèi. Secondo la leggenda, a ogni luna nuova, gli dei, riuniti in consiglio, ricevevano da Sin le predizioni sul futuro. Sīn era anche il nome del dio pre-islamico della luna e delle ricchezze venerato ad Hadhramaut. (it)
- Nanna (Akkadisch Suen, Assyrisch en Babylonisch Sin, ook Utukku in archaïsch Mesopotamië) is de Sumerische maangod, patroongod van Ur, zoon van de luchtgod Enlil en Ninlil, de graangodin. Zijn gezellin is Ningal, "De grote Dame", zijn kinderen zijn onder andere de zonnegod Utu, Inanna (of Ishtar) en de dondergod Adad. Hij is ook de vader van Shamash, de zonnegod, en van Nusku de god van het vuur. Zijn residentie is de goedbewaarde Ziggurat van Ur (de tempel van Ikinugul of Ekishnugal) uit het 21e eeuw v.Chr. Ook in Harran in Opper-Mesopotamië was hij de patroongod. Als Sin werd hij in Assur vereerd. Voor hem en zijn zoon Shamash werd hier in de 15e eeuw v.Chr. een gemeenschappelijke tempel opgericht, de Sin-Shamash tempel. Hij wordt altijd weergegeven als godheid met een gehoornde kroon (hemelstier), terwijl hij in een boot in de vorm van een liggende maansikkel zit. De maansikkel was sinds de 25e eeuw v.Chr. het symbool van Nanna. Door de positie aan de zuidelijke hemel had men een voorstelling van een "vrachtschip aan de hemel": Nanna drijft in een sikkelvormige boot over de nachtelijke hemel. Sin werd als heel wijs beschouwd. Hij kon ook de tijd meten door zijn wassen en weer afnemen. Bovendien deed hij het water in de moerassen van Ur wassen, waar de tempel stond, en verzekerde daarmee het welzijn van het vee dat erdoor volop aan voedsel kwam. Sin ziet eruit als een oude man met een blauwe baard. Over zijn geboorte gaat de Sumerische mythe Enlil en Ninlil. Als Sin wordt hij al sinds de 26e eeuw v.Chr. in inscripties gedocumenteerd. Sin en Nanna overlapten bijna volkomen, alleen werd Sin net als Shamash bovendien als orakelgodheid gezien. Opperpriesteres van Nanna was in de regel de dochter van de Sumerische vorst van Ur. Een laat-Akkadische mythe poogt middels de figuur van Sin een maansverduistering te verklaren: de godheden Sin, Ishtar en Shamash proberen een deel van de macht van de god Anu te verwerven. Deze stuurt vervolgens zijn kinderen, de omsingelen en blokkeren Sin. Pas na interventie door Enki wordt hij bevrijd. De godheid corresponderend met Nanna/Sin heette bij de Hurrieten Kushuh, de proto-Hattische maangod , bij de Ugarieten Jarich. Bij de Hettieten en Luwiërs heette hij (tenminste, zo heet het teken van zijn naam). In het spijkerschrift wordt hij, op basis van de 30 dagen van een maanmaand, met het teken voor 30 weergegeven. (nl)
- 난나르(수메르어: Nannar) 또는 신(아카드어: sin)은 메소포타미아 신화에 등장하는 달의 신으로, 여신이 아닌 남신이다. (ko)
- シン (Sîn) は、古代メソポタミアで信仰された月の神（男神）。シンはアッカド語の名前であり、シュメール語ではナンナ (Nanna)。「ナンナ」はアッカド語ではナンナルと呼ばれる。 (ja)
