| dbo:abstract
|
- انقراض الهولوسين أو انقراض العصر الهولوسيني هو مصطلح يطلق على ما يُعتَقد أنه انقراض جماعي جارٍ في الوقت الحاضر، حيث أنَّ تاريخ البشرية الحديث يعد جزءاً من فترة حقبة الهولوسين التي بدأت قبل 10,000 عام، ويُطلَق عليه أحياناً الانقراض العظيم السادس لاعتباره الانقراض الجماعي الكبير السادس في تاريخ الأرض. أثبتت دراسات علميَّة أجريت على مدى القرن العشرين أنَّ مُعدَّل الانقراض السنويِّ للمخلوقات الحية على كوكب الأرض يعادل حالياً 100 إلى 1,000 ضعف المعدَّل الطبيعي، الذي توصَّل العلماء إليه من خلال دراسة سجل الأحافير. وتعد الأنشطة البشريَّة الحديثة وعلى رأسها الصيد الجائر وتدمير البيئة والتلوث المسبِّبات الرئيسية لهذا الانقراض، ممَّا يجعله أول انقراضٍ جماعي في تاريخ الأرض تتسبَّب به أنواع من الكائنات الحية نفسها. يُعتَقد أن المعدل العالمي للانقراضات يبلغ حالياً قرابة 500 نوعٍ في اليوم، و200,000 نوعٍ في العام، ومن ثمَّ تذهب بعض التقديرات إلى أنَّ نحو 20% من الكائنات الحية على الأرض ستكون انقرضت بحلول عام 2022. رغم ذلك، فإنَّ معظم هذه الكائنات غير معروفة بعد وتنقرض دون أن يعرف العلماء بوجودها حتى. يشمل انقراض الهيلوسين اختفاء الحيوانات الأرضية الكبيرة المعروفة بالحيوانات الضخمة، ابتداء من نهاية العصر الجليدي الأخير. أظهرت الحيوانات الضخمة خارج قارة أفريقيا، والتي لم تتطور جنبًا إلى جنب مع الإنسان، حساسية عالية عند ظهور الافتراس الجديد، ومات العديد منها بعد فترة قصيرة من بداية الإنسان البدائي بالانتشار والصيد عبر الأرض (انقرض العديد من الأنواع الأفريقية أيضًا خلال الهولوسين، ولكن -مع بعض الاستثناءات- لم تتأثر الحيوانات الضخمة في البر الرئيسي بشكل ملحوظ سوى منذ مئات السنين). إن تلك الانقراضات، الحادثة بالقرب من نطاق العصر الحديث الأقرب والعصر الهولوسيني، يُشار إليها أحيانًا بحدث الانقراض الرباعي. تشير أكثر النظريات شيوعًا إلى الصيد الجائر للأنواع الذي نفّذه البشر بالإضافة إلى ظروف الضغط الموجودة بالفعل إذ إن الانقراض تزامن مع ظهور البشر. على الرغم من الجدل الدائر بشأن كيفية تأثير الافتراس البشري على انحدار تلك الأنواع، ارتبط انحدار أنواع بعينها بشكل مباشر بالنشاط البشري، مثل أحداث الانقراض في نيوزيلندا وهاواي. بجانب البشر، ربما يكون التغير المناخي عاملًا مؤثرًا في انقراضات الحيوانات الضخمة، وخاصةً في نهاية العصر الجليدي. بيئيًا، اعتُبر الإنسان «مفترسًا علويًا» غير مستدام في الحقبة الهولوسينية. بينما تواجدت بقية المفترسات العلوية الموجودة على كوكب الأرض في بقية الفترات، مثل الروبيان الشاذ في المحيط الكمبري، كان تأثير البشر أكثر تطرفًا. افتُرس البشر البالغون من قبل المفترسات العلوية الأخرى باستمرار، ما كان له تأثيرات في جميع أنحاء العالم على الشبكات الغذائية والعمليات التطورية. في تلك الفترة، كان هناك انقراضات للأنواع في كافة كتل اليابسة وكافة المحيطات: هناك العديد من الأمثلة المشهورة في أفريقيا، وآسيا، وأوروبا، وأستراليا، وأمريكا الشمالية والجنوبية، وعلى الجزر الأصغر. بشكل عام، يمكن ربط الانقراض الهولوسيني بتأثير البشر على البيئة. يستمر الانقراض الهولوسيني حتى القرن الحادي والعشرين، مع استهلاك اللحوم، والصيد الجائر للأسماك، وتحمض المحيطات، والانحدار في أعداد البرمائيات كونها بعض الأمثلة الأوسع على الانحدار العالمي في التنوع البيولوجي. تُعتبر زيادة تعداد البشر والزيادة في الاستهلاك لكل نسمة من العوامل الرئيسية لهذا الانحدار. قدّر التقرير العالمي لتقييم التنوع البيولوجي وخدمات النظم البيئية، المنشور في 2019 بواسطة المنبر الحكومي الدولي للعلوم والسياسات في التنوع الحيوي وخدمات النظم البيئية، بأن قرابة المليون نوع من النباتات والحيوانات يواجه الانقراض الذي تسببت به الآثار البشرية. (ar)
- L'extinció de l'Holocè, de vegades anomenada la Sisena extinció, és un nom proposat per descriure l'extinció de les espècies que s'ha produït durant l'actual època de l'Holocè (des del voltant de l'any 10.000 abans de la nostra era), deguda principalment a l'activitat humana. El gran nombre d'extincions abasten nombroses famílies de plantes i animals, incloent mamífers, ocells, amfibis, rèptils i artròpodes. Encara que s'hagin documentat 875 extincions entre el 1500 i el per la Unió Internacional per a la Conservació de la Natura, la gran majoria estan indocumentades. D'acord amb la i sobre la base de l'estimació del límit superior, la taxa actual d'extinció pot ser de fins a 140.000 espècies per any. L'extinció de l'Holocè inclou la desaparició dels grans mamífers coneguts com a megafauna, que va començar fa entre 9.000 i 13.000 anys, al final de l'última glaciació. Això pot haver estat a causa de l'extinció del mamut que havia mantingut les pastures que es van convertir en boscos de bedolls sense els mamuts. El nou bosc i els incendis forestals resultants poden haver induït el canvi climàtic. Aquestes desaparicions podrien ser el resultat de la proliferació dels humans moderns que van portar al canvi climàtic. Aquestes extincions, que es produeixen prop del límit Plistocè-Holocè, es refereixen a vegades com l'. L'extinció de l'Holocè continua al segle xxi. No hi ha un acord general sobre la conveniència de considerar això com simplement una part de l'Extinció del Quaternari, o simplement una conseqüència dels canvis causats per l'home. Només durant aquesta part més recent de l'extinció també les plantes han patit grans pèrdues. En general, l'extinció de l'Holocè es pot caracteritzar per la . (ca)
