| dbo:abstract
|
- L'ecoanarquisme (o anarquisme verd) és una corrent dins de l'anarquisme que posa un especial èmfasi en els temes mediambientals. La teoria ecoanarquista és aquella que estén la ideologia anarquista més enllà de la crítica de les interaccions humanes, i inclou també una crítica a les interaccions entre humans i no humans. Aquesta teoria sol culminar en una praxi anarquista revolucionària que no es dedica merament a l'alliberament humà, sinó que inclou una certa forma d'alliberament no-humà, i que té per objectiu d'aconseguir una societat anarquista sostenible des d'un punt de vista mediambiental. D'entre les primeres influències del moviment, destaquen Henry David Thoreau, Lev Tolstoi i Élisée Reclus. En el segle xix, va emergir l'anarconaturalisme com a fusió de l'anarquisme amb les filosofies naturistes dins dels cercles de l'anarcoindividualisme de França, Espanya, Cuba, i Portugal. Les principals corrents contemporànies (algunes de les quals s'exclouen mútuaments) inclouen l'anarcoprimitivisme, que presenta una crítica a la tecnologia i defensa que l'anarquisme s'adiu més a maneres de viure pre-"civilitzades"; l'anarquisme vegà, que considera que l'alliberament humà i l'animal són indestriables; i l'ecologia social, que defensa que la dominació jeràrquica de la natura deriva de la dominació dels humans pels humans. (ca)
- لاسلطوية خضراء (أو لاسلطوية بيئية) هي مدرسة فكر لاسلطوية تُركز بصورة خاصة على القضايا البيئية. عادةً ما تأخذ نظرية لاسلطوية خضراء الفكر اللاسلطوي إلى ما وراء نقد التفاعلات البشرية، لتحمل في طياتها نقداً للتفاعلات الحاصلة بين البشر وغير البشر أيضاً. ويتوّج هذا في كثيرٍ من الأحيان بممارسة ثورية لاسلطوية لا تُكرس للتحرر البشري وحسب، بل أيضاً إلى شكل من أشكال التحرر غير الإنساني، وتسعى لإقامة مجتمع لاسلطوي مستدام بيئياً. كان من أوائل المؤثرين على الفكر اللاسلطوي الأخضر هنري ديفد ثورو وليو تولستوي . ظهر مذهب الطبيعيناتية اللاسلطوية خلال أواخر القرن التاسع عشر ليجمع ما بين فلسفتي اللاسلطوية والطبيعيناتية ضمن أوساط اللاسلطوية الفردية في إسبانيا وفرنسا وكوبا والبرتغال. تشمل التيارات الفكرية المعاصرة الهامة على التي تقدم نقداً للتقنية وترى في اللاسلطوية أمثل السبل الهادفة لعيش حياة غير متحضرة، في حين يرى تيار تلازماً لا يمكن فصله ما بين تحرر الإنسان وتحرر الحيوان، أما تيار علم البيئة الاجتماعي فيرى أن هيمنة البشر الهرمية على الطبيعة تنبع من الهيمنة الهرمية للإنسان على أخيه الإنسان. (ar)
- Zelený anarchismus, též ekoanarchismus, je anarchistický směr. Jde o teorie politických a ekonomických názorů, které mohou pocházet z různých filozofických směrů nebo myšlenek sociálních hnutí, například sociální ekologie, anarchokomunismu, anarchoindividualismu a . (cs)
- Ο οικοαναρχισμός (ή αλλιώς: οικολογική αναρχία) υποστηρίζει ότι μικρές οικοκοινότητες είναι η μορφή που πρέπει να έχουν οι ανθρώπινοι οικισμοί ώστε να αναπτυχθεί ο ανθρώπινος πολιτισμός. Τα πολιτικά συστήματα –και κάθε είδους κοινωνικοπολιτική δομή– οφείλουν να αλλάξουν και να οργανωθούν ξανά ώστε να εξασφαλιστούν οι συνθήκες για τη δημιουργία αυτών των οικοκοινοτήτων. Οι οικοαναρχικοί επίσης υποστηρίζουν ότι κάθε είδους κοινωνικός οργανισμός πρέπει να λειτουργεί υπέρ της φύσης και όχι ενάντιά της. Ο οικοαναρχισμός δεν είναι μια ξεκάθαρη θεωρία, αφού η ίδια η έννοια δεν