| dbo:abstract
|
- L'Altai (nom en mongol i rus, Алтай; en xinès, Kin Shan) és una regió muntanyosa situada a l'oest de Sibèria (Rússia) i Mongòlia, a la frontera amb la Xina i el Kazakhstan. S'estén des de la vall del riu Irtix i la depressió de Jungària, a l'oest, fins a les muntanyes Saian a l'est, i fins a l'altiplà de Mongòlia al sud. Està travessada per diverses serralades, les principals de les quals són la de i l'Altai pròpiament dita, en terres mongoles, també anomenada Altai Mongol o Gran Altai. La màxima altitud n'és el mont Belukha (4.506 m). És una regió amb llacs importants, com l'Uvs Nuur i el Khovd Nuur, i aquí és on neix el riu Obi, a la confluència del Katun i el Bia. Té 1.600 km de llarg entre el llac Saisan i el territori al sud-oest de l'alt Selengà i de l'Orkhon superior. L'antiga denominació a les inscripcions de l'Orkhon és Altin-yish ('muntanyes d'Or'), en xinès Kin Shan. Els grecs parlen d'Ektag, però segurament es tracta d'Ak Tagh, la 'muntanya Blanca', equivalent al Tian Shan. El nom modern (del turquès Alitau, 'muntanyes d'Or') apareix per primer cop en el període calmuc. La part russa comprèn la República d'Altai i el territori d'Altai. Al massís es troba la cova de Deníssova, coneguda pels seus descobriments paleontològics i arqueològics. (ca)
- جبال ألتاي (بالإنجليزية: Altai Mountains، بالروسية: Altay Алтай,بالمنغولية: Алтайн нуруу; بالكازاخية: Алтай таулары; بالصينية: 阿尔泰山脉). هي سلسلة جبال في آسيا الوسطى، حيث تلتقي روسيا والصين ومنغوليا وكازاخستان معا، حيث منابع أنهار إيرتيش، وأوبي. جبال ألتاي معروفة بالموضع الأصلي للعرق التركي. تشكل سلسلة جبال التاي جنوب سيبريا أبرز سلسلة جبال في منطقة سيبريا الغربيّة البيوجغرافيّة حيث تنبع مجاري مياه أوب وإيرتش. ويضمّ الموقع ثلاث مساحات منفصلة هي زابوفدنيك التايسكي ومنطقة عازلة في محيط بحيرة تيليتسكوي وزابوفدنيك كوتنسكي ومنطقة عازلة حول جبل بيلوخا، ومنطقة أوكوك على هضبة أوكوك. ويمتد الموقع على مساحة 1.611.457 هكتار وتمثّل هذه المنطقة التتابع الأكثر اكتمالاً للمناطق النباتيّة العالية في سيبريا الوسطى: السهول الواسعة، السهول الواسعة مع الغابات، الغابات المختلطة، والنبات النامي في المناطق الجبليّة. كما يُشكّل الموقع موئل العديد من الأصناف الحيوانيّة المهددة مثل فهد الثلوج. (ar)
- Altaj (rusky Алтай, Алтайские горы, Altajskie gory, kazašsky Алтай, Алтай таулары, Altaj taulary, mongolsky Алтай, Алтайн нуруу, Altajn nuruu, ujgursky ئالتاي تاغ تىزمىسى, transliterováno Altay tagh tizmisi, čínsky 阿尔泰山脉, pinyin Ā'ěrtài Shānmài, český přepis A-er-tchaj šan-maj) je téměř 2 000 km dlouhý a 600 km široký horský systém v centrální Asii na rozhraní Ruska, Kazachstánu, Číny a Mongolska. S nejvyšším vrcholem – Bělucha (4 506 m) – je nejvyšším pohořím Sibiře. Společně s pohořím Sajany a Ťan šan tvoří tzv. severní větev středoasijského horského systému, jež vychází z horského uzlu v oblasti Pamíru. Jméno Altaj pochází z mongolského Altan (zlaté hory) – to poukazuje na přítomnost zlata ve zdejších horninách. Krajina na Altaji se skládá zejména ze suché vysokohorské stepi a rozsáhlých lesů. Nejvyšší části hor pokrývají z velké části ledovce (zaledněno je 900 km2). Některé oblasti ve střední části a zejména pak v mongolské části blížící se k poušti Gobi tvoří polopouště. Hranice permafrostu probíhá ve výšce 2 000 m n. m., na jižních svazích ještě o 400 m výše. Vegetace je velmi různorodá vzhledem k poloze pohoří na rozhraní několika různých bioregionů. Altaj tak tvoří bariéru mezi severem a jihem i východem a západem celého kontinentu. Na Altaji se celkem vyskytuje na 2 000 druhů vyšších rostlin, z toho 200 druhů endemických a 300 druhů léčivých. Fosilní nálezy pleistocénní fauny a relikty třetihorní vegetace svědčí o přítomnosti subtropické flóry i fauny v teplých dobách meziledových, kdy zde rostly i duby, lípy, javory a jírovce.[zdroj?] (cs)
