About: Maoism

An Entity of Type: work, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Maoism, or Mao Zedong Thought (Chinese: 毛泽东思想; pinyin: Máo Zédōng sīxiǎng), is a variety of Marxism–Leninism that Mao Zedong developed for realising a socialist revolution in the agricultural, pre-industrial society of the Republic of China and later the People's Republic of China. The philosophical difference between Maoism and traditional Marxism–Leninism is that the peasantry are the revolutionary vanguard in pre-industrial societies rather than the proletariat. This updating and adaptation of Marxism–Leninism to Chinese conditions in which revolutionary praxis is primary and ideological orthodoxy is secondary represents urban Marxism–Leninism adapted to pre-industrial China. The claim that Mao Zedong had adapted Marxism–Leninism to Chinese conditions evolved into the idea that he had u

Property Value
dbo:abstract
  • ماوية (بالصينية: 毛主义)(بالإنجليزية: Maoism) تعرف أيضاً بفكر ماو تسي تونغ، وهي مجموعة متنوعة من الماركسية اللينينية التي طورها ماو تسي تونغ لتحقيق ثورة اشتراكية في المجتمع الزراعي ما قبل الصناعي لجمهورية الصين وبعد ذلك جمهورية الصين الشعبية . الفرق الفلسفي بين الماوية والماركسية اللينينية هو أن الفلاحين هم الطليعة الثورية في مجتمعات ما قبل الصناعة وليس البروليتاريا . هذا التحديث والتكيف للماركسية اللينينية مع الظروف الصينية حيث يكون التطبيق الثوري أساسيًا والعقيدة الأيديولوجية ثانوية يمثل الماركسية اللينينية الحضرية التي تكيفت مع الصين ما قبل الصناعية. تطور الادعاء بأن ماو تسي تونغ قد قام بتكييف الماركسية اللينينية مع الظروف الصينية إلى فكرة أنه قام بتحديثها بطريقة أساسية تنطبق على العالم ككل. الماركسية اللينينية الماوية هي نظرية شيوعية ثورية تستند إلى أفكار ماركس وأنجلس ولينين وستالين، وبخلاف الأحزاب الشيوعية التقليدية تبرز هذه النظرية أفكار القائد الشيوعي الصيني ماو تسي تونج وتعتبرها تطويراً خلاقاً للماركسية اللينينية. تميزت الأحزاب الشيوعية الماوية بالقيام بحروب شعبية ضد الإمبريالية والأنظمة المرتبطة بها مستلهمة التجربة الصينية ودروس ماوتسي تونغ العسكرية وميراث الحركة الشيوعية العالمية بدءاً من كومونة باريس، وفي الثمانينات من القرن الماضي نشأت الحركة الأممية الثورية التي ضمت مجموعة كبيرة من الاحزاب والمنظمات الشيوعية الماوية وأصدرت بياناً تاريخياً يحوصل وجهات نظرها سنة 1984 طورته في التسعينات من القرن الماضي تحت عنوان : عاشت الماركسية اللينينية الماوية. من الخمسينيات حتى الإصلاحات الاقتصادية الصينية لدنغ شياو بينغ في أواخر السبعينيات، كانت الماوية هي الأيديولوجية السياسية والعسكرية للحزب الشيوعي الصيني والحركات الثورية الماوية في جميع أنحاء العالم. بعد الانقسام الصيني السوفياتي في الستينيات، ادعى كل من الحزب الشيوعي الصيني والحزب الشيوعي للاتحاد السوفيتي أنهما الوريث الوحيد والخليفة لجوزيف ستالين فيما يتعلق بالتفسير الصحيح للماركسية اللينينية والزعيم الأيديولوجي للشيوعية العالمية . في أواخر سبعينيات القرن الماضي، طورت المجموعة الإرهابية البيروفية الحزب الشيوعي في بيرو (الدرب المضيء) الماوية ودمجتها في الماركسية - اللينينية - الماوية ، وهي مجموعة متنوعة معاصرة من الماركسية - اللينينية التي من المفترض أنها مستوى أعلى من الماركسية اللينينية التي يمكن تطبيقها عالميًا. (ar)
  • El maoisme és una variant del marxisme-leninisme desenvolupada a partir del pensament i ensenyaments de Mao Zedong, dirigent del Partit Comunista Xinès, així com de de la Xina a partir de 1949. El Partit Comunista Xinès no utilitza mai el terme maoisme, sinó Pensament Mao Zedong, per referir-se a la doctrina de Mao. Fora de la Xina, molts grups maoistes s'han declarat marxistes-leninistes; d'altres, s'han declarat , o simplement maoistes. A la Xina, el Pensament de Mao Zedong forma part de la doctrina oficial del Partit Comunista Xinès, tot i que a partir de finals de la dècada del 1970 i les reformes de Deng Xiaobing, s'hi ha fet un gran nombre de reformes econòmiques, i s'ha introduït en la pràctica una economia de mercat pel que la referència doctrinal a Mao siga més bé simbòlica. Fora de la Xina, els partits que es declaraven maoistes o seguidors de les tesis de Mao van ser nombrosos als anys 60 i 70, però avui en queden pocs. Els més notables formaren part del , com el Partit Comunista del Nepal (Maoista), el Nou Exèrcit del Poble a les Filipines o el grup Sendero Luminoso del Perú, considerat terrorista pels Estats Units, entre d'altres. En general, el maoisme segueix les tesis comunistes anteriors al revisionisme de Nikita Khrusxov. El maoisme es basa en una revolució de base camperola, modelada en l'experiència xinesa. La primera fase es basa en una guerra de guerrilles a les àrees rurals, que hauria de progressar fins a una guerra convencional i l'accés al poder. El maoisme insisteix que, fins i tot després del triomf de la Revolució, cal estar amatent a reprimir els elements burgesos que puguin ressorgir en la societat i al mateix Partit Comunista. La teoria maoista es va condensar en el Petit Llibre Vermell de Mao, d'estudi obligatori a la Xina en l'època de Mao Zedong. (ca)
