| dbo:abstract
|
- Der Kusnezker Alatau (russisch Кузне́цкий Алата́у; kirgisisch Alatau = „buntes Gebirge“) ist ein bis 2211,3 m hohes Hochgebirge im Süden Russlands, Asien. (de)
- Kuznetski Alatau (en ruso, Кузнецкий Алатау) es una cordillera en el sur de Siberia, Rusia, situada entre la y la de Minusinsk y que forma parte del sistema montañoso de Asia Central. Tiene una longitud de aproximadamente 300 km y una altitud máxima de 2178 m. La cordillera se compone de montañas con contornos relativamente lisos, laderas orientales empinadas y laderas occidentales suaves. Los abetos predominan en el cinturón forestal, excepto por su parte superior, donde, hacia el límite arbóreo (1300-1900 m), el pino de Siberia se convierte en el árbol dominante. Las tierras altas están ocupadas por grandes taludes de piedras largas, parches de prados subalpinos y, en algunos macizos del sur, parches de tundra con líquenes, musgos y arbustos. La cuenca del en la región de es notable por los bosques de tilo, que pueden ser vestigios de la vegetación nemoral del prePleistoceno en Siberia. En todos las mesetas, los claros de bosque están ocupados por largos prados forestales. La cordillera se compone principalmente de rocas metamórficas ricas en hierro, manganeso, nefelinas y oro. (es)
- Kuznetsk Alatau (Russian: Кузнецкий Алатау) is a mountain range in southern Siberia, Russia. The range rises in the Altai-Sayan region of the South Siberian Mountains, northwest of Mongolia. The Siberian Railway skirts the northern limit of the range. Aeroflot Flight 593 crashed in the Kuznetsk Alatau mountain range in 1994. (en)
- L'Alataou de Kouznetsk (en russe : Кузнецкий Алатау, dérivé du turkmène : Ala « bariolé » et Taou « montagne ») est un chaînon de moyenne montagne au nord-ouest du Saïan occidental dans l'oblast de Kemerovo dans le sud de la Sibérie occidentale. (fr)
- Kuzneckij Alatau (in russo: Кузнецкий Алатау?) è una catena montuosa nella Siberia meridionale, situata tra la depressione di Kuzneck e la depressione di Minusinsk. La sua lunghezza è di circa 300 km, mentre raggiunge un'altezza massima di 2178 metri. Fa parte dei sistemi montuosi dell'Asia centrale. Queste montagne hanno un contorno levigato, più scosceso ad ovest che ad est, dove i pendii sono più dolci. Gli abeti sono gli alberi di gran lunga più presenti nei boschi fino alla cosiddetta linea degli alberi (1300-1900 m), dove lasciano il posto ai pini siberiani. Gli altopiani sono occupati per lo più da ghiaioni di notevoli dimensioni, ma talvolta ospitano prati subalpini e, soprattutto sul lato meridionale della catena, piante tipiche della tundra. Il bacino del fiume Kondoma nella regione della Gornaja Šorija è caratterizzato dall'abbondante presenza di tigli. La catena montuosa è geologicamente composta da rocce metamorfiche ricche di ferro, manganese, nefelina ed oro. (it)
- De Koeznetskse Alataoe (Russisch: Кузнецкий Алатау; Koeznetski Alataoe; van het Turkse ala; "bont" en taoe; "gebergte") is een hoogland in Zuid-Siberië in Aziatisch Rusland tussen de Koeznetsk-depressie en de Minoesinskdepressie. Het is een van de Zuid-Siberische gebergtes. Het ligt vlak bij het taigagebied Bergachtige Sjor.De lengte bedraagt ongeveer 300 kilometer en de bergrug heeft pieken tot 2078 meter. Het ligt ten noorden van het Abakangebergte en vormt de westgrens van Chakassië. De bergrug wordt vooral gevormd door metamorf gesteente, dat rijk is aan ijzer, mangaan, nefelienen en goud.