- Der Altai (auch: das Altaigebirge; russisch Алтай; in türkischer Lateinschrift Altay; chinesische 阿爾泰山脈 Ā'ěrtài shānmài (wörtlich: Altai-Gebirge)) ist ein bis zu 4506 m hohes zentralasiatisches Hochgebirge im Grenzgebiet von Kasachstan, Russland (Sibirien), der Mongolei und China. Es erstreckt sich über rund 2100 km Länge vom Quellgebiet der Flüsse Irtysch und Ob in Südsibirien bis in die Trockenregionen Xinjiangs und zum ostmongolischen Hochplateau. Teile des Altai sind Weltnaturerbe der UNESCO. Der Altai gliedert sich in drei Teile, den Russischen, den Mongolischen und den Gobi-Altai, deren höchste Gipfel über oder um 4000 m aufragen und große Gletscher tragen. Nördlich des Mongolischen Altai liegt der geografische Mittelpunkt Asiens in der Nähe der tuwinischen Hauptstadt Kysyl. Das Gebirge ist durch die Schönheit seiner Landschaft und Flora (Naturschutzgebiet „Goldene Berge“) und die altaische Kultur ein Anziehungspunkt für Bergsteiger und Exkursionen. Bis in Höhen von 1800 m sind die Berghänge mit Zedern, Kiefern, Lärchen, Fichten und Birken bewachsen. Bis zur Schneegrenze (2400 bis 3000 m) liegen Hochgebirgsweiden und -steppen. Der Altai ist reich an Bodenschätzen wie Kohle, Blei und Zink, aber auch Edelmetallen und Eisenerz. Der Asteroid des mittleren Hauptgürtels (2232) Altaj wurde nach dem Gebirge benannt. (de)
- Η οροσειρά Αλτάι η Αλτάια όρη είναι οροσειρά στην Ανατολική-Κεντρική Ασία, στο σημείο όπου συναντώνται η Ρωσία, η Κίνα, η Μογγολία και το Καζακστάν και όπου πηγάζουν οι ποταμοί Ιρτίς και Ομπ. Το βορειοδυτικό άκρο της οροσειράς βρίσκεται στις συντεταγμένες 52° N και μεταξύ των 84° και 90° E (όπου συγχωνεύεται με τα όρη Σαγιάν ανατολικά) και εκτείνεται νοτιοανατολικά από 45° N και 99° E, όπου συγχωνεύεται με τα υψίπεδα της ερήμου Γκόμπι. Στις Τουρκικές και Μογγολικές γλώσσες το όνομα Αλτάι, σημαίνει «Χρυσό Βουνό», al κοκκινόχρυσο tai/tag, βουνό (金山|l=Χρυσό Βουνό σε κινεζικά κείμενα). Η προτεινόμενη οικογένεια των Αλταϊκών γλωσσών παίρνει το όνομά της από την οροσειρά. (el)
- The Altai Mountains (/ɑːlˈtaɪ/), also spelled Altay Mountains, are a mountain range in Central and East Asia, where Russia, China, Mongolia and Kazakhstan converge, and where the rivers Irtysh and Ob have their headwaters. The massif merges with the Sayan Mountains in the northeast, and gradually becomes lower in the southeast, where it merges into the high plateau of the Gobi Desert. It spans from about 45° to 52° N and from about 84° to 99° E. The region is inhabited by a sparse but ethnically diverse population, including Russians, Kazakhs, Altais, Mongols and Volga Germans, though predominantly represented by indigenous ethnic minorities of semi-nomadic stock. The local economy is based on bovine, sheep, horse husbandry, hunting, agriculture, forestry, and mining. The Altaic language family takes its name from this mountain range. (en)
