An X-ray, or X-radiation, is a penetrating form of high-energy electromagnetic radiation. Most X-rays have a wavelength ranging from 10 picometres to 10 nanometres, corresponding to frequencies in the range 30 petahertz to 30 exahertz (3×1016 Hz to 3×1019 Hz) and energies in the range 124 eV to 124 keV. X-ray wavelengths are shorter than those of UV rays and typically longer than those of gamma rays. In many languages, X-radiation is referred to as Röntgen radiation, after the German scientist Wilhelm Röntgen, who discovered it on November 8, 1895. He named it X-radiation to signify an unknown type of radiation. Spellings of X-ray(s) in English include the variants x-ray(s), xray(s), and X ray(s).

Property Value
dbo:abstract
  • الأشعة السينية أو أشعة إكس (بالإنجليزية: X ray) هي أشعة كهرومغناطيسية ذات طول موجي (بين 10 و0,01) نانومتر، أي أن طاقة أشعتها بين 120 و120ألف إلكترون فولت. تستخدم بشكل واسع في التصوير الشعاعي وفي العديد من المجالات التقنية والعلمية. اكتشفها العالم الألماني وليام رونتجن عام 1895 في جامعة فورتسبورغ، ونال عنها جائزة نوبل في الفيزياء في عام 1901. (ar)
  • Rentgenové záření (starším názvem záření X či paprsky X) je forma elektromagnetického záření o vlnových délkách 10 nanometrů až 1 pikometr. Využívá se při lékařských vyšetřeních a v krystalografii. Jedná se o formu ionizujícího záření a jako takové může být nebezpečné. (cs)
  • Els termes raigs X, radiació X i radioactivitat X designen una part de l'espectre electromagnètic que correspon a radiació menys energètica que els raigs gamma i més que els raigs ultraviolats. La longitud d'ona d'aquestes radiacions ionitzants està compresa entre deu nanòmetres i cent picòmetres, que correspon a freqüències de 30 PHz a 3 EHz. Foren descoberts pel físic alemany Wilhelm Röntgen el 1895, que els batejà amb el nom de "raigs X". En el seu honor, a alguns països europeus, com Alemanya, reben també la denominació de raigs Röntgen. (ca)
  • Οι ακτίνες Χ ή ακτίνες Ρέντγκεν (Röntgen) αποκαλείται ένα τμήμα του ηλεκτρομαγνητικού φάσματος με περιοχή μήκους κύματος μεταξύ 10 nm με 10 pm , που αντιστοιχεί σε περιοχή συχνότητας από 30 PHz - 30 EHz και σε περιοχή ενέργειας 120 eV - 120 keV. Αυτό το τμήμα του ηλεκτρομαγνητικού φάσματος βρίσκεται μεταξύ των τμημάτων της υπεριώδους ακτινοβολίας και των ακτίνων γ. Η δεύτερη ονομασία της ακτινοβολίας προέρχεται από το όνομα ενός από τους πρώτους ερευνητές της, του Γερμανού φυσικού, Βίλχελμ Ρέντγκεν (Wilhelm Röntgen) που τις ανακάλυψε το 1895. Οι ακτίνες Χ πρωταρχικά χρησιμοποιήθηκαν από την Ιατρική ως διαγνωστικό εργαλείο με τη μορφή της ακτινογραφίας και από τη Φυσική και τη Χημεία με τη μορφή της κρυσταλλογραφίας. Όμως, οι ακτίνες Χ ανήκουν στις , αφού η ενέργειά τους είναι ικανή να προκαλέσει τον ατόμων και μορίων από αριθμό εσωτερικών τους ηλεκτρονίων. Επομένως παρουσιάζει κινδύνους βλαβών σε ζωντανούς οργανισμούς και όχι μόνο. Οι ακτίνες Χ διαχωρίζονται σε 2 υποπεριοχές μήκους κύματος, συχνότητας και ενέργειας: 1. * . «Μαλακές ακτίνες Χ»: 10 nm - 100 pm, 30 PHz - 3 HHz, 120 eV - 12 keV. 2. * . «Σκληρές ακτίνες Χ»: 100 - 10 pm. 3 - 30 HHz, 12 - 120 keV. Η διάκριση μεταξύ των ακτίνων χ και ακτίνων γ άλλαξε τις τελευταίες δεκαετίες. Παλαιότερα υπήρχε και 3η υποπεριοχή ακτίνων Χ, αλλά αυτές εντάχθηκαν στις ακτίνες γ, γιατί προκαλούσαν πλέον διεγέρσεις και στους ατομικούς πυρήνες. (el)