  • Maoismus (Mao Ce-tungovo učení) je varianta marxismu prosazovaná čínským vůdcem Mao Ce-tungem. V Čínské lidové republice je tato ideologie stále oficiální součástí doktríny Komunistické strany Číny, ačkoli od roku 1978, kdy Teng Siao-pching začal provádět ekonomické reformy, byla role Maovy původní ideologie značně změněna a omezena. Mimo ČLR je pojem maoismus používán převážně k označení stoupenců Mao Ce-tunga či jeho pojetí socialismu.zuřivý komunistaV 60. a 70. letech výrazně ovlivnil v západní Evropě, kde někteří maoisté přistoupili k taktice terorismu. Tehdy byl svět zaplaven malou rudou knížečkou "Citáty velkého Maa", a to ve všech jazycích, i v češtině. Zadarmo ji ilegálně rozdávali čínští diplomatičtí pracovníci. Ukázky citátů: "Dělnická třída socialistických zemí změšťáčtěla a ztratila svůj revoluční charakter." "Sytý člověk nemůže být revolucionář." "Čím víc se člověk učí, tím se stává hloupějším"."Každý komunista si musí uvědomit, že veškerá moc pochází z pušky". Existuje řada maoistických politických stran, ačkoli po Maově smrti jich většina zanikla či se k jeho politice přestala otevřeně hlásit. V poslední době se maoismus vyskytuje v nové formě tzv. , považující se za revoluční vědu dneška. Od května 2008 jsou stoupenci maoismu (Komunistická strana Nepálu) většinovou vládní stranou Nepálu. (cs)
  • Ο Μαοϊσμός αποτελεί πολιτικοκοινωνική κομμουνιστική θεωρία και πρακτική, η οποία διαμορφώθηκε και εφαρμόσθηκε από τον Κινέζο επαναστάτη ηγέτη Μάο Τσετούνγκ. Συχνά, το μαοϊκό κίνημα αποκαλείται και «Μ-Λ χώρος», διότι πολλά μαοϊστικά κόμματα περιέχουν στον τίτλο τους το χαρακτηρισμό Μαρξιστικό - Λενινιστικό. Αφετηρία της αυτονόμησης του μαοϊσμού από το υπόλοιπο κομμουνιστικό κίνημα υπήρξε η ρήξη του Μάο Τσε Τουνγκ με τον Νικήτα Χρουστσόφ, μετά το 20ό συνέδριο του ΚΚΣΕ (1956) και την αποκήρυξη του Ιωσήφ Στάλιν. Ο Μάο διαφώνησε με την αποσταλινοποίηση και διέκοψε οριστικά τις σχέσεις με τη Σοβιετική Ένωση λίγα χρόνια αργότερα, όταν μεταξύ άλλων η σορός του Στάλιν απομακρύνθηκε από το Μαυσωλείο του Λένιν και ενταφιάσθηκε έξω από τα τείχη του Κρεμλίνου. Κεντρικές ιδέες του μαοϊσμού είναι η πολιτική στήριξη στους αγρότες και όχι στη βιομηχανική εργατική τάξη (αυτό περιγράφηκε από τον Μάο ως «σοσιαλισμός με κινεζικά χαρακτηριστικά»), καθώς και η θεώρηση της Σοβιετικής Ένωσης ως ρεβιζιονιστικού (και επομένως αντισοσιαλιστικού) κράτους μετά τον θάνατο του Στάλιν. (el)
  • Maoismoa edo Mao Tse-Tung Pentsamendua (txinera sinplifikatuz: 毛泽东思想; txinera tradizionalaz: 毛澤東思想; pinyinez: Máo Zédōng Sīxiǎng) Mao Zedongek garatutako marxismo-leninismoaren aldaera da. Marxismo-leninismo-maoismoa ere deitzen zaio. Txinako Alderdi Komunistaren doktrina ofiziala izan zen, 1978an Deng Xiaopingen buruzagitza pean ildo berria hartu arte. Txinako Alderdi Komunistak ez du maoismo izandapena erabili, doktrina horri Mao Tse-Tung Pentsamendua izendapena emanez. Aldi berean, Mao Zedongen planteamenduekin bat egiten duten Txinatik kanpoko hainbat alderdik marxista-leninista deritzote euren buruari, beraien arabera Maok marxismo-leninismoa Txinako beharretara egokitu baitzuen, ez doktrina berri bat sortu. Beste alderdi komunista batzuek, berriz, maoistatzat edo marxista-leninista-maoistatzat dute euren burua, buruzagi txinatarraren ekarpena azpimarratu asmoz. Hala ere, beste alderdi maoista batzuk kontsideratzen dute, Maok, leninismoa garatu zuten aportazio teoriko eta praktikoak egin zituela. Txinatik kanpo, maoista terminoa 1960ko hamarkadatik aurrera hasi zen erabiltzen, normalean gutxiesgarri gisa (SESBren komunismo eraren aurka zijoazten pertsona eta alderdientzat). (eu)
  • Le maoïsme (en chinois : 毛泽东思想, pinyin : Máo Zédōng sīxiǎng, « pensée Mao-Zedong ») est un courant du communisme développé au XXe siècle par Mao Zedong, chef du Parti communiste chinois, qui arrive au pouvoir en Chine dès 1949, au terme d'une longue guerre civile contre le Guomindang et d'une guerre contre l'empire du Japon. Comme Lénine dit avoir adapté les théories de Karl Marx à la Russie, Mao déclare adapter les théories de Marx et de Lénine à la situation politique et économique de la Chine du XXe siècle. Au sortir de la Seconde Guerre mondiale, Mao affirme vouloir émanciper la population chinoise à la fois de l'impérialisme occidental et du confucianisme. Au moment de la rupture sino-soviétique, Mao se réclame d'une lecture « anti-révisionniste » du marxisme-léninisme et refuse de suivre un processus parallèle à la déstalinisation, poussant la Chine encore plus loin sur la voie du quadrillage total de la société par le Parti et du culte de sa personnalité. Le maoïsme, même si la tendance pro-soviétique reste très largement majoritaire au sein du communisme mondial, commence alors à la concurrencer, et de multiples groupes à travers le monde se réclament de Mao et de sa vision tiers-mondiste et « anti-impérialiste ». L'Albanie d'Enver Hoxha devient même un pays satellite de la Chine. Après la mort de Mao en 1976, le maoïsme est, en république populaire de Chine, progressivement vidé de sa substance idéologique même si le PCC continue de se réclamer officiellement de la « pensée Mao-Zedong ». En revanche, des groupes maoïstes, d'importance très inégale, continuent d'exister à travers le monde, notamment des groupes armés de l'Inde, du Népal et d'Amérique latine. En Occident, le maoïsme intellectuel a fait long feu, ses adeptes ayant dans leur immense majorité changé d'opinions après la mort de Mao, alors que les historiens d'aujourd'hui reconnaisse dans cette doctrine une idéologie totalitaire comparable au stalinisme. (fr)
