About: Metonymy

An Entity of Type: person, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Metonymy (/mɛˈtɒnəmi/) is a figure of speech in which a thing or concept is referred to by the name of something closely associated with that thing or concept.

Property Value
dbo:abstract
  • الكناية لفظ لا يقصد منه المعنى الحقيقي وإنما معنى ملازما للمعنى الحقيقي، أو هو لفظ أطلق أريد به لازم معناه لا أصل معناه. الكناية أحد أساليب البلاغة وغالبا ما يصنف ضمن علم البيان. فمثلا يقول الشاعر: "وكلبُك آنَسُ بالزائرين... من الأم بابنتها الزائرة" يريد بذلك أن يصف ممدوحه بالجود، لأن الكلب الأنيس يلزم أنه يرى الكثير من الناس فلا يهاجمهم ولا ينبح عليهم، ورؤية الكثير من الناس تستلزم أن هناك ضيوف. (ar)
  • الكناية عند أهل البيان لفظ قصد بمعناه معنى ثان ملزوم له أي لفظ استعمل في معناه الموضوع له لكن لا ليتعلّق به الإثبات والنفي ويرجع إليه الصدق والكذب، بل لينتقل منه إلى فيكون هذا مناط الإثبات والنفي ومرجع الصدق والكذب. وعند النحاة أن يعبّر عن شيء معيّن بلفظ في الدلالة عليه لغرض من الأغراض على السامعين. (ar)
  • Metonymie (řecky μετωνυμία, metónymia; latinsky denominatio – doslova „přejmenování“, resp. „odvozené pojmenování“) spočívá v přenosu označení na jiný objekt na základě jiné souvislosti než podobnosti označovaných objektů. Přenesení na základě vnější podobnosti se nazývá metafora. Přenos významu z části na celek nebo z celku na část téhož objektu se nazývá synekdocha, metonymii se typově podobá. Tyto přenosy mohou být jak projevem postupného vývoje jazyka (metonymie uzuální), tak jeho tvůrčího použití jednotlivcem (literátem, tvůrcem reklamy, v běžném hovoru apod. – tzv. metonymie aktuální). Po přenosu může mít slovo trvale původní i nový význam nebo může původní význam ztratit, takže jde o posun významu. (cs)
  • Μετωνυμία είναι σχήμα λόγου κατά το οποίο μια λέξη/φράση χρησιμοποιείται αντί αυτής που λογικά θα έπρεπε να επιλεγεί, επειδή έχει στενή εννοιολογική συγγένεια μαζί της. Μια έννοια δηλαδή εκφράζεται με μια λέξη που κανονικά δηλώνει μια άλλη έννοια, όπως: Ελλάδα αντί Έλληνες, τρίτη ηλικία αντί ηλικιωμένοι. Συγκρινόμενη με τη μεταφορά, η μετωνυμία βασίζεται στην εγγύτητα, καθώς δεν απαιτεί μετακίνηση (άλμα της φαντασίας), όπως εκείνη. Αυτή η διαφορά μπορεί να κάνει τη μετωνυμία να μοιάζει πιο «φυσική» από τις μεταφορές. Συγκεκριμένα η μετωνυμία μπορεί να πάρει τις εξής ειδικότερες μορφές: α. Το περιέχον αντί του περιεχομένου: * Πεινούσε τόσο πολύ, που έφαγε πέντε πιάτα. (πιάτα = μερίδες φαγητού) * Στο τέλος της παράστασης τον επευφήμησε όλο το θέατρο. (το θέατρο = οι θεατές) β. Η αφηρημένη έννοια αντί της συγκεκριμένης: * Η Αθήνα προετοιμάζεται για τη σύνοδο των υπουργών οικονομικών της Ευρωπαϊκής Ένωσης. (Η Αθήνα = Η ελληνική κυβέρνηση) * Ο νόμος τον αντιμετώπισε με επιείκεια λόγω του προτέρου εντίμου βίου του. (Ο νόμος = οι δικαστές, οι εκπρόσωποι του νόμου) γ. Ο δημιουργός ή εφευρέτης αντί της δημιουργίας ή εφεύρεσης: * Όλη μέρα χθες δεν βγήκε, γιατί διάβαζε Παπαδιαμάντη. (Παπαδιαμάντη = τα έργα του Παπαδιαμάντη) * Η αστυνομία μετά από έρευνα στο κρησφύγετο των κακοποιών κατέσχεσε τρία καλάσνικοφ. (καλάσνικοφ = το όπλο από το όνομά του εφευρέτη του) (el)