  • An X-ray, or X-radiation, is a penetrating form of high-energy electromagnetic radiation. Most X-rays have a wavelength ranging from 10 picometres to 10 nanometres, corresponding to frequencies in the range 30 petahertz to 30 exahertz (3×1016 Hz to 3×1019 Hz) and energies in the range 124 eV to 124 keV. X-ray wavelengths are shorter than those of UV rays and typically longer than those of gamma rays. In many languages, X-radiation is referred to as Röntgen radiation, after the German scientist Wilhelm Röntgen, who discovered it on November 8, 1895. He named it X-radiation to signify an unknown type of radiation. Spellings of X-ray(s) in English include the variants x-ray(s), xray(s), and X ray(s). (en)
  • Ikso-radioj aŭ X-radiado aŭ Rentgena radiado estas tipo de joniga radiado, kiu formas parton de la elektromagneta spektro, kaj estas do formata de fotonoj. Ĝi estas tre energia, kvankam ĝenerale oni uzas la nomon por parto de la spektro kun malpli granda frekvenco ol la gama-radiado. Ĝia ondolongo troviĝas inter 10 kaj 0,1 nanometroj. La iksoradioj estis malkovritaj en 1895 de la germana fizikisto Wilhelm Conrad Röntgen. Li dokumentis ĝiajn propraĵojn, kaj, ĉar nekonataj, donis al ili la nomon X. En diversaj lingvoj ili estas ankaŭ konataj kiel Röntgen- aŭ rentgena radiado. La ikso-radioj formiĝas en la ekstera tavolo de la atomoj, pro fenomenoj okazantaj al elektronoj en siaj orbitoj, jen pro saltado inter energiaj tavoloj, aŭ pro subita malakcelo de la elektrono. Fakte tiu origino estas la ĉefa diferenco al la gama-radiado, kiu estas formita en la atoma nukleo. La ikso-radioj estas uzataj ĉefe por la bildigo de la interno de la materio, profitante ĝian grandan kapablon de trairado de la fizikaj korpoj. La plej konata utiligo estas la medicina radiografio, kiu permesas la vidadon de la interno de la korpo, ĉefe de la malmolaj organoj. Ankaŭ estas kutima la industria radiografio, por ekzameni la internon de la materialoj aŭ la ujoj. (eo)
  • Röntgenstrahlung oder Röntgenstrahlen bezeichnet elektromagnetische Wellen mit Quantenenergien oberhalb 100 eV, entsprechend Wellenlängen unter 10 nm. Röntgenstrahlen liegen im elektromagnetischen Spektrum im Energiebereich oberhalb des ultravioletten Lichts. Von der Gammastrahlung unterscheidet man sie durch die Art der Entstehung: Als Gammastrahlung bezeichnet man kurzwellige Photonen, die durch Kernreaktionen entstehen, während Röntgenstrahlung aus der Geschwindigkeitsänderung geladener Teilchen herrührt. Röntgenstrahlung wurde am 8. November 1895 von Wilhelm Conrad Röntgen entdeckt und trägt ihren Namen im deutschsprachigen sowie fast im gesamten mittel- und osteuropäischen Raum zu seinen Ehren. In anderen Sprachräumen wird sie häufig mit dem von Röntgen ursprünglich selbst verwendeten Begriff X-Strahlen bezeichnet. Röntgenstrahlung ist eine ionisierende Strahlung. (de)
  • La denominación rayos X designa a una radiación electromagnética, invisible para el ojo humano, capaz de atravesar cuerpos opacos y de imprimir las películas fotográficas. Los actuales sistemas digitales permiten la obtención y visualización de la imagen radiográfica directamente en una computadora (ordenador) sin necesidad de imprimirla. La longitud de onda está entre 10 a 0,01 nanómetros, correspondiendo a frecuencias en el rango de 30 a 30000 PHz (de 50 a 50000 veces la frecuencia de la luz visible). (es)
