An Entity of Type: Thing, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

The Norman Conquest (or the Conquest) was the 11th-century invasion and occupation of England by an army made up of Normans, Bretons, Flemish, and men from other French provinces, all led by the Duke of Normandy later styled William the Conqueror.

Property Value
dbo:abstract
  • الغزو النورماندي لإنجلترا (يُدعي في بريطانيا بالغزو النورماندي، أو الفتح النورماندي) هو غزو واحتلال انجلترا في القرن الحادي عشر من طرف الجيوش النورماندية والبريتونية والفلمنكية، والجنود الفرنسيين تحت قيادة دوق نورماندي، والذي لُقب لاحقًا بويليام الفاتح. جاءت مطالب ويليام بالعرش الإنجليزي جراء صلة القرابة التي تجمعه بالملك الأنجلو ساكسوني إدوارد المعترف الذي لم يخلّف أطفالًا، والذي ربما غذّى مطامح وأحلام ويليام بالعرش. توفي إدوارد في شهر يناير من عام 1066، وخلفه صهره هارولد غدوينسون. غزا الملك النرويجي هارلد الثالث شمال إنجلترا في شهر سبتمبر من عام 1066، وانتصر في معركة فلفورد، ثم تمكن جيش غدوينسون من هزيمة وقتل هارلد الثالث في معركة ستامفورد بريدج في الخامس والعشرين من شهر سبمتبر. خلال أيام، رسى ويليام على ساحل إنجلترا الجنوبي. زحف جيش هارولد جنوبًا ليواجه جيش النورمانديين، تاركًا خلفه جزءًا كبيرًا من الجيش في الشمال. واجه الجيشان بعضهما في الرابع عشر من شهر أكتوبر في معركة هيستينغز: استطاعت قوات ويليام هزيمة جيش هارولد، والذي توفي في تلك المعركة. وعلى الرغم من هزيمة خصوم ويليام الرئيسيين، لكنه واجه تمردات وثورات في الأعوام اللواحقة، ولم يستطع حماية عرشه وتأمينه كليًا حتى عام 1072. صُودرت أراضي النخبة الإنجليزية المعارضة، وهرب بعض أفراد نخبة المجتمع إلى المنفى. منح ويليام في المقابل أراضٍ لأتباعه وبنى القلاع وأشرف على الحصون العسكرية على طول البلاد، أملًا بالسيطرة على مملكته الجديدة، وكلّ ذلك منظمٌ في كتاب دومزدي الذي أمر ويليام بوضعه، وهو عبارة عن مخطوطة سُجل فيها «الإحصاء الأكبر» وشمل معظم أراضي إنجلترا وأجزاءً من ويلز، وانتهى إعداده عام 1086. يُعد البلاط الملكي والحكومة إحدى منجزات الغزو النورماندي، بالإضافة إلى تداول اللغة النورماندية باعتبارها لغة النخبة، وعدد من التغيرات التي طرأت على الطبقات الرفيعة من المجتمع، فمنح ويليام الأراضي الخاضعة لسلطته المباشرة لمن يقسم بالولاء للملك. كان إلغاء العبودية بشكل رسمي إحدى التغيرات الأخرى التي برزت تدريجيًا، والتي بالإمكان ربطها بالغزو النورماندي. طرأت تبدلت طفيفة على بنية الحكومة، تزامنًا مع تسلّم الإداريين النورمانديين الكثير من مناصب الحكومة الأنغلوساكسونية السابقة. (ar)
  • Ovládnutí Anglie Normany se datuje do roku 1066, kdy se Vilém Dobyvatel se svým vojskem vylodil na pobřeží Anglie. Jeho vítězství v bitvě u Hastingsu vyústilo v postupné ovládnutí Anglie Normany. Byla to velmi důležitá událost v anglických dějinách z několika důvodů. Normanská šlechta více spojila Anglii s kontinentální Evropou a zmenšila tak vliv Vikingů. Byla vytvořena jedna z nejvlivnějších monarchií v Evropě, která ustanovila promyšlený vládní systém. Vpád ovlivnil anglický jazyk a anglickou kulturu a vytvořil základy pro rivalitu s Francií. Důležitá je i z hlediska národní hrdosti, protože to bylo poslední úspěšné nepřátelské dobytí Anglie. (cs)
  • La conquesta normanda d'Anglaterra de 1066 significà que a la Gran Bretanya hi arribés la influència de l'Europa continental tant des del punt de vista cultural, lingüístic com polític. D'altra banda seria la darrera invasió forastera que rebria Anglaterra. (ca)
  • Die normannische Eroberung Englands im Jahr 1066 begann mit der Invasion des Königreichs England durch Herzog Wilhelm II. der Normandie, die nach der Schlacht bei Hastings zur normannischen Herrschaft über England führte. Herzog Wilhelm II. wurde dadurch mit dem Königstitel Wilhelm I. zum Herrscher des Königreichs England. Er bekam den Beinamen William the Conqueror (dt. Wilhelm der Eroberer). Die Eroberung ist ein wesentlicher Meilenstein in der Geschichte Englands, da sie * England stärker an das kontinentale Europa heranführte, * den skandinavischen Einfluss auf der Insel zurückdrängte, * die Bühne für den englisch-französischen Konflikt bereitete, der bis ins 19. Jahrhundert hinein andauern sollte, * die Grundlagen für eine der mächtigsten Monarchien Europas schuf, * den Beginn der Entwicklung des Common Law darstellt, * das höchstentwickelte Verwaltungssystem Westeuropas vorbereitete sowie * die englische Sprache und Kultur grundlegend veränderte. Die normannische Eroberung Englands war die letzte erfolgreiche Invasion der Insel. (de)
  • Ο όρος Νορμανδική κατάκτηση αφορά στην κατάκτηση της Αγγλίας από τον Γουλιέλμο, δούκα της Νορμανδίας και κατόπιν βασιλέα Γουλιέλμο Α΄. Στο λόφο Σένλακ/Senlac κοντά στο Χέιστιγκς (Hastings}, ο δούκας της Νορμανδίας Γουλιέλμο, διεκδικώντας τον Αγγλικό θρόνο αντιμετώπισε σε μάχη τον Χάρολντ Β΄, βασιλέα της Αγγλίας (υπήρξε ο τελευταίος ορθόδοξος βασιλέας της Αγγλίας). Καθ’ όλη τη διάρκεια της ημέρας οι Νορμανδοί ιππότες επιτίθεντο συνεχώς κατά της Αγγλοσαξονικής φάλαγγας και μέχρι το σούρουπο ο Χάρολντ ήταν νεκρός και η Αγγλοσαξονική αντίσταση είχε καταρρεύσει. Η νίκη του Γουλιέλμου στη μάχη του Χέιστιγκς, στις 14 Οκτωβρίου 1066 ολοκλήρωσε ουσιαστικά την κατάκτηση και θεωρείται ως ορόσημο και «αρχή της Αγγλικής ιστορίας». Ένας από τους παράγοντες που διευκόλυνε την κατάκτηση των Νορμανδών υπήρξε η εισβολή των Βίκινγκς στη βόρεια Αγγλία από τον της Νορβηγίας τον Σεπτέμβριο του 1066, καθότι δεν επέτρεψε στην Αγγλία να