  • El maoísmo o pensamiento Mao Zedong (en chino simplificado, 毛泽东思想; en chino tradicional, 毛澤東思想; pinyin, Máo Zédōng Sīxiǎng) es la teoría desarrollada por Mao Zedong (1893-1976). En la República Popular China es la doctrina oficial del Partido Comunista de China. Sin embargo, tras las reformas iniciadas por Deng Xiaoping en 1978, tendientes a una economía de mercado, el socialismo con características chinas ha sido la política aplicada en el país, y la definición oficial y el rol del Pensamiento de Mao Zedong en este país ha sido radicalmente modificado, aunque su imagen todavía preside la Plaza de Tiananmen de Pekín. El término maoísmo nunca ha sido empleado oficialmente por el Partido Comunista de China, excepto como palabra derivada. El término preferido ha sido siempre Pensamiento de Mao Zedong. De la misma forma, algunos partidos maoístas fuera de China se denominan en ocasiones a sí mismos como marxistas-leninistas, lo cual refleja su idea de que Mao no modificó sustancialmente los planteamientos de Lenin, sino que los desarrolló y adaptó a la Revolución China. Sin embargo, otros partidos maoístas consideran que Mao realizó aportes teóricos y prácticos que significaron un desarrollo sustancial del leninismo, por lo que se denominan Marxistas-leninistas-maoístas o simplemente maoístas. Por ejemplo, el Partido Comunista de Nepal (Maoísta) se diferencia de otras organizaciones, como el Partido Comunista de Nepal (Marxista-Leninista Unificado), con dicho adjetivo. Hay partidos maoístas que sostienen que hoy es imposible defender la teoría de Marx y de Lenin sin estudiar los aportes de Mao y la experiencia de la Revolución China en cuanto a la continuación de la lucha de clases, bajo nuevas formas, en el marco de la construcción de la sociedad socialista. Fuera de China, el término maoísta fue usado desde la década de 1960, generalmente de manera hostil, para describir a los partidos y personas que apoyaban a Mao Zedong y su forma de comunismo, como opuesta a la forma aplicada en la URSS (considerados, a partir de la muerte de Iósif Stalin, revisionistas por los maoístas). (es)
  • Maoisme atau Pemikiran Mao Zedong (Hanzi: 毛泽东思想; Pinyin: Máo Zédōng Sīxiǎng), adalah varian dari Marxisme-Leninisme berasal dari ajaran-ajaran pemimpin komunis Tiongkok Mao Zedong (: "Mao Tse-tung"). Perlu dicatat bahwa istilah Pemikiran Mao Zedong lebih disukai oleh Partai Komunis Tiongkok (PKT) dan bahwa istilah Maoisme tidak pernah dipergunakan dalam terbitan-terbitan bahasa Inggrisnya kecuali dalam penggunaan peyoratif. Demikian pula, kelompok-kelompok Maois di luar Tiongkok biasanya menyebut diri mereka Marxis-Leninis dan bukan Maois. Ini mencerminkan pandangan Mao bahwa ia tidak mengubah, melainkan hanya mengembangkan Marxisme-Leninisme. Namun, beberapa kelompok Maois, percaya bahwa teori-teori Mao telah memberikan tambahan berarti kepada dasar-dasar kanon Marxis, dan karena itu menyebut diri mereka "Marxis-Leninis-Maois" (MLM) atau "Maois" saja. Di RRT, pemikiran Mao Zedong adalah bagian dari doktrin resmi Partai Komunis Tiongkok, tetapi sejak 1978, permulaan pembaruan Deng Xiaoping yang berorientasi ekonomi pasar, dengan konsep tampilnya ke barisan depan "" dalam politik, diberlakukanlah , dan definisi resmi serta pernaan ideologi asli Mao di RRT secara radikal telah diubah dan dikurangi (lihat Sejarah Tiongkok). Di luar RRT, istilah Maoisme digunakan sejak 1960-an, biasanya dalam pengertian yang negatif, untuk menggambarkan partai-partai atau orang-orang yang mendukung Mao Zedong dan bentuk komunismenya. Sejak kematian Mao dan pembaruan oleh Deng, kebanyakan partai yang secara tegas menyebut dirinya "Maois" telah lenyap, tetapi berbagai kelompok komunis di seluruh dunia, khususnya yang bersenjata seperti Partai Komunis India (Maois), dan Tentara Rakyat Baru di Filipina, terus memajukan gagasan-gagasan Maois dan memperoleh perhatian pers karenanya. Kelompok-kelompok ini biasanya berpendapat bahwa gagasan-gagasan Mao telah dikhianati sebelum sempat sepenuhnya atau dengan semestinya diterapkan. Maoisme dan turunannya dengan kuat mendukung Uni Soviet dari era pra-Nikita Khruschev dan menganggap perkembangan dari telah memulai "revisionisme" dan "" negara itu. Biasanya orang menganggap bahwa kaum Maois mengambil garis politik yang dan yang umumnya lebih militan daripada "ko-eksistensi damai" yang diajukan oleh Soviet dan para pengikutnya setelah 1956. Biasanya kebanyakan Maois menganggap Joseph Stalin sebagai pemimpin sosialis sejati terakhir dari Uni Soviet. (in)