- Vymírání v holocénu, také označováno jako vymírání v antropocénu, nebo šesté hromadné vymírání, je teorie současného masového vymírání druhů organismů v nynější geologické epoše holocénu, které je nejspíše převážně výsledkem lidských aktivit. Zemědělství a lov mají 37% podíl, degradace prostředí 31% podíl, ztráta prostředí 13% podíl a klimatické změny pak 7% podíl na současném vymírání druhů. Dle této teorie je probíhající nevídané tempo vymírání a ztráta přírodního habitatu v krizovém měřítku a lidské potřeby pro stále více potravin a energie jsou hlavními hnacími silami. Dle analýzy OSN tyto trendy lze zastavit, ale v každém aspektu lidské interakce s přírodou bude zapotřebí „transformativní změny“. (cs)
- La Holocena formorto estas la ampleksa, ankoraŭ okazanta formorto de biologiaj specioj dum la nuna geologia epoko nome Holoceno. Tiuj formortoj tuŝas multenombrajn familiojn da plantoj kaj bestoj, ĉefe en la insuloj kaj kontinentoj konkeritaj de Homo Sapiens. Ĝi estas tiel nomata Sesa Formorto, ĉar la nombro da formortintaj specioj estas komparebla kun tiu, de la kvin grandaj amasaj formortoj, kiuj markis la geologian historion de Tero. (eo)
- La extinción masiva del Holoceno, también conocida como la sexta extinción masiva o la extinción del Antropoceno, es el evento de extinción masiva en el actual período Holoceno, resultado de la actividad humana. Comprende la notoria desaparición de mamíferos grandes, conocidos como megafauna, cerca del final de la última glaciación entre 9000 y 13 000 años atrás, y es parte del evento de extinción del Cuaternario tardío, ya que comenzaron en Oceanía y Eurasia hace 50.000 años, casi 40.000 años antes de que empezara el Holoceno. Se considera una extinción masiva pues el número de desapariciones es comparable a las otras grandes extinciones masivas que han marcado el pasado geológico de la Tierra. La actual tasa de extinción es de 100 a 1000 veces el promedio natural en la evolución y en 2007 la Unión Internacional para la Conservación de la Naturaleza consideró que una de cada ocho especies de aves, una de cada cuatro mamíferos, una de cada tres de anfibios y el 70 % de todas las plantas están en peligro. Estas extinciones afectan a muchas familias de plantas y animales, desde el mamut hasta el dodo, incluyendo incontables especies que continúan desapareciendo cada año. Durante el inicio del Holoceno, después de la última glaciación, fueron los continentes e islas recién conquistados por el Homo sapiens los que vieron desaparecer sus principales especies. Desde principios del siglo XIX y en aceleración constante desde la década de 1950, las desapariciones implican a especies de todos los tamaños y ocurren principalmente en las selvas tropicales, que tienen una gran biodiversidad. En los ecosistemas terrestres, el desarrollo precoz de los eventos primaverales y los cambios de hábitat de los animales y las plantas hacia los polos y las alturas se han vinculado con alta confianza al calentamiento reciente. Se espera que el cambio climático futuro afecte especialmente a ciertos ecosistemas, incluidos la tundra, los manglares y los arrecifes de coral. Se prevé que la mayoría de los ecosistemas se verán afectados por el aumento de los niveles de CO2 en la atmósfera, combinado con mayores temperaturas globales. En general, se espera que el cambio climático resultará en la extinción de muchas especies y la reducción de la diversidad de los ecosistemas. Organizaciones como la , Fondo Mundial para la Naturaleza, Birdlife International y la llevan continuamente el seguimiento y la investigación de los efectos del cambio climático sobre la biodiversidad y promueven las políticas en ámbitos tales como la escala de conservación de paisajes para promover la adaptación al calentamiento global. (es)