συγκεντρώσει αρκετό στρατό για να αποκρούσει τον νέο εχθρό. Επιπλέον η Νορμανδική επιρροή είχε «ήδη εισβάλλει» πολιτιστικά και πολιτικά στην Αγγλία πριν από το 1066. Να σημειωθεί ότι η κατάκτηση της Ουαλίας από τους Νορμανδούς πραγματοποιήθηκε αποσπασματικά και ολοκληρώθηκε το 1282, κατά τη διάρκεια της βασιλείας του Εδουάρδου I. Ο ίδιος βασιλιάς αν και υπέταξε την Σκωτία, δεν την κατέκτησε πραγματικά, καθώς αυτή απέκτησε εκ νέου τοπική κυριαρχία, και παρέμεινε ανεξάρτητο βασίλειο μέχρι το 1707 διατηρώντας μάλιστα ξεχωριστή μοναρχία μέχρι το 1603. Οι Νορμανδοί κατακτητές εισήγαγαν τα Γαλλικά ως κυρίαρχη γλώσσα στην Αγγλία, εκτοπίζοντας τα Αγγλικά για σχεδόν 300 χρόνια. Η Αγγλία παρέμεινε πολιτιστικά και οικονομικά στάσιμη για σχεδόν 150 χρόνια. Οι περισσότεροι βασιλείς δεν διέμεναν για μεγάλο χρονικό διάστημα στην Αγγλία, προτιμώντας να διοικούν από Γαλλικές πόλεις, όπως η Ρουέν, επικεντρώνοντας την προσοχή τους στις πιο προσοδοφόρες Γαλλικές επαρχίες. Η χώρα παραμένει μία ασήμαντη προσάρτηση της Νορμανδικής έκτασης και αργότερα ως φέουδο της αυτοκρατορίας των Ανδεγαυών (Angevin) του βασιλέα Ερρίκου II. Ωστόσο το 1204, ο Γάλλος βασιλέας Φίλιππος ΙΙ κατέλαβε όλα τα εδάφη των Νορμανδικών και Ανδεγαυικών κατακτήσεων στη Γαλλία, εκτός της Γασκώνης. Αυτό θα οδηγήσει αργότερα στον Εκατονταετή πόλεμο όταν οι Άγγλοι βασιλείς προσπάθησαν να ανακτήσουν τα εδάφη τους στη Γαλλία. Οι κατακτητές παρέμειναν διαχωρισμένοι εθνικά από το γηγενή πληθυσμό της Αγγλίας, αλλά μετά το 1348, όταν πανδημία πανώλης (Μαύρος Θάνατος) εξόντωσε σημαντικό αριθμό της Αγγλικής αριστοκρατίας, οι δύο εθνότητες συγχωνεύθηκαν. Ο σημαντικότερος θύλακας αντίστασης ήταν η «νήσος Ίλι/Ely» της οποίας οι φυσικές άμυνες (βαλτώδεις εκτάσεις, δυσπρόσιτη περιοχή) έγιναν αντικείμενο εκμετάλλευσης από τον αρχηγό των Σαξώνων Χέργουορντ/Hereward. Μετά από πολλές περιπέτειες, όπως την λεηλασία της μονής στο Πίτερμπρο/Peterborough, την οποία πραγματοποίησε ο Χέργουορντ προκειμένου να προλάβει τον Νορμανδό ηγούμενο Τέρολντ/Turold, πήγε στο Ίλι και ανέλαβε την γενική διοίκηση των Σαξώνων οι οποίοι αψήφησαν τους Νορμανδούς. Ο Γουίλιαμ είχε στρατοπεδεύσει με τον στρατό του στο Μπράντον, αλλά ήταν αδύνατον να βρει διέξοδο μέσω των βάλτων, διαπιστώνοντας ότι δεν θα μπορούσε να κάνει μια επιτυχημένη επίθεση κατά του Ely από την κατεύθυνση του Μπράντον. Ο Γουίλιαμ μετακίνησε στο στρατό του στο Κέιμπριτζ και προσπάθησε να αποκτήσει πρόσβαση στο Ίλι μέσω των διαδρόμων Στάντνι/Stuntney, Λίτλ Θέτφορντ/Little Thetford και Άλμπρεθ/Aldreth αλλά εμποδιζόταν από τον Χέργουορντ και τους οπαδούς του. Λόγω της μεγάλης απόστασης από το Ίλι oι Νορμανδοί έπρεπε να κατασκευάσουν ξύλινες σχεδίες προκειμένου να πραγματοποιήσουν μια πλήρη επίθεση κατά του οικισμού. Εν τω μεταξύ ο Χέργουορντ εργαζόταν με σκοπό την παγίδευση των γεφυρών και σχεδίων με εκρηκτικά. Όταν τελικά οι γέφυρες ήταν έτοιμες για την επίθεση, ο Χέργουορντ τις πυρπόλησε, όμως οι μοναχοί του Ίλι δεν ήταν σε πλήρη συμφωνία με τον Χέργουορντ και εν τω μεταξύ ο Γουίλιαμ είχε αποκτήσει πρόσβαση μέσω πληροφοριών που του έδιδαν οι μοναχοί. Τελικά η απόπειρα δολιοφθοράς απέτυχε και ο Χέργουορντ δραπέτευσε, αλλά παρά την «συνεργασία» ο Γουίλιαμ επέβαλλε βαριά ποινή στους μοναχούς και τον ηγούμενο της Ίλι. Λέγεται ότι προκειμένου να ικανοποιήσουν τον Γουίλιαμ οι μοναχοί έπρεπε να λιώσουν ή να πωλήσουν σχεδόν όλα τα αντικείμενα χρυσού και αργύρου στην εκκλησία, συμπεριλαμβανομένων σταυρών, βωμών, ιερών, δισκοπότηρων, δισκαρίων, κυπέλλων και πάνω απ’ όλα την εικόνα της Παναγίας «να κάθεται με το θείο βρέφος σε θρόνο» μια θαυμάσια εργασία του ηγούμενου Έλσιν/Elsin (πέθανε το 1016) καθώς και τέσσερις ξύλινες φιγούρες των Παρθένων εμπλουτισμένες με χρυσό – ασήμι και πολύτιμους λίθους. (el)
  • Ingalaterrako normandiar konkista, XI. mendean, Gilen II.a Normandiakoaren gidaritzapean normandiar, bretainiar eta frantziar gerlariez osatutako gudarosteak burututako Ingalaterrako Erresumaren konkista izan zen. Konista honi esker, historiara Gilen Konkistatzailea ezizenez igaro zen. Aurrez, Gilen I.a Normandiakoak ingeles tronua bereganatzeko itxaropenez Eduardo Aitorlea errege anglosaxoiaren senidetza aldarrikatu zuen, eta 1066ko urtarrilaren 5ean hura seme-alabarik gabe hil zenean, Ingalaterrako Erresumaren erregetza. Baina erregetza haren anaiordea Harold II.a Ingalaterrakoaren eskuetara igaro zen. Dena den, Harold II.ak erregetza jaso eta berehala, Ingalaterrako ipar-ekialdeko kostaldera erresumaz bereganatzeko asmoz iritsi berria zen Harald III.a Norvegiakoaren bikingoen gudarosteari aurre egin beharra izan zion. Honela bada, irailaren 25ean, Stamford Bridgeko guduan anglosaxoien gudarosteak bikingoak garaitu eta behin betiko Ingalaterratik aldentzea lortu zuen. Une berean eta hegoaldean, irailaren 26an, Gilen I.a Normandiakoaren gudarosteak Mantxako kanala igaro eta Ingalaterrako hegoaldeko kostaldean lehorreratu zen. Hortaz, Harald III.a Norvegiakoak eta bere gudarosteak mehatxu berri horren berri izan bezain azkar hegoalderuntz ahalik eta arinena joan ziren, halere, iparraldean gerlari asko utzi zituen, bikingoen eraso berri bat egon ez zedin. 