About: Dialogue

An Entity of Type: person function, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Dialogue (sometimes spelled dialog in American English) is a written or spoken conversational exchange between two or more people, and a literary and theatrical form that depicts such an exchange. As a philosophical or didactic device, it is chiefly associated in the West with the Socratic dialogue as developed by Plato, but antecedents are also found in other traditions including Indian literature.

Property Value
dbo:abstract
  • الحوار في اللغة: من حاور يحاور محاورة، وقد ورد في تاج العروس أن الحوار يعني تراجع الكلام، كما ورد في لسان العرب لابن منظور تحت الجذر (حور) وهم يتحاورون أي: يتراجعون الكلام. والمحاورة: مراجعة المنطق، والكلام في المخاطبة. وقد حاوره.والمَحُورَةُ: من المُحاوَرةِ مصدر كالمَشُورَةِ من المشاورة كالمَحْوَرَةِ، وأنشد: إذا الحوار في اللغة، هو الرجوع عن الشئ، والارتداد عنه، وحار عن الأمر وإليه (رجع عنه، أو إليه). أما الحوار في الاصطلاح : (مراجعة الكلام، وتداوله، بين طرفين، لمعالجة قضية من قضايا الفكر، والعلم، والمعرفة.. بأسلوب متكافئ، يغلب عليه طابع الهدوء، والبعد عن الخصومة). (ar)
  • Dialog (řecky dialogos, od slovesa dialegomai, rozvažovat, rozmlouvat) je rozhovor dvou nebo více osob, který může vést k nalezení společného stanoviska. Dialog může znamenat také „rozhovor“ fiktivní, psaný, a tedy literární formu, např. v divadle nebo v románu. V současné filosofii se někdy užívá v přeneseném smyslu pro hledání smyslu nebo pravdy skrze řeč a rozhovor (řec. dia, skrze a logos, slovo). Protikladem dialogu je monolog (z řec. monos, jeden). Odlišnost dialogu a monologu je v míře připravenosti. Ve sféře monologů převládají dopředu připravené projevy, s výjimkou improvizovaných monologů. Dialogy jsou naopak spontánní a nepředvídatelné. Rozhovor více než dvou osob se někdy označuje termínem polylog. (cs)
  • Ein Dialog ist ein Gespräch oder im weiteren Sinne auch eine schriftlich zwischen zwei oder mehreren Personen geführte Rede und Gegenrede. (de)
  • Dialogue (sometimes spelled dialog in American English) is a written or spoken conversational exchange between two or more people, and a literary and theatrical form that depicts such an exchange. As a philosophical or didactic device, it is chiefly associated in the West with the Socratic dialogue as developed by Plato, but antecedents are also found in other traditions including Indian literature. (en)
  • Dialogoa bi pertsona edo gehiagoren arteko idatzizko edo ahozko elkarrizketa trukea da, eta halako elkartrukea irudikatzen duen literatura eta antzerki forma bat. Gai filosofiko edo didaktiko bezala, Platonek garatutako elkarrizketa sokratikoarekin lotzen da, batez ere Mendebaldean, baina aurrekariak beste tradizio batzuetan ere aurkitzen dira, Indiako literaturan barne. (eu)
  • El diálogo es una manera de comunicación verbal o escrita en la que se comunican dos o más personas en un intercambio de información, alternándose el papel de emisor y receptor.​ Siguiendo esta definición, en un diálogo hay que tener en cuenta lo siguiente: * Para que se produzca el diálogo, es indispensable un intercambio de papeles entre los denominados interlocutores. Este cambio de papeles entre emisor y receptor se denomina turnos de palabra o intervenciones.​ * Estrictamente el diálogo es oral, pero también puede encontrarse escrito, como ocurre en las novelas. Al mismo tiempo se utiliza signos no verbales, como son los signos paralingüísticos y los signos cinésicos. Entre los signos paralingüísticos destaca la intensidad de la voz, y entre los signos cinésicos destacan los gestos y las posturas. También se usa como la tipología textual en la lingüística y en la literatura cuando aparecen dos o más personajes al usar el discurso diegético, llamados interlocutores. Razón por la cual constituye la forma literaria propia del mismo género (dramático), así