An Entity of Type: AdministrativeUnit108077292, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

The Second Ecumenical Council of the Vatican, commonly known as the Second Vatican Council, or Vatican II, addressed relations between the Catholic Church and the modern world. The Council, through the Holy See, was formally opened under the pontificate of John XXIII on 11 October 1962, and was closed under Paul VI on the Solemnity of the Immaculate Conception on 8 December 1965.

Property Value
dbo:abstract
  • المجمع الفاتيكاني الثاني هو مجمع كنسي كاثوليكي يعتبر بحسب الكنيسة الكاثوليكية المجمع المسكوني الحادي والعشرون. انعقد بدعوة من البابا يوحنا الثالث والعشرون بين عامي 1962 و1965 ، وصدر عنه جملة من المقررات والمراسيم والدساتير، مكملاً ما عجز المجمع الفاتيكاني الأول عن إنجازه بسبب سقوط روما بيد الثوار عام 1870 مما أدى لوقف أعماله آنذاك. تمخض عن المجمع إصلاحات مختلفة في جسم الكنيسة كان أبرزها التخلي عن استعمال اللاتينية في الصلاة وإبدالها باللغات المحلية، والإقرار بالحركة المسكونية وغيرها. (ar)
  • El Concili Vaticà II fou un concili ecumènic de l'Església Catòlica i un dels esdeveniments històrics que van marcar el segle xx. Va ser convocat pel Papa Joan XXIII, qui el va anunciar el 25 de gener de 1959. El Concili es desenvolupà en quatre períodes de sessions: * Primer, de l'11 d'octubre al 8 de desembre de 1962 * Segon, del 29 de setembre al 4 de desembre de 1963 * Tercer, del 14 de setembre al 21 de novembre de 1964 * Quart, del 14 de setembre al 8 de desembre de 1965 El primer fou presidit pel mateix papa en la tardor de 1962, però no va poder concloure aquest concili, ja que va morir un any després, (el 3 de juny de 1963). Els altres tres períodes de sessions van ser convocats i presidits pel seu successor, el papa Pau VI, fins a la clausura. La llengua oficial del concili va ser el llatí. Ha estat el concili amb més representació de tots, amb una mitjana d'assistència d'uns dos mil "pares conciliars" procedents d'arreu del món i d'una gran diversitat de llengües i ètnies. A més, hi van assistir membres d'altres confessions religioses cristianes. (ca)
  • Das Zweite Vatikanische Konzil (kurz auch II. Vatikanum bzw. II. Vaticanum oder Vatikanum II bzw. Vaticanum II), das von der römisch-katholischen Kirche als das 21. Ökumenische Konzil angesehen wird, fand vom 11. Oktober 1962 bis zum 8. Dezember 1965 statt. Es wurde von Papst Johannes XXIII. mit dem Auftrag zu pastoraler und ökumenischer „instauratio“ (Erneuerung, italienisch aggiornamento) einberufen. Der Papst wies in der lateinischen Eröffnungsansprache Gaudet Mater Ecclesia („Es freut sich die Mutter Kirche“) ausdrücklich darauf hin, dass eine gewisse Aktualisierung dogmatischer Sätze im Sinne ihrer Orientierung auf das Verständnis des gegenwärtigen Zeitalters möglich und notwendig sei. Denn das eine sei das ewige Dogma, die bleibende Wahrheit, ein anderes die Ausdrucksweise der jeweiligen Zeit. Nach dem Tod Papst Johannes’ XXIII. im Jahr 1963 wurde das Konzil durch Papst Paul VI. fortgesetzt und 1965 beendet. Es entschied zugunsten der Religionsfreiheit in der bürgerlichen Staatsordnung und für verstärkten Dialog mit Anders- oder Nichtgläubigen. Unter den Teilnehmern waren auch die späteren Päpste Johannes Paul I., Johannes Paul II. und Benedikt XVI. (de)
  • Druhý vatikánský koncil bylo shromáždění více než 2500 katolických biskupů na dosud posledním ekumenickém koncilu, které svolal papež Jan XXIII. (1958–1963) a jež zasedalo v letech 1962–1965. Cílem koncilu bylo reagovat na potřeby doby. Explicitně nedefinoval žádnou novou nauku či dogmata. Mezi nejvýraznější teologická vyjádření koncilu patří potvrzení svátostné povahy biskupského svěcení. Koncil měl výrazný vliv na proměnu liturgie v katolické církvi, která tímto koncilem započala, a výrazný posun ve způsobu, jak se katolická církev sama chápe (viz ekleziologie). (cs)
  • Η Δεύτερη Σύνοδος του Βατικανού (Λατινικά: Concilium Oecumenicum Vaticanum Secundum ή ανεπίσημα γνωστή ως Βατικανού Β΄) ασχολήθηκε με τις σχέσεις μεταξύ της Ρωμαιοκαθολικής Εκκλησίας και του σύγχρονου κόσμου. Ήταν η εικοστή πρώτη οικουμενική σύνοδος της Καθολικής Εκκλησίας και η δεύτερη που διεξάχθηκε στη Βασιλική του Αγίου Πέτρου στο Βατικανό. Η σύνοδος, μέσω της Αγίας Έδρας, επίσημα άνοιξε υπό το ποντιφικάτο του Πάπα Ιωάννη ΚΓ΄ στις 11 Οκτωβρίου 1962 και έκλεισε υπό τον Πάπα Παύλο ΣΤ΄ το 1965. Το πρωί της 11ης Οκτωβρίου του 1962 περίπου 2.500 καρδινάλιοι και άλλοι εκκλησιαστικοί αξιωματούχοι ακολούθησαν τον φερόμενο πάνω σε φορητό θρόνο Πάπα Ιωάννη ΚΓ' στη Βασιλική του Αγίου Πέτρου, όπου άρχισε τις εργασίες της η 21η Οικουμενική Σύνοδος της Ρωμαιοκαθολικής Εκκλησίας, η 2η του Βατικανού. Εντός του Αγίου Πέτρου, εκτός από τους καθολικούς κληρικούς, βρέθηκαν και παρατηρητές άλλων Εκκλησιών. Απουσίαζαν οι Ορθόδοξες Εκκλησίες, πλην της Ρωσικής, η οποία συμφώνησε να στείλει παρατηρητές κατόπιν διαπραγμάτευσης Μόσχας-Βατικανού. Στην εναρκτήρια ομιλία του ο Πάπας τόνισε ότι κύριο αντικείμενο της Συνόδου είναι η διαφύλαξη των παρακαταθηκών του χριστιανικού δόγματος και η ενότητα των Εκκλησιών. Η πρώτη περίοδος της Συνόδου έληξε στις 8 Δεκεμβρίου του 1962 και ο Ιωάννης ΚΓ' συμπέρανε ότι οι αντίθετες απόψεις που διατυπώθηκαν έδειξαν ότι στην Εκκλησία υπάρχει κόσμος ελευθερίας. Στο περιθώριο της Συνόδου δεν έλειψαν και οι κατ' ιδίαν διαβουλεύσεις. Στις 9 Σεπτεμβρίου του 1963, η Ιερά Σύνοδος της Εκκλησίας της Ελλάδος απέρριψε ομόφωνα την αποστολή παρατηρητών στην Οικουμενική Σύνοδο του Βατικανού. Επιπλέον, η Ιερά Σύνοδος ζήτησε από την ελληνική κυβέρνηση ματαίωση της Πανορθοδόξου Συνόδου της Ρόδου, που συγκάλεσε ο Οικουμενικός Πατριάρχης Αθηναγόρας, με κύριο θέμα την αποστολή παρατηρητών στο Βατικανό. (el)
