Impermanence, also known as the philosophical problem of change, is a philosophical concept that is addressed in a variety of religions and philosophies. In Eastern philosophy it is best known for its role in the Buddhist three marks of existence. It also is an element of Hinduism. In Western philosophy it is most famously known through its first appearance in Greek philosophy in the writings of Heraclitus and his doctrine of panta rhei (everything flows). In Western philosophy the concept is also called becoming.

Property Value
dbo:abstract
  • Aničča (pálí), anitja (sanskrt), mi rtag pa (tibetsky), 無常 (čínsky: wú-čcháng; japonsky: mudžó), znamená pomíjivost, nestálost. Podle buddhismu se jedná o jednu ze tří základních charakteristik veškeré existence (kromě nirvány, která jako jediná není ničím podmíněná, a proto je trvalá). Ostatní dvě jsou strastiplnost (dukkha) a bezpodstatnost (anattá), které z pomíjivosti vyplývají. Vše neustále vzniká a zaniká, proto jakékoliv ulpívání a touha na tom, co je pomíjívé, jsou zároveň i strastiplné, a jsou proto bezpodstatné. Aničča je přirozený zákon celého univerza. Všechno – mysl i hmota – je podrobeno neustálé změně. Z pohledu zákona karmy (zákona příčiny a následku) je vše podmíněno předchozími příčinami a následně vše je příčinou dalších následků. Proto, vše existující je věčně měnícím se proudem. Vše, co vzniklo, je také podrobeno zániku. Avšak aničča sama o sobě není příčinou utrpení, ale ulpívání a touha po tom, co je nestálé a musí jednoho dne zaniknout. Slova Buddhy Gautamy znějí: „Všechny složené věci podléhají změně, usilujte s vytrvalostí (o konečné vysvobození).“ To, co obvykle považujeme za věci, jsou ve skutečnosti procesy. Hmotné věci, ačkoli vypadají trvale a solidně, jsou vlastně soubory pomalu probíhajících chemických reakcí a fyzikálních procesů. Stejně tak buňky, kterými je tvořeno lidské tělo, neustále zanikají a jsou nahrazovány novými. Podobně i mysl je jen proměnlivý proud vědomí. Pomíjivost se vztahuje i na samotný buddhismus. Jednou bude Buddhova nauka zapomenuta a svět bude muset čekat dlouhé věky, než se objeví nový sammásambuddha, který znovu odhalí cestu k nirváně. To dává buddhistům vědomí naléhavosti, protože není jisté, jestli se znovu narodíme v lidské podobě ještě před zánikem buddhismu. Na druhou stranu, pomíjivé je i každé utrpení a také každý karmický následek. Na rozdíl od jiných náboženství, v buddhismu neexistuje věčné zatracení. Pomíjivá je i samotná samsára, což dává naději, že jednou všechny bytosti dosáhnou nirvány. (pozn.: pojmy jsou uváděny v pálí, není-li uvedeno jinak) (cs)
  • Anicca (Pali: अिनच्च; Sanskrit: अिनत्य, anitya; jap. 無常, mujō, khmer: អនិច្ចំ, aniccamThai: อนิจจตา) ist eines der Drei Daseinsmerkmale (Anicca, Dukkha, Anatta) des Buddhismus und steht für das Konzept der Unbeständigkeit alles Seienden, eine der wesentlichen Lehren des Buddhismus. Gemäß dieser Lehre befindet sich ausnahmslos alles im Fluss der Vergänglichkeit, sogar Planeten, Sterne und Götter sind ihm unterworfen. Dieses wird im menschlichen Leben im Altern und im Zyklus von Geburt und Wiedergeburt (Samsara) und in jeder möglichen Erfahrung des Verlustes erfahren. Weil alle Dinge unbeständig sind, ist jedes Upadana („Anhaften“) an ihnen vergeblich und führt zu Leid. Die einzige Möglichkeit, Anicca zu beenden, ist Nirvana zu erlangen. Nirvana gilt als die einzige Form der Existenz, die keine Vergänglichkeit, Verfall oder Tod kennt. Im Nirvana-Sutra wird gesagt, dass alle zusammengesetzten, konstruierten Dinge und Zustände „vorübergehend“ sind – die einzigen Ausnahmen davon sind das Nirvana und der Buddha (die Personifizierung von Nirvana). (de)