  • 毛沢東思想(もうたくとうしそう、中国語: 毛泽东思想、拼音: Máo Zédōng Sīxiǎng)は、毛沢東を中心とする中華人民共和国の共産主義者が創立した政治思想。1982年制定の現中華人民共和国憲法に堅持すべき対象として記載。 毛沢東思想の内容は、時期によってかなり大きな変化がみられる。毛沢東思想が一般的なマルクス主義、マルクス・レーニン主義と区別して扱われる場合は、文化大革命期の毛沢東思想を指すことが多い。この時期の毛沢東思想の主要概念には、人民戦争理論、3つの世界論などがある。1945年以降の中国共産党規約では「マルクス・レーニン主義の中国における運用と発展」とされ、「マルクス・レーニン主義」などと並ぶ「行動指針」と位置づけられた。特に1950年代から1960年代の中ソ対立や文化大革命の時期に強調された。文革期中国共産党特有の理論を、外国では広く毛沢東主義、マオイズム(英語: Maoism)と呼んだ。その信奉者は毛沢東主義者およびマオイストと呼ばれた。しかし中国国内では紅衛兵・の一部を除いて、中国共産党は文革期を含めて一貫して毛沢東思想であり、毛沢東主義と呼んだことはない。 (ja)
  • Maoism, or Mao Zedong Thought (Chinese: 毛泽东思想; pinyin: Máo Zédōng sīxiǎng), is a variety of Marxism–Leninism that Mao Zedong developed for realising a socialist revolution in the agricultural, pre-industrial society of the Republic of China and later the People's Republic of China. The philosophical difference between Maoism and traditional Marxism–Leninism is that the peasantry are the revolutionary vanguard in pre-industrial societies rather than the proletariat. This updating and adaptation of Marxism–Leninism to Chinese conditions in which revolutionary praxis is primary and ideological orthodoxy is secondary represents urban Marxism–Leninism adapted to pre-industrial China. The claim that Mao Zedong had adapted Marxism–Leninism to Chinese conditions evolved into the idea that he had updated it in a fundamental way applying to the world as a whole. From the 1950s until the Chinese economic reforms of Deng Xiaoping in the late 1970s, Maoism was the political and military ideology of the Communist Party of China and of Maoist revolutionary movements throughout the world. After the Sino-Soviet split of the 1960s, the Communist Party of China and the Communist Party of the Soviet Union each claimed to be the sole heir and successor to Joseph Stalin concerning the correct interpretation of Marxism–Leninism and ideological leader of world communism. The term "Maoism" is a creation of Mao's supporters; Mao himself always rejected it. (en)
  • Il maoismo (chiamato anche marxismo-leninismo-pensiero di Mao o anche solo pensiero di Mao) è la dottrina politica fondata sul pensiero e la strategia di carattere patriottico-comunista del leader e presidente cinese Mao Zedong. In Cina, però, il nome "maoismo" non viene usato: si preferisce la locuzione "pensiero di Mao Tse-tung" (毛澤東思想T, 毛泽东思想S, Máo Zédōng sīxiǎngP, Mao Tse-tung ssu-hsiangW), inteso come un adattamento del pensiero marxista-leninista alla specificità cinese. Quando Mao era vivo, specialmente negli anni sessanta e settanta, con le grandi contestazioni studentesche, fu lanciata dalla Cina la direttiva di "costruire partiti autenticamente marxisti-leninisti". Quelli che sorsero furono partiti di modello maoista, che ne traevano cioè gli insegnamenti contro il revisionismo moderno (capeggiato, secondo i maoisti, dall'URSS dopo la presa del potere di Krusciov), il capitalismo, il parlamentarismo e sulla necessità della rivoluzione proletaria. La maggior parte dei maoisti considera Stalin come l'ultimo vero leader socialista dell'Unione Sovietica, sebbene i giudizi varino da molto positivo a parzialmente negativo (lo stesso Mao affermò che Stalin era per il 30% negativo). Molti partiti maoisti si spaccarono nel 1978 e a seguire fra coloro che persistevano nei principi di Mao e chi invece condivise la critica al maoismo fatta da Enver Hoxha. L'unico partito al potere che ebbe influenze maoiste fu il Partito Comunista di Kampuchea. Fra quelli non al potere, il Partito Comunista del Perù - Sendero Luminoso fu il primo a definirsi ufficialmente maoista e fu seguito da altri che promossero la guerra di popolo nel terzo mondo, fra cui i partiti comunisti indiano, del Nepal e delle Filippine. Il maoismo è la dottrina ufficiale del Partito Comunista Cinese anche se dal 1978, dopo le riforme di Deng Xiaoping, la definizione di maoismo è radicalmente cambiata: contrariamente all'epoca di Mao e Hua Guofeng, il maoismo è oggi considerato essenzialmente cinese. (it)
  • Maoizm (chiń. upr. 毛泽东思想; chiń. trad. 毛澤東思想; pinyin Máo Zédōng Sīxiǎng; dosł. „Myśl Mao Zedonga”) jest wariantem ideologii komunistycznej, rozwinięciem marksizmu-leninizmu opartym na ideach przywódcy Komunistycznej Partii Chin Mao Zedonga. Maoizm jako odrębna ideologia ujawnił się w 1958 r. proklamowaniem kursu „trzech czerwonych sztandarów” (alternatywna wobec radzieckiej drogi budowy komunizmu). Po rozbiciu radykalnej „bandy czworga” przez pragmatyków (1976–1977) został praktycznie wyparty przez dengizm, który w latach 90. XX w. uzupełniła Zasada Trzech Reprezentacji Jiang Zemina. Maoizm przyjęły m.in. komunistyczne partie w Chinach, Albanii, Malezji, Indonezji, Tajlandii, Birmie, Indiach (Komunistyczna Partia Indii – Marksistowsko-Leninowska), Nepalu (Komunistyczna Partia Nepalu (Maoistowska)), Australii, Peru (Sendero Luminoso). Najsilniejsze wpływy w Europie Zachodniej zdobyli maoiści w Holandii, Portugalii, Belgii i Norwegii. Wśród polskich komunistów zwolennikiem maoizmu był Kazimierz Mijal. Maoizm inspirował też ruchy kontestacyjne w rozwiniętych krajach kapitalistycznych (Maj 1968) i organizacje partyzanckie w wielu krajach Trzeciego Świata. (pl)