  • X izpi izenarekin Wilhelm Röntgenek 1896an aurkitutako erradiazioa ezagutzen da. Erradiazio hau ikusezina da, gorputz opakoak zeharka ditzake eta argazkietako filmak inprimatu ahal ditu. X izpiak erradiazio elektromagnetikoa dira eta irrati uhinen, mikrouhinen, infragorrien, argiaren, izpi ultramoreen eta gamma izpien natura bera du. Euren artean maiztasuna baino ez da aldatzen.Gamma izpiekiko duen ezberdintasun bakarra azken hauek deskitzikatze nuklearraren ondorio direla da (nukleoi bat egoera kitzikatu batetik energia gutxiagoko beste batera pasatzen delako) X izpiak fenomeno ez nuklearretatik sortzen diren bitartean (elektroien galgatzearen eraginez). X izpien energia maila izpi ultramoreen eta gamma izpien artean kokatzen da. X izpien erabileren artean medikuntzan hezurren diagnostikoa egitea da ohikoena. Era berean kristalografian asko erabiltzen da materiaren egitura kristalinoa aztertzeko. (eu)
  • Les rayons X sont une forme de rayonnement électromagnétique à haute fréquence constitué de photons dont l'énergie va d'une centaine d'eV (électron-volt), à plusieurs MeV. Ce rayonnement a été découverts en 1895 par le physicien allemand Wilhelm Röntgen, qui a reçu pour cela le premier prix Nobel de physique ; il lui donna le nom habituel de l'inconnue en mathématiques, X. Il est non naturel mais résulte du bombardement d'électrons sur une cible généralement en tungstène. La principale propriété des rayons X est de traverser la matière en étant partiellement absorbés en fonction de la densité de celle-ci et de l'énergie du rayonnement, ce qui permet d'avoir une information sur l'intérieur des objets qu'ils traversent. Les rayons X sont une des modalités principales de l'imagerie médicale et du contrôle non destructif. Ils sont également utilisés en cristallographie. En astrophysique contemporaine, on mesure les rayonnements X de l'espace pour l'étudier. (fr)
  • Radaíocht sa speictream leictreamaighnéadach le ghearrthonnfhaid atá dofheicthe. D'fhionn Röntgen i 1895 iad. Cruthaítear iad i bhfeadán folúsaithe ina bhfuil dhá leictreoid (an chatóid is an anóid) agus sruth leictreon ag rith eatarthu le hardvoltas ag an am céanna. Nuair a imbhuaileann na leictreoin fhuinniúla an anóid tungstain nó platanaim a chruthaítear iad. Radaíocht threáite ianaíoch, éifeachtach chun íomhánna a fháil de thaobh istigh na colainne (gnáth-X-ghathanna, fluarascópacht, scanadh CT, xéararadaghrafaíocht) agus fíocháin ghalraithe a mhilleadh i radaiteiripe. De bhrí gur féidir le X-ghathanna a bheith baolach do dhuine is a ábhar géiniteach, ní mór an dáileog a fhaigheann an t-othar, agus aon oibrí san áit, a choimeád chomh híseal agus is féidir. (ga)
  • Sinar-X atau sinar rontgen adalah salah satu bentuk dari radiasi elektromagnetik dengan panjang gelombang berkisar antara 10 nanometer ke 100 pikometer (sama dengan frekuensi dalam rentang 30 petahertz - 30 exahertz) dan memiliki energi dalam rentang 100 eV - 100 Kev. Sinar-X umumnya digunakan dalam diagnosis dan Kristalografi sinar-X. Sinar-X adalah bentuk dari dan dapat berbahaya. (in)
  • I raggi X (o raggi Röntgen) sono quella porzione di spettro elettromagnetico con lunghezza d'onda compresa approssimativamente tra 10 nanometri (nm) e 1/1000 di nanometro (1 picometro). Raggi X con una lunghezza d'onda superiore a 0,1 nm sono chiamati raggi X molli. A lunghezze minori, sono chiamati raggi X duri. I raggi X duri si affiancano ai raggi gamma, più energetici, ma vengono distinti da essi a seconda della loro origine: i fotoni X sono prodotti da variazioni della cinetica degli elettroni, mentre quelli gamma da transizioni e decadimenti all'interno di un nucleo atomico (origine nucleare), o dall'annichilazione tra un positrone ed un elettrone. I raggi