- The Holocene extinction or Anthropocene extinction, is the ongoing extinction event during the Holocene epoch. The extinctions span numerous families of bacteria, fungi, plants, and animals, including mammals, birds, reptiles, amphibians, fish, invertebrates, and affecting not just terrestrial species but also large sectors of marine life. With widespread degradation of highly biodiverse habitats such as coral reefs and rainforests, as well as other areas, the vast majority of these extinctions are thought to be undocumented, as the species are undiscovered at the time of their extinction, which goes unrecorded. The current rate of extinction of species is estimated at 100 to 1,000 times higher than natural background extinction rates and increasing. During the past 100–200 years, biodiversity loss and species extinction have accelerated to the point that most conservation biologists now believe that humankind has either entered a period of mass extinction, or is on the cusp of doing so. As such, the event has also been referred to as the sixth mass extinction or sixth extinction. The Holocene extinction includes the disappearance of large land animals known as megafauna, starting at the end of the last glacial period. Megafauna outside of the African mainland, which did not evolve alongside humans, proved highly sensitive to the introduction of human predation, and many died out shortly after early humans began spreading and hunting across the Earth. Many African species have also gone extinct in the Holocene, along with species in North America, South America, and Australia, but – with some exceptions – the megafauna of the Eurasian mainland was largely unaffected until a few hundred years ago. These extinctions, occurring near the Pleistocene–Holocene boundary, are sometimes referred to as the Quaternary extinction event. The most popular theory is that human overhunting of species added to existing stress conditions as the Holocene extinction coincides with human colonization of many new areas around the world. Although there is debate regarding how much human predation and habitat loss affected their decline, certain population declines have been directly correlated with the onset of human activity, such as the extinction events of New Zealand and Hawaii. Aside from humans, climate change may have been a driving factor in the megafaunal extinctions, especially at the end of the Pleistocene. In the twentieth century, human numbers quadrupled, and the size of the global economy increased twenty-five-fold. This Great Acceleration or Anthropocene Epoch has also accelerated species extinction. Ecologically, humanity is now an unprecedented "global superpredator" that consistently preys on the adults of other apex predators, takes over other species' essential habitats and displaces them, and has worldwide effects on food webs. There have been extinctions of species on every land mass and in every ocean: there are many famous examples within Africa, Asia, Europe, Australia, North and South America, and on smaller islands. Overall, the Holocene extinction can be linked to the human impact on the environment. The Holocene extinction continues into the 21st century, with human population growth, increasing per capita consumption and meat production being the primary drivers of mass extinction. Deforestation, overfishing, ocean acidification, the destruction of wetlands, and the decline in amphibian populations are a few broader examples of global biodiversity loss. (en)
- Holozenoko iraungipena, baita ere seigarren iraungipen masiboa edo Antropozenoko iraungipena, egungo Holozeno garaian gertatzen ari den iraungipen masiboa da, gizakiek eragindakoa. Bere baitan hartzen ditu landare eta animalia familia ugari, horien artean ugaztunak, hegaztiak, narrastiak, anfibioak, arrainak eta ornogabeak. Holozenoaren hasieran, azken glaziazioaren ondoren, Homo sapiensek jendeztatutako kontinente eta uharte berriak izan ziren, batez ere, megafauna desagertzen ikusi zutenak. XIX. mendearen hasieratik, etengabeko azelerazioan 1950eko hamarkadatik aurrera, iraungipenak tamaina guztietako espezieei dagozkie, eta batez biodibertsitate handiko inguruneetan, oihan tropikal eta koralezko uharrietan esaterako. Oraingo iraungipen-tasa 100 edo 1.000 aldiz handiagoa izan daiteke, egungo biodibertsitatearen bilakaeran batez besteko tasa naturala baino. 2007an, Naturaren Kontserbaziorako Nazioarteko Erakundeak ebaluatu zuen 8 txori espezietik 1, 4 ugaztunetik 1, 3 anfibiotik 1 eta landare guztien %70 arriskuan daudela, kalkulatu ziren 41.000 espezieetan. (eu)
