| dbo:abstract
|
- Yixuv (en hebreu: ישוב) (en català: assentament) és una paraula que en hebreu que es fa servir per referir-se a la massa de població jueva resident en la Palestina otomana, i posteriorment, en el Mandat Britànic de Palestina, abans de l'establiment de l'Estat d'Israel, entre el 1880 i 1948. Tant els residents com els nous pobladors van ser anomenats col·lectivament "Yishuv". El terme va entrar en ús a partir de la dècada de 1880 fins a la creació de l'Estat d'Israel el 1948. Encara es fa servir actualment en hebreu per a designar a la població jueva prèvia a la creació de l'estat. (ca)
- Jišuv (hebrejsky ישוב, doslova „obyvatelstvo, osídlení“ nebo „místo kultury a civilizovaných způsobů“, celým názvem הישוב היהודי בארץ ישראל; ha-Jišuv ha-Jehudi be-Erec Jisra'el, „Židovské osídlení v zemi Izraelské“) je termín sionistického hnutí, který před zřízením Státu Izrael v roce 1948 označoval obyvatele na území Palestiny. Obyvatelé a noví osadníci byli kolektivně označování jako jišuv. Tento termín začal být používán v 80. letech 19. století, kdy na území Palestiny žilo zhruba 25 000 Židů. Používal se až do roku 1948, kdy se na území Palestiny nacházelo před založením státu Izrael přibližně 700 000 Židů. (cs)
- يشوڤ (بالعبرية ישוב يشوڤ أو يشوڤ وتعني استيطان) مصطلح استخدم ابتداءً في ثمانينات القرن التاسع عشر ليدل على المجتمع اليهودي في فلسطين. يشير مصطلح اليشوف إلى هيئة السكان اليهود في فلسطين قبل قيام الكيان الإسرائيلي. بدأ المصطلح بالشيوع في عام 1880، حين كان يقيم في فلسطين ما يقارب 25 ألف يهودياً، وأصبح المصطلح شائعاً بعد ذلك ليشمل المنطقة الجنوبية لسوريا العثمانية، وبقي رائجاً حتى عام 1948 الوقت الذي كان فيه ما يقارب 700.00 يهوديّ على أرض فلسطين. ولا يزال يستخدم حالياً في اللغة العبرية للدلالة على السكان اليهود في فلسطين قبل قيام الكيان الإسرائيلي. بعد قيام دولة إسرائيل عام 1948، انعدمت الحاجة لاستعمال هذا المصطلح (حيث أن إسرائيل قامت كدولة لليهود فقط)، وأصبح استعماله فقط عند الإشارة إلى تاريخ ذلك المجتمع اليهوديّ في فلسطين قبل قيام الدولة. الفارق الوحيد الذي يظهر أحيانا بين اليشوف القدامى واليشوف الجدد هو أن مصطلح اليشوف القدامى يشير إلى جميع اليهود الذين كانوا يقيمون في فلسطين قبل عليا (موجة الهجرة)، وكانوا يقيمون بشكل رئيسيّ في القدس وصفد وطبريا والخليل، وأقاموا في يافا وحيفا والبقيعة وعكا ونابلس وشفا عمرو على شكل تجمعات صغيرة بالإضافة إلى غزة حتى عام 1779، وفي القرون الأخيرة أي ما قبل الصهيونية الحديثة. قضى عدد كبير من اليهود وقتهم في دراسة التوراة والعيش على المعونات المقدمة من يهود الشتات. وفي الجهة المقابلة يشير مصطلح اليشوف الجدد إلى اليهود الذين بدأوا بإنشاء مساكن خارج أسوار البلدة القديمة في القدس خلال ستينيات القرن الثامن عشر، بالإضافة إلى ذلك يشير المصطلح أيضا إلى مؤسسي مستوطنة بتاح تكفا وموجة الهجرة الأولى عام 1882 وما لحق ذلك من إنشاء الأحياء والمستوطنات حتى نكبة عام 1948. يرى البعض أن مصطلح «يشوڤ» يجب أن يطلق فقط على اليهود الذين ساهموا في الصهيونية وفي جعل فلسطين وطناً لليهود؛ لذلك هم يستثنون متشددي الأرثوذكس والشيوعيين. يُميَّز ما بين اليشوب القديم (وهم اليهود من الفلسطينيين الذين كانوا يعيشون أصلاً في فلسطين بشكل طبيعي) واليشوب الجديد؛ وهم اليهود الذين هاجروا إلى فلسطين ابتداءً من عام 1882م (بداية الهجرات الصهيونية الحديثة). ومع مرور الزمن تزايدت أهمية اليشوڤ الجديد على حساب اليشوڤ القديم. (ar)
- Mit Jischuv (auch Jischuw, hebräisch יִשּׁוּב Jiššūv / Jischūv, deutsch ‚bewohntes Land, Siedlung‘) bezeichnet man die jüdische Bevölkerung und das jüdische Gemeinwesen in Palästina vor der Gründung des Staates Israel (1948). (de)
