| dbo:abstract
|
- هيروارد هو أحد قادة التمرد ضد وليام الفاتح ولقب باليقظ (بالإنجليزية: Hereward The Wake) في أزمنة تالية وكان أحد المستأجرين في بيترزبورو أبي حيث امتلك ارضا في جنوب غرب لينكون شاير، وأول عمل موثق عنه كان هجومه علي بيترزبورو عام 1070 مع جماعة من الخارجين عن القانون والغزاة الدنماركيين، ثم قام بالصمود في وجه حكم وليام في جزيرة إلي وعندما أخذها النورمان هرب هيروارد ورجاله عبر المستنقعات. كانت أعماله قد تركت انطباعا قويا على الناس حيث حيكت العديد من الحكايات عنه، حيث أصبح بطلا في قضية الإنكليز. (ar)
- Hereward the Wake, zu seiner Zeit als Hereward the Outlaw (der Geächtete) und Hereward the Exile (der Verbannte) bekannt, war ein angelsächsischer Widerstandskämpfer gegen die normannische Eroberung Englands in der zweiten Hälfte des 11. Jahrhunderts, und zählt zu den großen Legendengestalten des englischen Mittelalters. Der Überlieferung zufolge war Herewards Basis die Isle of Ely, von wo aus er in den umgebenden Fens, dem heutigen Lincolnshire umherstreifte und eine populäre Opposition gegen Wilhelm den Eroberer anführte. Der Beiname the Wake wurde ihm erst lange nach seinem Tod gegeben, er bedeutet wohl der Wachsame, könnte aber auch von der Familie Wake stammen, normannischen Grundbesitzern, die seinen Besitz beanspruchten und mit diesem Beinamen ihre Ansprüche legitimieren wollten. (de)
- Hereward the Wake (m. post 1072) estis anglosaksa senjoro kiu kontraŭis Vilhelmon la Konkerinton. Pri lia vivo estas multaj legendoj. (eo)
- Hereward the Wake (Traditional pronunciation /ˈhɛ.rɛ.ward/, modern pronunciation /ˈhɛ.rɪ.wəd/) (c.1035 – c.1072) (also known as Hereward the Outlaw or Hereward the Exile) was an Anglo-Saxon nobleman and a leader of local resistance to the Norman Conquest of England. His base, when leading the rebellion against the Norman rulers, was the Isle of Ely in eastern England. According to legend he roamed the Fens, which nowadays covers parts of the modern counties of Cambridgeshire, Lincolnshire and Norfolk, leading popular opposition to William the Conqueror. Hereward is an Old English name, composed of the elements here, "army", and ward "guard" (cognate with the Old High German name Heriwart). The epithet "the Wake", first recorded in the 14th century, may mean "the watchful", or derive from the Anglo-Norman Wake family who later claimed descent from him. (en)
- Hereward le Wake, connu en son temps sous le nom d'Hereward le Proscrit ou Hereward l'Exilé, fut un des chefs de la résistance anglaise à la conquête normande de l'Angleterre au XIe siècle, mais il fut considéré comme un hors-la-loi à partir de 1055, lorsque le roi Édouard l'exila. C'est un Anglais, d'ascendance angle davantage que saxonne et d'origine partiellement danoise, principalement du côté maternel. D'après l'histoire, sa base de résistance était l'île d'Ely, dans la région des Fens, marais qui à l'époque bordaient les comtés de Lincolnshire, Northamptonshire, Huntingdonshire, Cambridgeshire, Suffolk et Norfolk. On raconte que le surnom le Wake lui aurait été donné par le peuple de nombreuses années après sa mort et signifierait l'attentif (en anglais : watchful) ; toutefois cette explication ressemble à une rationalisation du XIXe siècle. Quoique les sources sur cette époque lointaine soient très difficiles, il semble que ses terres lui provenaient d'une série d'héritages dans la famille Wake sur quatre générations. Les Wake ont donc pu l'associer avec leur propre nom. Toutefois, certains pensent que le nom lui vient de la famille Wake, les propriétaires normands qui se sont emparés de sa terre après sa mort, afin de créer un lien familial et, ainsi, de légitimer leur revendication sur ces terres. En vieil anglais, « Hereward » signifierait littéralement « responsable de soldats ». (fr)