- L'extinction de l'Holocène (aussi nommée sixième extinction ou entrée dans l'Anthropocène) est le nom donné habituellement à l'extinction massive et étendue des espèces durant l'époque contemporaine, dite « moderne », de l'Holocène, qui continue actuellement. Ces extinctions concernent de nombreuses familles de plantes et d'animaux. Au début de l'Holocène, après la dernière glaciation, ce sont surtout les continents et les îles nouvellement peuplés par Homo sapiens qui ont vu leurs grandes espèces disparaître. Depuis le début du XIXe siècle, avec une accélération constante depuis les années 1950, les disparitions concernent des espèces de toutes tailles et ont surtout lieu dans les forêts tropicales humides, qui ont une grande biodiversité. Le taux d'extinction actuel pourrait être de 100 à 1 000 fois supérieur au taux moyen naturel constaté dans l'évolution récente de la biodiversité. En 2007, l'Union internationale pour la conservation de la nature évalue qu'une espèce d'oiseaux sur huit, un mammifère sur quatre, un amphibien sur trois et 70 % de toutes les plantes sont en péril, sur les un peu plus de 41 000 espèces qu'elle a évaluées. (fr)
- Kepunahan Holosen (kadang-kadang disebut kepunahan massal keenam atau kepunahan antroposen) adalah peristiwa kepunahan massal yang terjadi pada masa Holosen (sejak tahun 10.000 SM hingga sekarang). Ada banyak spesies flora dan fauna yang punah, dan sebagian besar habitatnya berada di hutan hujan. 875 kepunahan telah tercatat oleh International Union for Conservation of Nature and Natural Resources dari tahun 1500 hingga 2009. Namun, sebagian besar kepunahan tidak tercatat sejarah. Menurut teori spesies-wilayah, tingkat kepunahan saat ini kira-kira sebesar 140.000 spesies per tahun. Dalam artian luas, istilah kepunahan Holosen juga meliputi punahnya megafauna yang dimulai sekitar 11.500 tahun yang lalu karena perubahan iklim pada akhir zaman es. Kepunahan tersebut juga dikaitkan oleh aktivitas manusia dan kadang-kadang disebut peristiwa kepunahan Kuartener atau kepunahan zaman es. Namun, kepunahan Holosen masih berlanjut hingga abad ke-21. Tidak ada kesepakatan umum mengenai apakah kepunahan Holosen merupakan peristiwa kepunahan yang berbeda atau merupakan bagian dari peristiwa kepunahan Kuartener atau hanya merupakan evolusi alami saja. Secara keseluruhan, kepunahan Holosen diakibatkan oleh perubahan iklim dan aktivitas manusia. Penelitian menunjukkan bahwa tingkat kepunahan saat ini terus meningkat. (in)
- L'estinzione dell'Olocene, anche detta sesta estinzione di massa o estinzione dell'Antropocene, è un'estinzione di specie durante l'attuale epoca Olocene (il cui periodo più recente viene talvolta definito Antropocene) dovuta all'attività dell'uomo. Le estinzioni comprese si estendono a numerosi gruppi di piante ed animali, inclusi i mammiferi, gli uccelli, i rettili, gli anfibi, i pesci e gli invertebrati. A causa della crescente degradazione degli habitat altamente biodiversificati come le barriere coralline e le foreste pluviali, insieme ad altre aree, la gran parte di queste estinzioni è ipotetica, dal momento che le specie conosciute ad oggi dall'uomo sono solo una frazione di quelle esistenti o esistite, oppure nessuno ha ancora certificato la loro completa estinzione. L'attuale tasso di estinzione delle specie è stimato essere tra le 100 e le 1000 volte più alto rispetto al tasso naturale di estinzione. (it)
- 홀로세 멸종(영어: Holocene extinction)은 홀로세(약 기원전 1만년 ~ 현재)에 진행 중인 전지구적인 종의 멸종 사건을 말한다. (ko)
- Extinção em massa do Holoceno é a extinção em massa de espécies, em escala mundial, que está ocorrendo durante a moderna época geológica do Holoceno. A grande quantidade de extinções cobre numerosas famílias de plantas e animais incluindo mamíferos, aves, anfíbios, répteis e artrópodes; boa parte das quais nas florestas tropicais. Esta extinção em massa é às vezes denominada sexta extinção, por seguir-se às cinco anteriores, ocorridas nos últimos 420 milhões de anos. Desde 1500 AD, 784 extinções foram documentadas pela IUCN. Contudo, visto que a maioria das extinções provavelmente não são documentadas, os cientistas calculam que durante o último século, entre 20.000 e dois milhões de espécies tenham se extinguido, mas o número total não pode ser determinado mais precisamente dentro dos limites do conhecimento atual. Até 140.000 espécies por ano (baseando-se na teoria espécie-área) pode ser a taxa atual de extinção, tendo por base o limite superior estimado. Em sentido amplo, a extinção em massa do Holoceno inclui o desaparecimento notável de grandes mamíferos, conhecidos como megafauna, ao fim da última glaciação, de 9.000 a 13.000 anos atrás. Tais desaparecimentos tem sido considerados ou como uma resposta às mudanças climáticas, o resultado da proliferação dos humanos modernos, ou ambos. Estas extinções, que ocorreram perto do limite Pleistoceno-Holoceno, são às vezes citadas como extinções em massa do Pleistoceno ou extinções em massa da Era do Gelo. Todavia, a extinção em massa do Holoceno continua através dos vários milênios passados e inclui o tempo presente. A taxa de extinção observada tem se acelerado dramaticamente nos últimos 50 anos. Não há uma concordância generalizada se as extinções mais recentes devem ser consideradas como um evento distinto ou meramente como parte de um único processo crescente. Somente durante estas partes mais recentes da extinção em massa, as plantas sofreram grandes perdas. Acima de tudo, a extinção em massa do Holoceno é caracterizada mais significativamente pela presença de fatores de influência humana e é muito curta em termos de tempo geológico (dezenas a milhares de anos) se comparada a maioria das outras extinções em massa. (pt)
