| dbo:abstract
|
- Carles I de Borgonya "el Temerari" (Dijon 1433 - Nancy, 5 de gener 1477) fou duc de Borgonya, Brabant, Limburg i comte d'Artois i de Namur (després marquès), Borgonya, Flandes i Holanda (1467 - 1477). (ca)
- شارل الجريء (بالفرنسية: Charles le Téméraire) يلقب أيضاً بشارل المتهور، ولد في 10 نوفمبر 1433 وتوفي في 5 يناير 1477 وكان عمره حينها 44 سنة، وكان دوق بيرغندي من عام 1467 إلى عام 1477.بعد وفاته أصبح من الواضح أن الأراضي الخاضعة بين فرنسا وهابسبورغ مصيرها التقسيم، لكن كلا الطرفين لم يكن راضيا عن نتائج التقسيم مما كان سيؤدي لاحقا إلى تفكك الولايات البرغندية ونشوب حروب عديدة في أوروبا الغربية لمدة قرنين من الزمان. (ar)
- Karel Smělý (10. listopadu 1433 v Dijonu – 5. ledna 1477 v Nancy) byl burgundským, brabantským, lucemburským, geldernským vévodou a nositelem Řádu zlatého rouna. Pocházel z mladší větve rodu Valois. (cs)
- Karl I. der Kühne – französisch Charles Ier le Téméraire oder le Hardi, niederländisch Karel de Stoute, englisch Charles the Bold – (* 10. November 1433 im Herzogspalast, Dijon; † 5. Januar 1477 bei Nancy) war ein Angehöriger der Dynastie Valois-Burgund, einer Seitenlinie des französischen Königshauses Valois. Seine Eltern waren Philipp III. der Gute und Isabella von Portugal. Karl der Kühne war vom 15. Juni 1467 bis zum 5. Januar 1477 Herzog von Burgund sowie der Burgundischen Niederlande. In der Beurteilung der Nachwelt wurde Karl der Kühne oft als der letzte Repräsentant des feudalen Geistes angesehen. Er besaß große Fähigkeiten, eine strenge Moral, war überaus kultiviert und war mehrerer Sprachen mächtig. Karl ist, wie der Historiker Christoph Driessen schreibt, „das Paradebeispiel eines Herrschers, der sich binnen kürzester Zeit durch übersteigerten Ehrgeiz um ein großes Reich und noch dazu um Kopf und Kragen bringt“. (de)
- Ο Κάρολος ο Ριψοκίνδυνος (γαλλ. Charles le Téméraire, 10 Νοεμβρίου 1433 - 5 Ιανουαρίου 1477) από τον Οίκο των Βαλουά ήταν δούκας της Βουργουνδίας, κόμης της Βουργουνδίας, της Φλάνδρας, του Αινώ και του Αρτουά (1467 - 1477). Ήταν γιος και διάδοχος του δούκα Φιλίππου Γ΄ του Καλού και της Ισαβέλλας των Αβίς, κόρης τού Ιωάννη Α΄ της Πορτογαλίας. Ο Κάρολος ήταν ο τελευταίος άρρηνν δούκας της Βουργουνδίας από τον Οίκο των Βαλουά. Την εποχή που ήταν ακόμα διάδοχος, είχε τον τίτλο του κόμη του Σαρολέ· μετά τον θάνατο του πατέρα του οικειοποιήθηκε όλους τους τίτλου,ς ανάμεσά τους και του μεγάλου δούκα της Δύσης. (el)
- Karlo la 1-a, duko de Burgonjo, pli vaste konata kiel Karlo la Brava (france: Charles Ier le Téméraire aŭ le Hardi; 10-a de novembro 1433, Diĵono – 5-a de januaro 1477, en batalo apud Nancio) estis duko de Burgonjo de 1467 ĝis sia morto en 1477. Kiam li ekregis Burgonjon, ĝi jam estis unu el la grandaj potencoj en Eŭropo, kaj la vivo ĉe la burgonja korto tre luksa. Lia regno inter Francio kaj Germanio (la Habsburga regno) tamen havis tre grandan mankon: ĝi estis disigita en la "subaj landoj" (en la loka lingvo "Nederlande", kiu konserviĝis en la hodiaŭa