- Hereward el Proscrito (también conocido como Hereward el Wake o Hereward el Exiliado, c. 1035 - c. 1072) fue uno de los líderes anglosajones que resistieron a la conquista normanda de Inglaterra en el siglo XI. La base de Hereward estaba en la isla de Ely, y según cuenta la leyenda merodeaba por Los Fens, tierra de pantanos que abarcaba el norte de Cambridgeshire, el sur de Lincolnshire y el oeste de Norfolk, encabezando la oposición popular contra Guillermo el Conquistador (es)
- ヘリワード・ザ・ウェイク（Hereward the Wake、生没年不明）はノルマン・コンクエスト後に、ノルマン人に抵抗して、所領を奪われアウトローになった伝説的なサクソン人（または、デーン人）貴族で、ロビン・フッドのモデルの一人とも言われる。ヘレワード、ヒアワードとも。ウェイクは後世についたあだ名であり、「注意深い」、「油断しない」という意味で、日本では「油断のないヘレワード」などと表記されることもある。 伝説的にはマーシア伯レオフリック(とゴダイヴァ夫人)の息子とされることが多いが、近代の研究では、その名前と活動範囲からイングランド北東部に定住していたデーン人ではないかと考えられており、以降それに従って記述する。 ヘリワードはヨークシャーのピーターバラ修道院配下の領主であったが、既にノルマン・コンクエスト以前にノルマン人に依存するエドワード懺悔王に反抗して追放を受けている。その後、フランドル伯の元で傭兵をしていたが、ノルマン・コンクエスト後にイングランドに戻り、1070年ごろ襲来したデーン人の一団とともにウォッシュ湾近くのイーリー島(en)に集結し、ピータズバラ修道院をはじめとして周辺の攻撃、略奪を行った。 1071年にノルマン人の追討を受け、イーリー島は陥落するが、伝説ではヘリワードは逃れて、その後も周辺の湿地地帯に隠れ抵抗を続けたが、やがてウィリアム征服王に降伏し許されたと言う。 (ja)
- Hereward il Fuorilegge, detto anche l'Attento o l'Esiliato (in italiano Ervardo; in inglese detto Hereward the Outlaw, the Exile o the Wake; 1035 circa – 1072 circa), fu un nobile inglese che cercò di resistere ai normanni durante la conquista normanna dell'Inghilterra. Tradizionalmente la sua base di potere è collocata nell'isola di Ely e secondo la leggenda egli percorse i Fens coprendo il nord del Cambridgeshire, il Lincolnshire meridionale e il Norfolk occidentale per sollevare la popolazione contro Guglielmo il Conquistatore. Il suo nome deriverebbe dalla radice dell'antico inglese here che significa esercito e ward che vuol dire guardiano, affine all'alto tedesco antico heriwart e al tedesco moderno heerwart. Il soprannome wake gli venne dato diversi secoli dopo la sua morte e potrebbe significare l'attento o riferirsi alla famiglia anglo-normanna degli Wake che reclamarono Hereward come loro ascendente. Ma vi è anche una famiglia tedesca dei Wake, più probabili discendenti diretti, sebbene la famiglia anglo-normanna possa essere strettamente imparentata. (it)
- Hereward, zwany Banitą (ang. Hereward the Wake) – angielski bohater ludowy, żyjący w XI wieku przywódca oporu przeciw panowaniu normańskiemu. Jego postać przeniknęła do wielu legend. Jego ojczyzną było Lincolnshire. Z pochodzenia był Duńczykiem, jego dziad Toki osiadł w Anglii po jej zajęciu przez Kanuta Wielkiego. Urodził się pomiędzy 1035 a 1047 rokiem. W młodości zdobył sobie sławę awanturnika, wobec czego ojciec wysłał go za granicę. Lata 1065-1067 spędził we Flandrii, walcząc na tamtejszym pograniczu. Do Anglii powrócił po jej zajęciu przez Wilhelma Zdobywcę, gromadząc wokół siebie ubożejących i wywłaszczanych przez normańskich zdobywców anglosaskich właścicieli ziemskich. Gdy w roku 1070 król duński Swen II Estrydsen najechał Anglię, Hereward stanął na czele zbuntowanych Anglosasów, którzy przyłączyli się do Duńczyków. Zdobył opactwo w Peterborough, nie dopuszczając do przejęcia jego bogactw przez normańskiego opata Turolda. Gdy wojska Wilhelma Zdobywcy pokonały Duńczyków, Hereward