1066ko urriaren 14an, Hastingseko gudua jazo zen, honetan militarko ongi antolatuak eta ziurrenik nagusigoa zen normandiar gudarosteak bertaratzeko denbora laburrean bide luze bat burutu berri zuen anglosaxoi gudarostea garaitu zuen, gainera Harold II.a Ingalaterrakoa bere ere guduan hil zen. Gudu honek Ingalaterrako Historiako berebiziko garrantzia izan zuen, herrialdearen etorkizuna, kultura, politika, legeak, hizkuntza eta ohiturak behin betiko aldatu baizituen. Abenduaren 25ean, Gilen I.a Normandiakoa eta normandiar gudarostea Londres hiriburuan sartu eta Ingalaterrako Erresumako errege berria bezala koroatua izan zen. Halere, Gilenek bere arerio nagusia hiltzea lortu arren, normandiarrek hurrengo urteetan anglosaxoien matxinada ugariei aurre egin behar izan zieten, horregatik 1072. urterarte Gilen II.a Ingalaterrakoak ezin izan zuen bere koroa guztiz ziurtatu izan. Anglosaxoi erresistentzia horrek anglosaxoi eliteek beren lurjabetzak galdu eta atzerrira ihes egitera derrigortuak egotera ekarri zuen. Ondorioz, Gilenek erresuma hobekiago kontrolatzeko asmoz Ingalaterrako lurjabetzak bere buruzagi leialenen artean banatu zituen, gainera bera eta bere ondorengo Ingalaterrako normandiar erregeek herrialde osoan zehar gaur egun ezagunak diren gaztelu eta gotorleku ugari eraikiarazi zituen. (eu)
  • La conquête normande de l'Angleterre est l'invasion du royaume d'Angleterre par le duc de Normandie Guillaume le Conquérant en 1066 et son occupation du pays dans les années qui suivent. Le roi d'Angleterre Édouard le Confesseur meurt au début de l'année 1066 sans laisser d'enfants. Son beau-frère Harold Godwinson est choisi pour lui succéder, mais d'autres prétendants se font connaître. Le roi norvégien Harald Hardrada envahit l'Angleterre au mois de septembre. Il est vaincu et tué par Harold à la bataille de Stamford Bridge, le 25 septembre. Guillaume, duc de Normandie, débarque à son tour dans le Sussex quelques jours plus tard. Harold se porte à sa rencontre et l'affronte à la bataille d'Hastings le 14 octobre. Cet affrontement décisif voit la mort d'Harold et la victoire de Guillaume, qui est sacré à l'abbaye de Westminster le jour de Noël. La disparition des principaux rivaux de Guillaume n'apporte pas la tranquillité à l'Angleterre, qui est secouée par de nombreuses révoltes jusqu'en 1072. Pour mieux contrôler son royaume, Guillaume fonde de nombreux châteaux à des endroits stratégiques et redistribue les terres confisquées à la noblesse révoltée à ses fidèles. L'invasion normande a des conséquences profondes pour l'histoire de l'Angleterre. Une nouvelle classe dominante, qui tient ses fiefs directement du roi et parle normand, supplante l'ancienne noblesse anglo-saxonne, contrainte pour partie à l'exil. Aux échelons inférieurs de la société, l'esclavage disparaît dans les décennies qui suivent la conquête, mais il s'agit peut-être de l'accélération d'un processus déjà en cours. (fr)
  • La conquista normanda de Inglaterra fue la invasión y ocupación de Inglaterra en el siglo XI por un ejército formado por normandos, bretones, flamencos y franceses liderado por el duque Guillermo II de Normandía, quien luego sería conocido como Guillermo el Conquistador. Guillermo reclamaba el trono inglés amparándose en su parentesco con el rey anglosajón Eduardo el Confesor, que no tenía descendencia, circunstancia que alentó las esperanzas del normando de conseguir su entronización. Eduardo murió en enero de 1066 y le sucedió su cuñado Haroldo Godwinson. El rey Harald III de Noruega invadió el norte de Inglaterra en septiembre de 1066 y consiguió una victoria en la batalla de Fulford, pero fue derrotado por Haroldo en la batalla de Stamford Bridge el 25 de septiembre de ese año. Guillermo ya había desembarcado en el sur de Inglaterra y Haroldo marchó rápidamente hacia allí para hacerle frente, aunque dejando a gran parte de su ejército en el norte. El 14 de octubre de 1066 ambos ejércitos se enfrentaron en la batalla de Hastings, que se saldó con la victoria de Guillermo y la muerte en combate de Haroldo. Aunque Guillermo eliminó a su principal rival, todavía tuvo que enfrentarse a numerosas rebeliones en los años siguientes, por lo que hasta 1072 no pudo afianzarse en el trono. Las tierras de los aristócratas ingleses que se resistieron fueron confiscadas, mientras que algunos de ellos marcharon al exilio. Con el fin de controlar el reino, Guillermo entregó tierras a sus siervos y construyó fortalezas y castillos por todo el país. Los conquistadores introdujeron cambios en la corte y el gobierno, la lengua francesa y remodelaron la composición de las clases altas, pues Guillermo convirtió en feudos las tierras para imponer su autoridad. Otros cambios afectaron a las clases agrícolas y a la vida rural, donde el mayor impacto parece que se produjo por la eliminación formal de la esclavitud, lo cual pudo tener relación o no con la invasión. Hubo pequeñas alteraciones en la estructura de gobierno, pues los normandos asumieron muchas de las formas de la anterior administración anglosajona. (es)
  • Ba Concas na Normannach ar Shasana 11ú haois ionradh agus forghabháil na Sasana le arm na saighdiúirí Normannach, Briotánach, agus Francach i mbun, á dtreoir le Diúc Liam II na Normainne, nó Liam Concar. mar a bhí aithne air. (ga)