landnomo "Nederlando") kaj la "supraj landoj" sen interkonekto. Kiel siaj antaŭuloj Karlo klopodis pligrandigi sian landon, aparte akiri konekton inter la disaj landpartoj. Sed li ne faris tion per prudenta politiko, sed ĉefe per militiroj, kiuj finiĝis per lia malvenko kaj lia morto en la batalo de Nancio. Li estis la lasta duko de Burgonjo. Lia sola transvivanta filino, Maria, edziniĝis al Maksimiliano, kiu poste fariĝis imperiestro de la Sankta Romia Imperio. Burgonjo ĉesis esti memstara ŝtato kaj estis dividita inter Francio kaj la germana imperio. (eo)
- Charles I (Charles Martin; German: Karl Martin; Dutch: Karel Maarten; 10 November 1433 – 5 January 1477), nicknamed the Bold (German: der Kühne; Dutch: de Stoute; French: le Téméraire), was Duke of Burgundy from 1467 to 1477. Charles's main objective was to be crowned king by turning the growing Burgundian State into a territorially continuous kingdom. He declared himself and his lands independent, bought Upper Alsace and conquered Zutphen, Guelders and Lorraine, uniting at last Burgundian northern and southern possessions. This caused the enmity of several European powers and triggered the Burgundian Wars. Charles's early death at the Battle of Nancy at the hands of Swiss mercenaries fighting for René II, Duke of Lorraine, was of great consequence in European history. The Burgundian domains, long wedged between the Kingdom of France and the Habsburg Empire, were divided, but the precise disposition of the vast and disparate territorial possessions involved was disputed among the European powers for centuries. (en)
- Karlos Valois-Borgoinakoa (frantsesez: Charles de Valois-Bourgogne; Dijon, Borgoina, 1433ko azaroaren 10 edo 11 - Nancy, Lorrena, 1477ko urtarrilaren 5a), izengoitiz Karlos Izukaitza (frantsesez: Charles le Téméraire) deitua, Borgoinako dukea izan zen 1467-1477 bitartean. (eu)
- Carlos I de Borgoña, llamado el Audaz o el Temerario (en francés: Charles le Hardi o le Téméraire; Dijón, 10 de noviembre de 1433-Nancy, 5 de enero de 1477), fue duque de Borgoña, Brabante, Limburgo y Luxemburgo, entre otros títulos. Pertenecía a una rama menor de los Valois, que gobernó Borgoña entre 1467 y 1477. El poder del ducado de Borgoña alcanzó su apogeo bajo su reinado, pero desaparecerá en virtud de los hábiles golpes políticos del rey de Francia, Luis XI. Su muerte en 1477 significó el fin del sueño borgoñón de resucitar la antigua Lotaringia. El matrimonio de su hija María con el emperador Maximiliano ligó la herencia borgoñona al linaje de los Habsburgo en la persona del hijo de ambos, Felipe el Hermoso, que contraería matrimonio con la reina Juana de Castilla. El hijo de ambos, Carlos, recibiría su nombre en memoria de su bisabuelo. El sobrenombre de "Temerario" no le fue adjudicado hasta pleno romanticismo. Para sus coetáneos fue "Carlos el Audaz", "el Gran León", "el Guerrero" y "el Terrible" para sus detractores. (es)