mismo, se divide en parlamentos (retórica) u oraciones entre personajes que se dirigen mutuamente la palabra. Un diálogo puede consistir desde una amable conversación hasta una acalorada discusión sostenida entre los interlocutores; empleado en géneros literarios como la novela, el cuento, la fábula, el teatro o la poesía. En una obra literaria, un buen diálogo permite definir el carácter de los personajes: la palabra revela intenciones y estados de ánimo, en definitiva, lo que no se puede ver, por consiguiente en ello radica su importancia. Esta modalidad exige un gran esfuerzo de creación, ya que obliga a penetrar en el pensamiento del personaje, como en el caso de Edipo rey de Sófocles. También se considera un género literario propio, surgido en Grecia con los Diálogos de Platón, continuado por los romanos (Cicerón, por ejemplo) y revitalizado en el Renacimiento en latín (Erasmo de Róterdam, José Luis Vives, etc.) y en lenguas vulgares (Juan de Valdés, Pablo Mejía, etc.), Como tal posee tres tipos diferenciados: el diálogo platónico, el diálogo ciceroniano y el diálogo lucianesco. El platónico tiene como objetivo hallar la verdad, con miras a un tema primordialmente filosófico. El ciceroniano posee un marco paisajístico bien constituido, es de tema primordialmente político, judicial y retórico con el fin de que en él tienen cabida largas exposiciones. En el lucianesco, así llamado por su creador, Luciano de Samosata, predomina la intención satírica y el humor por eso el tema puede ser muy variado, incluso fantástico. (es)
  • Le mot « dialogue » (du grec ancien διάλογος - composé du préfixe « διά » : « au travers, par, entre », et du radical « λόγος » : « parole, raison, verbe » -, c'est-à-dire littéralement : « une parole raisonnée et agissante, qui pénètre, tranche et traverse complètement et méticuleusement ») désigne un type de communication entre plusieurs personnes ou groupes de personnes. Le dialogue se distingue de la discussion et du débat : il réfère à un mode de conversation qui comporte nécessairement raison, discernement, exactitude et sagesse, ainsi qu'une interpénétration des arguments convergents et convaincants, au fur et à mesure de ce que le dialogue se déploie parmi les interlocuteurs. Comme toutes communications, le dialogue comprend au minimum un émetteur et un récepteur. Cependant, le dialogue se distingue dans le processus qui unit ces deux protagonistes. Alors que la donnée émise est le message, le but du message est l'objectif de la communication ; dans un dialogue véritable, le but n'est donc pas le sujet de l'énoncé, il ne s'agit pas d'avoir raison du récepteur ni de lui imposer un point de vue cognitif, une perspective ou référence. Ainsi, par un code constituant un langage qui peut être verbal ou non verbal, une parole est contenue dans le message et transmise dans la communication, afin d'être décodée et reçue par le destinataire, puis de lui signifier quelque chose qui a du sens dans sa propre existence. Le dialogue appelle donc à ce que les acteurs de la communication soient transformés dans leur être, en toute liberté ; l'écoute active, l'humilité sincère et le respect mutuel y sont donc nécessaires a la vie. L'origine étymologique grecque du mot se réfère à un concept traduisible par « suivre une pensée » (dialogos : de dia à travers et logos la parole). Les modèles de l'intelligence sociale structurent l'organisation du dialogue au sein d'un corps social. (fr)
  • Dialog (serapan dari bahasa Yunani: διάλογος translit. diálogos, berarti "percakapan") adalah sebuah literatur dan teatrikal yang terdiri dari percakapan secara lisan atau tertulis antara dua orang atau lebih. Sejarahnya berasal sebagai narasi, filosofi atau lambang dedikasi yang dapat ditemukan di Literatur Yunani Kuno dan Literatur India, khususnya pada seni kuno yaitu Retorika. Mempunyai kehilangan kontak hampir semuanya pada abad ke-19 dengan dasar-dasar dalam retorika, gagasan dialog muncul ditransformasikan dalam pekerjaan kritikus kebudayaan seperti Mikhail Bakhtin dan Paulo Freire, teolog seperti Martin Buber, sebagai sebuah eksistensial paliatif untuk melawan atomisasi dan keterasingan sosial dalam masa masyarakat industri. (in)