  • Penaklukan Inggris oleh Norman adalah invasi dan pendudukan Inggris yang dilancarkan oleh pasukan Norman, , dan Prancis yang dipimpin oleh Adipati Normandia William II (yang kelak dijuluki William Sang Penakluk) pada abad ke-11. Klaim William atas tahta Inggris dapat ditilik kembali ke hubungan keluarganya dengan Raja Anglo-Saxon Edward sang Pengaku yang tak memiliki anak. Edward meninggal pada Januari 1066 dan digantikan oleh saudara iparnya, Harold Godwinson. Raja Norwegia lalu menyerbu Inggris utara pada September 1066 dan berhasil memenangkan , tetapi pada akhirnya Harold berhasil mengalahkan dan mencabut nyawanya dalam Pertempuran Jembatan Stamford pada September. Beberapa hari kemudian, pasukan William mendarat di Inggris selatan. Walaupun banyak pasukannya yang ditinggal di utara, Harold mencoba menghadapinya di Hastings pada 14 Oktober, tetapi pasukan William berhasil mengalahkan mereka dan Harold gugur dalam pertempuran. Meskipun saingan-saingan William sudah tiada, pemberontakan-pemberontakan masih meletus dan posisinya sebagai Raja Inggris masih belum aman hingga setelah tahun 1072. Wilayah kaum elit Inggris yang melawannya disita, sehingga beberapa elit lari ke pengasingan. Dalam upaya untuk mengendalikan wilayah barunya, William menganugerahkan tanah kepada para pendukungnya dan membangun kastil-kastil. Secara keseluruhan, penaklukan ini tidak hanya mengubah pemerintahan dan keluarga kerajaan Inggris, tetapi juga memperkenalkan penggunaan bahasa Norman sebagai bahasa elit dan mengubah komposisi kelas atas akibat penganugerahan tanah di bawah sistem feudalisme. Perubahan-perubahan yang berlangsung secara bertahap juga berdampak terhadap kehidupan para petani dan pedesaan. Perubahan yang paling besar adalah penghapusan perbudakan secara resmi, walaupun masih dipertanyakan apakah kebijakan ini memang merupakan dampak langsung dari penaklukan oleh bangsa Norman. Struktur pemerintahan tidak banyak berubah karena orang-orang Norman secara umum masih meneruskan sistem pemerintahan Anglo-Saxon. (in)
  • ノルマン・コンクエスト(英語: The Norman Conquest of England、ノルマン征服とも)は、1066年、ノルマンディー公ギヨーム2世による、イングランド王国の一連の戦いとその征服を指す。 (ja)
  • The Norman Conquest (or the Conquest) was the 11th-century invasion and occupation of England by an army made up of Normans, Bretons, Flemish, and men from other French provinces, all led by the Duke of Normandy later styled William the Conqueror. William's claim to the English throne derived from his familial relationship with the childless Anglo-Saxon king Edward the Confessor, who may have encouraged William's hopes for the throne. Edward died in January 1066 and was succeeded by his brother-in-law Harold Godwinson. The Norwegian king Harald Hardrada invaded northern England in September 1066 and was victorious at the Battle of Fulford, but Godwinson's army defeated and killed Hardrada at the Battle of Stamford Bridge on 25 September. Within days, William landed in southern England. Harold marched south to oppose him, leaving a significant portion of his army in the north. Harold's army confronted William's invaders on 14 October at the Battle of Hastings; William's force defeated Harold, who was killed in the engagement. Although William's main rivals were gone, he still faced rebellions over the following years and was not secure on his throne until after 1072. The lands of the resisting English elite were confiscated; some of the elite fled into exile. To control his new kingdom, William granted lands to his followers and built castles commanding military strongpoints throughout the land. The Domesday Book, a manuscript record of the "Great Survey" of much of England and parts of Wales, was completed by 1086. Other effects of the conquest included the court and government, the introduction of the Norman language as the language of the elites, and changes in the composition of the upper classes, as William enfeoffed lands to be held directly from the king. More gradual changes affected the agricultural classes and village life: the main change appears to have been the formal elimination of slavery, which may or may not have been linked to the invasion. There was little alteration in the structure of government, as the new Norman administrators took over many of the forms of Anglo-Saxon government. (en)
  • La conquista normanna dell'Inghilterra fu l'invasione e l'occupazione nell'XI secolo da parte di un esercito di soldati normanni, bretoni e francesi, guidati da Guglielmo I, duca di Normandia, conosciuto più tardi come Guglielmo il Conquistatore, del regno anglosassone d'Inghilterra che culminò con la vittoria degli invasori nella battaglia di Hastings del 14 ottobre 1066, che stabilirono così il loro controllo sull'isola. Le pretese al trono di Guglielmo avevano origine nei suoi rapporti con Edoardo il Confessore che prima di morire lo aveva nominato suo successore al trono essendo egli senza un erede diretto. Edoardo morì nel gennaio del 1066 e venne succeduto da suo cognato Aroldo. A contrastare Aroldo giunse il re norvegese Harald III che nel settembre del 1066 invase il nord dell'Inghilterra; dopo una prima vittoria nella battaglia di Fulford, venne sconfitto e ucciso da Aroldo nella battaglia di Stamford Bridge del 25 settembre 1066. Dopo pochi giorni, Guglielmo