- Altajo estas alta montaro en centra Azio. Ĝi situas en Ĉinio, Mongolio, Rusio kaj Kazaĥio longe de ĉirkaŭ 2000 km, de la Gobi-dezerto ĝis la Okcident-Siberia Ebenaĵo. La nomo Altajo venas el la turka–mongola adjektivo altan („ora”). La montaro estas grava apartigilo por la diversaj akvokolekta areoj de norda kaj suda Azio. Ĝi estas dividebla je tri ĉefaj regionoj kiel la Gobi-, la Mongol- kaj la Rus-Kazaĥ-Altajo. La plej altaj partoj superas 4000 m, la plej alta pinto estas la Beluĥo (Beluha, 4506 m) en Rusio. La Rus-Kazaĥ- kaj Mongol-Altajo havas rapidfluajn riverojn, el kiuj la plej grandaj estas Katunj, Buhtarma kaj Bija. La riveroj de Gobi-Altajo estas pli mallongaj, malprofundaj, ili vintre ofte frostas, somere senakviĝas. En la montara sistemo troviĝas pli ol 3500 lagoj. La klimato estas kontinentala, la precipitaĵo malpliiĝas de okcidento al oriento. En la Altajo estas kvar klimataj zonoj: montara duondezerto, montara stepo, arbara zono, alpa zono. La Rus–Kazaĥ-Altajo estas kovrita (70%) kun pingloarboj, poploj, betulacoj dum en la Mongol- kaj Gobi-Altajo fakte ne ekzistas arbaroj. Altajo abundas je mineraloj kaj akvoenergio, kuracbanejoj, turismaj natur-allogaĵoj. (eo)
- Altai (altaieraz: Алтай туулар, Altay tuular; kazakheraz: Алтай таулары, Altay tawları; errusieraz: Алтайские горы, translit.: Altajskije gory; txinera tradizionalez: 阿爾泰山脈; txinera sinplifikatuz: 阿尔泰山脉, : اَعَرتَىْ شًامَىْ; : Артэ Шанмэ; mantxueraz: ᠠᠯᠲᠠᠢ ᠶᠢᠨ ᠨᠢᠷᠤᠭᠤ, Altai-yin niruɣu) Erdialdeko Asiako mendikatea da, Errusia, Txina, Mongolia eta Kazakhstan artean kokaturik. Mendietan Irtish, Obi eta Jenisei ibaiek dute ahoa. Bere mugak Ipar-mendebaldeko 52º iparrean, ekialdeko 84º - 90º ekialdean (non Saian mendiak hasten diren), eta hego-ekialdean Gobi basamortuan daude. Alitau edo Altai turkieraz "Urrezko mendiak" esan nahi du. Mendikateak Ek-tagh izena ere badu. Bere ezaugarri naturalak direla eta, UNESCOk bere natura-erreserbak Gizateriaren Ondare izendatu zituen, Altaiko Urrezko Mendiak izeneko multzoan. (eu)
- El macizo de Altái (en ruso, Алтайские горы [Altayskie gory]; en turco, Altağ o Altay, de Al, «oro» y tağ, «monte»; en mongol, Altain-ula, «montañas de oro») es una cordillera de Asia central, que ocupa territorios de Rusia, China, Mongolia y Kazajistán. En ella nacen los ríos Irtysh, Obi y Yeniséi. El término noroccidental de la cordillera se ubica en el 52º N y entre el 84º y 90º E (donde se fusiona con los montes Sayanes al este), y se extiende por el sudeste desde ese punto hasta aproximadamente 45°N 99°E / 45, 99, donde gradualmente pierde altura y se funde en el desierto de Gobi. La cordillera es también conocida como el Ek-tagh. Las «Montañas Doradas de Altái» fueron declaradas Patrimonio de la Humanidad natural de la UNESCO en el año 1998 debido a que «representa un centro importante y original de biodiversidad de flora de montaña y especies animales en Asia septentrional, cierto número de ellas son raras y endémicas». (es)
- L'Altaï est une chaîne de montagne d'Asie en Russie, Chine (province du Xinjiang), Mongolie et Kazakhstan et où les grands cours d'eau Irtych et Ob prennent leur source. (fr)