  • La Dua Vatikana Koncilio estis la 21-a ekumena koncilio de la katolika eklezio (1963-1965) kaj unu el la plej gravaj. (eo)
  • Vatikanoko II. Kontzilio Ekumenikoa Eliza Katoliko Erromatarraren elizbatzar multzoa izan zen, Eliza eguneratzeko asmoz Vatikano Hirian egindakoa. Joan XXIII.a Aita Santuak deitu zuen 1962an, baina handik urte betera hil zenez, bere ondorengo Paulo VI.ak gidatu zuen 1965ean amaitu zen arte. Guztira lau batzar multzo egin ziren, 1962tik 1965era udazkenero. Elizaren historiako elizbatzarrik handiena izan zen, mundu guztiko herrialde eta kultura gehienetako ordezkariak batu baitziren bertan. Gainera, Eliza Katolikotik kanpoko beste talde kristauek ere beraien begiraleak bidali zituzten. Eliza Katolikoak XX. mendean izandako gertaera nagusitzat jotzen da, mundu modernora irekitzean baitatza. Oinarrizko hainbat gai eztabaidatu ziren, hau da, ospakizun liturgikoak, Elizak zein motako harreman izan behar zuen beste eliza kristauekin eta beste erlijioekin, gizartean izan behar zuen presentzia. Berariazko arazo teologikoak ere eztabaidatu ziren, hala nola, erlijio askatasuna eta agerkundea. Vatikanoko II. elizbatzarreko emaitzak ElizbatzarreAktetan jasoak daude. Hala ere, erabaki ziren dokumentu nagusiak lau elizbatzar-konstituzioetan jasoak daude: * Sacrosanctum Concilium (Elizbatzar sakratua, liturgiaz) - 1963ko abenduaren 4an aldarrikatua * Lumen Gentium (Jendeen Argia, Elizaz) - 1964ko azaroaren 21ean * Dei Verbum (Jainkoaren Hitza, agerkundeaz) - 1965eko azaroaren 18an * Gaudium et Spes (Pozak eta Itxaropenak, Eliza eta mundu modernoaren harremanaz) - 1965eko abenduaren 7an (eu)
  • El Concilio Vaticano II fue un concilio ecuménico de la Iglesia católica convocado por el papa Juan XXIII, quien lo anunció el 25 de enero de 1959. Fue uno de los eventos históricos que marcaron el siglo XX. El Concilio constó de cuatro sesiones: la primera de ellas fue presidida por el mismo papa en el otoño de 1962. Él no pudo concluir este Concilio, ya que falleció un año después (el 3 de junio de 1963). Las otras tres etapas fueron convocadas y presididas por su sucesor, el papa Pablo VI, hasta su clausura el 8 de diciembre de 1965. La lengua oficial del Concilio fue el latín. Comparativamente, fue el Concilio que contó con mayor y más diversa representación de lenguas y etnias, con una media de asistencia de unos dos mil padres conciliares procedentes de todas las partes del mundo. Asistieron, además, miembros de otras confesiones religiosas cristianas. (es)
  • Le IIe concile œcuménique du Vatican, plus couramment appelé concile Vatican II, est le XXIe concile œcuménique de l'Église catholique. Il est ouvert le 11 octobre 1962 par le pape Jean XXIII et se termine le 8 décembre 1965 sous le pontificat de Paul VI. On le considère généralement comme l'événement le plus marquant de l'histoire de l'Église catholique au XXe siècle, symbolisant son ouverture au monde moderne et à la culture contemporaine, prenant en compte les progrès technologiques, l'émancipation des peuples et la sécularisation croissante. Des réponses sont cherchées dans un retour aux racines du christianisme : la Bible (sur la base de nouvelles recherches bibliques), la patristique et la longue tradition de l’Église par-delà les positions souvent sclérosées héritées de la Contre-Réforme. Il met également en valeur l’originalité des Églises locales et la diversité des cultures que le monolithisme romain avait fait perdre de vue. On a pu décrire le concile comme une réaction contre « l’immobilisme myope » et la « prépondérance des préoccupations juridiques sur l’inspiration évangélique » qui avaient de plus en plus caractérisé le catholicisme depuis le concile de Trente (1545-1563). Le concile connut un déroulement inattendu : le programme préétabli par des cardinaux de la curie romaine, avec des textes quasi prêts à être votés, est rejeté et les pères conciliaires prennent alors leur ordre du jour en main. On débat notamment de la liturgie, du rapport que l'Église catholique doit entretenir avec les autres confessions chrétiennes, avec les autres religions, et avec la société en général, mais aussi de thèmes plus spécifiquement théologiques, comme la liberté religieuse et la Révélation. (fr)