* Piek van de gekken
* Gezicht op een deel van de Koeznetskse Alataoe (nl)
- Ałatau Kuźniecki – pasmo górskie na terytorium Rosji, w Syberii Południowej, pomiędzy rzeką Tom a rzeką – źródłowym odcinkiem rzeki Czułym. Długość około 300 km. Zbudowane ze skał krystalicznych i osadowych, z licznymi intruzjami granitów i porfirów. Wznosi się do 2178 m n.p.m.. Do 1600 m n.p.m. pokryte tajgą (świerk, limba syberyjska, jodła), która na stokach wschodnich przechodzi w lasy modrzewiowe i sosnowe; powyżej występuje tundra górska i gołoborza. Eksploatuje się tu bogate złoża rud żelaza, manganu i złota. Na zachodnich zboczach pasma znajduje się Rezerwat „Ałatau Kuźniecki”, a u jego podnóża część Rezerwatu Chakaskiego. (pl)
- Kuznetskij Alatau (ryska: Кузнецкий Алатау) är en bergskedja i södra Sibirien i Ryssland. Den ligger på ett ungefär mellan floderna Tom i väst och Jenisejs dalgång i öst. Mot nord övergår bergen gradvis i Västsibiriska slätten. Den är omkring 300 km lång, med höjder upp till 2 211 meter. Kedjan är en del av de Sydsibiriska bergen och är en nordlig fortsättning på . Den högsta punkten i Kusnetskij Alatau är en namnlös topp på 2 211 m ö.h. (några få kilometer öster om på 2 178 m ö.h., som tidigare antogs vara kedjans högsta berg). Bergen i kedjan är avrundade, med en relativt brant västsluttning och mer plan sluttning mot ost. Skogsbältet domineras av gran, men upp mot trädgränsen (1 300–1 900 m) tar pinjeträden över. Höglandet består av stora stenbumlingar och spridda bergsängar, och även fjälltundra på några av de sydliga massiven. Bergskedjan består huvudsakligen av metamorfa bergarter, med betydande förekomster av järn, mangan, nefelin och guld. (sv)
- Кузне́цкий Алата́у (от тюрк. ала — «пёстрый» и тау — «гора») — низко-средневысокое нагорье в системе Саяно-Алтайской горной области на юге Западной Сибири, протяжённостью около 300 км с юга на север и шириной до 150 км. Наибольшая высота — 2217 м (плато Старая Крепость). Кузнецкий Алатау представляет собой не единый хребет, а состоит из нескольких хребтов средней высоты, между которыми находятся долины рек. Является водоразделом рек Томь и Чулым (притоки Оби). На западе ограничен Кузнецкой, а на востоке Минусинской котловиной. На юге граничит с Абаканским хребтом Западного Саяна, на севере чёткой границы не имеет. Нагорье включает в себя горный хребет Поднебесные Зубья. Простирается субмеридионально, круто поднимаясь над лежащей к западу Кузнецкой котловиной и полого опускаясь на восток в сторону Минусинской впадины. Протяжённость — около 300 км, шириной — до 150 км. Вершины в южной части достигают высоты 2000 м над уровнем моря. В северном направлении высота постепенно уменьшается и у северной оконечности составляет около 300 м. Общий облик определяется преобладанием низких выровненных водоразделов, над которыми возвышаются отдельные средне-горные вершины как следствие избирательной денудации и неотектонических поднятий массивов магматических горных пород (горы Пух-Таскыл — 1820 м, Б. Таскыл — 1447 м, Б. Каным — 1872 м, Крестовая — 1549 м) и др. Характерен значительный контраст уплощённых водоразделов и глубоких долин рек Белый и Чёрный Июс, Кия, Средняя Терсь, Нижняя Терсь, Верхняя Терсь и др. Наблюдается несколько поверхностей выравнивания, что подчеркивается ярусностью рельефа. В центральной части нагорья, на территории Кемеровской области, в 1989 году был создан заповедник «Кузнецкий Алатау» площадью 401,8 тыс. га. Через Кузнецкий Алатау, ближе к его южной оконечности, проходит железнодорожная ветка Новокузнецк — Абакан. (ru)
- 库兹涅茨克山（Кузнецкий Алатау）是一座位于俄罗斯西伯利亚南部的山脉，位於阿爾泰山以北、薩彥嶺以西，库兹涅茨克盆地和米努辛斯克盆地之間。海拔高度为2,178 米，为中亚山脉系统的一部分。 这些山轮廓平滑，西面较陡峭，东面为平缓的斜坡。森林中冷杉占绝对优势，只有在海拔较高地区，石松树占主导地位。高原大部分地区被大量的大卵石覆盖，亚高山草甸零星分布，在山脉南部的一些地方长着浓密的地衣和苔藓。 山脉的石头富含各种矿物，如铁、锰、霞石和黄金。 (zh)
- Кузне́цький Алата́у (рос. Кузнецкий Алатау, від тюрк. ала — «строкатий» і тау — «гора») — гірський хребет на півдні Сибіру, в Кемеровській області і Красноярському краю Росії. Розташований між Кузнецької і Мінусінської улоговинами. Тягнеться від Абаканського хребта на півдні до лінії Сибірської залізниці на півночі і утворює вододіл приток Обі — рр. Том і Чулим.