- Pegunungan Altai (bahasa Rusia: Алтай Altay; bahasa Mongolia: Алтай,) adalah barisan pegunungan yang membentang di Asia Tengah dan melalui perbatasan negara Rusia, Tiongkok, Mongolia dan Kazakhstan. Pegunungan Altai menjadi sumber dari sungai , Ob dan . Selain itu Gunung Altai juga dikenal sebagai tempat lahir nenek moyang Bangsa Turki. Barisan akhir pada barat laut terletak pada 52° garis lintang utara dan antara 84° dan 90° bujur timur di mana ia bergabung dengan Pegunungan Sayan pada sebelah timur. Kemudian mengarah ke tenggara dengan koordinat 45° LU dan 99° BT, dan akhirnya menjadi semakin rendah dan bergabung dengan dataran tinggi yang dikenal sebagai Gurun Gobi. Dalam Bahasa Turki, Alytau atau Altay berarti Gunung Emas. Dalam bahasa Mongol adalah Алтайн нуруу (Altain nuruu) dengan arti yang sama. (in)
- 알타이산맥(러시아어: Алтай, 튀르키예어: Altay, 위구르어: Altay (라틴 표기), 중국어: 阿爾泰山脈・阿勒泰山脈, 문화어: 알따이 산줄기)은 러시아(서시베리아)와 몽골, 카자흐스탄 중화인민공화국에 접해 있는 산맥이다. "금"을 의미하는 터키어(Altin), 몽골어(Alti)에서 유래되었다. (ko)
- I monti Altaj o monti Altai (in russo: Алтай?, traslitterato: Altaj; mongolo: Алтайн нуруу [Altajn Nuruu]; cinese: 阿爾泰山脈T, 阿尔泰山脉S, Ā'ěrtài shānmàiP) sono un complesso sistema montuoso dell'Asia che si estende per circa 2000 km in direzione sud-est/nord-ovest dal deserto del Gobi al bassopiano della Siberia occidentale, attraverso Cina, Mongolia, Russia e Kazakistan. Questa frastagliata catena montuosa deve il nome al termine turco-mongolo altan, che significa «dorato». Il sistema viene suddiviso in tre zone principali: l'Altaj propriamente detto (noto in passato come Altaj Sovietico o Grande Altaj), l'Altai della Mongolia e l'Altaj del Gobi. Un monte dell'Altaj propriamente detto, il Belucha – che culmina a 4506 m – è la vetta più alta della catena. In passato queste montagne erano remote e scarsamente popolate, ma nel XX secolo esse si sono aperte a un estensivo sfruttamento minerario e gli antichi stili di vita delle popolazioni locali sono stati rapidamente trasformati. Da questa catena montuosa prende il nome la speculata famiglia linguistica delle lingue altaiche. (it)
- De Altaj (Russisch: Алтай, Turks en Oeigoers: Altay) of het Altajgebergte is een gebergte in Centraal-Azië. Het is gelegen op de plaats waar Rusland, China, Mongolië en Kazachstan bij elkaar komen en beslaat een groot stuk van de Russische autonome republiek Altaj. In het gebergte ontspringen de beide bronrivieren van de Ob (de langste rivier van Rusland), namelijk de Katoen en de Bieja, waarvan de laatste haar bron heeft in het grootste meer van de Altaj, het Teletskojemeer, dat vooral door de Tsjoelysjman gevoed wordt. (nl)
- アルタイ山脈（アルタイさんみゃく）は、西シベリア、モンゴル、カザフスタンにまたがる山脈。漢字で阿爾泰山脈とも。 (ja)
- Altaj eller Altai (av äldre turkiska Alytau av al, "guld", och tau, "berg") är ett komplex av bergskedjor i Centralasien, på gränsen mellan Ryssland, Mongoliet, Kina och Kazakstan. Den sträcker sig drygt 2 000 kilometer i sydost-nordvästlig riktning från Gobiöknen till den Västsibiriska slätten. (sv)
- Алтайские горы, или Алтай (монг. Алтайн нуруу, северно-алт. Туулу Алтай — горный Алтай, алт. Алтай туулар, уйг. ئالتاي تاغلىرى, каз. Алтай таулары, тув. Алдай даглары, кит. упр. 阿尔泰山脉, пиньинь Ā'ěrtài shānmài, палл. Аэртай шаньмай) — горная система в Азии, на юге Сибири и в Центральной Азии, состоящая из высокогорных и среднегорных хребтов, разделённых глубокими долинами рек и обширными внутригорными и межгорными котловинами. Входит в состав субширотной горной страны «горы Южной Сибири». Вытянут по долготе от 81 до 106° в. д., по широте от 42 до 52° с. ш. Простирается с северо-запада на юго-восток более чем на 2000 км. На севере и северо-западе граничит с Западно-Сибирской равниной, на западе отделён от Казахского мелкосопочника долиной реки Иртыш, на юге — с Джунгарской равниной, на