  • Il termine dialogo (dal latino dialŏgus, in greco antico διάλογος, derivato di διαλέγομαι «conversare, discorrere» composto da dià, "attraverso" e logos, "discorso") indica il confronto verbale che attraversa due o più persone come strumento per esprimere sentimenti diversi e discutere idee non necessariamente contrapposte. (it)
  • 対話(たいわ、英: dialogue, ダイアローグ)とは、直接に向かい合って互いに話をすること。 2人の会話によって進行される叙述形式を採用した文学・哲学作品のことを対話篇(たいわへん)と呼んだりもする。 一人語り(英: monologue, モノローグ)と対比される。 (ja)
  • Een dialoog is een gesproken of geschreven conversatie tussen twee of meer personen, en een literaire vorm die zo'n uitwisseling weergeeft. Als een narratief, filosofisch of didactisch middel wordt het vooral in het Westen geassocieerd met de socratische dialoog zoals ontwikkeld door Plato. (nl)
  • Dialog – wypowiedź wielopodmiotowa, rozmowa dwóch lub większej liczby osób. Dialog występuje w utworach literackich: w dramacie stanowi podstawową formę wypowiedzi, w epice obok narracji stanowi jedną z form podawczych. Dialog jako gatunek literatury stosowanej, utwór literacki, złożony jest z odrębnych wypowiedzi na wspólny temat; nie ma jednak charakteru dzieła dramatyczno-scenicznego i jest zapisany. W starożytności dialogi były podstawową formą wypowiedzi na temat filozofii, np. dialogi Platona. Popularnym również w renesansie, przykładem z tego okresu jest Krótka rozprawa między trzema osobami, Panem, Wójtem a Plebanem Mikołaja Reja. Dialogiem nazywa się również rozmowę dwóch lub więcej osób w obrębie innego dzieła literackiego: powieści, opowiadania, noweli itd. Gatunkiem literatury stosowanej jest też „rozmowa”, czyli dialog ustny, związany z konkretną sytuacją życiową. Według Józefa Tischnera: Dialog oznacza, że ludzie wyszli z kryjówek, zbliżyli się do siebie, rozpoczęli wymianę zdań. Początek dialogu – wyjście z kryjówki – jest już dużym wydarzeniem. Trzeba się wychylić, przekroczyć próg, wyciągnąć rękę, znaleźć wspólne miejsce do rozmowy. (pl)
  • Dialog kommer från grekiskan och betyder 'genom samtal'. Jämför monolog. (sv)
  • Diálogo (em grego clássico: διάλογος diálogos) é a conversação entre duas ou mais pessoas. Muitos acreditam erroneamente que "di" significaria "dois", e portanto a palavra se limitaria à conversa entre duas pessoas. No entanto, a palavra, que vem do grego, é formada pelo prefixo dia-, que significa "por intermédio de", e por logos, que significa "palavra". Ou seja, "por meio da palavra", designando "conversa" ou "conversação". Embora se desenvolva a partir de pontos de vista diferentes, o verdadeiro diálogo supõe um clima de boa vontade e compreensão recíproca. Como um gênero, os diálogos mais antigos remontam no Oriente Médio e Ásia ao ano de 1433 no Japão, disputas sumérias preservadas em cópias a partir do final do terceiro milênio a.C. (pt)
  • Диало́г (греч. Διάλογος — «разговор») — литературная или театральная форма устного или письменного обмена высказываниями (репликами, вопросами и ответами) между двумя и более людьми, также бывает письменный диалог между двумя или более людьми посредством написания текста в письмах или другими методами; специфическая форма общения и коммуникации, диалог — это вопросы и ответы двух и более оппонентов, участвующих в разговоре или обсуждении чего-либо. В литературе диалог — органический признак драматических жанров, но иногда является основой также и недраматических произведений, например, в русской поэзии «Разговор книгопродавца с поэтом» А. Пушкина, «Журналист, читатель и писатель» М. Лермонтова, и