- Nanna, Nannar – sumeryjski bóg Księżyca. Nazywany też był Suen, Zuen (akad. Sin). Inne imiona: Aszimbabar, Namrasit, Inbu. Jego imię zapisywano również liczbą trzydzieści (tyle jest dni w miesiącu księżycowym). Był synem Enlila i Ninlil. Jego żoną została Ningal (Nikkal), z którą miał dzieci: Utu (Szamasza) i Inannę (Isztar). Głównym miejscem kultu Nanny była świątynia E-hulhul (Dom radości) w mieście Harran (dzisiejsza Turcja). Inne świątynie zlokalizowane były w Ur, Borsippie, Uruku, Aszur, Babilonie, Agade, Kalchu i Larsie, a także w oazie Tema na Półwyspie Arabskim. W Ur kapłanki tego boga były wybierane spośród rodziny królewskiej, najsłynniejszą kapłanką była Enheduanna, poetka, córka Sargona Wielkiego. Babiloński król Nabonid (555-539 p.n.e.) dążył do wyniesienia boga Sina na głównego boga panteonu, co spotkało się z oporem kapłanów Marduka w Babilonie. Kult tego boga był żywy aż do 382, kiedy cesarz Teodozjusz I Wielki rozkazał zburzyć świątynię w Harranie. Kult Nanny popularny był wśród mezopotamskich kupców, których karawany chętniej podróżowały w nocy przy blasku księżyca niż w palącym świetle słońca. Symbol: sierp wschodzącego Księżyca w pozycji leżącej lub barka, którą podróżował po nocnym niebie. Zwierzę: byk lub lew-smok. (pl)
- Nana (em sumério: DŠEŠ.KI, DNANNA) era o deus (dingir) sumério da Lua. Era geralmente representado com símbolos lunares (como um crescente sobre a cabeça). Era sobretudo cultuado em Ur. Na Acádia, foi adoptado como Sim ou Suém (em acádio: Su'en, Sîn). (pt)
- Sin var i mesopotamisk mytologi en gud som förknippades med månen och stadsstaten Ur. Han betraktades som son till Enlil och Ninlil. Hans sumeriska namn var Nanna. (sv)
- 欣(Sin)/ˈsiːn/，又作南纳、“纳兹纳尔”(苏美尔语：DŠEŠ.KI, DNANNA)、“祖恩”(古阿卡德语：Su'en)、“苏因”(古亚述语)。是阿卡德、亚述和巴比伦等美索不达米亚神话中月神。“南纳”(Nanna)是苏美尔之神，恩利勒和宁利勒(Ninlil)的长子，并演变为闪族神话中的“欣”。南纳/欣的崇拜中心主要有二个，分别是位于美索不达米亚南部的乌尔城和北部的哈兰城。 (zh)
- Син (аккад. 𒂗𒍪), или Нанна (шум. 𒀭𒋀𒆠) — бог Луны в шумеро-аккадской мифологии. Нанна — сын Энлиля и Нинлиль, отождествляемый с семитским божеством Сином. Центральные места культа находились в городе Ур, на юге Месопотамии, и в городе Харран, на севере. Его изображали в образе старца с длинной голубой бородой, который пересекает ночное небо на своей светящейся ладье. Армия злых духов с помощью Шамаша (Солнца), Иштар (Венеры) и Адада (молнии) пыталась его затмить, чтобы ночью свет Сина не мешал им осуществлять их вероломные замыслы. Но за Сина заступился Мардук, которому удалось сорвать заговор и сохранить серебристый свет этого бога. Будучи очень старым, Син стал прототипом бога-мудреца, и по этой же причине ему приписывали функции управления временем. По некоторым версиям, Шамаш и Иштар — его дети; даже Нуску (огонь) также является его сыном. Супруга — Нингаль, «великая госпожа». (ru)