  • Chuir an Dara Comhairle Vatacánach (Laidin: Concilium Oecumenicum Vaticanum Secundum), fóram faoi chaidreamh idir an Eaglais Chaitliceach Rómhánach agus an saol comhaimseartha. Ba í an t-aonú comhairle agus fiche agus comhairle éacúiméineach is déanaí an Eaglais Chaitliceach Rómhánach agus an dara ceann i mBaisleac Pheadair sa an Vatacáin. (ga)
  • Konsili Oikumenis Vatikan Kedua (1962-1965) atau secara singkat disebut Konsili Vatikan II atau Vatikan II , adalah sebuah konsili oikumenis ke-21 dari Gereja Katolik Roma yang dibuka oleh Paus Yohanes XXIII pada 11 Oktober 1962 dan ditutup oleh Paus Paulus VI pada 8 Desember 1965. Pembukaan Konsili ini dihadiri oleh hingga 2540 orang uskup Gereja Katolik Roma sedunia (atau juga disebut para Bapa Konsili), 29 pengamat dari 17 Gereja lain, dan para undangan yang bukan Katolik. Selama masa Konsili ini, diadakan empat periode sidang di mana jumlah Uskup yang hadir lebih banyak dan berasal dari lebih banyak negara daripada konsili-konsili sebelumnya. Jumlah dokumen yang dihasilkannya pun lebih banyak dan dampak pengaruhnya atas kehidupan Gereja Katolik lebih besar dari peristiwa manapun sesudah zaman reformasi pada abad XVI. (in)
  • 第2バチカン公会議(だい2バチカンこうかいぎ、ラテン語: Concilium Vaticanum Secundum、1962年-1965年)は、ローマ教皇ヨハネ23世のもとで開かれ、後を継いだパウロ6世によって遂行されたカトリック教会の公会議である。 この会議では、公会議史上初めて世界五大陸から投票権を持つ参加者 (公会議教父) が集まり、まさに普遍公会議というにふさわしいものとなった。教会の現代化()をテーマに多くの議論がなされ、以後の教会の刷新の原動力となるなど、第2バチカン公会議は20世紀のカトリック教会において最も重要な出来事であり、現代に至るまで大きな影響力をもっている。 (ja)
  • Il Concilio Ecumenico Vaticano II, abbreviato come Vaticano II, è stato il ventunesimo e il più recente concilio ecumenico della Chiesa cattolica. La sua convocazione fu annunciata da papa Giovanni XXIII il 25 gennaio 1959 presso la sala capitolare del Monastero di San Paolo di Roma al termine della settimana di preghiera per l'unità dei cristiani. I lavori conciliari ebbero luogo nel corso di quattro sessioni, la cui lingua ufficiale fu il latino. Nella storia ecclesiastica, fu il concilio che in assoluto diede rappresentanza alla maggior varietà di lingue ed etnie. All'evento furono invitati ad assistere anche alcuni esponenti delle altre confessioni cristiane. La prima sessione iniziò nell'ottobre 1962 e si interruppe a seguito della morte del Pontefice il 3 giugno dell'anno seguente. Le altre tre sessioni furono convocate e presiedute dal suo successore Paolo VI, fino al termine dei lavori l'8 dicembre 1965, solennità dell'Immacolata Concezione. I vescovi cattolici discussero gli argomenti riguardanti la vita della Chiesa e la sua apertura alle istanze nel mondo moderno e contemporaneo. Il Vaticano promulgò quattro Costituzioni, tre Dichiarazioni e nove Decreti. L'importanza del Concilio Vaticano II è stata paragonata a quella del Concilio di Trento, ed il suo ruolo nel XX secolo e nel futuro della Chiesa è ancora oggetto di dibattito storico e dottrinale. Per questo come il Concilio di Trento è stato il concilio della Controriforma (o "prima riforma cattolica"), il Concilio Vaticano II è stato chiamato il concilio della "seconda riforma cattolica". (it)
  • 제2차 바티칸 공의회(라틴어: Concilium Vaticanum Secundum)는 1962년부터 1965년까지 열린 로마 가톨릭교회의 공의회이다. 로마 가톨릭교회가 장차 앞으로 나아갈 길을 타진한 교회의 현대적 개혁이 이 공의회의 목적이었다. 현재 기독교 역사상 가장 최근에 이루어진 공의회이다. (ko)
  • The Second Ecumenical Council of the Vatican, commonly known as the Second Vatican Council, or Vatican II, addressed relations between the Catholic Church and the modern world. The Council, through the Holy See, was formally opened under the pontificate of John XXIII on 11 October 1962, and was closed under Paul VI on the Solemnity of the Immaculate Conception on 8 December 1965. Several changes resulted from the Council, including the renewal of consecrated life with a revised charism, ecumenical efforts with other Christian denominations, interfaith dialogue with other religions, and the universal call to holiness, which according to Paul VI was "the most characteristic and ultimate purpose of the teachings of the Council". According to former Benedict XVI, the most important and essential message of the council was "the Paschal Mystery as the center of what it is to be Christian and therefore of the Christian life, the Christian year, the Christian seasons". Other changes that followed the council included the widespread use of vernacular languages in the Mass instead of Latin, the allowance of communion under both kinds for the laity, the subtle disuse of ornate clerical regalia, the revision of Eucharistic (liturgical) prayers, the abbreviation of the liturgical calendar, the ability to celebrate the Mass versus populum (with the officiant facing the congregation), as well as ad orientem (facing the "East" and the Crucifix), and modern aesthetic changes encompassing contemporary Catholic liturgical music and artwork. With many of these changes resonating with the perspectives of other Christian denominations who sent observers to the Second Vatican Council, it was an ecumenical "milestone for