- Jiŝuv (en hebrea: ישוב, setlejo; aŭ kun la definita artikolo Ha-Jiŝuv (La Jiŝuv, הישוב); aŭ laŭ kompleta termino הישוב היהודי בארץ ישראל Hajiŝuv Hajehudi b'Eretz Jisrael ("La judaj setlejo en la Lando de Israelo") estas la termino en hebrea kiu kutime uzatas por referenci al la homamasa ento de judaj loĝantoj en Palestino dum la epoko de la Otomana Imperio kaj, poste, dum la Brita Mandato Palestino antaŭ la kreo de la Ŝtato Israelo, nome inter 1880 kaj 1948. Kaj la iamaj loĝantoj kaj la novaj loĝantoj (enmigrintoj) estis nomataj kolektive "la Jiŝuv" aŭ "Ha-Jiŝuv", respektive la malnova kaj la nova al la homgrupo. La termino uzatis el la 1880-aj jaroj (kiam estis ĉirkaŭ 25.000 judoj loĝantaj en la tiama Otomana Sirio) ĝis la kreo de la Ŝtato Israelo en 1948 (kiam jam estis ĉirkaŭ 700.000 judoj). (eo)
- Yishuv (hebreo: ישוב, literalmente "asentamiento"), Ha-Yishuv (hebreo: הישוב, el Yishuv), o Ha-Yishuv Ha-Ivri (hebreo: הישוב העברי, el hebreo Yishuv) es el cuerpo de residentes judíos en la Tierra de Israel (correspondiente a la parte sur de la Siria otomana hasta 1918, OETA Sur 1917-1920, y Palestina Obligatoria 1920-1948) antes del establecimiento del Estado de Israel en 1948. El término entró en uso en la década de 1880, cuando había alrededor de 25.000 judíos viviendo en toda la Tierra de Israel y continuó usándose hasta 1948, momento en el que había unos 630.000 judíos allí. El término todavía está en uso para denotar a los residentes judíos anteriores a 1948 en la Tierra de Israel. A veces se hace una distinción entre el Viejo Yishuv y el Nuevo Yishuv. El Viejo Yishuv se refiere a todos los judíos que vivían en la Tierra de Israel antes de la primera ola de inmigración sionista (aliá) de 1882, y a sus descendientes que mantuvieron la antigua forma de vida no sionista hasta 1948. Los residentes del Antiguo Yishuv eran judíos religiosos, que vivían principalmente en Jerusalén, Safed, Tiberíades y Hebrón. Había comunidades más pequeñas en Jaffa, Haifa, Peki'in, Acre, Nablus, Shfaram, y hasta 1779 en Gaza. En los últimos siglos antes del sionismo moderno, una gran parte del Viejo Yishuv pasó su tiempo estudiando la Torá y vivió de la caridad (halukka), donada por judíos en la diáspora. El término Nuevo Yishuv se refiere a aquellos que adoptaron un nuevo enfoque, basado en la independencia económica y varias ideologías nacionales, en lugar de razones estrictamente religiosas para establecerse en la "Tierra Santa". Los precursores ya comenzaron a construir casas fuera de las murallas de la Ciudad Vieja de Jerusalén en la década de 1860, seguidos poco después por los fundadores del moshava de Petah Tikva, y se pusieron en marcha con la Primera Aliá de 1882, seguida de la fundación de barrios y aldeas hasta el establecimiento del Estado de Israel en 1948. (es)
- Le Yichouv ou yishouv (en hébreu יישוב « localité, agglomération, peuplement » ; l'appellation complète étant : הישוב היהודי בארץ ישראל « Hayishouv Hayehoudi bèEretz Yisraël, peuplement juif en terre d'Israël ») est un terme hébreu pour désigner l'ensemble des Juifs présents en Palestine avant la création de l'État d'Israël. On distingue le « Vieux Yichouv », ensemble des Juifs qui vivaient en Palestine sous l'Empire ottoman avant 1880, et le « Nouveau Yichouv», qui désigne les populations juives arrivées à partir des années 1860, d'abord dans des agglomérations financées par des philanthropes comme Moïse Montefiore, ensuite dans le cadre du projet sioniste. (fr)