- Charles de Bourgogne, dit Charles le Hardi ou Charles le Travaillant, plus connu sous son surnom posthume de Charles le Téméraire, né le 10 novembre 1433 à Dijon et mort le 5 janvier 1477 près de Nancy, est, après Philippe le Hardi, Jean sans Peur et Philippe le Bon, le quatrième et dernier duc de Bourgogne de la maison de Valois, seigneur et maître d'un ensemble de provinces connu aujourd'hui sous le nom d'État bourguignon. Après s'être illustré, en 1465, lors de la Ligue du Bien public, une coalition formée contre le roi de France, Charles le Téméraire monte sur le trône de Bourgogne en 1467, à la mort de son père. Se considérant comme un souverain de plein droit, son règne est marqué par un affrontement constant avec son cousin Louis XI, qui revendique la suzeraineté sur une partie de ses terres, censée relever du royaume de France. Dans le même temps, il se rapproche de l'empereur germanique Frédéric III et du roi d'Angleterre Édouard IV d'York, dont il épouse la sœur. Comme son père avant lui, il est l'un des princes les plus puissants de la chrétienté, grâce notamment à la richesse de ses territoires et au prestige de sa cour. Après avoir cherché, en vain, à obtenir le titre de « roi des Romains », il s'attelle à la réforme administrative de son État, qu'il consolide en tentant d'en faire une entité géographique et politique continue, par la réunion de ses possessions septentrionales et méridionales (ce qu'il fait par l'acquisition de la Haute-Alsace puis l'annexion de la Lorraine), afin de les ériger à terme en un royaume indépendant, ressuscitant l'ancienne Lotharingie. Ses ambitions démesurées se heurtent à de nombreuses oppositions en Europe. À la fin de son règne, les guerres de Bourgogne le confrontent aux Confédérés suisses, aux Lorrains et aux Alsaciens. Cette coalition, financièrement soutenue par Louis XI, finit par avoir raison de lui à la bataille de Nancy du 5 janvier 1477, lors de laquelle il est tué. Il laisse derrière lui une fille unique, Marie, qui, afin de faire face aux prétentions du roi de France, épouse l'archiduc Maximilien d'Autriche, première étape de la rivalité centenaire entre la France et les Habsbourg. (fr)
- Charles yang Berani (Prancis: Charles le Téméraire), juga disebut Charles, Adipati Burgundia, dibaptis sebagai Charles Martin de Bourgogne (21 November 1433 – 5 Januari 1477) adalah Adipati Burgundia dari tahun 1467 sampai tahun 1477. Ia terkenal sebagai Charles yang Menakutkan karena celaannya, ia adalah Adipati Burgundia yang terakhir. Ia meninggal pada tahun 1477 saat pertempuran Nancy, dan tubuhnya yang dimutilasi ditemukan tiga hari kemudian. (in)
- シャルル（Charles de Valois-Bourgogne, 1433年11月10日 - 1477年1月5日）は、ヴァロワ＝ブルゴーニュ家の事実上最後のブルゴーニュ公（在位：1467年 - 1477年）。Charles le Téméraire（シャルル・ル・テメレール シャルル勇胆公：豪胆公、無鉄砲公、突進公、猪突公、軽率公などとも訳されるが、仏語のニュアンスとしては「無謀な君主」といった侮蔑的な意味合いが強い）と呼ばれる。果たして彼は戦場に散り、ブルゴーニュ公の称号そのものは後代にも継承されたが、ヴァロワ朝フランス王国とも互角以上に渡り合うほどの栄華を誇ったブルゴーニュ公国はシャルルの死とともに崩壊した。 (ja)