- Holocen-utdöendet är ett pågående massutdöende av arter under den nuvarande geologiska epoken Holocen, vars senaste del också inofficiellt benämns Antropocen, som ett resultat av mänsklig aktivitet. Utdöendet omfattar arter från åtskilliga familjer av växter och djur, däribland däggdjur, fåglar, groddjur, kräldjur och leddjur. Med en utbredd förstörelse av livsmiljöer med hög biologisk mångfald som korallrev och regnskogar såväl som andra områden, misstänks den största delen av dessa utdöenden vara odokumenterade genom att arterna varit oupptäckta vid tiden för deras utdöende eller för att ingen ännu upptäckt att de är utdöda. Den nuvarande artutdöendetakten uppskattas vara 100 till 1000 gånger högre än utdöendetakten mellan massutdöenden innan mänsklig påverkan. Den här artikeln är helt eller delvis baserad på material från engelskspråkiga Wikipedia. (sv)
- Szósta katastrofa – potoczne określenie dotyczące współczesnego wymierania gatunków na Ziemi, określanego także jako „szóste masowe wymieranie”. Nazwa została zaczerpnięta z tytułu wydanej w roku 1999 książki Szósta katastrofa. Historia życia a przyszłość ludzkości. (pl)
- Голоценовое вымирание, называемое также позднеплейстоцен-голоценовое вымирание, или антропогенное массовое вымирание, или антропоценовое массовое вымирание, или шестое массовое вымирание — происходящее в настоящее время одно из наиболее значительных массовых вымираний видов животных и растений в истории Земли. Оно совпадает с современной эпохой голоцена, начавшейся около 12 тысяч лет назад, и является почти исключительно результатом человеческой деятельности. Это вымирание затрагивает множество систематических групп фауны и флоры, включая млекопитающих, птиц, земноводных, пресмыкающихся, рыб и беспозвоночных. За последние 500 лет с лица Земли исчезли почти 900 видов животных. Под угрозой вымирания в настоящее время находятся более 35,5 тыс. видов животных и растений, в том числе 40 % всех видов амфибий и 25 % видов млекопитающих. Численность большинства видов диких животных (кроме синантропных) резко сократилась за последние 100—200 лет из-за исчезновения их местообитаний в результате деятельности человека, прямого истребления человеком, конкуренции с завезёнными чужеродными видами и другими, связанными с человеческой деятельностью причинами. О вымирании многих видов мы даже не знаем, поскольку из-за повсеместного уничтожения биоценозов с наибольшим биоразнообразием, таких как тропические леса и коралловые рифы, а также, в меньшей степени, и других, оно ещё не выявлено. По оценкам учёных, нынешние темпы исчезновения видов в 100—1000 раз превосходят естественные фоновые показатели вымирания для биосферы Земли. Голоценовое вымирание началось с исчезновения преимущественно крупных наземных животных, известных как мегафауна, в конце последнего ледникового периода на границе плейстоцена и голоцена. Мегафауна за пределами Африканского континента, развивавшаяся без влияния людей, оказалась очень чувствительной к появлению нового хищника, поэтому многие её представители вымерли из-за охоты вскоре после того, как первые люди начали мигрировать из Африки и распространяться по Земле. Одни исследователи считают, что истребление крупных животных человеком только добавилось к уже существовавшим естественным стрессовым факторам, другие убеждены, что истребление мегафауны людьми было решающим фактором, так как до человека миллионы лет климатические изменения не приводили к вымиранию крупных видов. Ведутся дебаты относительно того, насколько человеческое хищничество и антропогенное преобразование среды повлияло на вымирание, но это отчётливо прослеживается на исчезновении видов, например, в Новой Зеландии и на Гавайях. Предполагается, что помимо людей, возможно, изменение климата также могло быть движущим фактором исчезновения мегафауны, особенно в конце плейстоцена. Несколько африканских видов также вымерли в голоцене, однако в целом мегафауна на африканском континенте сохранялась в практически неизменном виде до прихода в Африку европейцев несколько сотен лет назад. С экологической точки зрения человека можно рассматривать