- Нанна (шум. DŠEŠ.KI, NANNA), Сін (аккад. Su'en, Sîn) — у шумеро-аккадській міфології бог Місяця. Нанна вважався сином Енліля і Нінліль, батько бога сонця Уту і богині планети Венери Інанни, чоловік Нінгаль. Крім того, Нанну шанували як бога, що виявляє вплив на ріст і розмноження тварин. Головний центр шанування Нанни — місто Ур, де на його честь був побудований храм Екішнугаль. Один з епітетів Нанна — («корабель»). Символ Нанни — півмісяць, основний атрибут — барка, на якій він подорожує навколо землі. В античному пантеоні Межиріччя Аккаду, Ассирії та Вавилонії йому ототожнювався Сін. Центральним місцем поклоніння Сіну було місто Харан. Зображувався в образі старця з довгою бородою, який перетинає нічне небо на своєму човні, що світиться. Армія злих духів за допомогою Уту, Іштар і Адада намагалася його затьмарити, щоб вночі світло Сіна не заважало їм здійснювати їх підступні задуми. Але за нього заступився Мардук, якому вдалося зірвати змову та зберегти сріблясте світло цього бога. Бувши дуже старим, Сін став прототипом бога-мудреця, і з цієї ж причини йому приписували функції управління часом. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Nanna (též Nanar), později zvaný Sín (či Su´en), byl v sumersko-akkadské mytologii bohem Měsíce, pán plodných a neplodných dnů, otec ohně a světelné záře. Zároveň byl božským soudcem a věštcem (spolu se slunečním bohem Šamašem). Některé aspekty tohoto boha byly rozšířeny i v Elamu, Eble a u Chetitů. Chrám tohoto božstva se nacházel například ve městě Harran. Základní představa byla taková, že když bozi (An, Enki a Enlil) určili osudy, nebe, země a měsíce propůjčili měsíci nejprve srp, poté člun a nakonec korunu (úplněk) tyto dary každý měsíc vracel a znovu dostával. (cs)
- Nanna, auch Nannar, (akkadisch Su'en, assyrisch/babylonisch Sin, elamisch Nannara) ist der Name des sumerischen Mondgottes. Das akkadische Äquivalent ist der Mondgott Sin. Sein Hauptheiligtum stand in Ur, dementsprechend gilt er auch als Stadtgott von Ur. In der Genealogie ist er der Sohn des Enlil und der Ninlil. Seine Gattin ist Ningal, seine Kinder sind unter anderem der Sonnengott Utu, Inanna und der Wettergott Adad. (de)
- Sīn /ˈsiːn/ atau Suen (bahasa Akkadia: 𒂗𒍪 EN.ZU, pronounced Su'en, Sîn), (Aram Asyur (Suryani Klasik): ܣܝܼܢ Sin atau ܣܝܼܢܵܐ Sina) atau Nannar (: 𒀭𒋀𒆠 DŠEŠ.KI, DNANNAR) adalah dalam agama Mesopotamia di Sumer, , Asyur, dan Babel. Nannar adalah dewa Sumeria, putra dari Enlil dan Ninlil, dan diidentifikasikan dengan Sīn dari .Dewa bulan dengan nama yang sama kemudian disembah di . (in)
- 난나르(수메르어: Nannar) 또는 신(아카드어: sin)은 메소포타미아 신화에 등장하는 달의 신으로, 여신이 아닌 남신이다. (ko)
- シン (Sîn) は、古代メソポタミアで信仰された月の神（男神）。シンはアッカド語の名前であり、シュメール語ではナンナ (Nanna)。「ナンナ」はアッカド語ではナンナルと呼ばれる。 (ja)
- Nana (em sumério: DŠEŠ.KI, DNANNA) era o deus (dingir) sumério da Lua. Era geralmente representado com símbolos lunares (como um crescente sobre a cabeça). Era sobretudo cultuado em Ur. Na Acádia, foi adoptado como Sim ou Suém (em acádio: Su'en, Sîn). (pt)
- Sin var i mesopotamisk mytologi en gud som förknippades med månen och stadsstaten Ur. Han betraktades som son till Enlil och Ninlil. Hans sumeriska namn var Nanna. (sv)
- 欣(Sin)/ˈsiːn/，又作南纳、“纳兹纳尔”(苏美尔语：DŠEŠ.KI, DNANNA)、“祖恩”(古阿卡德语：Su'en)、“苏因”(古亚述语)。是阿卡德、亚述和巴比伦等美索不达米亚神话中月神。“南纳”(Nanna)是苏美尔之神，恩利勒和宁利勒(Ninlil)的长子，并演变为闪族神话中的“欣”。南纳/欣的崇拜中心主要有二个，分别是位于美索不达米亚南部的乌尔城和北部的哈兰城。 (zh)