  • Die Metonymie (von altgriechisch μετωνυμία metonymía „Vertauschung des Namens, das Setzen eines Wortes für ein anderes“; im Lateinischen als Fremdwort metonymia bzw. rein lateinisch immutatio, denominatio oder transnominatio) ist eine rhetorische Stilfigur, bei der ein sprachlicher Ausdruck nicht in seiner eigentlichen wörtlichen Bedeutung, sondern in einem nichtwörtlichen, übertragenen Sinn gebraucht wird: Zwischen der wörtlich und im übertragenen Sinn bezeichneten Sache besteht dann eine Beziehung der Kontiguität, das heißt der Nachbarschaft oder realen sachlichen Zusammengehörigkeit (proximitas). Die Metonymie gehört zu den Tropen. (de)
  • Metonimio (greke μετωνυμία, metonymía – nominterŝanĝo aŭ renomigo , latine metonymia, denominatio, transnominatio) estas stila parolfiguro de retoriko. Ĝi konsistas en tio, ke nomon de unu nocio oni anstataŭigas per nomo de alia objekto aŭ fenomeno, kiu havas klaran kaj konatan rilaton (logikan, spacan, tempan ktp) al la unua nocio. En tia okazo la anstataŭaĵo funkcias kiel tropo, nerekta esprimo, ĉe kiu malsamas la laŭvorta kaj la fakte celata signifoj. Ekzemple en la frazo la vorto «domo» indikas ne konstruaĵon, sed familion, klanon (la domanojn). Metonimion oni distingu disde metaforo (ofte oni konfuzas tiujn du tropojn). Metaforo baziĝas sur simileco («la muĝo de vento»: vento sonas simile al besta bleko); dum «la domo de David» en la ĉi-supra parolfiguro aludas ne ion arĥitekture similan, sed ion logike rilatan, nocion koneksan. Unu el la plej oftaj specoj de metonimio estas sinekdoĥo.La rilato inter la laŭvorte dirita informo kaj la fakte celata enhavo en metaforo baziĝas sur fakta simileco – ekzemple "hurlado de vento" (= en sono simila al hurlado de besto aŭ homo) – dum sinekdoĥo baziĝas sur rilato inter speciala ero kaj la ĝenerala tuto - "perlabori sian panon" (= perlabori la monon por ĉiaj personaj bezonoj, interalie, ekzemple, la ĉiutaga pano). Menciindaj formoj de metonimio estas: * kaŭzo estas esprimita, sed celata estas efiko, ekzemple produktisto staras por produktaĵo, la nomo de verkisto por sia verko ("Necesus legi Zamenhofon"), aŭ inverse oni esprimas efikon celante kaŭzon (ekz. se oni uzas vorton "bruo" anstataŭ "kverelo"); * krudmaterialo estas esprimita, sed produktaĵo celata ("la fero" anstataŭ "la glavo"); * ujo estas esprimita, sed enhavo celata ("eltrinki la glason") aŭ ejo por aĵo tie troviĝanta ("Afriko malsatas": fakte iuj/kelkaj/multaj homoj en Afriko; "Bruselo decidas": la institucioj de Eŭropa Unio, aŭ epoko estas menciita, sed celataj estas la tiam vivantaj homoj ("mezepoko kredis je..."); * posedanto estas esprimita, sed posedaĵo celata, aŭ komandisto/komandanto esprimita, sed armeo aŭ popolo celata ("Hanibalo konkeris Romon"). Krome povas ekzisti kombino inter metonimia kaj metafora anstataŭigo, se ekzemple eco de persono estas uzata metonimie por tiu persono; kaj same estas uzata metafore por funkcioj de tiu homo aŭ por abstraktaĵo reprezentata de ĝi ("krono kaj tiaro" por la institucioj de imperiestro kaj papo). En lingvistiko kaj en stilistiko la kuna uzado de metonimio kaj metaforo foje nomatas "metaftonio" (Metaphtonie, Jan Goosens). (eo)
  • Metonimia hitza grezieratik dator, μετ-ονομαζειν, euskaraz “izen aldaketa”. Erretorikan tropo bat da, hau da, objektu baten izena beste batenarekin aldatu egiten da. Metonimiaren kasuan bi hitzen artean badago erlazio edo lotura bat. Adibidez, “Errioxako ardoa erosi dut” esan beharrean, “Errioxa bat erosi dut” esatea; kasu honetan ekoizte tokia ekoizpenaren ordez erabili dugu. Bi kontzeptuen artean dagoen erlazioa mota askotarikoa izan daiteke: kausa-ondorioa, elkarrekiko mendetasuna, aldiberekotasuna, nolabaiteko antza…Tropo hau literaturan asko erabiltzen da. Hona hemen pare bat adibide: Honetan egileak metonimia erabili du, "zinegotziaren hezurrak" adierazpena erabili du "zinegotziak emandako hezurrak" adierazteko.Horra beste adibide bat: (eu)