как беспрецедентного «глобального суперхищника», который последовательно охотится на других сверххищников, чем оказывает глобальное влияние на пищевые сети. Повсеместно на суше и в мировом океане было отмечено вымирание видов, известно множество примеров на всех континентах и островах. В целом, голоценовое вымирание тесно связано с воздействием человека на окружающую среду. В XXI веке шестое массовое вымирание ускоряется. Перенаселение (и продолжающийся рост населения) планеты наряду с расточительным потреблением, сопровождающимся значительными изменениями в землепользовании, обезлесением, интенсивным потреблением мяса, чрезмерным выловом рыбы, закислением океана и браконьерством — главные причины сокращения биоразнообразия во всём мире в наши дни. В Докладе о глобальной оценке биоразнообразия и экосистемных услуг за 2019 год, опубликованном Межправительственной платформой по вопросам биоразнообразия и экосистемных услуг (IPBES) ООН, говорится, что к 2050 году около миллиона видов растений и животных окажутся на грани исчезновения из-за антропогенного воздействия. (ru)
- 全新世滅絕事件，又稱人類世滅絕、第六次大滅絕，是於現今的全新世所發生廣泛及持續的滅絕或生物集群滅絕事件。涉及的滅絕集群包括了植物及動物的科，如哺乳動物、鳥類、兩棲類、爬行動物及節肢動物，大部份滅絕都是在雨林內發生。於1500年至2006年，世界自然保護聯盟就列出了784個已滅絕物種。不過，有很多實際滅絕的物種都沒有记錄，一些科學家估計於20世紀，就已有200萬個物種實際滅絕。根據物種面積曲線估計，每年就有達14萬個物種滅絕。 廣義來說，全新世滅絕事件亦可包括發生在更新世-全新世之間的第四紀滅絕事件（或稱冰河時期滅絕事件）。自一萬年前，人類發展及散佈開始後造成巨型動物群消失。是次滅絕事件並非源自氣候的轉變或人類人口過多。不過全新世滅絕事件則延伸至現今的21世紀。 就全新世滅絕事件應否包攬近期的滅絕事件，或是只视为單一事件而並未有共識。近期的滅絕時件也包含了植物的滅絕。整體而言，這次事件的特徵就是人為成因的出現及發生在非常短的時間之內，而這一次的滅絕事件，即使以最保守的方法估算，仍是眾多次滅絕事件中最快的一次。人類文明誕生至今造成了83%的野生動物的滅絕。 (zh)
- Голоценове вимирання (в деяких джерелах Шосте масове вимирання) - протікає в даний час, одне з найбільш значних масових вимирань видів в історії Землі .Це триваюче вимирання видів збігається з сучасною епохою голоцену і є результатом людської діяльності. Воно охоплює численні сімейства рослин і тварин, включаючи ссавців, птахів, земноводних, рептилій і членистоногих. У зв'язку з повсюдною деградацією місць проживання видів з найвищим ступенем біорізноманіття, таких як коралові рифи і тропічні ліси, а також, в меншій мірі, і в інших районах, переважна більшість зникнень видів вважається недокументованим, оскільки ніхто не знає про їхнє існування до того, як вони зникнуть, або ніхто ще не виявив їх зникнення. Нинішні темпи вимирання видів оцінюються в 100-1000 разів вище природних фонових показників. У Глобальному звіті про оцінку біорізноманіття та екосистем, опублікованому в 2019 році, говориться, що близько одного мільйона видів рослин і тварин зникають наразі в результаті антропогенного впливу.Голоценове вимирання включає в себе зникнення великих наземних тварин, відомих як мегафауна, починаючи з кінця останнього льодовикового періоду. Мегафауна поза африканським континентом, яка розвивалася окремо від людей, виявилася дуже чутливою до появи нового хижака, і багато хто з тварин помер незабаром після того, як ранні люди почали поширюватися і полювати по Землі. Ці вимирання, що мали місце на кордоні плейстоцену і голоцену, іноді згадуються як четвертинне вимирання. Найбільш популярною в наукових колах теорією є те, що винищення видів людиною додалося до існуючих стресових умов. Ведуться дебати щодо того, наскільки людське хижацтво вплинуло на зникнення видів. Певне скорочення популяцій видів було безпосередньо пов'язане з людською діяльністю, це чітко простежується на зникненні видів у Новій Зеландії і на Гаваях. Крім втручання людей, зміна клімату, можливо, була рушійним фактором у вимиранні мегафауни, особливо в кінці плейстоцену. Екологічно людина була відзначена як безпрецедентний «глобальний суперхижак», який послідовно полював на інших дорослих хижаків найвищого рівня і мав сильний вплив на харчові мережі. Всюди на суші і в світовому океані було відзначено вимирання видів: вченими відзначено багато відомих прикладів в межах Африки, Азії, Європи, Австралії, Північної та Південної Америки, а також на невеликих островах. В цілому вимирання голоцену може бути пов'язано з впливом людини на навколишнє середовище. Воно триває і в XXI столітті, коли споживання м'яса, надмірний вилов риби, закислення океану і скорочення популяцій земноводних є декількома найбільшими прикладами майже універсального космополітичного скорочення біорізноманіття. Людське перенаселення (і тривале зростання населення) поряд з марнотратним споживанням, як вважають вчені, є головними причинами триваючого вимирання видів. Прихильники екологічного скептицизму висловлюються проти цієї гіпотези. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La Holocena formorto estas la ampleksa, ankoraŭ okazanta formorto de biologiaj specioj dum la nuna geologia epoko nome Holoceno. Tiuj formortoj tuŝas multenombrajn familiojn da plantoj kaj bestoj, ĉefe en la insuloj kaj kontinentoj konkeritaj de Homo Sapiens. Ĝi estas tiel nomata Sesa Formorto, ĉar la nombro da formortintaj specioj estas komparebla kun tiu, de la kvin grandaj amasaj formortoj, kiuj markis la geologian historion de Tero. (eo)