- 샤를 1세(프랑스어: Charles Ier, 1433년 11월 10일 ~ 1477년 1월 5일)은 부르고뉴의 공작으로, 실질적으로 부르고뉴를 통치한 마지막 공작(재위: 1467년 - 1477년)이다. 용담공(프랑스어: le Téméraire) 혹은 담대공이라는 별칭으로 불리기도 한다. 그의 치세에 부르고뉴 공국은 가장 크게 번성하였으며 독립된 왕국으로 만들어 왕위에 오르려고 노력하였으나 꿈을 이루지는 못했다. 북부 알자스를 사들였고, 즈펜과 게일더스와 로레인을 정복하여 마침내 부르고뉴의 북부와 남부영지를 통합시켰다. 그러나 이로 인해 몇몇 유럽 강대국들의 적개심을 야기시켰고 부르고뉴 전쟁을 촉발시켰다. 로레인 공작 레네 2세와 계약한 스위스 용병들과 벌어진 낸시 전투에서 사망하였다. 사후 프랑스의 루이 11세가 무력을 동원하여 자신의 아들 샤를(훗날 샤를 8세)과 마리(용담공 샤를의 딸)를 혼인시키려 했다. 그러나 마리는 막시밀리안 1세에게 도움을 요청한후 그와 혼인함으로 부르고뉴 공국은 합스부르크 가문으로 넘어가게 되었다. (ko)
- Carlo il Temerario, in francese Charles le Téméraire o Charles le Hardi, in olandese Karel de Stoute, in tedesco "Karl der Kühne" (Digione, 10 novembre 1433 – Nancy, 5 gennaio 1477), battezzato Carlo Martino fu conte dello Charolais (dal 1433) e poi duca di Borgogna, conte di Borgogna (Franca Contea), Artesia e Fiandre, duca di Limburgo, Brabante e Lorena, conte di Annonia, Olanda e Zelanda, duca di Lussemburgo e marchese di Namur (dal 1467), e infine duca di Gheldria e conte di Zutfania dal 1473 alla sua morte. Il soprannome di Temerario, di chiara influenza romantica, si accompagnò ad ulteriori appellativi attribuitigli dai suoi contemporanei, come Grande Leone, Guerriero, Terribile, ecc.Uomo di eccezionale coraggio, molto istruito, intelligente, attivo e appassionato di musica e di tornei, dotato di un vero genio politico, fu tuttavia noto ai più per il suo carattere violento, impulsivo ed in genere propenso all'uso della forza. (it)
- Karel de Stoute (Dijon, 10 november 1433 – Nancy, 5 januari 1477) was hertog van Bourgondië, Brabant, Limburg en Luxemburg, graaf van Vlaanderen, Artesië, Bourgondië, Henegouwen, Holland, Zeeland en Namen, heer van Mechelen. In 1472 werd hij bovendien hertog van Gelre en graaf van Zutphen. Hij was de zoon van Filips de Goede en Isabella van Portugal. De bijnaam, de Stoute (in het Frans: le Téméraire of le Hardi), in België en Frankrijk pas gangbaar sinds de periode van de romantiek, betekent "de stoutmoedige" of "de roekeloze". Door de kroniekschrijvers van zijn tijd werd deze bijnaam nog niet systematisch gebruikt. In de kronieken van zijn tijdgenoten heette hij gewoon Karel van Bourgondië. (nl)
- Karol Śmiały, Karol Zuchwały, fr. Charles le Téméraire (ur. 10 listopada 1433 w Dijon, zginął 5 stycznia 1477 w bitwie pod Nancy) – książę Burgundii 1467–1477 z bocznej linii francuskich Walezjuszów. Syn księcia Burgundii Filipa III Dobrego (zm. 1467) i Izabeli Aviz (zm. 1471), córki króla Portugalii Jana I Dobrego. (pl)
- Карл Смелый (фр. Charles le Téméraire; 10 ноября 1433, Дижон — 5 января 1477, около Нанси) — последний герцог Бургундии из династии Валуа, сын герцога Филиппа Доброго. Мечтал повысить свой титул до королевского и близко подошёл к осуществлению этой цели. Его гибель в сражении при Нанси стала поворотным моментом в европейской истории. Считается образцом средневекового рыцаря и «последним оплотом феодализма», противостоявшим созданию централизованной Франции во главе с Людовиком XI. После гибели Карла его обширные владения были поделены между Францией и Габсбургами (через брак принца Максимилиана с его дочерью и наследницей Марией Бургундской). Ни одна сторона не была удовлетворена результатами раздела, что привело к противостоянию французских королей с Габсбургами, которое продлилось несколько столетий (до переворачивания альянсов в середине XVIII века). (ru)