έχει διατυπωθεί ή οριστεί μονάχα από έναν άνθρωπο. Οι ιδέες και οι προτάσεις του για τη διακυβέρνηση της κοινωνίας είναι πολύ όμοιες με τις ιδέες του Μ. Μπακούνιν και του αναρχοκολεκτιβισμού. Προτάσσουν δηλαδή τη δημιουργία πολλών αυτόνομων κολεκτίβων, όπου οι φυσικοί πόροι και τα μέσα παραγωγής αποτελούν συλλογική ιδιοκτησία της κοινότητας, ως τον υγιή τρόπο που θα πρέπει να ζουν οι άνθρωποι. Ο οικοαναρχισμός προτάσσει έντονα ότι ο άνθρωπος και η φύση θα πρέπει να ζουν συνεργατικά. Στο επίπεδο αυτό, δηλαδή της οικολογίας, έχει επηρεαστεί κυρίως από τη δουλειά δύο ανθρώπων: του Μάρεϋ Μπούκτσιν (Murray Bookchin) και του (John Zerzan). Η κοινωνική οικολογία του πρώτου και ο πρωτογονισμός του δεύτερου άσκησαν ιδιαίτερη επιρροή. Ο οικοαναρχισμός, στη συνέχεια, κράτησε αποστάσεις από τη σχολή του Σερζάν και διαφοροποίησε τη θέση του και τον τρόπο που αντιλαμβάνεται την έννοια του «πολιτισμού» και της «τεχνολογίας». Επικεντρώνεται σε ιδέες όπως το «κοινωνικό κεφάλαιο» ή «κεφάλαιο ενός χωριού» παρά στο ζήτημα αν «δεχόμαστε ή απορρίπτουμε την τεχνολογία» ή αν «ο πολιτισμός είναι ή όχι η αιτία της εξουσίας». Οι περισσότεροι οικοαναρχικοί δεν είναι πρωτογονιστές, δέχονται δηλαδή την ύπαρξη κάποιας τεχνολογίας συμβατής με το φυσικό περιβάλλον (π.χ. ανανεώσιμες πηγές ενέργειας). Υπάρχει μια ακόμη διαφορά μεταξύ του πράσινου αναρχισμού και του οικοαναρχισμού: ο μεν πρώτος πιστεύει ότι ένα γενικό πλαίσιο κανόνων πρέπει να εφαρμοστεί σε κάθε οικοπεριοχή (βιοπεριοχή) και σε κάθε οικοκοινότητα της κάθε οικοπεριοχής. Αντίθετα ο οικοαναρχισμός επικεντρώνεται στη πλήρη αποκέντρωση θεωρώντας ότι κάθε οικοκοινότητα (και κατά επέκταση κάθε οικοπεριοχή) μπορεί να ορίσει τους δικούς της, ιδιαίτερους, κανόνες για την ίδια. Δεν υπάρχει δηλαδή, για αυτούς, κάποιο «οικολογικό πρότυπο». Κάποιοι από τους οικοαναρχικούς πιστεύουν ότι το χωριό (ή η φυλή) είναι η προτιμώμενη μονάδα ανθρώπινης ζωής, σε αντίθεση με την οικογένεια ή το σόι. Το κομμάτι αυτό των οικοαναρχικών θεωρεί ως σημαντικότερο το ζήτημα της οικογένειας παρά τις θεωρίες για την οργάνωση των οικονομικών ή εργασιακών ρόλων. Προωθούν δηλαδή τον τρόπο ζωής σε μικρές ομάδες (φυλές) επειδή πιστεύουν ότι αυτό λειτουργεί καλύτερα από τον συγκεντρωτισμό που δημιούργησε ο αστικός πολιτισμός. Δεν πρέπει, όμως, να συγχέεται αυτή η αντίληψη με τον πρωτογονισμό διότι δεν καταλήγουν εκεί έπειτα από κριτική της τεχνολογίας και μια αντι-πολιτισμική διάθεση, αλλά από υπεράσπιση των μικρών (σε αριθμό) κοινωνικών ομάδων. Έχουν δηλαδή μια κοινωνική εστίαση. Πολλοί οικοαναρχικοί ζουν και εργάζονται σε κοινότητες όπου είναι έντονο το στοιχείο της κοινωνικής μέριμνας. Φροντίζουν για τη επιμόρφωση των νέων (σε «εναλλακτικά σχολεία») όπως επίσης και την φροντίδα των μεγαλύτερων. Ο οικοαναρχισμός δεν είναι κάτι δεδομένο και βρίσκεται υπό διαμόρφωση. Σαν γενικό πλαίσιο ιδεών, αποτελεί τη βάση για το κίνημα των συνειδητών κοινοτήτων (Intentional Communities). (el)