wraz ze zbuntowanymi Anglosasami umocnił się na Isle of Ely, gdzie oblegani przez Normanów utrzymali się do 1071 roku. Gdy Isle of Ely upadło, Hereward zdołał uciec i kontynuować walkę. Dalsze jego losy są nieznane, zmarł przed 1085 rokiem. Według niektórych podań miał uzyskać od króla darowanie win i dożyć ostatnich lat życia w spokoju, ożeniony z wdową po earlu Dolfinie. Nieliczne informacje na temat Herewarda i pamięć o jego mężnym oporze sprawiły, iż niedługo po śmierci stał się bohaterem licznych legend. Najstarszym źródłem przekazującym szczątkowe informacje o Herewardzie jest wersja D Kroniki anglosaskiej z 1071 roku. Już powstała między 1109 a 1131 jego biografia, autorstwa Ryszarda z Ely, zawiera elementy baśniowe. Dalszą idealizację bohatera i związane z nim legendarne opowiastki zawierają Historia Anglików Geoffreya Gaimara (1136-1137) i Liber Eliensis (1131-1174). Kronika crowlandzka w przełomu XIV i XV wieku przydała mu królewskie pochodzenie z rodu panującego Mercji. Charles Kingsley poświęcił mu swoją ostatnią powieść, Hereward the Wake (1866). (pl)
- Херевард Уэйк (англ. Hereward; род. около 1035 года — ум. после 1072 года) — лидер народного англосаксонского сопротивления в период нормандского завоевания Англии. Херевард возглавлял последнее убежище англосаксонских патриотов на в 1070—1071 годах, откуда они совершали вылазки против нормандских захватчиков. Легенды о Хереварде вошли в английский фольклор, а некоторые из них позднее трансформировались в рассказы о похождениях Робин Гуда. Согласно традиции, Херевард имел прозвище «Уэйк» (англ. the Wake), иногда переводимое на русский язык как «Будитель» или «Внимательный». Однако существует точка зрения, что это прозвище происходило от английского дворянского рода Уэйков, представители которого, возможно, унаследовали земельные владения Хереварда после его смерти. Само имя Херевард в англосаксонском языке означало «хранитель стад». (ru)
- Hereward the Wake, född cirka 1035, död 1072, under sin levnad känd som Hereward the Outlaw (den Fredlöse) eller Hereward the Exile (den Förvisade), var en anglosaxisk adelsman som ledde motståndet mot den normandiska invasionen av England, och samlade oppositionen mot Vilhelm Erövraren. Han hade sin bas på Isle of Ely, och rörde sig över delar av Cambridgeshire, Lancashire och Norfolk. Hans namn kommer från fornengelskans here (sv. här) och weard (sv. vakt). Smeknamnet the Wake betyder ungefär den Vakande. (sv)
- Herevardo, o Vigilante ou o Despertado (em inglês antigo: Hereward; em latim: Herewardus, Herevardus, Hereuardus; c. 1035 – c.1072), também conhecido como Herevardo, o Foragido ou Herevardo, o Exilado e Wake, foi um nobre anglo-saxão e líder da resistência local à conquista normanda da Inglaterra no século XI. Sua base, quando liderava a rebelião contra os governantes normandos, ficava na ilha de Ely, e segundo a lenda vagou a , cobrindo o norte de Condado de Cambrígia, o sul do Condado de Lincólnia e o oeste de , liderando a oposição popular contra Guilherme, o Conquistador. Hereward é um nome em inglês antigo, composto pelos elementos Here "exército" e weard "guarda" (cognato com o nome alto-alemão antigo Heriwart). O epíteto de "o Despertar" foi gravado no final do século XIV, e pode significar "o Vigilante", ou derivam da família anglo-normanda Wake, que mais tarde afirmou ascendência dele. (pt)
