| dbo:abstract
|
- يستخدم الختم في شرق آسيا في بعض الأحيان من الأفراد عوضاً عن التوقيع على الوثائق والمستندات الشخصية، أو الأوراق المكتبية أو العقود أو الأعمال الفنية أو أي أغراض أخرى. بدأ استخدام الأختام لهذا الغرض في الصين، وكان يستخدم من الأباطرة في عدة سلالات ومنها انتشر إلى دول الجوار. تطور الأمر مع تقدم التقانات وأصبح هناك تواقيع إلكترونية على هيئة أختام. غالباً ما كانت الأختام في العهود القديمة مكونة من اللونين الأحمر والأبيض. عندما تكون المحارف باللون الأحمر والخلفية بيضاء تسمى تشووين (بالصينية 朱文)؛ وعندما تكون المحارف باللون الأبيض والخلفية حمراء تسمى باي وين (بالصينية 白文). (ar)
- Als Siegel werden in Ostasien sowohl Stempel zur standardisierten Hinterlassung des Namens als auch der Stempelabdruck bezeichnet. Siegel der chinesischen Kaiser werden meist xǐ 玺 genannt. Die Stempel werden je nach Gebrauch in drei Gruppen unterteilt: Namenssiegel (meist quadratisch), Signatursiegel (freie Formen) und Studiostempel (rechteckig), die hauptsächlich im alten China verwendet wurden. Der Abdruck von umrandeten Schriftzeichen als Siegel wird als Kartusche bezeichnet. (de)
- Inkan (japane: 印鑑) aŭ kutime hanko (判子) estas nomsigelo uzita en Japanio por subskribi kontraktojn. Kaj entreprenoj kaj privataj personoj povas pretigi al si hankon. En multaj kazoj hankoj estas necesaj por subskribi dokumentojn. Tradicie inkan estas ĉizita en la ekstremaĵon de malgranda bloko el ligno, osto, ebeno aŭ marmoro. Tiu ekstremaĵo havas diametron inter 25 kaj 75 mm. Gumstampoj kiujn oni povas aĉeti kiel memoraĵojn ne uzeblas kiel oficiala sigelo. Oni kutime uzas, kiel jam de pli ol 3.000 jaroj) ĉinajn skribsignojn por indiki la nomon. Sigeloj por kutimaj familinomoj povas esti aĉetataj rekte, sed ĉar hanko estas tre persona aĵo, multaj japanoj iras al sigelisto por aĉeti personan modelon. (eo)
- Le sceau en Extrême-Orient est connu en Chine sous le nom de xǐ (chinois : 玺), qui désigne le sceau lui-même, ou yìn (chinois : 印, mot qui désigne l'empreinte du sceau en mandarin), dojang ou ingam en Corée, et hanko ou inkan au Japon. (fr)
- A seal, in an East and Southeast Asian context, is a general name for printing stamps and impressions thereof which are used in lieu of signatures in personal documents, office paperwork, contracts, art, or any item requiring acknowledgement or authorship. On documents they were usually used to print an impression using a pigmented paste or ink, unlike the wax impression commonly used in Europe. Of Chinese origin, the process soon spread beyond China and across East and Southeast Asia. Various countries in these regions currently use a mixture of seals and hand signatures, and, increasingly, electronic signatures. Chinese seals are typically made of stone, sometimes of metals, wood, bamboo, plastic, or ivory, and are typically used with red ink or cinnabar paste (Chinese: 朱砂; pinyin: zhūshā). The word 印 ("yìn" in Mandarin, "in" in Japanese and Korean, "ấn" and "in" in Vietnamese) specifically refers to the imprint created by the seal, as well as appearing in combination with other morphemes in words related to any printing, as in the word "印刷", "printing", pronounced "yìnshuā" in Mandarin, "insatsu" in Japanese. In the western world, Asian seals were traditionally known by traders as chop marks or simply chops, a term adapted from the Hindi chapa and the Malay cap, meaning stamp or rubber stamps. In Japan, seals, referred to as inkan (印鑑) or hanko (判子), have historically been used to identify individuals involved in government and trading from ancient times. The Japanese emperors, shōguns, and samurai had their personal seals pressed onto edicts and other public documents to show authenticity and authority. Even today, Japanese citizens' companies regularly use name seals for the signing of a contract and other important paperwork. (en)
- Een zegel wordt in Oost-Aziatische landen als China, Japan, Taiwan en Korea gebruikt als handtekening in documenten, kunst en veel andere zaken waar de vermelding van de auteur, participant of eigenaar is vereist. (nl)
- Инкан (яп. 印鑑) или Ханко (яп. 判子) — личная печать, используемая в Японии в качестве подписи. Для совершения ответственных операций — закрепления сделок, покупки недвижимости, открытия банковских счетов — используется зарегистрированная в органах местного самоуправления печать, называемая дзицуин (яп. 実印). Простая печать для повседневных операций называется митомэин (яп. 認印). Обычно инкан представляет собой стержень диаметром от 25 до 75 миллиметров. В качестве материала может использоваться древесина твёрдых пород, слоновая кость. Печати с распространёнными японскими именами продаются готовыми. Иностранные имена могут быть выгравированы латинскими буквами, каной или иероглифами.Современный японец обычно имеет несколько печатей. Мужские печати обычно превосходят в размерах женские. Также размер печати зависит от ранга — инкан начальника почти всегда больше, чем у подчинённых.
