| dbo:abstract
|
- El dungan o dungà és una llengua sinítica parlada pels dungans, un poble de l'Àsia Central, emparentat amb els hui de la Xina. Els dungans del Kirguizistan i el Kazakhstan (amb grups més petits que viuen en altres estats postsoviètics) són els descendents de diversos grups del poble hui que van emigrar a la regió en les dècades de 1870 i 1880 després de la derrota de la revolta dungana en el nord-oest de la Xina. Els hui del nord-oest de la Xina (en endavant «dungans» o «tungani» pels escriptors occidentals del segle xix, així com per membres de les nacionalitats túrquiques a la Xina i Àsia Central) normalment no parlen el mateix dialecte mandarí que els habitants han a la mateixa àrea (o a l'àrea on la comunitat hui en particular havia estat reassentada). Al mateix temps, a causa de la seva història única, la seva parla seria rica en terminologia islàmica o influència, sobre la base de préstecs de l'àrab, del persa i de les llengües túrquiques, així com traduccions de les mateixes al xinès. Els comerciants hui en els basars podien utilitzar nombres àrabs o perses quan parlaven entre ells, per mantenir en secret les comunicacions als transeünts han. Tot i no constituir una llengua separada, aquestes paraules, frases i girs de parla, coneguts com a Huíhuí huà (回回话, «discurs Hui»), serveixen com a marcadors de la identitat del grup. Tal com descriuen els viatgers de principis del segle xx en el nord-oest de la Xina, «els xinesos mahometans tenen en certa manera un vocabulari, i sempre un estil i una manera de parlar, que els és pròpia». (ca)
- لغة دونغان أو الدونغانية هي لغة تنتمي لعائلة اللغة الصينية التبتية، يُتحدث بها بشكل أساسي في كازاخستان وقيرغيزستان من قبل شعب دونغان، وهي مجموعة عرقية مرتبطة بشعب هوي في الصين. وهي مشتقة من سهول الماندرين الوسطى في قانسو وشنشي. تكتب هذه اللغة بالسيريلية (أو الكتابة العربية الصينية) وتحتوي على كلمات مقترضة وتأثيرات غير موجودة في أنواع حديثة أخرى من لغة الماندرين. (ar)
- Die dunganische Sprache (dunganisch: Хуэйзў йүян/Huejzw jyian; Aussprache [Hɤuɛjtsu jyiɑn]; chinesisch 東干語 / 东干语, Pinyin Dōnggān yǔ; russisch дунганский язык dunganskij jazyk) ist eine sinitische Sprache, die von den Dunganen gesprochen wird, einer in Zentralasien lebenden, den Hui-Chinesen nahestehenden ethnischen Gruppe. Dunganisch und Hochchinesisch sind größtenteils gegenseitig verständlich. Dass diese chinesische Sprache mit kyrillischen Buchstaben geschrieben wird, stellt einen einzigartigen Sonderfall dar. (de)
- La Dungana Lingvo (Dunganoj: Хуэйзў йүян Huejzw jyian, ruse дунганский язык ~dunganskij jazyk, Simpla-ĉine: 东干语, Tradicia-ĉine: 東干語, Pinjine: Dōnggān yǔ) estas ĉina lingvo parolata de la Dunganoj (aŭ Hui ~hŭi) de Mez-Azio. (eo)
- Dungan (/ˈdʊŋɡɑːn/ or /ˈdʌŋɡən/) is a Sinitic language spoken primarily in Kazakhstan and Kyrgyzstan by the Dungan people, an ethnic group related to the Hui people of China. Although it is derived from the Central Plains Mandarin of Gansu and Shaanxi, it is written in Cyrillic (or Xiao'erjing) and contains loanwords and archaisms not found in other modern varieties of Mandarin. (en)