  • Het maoïsme, ook bekend als marxisme-leninisme-maoïsme, is een vorm van de marxistische communistische theorie, afgeleid van de leer van de Chinese politieke leider Mao Zedong (1893-1976). Het maoïsme werd ontwikkeld tijdens de jaren vijftig en zestig en werd op grote schaal toegepast als de politieke en militaire leidende ideologie van de Communistische Partij van China. Het richtte zich tot het stedelijke proletariaat, de boeren en de nationale burgerij, in tegenstelling tot het beleid van de Sovjet-Unie en de communistische partijen in West-Europa, dat zich meer concentreerde op arbeiders in de industrie. Het maoïsme was de overheersende ideologie van de Chinese communistische partij totdat de partijleiding werd overgenomen door Deng Xiaoping na de dood van Mao. Deng Xiaoping paste de "Deng Xiaoping Theorie" toe en de Chinese economische hervormingen van 1978. Maoïstische partijen en gewapende groepen bestaan nog steeds, met name Lichtend Pad in Peru, de Communistische Partij van India (Maoïstisch) en de Communistische Partij van Nepal (Maoïstisch), die de verkiezingen won in 2008. (nl)
  • O maoísmo ou maoismo, também chamado de Pensamento de Mao Tse Tung (em chinês: 毛澤東思想, pinyin: Máo Zédōng Sīxiǎng), é uma corrente do comunismo baseada nos ensinamentos de Mao Tsé-Tung (1893-1976). Na República Popular da China, o Pensamento de Mao Tse Tung é a doutrina oficial do Partido Comunista da China. Uma das características do maoísmo que o distancia do leninismo é o voluntarismo, segundo o qual as condições objetivas da sociedade não são muito importantes para a revolução se as condições subjetivas, isto é, a vontade revolucionária do povo, estão presentes. Isso leva os maoístas a defender a insurreição armada como método de tomar o poder em todas as sociedades, e não só nas agrárias. O maoísmo segue sendo um movimento de grande importância em alguns países, como na India, Filipinas, e no Nepal, onde partidos maoístas lideram guerrilhas e atuam nos governos. Em alguns países ocidentais, o maoísmo teve forte influência durante o século XX: o Sendero Luminoso lidera uma guerrilha por muitas décadas no Peru, e a teoria maoísta foi instrumental na formação dos Panteras Negras nos Estados Unidos, assim como no movimento comunista na França e no norte da Africa, contando com teóricos como Charles Bettelheim, Jacques Ranciere, e Alain Badiou. No Brasil, o Partido Comunista do Brasil (PCdoB) adotou o maoísmo como sua orientação entre 1962 e 1976, quando organizou a Guerrilha do Araguaia. (pt)
  • Maoism (på kinesiska dock alltid känt som: Mao Zedong-tänkande, traditionella tecken: 毛澤東思想; förenklade tecken: 毛泽东思想; pinyin: máo zédōng sīxiǎng) är en form av kommunism, som utvecklades av Kinas kommunistiska partis (KKP) ledare Mao Zedong. Denna doktrin var statsbärande ideologi och officiell ortodoxi i Kina under perioden 1949–1978 och är fortfarande inskriven i Folkrepubliken Kinas konstitution. (sv)
  • 毛泽东思想是以毛泽东为主要代表的中国共产党人,根据马克思列宁主义的基本原理,把中国長期革命实践中一系列独创经验作理论概括而形成的適合中国情況的科学的指导思想。毛泽东等人提出并在20世纪中国社会主义革命和建设中大范围实践的一种政治、军事、经济理论体系。是马克思列宁主义普遍原理和中国革命与建设具体实践相结合的产物。在中國以外广泛称为毛主义(英語:Maoism),但中国共产党官方从未使用过这个词,一直使用“毛泽东思想”这一术语。毛泽东思想是中国共产党的指导思想之一。中国共产党认为毛泽东思想是其取得新民主主义革命、抗日战争、国共内战胜利并建立中华人民共和国、进行社会主义建设的思想指导。毛泽东思想是马克思列宁主义在中国的运用发展,是被实践证明关于中国革命和建设的正确的理论原则和经验总结,是中国共产党集体智慧结晶。 改革开放后,中国共产党中央委员会通过的《关于建国以来党的若干历史问题的决议》定义毛泽东思想为中国共产党第一代中央领导集体智慧的结晶,而不只是毛泽东个人的思想。认为毛泽东思想在六个方面以独创性的理论丰富和发展了马克思列宁主义,而毛泽东思想的活的灵魂,即贯串于六个组成部分的立场、观点和方法,有三个基本方面:实事求是,群众路线,独立自主。认为新民主主义理论和人民民主专政等理论经过了历史的实践检验,已证明其行之有效。 毛泽东思想的經濟部分自改革開放以來目前已經不使用,而其政治思想、军事思想、外交思想、文艺思想、哲学思想等多方面内容,則仍然存在於中國大陸的社會中,也影響了20世紀全球廣泛地區。比较突出的具体内容有“枪杆子里面出政权”、“星星之火,可以燎原”、“没有调查,就没有发言权”、“农村包围城市”、“兵民是胜利之本”、“文艺为无产阶级革命服务”、“新民主主义”、“批评和自我批评”、“群众路线”、“统一战线”、“团结一切可以团结的人”、“人民战争”、“人民是创造世界历史的动力”、“调动一切积极因素”、“无产阶级专政下继续革命的理论”、“三个世界”等。《关于建国以来党的若干历史问题的决议》认为毛泽东思想不包含“无产阶级专政下继续革命”、“资产阶级就在共产党内”等毛晚年错误论点。 (zh)
  • Маои́зм (кит. упр. 毛泽东思想, пиньинь Máo Zédōng Sīxiǎng) — политическая теория и практика, основой которых является система идеологических установок Мао Цзэдуна. Был принят в качестве официальной идеологии КПК и КНР до его смерти в 1976 году; наряду с «теорией Дэн Сяопина» и «идеей о трёх представительствах» Цзян Цзэминя по настоящее время составляет основу идеологии Компартии Китая. Маоизм является творческим развитием марксизма-ленинизма.В 60—70-х XX в. идеи Мао Цзэдуна стали базой идейно-политического течения в рамках коммунистического и национально-освободительного движения, которое стали называть маоистским, хотя организации в рамках этого течения обычно называли себя просто «марксистско-ленинскими». Многие коммунистические партии Европы и Латинской Америки вслед за советско-китайским конфликтом раскололись на группы, ориентированные на СССР, и т. н. «антиревизионистские» группы, ориентированные на Китай и Албанию (в свою очередь, «антиревизионисты» пережили несколько расколов после смерти Линь Бяо, а затем Мао Цзэдуна, ареста Цзян Цин и обнародования албанским лидером Энвером Ходжей критики Мао). В настоящее время маоистские движения весьма активны во многих странах Азии и Латинской Америки. На Филиппинах и в Индии маоистские повстанцы ведут вооружённую борьбу с правительством. В Непале маоисты возглавляли правительство. (ru)