- Karl, hertig av Burgund, kallad Karl den djärve (fr. Charles le Téméraire), född 10 november 1433, död 5 januari 1477, hertig av Burgund från 1467 till 1477, son till Filip III (kallad den gode). Bland sina förtalare var han känd som Karl den hemske. (sv)
- Carlos I da Borgonha, também conhecido como Carlos, o Audaz ou o Temerário (em francês: Charles le Hardi ou le Téméraire; batizado Charles Martin; 10 de Novembro de 1433 — 5 de Janeiro de 1477), foi duque da Borgonha de 1467 a 1477. Conhecido por seus inimigos como Charles, le Terrible ("Carlos, o Terrível"), foi o último duque Valois da Borgonha. Sua morte prematura teve importância decisiva, embora pouco reconhecida, na história europeia. Após sua morte, seus domínios começaram um movimento inevitável de divisão entre a França e os Habsburgos (que, através do casamento com a herdeira de Carlos, Maria da Borgonha, se tornaram seus herdeiros). Nenhum dos lados estava satisfeito com os resultados e a desintegração do estado borgonhês esteve na raiz da maioria das principais guerras na Europa ocidental por mais de dois séculos. (pt)
- Карл I (фр. Charles; 10 листопада 1433 — 5 січня 1477) — герцог Бургундії (1467—1477). Представник бургундської лінії Валуа. Син Філіппа III та його третьої дружини Ізабелли Португальської. Його правління було ознаменоване постійною контрфронтацією зі своїм чотириюрідним братом Людовиком XI (королем Франції), оголошенням незалежності від Франції, та зближенням зі Священною Римською імперією. Прагнув об'єднати всі свої володіння в одне незалежне королівство, але зіштохнувся з сильною опозицією, і згодом був убитий в Битві під Нансі. Прізвисько — Карл (Карло) Сміливий (фр. Charles le Téméraire). (uk)
- 大胆查理（法語：Charles le Téméraire，荷蘭語：Karel de Stoute，1433年11月10日－1477年1月5日），是瓦卢瓦勃艮第王朝的勃艮第公爵，也可译作「莽撞查理」、「勇士夏爾」，以評價他在1477年魯莽戰死的遺憾。大胆查理是勃艮第公爵好人菲利普（腓力三世）与之子，1433年生于勃艮第公国首都第戎。1467年父亲过世后，大胆查理继承勃艮第公爵爵位。 大胆查理是力求统一法兰西王国、建立中央集权政府的国王路易十一的劲敌。他曾是反对法王集权的公益同盟的领袖。大胆查理与父亲好人菲利普一样，均谋求使勃艮第公国成为一个独立的王国。他通过武力征服等手段，使勃艮第公国的领地进一步扩张，在瑞士与低地等地取得了一定战果。大胆查理曾通过联姻取得英格兰支持，共同对抗法兰西王国。但路易十一通过一系列手段使大胆查理陷入困境。路易十一先是向英格兰国王赠送厚礼，换取英格兰不再支持勃艮第公国。路易十一亦曾在暗中煽动低地的叛乱，使勃艮第公国内乱。其后，路易十一又挑起勃艮第与瑞士联邦的矛盾，使勃艮第与瑞士联邦开战。路易十一认为勃艮第公国必定会在瑞士地区折戟沉沙，后来的一系列事件证明路易十一的判断是正确的。 1477年，大胆查理在南锡战役中战死，并未留下男性继承人，法奥两国借机瓜分勃艮第公国的领土，勃艮第公国就此灭亡。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Carles I de Borgonya "el Temerari" (Dijon 1433 - Nancy, 5 de gener 1477) fou duc de Borgonya, Brabant, Limburg i comte d'Artois i de Namur (després marquès), Borgonya, Flandes i Holanda (1467 - 1477). (ca)