- El idioma dungano es una lengua sinítica hablada por los dunganos, un pueblo de Asia Central, emparentado con los hui de China. (es)
- Is í an Dungáinis (Dungáinis: Хуэйзў йүян) an chanúint Sínise a labhraíonn na Dungánaigh, mionlach eitneach sa Chirgeastáin agus sa Chasacstáin. Moslamaigh iad na Dungánaigh, agus baint acu leis an dream eitneach ar a dtugtar Hui nó Huihui (回回) sa tSín féin. Is ionann a dteanga go bunúsach agus an cineál Sínise a labhraitear i gcúigí Gansu agus Shaanxi sa tSín, ach is fearr a rá gur teanga ar leith í, ós rud é go bhfuil caighdeán dá gcuid féin acu nach n-úsáideann na litreacha Síneacha ar aon nós. A mhalairt ar fad tá scríbhneoireacht na Dungáinise bunaithe ar an aibítir Choireallach, agus is í an chanúint áitiúil, seachas caighdeán Beijing, is bunús do norm na Dungáinise. Is léir go bhfuair an Dungáinis a lán focail iasachta ón Rúisis agus ó na teangacha Tuircice. Tá traidisiún scríbhneoireachta ag na Dungánaigh, agus ba é Yasyr Shyvazy (Ясыр Шывазы) an file náisiúnta. Rugadh sa bhliain 1906 é, agus fuair sé bás sa bhliain 1988. Tá an teanga ó dhúchas ag daichead míle duine, a bheag nó a mhór. (ga)
- Le doungane (doungane : Хуэйзў йүян, Xuejzw jyjan ; xiao'erjing : حُوِظُ يُوْيًا ; russe : дунганский язык, dounganski iazyk ; chinois simplifié : 东干语 ; chinois traditionnel : 東干語 ; pinyin : Dōnggān yǔ) est une langue chinoise généralement considérée comme étant un dialecte du mandarin, parlée par les Dounganes (parfois appelés Hui) en Asie centrale. Il est généralement écrit avec un alphabet cyrillique, mais il était à l'origine écrit en alphabet arabe. (fr)
- 둥간어(중국어 간체자: 东干语, 정체자: 東干語, 둥간어 키릴: Хуэйзў йүян, 병음: Dōnggànyù)는 중앙아시아에 거주하는 5만명의 둥간족들이 사용하는 언어이다. 키르기스스탄, 카자흐스탄, 우즈베키스탄, 러시아에서 주로 사용한다. 이 언어를 사용하는 둥간족들은 14세기에 중앙아시아에 정착하였다. 둥간어는 문법 구조에서나 어휘에서는 중국어와 다르지 않다. 둥간어는 공식적으로는 한자로 표기하지 않고 키릴 문자로 표기된다. 원래 둥간어는 아랍 문자로 표기되었다. 소비에트 연방 시절인 1920년대 말에는 샤오얼징이라고 불렸고 일부는 중국으로 돌아갔다. 1940년대까지는 라틴 문자로 표기되다가, 이후에는 키릴 문자로 표기되었다. 2개의 주요 방언이 있다. 둥간어는 산시 성, 간쑤성에서 사용하는 만다린어 방언과 사촌지간의 언어이다. 하지만 러시아어, 아랍어, 페르시아어에서의 차용어가 많이 있다. 새로운 둥간어 대부분은, 중국어에서 차용했다. 학교에서는 둥간어를 가르치기도 한다. (ko)
- ドンガン語（ドゥンガン語、中: 東干語、ドンガン語: Хуэйзў йүян Huejzw jyian〈回族語言〉、 ロシア語: дунганский язык）は、中央アジアのキルギスなどでドンガン人と呼ばれる民族が使用する言語であり、中国語官話方言に含まれる西北方言の地域変種のひとつ。ただし漢字でなくキリル文字で表記し、声調記号をつけない。 (ja)
- Język dungański (Хуэйзў йүян) – język należący do mandaryńskiej grupy języków chińskich, którym posługują się Dunganie zamieszkujący Kirgistan i Kazachstan. Jest zapisywany cyrylicą. (pl)
