| dbo:abstract
|
- Aerofon neboli dechový hudební nástroj, je takový, který vydává zvuk chvěním vzduchového sloupce. (cs)
- الأيروفون (بالإنجليزية: aerophone) هو أي آلة موسيقية تنتج الصوت أساسا عن طريق جعل جسم هوائي يهتز، وذلك دون استعمال أوتار أو أغشية (والتي تستعمل في الكوردوفونات والميمبرانوفونات على التوالي)، ودون مساهمة اهتزاز الآلة نفسها في الصوت بشكل كبير (أو إيديوفونات). (ar)
- Στην ορολογία της μουσικολογίας και ειδικότερα στον κλάδο της οργανολογίας -την επιστήμη της μελέτης και ταξινόμησης των μουσικών οργάνων- αερόφωνα ονομάζονται τα μουσικά όργανα στα οποία ο ήχος παράγεται μέσω της δόνησης μιας στήλης αέρα, χωρίς την κατά συνθήκη χρήση χορδών, μεμβρανών κλπ. (el)
- An aerophone (/ˈɛəroʊfoʊn/) is a musical instrument that produces sound primarily by causing a body of air to vibrate, without the use of strings or membranes (which are respectively chordophones and membranophones), and without the vibration of the instrument itself adding considerably to the sound (or idiophones). According to Sachs, Aerophones or 'air instruments' include what are usually called 'wind instruments,' with the addition of a few instruments with a different acoustical principle called 'free aerophones.'A wind instrument has two essential factors: a tube enclosing a column of air, and a device for setting that air into vibration by interrupting into pulsations the steady breath of the player (or the wind of a bellows). These may be lips, a reed, or a sharp edge. A free aerophone lacks the enclosed column of air yet, "cause a series of condensations and rarefications by various means." (en)
- Aerophone (von griechisch ἀήρ, „Luft“ und φωνή „Klang“; wörtlich „Luftklinger“) werden in der Hornbostel-Sachs-Systematik von 1914 alle Musikinstrumente genannt, bei denen der Klang durch direkte Schwingungsanregung der Luft erzeugt wird. Sie werden eingeteilt in:
* (eigentliche) Blasinstrumente, bei denen die schwingende Luft durch das Instrument begrenzt wird, und
* freie Aerophone, bei denen die schwingende Luft nicht durch das Instrument begrenzt wird. Die Unterscheidung nach der Tonerzeugung folgt im Schema von Hornbostel und Sachs auf der nächsten Ebene. (de)
- Aerosonilo estas ĉiu muzikilo en kiu rekta vibrostimulado produktas la sonon. Ĝi estas kategorio en la Hornbostel-Sachs-sistematiko (tie sub la grek-devena nomo Aerophon [aerofon] de ἀήρ „aero“ kaj φωνή „sono“). Aerosoniloj estas plue subdividitaj je
* liberaj aerosoniloj, en kiuj la vibranta aero ne estas limigata per la instrumento, kaj
* (veraj) blovinstrumentoj, en kiuj la vibranta aero estas limigata per la instrumento. Por la praktika uzo la diferencado laŭ la tonproduktado estas plejofte pli senchava, dum tiu en la skemo de Hornbostel kaj Sachs sekvas nur sur la dua nivelo. (eo)
- Gli strumenti aerofoni (classificazione Hornbostel-Sachs: cat. 4) sono strumenti musicali nei quali l'aria stessa è il mezzo primario che viene messo in vibrazione producendo suono. Nella classificazione di Hornbostel-Sachs, gli strumenti aerofoni sono divisi in due classi, a seconda che l'aria che vibra sia contenuta in una cavità dello strumento (aerofoni risonanti o strumenti a fiato veri e propri), oppure no (aerofoni liberi). (it)