- イシューブ（ヘブライ語: ישוב）は、イスラエル建国前のパレスチナ地域におけるユダヤ人の共同体である。 西暦70年のローマ帝国軍とのエルサレム占領により、ユダヤ人は弾圧されパレスチナから追放され安住の地を求め離散した。しかし、ローマ軍に占領された旧領土に留まったユダヤ人は、独自の共同体を持ち続けた（）。旧領土に留まったユダヤ人のうちイスラム教やキリスト教に改宗し、アラビア語を話すようになった人々の子孫がパレスチナ人である、という説もある。 その後、19世紀後半にヨーロッパ諸国から離散したユダヤ人の子孫がパレスチナに「帰還」し、当時のオスマン帝国ならびに英国委任統治領であったパレスチナに新たなユダヤ人共同体を構築した（）。 (ja)
- Yishuv (Hebrew: ישוב, literally "settlement"), Ha-Yishuv (Hebrew: הישוב, the Yishuv), or Ha-Yishuv Ha-Ivri (Hebrew: הישוב העברי, the Hebrew Yishuv), is the body of Jewish residents in the Land of Israel (corresponding to the southern part of Ottoman Syria until 1918, OETA South 1917–1920, and Mandatory Palestine 1920–1948) prior to the establishment of the State of Israel in 1948. The term came into use in the 1880s, when there were about 25,000 Jews living across the Land of Israel and continued to be used until 1948, by which time there were some 630,000 Jews there. The term is still in use to denote the pre-1948 Jewish residents in the Land of Israel. A distinction is sometimes drawn between the Old Yishuv and the New Yishuv. The Old Yishuv refers to all the Jews living in the Land of Israel before the first Zionist immigration wave (aliyah) of 1882, and to their descendants who kept the old, non-Zionist way of life until 1948. The Old Yishuv residents were religious Jews, living mainly in Jerusalem, Safed, Tiberias, and Hebron. There were smaller communities in Jaffa, Haifa, Peki'in, Acre, Nablus, Shfaram, and until 1779 also in Gaza. In the final centuries before modern Zionism, a large part of the Old Yishuv spent their time studying the Torah and lived off charity (halukka), donated by Jews in the Diaspora. The term New Yishuv refers to those who adopted a new approach, based on economic independence and various national ideologies, rather than strictly religious reasons for settling in the "Holy Land". The precursors already began building homes outside the Old City walls of Jerusalem in the 1860s, followed soon after by the founders of the moshava of Petah Tikva, and fully getting in swing with the First Aliyah of 1882, followed by the founding of neighbourhoods and villages until the establishment of the State of Israel in 1948. (en)
- L'Yishuv (in ebraico: ישוב, letteralmente "insediamento") o Ha-Yishuv (lo Yishuv, in ebraico: הישוב, oppure הישוב היהודי בארץ ישראל, Hayishuv Hayehudi b'Eretz Yisrael ("L'insediamento ebraico in terra d'Israele"), era un gruppo etnico vicino-orientale ebraico costituito da gruppi di coloni ebrei che, al principio del XX secolo, ben prima della costituzione dello Stato di Israele e comunque precedente alla prima Aliyah, vivevano di agricoltura intorno a Eretz Israel ("Terra d'Israele"). I diversi termini nacquero per distinguere gli ebrei già presenti sul territorio da quelli arrivati con l'immigrazione del 1882, ed oggi sono usati ad indicare la popolazione ebraica presente sul territorio prima della creazione dello Stato di Israele. (it)