  • Impermanence, also known as the philosophical problem of change, is a philosophical concept that is addressed in a variety of religions and philosophies. In Eastern philosophy it is best known for its role in the Buddhist three marks of existence. It also is an element of Hinduism. In Western philosophy it is most famously known through its first appearance in Greek philosophy in the writings of Heraclitus and his doctrine of panta rhei (everything flows). In Western philosophy the concept is also called becoming. (en)
  • En el Budismo, el concepto de Anitya que puede ser traducido como transitoriedad, no-permanencia o cambio, es una doctrina esencial y una de las Tri-Laksana o "tres características de la existencia". El término expresa la idea budista de que toda existencia condicionada, sin excepción, está sujeta al cambio. De acuerdo con esta doctrina, todos los seres manifiestan este flujo en el Samsara o "ciclo de nacimiento, vida, muerte y reencarnación", pero también en el envejecimiento, así como en cualquier experiencia de pérdida. Puesto que todas las cosas son transitorias, aferrarse a ellas es un empeño vano que conduce al sufrimiento conocido como Duḥkha. La única realidad no sujeta a la transitoriedad es el estado de Nirvana, que no conoce el cambio, la decadencia ni la muerte. Además el concepto está muy ligado a la noción de insustancialidad (Anātman) ya que imposibilita que las cosas posean un ser propio perdurable de un instante a otro. (es)
  • Ketidakkekalan (Pāli: अनिच्चा anicca; Sanskerta: अनित्य anitya; Cina: 無常 Pinyin: wúcháng; Jepang: 無常 Romaji mujō; Thai: อนิจจัง anitchang) adalah salah-satu ajaran terpenting atau Tiga Corak Umum dalam Agama Buddha. Istilah ini menggambarkan pendapat Agama Buddha bahwa segala keberadaan yang berkondisi, tanpa pengecualian, berada dalam perubahan terus menerus. (in)
  • Anitya (pendjabi : अनिच्चा ; translittération latine, anicca ; chinois simplifié : 无常 ; chinois traditionnel : 無常 ; pinyin : wúcháng ; coréen : 무상 (無常, musang) ; 無常 (mojō) ; tibétain : མི་རྟག་པ་, Wylie : mi rtag pa, THL : mitakpa), « non-éternité » ou plus généralement l’impermanence, est selon le bouddhisme l'une des trois caractéristiques ou trilakshana de toute chose. Selon Gautama Bouddha, l'attachement aux choses impermanentes s'avère être la cause de la souffrance, dukkha, car ce qui est impermanent ne peut être satisfaisant. L'impermanence est aussi promesse de changement : le progrès sur la voie spirituelle n'est possible que parce que comme toute chose, notre état présent non-éveillé est impermanent. (fr)
  • Anitya, "impermanenza", è un termine sanscrito (lingua pāli anicca; cinese 無常S, wúchángP; giapponese 無常 mujō?; tibetano mi rtag pa) che indica uno dei tre aspetti fondamentali dell'esistenza nella dottrina canonica del buddhismo, che sono: 1. * l'impermanenza o cambiamento o divenire (anitya); 2. * la sofferenza o l'insoddisfacibilità connaturata alle cose mondane (duḥkha); 3. * il non sé o l'insostanzialità della personalità o l'inesistenza di un nucleo permanente e separato (anātman). Insieme queste tre caratteristiche fondamentali dell'esistenza, della vita di ogni "essere senziente", formano la base causale della dottrina delle Quattro Nobili Verità e quindi della ricerca spirituale buddhista, consistente nella vita ascetica per i membri della comunità monastica, e nella coltivazione del Nobile Ottuplice Sentiero e dei precetti buddhisti per tutti i praticanti buddhisti: monaci, monache, laici e laiche, che costituiscono la tradizionale quadripartizione della società buddhista. Nelle parole di Bhikkhu Ñanamoli: Qualsiasi cosa È, sarà ERA. (it)