- 홀로세 멸종(영어: Holocene extinction)은 홀로세(약 기원전 1만년 ~ 현재)에 진행 중인 전지구적인 종의 멸종 사건을 말한다. (ko)
- Szósta katastrofa – potoczne określenie dotyczące współczesnego wymierania gatunków na Ziemi, określanego także jako „szóste masowe wymieranie”. Nazwa została zaczerpnięta z tytułu wydanej w roku 1999 książki Szósta katastrofa. Historia życia a przyszłość ludzkości. (pl)
- 全新世滅絕事件，又稱人類世滅絕、第六次大滅絕，是於現今的全新世所發生廣泛及持續的滅絕或生物集群滅絕事件。涉及的滅絕集群包括了植物及動物的科，如哺乳動物、鳥類、兩棲類、爬行動物及節肢動物，大部份滅絕都是在雨林內發生。於1500年至2006年，世界自然保護聯盟就列出了784個已滅絕物種。不過，有很多實際滅絕的物種都沒有记錄，一些科學家估計於20世紀，就已有200萬個物種實際滅絕。根據物種面積曲線估計，每年就有達14萬個物種滅絕。 廣義來說，全新世滅絕事件亦可包括發生在更新世-全新世之間的第四紀滅絕事件（或稱冰河時期滅絕事件）。自一萬年前，人類發展及散佈開始後造成巨型動物群消失。是次滅絕事件並非源自氣候的轉變或人類人口過多。不過全新世滅絕事件則延伸至現今的21世紀。 就全新世滅絕事件應否包攬近期的滅絕事件，或是只视为單一事件而並未有共識。近期的滅絕時件也包含了植物的滅絕。整體而言，這次事件的特徵就是人為成因的出現及發生在非常短的時間之內，而這一次的滅絕事件，即使以最保守的方法估算，仍是眾多次滅絕事件中最快的一次。人類文明誕生至今造成了83%的野生動物的滅絕。 (zh)
- انقراض الهولوسين أو انقراض العصر الهولوسيني هو مصطلح يطلق على ما يُعتَقد أنه انقراض جماعي جارٍ في الوقت الحاضر، حيث أنَّ تاريخ البشرية الحديث يعد جزءاً من فترة حقبة الهولوسين التي بدأت قبل 10,000 عام، ويُطلَق عليه أحياناً الانقراض العظيم السادس لاعتباره الانقراض الجماعي الكبير السادس في تاريخ الأرض. أثبتت دراسات علميَّة أجريت على مدى القرن العشرين أنَّ مُعدَّل الانقراض السنويِّ للمخلوقات الحية على كوكب الأرض يعادل حالياً 100 إلى 1,000 ضعف المعدَّل الطبيعي، الذي توصَّل العلماء إليه من خلال دراسة سجل الأحافير. وتعد الأنشطة البشريَّة الحديثة وعلى رأسها الصيد الجائر وتدمير البيئة والتلوث المسبِّبات الرئيسية لهذا الانقراض، ممَّا يجعله أول انقراضٍ جماعي في تاريخ الأرض تتسبَّب به أنواع من الكائنات الحية نفسها. (ar)
- L'extinció de l'Holocè, de vegades anomenada la Sisena extinció, és un nom proposat per descriure l'extinció de les espècies que s'ha produït durant l'actual època de l'Holocè (des del voltant de l'any 10.000 abans de la nostra era), deguda principalment a l'activitat humana. El gran nombre d'extincions abasten nombroses famílies de plantes i animals, incloent mamífers, ocells, amfibis, rèptils i artròpodes. Encara que s'hagin documentat 875 extincions entre el 1500 i el per la Unió Internacional per a la Conservació de la Natura, la gran majoria estan indocumentades. D'acord amb la i sobre la base de l'estimació del límit superior, la taxa actual d'extinció pot ser de fins a 140.000 espècies per any. (ca)
- Vymírání v holocénu, také označováno jako vymírání v antropocénu, nebo šesté hromadné vymírání, je teorie současného masového vymírání druhů organismů v nynější geologické epoše holocénu, které je nejspíše převážně výsledkem lidských aktivit. Zemědělství a lov mají 37% podíl, degradace prostředí 31% podíl, ztráta prostředí 13% podíl a klimatické změny pak 7% podíl na současném vymírání druhů. (cs)
- The Holocene extinction or Anthropocene extinction, is the ongoing extinction event during the Holocene epoch. The extinctions span numerous families of bacteria, fungi, plants, and animals, including mammals, birds, reptiles, amphibians, fish, invertebrates, and affecting not just terrestrial species but also large sectors of marine life. With widespread degradation of highly biodiverse habitats such as coral reefs and rainforests, as well as other areas, the vast majority of these extinctions are thought to be undocumented, as the species are undiscovered at the time of their extinction, which goes unrecorded. The current rate of extinction of species is estimated at 100 to 1,000 times higher than natural background extinction rates and increasing. (en)
- Holozenoko iraungipena, baita ere seigarren iraungipen masiboa edo Antropozenoko iraungipena, egungo Holozeno garaian gertatzen ari den iraungipen masiboa da, gizakiek eragindakoa. Bere baitan hartzen ditu landare eta animalia familia ugari, horien artean ugaztunak, hegaztiak, narrastiak, anfibioak, arrainak eta ornogabeak. (eu)
- La extinción masiva del Holoceno, también conocida como la sexta extinción masiva o la extinción del Antropoceno, es el evento de extinción masiva en el actual período Holoceno, resultado de la actividad humana. Comprende la notoria desaparición de mamíferos grandes, conocidos como megafauna, cerca del final de la última glaciación entre 9000 y 13 000 años atrás, y es parte del evento de extinción del Cuaternario tardío, ya que comenzaron en Oceanía y Eurasia hace 50.000 años, casi 40.000 años antes de que empezara el Holoceno. (es)