юго-востоке — с пустыней Гоби, на востоке — с Долиной Больших Озёр, на северо-востоке — с горами Южной Тувы и Западным Саяном . Горная система расположена на границе России (Алтайский край, Республика Тыва и Республика Алтай), Монголии (Баян-Ульгийский и Ховдский аймаки), Китая (Синцзян-Уйгурский автономный район) и Казахстана (Восточно-Казахстанская область). Алтайские горы являются водоразделом между бассейном Северного Ледовитого океана и бессточной областью Центральной Азии. Наивысшая точка — гора Белуха (4506 м). Алтайский, Катунский заповедники и плоскогорье Укок в совокупности образуют объект Всемирного наследия ЮНЕСКО «Золотые горы Алтая». (ru)
- A cordilheira de Altai, montanhas Altaicas ou maciço de Altai (em russo: Алтай, Altay; em mongol: Алтай ou Алтайн нуруу; chinês simplificado: 阿尔泰山脉), é uma cordilheira da Ásia Central, que ocupa territórios da Rússia, China, Mongólia e Cazaquistão. No Altai, nascem os rios Irtysh, Obi e Ienissei. O término noroeste da cordilheira, mais elevado e nevado no Pico Belucka e seus 4.506 metros, na fronteira entre a Rússia e o Cazaquistão, situa-se em 52º N e entre 84º e 90º E (onde se funde com as a leste), e estende-se sentido sudeste, seguindo a fronteira entre China e Mongólia desde esse ponto até aproximadamente 45° N 99° E, perdendo altitude gradualmente e terminando no deserto de Gobi. O nome, do turco Alytau ou Altay, significa montanhas de Ouro. A cordilheira é também conhecida como Ek-tagh. O conjunto natural montanhoso encontra-se classificado pela UNESCO como Património da Humanidade com o título Montanhas Douradas do Altai. (pt)
- Ałtaj (ros. Алтай; kaz. Алтай; mong. Алтайн нуруу, Altajn nuruu; chiń. upr. 阿尔泰山脉; pinyin Ā’ěrtài Shānmài) – łańcuch górski w Azji Środkowej, na terytorium Rosji, Kazachstanu, Chin i Mongolii. Rozciąga się na długości ponad 2000 km od równin pustyni Gobi ku północnemu zachodowi, rozszerzając się w części zachodniej. (pl)
- 阿尔泰山脉（维吾尔语：ئالتاي تاغ تىزمىسى；俄語：Алтай；蒙古語：ᠠᠯᠲᠠᠢ ‧ Алтай或ᠠᠯᠲᠠᠢᠶᠢᠨ ᠨᠢᠷᠤᠭᠤ ‧ Алтайн нуруу；哈薩克語：Алтай таулары）从中国新疆维吾尔自治区北部和蒙古西部一直延伸至俄羅斯境内與哈薩克東部，呈西北—东南走向，长2,000公里，海拔1,000—3,000米，北部平均海拔2,050米，南部平均海拔2,377米。中国境内的阿尔泰山脉属中段，长500余千米。高峰有別盧哈山（4,506米），友谊峰（4,374米）和中蒙俄交界的奎屯峰（4,082米）等。阿尔泰山脉森林、矿产资源丰富，清朝也稱金山，因為阿爾泰在蒙语中意味「金山」，汉朝就开始有採金活动，至清朝在山中淘金的人曾多达5万多人。阿尔泰语系亦从此得名。 (zh)
- Алта́йські гори (рос. Алтайские горы, монг. Алтайн нуруу, каз. Алтай таулары, кит. 阿尔泰山脉) — гори в Росії, Казахстані, Китаї та Монголії; довжина понад 2000 км; діляться на власне Алтай (найвища вершина Бєлуха, 4506 м), Алтай Монгольський і Алтай Гобійський; розлогі міжгірні улоговини, глибокі долини річок (Катунь, Бухтарма, Чуя, Бія), близько 3500 озер; листяна тайга 70 %, високогірні луки; льодовики; багаті поклади руд металів; Алтайський заповідник (882 тисяч га). Алтай — гірська країна на південному сході Західного Сибіру, частково заходить у межі Монголії (Монгольський та Гобійський Алтай). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- L'Altaï est une chaîne de montagne d'Asie en Russie, Chine (province du Xinjiang), Mongolie et Kazakhstan et où les grands cours d'eau Irtych et Ob prennent leur source. (fr)
- 알타이산맥(러시아어: Алтай, 튀르키예어: Altay, 위구르어: Altay (라틴 표기), 중국어: 阿爾泰山脈・阿勒泰山脈, 문화어: 알따이 산줄기)은 러시아(서시베리아)와 몽골, 카자흐스탄 중화인민공화국에 접해 있는 산맥이다. "금"을 의미하는 터키어(Altin), 몽골어(Alti)에서 유래되었다. (ko)