- Ekologia anarkiismo (aŭ verda anarkiismo) estas anarkiisma pensoskolo, kiu emfazas la naturmedion. Iuj ekologiaj anarkiistoj estas nomataj anarki-primitivistoj aŭ "kontraŭ-civilizaj" anarkiistoj, sed ne ĉiuj ĝin tute malakceptas. Foje, oni priskribas ekologian anarkiismon kiel aŭ porteknologian aŭ kontraŭteknologian, por noti la malsamojn inter tiuj, kiuj porpledas la uzadon de altnivela ekologia teknologio por krei kaj daŭrigi anarkiisman socion, kaj tiuj, kiuj ĉefe vidas civilizon kaj modernan teknologion kiel ion malbonan. Ne-primitivistaj ekologiaj anarkiistoj, kiel la antropologo Brian Morris, ofte elĉerpas influon de la socia ekologio de Murray Bookchin. (eo)
- Öko-Anarchismus (Öko, Abkürzung für Ökologie; auch Grüner Anarchismus genannt) ist eine Theorie von politischen und wirtschaftlichen Anschauungen, die von Einzelnen und Gruppen innerhalb des Anarchismus diskutiert wird und die möglicherweise ihren Ursprung in den folgenden philosophischen Denkweisen, sozialen Bewegungen und gesellschaftlichen Hintergründen findet: Sozialökologie, Situationismus, kommunistischer Anarchismus, Individualanarchismus, Ökofeminismus, indigene Völker, Sozialismus, Total Liberation. Der Primitivismus wird manchmal als eine Teilströmung des Grünen Anarchismus betrachtet. (de)
- Green anarchism (or eco-anarchism) is an anarchist school of thought that puts a particular emphasis on ecology and environmental issues. A green anarchist theory is normally one that extends anarchism beyond a critique of human interactions and includes a critique of the interactions between humans and non-humans as well. Beyond human liberation, green anarchist praxis can extend to some form of non-human, total liberation and an environmentally sustainable anarchist society. Important early influences were Henry David Thoreau, Leo Tolstoy, and Élisée Reclus. In the late 19th century, green anarchism emerged within individualist anarchist circles in Cuba, France, Portugal, and Spain. Important contemporary currents include anarcho-naturism as the fusion of anarchism and naturist philosophies; anarcho-primitivism which offers a critique of technology and argues that anarchism is best suited to uncivilised ways of life; green syndicalism, a green anarchist political stance made up of anarcho-syndicalist views; social ecology which argues that the hierarchical domination of nature by human stems from the hierarchical domination of human by human. (en)
- L'écologie libertaire, ou dans une moindre mesure l'éco-anarchisme, est un courant politique né, sous sa forme actuelle, dans les années 1970. Il se situe au croisement de l'anarchisme et de l'écologie. Un des éléments constitutifs de ce croisement est « le développement de la question nucléaire, qui a joué un grand rôle en amalgamant dans le même combat milieux libertaires post-soixante-huitards, scientifiques et défenseurs de la nature. » L'écologie libertaire s'appuie sur les travaux théoriques des géographes Élisée Reclus et Pierre Kropotkine. Elle critique l'autorité, la hiérarchie et la domination de l'humain sur la nature. Elle propose l'auto-organisation, l'autogestion des collectivités et le mutualisme. Ce courant est proche de l'écologie sociale élaborée par l'Américain Murray Bookchin, mais aussi du mouvement biorégionaliste fondé par des écoanarchistes des États-Unis. Très critique envers la technologie, elle défend l'idée que le mouvement libertaire doit, s'il veut évoluer, rejeter l'anthropocentrisme : pour les écologistes libertaires, l'être humain doit renoncer à dominer la nature. (fr)