- Геревард (англ. Hereward, можливо 1035 – можливо 1072) - ватажок повстання англійців проти нормандського володарювання в 11 столітті. Кілька середньовічних письмових джерел містять інформацію про події з життя Гереварда, але при цьому викладення різних джерел часто суперечать одне одному. Відомо, що 1069 року, коли данський король Свейн ІІ надіслав війська для організації бази на острові Ілі, до його сил приєднались численні місцеві повстанці очолювані Геревардом. Після цього люди Гереварда разом з данцями зайняли та розграбували , пояснюючи це необхідністю врятувати багатства абатства від норманів. У 1071 році Геревард та його люди були обложені на острові Ілі нормандськими військами, що прибули для придушення повстання. Після кількох спроб, нормани зуміли прорватись на острів та захопити його. Деякі джерела стверджують, що Геревард з частиною своїх людей зміг утекти від норманів углиб Фенських боліт, де продовжив боротьбу. Інформація про подальшу долю Гереварда непевна. Одне з джерел, Gesta Herewardi, стверджує, що Геревард отримав прощення від Вільгельма і прожив решту життя у відносному спокої. Інше, Estoire des Engleis, оповідає, як Гереварда було вбито нормандськими лицарями. Також не виключено, що після поразки на острові Ілі, Геревард полишив країну, як і багато інших його співвітчизників у той час. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- هيروارد هو أحد قادة التمرد ضد وليام الفاتح ولقب باليقظ (بالإنجليزية: Hereward The Wake) في أزمنة تالية وكان أحد المستأجرين في بيترزبورو أبي حيث امتلك ارضا في جنوب غرب لينكون شاير، وأول عمل موثق عنه كان هجومه علي بيترزبورو عام 1070 مع جماعة من الخارجين عن القانون والغزاة الدنماركيين، ثم قام بالصمود في وجه حكم وليام في جزيرة إلي وعندما أخذها النورمان هرب هيروارد ورجاله عبر المستنقعات. كانت أعماله قد تركت انطباعا قويا على الناس حيث حيكت العديد من الحكايات عنه، حيث أصبح بطلا في قضية الإنكليز. (ar)
- Hereward the Wake (m. post 1072) estis anglosaksa senjoro kiu kontraŭis Vilhelmon la Konkerinton. Pri lia vivo estas multaj legendoj. (eo)
- Hereward el Proscrito (también conocido como Hereward el Wake o Hereward el Exiliado, c. 1035 - c. 1072) fue uno de los líderes anglosajones que resistieron a la conquista normanda de Inglaterra en el siglo XI. La base de Hereward estaba en la isla de Ely, y según cuenta la leyenda merodeaba por Los Fens, tierra de pantanos que abarcaba el norte de Cambridgeshire, el sur de Lincolnshire y el oeste de Norfolk, encabezando la oposición popular contra Guillermo el Conquistador (es)
- Hereward the Wake, född cirka 1035, död 1072, under sin levnad känd som Hereward the Outlaw (den Fredlöse) eller Hereward the Exile (den Förvisade), var en anglosaxisk adelsman som ledde motståndet mot den normandiska invasionen av England, och samlade oppositionen mot Vilhelm Erövraren. Han hade sin bas på Isle of Ely, och rörde sig över delar av Cambridgeshire, Lancashire och Norfolk. Hans namn kommer från fornengelskans here (sv. här) och weard (sv. vakt). Smeknamnet the Wake betyder ungefär den Vakande. (sv)
- Hereward the Wake (Traditional pronunciation /ˈhɛ.rɛ.ward/, modern pronunciation /ˈhɛ.rɪ.wəd/) (c.1035 – c.1072) (also known as Hereward the Outlaw or Hereward the Exile) was an Anglo-Saxon nobleman and a leader of local resistance to the Norman Conquest of England. His base, when leading the rebellion against the Norman rulers, was the Isle of Ely in eastern England. According to legend he roamed the Fens, which nowadays covers parts of the modern counties of Cambridgeshire, Lincolnshire and Norfolk, leading popular opposition to William the Conqueror. (en)