т. д., содержащие эстетическое и общественное кредо их авторов. Традиционно противопоставляется монологу. Основные исторические основания диалога находятся в нарративе, философских и дидактических приёмах, обнаруживаемые в классической греческой и индийской литературе, в особенности в античной риторике, логике и софистике. Помимо осуществления коммуникации диалог может быть использован в художественных целях (в литературе, кино), для передачи философских идей (например, диалоги Платона — «Федон», «Пир»), для обучения иностранному языку (как упражнение). В XIX в., потеряв почти полностью соприкосновение со своей основой и поддержкой в риторике, понятие диалога появляется вновь, трансформируясь в работах критиков культуры, таких как Михаил Бахтин и Паулу Фрейре, богословов, таких как Мартин Бубер, а также, в сущности, смягчая борьбу с атомизацией и социальным отчуждением человека в массовом индустриальном обществе. Согласно М. М. Бахтину, диалог в своём универсальном философском значении может быть понят как формат познания и существования, в котором постигается человек и его бытие. (ru)
  • Діало́г (або діялог, грец. Διάλογος — «розмова») — двосторонній обмін інформацією (розмова, спілкування) між двома або більше людьми (або у технічній мові — людиною та ЕОМ) у вигляді питань та відповідей. Монологічний і діалогічний тексти розрізняються між собою як з погляду структури, що лежить в основі мовленнєвої ситуації, так і з погляду закономірностей , що в них діють (О. І. Москальська). Відмінності в структурі мовленнєвої ситуації визначаються розподілом ролей між учасниками мовленнєвого акту. Монологічний текст — це усне чи письмове мовлення однієї особи, інший учасник мовленнєвого акту — адресат, реципієнт*, або мислиться, або не відразу реагує (лінійний ланцюжок речень). Діалогічний текст репрезентує альтернативний ланцюжок, що утворюється чергуванням висловлювань двох чи декількох учасників мовлення. В основі діалогу лежить діалогічна єдність: вираження думок та їх сприйняття, реакція на них, що знаходить відображення у структурі цього акту мовлення. Діалог складається з взаємопов'язаних реплік співрозмовників. Діалогічне спілкування являє собою не один якийсь вид мовленнєвої діяльності його учасників, а мовленнєвий акт (обмін інформацією), у якому говоріння і слухання — нерозривно пов'язані види мовленнєвої діяльності. Основними ознаками діалогу є: намір, цілеспрямованість, правила ведення розмови. Цілеспрямованість мовленнєвої дії в діалозі — це наявна чи прихована мета мовця (слухача) (повідомлення про щось, питання, наказ, порада, обіцянка і под.). Для того, щоб досягнути своєї мети кожний із співрозмовників реалізує свій намір, спонукаючи партнера до певних мовленнєвих дій.Необхідною для діалогу є правила ведення розмови: а) повідомлення подається певними порціями; б) повідомлення відповідає темі розмови; в) співрозмовники роблять мовлення зрозумілим, послідовним. Існує типовий набір смислових частин розмови: 1. * установлення контакту із співрозмовником (зоровий — мовленнєвий, зоровий + мовленнєвий); 2. * початок розмови; 3. * розвиток теми (реакція співрозмовника + репліки); кінцівка розмови. (uk)
  • 对话是文學作品中常見的寫作方式。早期基督教作家经常使用对话形式写作,如贾斯汀、奥利和奥古斯丁,其中一个著名的实例为波爱修斯所著的《哲学的慰藉》。文艺复兴时期,伽利略通过对话形式的两部著作《关于托勒密和哥白尼两大世界体系的对话》与《关于力学和局部运动的两门新科学的对话和数学证明》,阐述自己的科学观点。 由對話輯錄成的文本稱為,是文學體裁之一。 (zh)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 170594 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 25870 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1062957735 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • الحوار في اللغة: من حاور يحاور محاورة، وقد ورد في تاج العروس أن الحوار يعني تراجع الكلام، كما ورد في لسان العرب لابن منظور تحت الجذر (حور) وهم يتحاورون أي: يتراجعون الكلام. والمحاورة: مراجعة المنطق، والكلام في المخاطبة. وقد حاوره.والمَحُورَةُ: من المُحاوَرةِ مصدر كالمَشُورَةِ من المشاورة كالمَحْوَرَةِ، وأنشد: إذا الحوار في اللغة، هو الرجوع عن الشئ، والارتداد عنه، وحار عن الأمر وإليه (رجع عنه، أو إليه). أما الحوار في الاصطلاح : (مراجعة الكلام، وتداوله، بين طرفين، لمعالجة قضية من قضايا الفكر، والعلم، والمعرفة.. بأسلوب متكافئ، يغلب عليه طابع الهدوء، والبعد عن الخصومة). (ar)