- Met de term Yishuv of jisjoev (Hebreeuws: היישוב; nederzetting) wordt het Joodse deel aangeduid van de bevolking van Palestina vóór de stichting van de staat Israël. Het begrip is afkomstig uit de zionistische beweging rond 1880. In 1880 leefden in Palestina ongeveer 25.000 Joden. Na diverse immigratie-golven woonden in 1948 rond 600.000 Joden in Palestina. Met de term oude jisjoev worden de Joden aangeduid die reeds voor 1880 in Palestina woonden; de nieuw jisjoev heeft betrekking op de Joden die tussen 1880 en 1948 kwamen. Vooral de zionisten waren actief in het opzetten van een Joods bestuur. De in 1929 opgerichte Jewish Agency vertegenwoordigde de jisjoev bij het Britse bestuur van mandaatgebied Palestina. (nl)
- Ишу́в (ивр. יִשּׁוּב, букв. заселённое место, население, также заселение) — собирательное название еврейского населения Эрец-Исраэль (Палестины). Это наименование использовалось в основном до создания Государства Израиль. Термин ишув неоднократно встречается в Талмуде, чаще всего — применительно к населению вообще (но также и к еврейскому населению Эрец-Исраэль). В Средние века Моше бен Яаков из Куси, Яаков Там и другие обозначали в респонсах словом «ишув» лишь небольшие общины в галуте (изгнании). Со второй половины XIX века ашкеназскую общину Эрец-Исраэль стали называть ишувом в противовес еврейским общинам других стран. После 1882 года, во время «Первой алии», возникло выражение «новый ишув», под которым подразумевалась часть еврейского населения, занятая коммерческой деятельностью и преимущественно светская по взглядам. «Новый ишув» противопоставлялся «старому ишуву», то есть той строго ортодоксальной части еврейского населения, которая жила в основном за счёт халукки (пожертвований). По мере укрепления авторитета органов еврейского самоуправления (Ваад Леуми) и их роли в защите общих интересов всех евреев в Эрец-Исраэль это противопоставление стиралось, и понятие ишув вобрало в себя всё еврейское население страны, без различия идеологических особенностей или стран исхода. (ru)
- Osadnictwo żydowskie w Palestynie – Jiszuw (hebr. יִשּׁוּב, dosłownie „osiedle”) lub Ha-Jiszuw (הַיִשּׁוּב), pełna nazwa הַיִשּׁוּב היהודי באֶרֶץ יִשְׂרָאֵל ha-jiszuw ha-Jehudi be-erec Jisra’el („Żydowskie osadnictwo w Ziemi Izraela”) – rozpoczęło się około 1841 roku i doprowadziło do powstania współczesnego państwa Izrael. Czasami wyróżnia się Stary Jiszuw i Nowy Jiszuw. Stary Jiszuw odnosi się do wszystkich Żydów żyjących w Palestynie przed aliją rozpoczętą w 1882 roku przez ruch syjonistyczny. Ludzie Starego Jiszuwu byli ortodoksyjnymi Żydami żyjącymi najczęściej w Jerozolimie, Safedzie, Tyberiadzie i Hebronie. Niewielkie społeczności były w Jafie, Hajfie, Peki’in, Akka i Nablusie. Większość z nich koncentrowała się na studiowaniu Tory. Utrzymywali się dzięki pomocy finansowej Żydów z diaspory. Nowy Jiszuw odnosi się do wszystkich Żydów, którzy zamieszkali poza murami Jerozolimy począwszy od 1860 roku. Byli to wszyscy ci, którzy przyjechali do Palestyny w kolejnych falach aliji. Rozpoczęte przez nich osadnictwo doprowadziło do powstania państwa Izrael. (pl)
- Jisjuv eller yishuv är hebreiska, betyder "bosättning" eller "samhälle" och används som benämning på det judiska samhället i Palestina före staten Israels tillkomst. (sv)