- Hereward the Wake, zu seiner Zeit als Hereward the Outlaw (der Geächtete) und Hereward the Exile (der Verbannte) bekannt, war ein angelsächsischer Widerstandskämpfer gegen die normannische Eroberung Englands in der zweiten Hälfte des 11. Jahrhunderts, und zählt zu den großen Legendengestalten des englischen Mittelalters. (de)
- Hereward le Wake, connu en son temps sous le nom d'Hereward le Proscrit ou Hereward l'Exilé, fut un des chefs de la résistance anglaise à la conquête normande de l'Angleterre au XIe siècle, mais il fut considéré comme un hors-la-loi à partir de 1055, lorsque le roi Édouard l'exila. (fr)
- Hereward il Fuorilegge, detto anche l'Attento o l'Esiliato (in italiano Ervardo; in inglese detto Hereward the Outlaw, the Exile o the Wake; 1035 circa – 1072 circa), fu un nobile inglese che cercò di resistere ai normanni durante la conquista normanna dell'Inghilterra. (it)
- ヘリワード・ザ・ウェイク（Hereward the Wake、生没年不明）はノルマン・コンクエスト後に、ノルマン人に抵抗して、所領を奪われアウトローになった伝説的なサクソン人（または、デーン人）貴族で、ロビン・フッドのモデルの一人とも言われる。ヘレワード、ヒアワードとも。ウェイクは後世についたあだ名であり、「注意深い」、「油断しない」という意味で、日本では「油断のないヘレワード」などと表記されることもある。 伝説的にはマーシア伯レオフリック(とゴダイヴァ夫人)の息子とされることが多いが、近代の研究では、その名前と活動範囲からイングランド北東部に定住していたデーン人ではないかと考えられており、以降それに従って記述する。 ヘリワードはヨークシャーのピーターバラ修道院配下の領主であったが、既にノルマン・コンクエスト以前にノルマン人に依存するエドワード懺悔王に反抗して追放を受けている。その後、フランドル伯の元で傭兵をしていたが、ノルマン・コンクエスト後にイングランドに戻り、1070年ごろ襲来したデーン人の一団とともにウォッシュ湾近くのイーリー島(en)に集結し、ピータズバラ修道院をはじめとして周辺の攻撃、略奪を行った。 (ja)
- Hereward, zwany Banitą (ang. Hereward the Wake) – angielski bohater ludowy, żyjący w XI wieku przywódca oporu przeciw panowaniu normańskiemu. Jego postać przeniknęła do wielu legend. Jego ojczyzną było Lincolnshire. Z pochodzenia był Duńczykiem, jego dziad Toki osiadł w Anglii po jej zajęciu przez Kanuta Wielkiego. Urodził się pomiędzy 1035 a 1047 rokiem. W młodości zdobył sobie sławę awanturnika, wobec czego ojciec wysłał go za granicę. Lata 1065-1067 spędził we Flandrii, walcząc na tamtejszym pograniczu. Do Anglii powrócił po jej zajęciu przez Wilhelma Zdobywcę, gromadząc wokół siebie ubożejących i wywłaszczanych przez normańskich zdobywców anglosaskich właścicieli ziemskich. (pl)
- Херевард Уэйк (англ. Hereward; род. около 1035 года — ум. после 1072 года) — лидер народного англосаксонского сопротивления в период нормандского завоевания Англии. Херевард возглавлял последнее убежище англосаксонских патриотов на в 1070—1071 годах, откуда они совершали вылазки против нормандских захватчиков. Легенды о Хереварде вошли в английский фольклор, а некоторые из них позднее трансформировались в рассказы о похождениях Робин Гуда. (ru)
- Herevardo, o Vigilante ou o Despertado (em inglês antigo: Hereward; em latim: Herewardus, Herevardus, Hereuardus; c. 1035 – c.1072), também conhecido como Herevardo, o Foragido ou Herevardo, o Exilado e Wake, foi um nobre anglo-saxão e líder da resistência local à conquista normanda da Inglaterra no século XI. Sua base, quando liderava a rebelião contra os governantes normandos, ficava na ilha de Ely, e segundo a lenda vagou a , cobrindo o norte de Condado de Cambrígia, o sul do Condado de Lincólnia e o oeste de , liderando a oposição popular contra Guilherme, o Conquistador. (pt)
- Геревард (англ. Hereward, можливо 1035 – можливо 1072) - ватажок повстання англійців проти нормандського володарювання в 11 столітті. Кілька середньовічних письмових джерел містять інформацію про події з життя Гереварда, але при цьому викладення різних джерел часто суперечать одне одному. (uk)
|