- Дунга́нский язы́к — язык дунган, потомков говорящих на китайском языке мусульман хуэй (хуэйцзу), переселившихся на территорию современных Киргизии, Казахстана и Узбекистана после подавления мусульманского восстания в северо-западном Китае в 1862—1877 гг. Относится к сино-тибетской семье языков. В СССР в процессе национально-государственного размежевания в Средней Азии, инициированного в 1924 г., в качестве официального наименования для китаеязычных мусульман-переселенцев, используемого в русском языке, был выбран этноним «дунгане» (дунгань). Во внутреннем Китае этот этноним не был известен. В Синьцзяне он появился в качестве названия (но не самоназвания) тех хуэйцзу, которые были массово перемещены из провинций Ганьсу и Шэньси — главным образом в 1764 г. во время образования Илийского генерал-губернаторства с центром в Кульдже. По одной из версий, слово «дунгане» имеет тюркское происхождение. По другой, оно восходит к китайскому слову тунькэнь (屯垦) — «военные поселения пограничных земель», широко распространённому в Синьцзяне (совр. Синьцзян-Уйгурский автономный район) в период его освоения Китаем при династии Цин. Самоназвания дунган СССР/СНГ, используемые до настоящего времени, — хуэйхуэй, хуэймин «народ хуэй», ло хуэйхуэй «почтенные хуэйхуэй» [«Хуэй» — мусульмане по-китайски. «Ло-хуэй» — «старые (почтенные) мусульмане» — в противовес «новым» (для китайцев) мусульманам — тюркским народам Туркестана] или җун-ян жын («люди Центральной равнины»). Свой язык они именуют соответственно «языком народности хуэй» (хуэйзў йүян) или «языком Центральной равнины» (җун-ян хуа). (ru)
- Dungan é uma das variedades do chinês falado na Ásia Central e é falado por cerca de 90,000 pessoas (pt)
- Дунґа́нська мо́ва — мова дунґанів, нащадків мусульман гуей (гуейцзу), які говорили китайською і що переселилися на територію Киргизстану, Казахстану і Узбекистану після придушення Китаї в 1862–1877 рр. Відноситься до Сино-Тибетської мовної сім'ї. У СРСР в процесі національно-державного розмежування в Середній Азії, ініційованого в 1924 р., як офіційне найменування для китайомовних мусульман-переселенців у російській мові був вибраний етнонім «дунґани» (дунґань). У внутрішньому Китаї цей етнонім не був відомий. У Синьцзяні він з'явився як назва (але не самоназва) тих хуейцзу, які були масово переселені з провінцій Ганьсу і Шеньсі — головним чином в 1764 р. під час утворення Ілійського генерал-губернаторства з центром у Кульджі. За однією з версій, слово «дунгани» має тюркське походження. За іншою, воно походить від китайського слова тунькень (屯垦) — «військові поселення пограничних земель», широко поширеному в Синьцзяні (суч. Синьцзян-Уйгурський автономний район) в період його освоєння Китаєм при династії Цін. Самоназва дунганів СРСР/СНД, які використовуються й досі, — хуейхуей, хуеймін «народ хуей», лохуейхуей «поважні хуейхуей» або җун-ян жин («люди Центральної рівнини»). Свою мову вони іменують відповідно «мовою народності гуей» (гуейзў йүян) або «мовою Центральної рівнини» (җун-ян хуа). (uk)
- 东干语（東干語：Хуэйзў йүян，羅馬化：Hueizu Yüyan；小兒經：حُوِظُ يُوْيًا；漢字：回族語言）是东干族使用的语言，為中國西北地區的汉语中原官話和蘭銀官話在中国境外的特殊变体。主要融会了俄语词汇，也融会阿拉伯语、波斯语和突厥语部分词汇。近来由于和中文的交流增加了，也吸收了不少普通话词汇。而東干語其中又可細分為甘肅方言和陝西方言變體。其書面語以甘肅方言為基礎，另外在20世紀初，出現了大批東干語文學作品，亦成為今天其語言的語法規範。東干語與各種官話方言可互通。若一個陝西关中人遇上東干人，他們可輕易溝通，從中反映兩種語言的相似性。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- لغة دونغان أو الدونغانية هي لغة تنتمي لعائلة اللغة الصينية التبتية، يُتحدث بها بشكل أساسي في كازاخستان وقيرغيزستان من قبل شعب دونغان، وهي مجموعة عرقية مرتبطة بشعب هوي في الصين. وهي مشتقة من سهول الماندرين الوسطى في قانسو وشنشي. تكتب هذه اللغة بالسيريلية (أو الكتابة العربية الصينية) وتحتوي على كلمات مقترضة وتأثيرات غير موجودة في أنواع حديثة أخرى من لغة الماندرين. (ar)