- De Altaj (Russisch: Алтай, Turks en Oeigoers: Altay) of het Altajgebergte is een gebergte in Centraal-Azië. Het is gelegen op de plaats waar Rusland, China, Mongolië en Kazachstan bij elkaar komen en beslaat een groot stuk van de Russische autonome republiek Altaj. In het gebergte ontspringen de beide bronrivieren van de Ob (de langste rivier van Rusland), namelijk de Katoen en de Bieja, waarvan de laatste haar bron heeft in het grootste meer van de Altaj, het Teletskojemeer, dat vooral door de Tsjoelysjman gevoed wordt. (nl)
- アルタイ山脈（アルタイさんみゃく）は、西シベリア、モンゴル、カザフスタンにまたがる山脈。漢字で阿爾泰山脈とも。 (ja)
- Altaj eller Altai (av äldre turkiska Alytau av al, "guld", och tau, "berg") är ett komplex av bergskedjor i Centralasien, på gränsen mellan Ryssland, Mongoliet, Kina och Kazakstan. Den sträcker sig drygt 2 000 kilometer i sydost-nordvästlig riktning från Gobiöknen till den Västsibiriska slätten. (sv)
- Ałtaj (ros. Алтай; kaz. Алтай; mong. Алтайн нуруу, Altajn nuruu; chiń. upr. 阿尔泰山脉; pinyin Ā’ěrtài Shānmài) – łańcuch górski w Azji Środkowej, na terytorium Rosji, Kazachstanu, Chin i Mongolii. Rozciąga się na długości ponad 2000 km od równin pustyni Gobi ku północnemu zachodowi, rozszerzając się w części zachodniej. (pl)
- 阿尔泰山脉（维吾尔语：ئالتاي تاغ تىزمىسى；俄語：Алтай；蒙古語：ᠠᠯᠲᠠᠢ ‧ Алтай或ᠠᠯᠲᠠᠢᠶᠢᠨ ᠨᠢᠷᠤᠭᠤ ‧ Алтайн нуруу；哈薩克語：Алтай таулары）从中国新疆维吾尔自治区北部和蒙古西部一直延伸至俄羅斯境内與哈薩克東部，呈西北—东南走向，长2,000公里，海拔1,000—3,000米，北部平均海拔2,050米，南部平均海拔2,377米。中国境内的阿尔泰山脉属中段，长500余千米。高峰有別盧哈山（4,506米），友谊峰（4,374米）和中蒙俄交界的奎屯峰（4,082米）等。阿尔泰山脉森林、矿产资源丰富，清朝也稱金山，因為阿爾泰在蒙语中意味「金山」，汉朝就开始有採金活动，至清朝在山中淘金的人曾多达5万多人。阿尔泰语系亦从此得名。 (zh)
- جبال ألتاي (بالإنجليزية: Altai Mountains، بالروسية: Altay Алтай,بالمنغولية: Алтайн нуруу; بالكازاخية: Алтай таулары; بالصينية: 阿尔泰山脉). هي سلسلة جبال في آسيا الوسطى، حيث تلتقي روسيا والصين ومنغوليا وكازاخستان معا، حيث منابع أنهار إيرتيش، وأوبي. جبال ألتاي معروفة بالموضع الأصلي للعرق التركي. تشكل سلسلة جبال التاي جنوب سيبريا أبرز سلسلة جبال في منطقة سيبريا الغربيّة البيوجغرافيّة حيث تنبع مجاري مياه أوب وإيرتش. ويضمّ الموقع ثلاث مساحات منفصلة هي زابوفدنيك التايسكي ومنطقة عازلة في محيط بحيرة تيليتسكوي وزابوفدنيك كوتنسكي ومنطقة عازلة حول جبل بيلوخا، ومنطقة أوكوك على هضبة أوكوك. ويمتد الموقع على مساحة 1.611.457 هكتار وتمثّل هذه المنطقة التتابع الأكثر اكتمالاً للمناطق النباتيّة العالية في سيبريا الوسطى: السهول الواسعة، السهول الواسعة مع الغابات، الغابات المختلطة، والنبات النامي في المناطق الجبلي (ar)
- L'Altai (nom en mongol i rus, Алтай; en xinès, Kin Shan) és una regió muntanyosa situada a l'oest de Sibèria (Rússia) i Mongòlia, a la frontera amb la Xina i el Kazakhstan. S'estén des de la vall del riu Irtix i la depressió de Jungària, a l'oest, fins a les muntanyes Saian a l'est, i fins a l'altiplà de Mongòlia al sud. Està travessada per diverses serralades, les principals de les quals són la de i l'Altai pròpiament dita, en terres mongoles, també anomenada Altai Mongol o Gran Altai. La màxima altitud n'és el mont Belukha (4.506 m). (ca)
- Altaj (rusky Алтай, Алтайские горы, Altajskie gory, kazašsky Алтай, Алтай таулары, Altaj taulary, mongolsky Алтай, Алтайн нуруу, Altajn nuruu, ujgursky ئالتاي تاغ تىزمىسى, transliterováno Altay tagh tizmisi, čínsky 阿尔泰山脉, pinyin Ā'ěrtài Shānmài, český přepis A-er-tchaj šan-maj) je téměř 2 000 km dlouhý a 600 km široký horský systém v centrální Asii na rozhraní Ruska, Kazachstánu, Číny a Mongolska. S nejvyšším vrcholem – Bělucha (4 506 m) – je nejvyšším pohořím Sibiře. Společně s pohořím Sajany a Ťan šan tvoří tzv. severní větev středoasijského horského systému, jež vychází z horského uzlu v oblasti Pamíru. Jméno Altaj pochází z mongolského Altan (zlaté hory) – to poukazuje na přítomnost zlata ve zdejších horninách. (cs)