  • Dialog (řecky dialogos, od slovesa dialegomai, rozvažovat, rozmlouvat) je rozhovor dvou nebo více osob, který může vést k nalezení společného stanoviska. Dialog může znamenat také „rozhovor“ fiktivní, psaný, a tedy literární formu, např. v divadle nebo v románu. V současné filosofii se někdy užívá v přeneseném smyslu pro hledání smyslu nebo pravdy skrze řeč a rozhovor (řec. dia, skrze a logos, slovo). Protikladem dialogu je monolog (z řec. monos, jeden). Odlišnost dialogu a monologu je v míře připravenosti. Ve sféře monologů převládají dopředu připravené projevy, s výjimkou improvizovaných monologů. Dialogy jsou naopak spontánní a nepředvídatelné. Rozhovor více než dvou osob se někdy označuje termínem polylog. (cs)
  • Ein Dialog ist ein Gespräch oder im weiteren Sinne auch eine schriftlich zwischen zwei oder mehreren Personen geführte Rede und Gegenrede. (de)
  • Dialogue (sometimes spelled dialog in American English) is a written or spoken conversational exchange between two or more people, and a literary and theatrical form that depicts such an exchange. As a philosophical or didactic device, it is chiefly associated in the West with the Socratic dialogue as developed by Plato, but antecedents are also found in other traditions including Indian literature. (en)
  • Dialogoa bi pertsona edo gehiagoren arteko idatzizko edo ahozko elkarrizketa trukea da, eta halako elkartrukea irudikatzen duen literatura eta antzerki forma bat. Gai filosofiko edo didaktiko bezala, Platonek garatutako elkarrizketa sokratikoarekin lotzen da, batez ere Mendebaldean, baina aurrekariak beste tradizio batzuetan ere aurkitzen dira, Indiako literaturan barne. (eu)
  • Il termine dialogo (dal latino dialŏgus, in greco antico διάλογος, derivato di διαλέγομαι «conversare, discorrere» composto da dià, "attraverso" e logos, "discorso") indica il confronto verbale che attraversa due o più persone come strumento per esprimere sentimenti diversi e discutere idee non necessariamente contrapposte. (it)
  • 対話(たいわ、英: dialogue, ダイアローグ)とは、直接に向かい合って互いに話をすること。 2人の会話によって進行される叙述形式を採用した文学・哲学作品のことを対話篇(たいわへん)と呼んだりもする。 一人語り(英: monologue, モノローグ)と対比される。 (ja)
  • Een dialoog is een gesproken of geschreven conversatie tussen twee of meer personen, en een literaire vorm die zo'n uitwisseling weergeeft. Als een narratief, filosofisch of didactisch middel wordt het vooral in het Westen geassocieerd met de socratische dialoog zoals ontwikkeld door Plato. (nl)
  • Dialog kommer från grekiskan och betyder 'genom samtal'. Jämför monolog. (sv)
  • Diálogo (em grego clássico: διάλογος diálogos) é a conversação entre duas ou mais pessoas. Muitos acreditam erroneamente que "di" significaria "dois", e portanto a palavra se limitaria à conversa entre duas pessoas. No entanto, a palavra, que vem do grego, é formada pelo prefixo dia-, que significa "por intermédio de", e por logos, que significa "palavra". Ou seja, "por meio da palavra", designando "conversa" ou "conversação". Embora se desenvolva a partir de pontos de vista diferentes, o verdadeiro diálogo supõe um clima de boa vontade e compreensão recíproca. Como um gênero, os diálogos mais antigos remontam no Oriente Médio e Ásia ao ano de 1433 no Japão, disputas sumérias preservadas em cópias a partir do final do terceiro milênio a.C. (pt)
  • 对话是文學作品中常見的寫作方式。早期基督教作家经常使用对话形式写作,如贾斯汀、奥利和奥古斯丁,其中一个著名的实例为波爱修斯所著的《哲学的慰藉》。文艺复兴时期,伽利略通过对话形式的两部著作《关于托勒密和哥白尼两大世界体系的对话》与《关于力学和局部运动的两门新科学的对话和数学证明》,阐述自己的科学观点。 由對話輯錄成的文本稱為,是文學體裁之一。 (zh)