X sono usati principalmente per fini medici (attraverso le radiografie), nell'analisi chimica con la spettrofotometria XRF e nell'analisi della struttura dei materiali con la cristallografia a raggi X e con la spettroscopia di assorbimento dei raggi X. Le ricerche puntano a visualizzare strutture in vivo sempre più minute e in laboratorio si riesce a raggiungere risoluzioni di 62 nanometri. I raggi X hanno un potere di penetrazione molto elevato: solo spessori dell'ordine di centimetri di piombo o di decimetri di calcestruzzo possono fermarli. (it)
  • X線(エックスせん、英: X-ray)は、波長が1pm - 10nm程度の電磁波である。発見者であるヴィルヘルム・レントゲンの名をとってレントゲン線と呼ばれることもある。放射線の一種で、X線撮影、回折現象を利用した結晶構造の解析などに用いられる。 (ja)
  • 엑스선(-線, 영어: X-ray 엑스레이[*])는 파장이 10 ~ 0.01 나노미터이며, 주파수는 3 × 1016헤르츠에서 3 × 1019헤르츠 사이인 전자기파다. 이는 자외선보다 짧은 파장의 영역이다. 독일의 물리학자 빌헬름 콘라트 뢴트겐이 처음 발견하여 이름붙였으며, 그의 이름을 따라 뢴트겐선으로도 부르기도 한다. 뢴트겐은 이 발견으로 최초의 노벨 물리학상을 수상했다. 엑스선은 투과성이 강하여 물체의 내부를 볼 수 있으므로, 의료 분야 및 비파괴 검사 등에 널리 쓰인다. (ko)
  • Promieniowanie rentgenowskie (promieniowanie rtg, promieniowanie X, promienie X, promieniowanie Roentgena) – rodzaj promieniowania elektromagnetycznego, które jest generowane podczas wyhamowywania elektronów. Długość fali mieści się w zakresie od ok. 10 pm do 10 nm. Zakres promieniowania rentgenowskiego znajduje się pomiędzy nadfioletem i promieniowaniem gamma. (pl)
  • Röntgenstraling (vroeger, en in sommige talen nog steeds, x-straling), vernoemd naar de ontdekker ervan, Wilhelm Röntgen, is elektromagnetische straling, in het elektromagnetisch spectrum liggend tussen ultraviolet licht en gammastraling. De golflengtebegrenzing is enigszins willekeurig. Men spreekt van röntgenstraling als de golflengte van de straling tussen ongeveer 1 pm (picometer) en 10 nm (nanometer) ligt. Deze band correspondeert met een energie van ongeveer 124 eV (elektronvolt) tot 1240 keV. Behalve de straling met voornoemde golflengtes, benoemt men op het spectrum ook wel de zogeheten zachte röntgenstraling, met een golflengte tussen de 10 en 100 nm. Röntgenstraling wordt evenals ultraviolette straling door de aardatmosfeer tegengehouden, zodat de röntgenstraling van de zon ons niet bereikt. Röntgenstraling is een vorm van ioniserende straling en kan in stoffen waar hij op valt chemische reacties teweegbrengen. Als de bestraalde stof levend weefsel is, kan dit leiden tot stralingsschade aan het DNA, en dus tot mutaties, en eventueel tot kanker. Onnodige blootstelling aan röntgenstraling, of enige andere vorm van ioniserende straling, dient dus vermeden te worden. (nl)
  • A radiação X (composta por raios X) é uma forma de radiação eletromagnética, de natureza semelhante à luz. A maioria dos raios X possuem comprimentos de onda entre 0,01 a 10 nanómetros, correspondendo a frequências na faixa de 30 petahertz a 30 exahertz (3×1016 Hz a 3×1019 Hz) e energias entre 100 eV até 100 keV. Os comprimentos de onda dos raios X são menores do que os raios ultravioleta (UV) e tipicamente maiores do que a dos raios gama. Os raios X foram descobertos em 8 de novembro de 1895 pelo físico alemão Wilhelm Conrad Röntgen. A produção de raios X se deve principalmente devido à transições de elétrons nos átomos, ou da desaceleração de partículas energéticas carregadas. Como toda energia eletromagnética de natureza ondulatória, os raios X sofrem interferência, polarização, refração, difração, reflexão, entre outros efeitos. Embora de comprimento de onda muito menor, sua natureza eletromagnética é idêntica à da luz. (pt)