- Η οροσειρά Αλτάι η Αλτάια όρη είναι οροσειρά στην Ανατολική-Κεντρική Ασία, στο σημείο όπου συναντώνται η Ρωσία, η Κίνα, η Μογγολία και το Καζακστάν και όπου πηγάζουν οι ποταμοί Ιρτίς και Ομπ. Το βορειοδυτικό άκρο της οροσειράς βρίσκεται στις συντεταγμένες 52° N και μεταξύ των 84° και 90° E (όπου συγχωνεύεται με τα όρη Σαγιάν ανατολικά) και εκτείνεται νοτιοανατολικά από 45° N και 99° E, όπου συγχωνεύεται με τα υψίπεδα της ερήμου Γκόμπι. (el)
- Der Altai (auch: das Altaigebirge; russisch Алтай; in türkischer Lateinschrift Altay; chinesische 阿爾泰山脈 Ā'ěrtài shānmài (wörtlich: Altai-Gebirge)) ist ein bis zu 4506 m hohes zentralasiatisches Hochgebirge im Grenzgebiet von Kasachstan, Russland (Sibirien), der Mongolei und China. Es erstreckt sich über rund 2100 km Länge vom Quellgebiet der Flüsse Irtysch und Ob in Südsibirien bis in die Trockenregionen Xinjiangs und zum ostmongolischen Hochplateau. Teile des Altai sind Weltnaturerbe der UNESCO. Der Asteroid des mittleren Hauptgürtels (2232) Altaj wurde nach dem Gebirge benannt. (de)
- The Altai Mountains (/ɑːlˈtaɪ/), also spelled Altay Mountains, are a mountain range in Central and East Asia, where Russia, China, Mongolia and Kazakhstan converge, and where the rivers Irtysh and Ob have their headwaters. The massif merges with the Sayan Mountains in the northeast, and gradually becomes lower in the southeast, where it merges into the high plateau of the Gobi Desert. It spans from about 45° to 52° N and from about 84° to 99° E. (en)
- Altajo estas alta montaro en centra Azio. Ĝi situas en Ĉinio, Mongolio, Rusio kaj Kazaĥio longe de ĉirkaŭ 2000 km, de la Gobi-dezerto ĝis la Okcident-Siberia Ebenaĵo. La nomo Altajo venas el la turka–mongola adjektivo altan („ora”). La montaro estas grava apartigilo por la diversaj akvokolekta areoj de norda kaj suda Azio. Ĝi estas dividebla je tri ĉefaj regionoj kiel la Gobi-, la Mongol- kaj la Rus-Kazaĥ-Altajo. La plej altaj partoj superas 4000 m, la plej alta pinto estas la Beluĥo (Beluha, 4506 m) en Rusio. Altajo abundas je mineraloj kaj akvoenergio, kuracbanejoj, turismaj natur-allogaĵoj. (eo)
- Altai (altaieraz: Алтай туулар, Altay tuular; kazakheraz: Алтай таулары, Altay tawları; errusieraz: Алтайские горы, translit.: Altajskije gory; txinera tradizionalez: 阿爾泰山脈; txinera sinplifikatuz: 阿尔泰山脉, : اَعَرتَىْ شًامَىْ; : Артэ Шанмэ; mantxueraz: ᠠᠯᠲᠠᠢ ᠶᠢᠨ ᠨᠢᠷᠤᠭᠤ, Altai-yin niruɣu) Erdialdeko Asiako mendikatea da, Errusia, Txina, Mongolia eta Kazakhstan artean kokaturik. Mendietan Irtish, Obi eta Jenisei ibaiek dute ahoa. Bere mugak Ipar-mendebaldeko 52º iparrean, ekialdeko 84º - 90º ekialdean (non Saian mendiak hasten diren), eta hego-ekialdean Gobi basamortuan daude. (eu)
- El macizo de Altái (en ruso, Алтайские горы [Altayskie gory]; en turco, Altağ o Altay, de Al, «oro» y tağ, «monte»; en mongol, Altain-ula, «montañas de oro») es una cordillera de Asia central, que ocupa territorios de Rusia, China, Mongolia y Kazajistán. En ella nacen los ríos Irtysh, Obi y Yeniséi. El término noroccidental de la cordillera se ubica en el 52º N y entre el 84º y 90º E (donde se fusiona con los montes Sayanes al este), y se extiende por el sudeste desde ese punto hasta aproximadamente 45°N 99°E / 45, 99, donde gradualmente pierde altura y se funde en el desierto de Gobi. (es)