Catholics, Protestants, [and] the Orthodox". These changes, while praised by many faithful Catholics, remain divisive among those identifying as traditionalist Catholics. Of those who took part in the Council's opening session, four have become popes: Cardinal Giovanni Battista Montini, who on succeeding John XXIII took the name Paul VI; Bishop Albino Luciani, the future John Paul I; Bishop Karol Wojtyła, who became John Paul II; and Father Joseph Ratzinger, present as a theological consultant, who became Benedict XVI. In the 1950s, theological and biblical studies in the Catholic Church had begun to sway away from Neo-Scholasticism and biblical literalism, which a reaction to Catholic modernism had enforced since the First Vatican Council. This shift could be seen in theologians such as Karl Rahner and John Courtney Murray, who, following John XXIII's call for aggiornamento, looked to integrate modern human experience with church principles based on Jesus Christ, as well as in others such as Yves Congar, Henri de Lubac, and Joseph Ratzinger who looked to an accurate understanding of scripture and the early Church Fathers as a source of renewal (ressourcement). At the same time, the world's bishops faced challenges driven by political, social, economic, and technological change. Some of these bishops sought new ways of addressing those challenges. The First Vatican council had been held nearly a century before, but had been cut short in 1870 when the Italian Army entered the city of Rome at the end of Italian unification. As a result, only deliberations on the role of the papacy and the congruent relationship of faith and reason were completed, with the role of the bishops and laity in the Church left unaddressed. John XXIII gave notice of his intention to convene the council on 25 January 1959, less than three months after his election in October 1958. This sudden announcement, which caught the Curia by surprise, caused little initial official comment from Church insiders. Reaction to the announcement was widespread and largely positive from both religious and secular leaders outside the Catholic Church, and the council was formally summoned by the apostolic constitution Humanae Salutis on 25 December 1961. In various discussions before the council convened, John XXIII said that it was time to "open the windows [of the Church] and let in some fresh air". He invited other Christians outside the Catholic Church to send observers to the Council. Acceptances came from both the Eastern Orthodox Church and Protestant denominations as internal observers, but these observers did not cast votes in the approbation of the conciliar documents. (en)
  • Het Tweede Vaticaans Oecumenisch Concilie, ook wel bekend als Vaticanum II, werd van 11 oktober 1962 tot 8 december 1965 gehouden, en is bekend geworden als de kerkvergadering van het 'aggiornamento': het ‘bij de tijd brengen’ (=moderniseren) van de Katholieke Kerk. (nl)
  • Sobór watykański II – dwudziesty pierwszy sobór powszechny Kościoła katolickiego. Od 11 października 1962 r. do 8 grudnia 1965 r. odbyły się cztery sesje soborowe. Pierwszej przewodniczył Jan XXIII, zaś jego następca Paweł VI trzem kolejnym. Sobór został zwołany z inicjatywy Jana XXIII w celu uwspółcześnienia (aggiornamento) Kościoła katolickiego. W chwili śmierci papieża – 3 czerwca 1963 – został zawieszony. Po swoim wyborze Paweł VI zapowiedział kontynuację soboru a tydzień później wyznaczył datę rozpoczęcia drugiej sesji. Sobór zakończył się 8 grudnia 1965 r. uroczystym publicznym posiedzeniem na placu przed Bazyliką św. Piotra, mszą świętą celebrowaną przez Pawła VI, orędziem Papieża i ojców Soboru oraz odczytaniem papieskiego breve In Spiritu Sancto. W obradach Soboru uczestniczyło 3058 ojców soborowych, tzn. 108 kardynałów, 5 patriarchów, 9 prymasów, 543 arcybiskupów, 2171 biskupów, 12 opatów udzielnych, 16 prałatów udzielnych, 65 prefektów apostolskich, 129 wyższych przełożonych zakonnych. Wspomagało ich ponad 450 ekspertów. Przysłuchiwało im się ponad 50 audytorów i 106 obserwatorów delegowanych przez 28 wspólnot niekatolickich. Ponadto w Soborowym Biurze Prasowym pracowali dziennikarze przygotowujący codzienne oficjalne sprawozdania. W czasie obrad pracowali dyżurni (assignatores locorum) - młodzi księża studiujący w Rzymie, którzy doręczali dokumentację ojcom soborowym, zakrystianie, technicy, lekarze i sanitariusze, kucharze i kelnerzy przygotowujący posiłki oraz funkcjonariusze straży watykańskiej. Z Europy uczestniczyło 1060 ojców soborowych, z Ameryki Północnej 416, z Ameryki Środkowej 89, z Ameryki Południowej 531, z Azji 408, Z Afryki 381, z Australii 74. W czasie Soboru odbyło się 168 posiedzeń plenarnych, 10 posiedzeń publicznych, 147 przemówień, zwanych relacjami, w których omawiano treść projektów uchwał soborowych, 2212 przemówień dyskusyjnych, zwanych interwencjami, 4361 interwencji pisemnych, 538 głosowań. Podczas trwania Soboru Paweł VI nawiązał bliskie stosunki z patriarchą Konstantynopola Atenagorasem. 5 grudnia 1965 miały zostać odwołane ekskomuniki, którymi w 1054 roku obłożyli się nawzajem dostojnicy Kościoła rzymskiego i prawosławni. (pl)