- سين هو اسم لإله القمر في بلاد بابل وآشور، معروف كذلك باسم نانار أو نانا وتعني المنير. والمركزان الرئيسيان لعبادته كانا أور في الجنوب وحران في الشمال، لكن الطائفة انتشرت إلى مراكز أخرى في فترة مبكرة، ومعابد إله القمر موجودة في كل المدن الكبرى لممالك بابل وآشور. وهو يعرف عموما باسم إن زو أو سيد الحكمة وهذه الخاصية تعلقت به في كل الفترات. أثناء الفترة (حوالي 2600 – 2400 قبل الميلاد) مارست أور نفوذا كبيرا في سيادتها على وادي الفرات، اعتبر سين رئيس مجمع الآلهة طبيعيا. وفي هذه الفترة يمكن أن تتبع الأسماء التي تلقب بها الإله مثل «أب الآلهة»، «رئيس الآلهة»، «خالق كل الأشياء»، وما شابه. ويمكن تبرير الافتراض بأن طائفة إله القمر أتت إلى بلاد بابل من البدو الساميين في جزيرة العرب. حيث أن إله القمر بالدرجة الأولى هو إله البدو، وهو دليلهم وحاميهم في الليل عندما يقومون برحلاتهم في أوقات عديدة من السنة، ك (ar)
- Nanna (en sumeri: 𒀭𒋀𒆠 DŠEŠ.KI, DNANNA) va ser el déu tutelar de la ciutat sumèria d'Ur. És un déu de la Lluna, també conegut com a Suen i Sin pels accadis i els babilonis (en accadi: 𒂗𒍪 EN.ZU, pronunciat Su'en, Sîn). (ca)
- Ο Νάννα (ή Ναννάρ) στη Μεσοποταμιακή μυθολογία είναι ο θεός της σελήνης, ο οποίος στα Ακκαδικά ονομαζόταν Σιν (Sin Αποκαλούσαν επίσης τον θεό αυτό ασιμ-μπαμπάρ (asimbabbar) που σημαίνει "αυτός που φωτίζει/ φωτεινός". Λεγόταν και θεός 30 (DINGIR 30), καθώς το 30 είναι ένας συμβολικός αριθμός για τον κύκλο του φεγγαριού. Ο Νάννα ήταν ο πρωτότοκος γιος του Ενλίλ που απέκτησε με την Νινλίλ. Σύζυγός του ήταν η Νινγκάλ. Το σύμβολο του Νάννα είναι η ημισέληνος, σε πλάγια θέση. (el)
- Sin laŭ Akada lingvo, (Nana en Sumera lingvo), estis la luna diino de la Babilona mitologio, kaj plue reguligantino de la lunaj fazoj de la naturaj fenomenoj kuneksaj. La du precipaj kultaj lokoj estis Ur kaj Harran, sed multas la urboj kiuj havis templojn dediĉitajn al tiu diino. (eo)
- En la mitología mesopotámica, Sin, Sinai, Nanna, Nannar, Suen o Zuen es el dios de la Luna. Para los sumerios, era conocido como Nanna o Nannar, hijo de Enlil, dios del viento y del cielo, y de Ninlil, diosa del aire. Sin era su nombre en acadio y babilonio. Comúnmente se le designaba como En-zu, que significa 'Señor de la sabiduría'. (es)
- Mesopotamiako mitologian, Sin edo Nanna, Ilargiaren jainkoa da. Sin, akadieraz zuen izena da. Sumerrrentzat, Nanna izena zuen. Adar eta bizardun agure bezala irudikatzen da, nagusiki, ilgora baten bidez irudikatzen den arren. Ixtar jainkosa semita edo Inanna sumertar jainkosaren aita bezala ere deskribatzen da, ondoren, ilargiko zetroa jarauntsiko zuena. Bere aita Enlil zen, eta bere zenbaki magikoa, 30a. Xamax eta Ixtarrekin batera, zeruarekin harremana zuen Semitar hirukoaren zati zen, mesopotamiar panteoira, Akadiar garaitik batu zena (K.a. 2200-K.a. 2100). (eu)
- Nanna Sîn est la divinité personnifiant la Lune dans la Mésopotamie antique. Comme la plupart des autres dieux mésopotamiens, il a eu plusieurs noms : Sîn (ou Sî') correspond à la forme akkadienne (langue des royaumes de Babylone et d'Assyrie) de son nom, tandis qu'en sumérien, il est connu sous les noms Nanna(r) ou Su'en (d'où dérive sans doute le nom akkadien). (fr)