- 공기울림악기 또는 기명악기(氣鳴樂器)는 공기의 진동을 통해 소리를 내는 악기를 말한다. 이는 1914년 독일 사람이며 음악학자인 (E. M. von Hornbostel)과 (C. Sachs)가 발표한 악기의 분류법에 따른 것이다. 기명악기는 대개 종래의 관악기를 가리킨다. 즉 연주자의 입으로 직접 공기를 불어넣기도 하고, 또는 파이프 오르간같이 기계적으로 공기를 불어넣기도 하여 관 속의 공기주(空氣柱)를 진동시켜서 발음하는 것이 대부분이다. 그러나 리드 오르간같이 관을 쓰지 않고 주위의 공기를 직접 진동시키는 것도 기명악기이다. 그리고 개개의 악기 설명에 있어서 종래의 금관악기, 목관악기라고 하는 분류법도 같이하고 있다. 이런 것은 본래 그 재질의 구별로 한 것이나, 앞서 말한 것같이 금속제의 플루트나 색소폰을 목관악기로 하고 있기 때문에 오늘날에는 재질로 구별한다는 것은 큰 의미가 없다. 또 이러한 말도 오늘날에는 발음원리에 관련시켜 쓰고 있다. 금관악기는 관악기 중에서 마우스피스(리코더같이 예외도 있으나, 대체로 주자의 입 또는 입술이 직접 닿는 곳, 공기를 불어넣는 관의 끝부분)에 댄 주자의 입술 자체의 진동으로 발음하는 것을 모두 말한다. 목관악기는 그 밖의 관악기의 총칭으로, 여기에는 플루트같이 마우스피스에 공기를 불어 진동시키는 무황악기(無簧樂器, 리드가 없는 악기)와 클라리넷이나 오보에같이 마우스피스에 붙어 있는 식물제의 엷은 판(리드)을 발음원으로 하는 유황악기가 있다. (ko)
- 気鳴楽器（きめいがっき、英: Aerophone）は、主に空気の塊を振動させることによって音を出す楽器である。弦（弦鳴楽器）あるいは膜（膜鳴楽器）は使用することなく、楽器自身の振動（体鳴楽器）が大幅に音に加わることもない。 (ja)
- Een aerofoon is een muziekinstrument dat voor zijn geluidsvoortbrenging een luchtstroom nodig heeft. Bij een aerofoon ontstaat de klank door trillende lucht in een buis. Aerofonen zijn een van de vier oorspronkelijke groepen in de classificatie van Sachs-Hornbostel. In dit systeem worden aerofonen als volgt ingedeeld:
* 41 - vrije, relatief brede luchtstroom
* 411 - voor en achter de trillingsbron ongericht (zweepslag, snorrebot)
* 412 - ongerichte luchtstroom achter de trillingsbron (accordeon, harmonium, stem)
* 42 - gerichte, smalle luchtstroom:
* 421 - pijporgel, fluiten (dwarsfluit, blokfluit)
* 422 - rietinstrumenten (hobo, fagot, klarinet, saxofoon, sarrusofoon)
* 423 - koperblaasinstrumenten (kornet, hoorn, trombone, trompet, tuba) Veruit de meeste aerofonen zijn derhalve blaasinstrumenten. Een pijporgel en een windorgel zijn wel een aerofoon maar geen blaasinstrument. Een snorrebot geeft geluid doordat het wordt rondgeslingerd in de lucht, terwijl er van blazen geen sprake is. (nl)
- Aerofony – grupa instrumentów muzycznych w systematyce instrumentologicznej Curta Sachsa, w których wibratorem (źródłem dźwięku) jest drgający słup powietrza, zamknięty w przestrzeni rezonansowej, pobudzony do wibracji za pomocą . W przypadku aerofonów wolnych źródłem dźwięku jest powietrze znajdujące się na zewnątrz instrumentu. Część instrumentu zamykająca słup powietrza nazywana jest piszczałką i od jej długości zależy wysokość dźwięku. Barwa dźwięku zależy od materiału, z którego wykonano piszczałkę, jej kształtu i menzury. Wysokość dźwięku zmieniana jest poprzez:
* zamykanie lub otwieranie otworów bocznych,
* zmianę długości piszczałki suwakiem lub wentylami,
* zmianę ciśnienia powietrza (tzw. przedęcia). Ze względu na sposób zadęcia aerofony dzielą się na:
* (fletowe) – np. piszczałka;
* – ze stroikiem;
* pojedynczym – np. klarnet, saksofon;
* podwójnym – np. obój, rożek angielski, sarusofon, fagot;
* ;
* ustnikowe – np. róg, trąbka;
* bezustnikowe Aerofony wolne (takie jak czurynga, wirujący bąk dziecięcy, bicz, szabla) poprzez szybki ruch powodują zmiany ciśnienia otaczającego powietrza i w efekcie drgania akustyczne. W praktycznym, potocznym podziale instrumentów muzycznych aerofony nazywane są instrumentami dętymi i wyróżnia się pośród nich trzy grupy:
* drewniane – np. saksofon, klarnet, obój, flet, fagot, sarusofon;
* blaszane – np. trąbka, róg, puzon;
* klawiszowe – np. organy. (pl)
- Аэрофоны (греч. ἀήρ — воздух, φωνή — звук) — группа музыкальных инструментов, у которых первичным источником колебаний является струя воздуха. Согласно классификации Хорнбостеля — Закса аэрофоны делятся на
* Собственно духовые инструменты, в которых вибрирует столб воздуха, находящийся в канале инструмента. Примеры: флейта, труба, орган.
* Свободные аэрофоны — в них струя воздуха заставляет колебаться пластинку или язычок. Примеры: различные виды гармоник (баян, аккордеон, губная гармоника, волынки, фисгармония). (ru)
- Um aerofone ou aerófono é qualquer instrumento musical em que o som é produzido principalmente pela vibração do ar sem a necessidade de membranas ou cordas e sem que a própria vibração do corpo do instrumento influencie significativamente no som produzido. O termo foi usado pela primeira vez na classificação de Victor Mahillon e posteriormente foi incluído na classificação Hornbostel-Sachs. Nesta, os aerofones formam uma das grandes divisões. De forma diferente dos membranofones e cordofones, em que uma membrana ou corda tencionada vibra e dos idiofones em que o próprio corpo do instrumento produz ondas sonoras, num aerofone é o próprio ar que é posto em vibração. Os aerofones são divididos em dois subgrupos: (pt)
- 氣鳴樂器是薩克斯樂器分類法（H&S分類法）中的其中一個主要分類。所使用的編號為“4”。 (zh)
- Аерофони — за класифікацією Горнбостеля-Закса — музичний інструмент, звук якого утворюється завдяки вібрації стовпу повітря. При цьому аерофони не використовують струни, мембрани, а вібрація самого інструменту не впливає суттєво на звукоутворення. Аерофони є одним з чотирьох основних класів музичних інструментів в системі класифікації музичних інструментів. В подальшому аерофони класифікують в залежності від того, чи знаходиться стовп вібруючого повітря всередині інструменту. Перший клас (41) включає інструменти, при грі на яких стовп повітря не знаходиться в їх середині. Наприклад, це інструмент «ревyн». Це так звані вільні аерофони. Цей клас включає також (412.13) вільні язичкові інструменти, такі як гармошка, і багато інструментів, які навряд чи можна назвати духовими, такі як сирени і нагайки. Другий клас (42) включає інструменти, при грі на яких стовп вібруючого повітря, знаходиться всередині інструменту. Цей клас включає в себе практично всі інструменти, як правило, називаються духовими, в тому числі діджеріду, (423) мідні духові (наприклад, труба, валторна, туба, тромбон) і (421 & 422) дерев'яні духові, наприклад гобой, флейта, саксофон, кларнет). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Aerofon neboli dechový hudební nástroj, je takový, který vydává zvuk chvěním vzduchového sloupce. (cs)
- الأيروفون (بالإنجليزية: aerophone) هو أي آلة موسيقية تنتج الصوت أساسا عن طريق جعل جسم هوائي يهتز، وذلك دون استعمال أوتار أو أغشية (والتي تستعمل في الكوردوفونات والميمبرانوفونات على التوالي)، ودون مساهمة اهتزاز الآلة نفسها في الصوت بشكل كبير (أو إيديوفونات). (ar)