- شارل الجريء (بالفرنسية: Charles le Téméraire) يلقب أيضاً بشارل المتهور، ولد في 10 نوفمبر 1433 وتوفي في 5 يناير 1477 وكان عمره حينها 44 سنة، وكان دوق بيرغندي من عام 1467 إلى عام 1477.بعد وفاته أصبح من الواضح أن الأراضي الخاضعة بين فرنسا وهابسبورغ مصيرها التقسيم، لكن كلا الطرفين لم يكن راضيا عن نتائج التقسيم مما كان سيؤدي لاحقا إلى تفكك الولايات البرغندية ونشوب حروب عديدة في أوروبا الغربية لمدة قرنين من الزمان. (ar)
- Karel Smělý (10. listopadu 1433 v Dijonu – 5. ledna 1477 v Nancy) byl burgundským, brabantským, lucemburským, geldernským vévodou a nositelem Řádu zlatého rouna. Pocházel z mladší větve rodu Valois. (cs)
- Ο Κάρολος ο Ριψοκίνδυνος (γαλλ. Charles le Téméraire, 10 Νοεμβρίου 1433 - 5 Ιανουαρίου 1477) από τον Οίκο των Βαλουά ήταν δούκας της Βουργουνδίας, κόμης της Βουργουνδίας, της Φλάνδρας, του Αινώ και του Αρτουά (1467 - 1477). Ήταν γιος και διάδοχος του δούκα Φιλίππου Γ΄ του Καλού και της Ισαβέλλας των Αβίς, κόρης τού Ιωάννη Α΄ της Πορτογαλίας. Ο Κάρολος ήταν ο τελευταίος άρρηνν δούκας της Βουργουνδίας από τον Οίκο των Βαλουά. Την εποχή που ήταν ακόμα διάδοχος, είχε τον τίτλο του κόμη του Σαρολέ· μετά τον θάνατο του πατέρα του οικειοποιήθηκε όλους τους τίτλου,ς ανάμεσά τους και του μεγάλου δούκα της Δύσης. (el)
- Karlos Valois-Borgoinakoa (frantsesez: Charles de Valois-Bourgogne; Dijon, Borgoina, 1433ko azaroaren 10 edo 11 - Nancy, Lorrena, 1477ko urtarrilaren 5a), izengoitiz Karlos Izukaitza (frantsesez: Charles le Téméraire) deitua, Borgoinako dukea izan zen 1467-1477 bitartean. (eu)
- Charles yang Berani (Prancis: Charles le Téméraire), juga disebut Charles, Adipati Burgundia, dibaptis sebagai Charles Martin de Bourgogne (21 November 1433 – 5 Januari 1477) adalah Adipati Burgundia dari tahun 1467 sampai tahun 1477. Ia terkenal sebagai Charles yang Menakutkan karena celaannya, ia adalah Adipati Burgundia yang terakhir. Ia meninggal pada tahun 1477 saat pertempuran Nancy, dan tubuhnya yang dimutilasi ditemukan tiga hari kemudian. (in)
- シャルル（Charles de Valois-Bourgogne, 1433年11月10日 - 1477年1月5日）は、ヴァロワ＝ブルゴーニュ家の事実上最後のブルゴーニュ公（在位：1467年 - 1477年）。Charles le Téméraire（シャルル・ル・テメレール シャルル勇胆公：豪胆公、無鉄砲公、突進公、猪突公、軽率公などとも訳されるが、仏語のニュアンスとしては「無謀な君主」といった侮蔑的な意味合いが強い）と呼ばれる。果たして彼は戦場に散り、ブルゴーニュ公の称号そのものは後代にも継承されたが、ヴァロワ朝フランス王国とも互角以上に渡り合うほどの栄華を誇ったブルゴーニュ公国はシャルルの死とともに崩壊した。 (ja)
- 샤를 1세(프랑스어: Charles Ier, 1433년 11월 10일 ~ 1477년 1월 5일)은 부르고뉴의 공작으로, 실질적으로 부르고뉴를 통치한 마지막 공작(재위: 1467년 - 1477년)이다. 용담공(프랑스어: le Téméraire) 혹은 담대공이라는 별칭으로 불리기도 한다. 그의 치세에 부르고뉴 공국은 가장 크게 번성하였으며 독립된 왕국으로 만들어 왕위에 오르려고 노력하였으나 꿈을 이루지는 못했다. 북부 알자스를 사들였고, 즈펜과 게일더스와 로레인을 정복하여 마침내 부르고뉴의 북부와 남부영지를 통합시켰다. 그러나 이로 인해 몇몇 유럽 강대국들의 적개심을 야기시켰고 부르고뉴 전쟁을 촉발시켰다. 로레인 공작 레네 2세와 계약한 스위스 용병들과 벌어진 낸시 전투에서 사망하였다. 사후 프랑스의 루이 11세가 무력을 동원하여 자신의 아들 샤를(훗날 샤를 8세)과 마리(용담공 샤를의 딸)를 혼인시키려 했다. 그러나 마리는 막시밀리안 1세에게 도움을 요청한후 그와 혼인함으로 부르고뉴 공국은 합스부르크 가문으로 넘어가게 되었다. (ko)
- Karol Śmiały, Karol Zuchwały, fr. Charles le Téméraire (ur. 10 listopada 1433 w Dijon, zginął 5 stycznia 1477 w bitwie pod Nancy) – książę Burgundii 1467–1477 z bocznej linii francuskich Walezjuszów. Syn księcia Burgundii Filipa III Dobrego (zm. 1467) i Izabeli Aviz (zm. 1471), córki króla Portugalii Jana I Dobrego. (pl)