- Nanna, Sīn /ˈsiːn/ or Suen (Akkadian: 𒂗𒍪 EN.ZU, pronounced Su'en, Sen, Sîn), and in Aramaic syn, syn’, or even shr 'moon', or Nannar (Sumerian: 𒀭𒋀𒆠 DŠEŠ.KI, DNANNAR) was the god of the moon in the Mesopotamian religions of Sumer, Akkad, Assyria, Babylonia and Aram. He was also associated with cattle, perhaps due to the perceived similarity between bull horns and the crescent moon. He was always described as a major deity, though only a few sources, mostly these from the reign of Nabonidus, consider him to be the head of the Mesopotamian pantheon. (en)
- Sin (in Akkadico: 𒂗𒍪 Su'en, Sîn) o Nanna (Sumerico: 𒀭𒋀𒆠 DŠEŠ.KI, DNANNA), chiamato anche "divina falce di luna", era il dio della luna nella mitologia babilonese, protettore del ciclo lunare e degli elementi naturali a esso connessi, e anche considerato protettore dei pastori. Le due principali sedi di culto si trovavano a Ur e a Carre, ma in tutta la Mesopotamia vi sono numerosi templi dedicati al dio. Sīn era anche il nome del dio pre-islamico della luna e delle ricchezze venerato ad Hadhramaut. (it)
- Nanna, Nannar – sumeryjski bóg Księżyca. Nazywany też był Suen, Zuen (akad. Sin). Inne imiona: Aszimbabar, Namrasit, Inbu. Jego imię zapisywano również liczbą trzydzieści (tyle jest dni w miesiącu księżycowym). Był synem Enlila i Ninlil. Jego żoną została Ningal (Nikkal), z którą miał dzieci: Utu (Szamasza) i Inannę (Isztar). Kult Nanny popularny był wśród mezopotamskich kupców, których karawany chętniej podróżowały w nocy przy blasku księżyca niż w palącym świetle słońca. Symbol: sierp wschodzącego Księżyca w pozycji leżącej lub barka, którą podróżował po nocnym niebie. (pl)
- Nanna (Akkadisch Suen, Assyrisch en Babylonisch Sin, ook Utukku in archaïsch Mesopotamië) is de Sumerische maangod, patroongod van Ur, zoon van de luchtgod Enlil en Ninlil, de graangodin. Zijn gezellin is Ningal, "De grote Dame", zijn kinderen zijn onder andere de zonnegod Utu, Inanna (of Ishtar) en de dondergod Adad. Hij is ook de vader van Shamash, de zonnegod, en van Nusku de god van het vuur. (nl)
- Син (аккад. 𒂗𒍪), или Нанна (шум. 𒀭𒋀𒆠) — бог Луны в шумеро-аккадской мифологии. Нанна — сын Энлиля и Нинлиль, отождествляемый с семитским божеством Сином. Центральные места культа находились в городе Ур, на юге Месопотамии, и в городе Харран, на севере. По некоторым версиям, Шамаш и Иштар — его дети; даже Нуску (огонь) также является его сыном. Супруга — Нингаль, «великая госпожа». (ru)
- Нанна (шум. DŠEŠ.KI, NANNA), Сін (аккад. Su'en, Sîn) — у шумеро-аккадській міфології бог Місяця. Нанна вважався сином Енліля і Нінліль, батько бога сонця Уту і богині планети Венери Інанни, чоловік Нінгаль. Крім того, Нанну шанували як бога, що виявляє вплив на ріст і розмноження тварин. Головний центр шанування Нанни — місто Ур, де на його честь був побудований храм Екішнугаль. Один з епітетів Нанна — («корабель»). Символ Нанни — півмісяць, основний атрибут — барка, на якій він подорожує навколо землі. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