  • излуче́ние — электромагнитные волны, энергия фотонов которых лежит на шкале электромагнитных волн между ультрафиолетовым излучением и гамма-излучением (от ~100 эВ до ~1 МэВ), что соответствует длинам волн от ~103,1 до ~10−2 Å (от ~10 до ~10−3 нм). (ru)
  • Röntgenstrålning är en typ av fotonstrålning, det vill säga joniserande elektromagnetisk strålning med kort våglängd (cirka 0,01-10 nm) och höga fotonenergier (100 eV - 100keV). Röntgenstrålningen upptäcktes av forskaren Wilhelm Conrad Röntgen 1895, som fick det allra första Nobelpriset i fysik 1901 för den bedriften. (sv)
  • X射线(英語:X-ray),又被称为爱克斯射线、艾克斯射线、伦琴射线或X光,是一种波长范围在0.01纳米到10纳米之间(对应频率范围30 PHz到30EHz)的电磁辐射形式。X射线最初用于医学成像诊断和X射线结晶学。X射线也是游離輻射等这一类对人体有危害的射线。 X射線波長範圍在較短處與伽馬射線較長處重疊。 (zh)
  • Рентге́нівське випромі́нювання, пулюївське випромінювання або Х-промені (англ. X-ray emission, roentgen radiation, нім. Röntgenstrahlung f) — короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 10 нм до 0.01 нм. В електромагнітному спектрі діапазон частот рентгенівського випромінювання лежить між ультрафіолетом та гамма-променями. Рентгенівське випромінювання виникає від різкого гальмування руху швидких електронів у речовині, при енергетичних переходах внутрішніх електронів атома. Воно використовується у науці, техніці, медицині. Рентгенівське випромінювання змінює деякі характеристики гірських порід, наприклад, підвищує їх електропровідність. Короткочасне опромінення кристалів кам'яної солі знижує їхнє внутрішнє тертя. Назва рентгенівське випромінювання походить від прізвища німецького фізика Вільгельма Конрада Рентґена. Інша назва — пулюївське випромінювання походить від імені українського фізика Івана Пулюя. Рентгенівське випромінювання використовуються для флюорографії, рентгенофлюоресцентного аналізу і в кристалографії для визначення атомної структури кристалів.Методи дослідження речовини за допомогою рентгенівських променів об'єднує термін рентгенівська спектроскопія. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 34197 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 95689 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 985574025 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • الأشعة السينية أو أشعة إكس (بالإنجليزية: X ray) هي أشعة كهرومغناطيسية ذات طول موجي (بين 10 و0,01) نانومتر، أي أن طاقة أشعتها بين 120 و120ألف إلكترون فولت. تستخدم بشكل واسع في التصوير الشعاعي وفي العديد من المجالات التقنية والعلمية. اكتشفها العالم الألماني وليام رونتجن عام 1895 في جامعة فورتسبورغ، ونال عنها جائزة نوبل في الفيزياء في عام 1901. (ar)
  • Rentgenové záření (starším názvem záření X či paprsky X) je forma elektromagnetického záření o vlnových délkách 10 nanometrů až 1 pikometr. Využívá se při lékařských vyšetřeních a v krystalografii. Jedná se o formu ionizujícího záření a jako takové může být nebezpečné. (cs)
  • Els termes raigs X, radiació X i radioactivitat X designen una part de l'espectre electromagnètic que correspon a radiació menys energètica que els raigs gamma i més que els raigs ultraviolats. La longitud d'ona d'aquestes radiacions ionitzants està compresa entre deu nanòmetres i cent picòmetres, que correspon a freqüències de 30 PHz a 3 EHz. Foren descoberts pel físic alemany Wilhelm Röntgen el 1895, que els batejà amb el nom de "raigs X". En el seu honor, a alguns països europeus, com Alemanya, reben també la denominació de raigs Röntgen. (ca)