  • O Concílio Vaticano II (CVII), XXI Concílio Ecumênico da Igreja Católica, foi convocado no dia 25 de Dezembro de 1961, através da bula papal "Humanae salutis", pelo Papa João XXIII. Este mesmo Papa inaugurou-o, a ritmo extraordinário, no dia 11 de outubro de 1962. O Concílio, realizado em 4 sessões, só terminou no dia 8 de dezembro de 1965, já sob o papado de Paulo VI. Nestas quatro sessões, mais de 2 000 Prelados convocados de todo o planeta discutiram e regulamentaram vários temas da Igreja Católica. As suas decisões estão expressas nas 4 constituições, 9 decretos e 3 declarações elaboradas e aprovadas pelo Concílio. Apesar da sua boa intenção em tentar atualizar a Igreja, os resultados deste Concílio, para alguns estudiosos, ainda não foram totalmente entendidos nos dias de hoje, enfrentando por isso vários problemas que perduram. Para muitos estudiosos, é esperado que os jovens teólogos dessa época, que participaram do Concílio, salvaguardem a sua natureza; depois de João XXIII, todos os Papas que o sucederam até Bento XVI, inclusive, participaram do Concílio ou como Padres conciliares (ou prelados) ou como consultores teológicos (ou peritos). Em 1995, o Papa João Paulo II classificou o Concílio Vaticano II como "um momento de reflexão global da Igreja sobre si mesma e sobre as suas relações com o mundo". Ele acrescentou também que esta "reflexão global" impelia a Igreja "a uma fidelidade cada vez maior ao seu Senhor. Mas o impulso vinha também das grandes mudanças do mundo contemporâneo, que, como “sinais dos tempos”, exigiam ser decifradas à luz da Palavra de Deus". No ano 2000, João Paulo II disse ainda que: "o Concílio Vaticano II constituiu uma dádiva do Espírito à sua Igreja. É por este motivo que permanece como um evento fundamental não só para compreender a história da Igreja no fim do século mas também, e sobretudo, para verificar a presença permanente do Ressuscitado ao lado da sua Esposa no meio das vicissitudes do mundo. Mediante a Assembleia conciliar, [...] pôde-se constatar que o património de dois mil anos de fé se conservou na sua originalidade autêntica". Todos os concílios católicos são nomeados segundo o local onde se deu o concílio episcopal. A numeração indica a quantidade de concílios que se deram em tal localidade. Vaticano II portanto, indica que o concílio ocorreu na cidade-Estado do Vaticano, e o número dois indica que foi o segundo concílio realizado nesta localidade. Os concílios, que são reuniões de dignidades eclesiásticas e de teólogos, são um esforço comum da Igreja, ou parte da Igreja, para a sua própria preservação e defesa, ou guarda e clareza da Fé e da doutrina. No caso do Concílio Vaticano II, a necessidade de defesa se fez de modo universal, porque as situações contemporâneas de proporções globais abalaram a Igreja. Isto fez com que a autoridade universal da Igreja, na pessoa do Papa, se encontrasse persuadida a convocar um concílio universal ou ecumênico. A força do Concílio não reside nos bispos ou em outros eclesiásticos, mas sim no Papa, como pastor universal que declara algo como sendo próprio das Verdades reveladas (e, por isso, implica a obediência dos católicos). Fora disso, o Concílio tem apenas poder sinodal. Porém, quando o concílio está em comunhão com o Papa, e se o Papa falasse solenemente (ex cathedra) de matérias relacionadas com a fé e a moral, o episcopado plenamente reunido torna-se também infalível. (pt)
  • Andra Vatikankonciliet, informellt ibland Vatikan II, var ett koncilium i Katolska kyrkan som hölls i fyra sessioner mellan 1962 och 1965. Konciliet sammankallades av påven Johannes XXIII 1959, och avslutades av hans efterträdare Paulus VI. Andra Vatikankonciliet var 1900-talets viktigaste kyrkohistoriska händelse. Bland de påtagligaste resultaten av Andra vatikankoncilitet finns övergången till att fira mässa helt på folkspråk och ett uppmjukat förhållande till andra världsreligioner. Konciliet påbjöd också en översyn av kyrkans liturgi. Konciliet syftade, med Johannes XXIII:s ord, till aggiornamento vilket är italienska för "uppdatering" och syftade på en öppning mot det moderna samhället, en anpassning till nutiden. Ett annat viktigt begrepp för konciliet var det franska ressourcement, nyteologins slagord om återvändande till källorna. Uppdateringen skulle ske genom detta ösande ur trons källor. Efter konciliet gick utvecklingen inom Katolska kyrkan snabbt, och inte utan konflikter. Konciliet inspirerade å ena sidan till befrielseteologin och andra radikala rörelser, och fick å andra sidan de som motsatte sig förändringarna att samla sig i konservativa och ibland schismatiska grupperingar såsom SSPX. (sv)