- Die dunganische Sprache (dunganisch: Хуэйзў йүян/Huejzw jyian; Aussprache [Hɤuɛjtsu jyiɑn]; chinesisch 東干語 / 东干语, Pinyin Dōnggān yǔ; russisch дунганский язык dunganskij jazyk) ist eine sinitische Sprache, die von den Dunganen gesprochen wird, einer in Zentralasien lebenden, den Hui-Chinesen nahestehenden ethnischen Gruppe. Dunganisch und Hochchinesisch sind größtenteils gegenseitig verständlich. Dass diese chinesische Sprache mit kyrillischen Buchstaben geschrieben wird, stellt einen einzigartigen Sonderfall dar. (de)
- La Dungana Lingvo (Dunganoj: Хуэйзў йүян Huejzw jyian, ruse дунганский язык ~dunganskij jazyk, Simpla-ĉine: 东干语, Tradicia-ĉine: 東干語, Pinjine: Dōnggān yǔ) estas ĉina lingvo parolata de la Dunganoj (aŭ Hui ~hŭi) de Mez-Azio. (eo)
- Dungan (/ˈdʊŋɡɑːn/ or /ˈdʌŋɡən/) is a Sinitic language spoken primarily in Kazakhstan and Kyrgyzstan by the Dungan people, an ethnic group related to the Hui people of China. Although it is derived from the Central Plains Mandarin of Gansu and Shaanxi, it is written in Cyrillic (or Xiao'erjing) and contains loanwords and archaisms not found in other modern varieties of Mandarin. (en)
- El idioma dungano es una lengua sinítica hablada por los dunganos, un pueblo de Asia Central, emparentado con los hui de China. (es)
- Le doungane (doungane : Хуэйзў йүян, Xuejzw jyjan ; xiao'erjing : حُوِظُ يُوْيًا ; russe : дунганский язык, dounganski iazyk ; chinois simplifié : 东干语 ; chinois traditionnel : 東干語 ; pinyin : Dōnggān yǔ) est une langue chinoise généralement considérée comme étant un dialecte du mandarin, parlée par les Dounganes (parfois appelés Hui) en Asie centrale. Il est généralement écrit avec un alphabet cyrillique, mais il était à l'origine écrit en alphabet arabe. (fr)
- 둥간어(중국어 간체자: 东干语, 정체자: 東干語, 둥간어 키릴: Хуэйзў йүян, 병음: Dōnggànyù)는 중앙아시아에 거주하는 5만명의 둥간족들이 사용하는 언어이다. 키르기스스탄, 카자흐스탄, 우즈베키스탄, 러시아에서 주로 사용한다. 이 언어를 사용하는 둥간족들은 14세기에 중앙아시아에 정착하였다. 둥간어는 문법 구조에서나 어휘에서는 중국어와 다르지 않다. 둥간어는 공식적으로는 한자로 표기하지 않고 키릴 문자로 표기된다. 원래 둥간어는 아랍 문자로 표기되었다. 소비에트 연방 시절인 1920년대 말에는 샤오얼징이라고 불렸고 일부는 중국으로 돌아갔다. 1940년대까지는 라틴 문자로 표기되다가, 이후에는 키릴 문자로 표기되었다. 2개의 주요 방언이 있다. 둥간어는 산시 성, 간쑤성에서 사용하는 만다린어 방언과 사촌지간의 언어이다. 하지만 러시아어, 아랍어, 페르시아어에서의 차용어가 많이 있다. 새로운 둥간어 대부분은, 중국어에서 차용했다. 학교에서는 둥간어를 가르치기도 한다. (ko)
- ドンガン語（ドゥンガン語、中: 東干語、ドンガン語: Хуэйзў йүян Huejzw jyian〈回族語言〉、 ロシア語: дунганский язык）は、中央アジアのキルギスなどでドンガン人と呼ばれる民族が使用する言語であり、中国語官話方言に含まれる西北方言の地域変種のひとつ。ただし漢字でなくキリル文字で表記し、声調記号をつけない。 (ja)
- Język dungański (Хуэйзў йүян) – język należący do mandaryńskiej grupy języków chińskich, którym posługują się Dunganie zamieszkujący Kirgistan i Kazachstan. Jest zapisywany cyrylicą. (pl)