sbarcò nel sud dell'Inghilterra ed Aroldo si precipitò subito a sud per affrontarlo lasciando il grosso del suo esercito a nord. L'esercito di Aroldo si scontrò con gli invasori di Guglielmo il 14 ottobre 1066 nella battaglia di Hastings; le forze di Guglielmo sconfissero Aroldo che morì nello scontro. Benché con Aroldo fosse morto il più temibile dei suoi rivali, ci vollero ancora diversi anni prima che Guglielmo potesse sentirsi sicuro sul trono. Egli, infatti, dovette affrontare le resistenze interne che finirono solo nel 1072. Le terre dei nobili inglesi ribelli furono confiscate e alcuni di essi fuggirono in esilio. Per controllare il suo nuovo regno concesse terre ai suoi seguaci e fece costruire castelli in punti strategici del regno. Altri effetti della conquista inclusero la corte e il governo, l'introduzione della lingua normanna come lingua dei nobili, e cambiamenti nella composizione delle classi superiori con i territori feudali che venivano direttamente dal re. Modifiche più graduali hanno influenzato la vita delle classi e dei villaggi contadini: il cambiamento principale sembra essere stato l'eliminazione formale della schiavitù che può essere o meno collegato all'invasione. Ci fu poca alterazione nella struttura del governo e il governo normanno assunse molte delle forme di quello anglosassone. Questo evento fu comunque così importante nella storia dell'Inghilterra e anche dell'Europa da rappresentare un vero e proprio spartiacque all'interno del Medioevo inglese: l'Inghilterra dopo molti secoli tornò a essere più strettamente connessa con l'Europa e le sue vicende, mentre andò diminuendo l'influenza della Scandinavia. Gli eventi messi in moto dall'arrivo dei Normanni portarono alla nascita di una delle più potenti monarchie europee e di uno dei sistemi di governo più sofisticati dell'Europa occidentale. La conquista normanna gettò anche le basi per la lunghissima ostilità anglo-francese che durò fino all'entente cordiale del 1904. Rappresentò infine l'ultima conquista militare dell'isola da parte di un esercito straniero. (it)
  • Inwazja Normanów na Anglię była ostatnią, zakończoną sukcesem próbą podboju Brytanii. Przyczyną była bezpotomna śmierć 5 stycznia 1066 roku w Westminsterze króla Anglii Edwarda Wyznawcy. Król Edward, zajmujący się więcej religią niż sprawami państwa, który mimo posiadania żony żył niczym w celibacie, obiecał na wiele lat przed swoją śmiercią następstwo tronu dalekiemu kuzynowi ze strony matki, księciu Normandii Wilhelmowi, jednak na łożu śmierci ustanowił następcą swojego szwagra Harolda, hrabiego Wesseksu, który w dzień po śmierci króla koronował się. Na przełomie lipca i sierpnia Normanowie Wilhelma Zdobywcy zgromadzili flotę w ujściu Dives i w zatoce Calvados liczącą ok. 1000 statków i 10–12 tys. ludzi i oczekiwali na sprzyjający wiatr. W nocy z 27 na 28 września flota normandzka podniosła kotwice i nazajutrz wylądowała bez przeszkód na wybrzeżu angielskim, tracąc jedynie dwa okręty, w Pevensey, między Eastbourne i Hastings, gdzie Normanowie dzień później założyli umocniony obóz. Tymczasem Harold, który właśnie rozbił pod Stamford armię norweską Haralda Hardrady atakującą Anglię od północy, na wieść o lądowaniu Normanów rozpoczął marsz na Hastings zbierając po drodze fyrd (pospolite ruszenie). 14 października odbyła się pod Hastings zacięta bitwa, w której Normanowie pobili angielskie wojska. W walce zginął Harold, trafiony normańską strzałą w oko. Po bitwie Wilhelm rozpoczął marsz na Londyn. 20 października nakazał spalenie Romney za wymordowanie załogi zabłąkanego normańskiego statku i zajął Dover. Co prawda, w Londynie, na wieść o śmierci Harolda, został koronowany na króla Anglii ostatni potomek męski dynastii cerdyckiej, 13-letni Edgar II Ætheling, wnuk Edmunda II Żelaznobokiego, przyrodniego brata Edwarda Wyznawcy, jednak po zdobyciu Canterbury przez Normanów i poddaniu przez królową-wdowę Winchesteru nie był on w stanie zorganizować skutecznego oporu. W grudniu Normanowie zdobyli Rochester i rozpoczęli oblężenie Londynu uzyskując niebawem poparcie Stiganda, arcybiskupa Canterbury. Będący w beznadziejnej sytuacji Edgar podjął rokowania pokojowe – w przyrzekł Wilhelmowi wierność. Normanowie zajęli Londyn. 25 grudnia 1066 roku Wilhelm Zdobywca został koronowany w Winchesterze na króla Anglii. Wydał akt zakazujący wojskom normańskim grabieży i nałożył kontrybucję za walkę przeciw Normanom. Wkrótce rozpoczął budowę fortec w strategicznych miejscach kraju, które stały się podstawą władzy normańskiej w Anglii. (pl)