- Yishuv (em hebraico: ישוב, literalmente "assentamento") ou Ha-Yishuv ("o assentamento", em hebraico: הישוב), ou ainda, na expressão completa, הישוב היהודי בארץ ישראל Hayishuv Hayehudi b'Eretz Yisrael (em português: "o assentamento judeu na Terra de Israel") é um termo hebraico que se refere aos assentamentos judeus existentes na Terra Santa antes da criação do Estado de Israel. Os residentes também são mencionados coletivamente como Yishuv ou Ha-Yishuv. O termo entrou em uso nos anos 1880, quando havia cerca de 25.000 judeus na Palestina (para os judeus, Eretz Yisrael), e continuou a ser usado depois de 1948. Distinguem-se o "velho Yishuv" - o conjunto dos judeus que viviam na Palestina sob o Império Otomano, antes de 1880, assim como os seus descendentes e, por extensão, os imigrantes religiosos que se juntaram a essas comunidades ortodoxas antes da criação do Estado de Israel - e o "novo Yishuv", que designa as populações judias que se estabeleceram na região a partir da Aliá de 1882, no contexto do projeto sionista. Os judeus do "velho Yishuv" são ortodoxos, ditos haredim, e viviam principalmente em Jerusalém, Safed, Tiberias e Hebrom. Havia também grupos menores em Jafa, Haifa, Peki'in, Acre, Nablus, Shefa-'Amr e, até 1879, também em Gaza. Muitos deles dedicavam grande parte do seu tempo em estudos da Torá e viviam de ma'amodot (estipêndios) doados por judeus da Diáspora. A maioria dos 25.000 judeus do Velho Yishuv foi e ainda é hostil ao sionismo, que, segundo eles, é um movimento de revolta contra a religião. O ramo israelense da organização fundamentalista judia derivou do velho Yishuv. Já o "novo Yishuv" refere-se aos assentamentos judeus construídos fora dos muros da Cidade Velha, nos anos 1860, Petah Tikva, fundada em 1878, mas sobretudo os assentamentos construídos desde a Primeira Aliá até a criação do Estado de Israel, em 1948. O "novo Yishuv" se caracteriza pelo espírito pioneiro e pela conotação política, sob a égide do sionismo, e tem como objetivo de colonizar as terras da Palestina visando a criação um Estado judeu. A população do novo Yishuv terá um rápido crescimento graças à imigração judia. Será também reforçado pelo Mandato da Sociedade das Nações de 1922, o qual confia à Grã Bretanha o estabelecimento de um "lar nacional judeu" na Palestina. A Primeira Aliá ou Aliá dos agricultores, quando 25.000 a 35.000 judeus emigraram para Israel, foi o verdadeiro início da criação do "novo Yishuv". A maioria dos imigrados era constituída de russos que fugiam de pogroms, além de alguns iemenitas. Muitos eram filiados a organizações sionistas, que compraram terras aos árabes, possibilitando a criação de muitos assentamentos, como Yesod Hamaalah, Rosh Pinna, Gedera, Rishon Le'tzion, Nes Tziona e Rechovot. Esses assentamentos agrícolas eram apoiados financeiramente por filantropos do exterior, principalmente por . Eliezer Ben-Yehuda chegou na Primeira Aliá e tomou a peito a tarefa de reviver a língua hebraica. Junto com fundou uma escola para o ensino do hebraico e, mais tarde, fundou o primeiro jornal em língua hebraica. Durante a Segunda Aliá em 1903 - 1914, cerca de 35.000 novos imigrantes chegaram à Palestina, principalmente provenientes do então Império Russo. O velho e o novo Yishuv mantiveram relações contraditorias, que se alternaram entre solidariedade e conflito até a criação de Israel, em 1948, quando Yishuv no seu conjunto (o velho e o novo) contava cerca 700.000 pessoas. (pt)