- Karl, hertig av Burgund, kallad Karl den djärve (fr. Charles le Téméraire), född 10 november 1433, död 5 januari 1477, hertig av Burgund från 1467 till 1477, son till Filip III (kallad den gode). Bland sina förtalare var han känd som Karl den hemske. (sv)
- Карл I (фр. Charles; 10 листопада 1433 — 5 січня 1477) — герцог Бургундії (1467—1477). Представник бургундської лінії Валуа. Син Філіппа III та його третьої дружини Ізабелли Португальської. Його правління було ознаменоване постійною контрфронтацією зі своїм чотириюрідним братом Людовиком XI (королем Франції), оголошенням незалежності від Франції, та зближенням зі Священною Римською імперією. Прагнув об'єднати всі свої володіння в одне незалежне королівство, але зіштохнувся з сильною опозицією, і згодом був убитий в Битві під Нансі. Прізвисько — Карл (Карло) Сміливий (фр. Charles le Téméraire). (uk)
- 大胆查理（法語：Charles le Téméraire，荷蘭語：Karel de Stoute，1433年11月10日－1477年1月5日），是瓦卢瓦勃艮第王朝的勃艮第公爵，也可译作「莽撞查理」、「勇士夏爾」，以評價他在1477年魯莽戰死的遺憾。大胆查理是勃艮第公爵好人菲利普（腓力三世）与之子，1433年生于勃艮第公国首都第戎。1467年父亲过世后，大胆查理继承勃艮第公爵爵位。 大胆查理是力求统一法兰西王国、建立中央集权政府的国王路易十一的劲敌。他曾是反对法王集权的公益同盟的领袖。大胆查理与父亲好人菲利普一样，均谋求使勃艮第公国成为一个独立的王国。他通过武力征服等手段，使勃艮第公国的领地进一步扩张，在瑞士与低地等地取得了一定战果。大胆查理曾通过联姻取得英格兰支持，共同对抗法兰西王国。但路易十一通过一系列手段使大胆查理陷入困境。路易十一先是向英格兰国王赠送厚礼，换取英格兰不再支持勃艮第公国。路易十一亦曾在暗中煽动低地的叛乱，使勃艮第公国内乱。其后，路易十一又挑起勃艮第与瑞士联邦的矛盾，使勃艮第与瑞士联邦开战。路易十一认为勃艮第公国必定会在瑞士地区折戟沉沙，后来的一系列事件证明路易十一的判断是正确的。 1477年，大胆查理在南锡战役中战死，并未留下男性继承人，法奥两国借机瓜分勃艮第公国的领土，勃艮第公国就此灭亡。 (zh)
- Charles I (Charles Martin; German: Karl Martin; Dutch: Karel Maarten; 10 November 1433 – 5 January 1477), nicknamed the Bold (German: der Kühne; Dutch: de Stoute; French: le Téméraire), was Duke of Burgundy from 1467 to 1477. (en)
- Karlo la 1-a, duko de Burgonjo, pli vaste konata kiel Karlo la Brava (france: Charles Ier le Téméraire aŭ le Hardi; 10-a de novembro 1433, Diĵono – 5-a de januaro 1477, en batalo apud Nancio) estis duko de Burgonjo de 1467 ĝis sia morto en 1477. Kiel siaj antaŭuloj Karlo klopodis pligrandigi sian landon, aparte akiri konekton inter la disaj landpartoj. Sed li ne faris tion per prudenta politiko, sed ĉefe per militiroj, kiuj finiĝis per lia malvenko kaj lia morto en la batalo de Nancio. Li estis la lasta duko de Burgonjo. (eo)
- Karl I. der Kühne – französisch Charles Ier le Téméraire oder le Hardi, niederländisch Karel de Stoute, englisch Charles the Bold – (* 10. November 1433 im Herzogspalast, Dijon; † 5. Januar 1477 bei Nancy) war ein Angehöriger der Dynastie Valois-Burgund, einer Seitenlinie des französischen Königshauses Valois. Seine Eltern waren Philipp III. der Gute und Isabella von Portugal. Karl der Kühne war vom 15. Juni 1467 bis zum 5. Januar 1477 Herzog von Burgund sowie der Burgundischen Niederlande. (de)