- Kepunahan Holosen (kadang-kadang disebut kepunahan massal keenam atau kepunahan antroposen) adalah peristiwa kepunahan massal yang terjadi pada masa Holosen (sejak tahun 10.000 SM hingga sekarang). Ada banyak spesies flora dan fauna yang punah, dan sebagian besar habitatnya berada di hutan hujan. 875 kepunahan telah tercatat oleh International Union for Conservation of Nature and Natural Resources dari tahun 1500 hingga 2009. Namun, sebagian besar kepunahan tidak tercatat sejarah. Menurut teori spesies-wilayah, tingkat kepunahan saat ini kira-kira sebesar 140.000 spesies per tahun. (in)
- L'extinction de l'Holocène (aussi nommée sixième extinction ou entrée dans l'Anthropocène) est le nom donné habituellement à l'extinction massive et étendue des espèces durant l'époque contemporaine, dite « moderne », de l'Holocène, qui continue actuellement. (fr)
- L'estinzione dell'Olocene, anche detta sesta estinzione di massa o estinzione dell'Antropocene, è un'estinzione di specie durante l'attuale epoca Olocene (il cui periodo più recente viene talvolta definito Antropocene) dovuta all'attività dell'uomo. Le estinzioni comprese si estendono a numerosi gruppi di piante ed animali, inclusi i mammiferi, gli uccelli, i rettili, gli anfibi, i pesci e gli invertebrati. A causa della crescente degradazione degli habitat altamente biodiversificati come le barriere coralline e le foreste pluviali, insieme ad altre aree, la gran parte di queste estinzioni è ipotetica, dal momento che le specie conosciute ad oggi dall'uomo sono solo una frazione di quelle esistenti o esistite, oppure nessuno ha ancora certificato la loro completa estinzione. (it)
- Extinção em massa do Holoceno é a extinção em massa de espécies, em escala mundial, que está ocorrendo durante a moderna época geológica do Holoceno. A grande quantidade de extinções cobre numerosas famílias de plantas e animais incluindo mamíferos, aves, anfíbios, répteis e artrópodes; boa parte das quais nas florestas tropicais. Esta extinção em massa é às vezes denominada sexta extinção, por seguir-se às cinco anteriores, ocorridas nos últimos 420 milhões de anos. Desde 1500 AD, 784 extinções foram documentadas pela IUCN. Contudo, visto que a maioria das extinções provavelmente não são documentadas, os cientistas calculam que durante o último século, entre 20.000 e dois milhões de espécies tenham se extinguido, mas o número total não pode ser determinado mais precisamente dentro dos lim (pt)
- Голоценовое вымирание, называемое также позднеплейстоцен-голоценовое вымирание, или антропогенное массовое вымирание, или антропоценовое массовое вымирание, или шестое массовое вымирание — происходящее в настоящее время одно из наиболее значительных массовых вымираний видов животных и растений в истории Земли. Оно совпадает с современной эпохой голоцена, начавшейся около 12 тысяч лет назад, и является почти исключительно результатом человеческой деятельности. Это вымирание затрагивает множество систематических групп фауны и флоры, включая млекопитающих, птиц, земноводных, пресмыкающихся, рыб и беспозвоночных. За последние 500 лет с лица Земли исчезли почти 900 видов животных. Под угрозой вымирания в настоящее время находятся более 35,5 тыс. видов животных и растений, в том числе 40 % всех (ru)
- Holocen-utdöendet är ett pågående massutdöende av arter under den nuvarande geologiska epoken Holocen, vars senaste del också inofficiellt benämns Antropocen, som ett resultat av mänsklig aktivitet. Utdöendet omfattar arter från åtskilliga familjer av växter och djur, däribland däggdjur, fåglar, groddjur, kräldjur och leddjur. Med en utbredd förstörelse av livsmiljöer med hög biologisk mångfald som korallrev och regnskogar såväl som andra områden, misstänks den största delen av dessa utdöenden vara odokumenterade genom att arterna varit oupptäckta vid tiden för deras utdöende eller för att ingen ännu upptäckt att de är utdöda. Den nuvarande artutdöendetakten uppskattas vara 100 till 1000 gånger högre än utdöendetakten mellan massutdöenden innan mänsklig påverkan. (sv)
- Голоценове вимирання (в деяких джерелах Шосте масове вимирання) - протікає в даний час, одне з найбільш значних масових вимирань видів в історії Землі .Це триваюче вимирання видів збігається з сучасною епохою голоцену і є результатом людської діяльності. Воно охоплює численні сімейства рослин і тварин, включаючи ссавців, птахів, земноводних, рептилій і членистоногих. Прихильники екологічного скептицизму висловлюються проти цієї гіпотези. (uk)
|
_(14576727409).jpg?width=300)
_(14576727409).jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