  • Маоїзм, офіційна назва «ідеї Мао Цзедуна» (спрощ.: 毛泽东思想; кит. трад.: 毛澤東思想; піньїнь: Máo Zédōng Sīxiǎng) — догматичне утопічне політичне вчення, а точніше набір політичних гасел, тоталітарного китайського комуністичного диктатора Мао Цзедуна, яке було керівною державною політичною доктриною Комуністичної партії Китаю в перехідну історичну добу від традиційного патріархального феодального суспільства (падіння імператорської влади в Китаї після Другої світової війни) до початку модернізації і індустріалізації, та періоду зовнішньої конфронтації «табору соціалізму» з світом демократичних країн («холодна війна»). Хоча Карл Маркс і Фрідріх Енгельс неодноразово підкреслювали, що їх «соціалістичне вчення» ніяк не стосується таких східних азійських суспільств-деспотій як Китай, багато лівих політиків та суспільствознавців вважають маоїзм закономірним розвитком марксизму, реальним його втіленням у східно-азійських умовах. Маоїзм є політичним продовженням сталінізму і від класичного марксизму в соціальній теорії відрізняється тим, що спирається не на пролетаріат, а на селянство, люмпенізовані маси. В політичній практиці маоїзм є крайньою формою азійського деспотизму під «соціалістичними» гаслами. Маоїзму ще в більшій мірі ніж радянському «марксизму-ленінінзму» притаманні тоталітарні риси: культ вождя (обожнювання за життя особи Мао Цзедуна), відчуження людини від власності, підкорення особистості «колективу» (в дійсності верховній владі), монопольна влада однієї партії (КПК), політичне насильство, знищення цілих соціальних класів та декласованість-люмпенізація суспільства, концтабори, примусова праця, одержавлення культури та приватного життя, мілітаризація суспільства та зовнішня експансія-агресія. Сам Мао Цзедун та його прихильники вважали і вважають, що маоїзм є «логічним завершенням марксизму», найдосконалішою його формою, «вершиною еволюції марксизму». Досить криваві спроби застосування маоїзму за межами Китаю мали місце в Камбоджі (диктатура «червоних кхмерів»), Індонезії, Перу, Індії та Непалі. В самому Китаї економічна складова доктрини маоїзму після смерті її засновника була замінена прагматичними економічними реформами Ден Сяопіна 1980-х років. (uk)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 46636 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 78705 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1025832929 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:b
  • no (en)
dbp:c
  • Category:Maoism (en)
dbp:d
  • Q167651 (en)
dbp:j
  • Mo4 Zaak9-Dung1 Si1-soeng2 (en)
dbp:m
  • no (en)
dbp:mw
  • no (en)
dbp:n
  • no (en)
dbp:order
  • st (en)
dbp:p
  • Máo Zédōng sīxiǎng (en)
dbp:q
  • no (en)
dbp:s
  • 毛泽东思想 (en)
  • Author:Mao Zedong (en)
dbp:species
  • no (en)
dbp:t
  • 毛澤東思想 (en)
dbp:v
  • no (en)
dbp:voy
  • no (en)
dbp:w
  • Mao2 Tse2-tung1 ssŭ1-hsiang3 (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:wikt
  • Maoism (en)
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • 毛沢東思想(もうたくとうしそう、中国語: 毛泽东思想、拼音: Máo Zédōng Sīxiǎng)は、毛沢東を中心とする中華人民共和国の共産主義者が創立した政治思想。1982年制定の現中華人民共和国憲法に堅持すべき対象として記載。 毛沢東思想の内容は、時期によってかなり大きな変化がみられる。毛沢東思想が一般的なマルクス主義、マルクス・レーニン主義と区別して扱われる場合は、文化大革命期の毛沢東思想を指すことが多い。この時期の毛沢東思想の主要概念には、人民戦争理論、3つの世界論などがある。1945年以降の中国共産党規約では「マルクス・レーニン主義の中国における運用と発展」とされ、「マルクス・レーニン主義」などと並ぶ「行動指針」と位置づけられた。特に1950年代から1960年代の中ソ対立や文化大革命の時期に強調された。文革期中国共産党特有の理論を、外国では広く毛沢東主義、マオイズム(英語: Maoism)と呼んだ。その信奉者は毛沢東主義者およびマオイストと呼ばれた。しかし中国国内では紅衛兵・の一部を除いて、中国共産党は文革期を含めて一貫して毛沢東思想であり、毛沢東主義と呼んだことはない。 (ja)
  • Maoism (på kinesiska dock alltid känt som: Mao Zedong-tänkande, traditionella tecken: 毛澤東思想; förenklade tecken: 毛泽东思想; pinyin: máo zédōng sīxiǎng) är en form av kommunism, som utvecklades av Kinas kommunistiska partis (KKP) ledare Mao Zedong. Denna doktrin var statsbärande ideologi och officiell ortodoxi i Kina under perioden 1949–1978 och är fortfarande inskriven i Folkrepubliken Kinas konstitution. (sv)
  • El maoisme és una variant del marxisme-leninisme desenvolupada a partir del pensament i ensenyaments de Mao Zedong, dirigent del Partit Comunista Xinès, així com de de la Xina a partir de 1949. El Partit Comunista Xinès no utilitza mai el terme maoisme, sinó Pensament Mao Zedong, per referir-se a la doctrina de Mao. Fora de la Xina, molts grups maoistes s'han declarat marxistes-leninistes; d'altres, s'han declarat , o simplement maoistes. (ca)