  • An X-ray, or X-radiation, is a penetrating form of high-energy electromagnetic radiation. Most X-rays have a wavelength ranging from 10 picometres to 10 nanometres, corresponding to frequencies in the range 30 petahertz to 30 exahertz (3×1016 Hz to 3×1019 Hz) and energies in the range 124 eV to 124 keV. X-ray wavelengths are shorter than those of UV rays and typically longer than those of gamma rays. In many languages, X-radiation is referred to as Röntgen radiation, after the German scientist Wilhelm Röntgen, who discovered it on November 8, 1895. He named it X-radiation to signify an unknown type of radiation. Spellings of X-ray(s) in English include the variants x-ray(s), xray(s), and X ray(s). (en)
  • La denominación rayos X designa a una radiación electromagnética, invisible para el ojo humano, capaz de atravesar cuerpos opacos y de imprimir las películas fotográficas. Los actuales sistemas digitales permiten la obtención y visualización de la imagen radiográfica directamente en una computadora (ordenador) sin necesidad de imprimirla. La longitud de onda está entre 10 a 0,01 nanómetros, correspondiendo a frecuencias en el rango de 30 a 30000 PHz (de 50 a 50000 veces la frecuencia de la luz visible). (es)
  • Sinar-X atau sinar rontgen adalah salah satu bentuk dari radiasi elektromagnetik dengan panjang gelombang berkisar antara 10 nanometer ke 100 pikometer (sama dengan frekuensi dalam rentang 30 petahertz - 30 exahertz) dan memiliki energi dalam rentang 100 eV - 100 Kev. Sinar-X umumnya digunakan dalam diagnosis dan Kristalografi sinar-X. Sinar-X adalah bentuk dari dan dapat berbahaya. (in)
  • X線(エックスせん、英: X-ray)は、波長が1pm - 10nm程度の電磁波である。発見者であるヴィルヘルム・レントゲンの名をとってレントゲン線と呼ばれることもある。放射線の一種で、X線撮影、回折現象を利用した結晶構造の解析などに用いられる。 (ja)
  • 엑스선(-線, 영어: X-ray 엑스레이[*])는 파장이 10 ~ 0.01 나노미터이며, 주파수는 3 × 1016헤르츠에서 3 × 1019헤르츠 사이인 전자기파다. 이는 자외선보다 짧은 파장의 영역이다. 독일의 물리학자 빌헬름 콘라트 뢴트겐이 처음 발견하여 이름붙였으며, 그의 이름을 따라 뢴트겐선으로도 부르기도 한다. 뢴트겐은 이 발견으로 최초의 노벨 물리학상을 수상했다. 엑스선은 투과성이 강하여 물체의 내부를 볼 수 있으므로, 의료 분야 및 비파괴 검사 등에 널리 쓰인다. (ko)
  • Promieniowanie rentgenowskie (promieniowanie rtg, promieniowanie X, promienie X, promieniowanie Roentgena) – rodzaj promieniowania elektromagnetycznego, które jest generowane podczas wyhamowywania elektronów. Długość fali mieści się w zakresie od ok. 10 pm do 10 nm. Zakres promieniowania rentgenowskiego znajduje się pomiędzy nadfioletem i promieniowaniem gamma. (pl)
  • излуче́ние — электромагнитные волны, энергия фотонов которых лежит на шкале электромагнитных волн между ультрафиолетовым излучением и гамма-излучением (от ~100 эВ до ~1 МэВ), что соответствует длинам волн от ~103,1 до ~10−2 Å (от ~10 до ~10−3 нм). (ru)
  • Röntgenstrålning är en typ av fotonstrålning, det vill säga joniserande elektromagnetisk strålning med kort våglängd (cirka 0,01-10 nm) och höga fotonenergier (100 eV - 100keV). Röntgenstrålningen upptäcktes av forskaren Wilhelm Conrad Röntgen 1895, som fick det allra första Nobelpriset i fysik 1901 för den bedriften. (sv)
  • X射线(英語:X-ray),又被称为爱克斯射线、艾克斯射线、伦琴射线或X光,是一种波长范围在0.01纳米到10纳米之间(对应频率范围30 PHz到30EHz)的电磁辐射形式。X射线最初用于医学成像诊断和X射线结晶学。X射线也是游離輻射等这一类对人体有危害的射线。 X射線波長範圍在較短處與伽馬射線較長處重疊。 (zh)
  • Röntgenstrahlung oder Röntgenstrahlen bezeichnet elektromagnetische Wellen mit Quantenenergien oberhalb 100 eV, entsprechend Wellenlängen unter 10 nm. Röntgenstrahlen liegen im elektromagnetischen Spektrum im Energiebereich oberhalb des ultravioletten Lichts. Von der Gammastrahlung unterscheidet man sie durch die Art der Entstehung: Als Gammastrahlung bezeichnet man kurzwellige Photonen, die durch Kernreaktionen entstehen, während Röntgenstrahlung aus der Geschwindigkeitsänderung geladener Teilchen herrührt. Röntgenstrahlung wurde am 8. November 1895 von Wilhelm Conrad Röntgen entdeckt und trägt ihren Namen im deutschsprachigen sowie fast im gesamten mittel- und osteuropäischen Raum zu seinen Ehren. In anderen Sprachräumen wird sie häufig mit dem von Röntgen ursprünglich selbst verwendeten (de)