  • De Normandische verovering van Engeland begon in 1066 met de invasie en bezetting van het koninkrijk Engeland door een leger van Normandische, Bretonse, Vlaamse en Franse soldaten onder leiding van Willem II van Normandië, de latere Willem de Veroveraar. Willems aanspraak op de Engelse troon ging terug op zijn familieband met de kinderloos gestorven Angelsaksische koning Eduard de Belijder, die Willems hoop op de troon mogelijk heeft aangemoedigd. Eduard de Belijder stierf in januari 1066 en werd opgevolgd door zijn zwager Harold Godwinson. In september 1066 viel de Noorse koning Harald Hardrada het noorden van Engeland binnen. Na een eerste overwinning bij de Slag bij Fulford, werd hij op 25 september 1066 echter door Harold Godwinson verslagen en gedood in de slag bij Stamford Bridge. Enkele dagen later landde Willem II van Normandië in Zuid-Engeland. Harold marcheerde naar het zuiden om hem zo snel mogelijk te confronteren. Daarbij liet hij een aanzienlijk deel van zijn leger in het noorden achter. Op 14 oktober stonden Harolds en Willems leger tegenover elkaar in de Slag bij Hastings. Deze slag werd een beslissende overwinning voor het Normandische leger en zijn bondgenoten. Harold Godwinson werd in deze slag gedood. Hoewel Willems belangrijkste rivalen nu definitief van het toneel waren verdwenen, werd hij in de daaropvolgende jaren nog steeds met opstanden geconfronteerd. Pas na 1072 zat hij veilig op zijn troon. De landerijen van de weerstand biedende Angelsaksische en vooral in het noorden en oosten Deense elite, werden in beslag genomen; een deel van deze elite ging in ballingschap. Om zijn nieuwe koninkrijk beter te kunnen beheersen, gaf Willem overal aan zijn volgelingen land in leen. Ook liet hij door het hele land kastelen op militair strategische plaatsen bouwen. Andere effecten van de Normandische verovering waren de introductie van een ander rechtssysteem, de introductie van Normandisch Frans als de taal van de elite, en veranderingen in de samenstelling van de hoogste klassen, aangezien Willem als koning rechtstreeks landerijen in leen gaf. De invloed van de verovering op de agrarische klassen en het dorpsleven verliep geleidelijker: de belangrijkste verandering schijnt de formele afschaffing van de slavernij te zijn geweest, die al dan niet met de invasie in verband kan worden gebracht. De structuur van de overheid zelf veranderde niet zo veel, aangezien de nieuwe Normandische bestuurders veel van de oude Angelsaksische regeringsvormen overnamen. (nl)
  • Conquista normanda da Inglaterra foi a invasão e ocupação do Reino da Inglaterra no século XI por um exército normando, bretão e francês liderado pelo duque Guilherme II da Normandia, mais tarde Guilherme, o Conquistador. A reivindicação de Guilherme ao trono inglês vinha de sua relação familiar com o rei anglo-saxão Eduardo, o Confessor (r. 1042–1066), que não tinha filhos, e que pode ter encorajado suas esperanças ao trono. Eduardo morreu em janeiro de 1066 e foi sucedido pelo cunhado Haroldo Godwinson. O rei norueguês Haroldo III invadiu o norte da Inglaterra em setembro de 1066, saindo vitorioso na Batalha de Fulford, porém o rei inglês derrotou e matou o norueguês na Batalha de Stamford Bridge em 25 de setembro. Poucos dias depois, Guilherme desembarcou na Inglaterra. Haroldo II foi para o sul a fim de enfrentá-lo, deixando uma boa parte de seu exército no norte. Os exércitos de Haroldo e Guilherme se encontraram no dia 14 de outubro na Batalha de Hastings; as forças de Guilherme derrotaram as de Haroldo, que morreu na batalha. Apesar de seus principais rivais terem sido mortos, Guilherme mesmo assim enfrentou rebeliões nos anos seguintes e apenas assegurou completamente o trono em 1072. As terras dos resistentes ingleses foram confiscadas; alguns membros da elite foram para o exílio. Para controlar seu novo reino, Guilherme entregou terras aos seus seguidores e construiu castelos para comandar pontos de importância militar. Outros efeitos da conquista incluíram a corte e o governo, a introdução da língua normanda como o idioma da nova elite e mudanças na composição das classes altas, já que Guilherme manteve o direito de diretamente entregar terras como feudos. Mudanças graduais afetaram as classes agrárias e a vida nos vilarejos: a principal mudança parece ter sido a abolição formal da escravidão, que pode ou não estar ligada à invasão. Houve poucas mudanças na estrutura do governo, já que os novos administradores normandos assumiram muitas formas de governo dos anglo-saxões. (pt)
  • Нормандское завоевание Англии (англ. Norman conquest of England) — вторжение в 1066 году в Англию армии Вильгельма Завоевателя, герцога Нормандии, и последующее подчинение страны. Завоевание Англии началось с победы нормандцев в битве при Гастингсе в 1066 году, после чего герцог Вильгельм стал королём Англии. Окончательно завоевание завершилось подчинением местной феодальной знати новому королю к 1070—1075 годам.В результате завоевания в Англию были перенесены классические формы феодализма и военно-ленной системы, создано централизованное государство с сильной королевской властью. Резко усилилась ориентация страны на континентальную Европу и её вовлечённость в европейскую политику, а традиционные связи со Скандинавией ослабли. Завоевание оказало также значительное влияние на развитие английской культуры и языка. В результате адаптации северофранцузских государственных и социальных институтов к англосаксонской правовой традиции сформировалась система англо-нормандской монархии, просуществовавшая до середины XII века, которая легла в основу средневекового английского государства. (ru)
  • 诺曼人征服(Norman conquest)或诺曼人征服英格兰(法語:Conquête normande de l'Angleterre)指1066年法国诺曼底公爵威廉对英格兰的入侵及征服。这次征服改变了英格兰的走向,从此英格兰受到欧洲大陆的影响加深,而受到斯堪的纳维亚的影响逐渐衰退。诺曼人的征服整个改变了英格兰的文化,甚至是其语言。 (zh)