  • ماوية (بالصينية: 毛主义)(بالإنجليزية: Maoism) تعرف أيضاً بفكر ماو تسي تونغ، وهي مجموعة متنوعة من الماركسية اللينينية التي طورها ماو تسي تونغ لتحقيق ثورة اشتراكية في المجتمع الزراعي ما قبل الصناعي لجمهورية الصين وبعد ذلك جمهورية الصين الشعبية . الفرق الفلسفي بين الماوية والماركسية اللينينية هو أن الفلاحين هم الطليعة الثورية في مجتمعات ما قبل الصناعة وليس البروليتاريا . هذا التحديث والتكيف للماركسية اللينينية مع الظروف الصينية حيث يكون التطبيق الثوري أساسيًا والعقيدة الأيديولوجية ثانوية يمثل الماركسية اللينينية الحضرية التي تكيفت مع الصين ما قبل الصناعية. تطور الادعاء بأن ماو تسي تونغ قد قام بتكييف الماركسية اللينينية مع الظروف الصينية إلى فكرة أنه قام بتحديثها بطريقة أساسية تنطبق على العالم ككل. (ar)
  • Maoismus (Mao Ce-tungovo učení) je varianta marxismu prosazovaná čínským vůdcem Mao Ce-tungem. V Čínské lidové republice je tato ideologie stále oficiální součástí doktríny Komunistické strany Číny, ačkoli od roku 1978, kdy Teng Siao-pching začal provádět ekonomické reformy, byla role Maovy původní ideologie značně změněna a omezena. Mimo ČLR je pojem maoismus používán převážně k označení stoupenců Mao Ce-tunga či jeho pojetí socialismu.zuřivý komunistaV 60. a 70. letech výrazně ovlivnil v západní Evropě, kde někteří maoisté přistoupili k taktice terorismu. Tehdy byl svět zaplaven malou rudou knížečkou "Citáty velkého Maa", a to ve všech jazycích, i v češtině. Zadarmo ji ilegálně rozdávali čínští diplomatičtí pracovníci. Ukázky citátů: "Dělnická třída socialistických zemí změšťáčtěla a zt (cs)
  • Ο Μαοϊσμός αποτελεί πολιτικοκοινωνική κομμουνιστική θεωρία και πρακτική, η οποία διαμορφώθηκε και εφαρμόσθηκε από τον Κινέζο επαναστάτη ηγέτη Μάο Τσετούνγκ. Συχνά, το μαοϊκό κίνημα αποκαλείται και «Μ-Λ χώρος», διότι πολλά μαοϊστικά κόμματα περιέχουν στον τίτλο τους το χαρακτηρισμό Μαρξιστικό - Λενινιστικό. (el)
  • El maoísmo o pensamiento Mao Zedong (en chino simplificado, 毛泽东思想; en chino tradicional, 毛澤東思想; pinyin, Máo Zédōng Sīxiǎng) es la teoría desarrollada por Mao Zedong (1893-1976). En la República Popular China es la doctrina oficial del Partido Comunista de China. Sin embargo, tras las reformas iniciadas por Deng Xiaoping en 1978, tendientes a una economía de mercado, el socialismo con características chinas ha sido la política aplicada en el país, y la definición oficial y el rol del Pensamiento de Mao Zedong en este país ha sido radicalmente modificado, aunque su imagen todavía preside la Plaza de Tiananmen de Pekín. (es)
  • Maoismoa edo Mao Tse-Tung Pentsamendua (txinera sinplifikatuz: 毛泽东思想; txinera tradizionalaz: 毛澤東思想; pinyinez: Máo Zédōng Sīxiǎng) Mao Zedongek garatutako marxismo-leninismoaren aldaera da. Marxismo-leninismo-maoismoa ere deitzen zaio. Hala ere, beste alderdi maoista batzuk kontsideratzen dute, Maok, leninismoa garatu zuten aportazio teoriko eta praktikoak egin zituela. Txinatik kanpo, maoista terminoa 1960ko hamarkadatik aurrera hasi zen erabiltzen, normalean gutxiesgarri gisa (SESBren komunismo eraren aurka zijoazten pertsona eta alderdientzat). (eu)
  • Maoism, or Mao Zedong Thought (Chinese: 毛泽东思想; pinyin: Máo Zédōng sīxiǎng), is a variety of Marxism–Leninism that Mao Zedong developed for realising a socialist revolution in the agricultural, pre-industrial society of the Republic of China and later the People's Republic of China. The philosophical difference between Maoism and traditional Marxism–Leninism is that the peasantry are the revolutionary vanguard in pre-industrial societies rather than the proletariat. This updating and adaptation of Marxism–Leninism to Chinese conditions in which revolutionary praxis is primary and ideological orthodoxy is secondary represents urban Marxism–Leninism adapted to pre-industrial China. The claim that Mao Zedong had adapted Marxism–Leninism to Chinese conditions evolved into the idea that he had u (en)
  • Le maoïsme (en chinois : 毛泽东思想, pinyin : Máo Zédōng sīxiǎng, « pensée Mao-Zedong ») est un courant du communisme développé au XXe siècle par Mao Zedong, chef du Parti communiste chinois, qui arrive au pouvoir en Chine dès 1949, au terme d'une longue guerre civile contre le Guomindang et d'une guerre contre l'empire du Japon. Comme Lénine dit avoir adapté les théories de Karl Marx à la Russie, Mao déclare adapter les théories de Marx et de Lénine à la situation politique et économique de la Chine du XXe siècle. (fr)
  • Maoisme atau Pemikiran Mao Zedong (Hanzi: 毛泽东思想; Pinyin: Máo Zédōng Sīxiǎng), adalah varian dari Marxisme-Leninisme berasal dari ajaran-ajaran pemimpin komunis Tiongkok Mao Zedong (: "Mao Tse-tung"). Perlu dicatat bahwa istilah Pemikiran Mao Zedong lebih disukai oleh Partai Komunis Tiongkok (PKT) dan bahwa istilah Maoisme tidak pernah dipergunakan dalam terbitan-terbitan bahasa Inggrisnya kecuali dalam penggunaan peyoratif. Demikian pula, kelompok-kelompok Maois di luar Tiongkok biasanya menyebut diri mereka Marxis-Leninis dan bukan Maois. Ini mencerminkan pandangan Mao bahwa ia tidak mengubah, melainkan hanya mengembangkan Marxisme-Leninisme. Namun, beberapa kelompok Maois, percaya bahwa teori-teori Mao telah memberikan tambahan berarti kepada dasar-dasar kanon Marxis, dan karena itu meny (in)