  • 無常(むじょう、巴: anicca, アニッチャ、梵: anitya, アニトヤ)とは、仏教における中核教義の一つであり、三相のひとつ。生滅変化してうつりかわり、しばらくも同じ状態に留まらないこと。非常ともいう。 あらゆるもの(有為法)が無常であることを諸行無常といい、三法印の1つに数える。 (ja)
  • 무상(無常) 또는 비상(非常)은 끊임없이 변화하고 생멸(生滅)하며 시간적 지속성이 없음을 말한다. 즉 영원하지 않은 것을 말한다. 불교에서는 일반적으로 제행무상(諸行無常)이라는 명제로써 무상을 설명한다. 제행무상은 불교의 근본교의를 나타내는 3법인(三法印)의 하나로, 모든 것은 생멸변화(生滅變化)하여 변천해 가며 잠시도 같은 상태에 머무르지 않고 마치 꿈이나 환영이나 처럼 실체가 없는 것을 말한다. 즉, 이 현실세계의 모든 것은 매순간마다 생멸 · 변화하고 있으며, 거기에는 항상불변(恒常不變)한 것은 단 하나도 존재할 수 없다는 것이 현실의 실상(實相)이라는 것을 뜻한다. 그러나 일체는 무상한데 사람은 상(常)을 바란다. 거기에 모순이 있고 고(苦)가 있다. 불교 경전에 "무상한 까닭에 고인 것이다"라고 설명되어 있는 것과 같이 무상은 고의 전제이다. 또 현실을 그와 같이 인식하는 것을 무상관(無常觀)이라고 하며 무상의 덧없음은 몽환포영로전(夢幻泡影露電: 꿈 · 환상 · · 그림자 · 이슬 · 번개)에 비유되어 불교적 인생관의 특색으로 알려졌다. 그러나 무상관은 단순히 비관적인 덧없음을 말하는 것은 아니다. 어떤 상에 대하여 비관하거나 기뻐하는 것 자체가 상이며, 그것 자체가 존재하지 않는 것임을 뜻하는 것이다. 무상하기 때문에 인간은 지위나 명예에 집착하는 탐욕을 버리고 오늘 하루의 소중한 생명을 방일(放逸)함이 없이 정진노력(精進努力)하려는 정신적인 결의가 생겨나게 되며, 이러한 것이 무상관의 참된 뜻이다. (ko)
  • Anicca (czyt. aniczcza; sans. अनित्य anitya; pāli अनिच्च anicca; tyb. mi rtag pa; chiński 無常 wúcháng; kor. 무상 musang;jap. 無常 mujō; wiet. vô thường) – podstawowe pojęcie buddyzmu oznaczające nietrwałość. Jedno z buddyjskich "Trzech Cech Istnienia" (pāli ti-lakkhana) uwarunkowanego. (pl)
  • Anicca (traduzido do páli, "impermanência". Lê-se /anit-txá/.) é um dos conceitos essenciais para a descrição do universo segundo o budismo (junto com dukkha e anatta, compõe as três marcas da existência). Diz respeito à constante mutação de todas as coisas que compõe o universo. Compreender a impermanência é de extrema importância dentro do contexto budista. Assim como as quatro nobres verdades são reconhecidas por todas as escolas budistas, a impermanência é um ensinamento presente em todas as linhagens. (pt)
  • Анитья (санскр. अनित्य, anitya IAST; пали: аничча, «бренность, непостоянство»; кит. 無常, у-чан; яп. 無常, мудзё:) — одна из основополагающих доктрин буддизма, наряду с дукхой и анатманом составляющая . В соответствии с ней, всё в мире находится в постоянном движении и ничто не является неизменным, включая богов, звёзды, планеты и т.д. Анитья проявляется в человеческой жизни в виде процесса роста и старения, в виде череды перерождений, в виде страданий и т.п. Ввиду того, что все феномены мира непостоянны, привязанность к ним тщетна и ведёт к страданиям. Единственным завершением анитьи является нирвана — единственная реальность, не претерпевающая изменений, угасания или смерти. Для понимания сути анитьи на своём опыте используется медитация випассана. В махаяны все феномены мира в целом обозначаются как непостоянные, подверженные изменениям; однако считать изменчивыми нирвану и Будду как её воплощение означает впадать в серьёзное заблуждение и неверное восприятие Истины. Понятие анитьи сущностно ассоциируется с анатманом, постулирующим отсутствие у вещей постоянной природы, сущности или самости. (ru)
  • 無常(巴利語:अनिच्चा,anicca,梵語:अनित्य,anitya,藏语:མི་​རྟག་​པ་,藏语拼音:mi rtag pa),佛教術語,是常的反義字,字面意義為變異,指為一切世間萬物終將變異,無常存者。是一切有為法的共相,為三相之一,即空性。 (zh)