- Ішув (івр. יִשּׁוּב, заселене місце, населення, також заселення) — збірна назва єврейського населення Ерец-Ісраель (Палестини). Це найменування використовувалося в основному до створення Держави Ізраїль. Термін неодноразово трапляється в Талмуді, найчастіше — щодо населення взагалі (але також і до єврейського населення Ерец-Ісраель). У Середні століття Моше бен Яаков з Кусі, Яаков Там і інші позначали в респонсах словом «Ішув» лише невеликі громади в галуті (вигнанні). З другої половини XIX століття громаду Ерец-Ісраель стали називати ішувом на противагу єврейським громадам інших країн. Після 1882 року, у «Першої алії», виник вираз «новий ішув», під яким малася на увазі частина єврейського населення, зайнята працею і переважно світська за поглядами. «Новий ішув» протиставлявся «старому», ортодоксальній частині єврейського населення, які жили в основному коштом пожертов. По мірі зміцнення авторитету органів єврейського самоврядування (Ваад леуммі) та їх ролі в захисті загальних інтересів усіх євреїв в Ерец-Ісраель це протиставлення стиралося, і поняття увібрало в себе все єврейське населення країни. (uk)
- 依舒夫（希伯來語：ישוב，Yishuv，或希伯來語：הישוב，Ha-Yishuv，英語：The Yishuv），又譯為以述、伊休夫，字面意思為屯墾區、鄉鎮、居住區，在以色列建國前，巴勒斯坦猶太人社區的名稱。這個名稱使用於1880年代，當時在巴勒斯坦地區，包括（Ottoman Syria）的南部，共有約25,000名猶太人居住在此。直到1948年以色列建國時，這個地區共有約700,000名猶太人。現在這個名詞使用較少，但在希伯來文中，仍用這個名詞來稱呼在以色列建國前就世居此地的猶太人。 在依舒夫中，又區分為及兩大群體。老依舒夫指的是在1882年阿利亞運動興起之前就居住在此的猶太人。老依舒夫主要居住在耶路撒冷、采法特、提比里亞與希伯仑等地。在雅法、海法、阿卡與加薩等地，也有小型的猶太人社區。在老依舒夫中，猶太人仍然研習妥拉，保持猶太人的宗教與習俗。但也有改宗伊斯蘭教，使用巴勒斯坦阿拉伯語，完全融入巴勒斯坦人社區的猶太人。 新依舒夫，指的是在1860年代開始在耶路撒冷舊城城牆之外興建居住地的猶太社群，以及在1882年阿利亞運動之後，才開始移居至此的猶太人社群。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Yixuv (en hebreu: ישוב) (en català: assentament) és una paraula que en hebreu que es fa servir per referir-se a la massa de població jueva resident en la Palestina otomana, i posteriorment, en el Mandat Britànic de Palestina, abans de l'establiment de l'Estat d'Israel, entre el 1880 i 1948. Tant els residents com els nous pobladors van ser anomenats col·lectivament "Yishuv". El terme va entrar en ús a partir de la dècada de 1880 fins a la creació de l'Estat d'Israel el 1948. Encara es fa servir actualment en hebreu per a designar a la població jueva prèvia a la creació de l'estat. (ca)
- Jišuv (hebrejsky ישוב, doslova „obyvatelstvo, osídlení“ nebo „místo kultury a civilizovaných způsobů“, celým názvem הישוב היהודי בארץ ישראל; ha-Jišuv ha-Jehudi be-Erec Jisra'el, „Židovské osídlení v zemi Izraelské“) je termín sionistického hnutí, který před zřízením Státu Izrael v roce 1948 označoval obyvatele na území Palestiny. Obyvatelé a noví osadníci byli kolektivně označování jako jišuv. Tento termín začal být používán v 80. letech 19. století, kdy na území Palestiny žilo zhruba 25 000 Židů. Používal se až do roku 1948, kdy se na území Palestiny nacházelo před založením státu Izrael přibližně 700 000 Židů. (cs)
- Mit Jischuv (auch Jischuw, hebräisch יִשּׁוּב Jiššūv / Jischūv, deutsch ‚bewohntes Land, Siedlung‘) bezeichnet man die jüdische Bevölkerung und das jüdische Gemeinwesen in Palästina vor der Gründung des Staates Israel (1948). (de)
- イシューブ（ヘブライ語: ישוב）は、イスラエル建国前のパレスチナ地域におけるユダヤ人の共同体である。 西暦70年のローマ帝国軍とのエルサレム占領により、ユダヤ人は弾圧されパレスチナから追放され安住の地を求め離散した。しかし、ローマ軍に占領された旧領土に留まったユダヤ人は、独自の共同体を持ち続けた（）。旧領土に留まったユダヤ人のうちイスラム教やキリスト教に改宗し、アラビア語を話すようになった人々の子孫がパレスチナ人である、という説もある。 その後、19世紀後半にヨーロッパ諸国から離散したユダヤ人の子孫がパレスチナに「帰還」し、当時のオスマン帝国ならびに英国委任統治領であったパレスチナに新たなユダヤ人共同体を構築した（）。 (ja)