  • La metonimia o trasnominación es un fenómeno de cambio semántico, por el cual se designa un concepto con el nombre de otro, sirviéndose de alguna relación existente entre ambos. Es frecuente la sustitución e intercambio en relaciones de causa y efecto. (es)
  • Metonymy (/mɛˈtɒnəmi/) is a figure of speech in which a thing or concept is referred to by the name of something closely associated with that thing or concept. (en)
  • Une métonymie est une figure de style qui, dans la langue ou son usage, utilise un mot pour signifier une idée distincte mais qui lui est associée. L'association d'idées sous-entendue est souvent naturelle (partie/tout, contenant/contenu, cause/effet…), parfois symbolique (ex. couronne/royauté) ou encore logique : l’artiste pour l’œuvre, la ville pour ses habitants, le lieu pour l’institution qui y est installée, etc. La métonymie est employée très fréquemment, car elle permet une expression courte, frappante, et souvent créative. Elle fait partie des tropes. D'innombrables métonymies sont figées dans les langues naturelles, comme boire un verre, tandis que d'autres sont dues à la créativité des locuteurs comme dans le vers « Paris a froid, Paris a faim » : ici Paris ne désigne évidemment pas la ville elle-même, mais bien la majorité de ses habitants. (fr)
  • La metonimia (dal greco μετωνυμία, metōnymía, composto da μετά, metà, 'attraverso', 'oltre', e ὄνομα, ònoma, 'nome', col significato di 'scambio di nome' e dal latino metonimìa) è un tropo (cioè una figura retorica di significato). (it)
  • 환유(換喩)는 수사학의 중 하나로, 개념의 인접 또는 근접에 따라 단어의 의미를 확장하여 사용, 비유의 일종이다. 간추리자면 하나의 부분을 그 전체와 연결을 하여 그 전체를 얘기하고 싶을때 그 부분만을 사용할 수 있다. 이런 면에서는 제유법과도 비슷하다고 할 수 있다. 또한 그렇게 사용되는 단어 자체도 말한다. 예를 들면, 월 스트리트는 뉴욕의 거리지만, 경제의 지역이라는 뜻으로 확장되어 사용되기도 한다. (ko)
  • Metonímia (do grego μετωνυμία, transl. metonymía, 'além do nome' ou 'mudança do nome') é uma figura de linguagem que consiste no emprego de uma palavra fora do seu contexto semântico normal, dada a sua contiguidade (e não a similaridade) material ou conceitual com outra palavra. Trata-se de uma substituição lógica de um termo por outro, mantendo-se, todavia, uma proximidade entre o sentido de um termo e o sentido do termo que o substitui. Na metonímia, um termo substitui outro não porque a nossa sensibilidade estabeleça uma relação de semelhança entre os elementos que esses termos designam (caso da metáfora), mas porque existe, de fato, uma relação de contiguidade entre o sentido de um termo e o sentido do termo que o substitui. Muitos gramáticos consideram a sinédoque como uma variedade de metonímia em que ora se toma a parte pelo todo, ora o todo pela parte. (pt)
  • 換喩(かんゆ)、メトニミー(英: metonymy)は、修辞学の修辞技法の一つで、概念の隣接性あるいは近接性に基づいて、語句の意味を拡張して用いる、比喩の一種である。また、そうして用いられる語句そのものをもいう。文字通りの意味の語句で言い換える換称とは異なる。上位概念を下位概念で(またはその逆に)言い換える技法を提喩(シネクドキ)といい、これを換喩に含めることもある。 (ja)