  • Анітья (палі अनिच्चा anicca; санскр. अनित्य anitya) або в перекладі непостійнійсть — одна із найсуттєвіших доктрин буддизму, складова , ідея мінливості, нетривалості, несталості всього у світі. Усі тимчасові сутності, як матеріальні, так і духовні за постійної зміни умов їхнього існування, приречені на розпад і загибель. Концепція непостійності зустрічається також у різних школах індуїзму та джайнізму. Дві інші ознаки існування в буддизмі суть страждання (дукха) та відсутність вічної нетлінної субстанції, зокрема індивідуальної душі (анатман).. Буддизм стверджує, що все в світі, фізичне і духовне, виникає і зникає. Людина, зокрема, народжується, старіє і помирає, потім знову народжується з новим обертом колеса життя (сансари), ніщо не вічне, все щезає. Це стосується усіх істот, включно з істотами, що народилися знову в царствах (богів) чи нарак (злих демонів). Постійність існує тільки в нірвані, тобто в світі поза зміною, занепадом і смертю. Непостійність нерозривно зв'язана з доктриною анатмана, за якою ніщо не має вічної нетлінної сутності або ж незмінної душі. Оскільки усі фізичні чи психічні явища позбавлені постійності, прагнути їх чи бути прив'язаними до них означає страждання. Розуміння анітьї та анатмана є кроком на шляху до пробудження. Термін анітья в сенсі непостійності явищ, речей та життя зустрічається також в індуїстських священних текстах, зокрема в «Катха-упанішаді» та «Бгагавадгіті». Однак індуїзм відрізняється від буддизму щодо анатмана, тобто існування нетлінної душі. Інша різниця в тому, що в буддизмі анітья асоціюється зі стражданнями (дукха), а індуїзм вважає, що не всі зміни й прив'язаності ведуть до страждань — деякі, наприклад, пізнання себе, ведуть до щастя, а тому необхідні для досягення звільнення (мокші). Ідея непостійності, мінливості світу висловлювалася також і в грецькій натурфілософії, зокрема Гераклітом. У сучасній фізиці теж нема постійних субатомних частинок. Час життя таких частинок як електрон та протон відносно гіпотетичного спонтанного розпаду на інші частинки дуже великий, відома тільки нижня межа, що набагато перевищує час існування Всесвіту, однак електрони й протони можуть виникати й зникати в реакціях, наприклад при утворенні електрон-позитронних пар та анігіляції. Сучасна фізика, однак, не переймається ідеєю існування нетлінної душі. (uk)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 297755 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 26011 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 985828742 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:align
  • right (en)
dbp:bgcolor
  • #ffd068 (en)
dbp:bo
  • མི་རྟག་པ་ (en)
dbp:boLatn
  • mi rtag pa (en)
dbp:en
  • Impermanence (en)
dbp:ja
  • 無常 (en)
dbp:jaLatn
  • mujō (en)
dbp:km
  • អនិច្ចំ Aniccam (en)
dbp:ko
  • 무상 (en)
dbp:koLatn
  • musang (en)
dbp:my
  • အနိစ္စ, Anicca (en)
dbp:pi
  • अनिच्चा,Anicca (en)
dbp:quote
  • As long as there is attachment to things that are unstable, unreliable, changing and impermanent, there will be suffering – when they change, when they cease to be what we want them to be. If craving is the cause of suffering, then the cessation of suffering will surely follow from 'the complete fading away and ceasing of that very craving': its abandoning, relinquishing, releasing, letting go. (en)
dbp:sa
  • अनित्य, anitya (en)
dbp:th
  • อนิจจัง anitchang (en)
dbp:title
  • Impermanence (en)
dbp:vi
  • vô thường (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:zh