* Классический инкан (оттиск «Кавамура» (河村))
* Сюнику — чернила для оттиска
* В магазине
* Образец банковского оттиска (ru)
- Печатка в контексті Східної та Південно-Східної Азії — загальна назва для друку марок та їхніх відбитків, які використовуються замість підписів в особистих документах, офісних документах, контрактах, мистецтві або будь-якому предметі, що вимагає підтвердження чи авторства. У західному світі вони традиційно були відомі торговцям як відбивні марки або просто відбивні. Процес розпочався в Китаї і незабаром поширився по Східній Азії. В даний час Китай, Японія та Корея використовують суміш печаток та власних підписів, а все частіше і електронних підписів. Китайські печатки, як правило, виготовляються з каменю, іноді з металів, дерева, бамбука, пластику або слонової кістки, і зазвичай використовуються з червоною фарбою або пастою з кіновари. В Японії печатки історично використовувались для ідентифікації осіб, які займаються державними та торговими діями з найдавніших часів. Японські імператори, шугуни та самураї мали власну печатку, натиснуту на укази та інші публічні документи, щоб показати справжність та авторитет. Навіть сьогодні компанії японських громадян регулярно використовують печатки з іменами для підписання контракту та інших важливих документів. (uk)
- 印章在東亞文化圈傳統佔有重要地位，不但是日常生活的用品，印章的圖案、文字雕刻和印章本身的造型都有很高的藝術價值。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- يستخدم الختم في شرق آسيا في بعض الأحيان من الأفراد عوضاً عن التوقيع على الوثائق والمستندات الشخصية، أو الأوراق المكتبية أو العقود أو الأعمال الفنية أو أي أغراض أخرى. بدأ استخدام الأختام لهذا الغرض في الصين، وكان يستخدم من الأباطرة في عدة سلالات ومنها انتشر إلى دول الجوار. تطور الأمر مع تقدم التقانات وأصبح هناك تواقيع إلكترونية على هيئة أختام. غالباً ما كانت الأختام في العهود القديمة مكونة من اللونين الأحمر والأبيض. عندما تكون المحارف باللون الأحمر والخلفية بيضاء تسمى تشووين (بالصينية 朱文)؛ وعندما تكون المحارف باللون الأبيض والخلفية حمراء تسمى باي وين (بالصينية 白文). (ar)
- Als Siegel werden in Ostasien sowohl Stempel zur standardisierten Hinterlassung des Namens als auch der Stempelabdruck bezeichnet. Siegel der chinesischen Kaiser werden meist xǐ 玺 genannt. Die Stempel werden je nach Gebrauch in drei Gruppen unterteilt: Namenssiegel (meist quadratisch), Signatursiegel (freie Formen) und Studiostempel (rechteckig), die hauptsächlich im alten China verwendet wurden. Der Abdruck von umrandeten Schriftzeichen als Siegel wird als Kartusche bezeichnet. (de)
- Le sceau en Extrême-Orient est connu en Chine sous le nom de xǐ (chinois : 玺), qui désigne le sceau lui-même, ou yìn (chinois : 印, mot qui désigne l'empreinte du sceau en mandarin), dojang ou ingam en Corée, et hanko ou inkan au Japon. (fr)
- Een zegel wordt in Oost-Aziatische landen als China, Japan, Taiwan en Korea gebruikt als handtekening in documenten, kunst en veel andere zaken waar de vermelding van de auteur, participant of eigenaar is vereist. (nl)
- 印章在東亞文化圈傳統佔有重要地位，不但是日常生活的用品，印章的圖案、文字雕刻和印章本身的造型都有很高的藝術價值。 (zh)
- Inkan (japane: 印鑑) aŭ kutime hanko (判子) estas nomsigelo uzita en Japanio por subskribi kontraktojn. Kaj entreprenoj kaj privataj personoj povas pretigi al si hankon. En multaj kazoj hankoj estas necesaj por subskribi dokumentojn. (eo)
- A seal, in an East and Southeast Asian context, is a general name for printing stamps and impressions thereof which are used in lieu of signatures in personal documents, office paperwork, contracts, art, or any item requiring acknowledgement or authorship. On documents they were usually used to print an impression using a pigmented paste or ink, unlike the wax impression commonly used in Europe. Of Chinese origin, the process soon spread beyond China and across East and Southeast Asia. Various countries in these regions currently use a mixture of seals and hand signatures, and, increasingly, electronic signatures. (en)
- Инкан (яп. 印鑑) или Ханко (яп. 判子) — личная печать, используемая в Японии в качестве подписи. Для совершения ответственных операций — закрепления сделок, покупки недвижимости, открытия банковских счетов — используется зарегистрированная в органах местного самоуправления печать, называемая дзицуин (яп. 実印). Простая печать для повседневных операций называется митомэин (яп. 認印).
* Классический инкан (оттиск «Кавамура» (河村))
* Сюнику — чернила для оттиска
* В магазине
* Образец банковского оттиска (ru)
- Печатка в контексті Східної та Південно-Східної Азії — загальна назва для друку марок та їхніх відбитків, які використовуються замість підписів в особистих документах, офісних документах, контрактах, мистецтві або будь-якому предметі, що вимагає підтвердження чи авторства. У західному світі вони традиційно були відомі торговцям як відбивні марки або просто відбивні. Процес розпочався в Китаї і незабаром поширився по Східній Азії. В даний час Китай, Японія та Корея використовують суміш печаток та власних підписів, а все частіше і електронних підписів. (uk)
|
.svg){kind=link}
.png){kind=link}
_with_Litchi_Stems_LACMA_M.87.205a-b_(2_of_2).jpg){kind=link}
.png){kind=link}
.png){kind=link}
.png){kind=link}
_2.png){kind=link}
_01.jpg){kind=link}
_with_Litchi_Stems_LACMA_M.87.205a-b_(2_of_2).jpg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