  • Второй Ватиканский собор — XXI Вселенский Собор Католической церкви, проходивший с 11 октября 1962 года по 8 декабря 1965 года. Созванный по инициативе папы Иоанна XXIII, собор закрылся уже при папе Павле VI. На соборе был принят ряд важных документов, относящихся к церковной жизни — 4 конституции, 9 декретов и 3 декларации. Открывая собор, Иоанн XXIII заявил, что целью Собора является обновление Церкви и её разумная реорганизация, чтобы Церковь могла продемонстрировать своё понимание развития мира и подключилась к этому процессу. Папа высказал пожелание, чтобы результатом этого Собора стала открытая миру Церковь. Задачей Собора было не отвергать и осуждать реалии современного мира, а провести давно назревшие реформы. Принятые на соборе преобразования вызвали отторжение наиболее консервативной части католического сообщества, часть которого оказалась в фактическом расколе с Церковью (Священническое братство святого Пия Х), часть поддерживает движение за сохранение дореформенного обряда в рамках Церкви (Una Voce). (ru)
  • II Ватика́нський Собо́р (лат. Concilium Oecumenicum Vaticanum Secundum) — XXI Вселенський собор Католицької церкви, відкритий з ініціативи папи Івана XXIII у 1962 році тривав до 1965 року (за цей час було обрано нового папу, Собор закрився вже за папи Павла VI). На Соборі було ухвалено низку важливих документів, що стосуються церковного життя — 4 конституції, 9 декретів і 3 декларації. Для католиків найпомітнішими наслідками Собору стали зміни в літургічній практиці Церкви, зокрема, впровадження богослужіння національними мовами разом із латинською мовою та нова, відкритіша, позиція у стосунках із некатоликами. УГКЦ на Соборі представляв патріарх Йосиф Сліпий. Відкриваючи собор 11 жовтня 1962 року, Іван XXIII заявив, що метою Собору є оновлення Церкви та її розумна реорганізація, аби Церква могла продемонструвати своє розуміння розвитку світу і приєдналася до цього процесу. Папа висловив побажання, щоб результатом цього Собору стала відкрита світові Церква. Завданням Собору було не відкидати та засуджувати реалії сучасного світу, а провести реформи, які давно назріли. (uk)
  • 梵蒂岡第二屆大公會議(拉丁語:Concilium Œcumenicum Vaticanum Secundum),簡稱梵二大公會議、梵二會議、梵二,又稱紐曼會議,是天主教會第21次大公會議,也是距今最近召開的一次大公會議,於1962年10月11日由教宗若望二十三世召開,1965年9月14日由次任教宗保祿六世結束。 梵蒂岡第二屆大公會議是天主教會歷史上第21次大公会议。起初,人們以為它是第一次梵蒂岡大公會議的續會,但後来羅馬教廷作出了澄清了:它將是另一次新的大公會議,取名“梵蒂岡第二屆大公會議”。 在1959年6月29日所颁布的《忝登伯鐸寶座》通谕中,教宗若望二十三世指出此次大公會議的目標將會是:「發揚聖道、整頓教化、革新纪律」。本次會議最其重要的結果,即是認同被傳教國之傳統可以與天主教、新教相容,且可以互相援引,令使爭議三百多年的中國禮儀之爭畫下句點,並且將所謂的《利瑪竇規矩》予以尊重。 (zh)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 28134 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 84152 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1022893961 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:acceptedBy
dbp:attendance
  • up to 2,625 (en)
dbp:caption
dbp:convokedBy
dbp:councilDate
  • 1965-12-08 (xsd:date)
  • --10-11
dbp:councilName
  • Ecumenical Council (en)
  • The Second Vatican (en)
dbp:documents
  • (en)
  • * (en)
  • Four constitutions: * (en)
  • Nine decrees: * (en)
  • Three declarations: * (en)
dbp:imagewidth
  • 220 (xsd:integer)
dbp:presidedBy
dbp:previous
dbp:source
  • John O'Malley, What Happened at Vatican II? . (en)
dbp:text
  • For the new churches it recommended adaptation to local cultures, including philosophical and theological adaptation. It also recommended that Catholic missionaries seek ways of cooperating with missionaries of other faiths and of fostering harmonious relations with them. It asserted that art from every race and country be given scope in the liturgy of the church. More generally, it made clear that the church was sympathetic to the way of life of different peoples and races and was ready to appropriate aspects of different cultural traditions. Though obvious-sounding, these provisions were portentous. Where would they lead? (en)
dbp:topics
  • Complete unfinished task of Vatican I and ecumenical outreach to address needs of modern world (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
schema:sameAs
rdf:type
rdfs:comment
  • المجمع الفاتيكاني الثاني هو مجمع كنسي كاثوليكي يعتبر بحسب الكنيسة الكاثوليكية المجمع المسكوني الحادي والعشرون. انعقد بدعوة من البابا يوحنا الثالث والعشرون بين عامي 1962 و1965 ، وصدر عنه جملة من المقررات والمراسيم والدساتير، مكملاً ما عجز المجمع الفاتيكاني الأول عن إنجازه بسبب سقوط روما بيد الثوار عام 1870 مما أدى لوقف أعماله آنذاك. تمخض عن المجمع إصلاحات مختلفة في جسم الكنيسة كان أبرزها التخلي عن استعمال اللاتينية في الصلاة وإبدالها باللغات المحلية، والإقرار بالحركة المسكونية وغيرها. (ar)
  • Druhý vatikánský koncil bylo shromáždění více než 2500 katolických biskupů na dosud posledním ekumenickém koncilu, které svolal papež Jan XXIII. (1958–1963) a jež zasedalo v letech 1962–1965. Cílem koncilu bylo reagovat na potřeby doby. Explicitně nedefinoval žádnou novou nauku či dogmata. Mezi nejvýraznější teologická vyjádření koncilu patří potvrzení svátostné povahy biskupského svěcení. Koncil měl výrazný vliv na proměnu liturgie v katolické církvi, která tímto koncilem započala, a výrazný posun ve způsobu, jak se katolická církev sama chápe (viz ekleziologie). (cs)