- Carlos I de Borgoña, llamado el Audaz o el Temerario (en francés: Charles le Hardi o le Téméraire; Dijón, 10 de noviembre de 1433-Nancy, 5 de enero de 1477), fue duque de Borgoña, Brabante, Limburgo y Luxemburgo, entre otros títulos. Pertenecía a una rama menor de los Valois, que gobernó Borgoña entre 1467 y 1477. El sobrenombre de "Temerario" no le fue adjudicado hasta pleno romanticismo. Para sus coetáneos fue "Carlos el Audaz", "el Gran León", "el Guerrero" y "el Terrible" para sus detractores. (es)
- Charles de Bourgogne, dit Charles le Hardi ou Charles le Travaillant, plus connu sous son surnom posthume de Charles le Téméraire, né le 10 novembre 1433 à Dijon et mort le 5 janvier 1477 près de Nancy, est, après Philippe le Hardi, Jean sans Peur et Philippe le Bon, le quatrième et dernier duc de Bourgogne de la maison de Valois, seigneur et maître d'un ensemble de provinces connu aujourd'hui sous le nom d'État bourguignon. (fr)
- Carlo il Temerario, in francese Charles le Téméraire o Charles le Hardi, in olandese Karel de Stoute, in tedesco "Karl der Kühne" (Digione, 10 novembre 1433 – Nancy, 5 gennaio 1477), battezzato Carlo Martino fu conte dello Charolais (dal 1433) e poi duca di Borgogna, conte di Borgogna (Franca Contea), Artesia e Fiandre, duca di Limburgo, Brabante e Lorena, conte di Annonia, Olanda e Zelanda, duca di Lussemburgo e marchese di Namur (dal 1467), e infine duca di Gheldria e conte di Zutfania dal 1473 alla sua morte. (it)
- Karel de Stoute (Dijon, 10 november 1433 – Nancy, 5 januari 1477) was hertog van Bourgondië, Brabant, Limburg en Luxemburg, graaf van Vlaanderen, Artesië, Bourgondië, Henegouwen, Holland, Zeeland en Namen, heer van Mechelen. In 1472 werd hij bovendien hertog van Gelre en graaf van Zutphen. Hij was de zoon van Filips de Goede en Isabella van Portugal. (nl)
- Carlos I da Borgonha, também conhecido como Carlos, o Audaz ou o Temerário (em francês: Charles le Hardi ou le Téméraire; batizado Charles Martin; 10 de Novembro de 1433 — 5 de Janeiro de 1477), foi duque da Borgonha de 1467 a 1477. Conhecido por seus inimigos como Charles, le Terrible ("Carlos, o Terrível"), foi o último duque Valois da Borgonha. Sua morte prematura teve importância decisiva, embora pouco reconhecida, na história europeia. (pt)
- Карл Смелый (фр. Charles le Téméraire; 10 ноября 1433, Дижон — 5 января 1477, около Нанси) — последний герцог Бургундии из династии Валуа, сын герцога Филиппа Доброго. Мечтал повысить свой титул до королевского и близко подошёл к осуществлению этой цели. Его гибель в сражении при Нанси стала поворотным моментом в европейской истории. Считается образцом средневекового рыцаря и «последним оплотом феодализма», противостоявшим созданию централизованной Франции во главе с Людовиком XI. После гибели Карла его обширные владения были поделены между Францией и Габсбургами (через брак принца Максимилиана с его дочерью и наследницей Марией Бургундской). Ни одна сторона не была удовлетворена результатами раздела, что привело к противостоянию французских королей с Габсбургами, которое продлилось нескол (ru)
|
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