- El ecoanarquismo, anarcoecologismo, anarquismo verde, anarquismo ecologista o ecologismo anarquista es una corriente de pensamiento dentro del anarquismo y el ecologismo que pone el énfasis en la preservación del medioambiente y la abolición de todo tipo de Estado. Dentro de esta corriente conviven posturas anarcoindividualistas (como el primitivismo) con la ecología social, de corte anarcosocialista. Una importante influencia en el anarquismo ecologista es el pensamiento del anarcoindividualista estadounidense Henry David Thoreau y su libro Walden, donde aboga por una vida simple y autosuficiente, integrada con el entorno natural, resistiéndose al avance de la industrialización. (es)
- Anarkisme hijau adalah sebuah teori politik yang lahir dari filosofi dan gerakan sosial seperti , feminisme, egoisme, , surrealisme, anarko-primitivisme, anarkisme pascakiri, , anti-industrialisme, dan kelompok . (in)
- 녹색 아나키즘(Green anarchism) 또는 생태아나키즘(eco-anarchism)은 아나키즘의 학파 중 하나로, 주로 환경 문제를 중점을 두고 있다. 녹색 아나키스트들의 이론은 단순한 아나키즘 이론에서 인간과 인간 간의 상호작용의 대한 검토와 더불어 , 또한 이들의 이론은 인간과 인간을 제외한 것들 사이의 상호작용도 이들의 이론에 포함하고 있다. 이들의 이론은 단순히 인간 해방에만 초점을 두지 않았다는 이유로 아나키즘 학파 중 가장 급진적인 학파로 불리며, 이는 아나키즘 학파 뿐 아니라 녹색 해방 운동 사이에서도 마찬가지로 급진적이라고 평가된다. 이들 학파는 자연환경을 유지할 수 있는 아나코 사회에 초점을 두고 있다. (ko)
- グリーンアナキズム（英語: Green anarchism）またはエコアナキズム（英語: ecoanarchism）は、アナキズムの学派の1つで、環境問題を特に重視する。 (ja)
- Ecoanarchisme of groen anarchisme is een stroming binnen het anarchisme met een sterke nadruk op milieukwesties. De Amerikaanse schrijver Henry David Thoreau oefende met zijn boek Walden een grote invloed uit op het vroege ecoanarchisme. In de late 19e eeuw ontstond , een fusie van anarchisme en naturisme, in anarchistische kringen in Frankrijk, Spanje en Portugal. Sommige groene anarchisten kunnen omschreven worden als anarchoprimitivisten, maar zeker niet alle groene anarchisten zijn primitivisten. Veel, maar zeker niet alle, ecoanarchisten uiten sterke kritiek op moderne technologieën. (nl)
- Zielony anarchizm – forma anarchizmu zwracająca szczególną uwagę na problemy ekologii, rozwijająca się od lat 60. XX w. (pl)
- Grön anarkism är en anarkistisk riktning som har sin grund i både social- och individualanarkism och till viss del i anarkafeminismen och ekofeminismen, men är en fristående vidareutveckling med inspiration i djupekologin. Grön anarkism är en bred rörelse och brukar delas upp främst i de till socialanarkismen närstående teknologioptimistska inriktningarna eko-anarkismen/socialekologin, och den till individualanarkismen eventuellt mer närstående grönanarkismen som förespråkar grön anarki (utan ändelsen -ism) som ibland också kallas anarko-primitivism. Anarkistisk maktanalys är grunden för en kritik som omfattar hela civilisationen, däribland kapitalismen, tekniken, industrialismen, jordbruket samt den institutionalisering som ofrånkomligen anses orsaka social orättvisa och miljöförstöring. Traditionell anarkistisk förtrycksanalys har kombinerats med en radikal biocentrism, kampen för ett ekologiskt hållbart samhälle och ibland en skarp civilisationskritik riktad mot industrisamhället och de ideologier som upprätthåller