  • La Dua Vatikana Koncilio estis la 21-a ekumena koncilio de la katolika eklezio (1963-1965) kaj unu el la plej gravaj. (eo)
  • Chuir an Dara Comhairle Vatacánach (Laidin: Concilium Oecumenicum Vaticanum Secundum), fóram faoi chaidreamh idir an Eaglais Chaitliceach Rómhánach agus an saol comhaimseartha. Ba í an t-aonú comhairle agus fiche agus comhairle éacúiméineach is déanaí an Eaglais Chaitliceach Rómhánach agus an dara ceann i mBaisleac Pheadair sa an Vatacáin. (ga)
  • 第2バチカン公会議(だい2バチカンこうかいぎ、ラテン語: Concilium Vaticanum Secundum、1962年-1965年)は、ローマ教皇ヨハネ23世のもとで開かれ、後を継いだパウロ6世によって遂行されたカトリック教会の公会議である。 この会議では、公会議史上初めて世界五大陸から投票権を持つ参加者 (公会議教父) が集まり、まさに普遍公会議というにふさわしいものとなった。教会の現代化()をテーマに多くの議論がなされ、以後の教会の刷新の原動力となるなど、第2バチカン公会議は20世紀のカトリック教会において最も重要な出来事であり、現代に至るまで大きな影響力をもっている。 (ja)
  • 제2차 바티칸 공의회(라틴어: Concilium Vaticanum Secundum)는 1962년부터 1965년까지 열린 로마 가톨릭교회의 공의회이다. 로마 가톨릭교회가 장차 앞으로 나아갈 길을 타진한 교회의 현대적 개혁이 이 공의회의 목적이었다. 현재 기독교 역사상 가장 최근에 이루어진 공의회이다. (ko)
  • Het Tweede Vaticaans Oecumenisch Concilie, ook wel bekend als Vaticanum II, werd van 11 oktober 1962 tot 8 december 1965 gehouden, en is bekend geworden als de kerkvergadering van het 'aggiornamento': het ‘bij de tijd brengen’ (=moderniseren) van de Katholieke Kerk. (nl)
  • 梵蒂岡第二屆大公會議(拉丁語:Concilium Œcumenicum Vaticanum Secundum),簡稱梵二大公會議、梵二會議、梵二,又稱紐曼會議,是天主教會第21次大公會議,也是距今最近召開的一次大公會議,於1962年10月11日由教宗若望二十三世召開,1965年9月14日由次任教宗保祿六世結束。 梵蒂岡第二屆大公會議是天主教會歷史上第21次大公会议。起初,人們以為它是第一次梵蒂岡大公會議的續會,但後来羅馬教廷作出了澄清了:它將是另一次新的大公會議,取名“梵蒂岡第二屆大公會議”。 在1959年6月29日所颁布的《忝登伯鐸寶座》通谕中,教宗若望二十三世指出此次大公會議的目標將會是:「發揚聖道、整頓教化、革新纪律」。本次會議最其重要的結果,即是認同被傳教國之傳統可以與天主教、新教相容,且可以互相援引,令使爭議三百多年的中國禮儀之爭畫下句點,並且將所謂的《利瑪竇規矩》予以尊重。 (zh)
  • El Concili Vaticà II fou un concili ecumènic de l'Església Catòlica i un dels esdeveniments històrics que van marcar el segle xx. Va ser convocat pel Papa Joan XXIII, qui el va anunciar el 25 de gener de 1959. El Concili es desenvolupà en quatre períodes de sessions: * Primer, de l'11 d'octubre al 8 de desembre de 1962 * Segon, del 29 de setembre al 4 de desembre de 1963 * Tercer, del 14 de setembre al 21 de novembre de 1964 * Quart, del 14 de setembre al 8 de desembre de 1965 (ca)
  • Η Δεύτερη Σύνοδος του Βατικανού (Λατινικά: Concilium Oecumenicum Vaticanum Secundum ή ανεπίσημα γνωστή ως Βατικανού Β΄) ασχολήθηκε με τις σχέσεις μεταξύ της Ρωμαιοκαθολικής Εκκλησίας και του σύγχρονου κόσμου. Ήταν η εικοστή πρώτη οικουμενική σύνοδος της Καθολικής Εκκλησίας και η δεύτερη που διεξάχθηκε στη Βασιλική του Αγίου Πέτρου στο Βατικανό. Η σύνοδος, μέσω της Αγίας Έδρας, επίσημα άνοιξε υπό το ποντιφικάτο του Πάπα Ιωάννη ΚΓ΄ στις 11 Οκτωβρίου 1962 και έκλεισε υπό τον Πάπα Παύλο ΣΤ΄ το 1965. (el)
  • Das Zweite Vatikanische Konzil (kurz auch II. Vatikanum bzw. II. Vaticanum oder Vatikanum II bzw. Vaticanum II), das von der römisch-katholischen Kirche als das 21. Ökumenische Konzil angesehen wird, fand vom 11. Oktober 1962 bis zum 8. Dezember 1965 statt. Es wurde von Papst Johannes XXIII. mit dem Auftrag zu pastoraler und ökumenischer „instauratio“ (Erneuerung, italienisch aggiornamento) einberufen. Unter den Teilnehmern waren auch die späteren Päpste Johannes Paul I., Johannes Paul II. und Benedikt XVI. (de)
  • El Concilio Vaticano II fue un concilio ecuménico de la Iglesia católica convocado por el papa Juan XXIII, quien lo anunció el 25 de enero de 1959. Fue uno de los eventos históricos que marcaron el siglo XX. El Concilio constó de cuatro sesiones: la primera de ellas fue presidida por el mismo papa en el otoño de 1962. Él no pudo concluir este Concilio, ya que falleció un año después (el 3 de junio de 1963). Las otras tres etapas fueron convocadas y presididas por su sucesor, el papa Pablo VI, hasta su clausura el 8 de diciembre de 1965. La lengua oficial del Concilio fue el latín. (es)
  • Vatikanoko II. Kontzilio Ekumenikoa Eliza Katoliko Erromatarraren elizbatzar multzoa izan zen, Eliza eguneratzeko asmoz Vatikano Hirian egindakoa. Joan XXIII.a Aita Santuak deitu zuen 1962an, baina handik urte betera hil zenez, bere ondorengo Paulo VI.ak gidatu zuen 1965ean amaitu zen arte. Guztira lau batzar multzo egin ziren, 1962tik 1965era udazkenero. Elizaren historiako elizbatzarrik handiena izan zen, mundu guztiko herrialde eta kultura gehienetako ordezkariak batu baitziren bertan. Gainera, Eliza Katolikotik kanpoko beste talde kristauek ere beraien begiraleak bidali zituzten. (eu)
  • Le IIe concile œcuménique du Vatican, plus couramment appelé concile Vatican II, est le XXIe concile œcuménique de l'Église catholique. Il est ouvert le 11 octobre 1962 par le pape Jean XXIII et se termine le 8 décembre 1965 sous le pontificat de Paul VI. (fr)
  • The Second Ecumenical Council of the Vatican, commonly known as the Second Vatican Council, or Vatican II, addressed relations between the Catholic Church and the modern world. The Council, through the Holy See, was formally opened under the pontificate of John XXIII on 11 October 1962, and was closed under Paul VI on the Solemnity of the Immaculate Conception on 8 December 1965. (en)