  • Il maoismo (chiamato anche marxismo-leninismo-pensiero di Mao o anche solo pensiero di Mao) è la dottrina politica fondata sul pensiero e la strategia di carattere patriottico-comunista del leader e presidente cinese Mao Zedong. In Cina, però, il nome "maoismo" non viene usato: si preferisce la locuzione "pensiero di Mao Tse-tung" (毛澤東思想T, 毛泽东思想S, Máo Zédōng sīxiǎngP, Mao Tse-tung ssu-hsiangW), inteso come un adattamento del pensiero marxista-leninista alla specificità cinese. (it)
  • Het maoïsme, ook bekend als marxisme-leninisme-maoïsme, is een vorm van de marxistische communistische theorie, afgeleid van de leer van de Chinese politieke leider Mao Zedong (1893-1976). Het maoïsme werd ontwikkeld tijdens de jaren vijftig en zestig en werd op grote schaal toegepast als de politieke en militaire leidende ideologie van de Communistische Partij van China. Het richtte zich tot het stedelijke proletariaat, de boeren en de nationale burgerij, in tegenstelling tot het beleid van de Sovjet-Unie en de communistische partijen in West-Europa, dat zich meer concentreerde op arbeiders in de industrie. Het maoïsme was de overheersende ideologie van de Chinese communistische partij totdat de partijleiding werd overgenomen door Deng Xiaoping na de dood van Mao. Deng Xiaoping paste de " (nl)
  • Maoizm (chiń. upr. 毛泽东思想; chiń. trad. 毛澤東思想; pinyin Máo Zédōng Sīxiǎng; dosł. „Myśl Mao Zedonga”) jest wariantem ideologii komunistycznej, rozwinięciem marksizmu-leninizmu opartym na ideach przywódcy Komunistycznej Partii Chin Mao Zedonga. Maoizm jako odrębna ideologia ujawnił się w 1958 r. proklamowaniem kursu „trzech czerwonych sztandarów” (alternatywna wobec radzieckiej drogi budowy komunizmu). Po rozbiciu radykalnej „bandy czworga” przez pragmatyków (1976–1977) został praktycznie wyparty przez dengizm, który w latach 90. XX w. uzupełniła Zasada Trzech Reprezentacji Jiang Zemina. Maoizm przyjęły m.in. komunistyczne partie w Chinach, Albanii, Malezji, Indonezji, Tajlandii, Birmie, Indiach (Komunistyczna Partia Indii – Marksistowsko-Leninowska), Nepalu (Komunistyczna Partia Nepalu (Maoist (pl)
  • O maoísmo ou maoismo, também chamado de Pensamento de Mao Tse Tung (em chinês: 毛澤東思想, pinyin: Máo Zédōng Sīxiǎng), é uma corrente do comunismo baseada nos ensinamentos de Mao Tsé-Tung (1893-1976). Na República Popular da China, o Pensamento de Mao Tse Tung é a doutrina oficial do Partido Comunista da China. (pt)
  • Маои́зм (кит. упр. 毛泽东思想, пиньинь Máo Zédōng Sīxiǎng) — политическая теория и практика, основой которых является система идеологических установок Мао Цзэдуна. Был принят в качестве официальной идеологии КПК и КНР до его смерти в 1976 году; наряду с «теорией Дэн Сяопина» и «идеей о трёх представительствах» Цзян Цзэминя по настоящее время составляет основу идеологии Компартии Китая. (ru)
  • Маоїзм, офіційна назва «ідеї Мао Цзедуна» (спрощ.: 毛泽东思想; кит. трад.: 毛澤東思想; піньїнь: Máo Zédōng Sīxiǎng) — догматичне утопічне політичне вчення, а точніше набір політичних гасел, тоталітарного китайського комуністичного диктатора Мао Цзедуна, яке було керівною державною політичною доктриною Комуністичної партії Китаю в перехідну історичну добу від традиційного патріархального феодального суспільства (падіння імператорської влади в Китаї після Другої світової війни) до початку модернізації і індустріалізації, та періоду зовнішньої конфронтації «табору соціалізму» з світом демократичних країн («холодна війна»). (uk)
  • 毛泽东思想是以毛泽东为主要代表的中国共产党人,根据马克思列宁主义的基本原理,把中国長期革命实践中一系列独创经验作理论概括而形成的適合中国情況的科学的指导思想。毛泽东等人提出并在20世纪中国社会主义革命和建设中大范围实践的一种政治、军事、经济理论体系。是马克思列宁主义普遍原理和中国革命与建设具体实践相结合的产物。在中國以外广泛称为毛主义(英語:Maoism),但中国共产党官方从未使用过这个词,一直使用“毛泽东思想”这一术语。毛泽东思想是中国共产党的指导思想之一。中国共产党认为毛泽东思想是其取得新民主主义革命、抗日战争、国共内战胜利并建立中华人民共和国、进行社会主义建设的思想指导。毛泽东思想是马克思列宁主义在中国的运用发展,是被实践证明关于中国革命和建设的正确的理论原则和经验总结,是中国共产党集体智慧结晶。 改革开放后,中国共产党中央委员会通过的《关于建国以来党的若干历史问题的决议》定义毛泽东思想为中国共产党第一代中央领导集体智慧的结晶,而不只是毛泽东个人的思想。认为毛泽东思想在六个方面以独创性的理论丰富和发展了马克思列宁主义,而毛泽东思想的活的灵魂,即贯串于六个组成部分的立场、观点和方法,有三个基本方面:实事求是,群众路线,独立自主。认为新民主主义理论和人民民主专政等理论经过了历史的实践检验,已证明其行之有效。 (zh)
rdfs:label
  • Maoism (en)
  • ماوية (ar)
  • Maoisme (ca)
  • Maoismus (cs)
  • Maoismus (de)
  • Μαοϊσμός (el)
  • Maoismo (eo)
  • Maoísmo (es)
  • Maoismo (eu)
  • Maoïsme (fr)
  • Maoisme (in)
  • 毛沢東思想 (ja)
  • Maoismo (it)
  • 마오쩌둥 사상 (ko)
  • Maoïsme (nl)
  • Maoizm (pl)
  • Maoismo (pt)
  • Маоизм (ru)
  • Maoism (sv)
  • Маоїзм (uk)
  • 毛泽东思想 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:ideology of
is dbo:knownFor of
is dbo:mainInterest of
is dbo:nonFictionSubject of
is dbo:occupation of
is dbo:type of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:governmentType of
is dbp:ideology of
is dbp:motive of
is dbp:movement of
is dbp:occupation of
is dbp:political of
is dbp:subject of
is dbp:type of
is rdfs:seeAlso of
is owl:differentFrom of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License