- Στην ορολογία της μουσικολογίας και ειδικότερα στον κλάδο της οργανολογίας -την επιστήμη της μελέτης και ταξινόμησης των μουσικών οργάνων- αερόφωνα ονομάζονται τα μουσικά όργανα στα οποία ο ήχος παράγεται μέσω της δόνησης μιας στήλης αέρα, χωρίς την κατά συνθήκη χρήση χορδών, μεμβρανών κλπ. (el)
- Aerophone (von griechisch ἀήρ, „Luft“ und φωνή „Klang“; wörtlich „Luftklinger“) werden in der Hornbostel-Sachs-Systematik von 1914 alle Musikinstrumente genannt, bei denen der Klang durch direkte Schwingungsanregung der Luft erzeugt wird. Sie werden eingeteilt in:
* (eigentliche) Blasinstrumente, bei denen die schwingende Luft durch das Instrument begrenzt wird, und
* freie Aerophone, bei denen die schwingende Luft nicht durch das Instrument begrenzt wird. Die Unterscheidung nach der Tonerzeugung folgt im Schema von Hornbostel und Sachs auf der nächsten Ebene. (de)
- Aerosonilo estas ĉiu muzikilo en kiu rekta vibrostimulado produktas la sonon. Ĝi estas kategorio en la Hornbostel-Sachs-sistematiko (tie sub la grek-devena nomo Aerophon [aerofon] de ἀήρ „aero“ kaj φωνή „sono“). Aerosoniloj estas plue subdividitaj je
* liberaj aerosoniloj, en kiuj la vibranta aero ne estas limigata per la instrumento, kaj
* (veraj) blovinstrumentoj, en kiuj la vibranta aero estas limigata per la instrumento. Por la praktika uzo la diferencado laŭ la tonproduktado estas plejofte pli senchava, dum tiu en la skemo de Hornbostel kaj Sachs sekvas nur sur la dua nivelo. (eo)
- Gli strumenti aerofoni (classificazione Hornbostel-Sachs: cat. 4) sono strumenti musicali nei quali l'aria stessa è il mezzo primario che viene messo in vibrazione producendo suono. Nella classificazione di Hornbostel-Sachs, gli strumenti aerofoni sono divisi in due classi, a seconda che l'aria che vibra sia contenuta in una cavità dello strumento (aerofoni risonanti o strumenti a fiato veri e propri), oppure no (aerofoni liberi). (it)
- 공기울림악기 또는 기명악기(氣鳴樂器)는 공기의 진동을 통해 소리를 내는 악기를 말한다. 이는 1914년 독일 사람이며 음악학자인 (E. M. von Hornbostel)과 (C. Sachs)가 발표한 악기의 분류법에 따른 것이다. 기명악기는 대개 종래의 관악기를 가리킨다. 즉 연주자의 입으로 직접 공기를 불어넣기도 하고, 또는 파이프 오르간같이 기계적으로 공기를 불어넣기도 하여 관 속의 공기주(空氣柱)를 진동시켜서 발음하는 것이 대부분이다. 그러나 리드 오르간같이 관을 쓰지 않고 주위의 공기를 직접 진동시키는 것도 기명악기이다. 그리고 개개의 악기 설명에 있어서 종래의 금관악기, 목관악기라고 하는 분류법도 같이하고 있다. 이런 것은 본래 그 재질의 구별로 한 것이나, 앞서 말한 것같이 금속제의 플루트나 색소폰을 목관악기로 하고 있기 때문에 오늘날에는 재질로 구별한다는 것은 큰 의미가 없다. 또 이러한 말도 오늘날에는 발음원리에 관련시켜 쓰고 있다. 금관악기는 관악기 중에서 마우스피스(리코더같이 예외도 있으나, 대체로 주자의 입 또는 입술이 직접 닿는 곳, 공기를 불어넣는 관의 끝부분)에 댄 주자의 입술 자체의 진동으로 발음하는 것을 모두 말한다. 목관악기는 그 밖의 관악기의 총칭으로, 여기에는 플루트같이 마우스피스에 공기를 불어 진동시키는 무황악기(無簧樂器, 리드가 없는 악기)와 클라리넷이나 오보에같이 마우스피스에 붙어 있는 식물제의 엷은 판(리드)을 발음원으로 하는 유황악기가 있다. (ko)
- 気鳴楽器（きめいがっき、英: Aerophone）は、主に空気の塊を振動させることによって音を出す楽器である。弦（弦鳴楽器）あるいは膜（膜鳴楽器）は使用することなく、楽器自身の振動（体鳴楽器）が大幅に音に加わることもない。 (ja)
- Аэрофоны (греч. ἀήρ — воздух, φωνή — звук) — группа музыкальных инструментов, у которых первичным источником колебаний является струя воздуха. Согласно классификации Хорнбостеля — Закса аэрофоны делятся на
* Собственно духовые инструменты, в которых вибрирует столб воздуха, находящийся в канале инструмента. Примеры: флейта, труба, орган.