- Pegunungan Altai (bahasa Rusia: Алтай Altay; bahasa Mongolia: Алтай,) adalah barisan pegunungan yang membentang di Asia Tengah dan melalui perbatasan negara Rusia, Tiongkok, Mongolia dan Kazakhstan. Pegunungan Altai menjadi sumber dari sungai , Ob dan . Selain itu Gunung Altai juga dikenal sebagai tempat lahir nenek moyang Bangsa Turki. Barisan akhir pada barat laut terletak pada 52° garis lintang utara dan antara 84° dan 90° bujur timur di mana ia bergabung dengan Pegunungan Sayan pada sebelah timur. Kemudian mengarah ke tenggara dengan koordinat 45° LU dan 99° BT, dan akhirnya menjadi semakin rendah dan bergabung dengan dataran tinggi yang dikenal sebagai Gurun Gobi. (in)
- I monti Altaj o monti Altai (in russo: Алтай?, traslitterato: Altaj; mongolo: Алтайн нуруу [Altajn Nuruu]; cinese: 阿爾泰山脈T, 阿尔泰山脉S, Ā'ěrtài shānmàiP) sono un complesso sistema montuoso dell'Asia che si estende per circa 2000 km in direzione sud-est/nord-ovest dal deserto del Gobi al bassopiano della Siberia occidentale, attraverso Cina, Mongolia, Russia e Kazakistan. Questa frastagliata catena montuosa deve il nome al termine turco-mongolo altan, che significa «dorato». Da questa catena montuosa prende il nome la speculata famiglia linguistica delle lingue altaiche. (it)
- A cordilheira de Altai, montanhas Altaicas ou maciço de Altai (em russo: Алтай, Altay; em mongol: Алтай ou Алтайн нуруу; chinês simplificado: 阿尔泰山脉), é uma cordilheira da Ásia Central, que ocupa territórios da Rússia, China, Mongólia e Cazaquistão. No Altai, nascem os rios Irtysh, Obi e Ienissei. O término noroeste da cordilheira, mais elevado e nevado no Pico Belucka e seus 4.506 metros, na fronteira entre a Rússia e o Cazaquistão, situa-se em 52º N e entre 84º e 90º E (onde se funde com as a leste), e estende-se sentido sudeste, seguindo a fronteira entre China e Mongólia desde esse ponto até aproximadamente 45° N 99° E, perdendo altitude gradualmente e terminando no deserto de Gobi. (pt)
- Алтайские горы, или Алтай (монг. Алтайн нуруу, северно-алт. Туулу Алтай — горный Алтай, алт. Алтай туулар, уйг. ئالتاي تاغلىرى, каз. Алтай таулары, тув. Алдай даглары, кит. упр. 阿尔泰山脉, пиньинь Ā'ěrtài shānmài, палл. Аэртай шаньмай) — горная система в Азии, на юге Сибири и в Центральной Азии, состоящая из высокогорных и среднегорных хребтов, разделённых глубокими долинами рек и обширными внутригорными и межгорными котловинами. Входит в состав субширотной горной страны «горы Южной Сибири». Вытянут по долготе от 81 до 106° в. д., по широте от 42 до 52° с. ш. Простирается с северо-запада на юго-восток более чем на 2000 км. На севере и северо-западе граничит с Западно-Сибирской равниной, на западе отделён от Казахского мелкосопочника долиной реки Иртыш, на юге — с Джунгарской равниной, на юго-в (ru)
- Алта́йські гори (рос. Алтайские горы, монг. Алтайн нуруу, каз. Алтай таулары, кит. 阿尔泰山脉) — гори в Росії, Казахстані, Китаї та Монголії; довжина понад 2000 км; діляться на власне Алтай (найвища вершина Бєлуха, 4506 м), Алтай Монгольський і Алтай Гобійський; розлогі міжгірні улоговини, глибокі долини річок (Катунь, Бухтарма, Чуя, Бія), близько 3500 озер; листяна тайга 70 %, високогірні луки; льодовики; багаті поклади руд металів; Алтайський заповідник (882 тисяч га). (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