  • Metonymie of naamsverwisseling (< Oudgrieks μετωνυμία, metonumía < μετά, "samen met", en ὄνυμα, "naam") is, naast de metafoor, de belangrijkste vorm van beeldspraak. Bij het gebruik van beeldspraak wordt het feitelijk bedoelde begrip, de referent, indirect aangeduid door een ander, met deze referent als verwant ervaren begrip: het beeld. Bij metaforen gebeurt het samenvallen van beeld en referent vanuit een zuiver mentaal ervaren overeenkomst, bij een metoniem gebeurt dit vanuit een waarneembare relatie (contiguïteit) in de werkelijkheid. In het eerste voorbeeld hieronder, 'even de neuzen tellen', is het woord 'neuzen' het gebruikte beeld, en het woord 'personen' de referent. In 'België won van Duitsland', zijn 'België' en 'Duitsland' de gebruikte beelden voor de referenten 'het Belgische elftal' en 'het Duitse elftal'. Het gebruik van nieuwe metonymieën (en metaforen) leidt tot polysemie: een reeds bestaand woord krijgt er een betekenisnuance bij. (nl)
  • Metonimia (gr. μετωνυμία metōnymía), inaczej zamiennia – przenośne zastąpienie nazwy jakiegoś przedmiotu lub zjawiska nazwą innego, pozostającego z nim w uchwytnej zależności. Celem może być zwiększenie wyrazistości wypowiedzi lub nadanie jej skrótowości. W przypadku metonimii desygnaty nie wykazują podobieństwa, ale dzielą pewien związek skojarzeniowy: bliskość w przestrzeni lub w czasie, powiązanie przyczynowo-skutkowe itp. Styczność w przestrzeni może doprowadzić do przeniesienia nazwy pewnego obszaru geograficznego na przedmiot lub wyrób pochodzący z tego miejsca i usankcjonowania takiego określenia w praktyce językowej. Na przykład nazwa wyspy Cypr została przeniesiona na miedź (np. łac. cuprum, ang. copper), a nazwa chińskiej prowincji stała się określeniem na porcelanę (np. ros. фарфор, pol. przestarzałe farfura, farfury). Metonimia jest również częsta w kontekście odcinków czasu. Okres zmiany faz księżyca (28 dni), funkcjonujący jako podstawowa jednostka podziału roku, jest oznaczany w wielu językach za pomocą słowa „księżyc” (np. ros. месяц). (pl)
  • Metonymi (av gr. μετωνυμία, metōnymía, "byte av namn", av μετά, "metá", "efter, bortom" samt -ωνυμία, "-ōnymía", ett suffix) är en stilfigur som bygger på en närhet mellan det använda uttrycket och det som betecknas. I exemplet "Bryssel tvekar om stöd till bönderna" används staden Bryssel istället för Europeiska unionen som egentligen åsyftas. Metonymi betyder i själva verket "namnbyte" , till exempel "tar till flaskan" istället för "alkohol", som då kallas en metonym. (sv)
  • 借喻或稱轉喻是修辭手法的一種,用與被修飾對象相關的其他事物來指代被修飾對象,也稱「換喻」。例如美國首府華盛頓哥倫比亞特區市(簡稱「華盛頓」)常被用來指美國政府;平壤可以指朝鲜政府等等。 (zh)
  • Метони́мия (др.-греч. μετωνυμία «переименование», от μετά- «через, с помощью» + ὄνομα/ὄνυμα «имя») — вид тропа, словосочетание, в котором одно слово заменяется другим, обозначающим предмет (явление), находящийся в той или иной (пространственной, временной и т. п.) связи с предметом, который обозначается заменяемым словом («зал аплодировал» (ср. «люди в зале аплодировали»), «чайник кипит», (ср. «вода в чайнике кипит»)). Замещающее слово при этом употребляется в переносном значении. Метонимию следует отличать от метафоры, с которой её нередко путают: метонимия основана на замене слов «по смежности» (часть вместо целого или наоборот, представитель класса вместо всего класса или наоборот, вместилище вместо содержимого или наоборот и т. п.), а метафора — «по сходству». Частным случаем метонимии