- Dungan é uma das variedades do chinês falado na Ásia Central e é falado por cerca de 90,000 pessoas (pt)
- 东干语（東干語：Хуэйзў йүян，羅馬化：Hueizu Yüyan；小兒經：حُوِظُ يُوْيًا；漢字：回族語言）是东干族使用的语言，為中國西北地區的汉语中原官話和蘭銀官話在中国境外的特殊变体。主要融会了俄语词汇，也融会阿拉伯语、波斯语和突厥语部分词汇。近来由于和中文的交流增加了，也吸收了不少普通话词汇。而東干語其中又可細分為甘肅方言和陝西方言變體。其書面語以甘肅方言為基礎，另外在20世紀初，出現了大批東干語文學作品，亦成為今天其語言的語法規範。東干語與各種官話方言可互通。若一個陝西关中人遇上東干人，他們可輕易溝通，從中反映兩種語言的相似性。 (zh)
- El dungan o dungà és una llengua sinítica parlada pels dungans, un poble de l'Àsia Central, emparentat amb els hui de la Xina. Els dungans del Kirguizistan i el Kazakhstan (amb grups més petits que viuen en altres estats postsoviètics) són els descendents de diversos grups del poble hui que van emigrar a la regió en les dècades de 1870 i 1880 després de la derrota de la revolta dungana en el nord-oest de la Xina. Els hui del nord-oest de la Xina (en endavant «dungans» o «tungani» pels escriptors occidentals del segle xix, així com per membres de les nacionalitats túrquiques a la Xina i Àsia Central) normalment no parlen el mateix dialecte mandarí que els habitants han a la mateixa àrea (o a l'àrea on la comunitat hui en particular havia estat reassentada). Al mateix temps, a causa de la se (ca)
- Is í an Dungáinis (Dungáinis: Хуэйзў йүян) an chanúint Sínise a labhraíonn na Dungánaigh, mionlach eitneach sa Chirgeastáin agus sa Chasacstáin. Moslamaigh iad na Dungánaigh, agus baint acu leis an dream eitneach ar a dtugtar Hui nó Huihui (回回) sa tSín féin. Is ionann a dteanga go bunúsach agus an cineál Sínise a labhraitear i gcúigí Gansu agus Shaanxi sa tSín, ach is fearr a rá gur teanga ar leith í, ós rud é go bhfuil caighdeán dá gcuid féin acu nach n-úsáideann na litreacha Síneacha ar aon nós. A mhalairt ar fad tá scríbhneoireacht na Dungáinise bunaithe ar an aibítir Choireallach, agus is í an chanúint áitiúil, seachas caighdeán Beijing, is bunús do norm na Dungáinise. Is léir go bhfuair an Dungáinis a lán focail iasachta ón Rúisis agus ó na teangacha Tuircice. (ga)
- Дунґа́нська мо́ва — мова дунґанів, нащадків мусульман гуей (гуейцзу), які говорили китайською і що переселилися на територію Киргизстану, Казахстану і Узбекистану після придушення Китаї в 1862–1877 рр. Відноситься до Сино-Тибетської мовної сім'ї. (uk)
- Дунга́нский язы́к — язык дунган, потомков говорящих на китайском языке мусульман хуэй (хуэйцзу), переселившихся на территорию современных Киргизии, Казахстана и Узбекистана после подавления мусульманского восстания в северо-западном Китае в 1862—1877 гг. Относится к сино-тибетской семье языков. В СССР в процессе национально-государственного размежевания в Средней Азии, инициированного в 1924 г., в качестве официального наименования для китаеязычных мусульман-переселенцев, используемого в русском языке, был выбран этноним «дунгане» (дунгань). Во внутреннем Китае этот этноним не был известен. В Синьцзяне он появился в качестве названия (но не самоназвания) тех хуэйцзу, которые были массово перемещены из провинций Ганьсу и Шэньси — главным образом в 1764 г. во время образования Илийского гене (ru)
|