* Свободные аэрофоны — в них струя воздуха заставляет колебаться пластинку или язычок. Примеры: различные виды гармоник (баян, аккордеон, губная гармоника, волынки, фисгармония). (ru)
- 氣鳴樂器是薩克斯樂器分類法（H&S分類法）中的其中一個主要分類。所使用的編號為“4”。 (zh)
- An aerophone (/ˈɛəroʊfoʊn/) is a musical instrument that produces sound primarily by causing a body of air to vibrate, without the use of strings or membranes (which are respectively chordophones and membranophones), and without the vibration of the instrument itself adding considerably to the sound (or idiophones). According to Sachs, These may be lips, a reed, or a sharp edge. A free aerophone lacks the enclosed column of air yet, "cause a series of condensations and rarefications by various means." (en)
- Aerofony – grupa instrumentów muzycznych w systematyce instrumentologicznej Curta Sachsa, w których wibratorem (źródłem dźwięku) jest drgający słup powietrza, zamknięty w przestrzeni rezonansowej, pobudzony do wibracji za pomocą . W przypadku aerofonów wolnych źródłem dźwięku jest powietrze znajdujące się na zewnątrz instrumentu. Część instrumentu zamykająca słup powietrza nazywana jest piszczałką i od jej długości zależy wysokość dźwięku. Barwa dźwięku zależy od materiału, z którego wykonano piszczałkę, jej kształtu i menzury. Wysokość dźwięku zmieniana jest poprzez: (pl)
- Een aerofoon is een muziekinstrument dat voor zijn geluidsvoortbrenging een luchtstroom nodig heeft. Bij een aerofoon ontstaat de klank door trillende lucht in een buis. Aerofonen zijn een van de vier oorspronkelijke groepen in de classificatie van Sachs-Hornbostel. In dit systeem worden aerofonen als volgt ingedeeld: Veruit de meeste aerofonen zijn derhalve blaasinstrumenten. Een pijporgel en een windorgel zijn wel een aerofoon maar geen blaasinstrument. Een snorrebot geeft geluid doordat het wordt rondgeslingerd in de lucht, terwijl er van blazen geen sprake is. (nl)
- Um aerofone ou aerófono é qualquer instrumento musical em que o som é produzido principalmente pela vibração do ar sem a necessidade de membranas ou cordas e sem que a própria vibração do corpo do instrumento influencie significativamente no som produzido. O termo foi usado pela primeira vez na classificação de Victor Mahillon e posteriormente foi incluído na classificação Hornbostel-Sachs. Nesta, os aerofones formam uma das grandes divisões. (pt)
- Аерофони — за класифікацією Горнбостеля-Закса — музичний інструмент, звук якого утворюється завдяки вібрації стовпу повітря. При цьому аерофони не використовують струни, мембрани, а вібрація самого інструменту не впливає суттєво на звукоутворення. (uk)
|