является синекдоха. Например, фраза «Все флаги в гости будут к нам…» из вступления к поэме «Медный всадник» (1834) А. С. Пушкина, где «флаги» означают «страны» (часть заменяет целое, лат. pars pro toto). Смысл метонимии в том, что она выделяет в явлении свойство, которое по своему характеру может замещать остальные. Таким образом, метонимия по существу отличается от метафоры, с одной стороны, большей реальной взаимосвязью замещающих членов, а с другой — большей ограничительностью, устранением тех черт, которые не заметны в данном явлении непосредственно. Как и метафора, метонимия присуща языку вообще (ср., например, слово «проводка», значение которого метонимически распространено с действия на его результат), но особенное значение имеет в художественно-литературном творчестве. В ранней советской литературе попытку максимального использования метонимии и теоретически, и практически дали конструктивисты, выдвинувшие принцип так называемой «локальности» (мотивировку словесных средств темой произведения, то есть ограничение их реальной зависимостью от темы). Однако эта попытка не была достаточно обоснована, поскольку выдвижение метонимии в ущерб метафоре незакономерно: это два различных пути установления связи между явлениями, не исключающие, а дополняющие друг друга. (ru)
  • Метонімія (грец. μετωνυμία — «перейменування») — слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для цього слова предметом за своєю природою. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 72715 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 31118 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1071284835 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • الكناية لفظ لا يقصد منه المعنى الحقيقي وإنما معنى ملازما للمعنى الحقيقي، أو هو لفظ أطلق أريد به لازم معناه لا أصل معناه. الكناية أحد أساليب البلاغة وغالبا ما يصنف ضمن علم البيان. فمثلا يقول الشاعر: "وكلبُك آنَسُ بالزائرين... من الأم بابنتها الزائرة" يريد بذلك أن يصف ممدوحه بالجود، لأن الكلب الأنيس يلزم أنه يرى الكثير من الناس فلا يهاجمهم ولا ينبح عليهم، ورؤية الكثير من الناس تستلزم أن هناك ضيوف. (ar)
  • الكناية عند أهل البيان لفظ قصد بمعناه معنى ثان ملزوم له أي لفظ استعمل في معناه الموضوع له لكن لا ليتعلّق به الإثبات والنفي ويرجع إليه الصدق والكذب، بل لينتقل منه إلى فيكون هذا مناط الإثبات والنفي ومرجع الصدق والكذب. وعند النحاة أن يعبّر عن شيء معيّن بلفظ في الدلالة عليه لغرض من الأغراض على السامعين. (ar)
  • Die Metonymie (von altgriechisch μετωνυμία metonymía „Vertauschung des Namens, das Setzen eines Wortes für ein anderes“; im Lateinischen als Fremdwort metonymia bzw. rein lateinisch immutatio, denominatio oder transnominatio) ist eine rhetorische Stilfigur, bei der ein sprachlicher Ausdruck nicht in seiner eigentlichen wörtlichen Bedeutung, sondern in einem nichtwörtlichen, übertragenen Sinn gebraucht wird: Zwischen der wörtlich und im übertragenen Sinn bezeichneten Sache besteht dann eine Beziehung der Kontiguität, das heißt der Nachbarschaft oder realen sachlichen Zusammengehörigkeit (proximitas). Die Metonymie gehört zu den Tropen. (de)
  • La metonimia o trasnominación es un fenómeno de cambio semántico, por el cual se designa un concepto con el nombre de otro, sirviéndose de alguna relación existente entre ambos. Es frecuente la sustitución e intercambio en relaciones de causa y efecto. (es)