  • Οι ακτίνες Χ ή ακτίνες Ρέντγκεν (Röntgen) αποκαλείται ένα τμήμα του ηλεκτρομαγνητικού φάσματος με περιοχή μήκους κύματος μεταξύ 10 nm με 10 pm , που αντιστοιχεί σε περιοχή συχνότητας από 30 PHz - 30 EHz και σε περιοχή ενέργειας 120 eV - 120 keV. Αυτό το τμήμα του ηλεκτρομαγνητικού φάσματος βρίσκεται μεταξύ των τμημάτων της υπεριώδους ακτινοβολίας και των ακτίνων γ. Η δεύτερη ονομασία της ακτινοβολίας προέρχεται από το όνομα ενός από τους πρώτους ερευνητές της, του Γερμανού φυσικού, Βίλχελμ Ρέντγκεν (Wilhelm Röntgen) που τις ανακάλυψε το 1895. (el)
  • Ikso-radioj aŭ X-radiado aŭ Rentgena radiado estas tipo de joniga radiado, kiu formas parton de la elektromagneta spektro, kaj estas do formata de fotonoj. Ĝi estas tre energia, kvankam ĝenerale oni uzas la nomon por parto de la spektro kun malpli granda frekvenco ol la gama-radiado. Ĝia ondolongo troviĝas inter 10 kaj 0,1 nanometroj. La iksoradioj estis malkovritaj en 1895 de la germana fizikisto Wilhelm Conrad Röntgen. Li dokumentis ĝiajn propraĵojn, kaj, ĉar nekonataj, donis al ili la nomon X. En diversaj lingvoj ili estas ankaŭ konataj kiel Röntgen- aŭ rentgena radiado. (eo)
  • X izpi izenarekin Wilhelm Röntgenek 1896an aurkitutako erradiazioa ezagutzen da. Erradiazio hau ikusezina da, gorputz opakoak zeharka ditzake eta argazkietako filmak inprimatu ahal ditu. X izpiak erradiazio elektromagnetikoa dira eta irrati uhinen, mikrouhinen, infragorrien, argiaren, izpi ultramoreen eta gamma izpien natura bera du. Euren artean maiztasuna baino ez da aldatzen.Gamma izpiekiko duen ezberdintasun bakarra azken hauek deskitzikatze nuklearraren ondorio direla da (nukleoi bat egoera kitzikatu batetik energia gutxiagoko beste batera pasatzen delako) X izpiak fenomeno ez nuklearretatik sortzen diren bitartean (elektroien galgatzearen eraginez). X izpien energia maila izpi ultramoreen eta gamma izpien artean kokatzen da. (eu)
  • Radaíocht sa speictream leictreamaighnéadach le ghearrthonnfhaid atá dofheicthe. D'fhionn Röntgen i 1895 iad. Cruthaítear iad i bhfeadán folúsaithe ina bhfuil dhá leictreoid (an chatóid is an anóid) agus sruth leictreon ag rith eatarthu le hardvoltas ag an am céanna. Nuair a imbhuaileann na leictreoin fhuinniúla an anóid tungstain nó platanaim a chruthaítear iad. Radaíocht threáite ianaíoch, éifeachtach chun íomhánna a fháil de thaobh istigh na colainne (gnáth-X-ghathanna, fluarascópacht, scanadh CT, xéararadaghrafaíocht) agus fíocháin ghalraithe a mhilleadh i radaiteiripe. (ga)
  • Les rayons X sont une forme de rayonnement électromagnétique à haute fréquence constitué de photons dont l'énergie va d'une centaine d'eV (électron-volt), à plusieurs MeV. Ce rayonnement a été découverts en 1895 par le physicien allemand Wilhelm Röntgen, qui a reçu pour cela le premier prix Nobel de physique ; il lui donna le nom habituel de l'inconnue en mathématiques, X. Il est non naturel mais résulte du bombardement d'électrons sur une cible généralement en tungstène. La principale propriété des rayons X est de traverser la matière en étant partiellement absorbés en fonction de la densité de celle-ci et de l'énergie du rayonnement, ce qui permet d'avoir une information sur l'intérieur des objets qu'ils traversent. (fr)