  • 無常 (en)
dbp:zhLatn
  • wúcháng (en)
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • Impermanence, also known as the philosophical problem of change, is a philosophical concept that is addressed in a variety of religions and philosophies. In Eastern philosophy it is best known for its role in the Buddhist three marks of existence. It also is an element of Hinduism. In Western philosophy it is most famously known through its first appearance in Greek philosophy in the writings of Heraclitus and his doctrine of panta rhei (everything flows). In Western philosophy the concept is also called becoming. (en)
  • Ketidakkekalan (Pāli: अनिच्चा anicca; Sanskerta: अनित्य anitya; Cina: 無常 Pinyin: wúcháng; Jepang: 無常 Romaji mujō; Thai: อนิจจัง anitchang) adalah salah-satu ajaran terpenting atau Tiga Corak Umum dalam Agama Buddha. Istilah ini menggambarkan pendapat Agama Buddha bahwa segala keberadaan yang berkondisi, tanpa pengecualian, berada dalam perubahan terus menerus. (in)
  • 無常(むじょう、巴: anicca, アニッチャ、梵: anitya, アニトヤ)とは、仏教における中核教義の一つであり、三相のひとつ。生滅変化してうつりかわり、しばらくも同じ状態に留まらないこと。非常ともいう。 あらゆるもの(有為法)が無常であることを諸行無常といい、三法印の1つに数える。 (ja)
  • Anicca (czyt. aniczcza; sans. अनित्य anitya; pāli अनिच्च anicca; tyb. mi rtag pa; chiński 無常 wúcháng; kor. 무상 musang;jap. 無常 mujō; wiet. vô thường) – podstawowe pojęcie buddyzmu oznaczające nietrwałość. Jedno z buddyjskich "Trzech Cech Istnienia" (pāli ti-lakkhana) uwarunkowanego. (pl)
  • Anicca (traduzido do páli, "impermanência". Lê-se /anit-txá/.) é um dos conceitos essenciais para a descrição do universo segundo o budismo (junto com dukkha e anatta, compõe as três marcas da existência). Diz respeito à constante mutação de todas as coisas que compõe o universo. Compreender a impermanência é de extrema importância dentro do contexto budista. Assim como as quatro nobres verdades são reconhecidas por todas as escolas budistas, a impermanência é um ensinamento presente em todas as linhagens. (pt)
  • 無常(巴利語:अनिच्चा,anicca,梵語:अनित्य,anitya,藏语:མི་​རྟག་​པ་,藏语拼音:mi rtag pa),佛教術語,是常的反義字,字面意義為變異,指為一切世間萬物終將變異,無常存者。是一切有為法的共相,為三相之一,即空性。 (zh)
  • Aničča (pálí), anitja (sanskrt), mi rtag pa (tibetsky), 無常 (čínsky: wú-čcháng; japonsky: mudžó), znamená pomíjivost, nestálost. Podle buddhismu se jedná o jednu ze tří základních charakteristik veškeré existence (kromě nirvány, která jako jediná není ničím podmíněná, a proto je trvalá). Ostatní dvě jsou strastiplnost (dukkha) a bezpodstatnost (anattá), které z pomíjivosti vyplývají. Vše neustále vzniká a zaniká, proto jakékoliv ulpívání a touha na tom, co je pomíjívé, jsou zároveň i strastiplné, a jsou proto bezpodstatné. (pozn.: pojmy jsou uváděny v pálí, není-li uvedeno jinak) (cs)
  • Anicca (Pali: अिनच्च; Sanskrit: अिनत्य, anitya; jap. 無常, mujō, khmer: អនិច្ចំ, aniccamThai: อนิจจตา) ist eines der Drei Daseinsmerkmale (Anicca, Dukkha, Anatta) des Buddhismus und steht für das Konzept der Unbeständigkeit alles Seienden, eine der wesentlichen Lehren des Buddhismus. Gemäß dieser Lehre befindet sich ausnahmslos alles im Fluss der Vergänglichkeit, sogar Planeten, Sterne und Götter sind ihm unterworfen. Dieses wird im menschlichen Leben im Altern und im Zyklus von Geburt und Wiedergeburt (Samsara) und in jeder möglichen Erfahrung des Verlustes erfahren. (de)