  • Metonymy (/mɛˈtɒnəmi/) is a figure of speech in which a thing or concept is referred to by the name of something closely associated with that thing or concept. (en)
  • La metonimia (dal greco μετωνυμία, metōnymía, composto da μετά, metà, 'attraverso', 'oltre', e ὄνομα, ònoma, 'nome', col significato di 'scambio di nome' e dal latino metonimìa) è un tropo (cioè una figura retorica di significato). (it)
  • 환유(換喩)는 수사학의 중 하나로, 개념의 인접 또는 근접에 따라 단어의 의미를 확장하여 사용, 비유의 일종이다. 간추리자면 하나의 부분을 그 전체와 연결을 하여 그 전체를 얘기하고 싶을때 그 부분만을 사용할 수 있다. 이런 면에서는 제유법과도 비슷하다고 할 수 있다. 또한 그렇게 사용되는 단어 자체도 말한다. 예를 들면, 월 스트리트는 뉴욕의 거리지만, 경제의 지역이라는 뜻으로 확장되어 사용되기도 한다. (ko)
  • 換喩(かんゆ)、メトニミー(英: metonymy)は、修辞学の修辞技法の一つで、概念の隣接性あるいは近接性に基づいて、語句の意味を拡張して用いる、比喩の一種である。また、そうして用いられる語句そのものをもいう。文字通りの意味の語句で言い換える換称とは異なる。上位概念を下位概念で(またはその逆に)言い換える技法を提喩(シネクドキ)といい、これを換喩に含めることもある。 (ja)
  • Metonymi (av gr. μετωνυμία, metōnymía, "byte av namn", av μετά, "metá", "efter, bortom" samt -ωνυμία, "-ōnymía", ett suffix) är en stilfigur som bygger på en närhet mellan det använda uttrycket och det som betecknas. I exemplet "Bryssel tvekar om stöd till bönderna" används staden Bryssel istället för Europeiska unionen som egentligen åsyftas. Metonymi betyder i själva verket "namnbyte" , till exempel "tar till flaskan" istället för "alkohol", som då kallas en metonym. (sv)
  • 借喻或稱轉喻是修辭手法的一種,用與被修飾對象相關的其他事物來指代被修飾對象,也稱「換喻」。例如美國首府華盛頓哥倫比亞特區市(簡稱「華盛頓」)常被用來指美國政府;平壤可以指朝鲜政府等等。 (zh)
  • Метонімія (грец. μετωνυμία — «перейменування») — слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для цього слова предметом за своєю природою. (uk)
  • Metonymie (řecky μετωνυμία, metónymia; latinsky denominatio – doslova „přejmenování“, resp. „odvozené pojmenování“) spočívá v přenosu označení na jiný objekt na základě jiné souvislosti než podobnosti označovaných objektů. Přenesení na základě vnější podobnosti se nazývá metafora. Přenos významu z části na celek nebo z celku na část téhož objektu se nazývá synekdocha, metonymii se typově podobá. (cs)
  • Μετωνυμία είναι σχήμα λόγου κατά το οποίο μια λέξη/φράση χρησιμοποιείται αντί αυτής που λογικά θα έπρεπε να επιλεγεί, επειδή έχει στενή εννοιολογική συγγένεια μαζί της. Μια έννοια δηλαδή εκφράζεται με μια λέξη που κανονικά δηλώνει μια άλλη έννοια, όπως: Ελλάδα αντί Έλληνες, τρίτη ηλικία αντί ηλικιωμένοι. Συγκρινόμενη με τη μεταφορά, η μετωνυμία βασίζεται στην εγγύτητα, καθώς δεν απαιτεί μετακίνηση (άλμα της φαντασίας), όπως εκείνη. Αυτή η διαφορά μπορεί να κάνει τη μετωνυμία να μοιάζει πιο «φυσική» από τις μεταφορές. Συγκεκριμένα η μετωνυμία μπορεί να πάρει τις εξής ειδικότερες μορφές: (el)
  • Metonimio (greke μετωνυμία, metonymía – nominterŝanĝo aŭ renomigo , latine metonymia, denominatio, transnominatio) estas stila parolfiguro de retoriko. Ĝi konsistas en tio, ke nomon de unu nocio oni anstataŭigas per nomo de alia objekto aŭ fenomeno, kiu havas klaran kaj konatan rilaton (logikan, spacan, tempan ktp) al la unua nocio. En tia okazo la anstataŭaĵo funkcias kiel tropo, nerekta esprimo, ĉe kiu malsamas la laŭvorta kaj la fakte celata signifoj. Ekzemple en la frazo la vorto «domo» indikas ne konstruaĵon, sed familion, klanon (la domanojn). Menciindaj formoj de metonimio estas: (eo)