dess ekonomism, sociala institutionalisering och vetenskapliga utvecklingsparadigm. Pjotr Kropotkin och Elisée Reclus anses vara de första som tangerade inriktningens tankegångar. John Zerzan, Kevin Tucker, Derrick Jensen och ekofeministen Chellis Glendinning har skrivit om och utvecklat grön anarkism till ett eget fält. Derrick Jensen med flera förespråkar med biocentrism som främsta princip. Den gröna anarkismen kan idag delas in i en teknologioptimistisk fåra, den så kallade ekoanarkismen eller socialekologismen, samt en civilisations- och teknologikritisk fåra, den så kallade anarko-primitivismen. Många teknologikritiska gröna anarkister anser att socialismens metodologi och materiella analys är problematiska, eftersom de på ett mer grundläggande plan är systembevarande. Man kritiserar också ofta hela civilisationen och alla ideologier inom dess ram som totalitära, till skillnad från den vanliga anarkistiska kritiken mot kapitalismen eller förtryckssamverkan (intersektionalitet). De teknologioptimistiska ekoanarkisterna, med Murray Bookchin som huvudideolog, har en mer traditionell socialanarkistisk grund och företräder en utvecklings- och teknologioptimism som inte omfattas i grön anarki. Bookchin med flera har kritiserat de teknologikritiska som flummiga livsstilister. Denna kritik har bemötts av bland andra Bob Black i debattskriften Anarchy after Leftism. I Sverige kan bland annat organisationen sägas stå för en ekoanarkistisk linje. (sv)
- O ecologismo libertário, também conhecido como anarquismo verde, é um campo de teorias e práticas anarquistas e libertárias focado na relação entre humanos e não-humanos, no diagnóstico e solução da crise ecológica, na organização econômica, e nos conflitos socioambientais em geral, como também na dimensão biológica e ecológica da liberdade. Apesar da problemática ambiental ter surgido propriamente em torno da metade do século XX, o interesse dos libertários por questões relacionadas remonta à formação dessa corrente dentro do movimento socialista - como, por exemplo, na questão agrária e na organização revolucionária dos camponeses e trabalhadores agrícolas, no lugar do desenvolvimento e da industrialização na economia socialista (debatido já na AIT), nas escalas da organização econômica e sua relação com o federalismo, e na emergência da inteligência e complexidade na biologia e ecologia (debatido já em Piotr Kropotkin, na teoria do Apoio Mútuo). O ecologismo libertário tornou-se mais explícito e articulado contemporaneamente, sendo uma presença na filosofia ambiental através da ecologia social, nos debates sobre o Decrescimento (economia), na ecologia política, e nos movimentos de libertação animal. (pt)
- Зелёный анархи́зм (или экоанархи́зм) — одно из направлений в анархизме, делающее акцент на экологические проблемы. На раннем этапе большое влияние оказали идеи американского анархо-индивидуалиста Генри Дэвида Торо и его книга «Уолден, или Жизнь в лесу». Некоторые зелёные анархисты называют себя анархо-примитивистами (или по-другому — антицивилизационными анархистами), хотя, безусловно, не все зелёные анархисты — примитивисты. Среди современных зелёных анархистов сильны критические настроения относительно современных технологий (но это не всегда подразумевает для них полный отказ от технологического развития). Основные современные течения — анархо-примитивизм и социальная экология. (ru)