  • El diálogo es una manera de comunicación verbal o escrita en la que se comunican dos o más personas en un intercambio de información, alternándose el papel de emisor y receptor.​ Siguiendo esta definición, en un diálogo hay que tener en cuenta lo siguiente: (es)
  • Le mot « dialogue » (du grec ancien διάλογος - composé du préfixe « διά » : « au travers, par, entre », et du radical « λόγος » : « parole, raison, verbe » -, c'est-à-dire littéralement : « une parole raisonnée et agissante, qui pénètre, tranche et traverse complètement et méticuleusement ») désigne un type de communication entre plusieurs personnes ou groupes de personnes. Le dialogue se distingue de la discussion et du débat : il réfère à un mode de conversation qui comporte nécessairement raison, discernement, exactitude et sagesse, ainsi qu'une interpénétration des arguments convergents et convaincants, au fur et à mesure de ce que le dialogue se déploie parmi les interlocuteurs. (fr)
  • Dialog (serapan dari bahasa Yunani: διάλογος translit. diálogos, berarti "percakapan") adalah sebuah literatur dan teatrikal yang terdiri dari percakapan secara lisan atau tertulis antara dua orang atau lebih. Sejarahnya berasal sebagai narasi, filosofi atau lambang dedikasi yang dapat ditemukan di Literatur Yunani Kuno dan Literatur India, khususnya pada seni kuno yaitu Retorika. (in)
  • Dialog – wypowiedź wielopodmiotowa, rozmowa dwóch lub większej liczby osób. Dialog występuje w utworach literackich: w dramacie stanowi podstawową formę wypowiedzi, w epice obok narracji stanowi jedną z form podawczych. Dialogiem nazywa się również rozmowę dwóch lub więcej osób w obrębie innego dzieła literackiego: powieści, opowiadania, noweli itd. Gatunkiem literatury stosowanej jest też „rozmowa”, czyli dialog ustny, związany z konkretną sytuacją życiową. Według Józefa Tischnera: (pl)
  • Діало́г (або діялог, грец. Διάλογος — «розмова») — двосторонній обмін інформацією (розмова, спілкування) між двома або більше людьми (або у технічній мові — людиною та ЕОМ) у вигляді питань та відповідей. Монологічний і діалогічний тексти розрізняються між собою як з погляду структури, що лежить в основі мовленнєвої ситуації, так і з погляду закономірностей , що в них діють (О. І. Москальська). Основними ознаками діалогу є: намір, цілеспрямованість, правила ведення розмови. Існує типовий набір смислових частин розмови: (uk)
  • Диало́г (греч. Διάλογος — «разговор») — литературная или театральная форма устного или письменного обмена высказываниями (репликами, вопросами и ответами) между двумя и более людьми, также бывает письменный диалог между двумя или более людьми посредством написания текста в письмах или другими методами; специфическая форма общения и коммуникации, диалог — это вопросы и ответы двух и более оппонентов, участвующих в разговоре или обсуждении чего-либо. В литературе диалог — органический признак драматических жанров, но иногда является основой также и недраматических произведений, например, в русской поэзии «Разговор книгопродавца с поэтом» А. Пушкина, «Журналист, читатель и писатель» М. Лермонтова, и т. д., содержащие эстетическое и общественное кредо их авторов. Традиционно противопоставляетс (ru)
rdfs:label
  • Dialogue (en)
  • حوار (ar)
  • Dialog (cs)
  • Diàleg (ca)
  • Διάλογος (λογοτεχνία) (el)
  • Dialog (de)
  • Dialogo (eo)
  • Diálogo (es)
  • Dialogo (eu)
  • Dialogue (fr)
  • Dialog (in)
  • Dialogo (it)
  • 対話 (ja)
  • 대화 (ko)
  • Dialoog (nl)
  • Diálogo (pt)
  • Dialog (literatura) (pl)
  • Dialog (sv)
  • Диалог (ru)
  • Діалог (uk)
  • 对话 (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:homepage
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:author of
is dbo:genre of
is dbo:knownFor of
is dbo:literaryGenre of
is dbo:occupation of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbo:writer of
is dbp:genre of
is dbp:occupation of
is dbp:writer of
is gold:hypernym of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License