  • Норманське завоювання Англії (англ. Norman conquest of England) — похід норманів на чолі з герцогом Нормандії Вільгельмом на Англію у 1066 році та її завоювання.Почалося з вторгнення до Королівства Англія військами Вільгельма і його перемоги в битві при Гастінгсі в 1066 році. Завоювання завершилось підкоренням місцевих феодалів новому королю в 1070—1075 роках, що дало норманам повний контроль над Англією, який міцно утвердився протягом найближчих декількох років. Нормандське завоювання стало поворотною подією в історії Англії з кількох причин. По-перше, воно усунуло місцевий правлячий клас, замінивши його іноземною, франкомовною монархією, аристократією та церковною ієрархією. Це, у свою чергу, призвело до утворення англійської мови та започаткувало сучасне розуміння англійської культури. Французьке походження правителів зменшило скандинавський вплив, тісніше пов'язало Англію з континентальною Європою і заклало основу для суперництва з Францією, яке тривало з перервами упродовж багатьох століть. Також завоювання мало важливі наслідки для всіх Британських островів та проклало шлях до подальших нормандських завоювань в Уельсі та Ірландії, а також широкого проникнення до складу верхівки суспільства Шотландії нормандської аристократії, що супроводжувалось поширенням континентальних видів державних установ і культурних факторів. (uk)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 68832 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 62914 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1025776066 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:commons
  • y (en)
dbp:commonsSearch
  • Norman Conquest of England (en)
dbp:portal
  • Anglo-Saxon England (en)
  • England (en)
  • Middle Ages (en)
  • War (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • Ovládnutí Anglie Normany se datuje do roku 1066, kdy se Vilém Dobyvatel se svým vojskem vylodil na pobřeží Anglie. Jeho vítězství v bitvě u Hastingsu vyústilo v postupné ovládnutí Anglie Normany. Byla to velmi důležitá událost v anglických dějinách z několika důvodů. Normanská šlechta více spojila Anglii s kontinentální Evropou a zmenšila tak vliv Vikingů. Byla vytvořena jedna z nejvlivnějších monarchií v Evropě, která ustanovila promyšlený vládní systém. Vpád ovlivnil anglický jazyk a anglickou kulturu a vytvořil základy pro rivalitu s Francií. Důležitá je i z hlediska národní hrdosti, protože to bylo poslední úspěšné nepřátelské dobytí Anglie. (cs)
  • La conquesta normanda d'Anglaterra de 1066 significà que a la Gran Bretanya hi arribés la influència de l'Europa continental tant des del punt de vista cultural, lingüístic com polític. D'altra banda seria la darrera invasió forastera que rebria Anglaterra. (ca)
  • Ba Concas na Normannach ar Shasana 11ú haois ionradh agus forghabháil na Sasana le arm na saighdiúirí Normannach, Briotánach, agus Francach i mbun, á dtreoir le Diúc Liam II na Normainne, nó Liam Concar. mar a bhí aithne air. (ga)
  • ノルマン・コンクエスト(英語: The Norman Conquest of England、ノルマン征服とも)は、1066年、ノルマンディー公ギヨーム2世による、イングランド王国の一連の戦いとその征服を指す。 (ja)
  • 诺曼人征服(Norman conquest)或诺曼人征服英格兰(法語:Conquête normande de l'Angleterre)指1066年法国诺曼底公爵威廉对英格兰的入侵及征服。这次征服改变了英格兰的走向,从此英格兰受到欧洲大陆的影响加深,而受到斯堪的纳维亚的影响逐渐衰退。诺曼人的征服整个改变了英格兰的文化,甚至是其语言。 (zh)
  • الغزو النورماندي لإنجلترا (يُدعي في بريطانيا بالغزو النورماندي، أو الفتح النورماندي) هو غزو واحتلال انجلترا في القرن الحادي عشر من طرف الجيوش النورماندية والبريتونية والفلمنكية، والجنود الفرنسيين تحت قيادة دوق نورماندي، والذي لُقب لاحقًا بويليام الفاتح. (ar)
  • Ο όρος Νορμανδική κατάκτηση αφορά στην κατάκτηση της Αγγλίας από τον Γουλιέλμο, δούκα της Νορμανδίας και κατόπιν βασιλέα Γουλιέλμο Α΄. Στο λόφο Σένλακ/Senlac κοντά στο Χέιστιγκς (Hastings}, ο δούκας της Νορμανδίας Γουλιέλμο, διεκδικώντας τον Αγγλικό θρόνο αντιμετώπισε σε μάχη τον Χάρολντ Β΄, βασιλέα της Αγγλίας (υπήρξε ο τελευταίος ορθόδοξος βασιλέας της Αγγλίας). Καθ’ όλη τη διάρκεια της ημέρας οι Νορμανδοί ιππότες επιτίθεντο συνεχώς κατά της Αγγλοσαξονικής φάλαγγας και μέχρι το σούρουπο ο Χάρολντ ήταν νεκρός και η Αγγλοσαξονική αντίσταση είχε καταρρεύσει. (el)
  • Die normannische Eroberung Englands im Jahr 1066 begann mit der Invasion des Königreichs England durch Herzog Wilhelm II. der Normandie, die nach der Schlacht bei Hastings zur normannischen Herrschaft über England führte. Herzog Wilhelm II. wurde dadurch mit dem Königstitel Wilhelm I. zum Herrscher des Königreichs England. Er bekam den Beinamen William the Conqueror (dt. Wilhelm der Eroberer). Die Eroberung ist ein wesentlicher Meilenstein in der Geschichte Englands, da sie Die normannische Eroberung Englands war die letzte erfolgreiche Invasion der Insel. (de)
  • La conquista normanda de Inglaterra fue la invasión y ocupación de Inglaterra en el siglo XI por un ejército formado por normandos, bretones, flamencos y franceses liderado por el duque Guillermo II de Normandía, quien luego sería conocido como Guillermo el Conquistador. (es)
  • Ingalaterrako normandiar konkista, XI. mendean, Gilen II.a Normandiakoaren gidaritzapean normandiar, bretainiar eta frantziar gerlariez osatutako gudarosteak burututako Ingalaterrako Erresumaren konkista izan zen. Konista honi esker, historiara Gilen Konkistatzailea ezizenez igaro zen. Abenduaren 25ean, Gilen I.a Normandiakoa eta normandiar gudarostea Londres hiriburuan sartu eta Ingalaterrako Erresumako errege berria bezala koroatua izan zen. (eu)