- 綠色無政府主義（英語：green anarchism），無政府主義內強調環境議題的一門學說。亨利·戴維·梭羅及其著作《湖濱散記》是早期的重要影響者。部分綠色無政府主義者可被稱為無政府原始主義者（或是反文明無政府主義者），但並非所有綠色無政府主義者都是無政府原始主義者。同樣地，在綠色無政府主義之中有強烈批判現代科技的聲音，但也不是所有人都是採取完全拒絕的態度。 目前重要的當代潮流有無政府原始主義和社會生態學。 (zh)
- Зелений анархізм (або екоанархізм) — один з напрямків в анархізмі, акцентований на екологічні проблеми. На ранньому етапі значно вплинули ідеї американського анархо-індивідуаліста Генрі Девіда Торо і його книга «Волден, або Життя в лісі». Деякі зелені анархісти називають себе анархо-примітивістами (або по-іншому — антицивілізаційні анархісти), хоча безумовно не всі зелені анархісти — примітивісти. Серед сучасних зелених анархістів сильні критичні настрої щодо сучасних технологій, правда це не має на увазі для них тотальну відмову від технологічного розвитку. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Zelený anarchismus, též ekoanarchismus, je anarchistický směr. Jde o teorie politických a ekonomických názorů, které mohou pocházet z různých filozofických směrů nebo myšlenek sociálních hnutí, například sociální ekologie, anarchokomunismu, anarchoindividualismu a . (cs)
- Ekologia anarkiismo (aŭ verda anarkiismo) estas anarkiisma pensoskolo, kiu emfazas la naturmedion. Iuj ekologiaj anarkiistoj estas nomataj anarki-primitivistoj aŭ "kontraŭ-civilizaj" anarkiistoj, sed ne ĉiuj ĝin tute malakceptas. Foje, oni priskribas ekologian anarkiismon kiel aŭ porteknologian aŭ kontraŭteknologian, por noti la malsamojn inter tiuj, kiuj porpledas la uzadon de altnivela ekologia teknologio por krei kaj daŭrigi anarkiisman socion, kaj tiuj, kiuj ĉefe vidas civilizon kaj modernan teknologion kiel ion malbonan. Ne-primitivistaj ekologiaj anarkiistoj, kiel la antropologo Brian Morris, ofte elĉerpas influon de la socia ekologio de Murray Bookchin. (eo)
- Anarkisme hijau adalah sebuah teori politik yang lahir dari filosofi dan gerakan sosial seperti , feminisme, egoisme, , surrealisme, anarko-primitivisme, anarkisme pascakiri, , anti-industrialisme, dan kelompok . (in)
- 녹색 아나키즘(Green anarchism) 또는 생태아나키즘(eco-anarchism)은 아나키즘의 학파 중 하나로, 주로 환경 문제를 중점을 두고 있다. 녹색 아나키스트들의 이론은 단순한 아나키즘 이론에서 인간과 인간 간의 상호작용의 대한 검토와 더불어 , 또한 이들의 이론은 인간과 인간을 제외한 것들 사이의 상호작용도 이들의 이론에 포함하고 있다. 이들의 이론은 단순히 인간 해방에만 초점을 두지 않았다는 이유로 아나키즘 학파 중 가장 급진적인 학파로 불리며, 이는 아나키즘 학파 뿐 아니라 녹색 해방 운동 사이에서도 마찬가지로 급진적이라고 평가된다. 이들 학파는 자연환경을 유지할 수 있는 아나코 사회에 초점을 두고 있다. (ko)
- グリーンアナキズム（英語: Green anarchism）またはエコアナキズム（英語: ecoanarchism）は、アナキズムの学派の1つで、環境問題を特に重視する。 (ja)
- Ecoanarchisme of groen anarchisme is een stroming binnen het anarchisme met een sterke nadruk op milieukwesties. De Amerikaanse schrijver Henry David Thoreau oefende met zijn boek Walden een grote invloed uit op het vroege ecoanarchisme. In de late 19e eeuw ontstond , een fusie van anarchisme en naturisme, in anarchistische kringen in Frankrijk, Spanje en Portugal. Sommige groene anarchisten kunnen omschreven worden als anarchoprimitivisten, maar zeker niet alle groene anarchisten zijn primitivisten. Veel, maar zeker niet alle, ecoanarchisten uiten sterke kritiek op moderne technologieën. (nl)