- L'Yishuv (in ebraico: ישוב, letteralmente "insediamento") o Ha-Yishuv (lo Yishuv, in ebraico: הישוב, oppure הישוב היהודי בארץ ישראל, Hayishuv Hayehudi b'Eretz Yisrael ("L'insediamento ebraico in terra d'Israele"), era un gruppo etnico vicino-orientale ebraico costituito da gruppi di coloni ebrei che, al principio del XX secolo, ben prima della costituzione dello Stato di Israele e comunque precedente alla prima Aliyah, vivevano di agricoltura intorno a Eretz Israel ("Terra d'Israele"). I diversi termini nacquero per distinguere gli ebrei già presenti sul territorio da quelli arrivati con l'immigrazione del 1882, ed oggi sono usati ad indicare la popolazione ebraica presente sul territorio prima della creazione dello Stato di Israele. (it)
- Jisjuv eller yishuv är hebreiska, betyder "bosättning" eller "samhälle" och används som benämning på det judiska samhället i Palestina före staten Israels tillkomst. (sv)
- 依舒夫（希伯來語：ישוב，Yishuv，或希伯來語：הישוב，Ha-Yishuv，英語：The Yishuv），又譯為以述、伊休夫，字面意思為屯墾區、鄉鎮、居住區，在以色列建國前，巴勒斯坦猶太人社區的名稱。這個名稱使用於1880年代，當時在巴勒斯坦地區，包括（Ottoman Syria）的南部，共有約25,000名猶太人居住在此。直到1948年以色列建國時，這個地區共有約700,000名猶太人。現在這個名詞使用較少，但在希伯來文中，仍用這個名詞來稱呼在以色列建國前就世居此地的猶太人。 在依舒夫中，又區分為及兩大群體。老依舒夫指的是在1882年阿利亞運動興起之前就居住在此的猶太人。老依舒夫主要居住在耶路撒冷、采法特、提比里亞與希伯仑等地。在雅法、海法、阿卡與加薩等地，也有小型的猶太人社區。在老依舒夫中，猶太人仍然研習妥拉，保持猶太人的宗教與習俗。但也有改宗伊斯蘭教，使用巴勒斯坦阿拉伯語，完全融入巴勒斯坦人社區的猶太人。 新依舒夫，指的是在1860年代開始在耶路撒冷舊城城牆之外興建居住地的猶太社群，以及在1882年阿利亞運動之後，才開始移居至此的猶太人社群。 (zh)
- يشوڤ (بالعبرية ישוב يشوڤ أو يشوڤ وتعني استيطان) مصطلح استخدم ابتداءً في ثمانينات القرن التاسع عشر ليدل على المجتمع اليهودي في فلسطين. يشير مصطلح اليشوف إلى هيئة السكان اليهود في فلسطين قبل قيام الكيان الإسرائيلي. بدأ المصطلح بالشيوع في عام 1880، حين كان يقيم في فلسطين ما يقارب 25 ألف يهودياً، وأصبح المصطلح شائعاً بعد ذلك ليشمل المنطقة الجنوبية لسوريا العثمانية، وبقي رائجاً حتى عام 1948 الوقت الذي كان فيه ما يقارب 700.00 يهوديّ على أرض فلسطين. ولا يزال يستخدم حالياً في اللغة العبرية للدلالة على السكان اليهود في فلسطين قبل قيام الكيان الإسرائيلي. (ar)
- Jiŝuv (en hebrea: ישוב, setlejo; aŭ kun la definita artikolo Ha-Jiŝuv (La Jiŝuv, הישוב); aŭ laŭ kompleta termino הישוב היהודי בארץ ישראל Hajiŝuv Hajehudi b'Eretz Jisrael ("La judaj setlejo en la Lando de Israelo") estas la termino en hebrea kiu kutime uzatas por referenci al la homamasa ento de judaj loĝantoj en Palestino dum la epoko de la Otomana Imperio kaj, poste, dum la Brita Mandato Palestino antaŭ la kreo de la Ŝtato Israelo, nome inter 1880 kaj 1948. (eo)
- Yishuv (hebreo: ישוב, literalmente "asentamiento"), Ha-Yishuv (hebreo: הישוב, el Yishuv), o Ha-Yishuv Ha-Ivri (hebreo: הישוב העברי, el hebreo Yishuv) es el cuerpo de residentes judíos en la Tierra de Israel (correspondiente a la parte sur de la Siria otomana hasta 1918, OETA Sur 1917-1920, y Palestina Obligatoria 1920-1948) antes del establecimiento del Estado de Israel en 1948. El término entró en uso en la década de 1880, cuando había alrededor de 25.000 judíos viviendo en toda la Tierra de Israel y continuó usándose hasta 1948, momento en el que había unos 630.000 judíos allí. El término todavía está en uso para denotar a los residentes judíos anteriores a 1948 en la Tierra de Israel. (es)
- Le Yichouv ou yishouv (en hébreu יישוב « localité, agglomération, peuplement » ; l'appellation complète étant : הישוב היהודי בארץ ישראל « Hayishouv Hayehoudi bèEretz Yisraël, peuplement juif en terre d'Israël ») est un terme hébreu pour désigner l'ensemble des Juifs présents en Palestine avant la création de l'État d'Israël. (fr)