  • Anitya (pendjabi : अनिच्चा ; translittération latine, anicca ; chinois simplifié : 无常 ; chinois traditionnel : 無常 ; pinyin : wúcháng ; coréen : 무상 (無常, musang) ; 無常 (mojō) ; tibétain : མི་རྟག་པ་, Wylie : mi rtag pa, THL : mitakpa), « non-éternité » ou plus généralement l’impermanence, est selon le bouddhisme l'une des trois caractéristiques ou trilakshana de toute chose. Selon Gautama Bouddha, l'attachement aux choses impermanentes s'avère être la cause de la souffrance, dukkha, car ce qui est impermanent ne peut être satisfaisant. (fr)
  • En el Budismo, el concepto de Anitya que puede ser traducido como transitoriedad, no-permanencia o cambio, es una doctrina esencial y una de las Tri-Laksana o "tres características de la existencia". El término expresa la idea budista de que toda existencia condicionada, sin excepción, está sujeta al cambio. De acuerdo con esta doctrina, todos los seres manifiestan este flujo en el Samsara o "ciclo de nacimiento, vida, muerte y reencarnación", pero también en el envejecimiento, así como en cualquier experiencia de pérdida. (es)
  • Anitya, "impermanenza", è un termine sanscrito (lingua pāli anicca; cinese 無常S, wúchángP; giapponese 無常 mujō?; tibetano mi rtag pa) che indica uno dei tre aspetti fondamentali dell'esistenza nella dottrina canonica del buddhismo, che sono: 1. * l'impermanenza o cambiamento o divenire (anitya); 2. * la sofferenza o l'insoddisfacibilità connaturata alle cose mondane (duḥkha); 3. * il non sé o l'insostanzialità della personalità o l'inesistenza di un nucleo permanente e separato (anātman). Nelle parole di Bhikkhu Ñanamoli: Qualsiasi cosa È, sarà ERA. (it)
  • 무상(無常) 또는 비상(非常)은 끊임없이 변화하고 생멸(生滅)하며 시간적 지속성이 없음을 말한다. 즉 영원하지 않은 것을 말한다. 불교에서는 일반적으로 제행무상(諸行無常)이라는 명제로써 무상을 설명한다. 제행무상은 불교의 근본교의를 나타내는 3법인(三法印)의 하나로, 모든 것은 생멸변화(生滅變化)하여 변천해 가며 잠시도 같은 상태에 머무르지 않고 마치 꿈이나 환영이나 처럼 실체가 없는 것을 말한다. 즉, 이 현실세계의 모든 것은 매순간마다 생멸 · 변화하고 있으며, 거기에는 항상불변(恒常不變)한 것은 단 하나도 존재할 수 없다는 것이 현실의 실상(實相)이라는 것을 뜻한다. 그러나 일체는 무상한데 사람은 상(常)을 바란다. 거기에 모순이 있고 고(苦)가 있다. 불교 경전에 "무상한 까닭에 고인 것이다"라고 설명되어 있는 것과 같이 무상은 고의 전제이다. (ko)
  • Анитья (санскр. अनित्य, anitya IAST; пали: аничча, «бренность, непостоянство»; кит. 無常, у-чан; яп. 無常, мудзё:) — одна из основополагающих доктрин буддизма, наряду с дукхой и анатманом составляющая . В соответствии с ней, всё в мире находится в постоянном движении и ничто не является неизменным, включая богов, звёзды, планеты и т.д. Анитья проявляется в человеческой жизни в виде процесса роста и старения, в виде череды перерождений, в виде страданий и т.п. Ввиду того, что все феномены мира непостоянны, привязанность к ним тщетна и ведёт к страданиям. Единственным завершением анитьи является нирвана — единственная реальность, не претерпевающая изменений, угасания или смерти. (ru)
  • Анітья (палі अनिच्चा anicca; санскр. अनित्य anitya) або в перекладі непостійнійсть — одна із найсуттєвіших доктрин буддизму, складова , ідея мінливості, нетривалості, несталості всього у світі. Усі тимчасові сутності, як матеріальні, так і духовні за постійної зміни умов їхнього існування, приречені на розпад і загибель. Концепція непостійності зустрічається також у різних школах індуїзму та джайнізму. Дві інші ознаки існування в буддизмі суть страждання (дукха) та відсутність вічної нетлінної субстанції, зокрема індивідуальної душі (анатман).. (uk)
rdfs:label
  • Aničča (cs)
  • Anicca (de)
  • Impermanence (en)
  • Transitoriedad (es)
  • Anitya (fr)
  • Anicca (in)
  • Anitya (it)
  • 無常 (ja)
  • 무상 (ko)
  • Anicca (pl)
  • Anicca (pt)
  • Анитья (ru)
  • Анітья (uk)
  • 无常 (佛教) (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of