  • Metonimia hitza grezieratik dator, μετ-ονομαζειν, euskaraz “izen aldaketa”. Erretorikan tropo bat da, hau da, objektu baten izena beste batenarekin aldatu egiten da. Metonimiaren kasuan bi hitzen artean badago erlazio edo lotura bat. Adibidez, “Errioxako ardoa erosi dut” esan beharrean, “Errioxa bat erosi dut” esatea; kasu honetan ekoizte tokia ekoizpenaren ordez erabili dugu. Bi kontzeptuen artean dagoen erlazioa mota askotarikoa izan daiteke: kausa-ondorioa, elkarrekiko mendetasuna, aldiberekotasuna, nolabaiteko antza…Tropo hau literaturan asko erabiltzen da. Hona hemen pare bat adibide: (eu)
  • Une métonymie est une figure de style qui, dans la langue ou son usage, utilise un mot pour signifier une idée distincte mais qui lui est associée. L'association d'idées sous-entendue est souvent naturelle (partie/tout, contenant/contenu, cause/effet…), parfois symbolique (ex. couronne/royauté) ou encore logique : l’artiste pour l’œuvre, la ville pour ses habitants, le lieu pour l’institution qui y est installée, etc. (fr)
  • Metonymie of naamsverwisseling (< Oudgrieks μετωνυμία, metonumía < μετά, "samen met", en ὄνυμα, "naam") is, naast de metafoor, de belangrijkste vorm van beeldspraak. Bij het gebruik van beeldspraak wordt het feitelijk bedoelde begrip, de referent, indirect aangeduid door een ander, met deze referent als verwant ervaren begrip: het beeld. Bij metaforen gebeurt het samenvallen van beeld en referent vanuit een zuiver mentaal ervaren overeenkomst, bij een metoniem gebeurt dit vanuit een waarneembare relatie (contiguïteit) in de werkelijkheid. (nl)
  • Metonimia (gr. μετωνυμία metōnymía), inaczej zamiennia – przenośne zastąpienie nazwy jakiegoś przedmiotu lub zjawiska nazwą innego, pozostającego z nim w uchwytnej zależności. Celem może być zwiększenie wyrazistości wypowiedzi lub nadanie jej skrótowości. (pl)
  • Metonímia (do grego μετωνυμία, transl. metonymía, 'além do nome' ou 'mudança do nome') é uma figura de linguagem que consiste no emprego de uma palavra fora do seu contexto semântico normal, dada a sua contiguidade (e não a similaridade) material ou conceitual com outra palavra. Trata-se de uma substituição lógica de um termo por outro, mantendo-se, todavia, uma proximidade entre o sentido de um termo e o sentido do termo que o substitui. Muitos gramáticos consideram a sinédoque como uma variedade de metonímia em que ora se toma a parte pelo todo, ora o todo pela parte. (pt)
  • Метони́мия (др.-греч. μετωνυμία «переименование», от μετά- «через, с помощью» + ὄνομα/ὄνυμα «имя») — вид тропа, словосочетание, в котором одно слово заменяется другим, обозначающим предмет (явление), находящийся в той или иной (пространственной, временной и т. п.) связи с предметом, который обозначается заменяемым словом («зал аплодировал» (ср. «люди в зале аплодировали»), «чайник кипит», (ср. «вода в чайнике кипит»)). Замещающее слово при этом употребляется в переносном значении. (ru)
rdfs:label
  • Metonymy (en)
  • كناية (ar)
  • كناية (بيان) (ar)
  • Metonímia (ca)
  • Metonymie (cs)
  • Μετωνυμία (el)
  • Metonymie (de)
  • Metonimio (eo)
  • Metonimia (es)
  • Metonimia (eu)
  • Métonymie (fr)
  • Metonimia (in)
  • Metonimia (it)
  • 換喩 (ja)
  • Metonymie (nl)
  • 환유 (ko)
  • Metonímia (pt)
  • Metonimia (pl)
  • Metonymi (sv)
  • Метонимия (ru)
  • Метонімія (uk)
  • 轉喻 (zh)
owl:differentFrom
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:origin of
is owl:differentFrom of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License