- Yishuv (Hebrew: ישוב, literally "settlement"), Ha-Yishuv (Hebrew: הישוב, the Yishuv), or Ha-Yishuv Ha-Ivri (Hebrew: הישוב העברי, the Hebrew Yishuv), is the body of Jewish residents in the Land of Israel (corresponding to the southern part of Ottoman Syria until 1918, OETA South 1917–1920, and Mandatory Palestine 1920–1948) prior to the establishment of the State of Israel in 1948. The term came into use in the 1880s, when there were about 25,000 Jews living across the Land of Israel and continued to be used until 1948, by which time there were some 630,000 Jews there. The term is still in use to denote the pre-1948 Jewish residents in the Land of Israel. (en)
- Osadnictwo żydowskie w Palestynie – Jiszuw (hebr. יִשּׁוּב, dosłownie „osiedle”) lub Ha-Jiszuw (הַיִשּׁוּב), pełna nazwa הַיִשּׁוּב היהודי באֶרֶץ יִשְׂרָאֵל ha-jiszuw ha-Jehudi be-erec Jisra’el („Żydowskie osadnictwo w Ziemi Izraela”) – rozpoczęło się około 1841 roku i doprowadziło do powstania współczesnego państwa Izrael. Czasami wyróżnia się Stary Jiszuw i Nowy Jiszuw. (pl)
- Met de term Yishuv of jisjoev (Hebreeuws: היישוב; nederzetting) wordt het Joodse deel aangeduid van de bevolking van Palestina vóór de stichting van de staat Israël. Het begrip is afkomstig uit de zionistische beweging rond 1880. In 1880 leefden in Palestina ongeveer 25.000 Joden. Na diverse immigratie-golven woonden in 1948 rond 600.000 Joden in Palestina. Met de term oude jisjoev worden de Joden aangeduid die reeds voor 1880 in Palestina woonden; de nieuw jisjoev heeft betrekking op de Joden die tussen 1880 en 1948 kwamen. (nl)
- Yishuv (em hebraico: ישוב, literalmente "assentamento") ou Ha-Yishuv ("o assentamento", em hebraico: הישוב), ou ainda, na expressão completa, הישוב היהודי בארץ ישראל Hayishuv Hayehudi b'Eretz Yisrael (em português: "o assentamento judeu na Terra de Israel") é um termo hebraico que se refere aos assentamentos judeus existentes na Terra Santa antes da criação do Estado de Israel. Os residentes também são mencionados coletivamente como Yishuv ou Ha-Yishuv. (pt)
- Ишу́в (ивр. יִשּׁוּב, букв. заселённое место, население, также заселение) — собирательное название еврейского населения Эрец-Исраэль (Палестины). Это наименование использовалось в основном до создания Государства Израиль. Термин ишув неоднократно встречается в Талмуде, чаще всего — применительно к населению вообще (но также и к еврейскому населению Эрец-Исраэль). В Средние века Моше бен Яаков из Куси, Яаков Там и другие обозначали в респонсах словом «ишув» лишь небольшие общины в галуте (изгнании). Со второй половины XIX века ашкеназскую общину Эрец-Исраэль стали называть ишувом в противовес еврейским общинам других стран. После 1882 года, во время «Первой алии», возникло выражение «новый ишув», под которым подразумевалась часть еврейского населения, занятая коммерческой деятельностью и (ru)
- Ішув (івр. יִשּׁוּב, заселене місце, населення, також заселення) — збірна назва єврейського населення Ерец-Ісраель (Палестини). Це найменування використовувалося в основному до створення Держави Ізраїль. Термін неодноразово трапляється в Талмуді, найчастіше — щодо населення взагалі (але також і до єврейського населення Ерец-Ісраель). У Середні століття Моше бен Яаков з Кусі, Яаков Там і інші позначали в респонсах словом «Ішув» лише невеликі громади в галуті (вигнанні). З другої половини XIX століття громаду Ерец-Ісраель стали називати ішувом на противагу єврейським громадам інших країн. Після 1882 року, у «Першої алії», виник вираз «новий ішув», під яким малася на увазі частина єврейського населення, зайнята працею і переважно світська за поглядами. «Новий ішув» протиставлявся «старому», (uk)
|