  • Konsili Oikumenis Vatikan Kedua (1962-1965) atau secara singkat disebut Konsili Vatikan II atau Vatikan II , adalah sebuah konsili oikumenis ke-21 dari Gereja Katolik Roma yang dibuka oleh Paus Yohanes XXIII pada 11 Oktober 1962 dan ditutup oleh Paus Paulus VI pada 8 Desember 1965. Pembukaan Konsili ini dihadiri oleh hingga 2540 orang uskup Gereja Katolik Roma sedunia (atau juga disebut para Bapa Konsili), 29 pengamat dari 17 Gereja lain, dan para undangan yang bukan Katolik. (in)
  • Il Concilio Ecumenico Vaticano II, abbreviato come Vaticano II, è stato il ventunesimo e il più recente concilio ecumenico della Chiesa cattolica. La sua convocazione fu annunciata da papa Giovanni XXIII il 25 gennaio 1959 presso la sala capitolare del Monastero di San Paolo di Roma al termine della settimana di preghiera per l'unità dei cristiani. I lavori conciliari ebbero luogo nel corso di quattro sessioni, la cui lingua ufficiale fu il latino. Nella storia ecclesiastica, fu il concilio che in assoluto diede rappresentanza alla maggior varietà di lingue ed etnie. All'evento furono invitati ad assistere anche alcuni esponenti delle altre confessioni cristiane. (it)
  • Sobór watykański II – dwudziesty pierwszy sobór powszechny Kościoła katolickiego. Od 11 października 1962 r. do 8 grudnia 1965 r. odbyły się cztery sesje soborowe. Pierwszej przewodniczył Jan XXIII, zaś jego następca Paweł VI trzem kolejnym. Sobór został zwołany z inicjatywy Jana XXIII w celu uwspółcześnienia (aggiornamento) Kościoła katolickiego. W chwili śmierci papieża – 3 czerwca 1963 – został zawieszony. Po swoim wyborze Paweł VI zapowiedział kontynuację soboru a tydzień później wyznaczył datę rozpoczęcia drugiej sesji. (pl)
  • O Concílio Vaticano II (CVII), XXI Concílio Ecumênico da Igreja Católica, foi convocado no dia 25 de Dezembro de 1961, através da bula papal "Humanae salutis", pelo Papa João XXIII. Este mesmo Papa inaugurou-o, a ritmo extraordinário, no dia 11 de outubro de 1962. O Concílio, realizado em 4 sessões, só terminou no dia 8 de dezembro de 1965, já sob o papado de Paulo VI. (pt)
  • Andra Vatikankonciliet, informellt ibland Vatikan II, var ett koncilium i Katolska kyrkan som hölls i fyra sessioner mellan 1962 och 1965. Konciliet sammankallades av påven Johannes XXIII 1959, och avslutades av hans efterträdare Paulus VI. Andra Vatikankonciliet var 1900-talets viktigaste kyrkohistoriska händelse. Bland de påtagligaste resultaten av Andra vatikankoncilitet finns övergången till att fira mässa helt på folkspråk och ett uppmjukat förhållande till andra världsreligioner. Konciliet påbjöd också en översyn av kyrkans liturgi. (sv)
  • II Ватика́нський Собо́р (лат. Concilium Oecumenicum Vaticanum Secundum) — XXI Вселенський собор Католицької церкви, відкритий з ініціативи папи Івана XXIII у 1962 році тривав до 1965 року (за цей час було обрано нового папу, Собор закрився вже за папи Павла VI). На Соборі було ухвалено низку важливих документів, що стосуються церковного життя — 4 конституції, 9 декретів і 3 декларації. (uk)
  • Второй Ватиканский собор — XXI Вселенский Собор Католической церкви, проходивший с 11 октября 1962 года по 8 декабря 1965 года. Созванный по инициативе папы Иоанна XXIII, собор закрылся уже при папе Павле VI. На соборе был принят ряд важных документов, относящихся к церковной жизни — 4 конституции, 9 декретов и 3 декларации. Открывая собор, Иоанн XXIII заявил, что целью Собора является обновление Церкви и её разумная реорганизация, чтобы Церковь могла продемонстрировать своё понимание развития мира и подключилась к этому процессу. Папа высказал пожелание, чтобы результатом этого Собора стала открытая миру Церковь. Задачей Собора было не отвергать и осуждать реалии современного мира, а провести давно назревшие реформы. Принятые на соборе преобразования вызвали отторжение наиболее консервати (ru)
rdfs:label
  • Second Vatican Council (en)
  • المجمع الفاتيكاني الثاني (ar)
  • Concili Vaticà II (ca)
  • Druhý vatikánský koncil (cs)
  • Zweites Vatikanisches Konzil (de)
  • Δεύτερη Σύνοδος του Βατικανού (el)
  • Dua Vatikana koncilio (eo)
  • Vatikanoko II. kontzilioa (eu)
  • Concilio Vaticano II (es)
  • Dara Comhairle Vatacánach (ga)
  • Konsili Vatikan II (in)
  • IIe concile œcuménique du Vatican (fr)
  • Concilio Vaticano II (it)
  • 第2バチカン公会議 (ja)
  • 제2차 바티칸 공의회 (ko)
  • Sobór watykański II (pl)
  • Tweede Vaticaans Concilie (nl)
  • Concílio Vaticano II (pt)
  • Второй Ватиканский собор (ru)
  • Andra Vatikankonciliet (sv)
  • Другий Ватиканський собор (uk)
  • 梵蒂岡第二屆大公會議 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:influenced of
is dbo:mainInterest of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:councilName of
is dbp:era of
is dbp:influenced of
is dbp:next of
is dbp:otherPost of
is dbp:patronage of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License