- Zielony anarchizm – forma anarchizmu zwracająca szczególną uwagę na problemy ekologii, rozwijająca się od lat 60. XX w. (pl)
- 綠色無政府主義（英語：green anarchism），無政府主義內強調環境議題的一門學說。亨利·戴維·梭羅及其著作《湖濱散記》是早期的重要影響者。部分綠色無政府主義者可被稱為無政府原始主義者（或是反文明無政府主義者），但並非所有綠色無政府主義者都是無政府原始主義者。同樣地，在綠色無政府主義之中有強烈批判現代科技的聲音，但也不是所有人都是採取完全拒絕的態度。 目前重要的當代潮流有無政府原始主義和社會生態學。 (zh)
- Зелений анархізм (або екоанархізм) — один з напрямків в анархізмі, акцентований на екологічні проблеми. На ранньому етапі значно вплинули ідеї американського анархо-індивідуаліста Генрі Девіда Торо і його книга «Волден, або Життя в лісі». Деякі зелені анархісти називають себе анархо-примітивістами (або по-іншому — антицивілізаційні анархісти), хоча безумовно не всі зелені анархісти — примітивісти. Серед сучасних зелених анархістів сильні критичні настрої щодо сучасних технологій, правда це не має на увазі для них тотальну відмову від технологічного розвитку. (uk)
- لاسلطوية خضراء (أو لاسلطوية بيئية) هي مدرسة فكر لاسلطوية تُركز بصورة خاصة على القضايا البيئية. عادةً ما تأخذ نظرية لاسلطوية خضراء الفكر اللاسلطوي إلى ما وراء نقد التفاعلات البشرية، لتحمل في طياتها نقداً للتفاعلات الحاصلة بين البشر وغير البشر أيضاً. ويتوّج هذا في كثيرٍ من الأحيان بممارسة ثورية لاسلطوية لا تُكرس للتحرر البشري وحسب، بل أيضاً إلى شكل من أشكال التحرر غير الإنساني، وتسعى لإقامة مجتمع لاسلطوي مستدام بيئياً. (ar)
- L'ecoanarquisme (o anarquisme verd) és una corrent dins de l'anarquisme que posa un especial èmfasi en els temes mediambientals. La teoria ecoanarquista és aquella que estén la ideologia anarquista més enllà de la crítica de les interaccions humanes, i inclou també una crítica a les interaccions entre humans i no humans. Aquesta teoria sol culminar en una praxi anarquista revolucionària que no es dedica merament a l'alliberament humà, sinó que inclou una certa forma d'alliberament no-humà, i que té per objectiu d'aconseguir una societat anarquista sostenible des d'un punt de vista mediambiental. (ca)
- Ο οικοαναρχισμός (ή αλλιώς: οικολογική αναρχία) υποστηρίζει ότι μικρές οικοκοινότητες είναι η μορφή που πρέπει να έχουν οι ανθρώπινοι οικισμοί ώστε να αναπτυχθεί ο ανθρώπινος πολιτισμός. Τα πολιτικά συστήματα –και κάθε είδους κοινωνικοπολιτική δομή– οφείλουν να αλλάξουν και να οργανωθούν ξανά ώστε να εξασφαλιστούν οι συνθήκες για τη δημιουργία αυτών των οικοκοινοτήτων. Οι οικοαναρχικοί επίσης υποστηρίζουν ότι κάθε είδους κοινωνικός οργανισμός πρέπει να λειτουργεί υπέρ της φύσης και όχι ενάντιά της. (el)
- Green anarchism (or eco-anarchism) is an anarchist school of thought that puts a particular emphasis on ecology and environmental issues. A green anarchist theory is normally one that extends anarchism beyond a critique of human interactions and includes a critique of the interactions between humans and non-humans as well. Beyond human liberation, green anarchist praxis can extend to some form of non-human, total liberation and an environmentally sustainable anarchist society. (en)