* Довжина близько 300 км,
* Ширина 150 км.
* Середня висота 1 000—1 200 м, найбільша 2 178 м (гора на півдні). Простягається субмеридіально, круто піднімаючись над Кузнецької улоговиною, що лежить на захід, і полого опускаючись на схід у бік Мінусинської западини. Вершини у південній частині досягають висоти 2000 м над рівнем моря. У північному напрямку висота поступово зменшується і біля північного краю становить близько 300 м. Загальний вигляд визначається переважанням низьких вирівняних вододілів, над якими височіють окремі середньо-гірські вершини як наслідок виборчої денудації та неотектонічних піднятих масивів магматичних гірських порід (гори Пух-18, В. Таскил — 1447 м, В. Каним — 1872 м, Хрестова — 1549 м) та ін. Характерний значний контраст сплощених вододілів і глибоких долин річок Білий і Чорний Іюс, Кия, Середня Терсь, Нижня Терсь та ін. Спостерігається кілька поверхонь вирівнювання. Гори складені вапняками, кварцитами, і глинистими сланцями протерозою і нижнього палеозою, прорваними численними інтрузіями габро, діоритів, гранітів, сієнітов тощо. Сучасний рельєф створений у неоген—антропогеновий час в результаті і розчленовування різновікових поверхонь вирівнювання. Схили хребта асиметричні: на східному пологому схилі долини річок добре розроблені, на західному крутому схилі річки течуть у вузьких долинах з великими ухилами; на них багато порогів і . Для Кузнецького Алатау характерні тасхили — вершинні поверхні гірських порід і масивів, вкриті кам'яними розсипами, що спускаються в річкові долини. Четвертинні зледеніння охоплювали лише найвищі ділянки Кузнецького Алатау, де залишили сліди морен, карів, льодовикових озер. Існують сучасні заледеніння, представлені льодовиками. Кузнецький Алатау має 4 райони розвитку сучасних льодовиків. Усього 91 льодовик загальною площею 6,79 км². Потужність льоду від 12 м до перших десятків метрів. Тип льодовиків — карові, висячі, присхильні. Клімат холодний і вологий. На західних схилах випадає 600—800 мм опадів на рік (найбільше до 1500 мм), на східних — 400—500 мм. Повсюдно переважає гірська тайга. На західному схилі до висот 700—750 м на темно-сірих опідзолених ґрунтах домінує чорнова тайга і вторинні — осиково-березові ліси, вище — темнохвойні ліси з ялиці, ялини і кедра. Нижній пояс східного схилу зайнятий гірськими луговими степами на чорноземних ґрунтах, а вище 700—800 м на підзолистих і дерновий-підзолистих ґрунтах панують соснові і модринові ліси. З висоти 1 300—1 500 м — мохово-лишайникова, чагарникова і кам'яниста тундра. Корисні копалини — залізні і марганцеві руди, золото, хроміти, боксити, мінеральні будматеріали. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Der Kusnezker Alatau (russisch Кузне́цкий Алата́у; kirgisisch Alatau = „buntes Gebirge“) ist ein bis 2211,3 m hohes Hochgebirge im Süden Russlands, Asien. (de)
- Kuznetsk Alatau (Russian: Кузнецкий Алатау) is a mountain range in southern Siberia, Russia. The range rises in the Altai-Sayan region of the South Siberian Mountains, northwest of Mongolia. The Siberian Railway skirts the northern limit of the range. Aeroflot Flight 593 crashed in the Kuznetsk Alatau mountain range in 1994. (en)
- L'Alataou de Kouznetsk (en russe : Кузнецкий Алатау, dérivé du turkmène : Ala « bariolé » et Taou « montagne ») est un chaînon de moyenne montagne au nord-ouest du Saïan occidental dans l'oblast de Kemerovo dans le sud de la Sibérie occidentale. (fr)
- 库兹涅茨克山（Кузнецкий Алатау）是一座位于俄罗斯西伯利亚南部的山脉，位於阿爾泰山以北、薩彥嶺以西，库兹涅茨克盆地和米努辛斯克盆地之間。海拔高度为2,178 米，为中亚山脉系统的一部分。 这些山轮廓平滑，西面较陡峭，东面为平缓的斜坡。森林中冷杉占绝对优势，只有在海拔较高地区，石松树占主导地位。高原大部分地区被大量的大卵石覆盖，亚高山草甸零星分布，在山脉南部的一些地方长着浓密的地衣和苔藓。 山脉的石头富含各种矿物，如铁、锰、霞石和黄金。 (zh)