  • I raggi X (o raggi Röntgen) sono quella porzione di spettro elettromagnetico con lunghezza d'onda compresa approssimativamente tra 10 nanometri (nm) e 1/1000 di nanometro (1 picometro). Raggi X con una lunghezza d'onda superiore a 0,1 nm sono chiamati raggi X molli. A lunghezze minori, sono chiamati raggi X duri. I raggi X duri si affiancano ai raggi gamma, più energetici, ma vengono distinti da essi a seconda della loro origine: i fotoni X sono prodotti da variazioni della cinetica degli elettroni, mentre quelli gamma da transizioni e decadimenti all'interno di un nucleo atomico (origine nucleare), o dall'annichilazione tra un positrone ed un elettrone. (it)
  • Röntgenstraling (vroeger, en in sommige talen nog steeds, x-straling), vernoemd naar de ontdekker ervan, Wilhelm Röntgen, is elektromagnetische straling, in het elektromagnetisch spectrum liggend tussen ultraviolet licht en gammastraling. De golflengtebegrenzing is enigszins willekeurig. Men spreekt van röntgenstraling als de golflengte van de straling tussen ongeveer 1 pm (picometer) en 10 nm (nanometer) ligt. Deze band correspondeert met een energie van ongeveer 124 eV (elektronvolt) tot 1240 keV. Behalve de straling met voornoemde golflengtes, benoemt men op het spectrum ook wel de zogeheten zachte röntgenstraling, met een golflengte tussen de 10 en 100 nm. (nl)
  • A radiação X (composta por raios X) é uma forma de radiação eletromagnética, de natureza semelhante à luz. A maioria dos raios X possuem comprimentos de onda entre 0,01 a 10 nanómetros, correspondendo a frequências na faixa de 30 petahertz a 30 exahertz (3×1016 Hz a 3×1019 Hz) e energias entre 100 eV até 100 keV. Os comprimentos de onda dos raios X são menores do que os raios ultravioleta (UV) e tipicamente maiores do que a dos raios gama. Os raios X foram descobertos em 8 de novembro de 1895 pelo físico alemão Wilhelm Conrad Röntgen. (pt)
  • Рентге́нівське випромі́нювання, пулюївське випромінювання або Х-промені (англ. X-ray emission, roentgen radiation, нім. Röntgenstrahlung f) — короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 10 нм до 0.01 нм. В електромагнітному спектрі діапазон частот рентгенівського випромінювання лежить між ультрафіолетом та гамма-променями. Назва рентгенівське випромінювання походить від прізвища німецького фізика Вільгельма Конрада Рентґена. Інша назва — пулюївське випромінювання походить від імені українського фізика Івана Пулюя. (uk)
rdfs:label
  • أشعة سينية (ar)
  • Radiació X (ca)
  • Rentgenové záření (cs)
  • Röntgenstrahlung (de)
  • Ακτίνες Χ (el)
  • Ikso-radioj (eo)
  • Rayos X (es)
  • X izpi (eu)
  • Rayon X (fr)
  • X-ghathanna (ga)
  • Sinar-X (in)
  • X-ray (en)
  • X線 (ja)
  • Raggi X (it)
  • 엑스선 (ko)
  • Röntgenstraling (nl)
  • Promieniowanie rentgenowskie (pl)
  • Raios X (pt)
  • Рентгеновское излучение (ru)
  • Рентгенівське випромінювання (uk)
  • Röntgenstrålning (sv)
  • X射线 (zh)
owl:differentFrom
owl:sameAs
skos:closeMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:academicDiscipline of
is dbo:knownFor of
is dbo:medicalDiagnosis of
is dbo:product of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:diagnosis of
is dbp:field of
is dbp:focus of
is dbp:invent of
is dbp:knownFor of
is dbp:products of
is dbp:telescopeType of
is dbp:telescopeWavelength of
is dbp:tests of
is rdfs:seeAlso of
is owl:differentFrom of
is foaf:primaryTopic of