- Öko-Anarchismus (Öko, Abkürzung für Ökologie; auch Grüner Anarchismus genannt) ist eine Theorie von politischen und wirtschaftlichen Anschauungen, die von Einzelnen und Gruppen innerhalb des Anarchismus diskutiert wird und die möglicherweise ihren Ursprung in den folgenden philosophischen Denkweisen, sozialen Bewegungen und gesellschaftlichen Hintergründen findet: Sozialökologie, Situationismus, kommunistischer Anarchismus, Individualanarchismus, Ökofeminismus, indigene Völker, Sozialismus, Total Liberation. (de)
- El ecoanarquismo, anarcoecologismo, anarquismo verde, anarquismo ecologista o ecologismo anarquista es una corriente de pensamiento dentro del anarquismo y el ecologismo que pone el énfasis en la preservación del medioambiente y la abolición de todo tipo de Estado. Dentro de esta corriente conviven posturas anarcoindividualistas (como el primitivismo) con la ecología social, de corte anarcosocialista. (es)
- L'écologie libertaire, ou dans une moindre mesure l'éco-anarchisme, est un courant politique né, sous sa forme actuelle, dans les années 1970. Il se situe au croisement de l'anarchisme et de l'écologie. Un des éléments constitutifs de ce croisement est « le développement de la question nucléaire, qui a joué un grand rôle en amalgamant dans le même combat milieux libertaires post-soixante-huitards, scientifiques et défenseurs de la nature. » (fr)
- O ecologismo libertário, também conhecido como anarquismo verde, é um campo de teorias e práticas anarquistas e libertárias focado na relação entre humanos e não-humanos, no diagnóstico e solução da crise ecológica, na organização econômica, e nos conflitos socioambientais em geral, como também na dimensão biológica e ecológica da liberdade. Apesar da problemática ambiental ter surgido propriamente em torno da metade do século XX, o interesse dos libertários por questões relacionadas remonta à formação dessa corrente dentro do movimento socialista - como, por exemplo, na questão agrária e na organização revolucionária dos camponeses e trabalhadores agrícolas, no lugar do desenvolvimento e da industrialização na economia socialista (debatido já na AIT), nas escalas da organização econômica (pt)
- Зелёный анархи́зм (или экоанархи́зм) — одно из направлений в анархизме, делающее акцент на экологические проблемы. На раннем этапе большое влияние оказали идеи американского анархо-индивидуалиста Генри Дэвида Торо и его книга «Уолден, или Жизнь в лесу». Некоторые зелёные анархисты называют себя анархо-примитивистами (или по-другому — антицивилизационными анархистами), хотя, безусловно, не все зелёные анархисты — примитивисты. Среди современных зелёных анархистов сильны критические настроения относительно современных технологий (но это не всегда подразумевает для них полный отказ от технологического развития). (ru)
- Grön anarkism är en anarkistisk riktning som har sin grund i både social- och individualanarkism och till viss del i anarkafeminismen och ekofeminismen, men är en fristående vidareutveckling med inspiration i djupekologin. Grön anarkism är en bred rörelse och brukar delas upp främst i de till socialanarkismen närstående teknologioptimistska inriktningarna eko-anarkismen/socialekologin, och den till individualanarkismen eventuellt mer närstående grönanarkismen som förespråkar grön anarki (utan ändelsen -ism) som ibland också kallas anarko-primitivism. (sv)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}