  • La conquête normande de l'Angleterre est l'invasion du royaume d'Angleterre par le duc de Normandie Guillaume le Conquérant en 1066 et son occupation du pays dans les années qui suivent. Le roi d'Angleterre Édouard le Confesseur meurt au début de l'année 1066 sans laisser d'enfants. Son beau-frère Harold Godwinson est choisi pour lui succéder, mais d'autres prétendants se font connaître. Le roi norvégien Harald Hardrada envahit l'Angleterre au mois de septembre. Il est vaincu et tué par Harold à la bataille de Stamford Bridge, le 25 septembre. Guillaume, duc de Normandie, débarque à son tour dans le Sussex quelques jours plus tard. Harold se porte à sa rencontre et l'affronte à la bataille d'Hastings le 14 octobre. Cet affrontement décisif voit la mort d'Harold et la victoire de Guillaume, (fr)
  • The Norman Conquest (or the Conquest) was the 11th-century invasion and occupation of England by an army made up of Normans, Bretons, Flemish, and men from other French provinces, all led by the Duke of Normandy later styled William the Conqueror. (en)
  • Penaklukan Inggris oleh Norman adalah invasi dan pendudukan Inggris yang dilancarkan oleh pasukan Norman, , dan Prancis yang dipimpin oleh Adipati Normandia William II (yang kelak dijuluki William Sang Penakluk) pada abad ke-11. (in)
  • La conquista normanna dell'Inghilterra fu l'invasione e l'occupazione nell'XI secolo da parte di un esercito di soldati normanni, bretoni e francesi, guidati da Guglielmo I, duca di Normandia, conosciuto più tardi come Guglielmo il Conquistatore, del regno anglosassone d'Inghilterra che culminò con la vittoria degli invasori nella battaglia di Hastings del 14 ottobre 1066, che stabilirono così il loro controllo sull'isola. (it)
  • De Normandische verovering van Engeland begon in 1066 met de invasie en bezetting van het koninkrijk Engeland door een leger van Normandische, Bretonse, Vlaamse en Franse soldaten onder leiding van Willem II van Normandië, de latere Willem de Veroveraar. (nl)
  • Inwazja Normanów na Anglię była ostatnią, zakończoną sukcesem próbą podboju Brytanii. Przyczyną była bezpotomna śmierć 5 stycznia 1066 roku w Westminsterze króla Anglii Edwarda Wyznawcy. Król Edward, zajmujący się więcej religią niż sprawami państwa, który mimo posiadania żony żył niczym w celibacie, obiecał na wiele lat przed swoją śmiercią następstwo tronu dalekiemu kuzynowi ze strony matki, księciu Normandii Wilhelmowi, jednak na łożu śmierci ustanowił następcą swojego szwagra Harolda, hrabiego Wesseksu, który w dzień po śmierci króla koronował się. (pl)
  • Conquista normanda da Inglaterra foi a invasão e ocupação do Reino da Inglaterra no século XI por um exército normando, bretão e francês liderado pelo duque Guilherme II da Normandia, mais tarde Guilherme, o Conquistador. (pt)
  • Нормандское завоевание Англии (англ. Norman conquest of England) — вторжение в 1066 году в Англию армии Вильгельма Завоевателя, герцога Нормандии, и последующее подчинение страны. Завоевание Англии началось с победы нормандцев в битве при Гастингсе в 1066 году, после чего герцог Вильгельм стал королём Англии. Окончательно завоевание завершилось подчинением местной феодальной знати новому королю к 1070—1075 годам.В результате завоевания в Англию были перенесены классические формы феодализма и военно-ленной системы, создано централизованное государство с сильной королевской властью. Резко усилилась ориентация страны на континентальную Европу и её вовлечённость в европейскую политику, а традиционные связи со Скандинавией ослабли. Завоевание оказало также значительное влияние на развитие англи (ru)
  • Норманське завоювання Англії (англ. Norman conquest of England) — похід норманів на чолі з герцогом Нормандії Вільгельмом на Англію у 1066 році та її завоювання.Почалося з вторгнення до Королівства Англія військами Вільгельма і його перемоги в битві при Гастінгсі в 1066 році. Завоювання завершилось підкоренням місцевих феодалів новому королю в 1070—1075 роках, що дало норманам повний контроль над Англією, який міцно утвердився протягом найближчих декількох років. (uk)
rdfs:label
  • غزو النورمان لإنجلترا (ar)
  • Conquesta normanda d'Anglaterra (ca)
  • Ovládnutí Anglie Normany (cs)
  • Normannische Eroberung Englands (de)
  • Κατάκτηση της Αγγλίας από τους Νορμανδούς (el)
  • Norman Conquest (en)
  • Normana konkero de Anglio (eo)
  • Ingalaterrako normandiar konkista (eu)
  • Conquista normanda de Inglaterra (es)
  • Conquête normande de l'Angleterre (fr)
  • Concas na Normannach ar Shasana (ga)
  • Penaklukan Inggris oleh Norman (in)
  • Conquista normanna dell'Inghilterra (it)
  • ノルマン・コンクエスト (ja)
  • 노르만인의 잉글랜드 정복 (ko)
  • Inwazja Normanów na Anglię w 1066 (pl)
  • Normandische verovering van Engeland (nl)
  • Нормандское завоевание Англии (ru)
  • Conquista normanda da Inglaterra (pt)
  • Normandernas erövring av England (sv)
  • Норманське завоювання Англії (uk)
  • 诺曼征服英格兰 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:isPartOfMilitaryConflict of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:event of
is dbp:eventPost of
is dbp:partof of
is dbp:title of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License