- Kuznetski Alatau (en ruso, Кузнецкий Алатау) es una cordillera en el sur de Siberia, Rusia, situada entre la y la de Minusinsk y que forma parte del sistema montañoso de Asia Central. Tiene una longitud de aproximadamente 300 km y una altitud máxima de 2178 m. La cordillera se compone principalmente de rocas metamórficas ricas en hierro, manganeso, nefelinas y oro. (es)
- Kuzneckij Alatau (in russo: Кузнецкий Алатау?) è una catena montuosa nella Siberia meridionale, situata tra la depressione di Kuzneck e la depressione di Minusinsk. La sua lunghezza è di circa 300 km, mentre raggiunge un'altezza massima di 2178 metri. Fa parte dei sistemi montuosi dell'Asia centrale. La catena montuosa è geologicamente composta da rocce metamorfiche ricche di ferro, manganese, nefelina ed oro. (it)
- Ałatau Kuźniecki – pasmo górskie na terytorium Rosji, w Syberii Południowej, pomiędzy rzeką Tom a rzeką – źródłowym odcinkiem rzeki Czułym. Długość około 300 km. Zbudowane ze skał krystalicznych i osadowych, z licznymi intruzjami granitów i porfirów. Wznosi się do 2178 m n.p.m.. Do 1600 m n.p.m. pokryte tajgą (świerk, limba syberyjska, jodła), która na stokach wschodnich przechodzi w lasy modrzewiowe i sosnowe; powyżej występuje tundra górska i gołoborza. Eksploatuje się tu bogate złoża rud żelaza, manganu i złota. (pl)
- De Koeznetskse Alataoe (Russisch: Кузнецкий Алатау; Koeznetski Alataoe; van het Turkse ala; "bont" en taoe; "gebergte") is een hoogland in Zuid-Siberië in Aziatisch Rusland tussen de Koeznetsk-depressie en de Minoesinskdepressie. Het is een van de Zuid-Siberische gebergtes. Het ligt vlak bij het taigagebied Bergachtige Sjor.De lengte bedraagt ongeveer 300 kilometer en de bergrug heeft pieken tot 2078 meter. Het ligt ten noorden van het Abakangebergte en vormt de westgrens van Chakassië. De bergrug wordt vooral gevormd door metamorf gesteente, dat rijk is aan ijzer, mangaan, nefelienen en goud. (nl)
- Кузне́цкий Алата́у (от тюрк. ала — «пёстрый» и тау — «гора») — низко-средневысокое нагорье в системе Саяно-Алтайской горной области на юге Западной Сибири, протяжённостью около 300 км с юга на север и шириной до 150 км. Наибольшая высота — 2217 м (плато Старая Крепость). Кузнецкий Алатау представляет собой не единый хребет, а состоит из нескольких хребтов средней высоты, между которыми находятся долины рек. Является водоразделом рек Томь и Чулым (притоки Оби). Через Кузнецкий Алатау, ближе к его южной оконечности, проходит железнодорожная ветка Новокузнецк — Абакан. (ru)
- Kuznetskij Alatau (ryska: Кузнецкий Алатау) är en bergskedja i södra Sibirien i Ryssland. Den ligger på ett ungefär mellan floderna Tom i väst och Jenisejs dalgång i öst. Mot nord övergår bergen gradvis i Västsibiriska slätten. Den är omkring 300 km lång, med höjder upp till 2 211 meter. Kedjan är en del av de Sydsibiriska bergen och är en nordlig fortsättning på . Den högsta punkten i Kusnetskij Alatau är en namnlös topp på 2 211 m ö.h. (några få kilometer öster om på 2 178 m ö.h., som tidigare antogs vara kedjans högsta berg). (sv)
- Кузне́цький Алата́у (рос. Кузнецкий Алатау, від тюрк. ала — «строкатий» і тау — «гора») — гірський хребет на півдні Сибіру, в Кемеровській області і Красноярському краю Росії. Розташований між Кузнецької і Мінусінської улоговинами. Тягнеться від Абаканського хребта на півдні до лінії Сибірської залізниці на півночі і утворює вододіл приток Обі — рр. Том і Чулим.
* Довжина близько 300 км,
* Ширина 150 км.
* Середня висота 1 000—1 200 м, найбільша 2 178 м (гора на півдні). Корисні копалини — залізні і марганцеві руди, золото, хроміти, боксити, мінеральні будматеріали. (uk)
|
