| dbo:abstract
|
- Flavi Valeri Constanci (llatí: Flavius Valerius Constantius; nascut el 31 de març d'un any proper al 250 i mort el 25 de juliol del 306), conegut habitualment com a Constanti I Clor en la , fou emperador de l'Imperi Romà a finals del segle iii i principis del segle iv, primer com a cèsar (emperador de rang inferior) entre el 293 i el 305 i seguidament com a august (emperador de rang superior) entre el 305 i la seva mort el 306. El renom Clor (del grec Χλωρός, Khlorós 'el pàl·lid') li fou donat pels escriptors romans d'Orient molt més tard. Va dedicar la major part de la seva carrera militar a donar suport a Maximià en la defensa de Britània i la frontera del Rin. Poc abans de morir va demanar a les seves tropes que nomenessin successor el seu fill Constantí, incomplint el que havia acordat amb els emperadors de la tetrarquia, amb els qui havia acordat que la part occidental de l'Imperi Romà seria confiada a Sever. (ca)
- قسطنطيوس الأول (باللاتينية: Marcus Flavius Valerius Constantius Herculius Augustus) (ولد 31 مارس نحو عام 250- توفي 25 يوليو عام 306)، المعروف باسم قسطنطيوس كلوروس (باليونانية: Κωνστάντιος Χλωρός)، وهو إمبراطور رومانيّ. حكم بصفته قيصرًا منذ عام 293 وحتى عام 305 وأغسطسًا منذ عام 305 وحتى عام 306. كان الزميل الأصغر للأغسطس مكسيميانوس تحت الحكم الرباعي وخلفه بصفته إمبراطور مشارك كبير للجزء الغربي من الإمبراطورية. حكم قسطنطيوس الغرب بينما كان غاليريوس أغسطسًا في الشرق. كان والد قسطنطين العظيم ومؤسس السلالة القسطنطينية. بصفته قيصر، أي إمبراطور صغير عينه الإمبراطور ديوكلتيانوس، هزم المغتصب أليكتوس في مقاطعة بريطانيا وشن حملة على نطاق واسع على طول الحصون الجرمانية، وهزم الألامانيون والفرنجة. عندما أصبح أغسطسًا في مايو عام 305، أطلق قسطنطيوس حملة عقابية ناجحة ضد البيكتيين وراء سور أنطونيوس. لكن قسطنطيوس توفي فجأة في إبريكوم (يورك) في يوليو من العام التالي. أشعل موت قسطنطيوس وتزكية ابنه بصفته أغسطسًا من قبل جيشه عام 306 حروبًا أهلية انتهت بانهيار نظام الحكم الرباعي الذي افتتحه ديوكلتيانوس عام 293 واستئناف حكم السلالة الحاكمة على الإمبراطورية بأكملها من قبل قسطنطين وأبنائه بعد هزيمة شريكه الإمبراطور ليسينيوس عام 325. (ar)
- Flavius Valerius Constantius (31. března kolem 250 – 25. července 306), známý jako Constantius I., byzantskými historiky přezdívaný Chlorus („bledý“), byl císařem na západě římské říše v době existence . V letech 293 až 305 vládl nejprve jako nižší císař v hodnosti caesara a od roku 305 až do své smrti v následujícím roce panoval jako augustus. Během své vlády výrazně přispěl k porážce britských uzurpátorů Carausia a Allecta. Byl otcem Konstantina Velikého a zakladatelem . (cs)
- Ο Φλάβιος Βαλέριος Κωνστάντιος ή Κωνστάντιος Α΄ (Gaius Flavius Valerius Constantius, 31 Μαρτίου 250 - 25 Ιουλίου 306) ήταν Ρωμαίος αυτοκράτορας από το 293 έως το 306, κυρίως γνωστός ως Κωνστάντιος Χλωρός χάρη στους βυζαντινούς ιστορικούς που του έδωσαν το προσωνύμιο «Χλωρός» (Chlorus) δηλαδή «Ο Χλωμός», λόγω του χλωμού του προσώπου. Ήταν ο πατέρας του Μεγάλου Κωνσταντίνου και ιδρυτής της Δυναστείας του Κωνσταντίνου. Ως καίσαρας εκστράτευσε εκτενώς κατά μήκος των συνόρων του Ρήνου, νικώντας τους Αλαμαννούς και τους Φράγκους. Όταν έγινε Αύγουστος το 305, ο Κωνστάντιος ξεκίνησε επιτυχημένη τιμωρητική εκστρατεία εναντίον των Πίκτων. (el)
- Flavius Valerius Constantius (nicht zeitgenössischer Beiname Chlorus „der Grüne, Blasse“; kurz Constantius I.; * um 250; † 306 in Eboracum, heute York) war ein Kaiser der römischen Tetrarchie. Zunächst von 293 bis 305 untergeordneter Caesar, war er in den Jahren 305/306 Augustus im westlichen Reichsteil. Als Kaiser sorgte er vor allem für die Beendigung des Aufstands in Britannien und die Wiedereingliederung des britannischen Sonderreiches unter Carausius und Allectus. Mit seinem Sohn Konstantin begründete er die konstantinische Dynastie. (de)
- Konstancio Ĥloro, latine Flavius Valerius Constantius, dicitur Chlorus, estis romia imperiestro (la nomepiteton Ĥloro, t.e. la Pala, greke χλωρός, li ricevis de la postaj bizanciaj historiistoj). Li naskiĝis ĉirkaŭ 31-a de marto 250 kaj mortis 25-an de julio 306. Estis ano de unua tetrarkio de 293 ĝis 305. En 305 li iĝis imperiestro, la ĉefa tetrarko. Konstanteno la Granda estis lia plej aĝa filo, de lia unua edzino, Helena de Konstantinopolo, posta sanktulino. (eo)
- Flavius Valerius Constantius "Chlorus" (c. 250 – 25 July 306), also called Constantius I, was Roman emperor from 305 to 306. He was one of the four original members of the Tetrarchy established by Diocletian, first serving as caesar from 293 to 305 and then ruling as augustus until his death. Constantius was also father of Constantine the Great, the first Christian emperor of Rome. The nickname Chlorus (Greek: Χλωρός, lit. "the Green") was first popularized by Byzantine-era historians and not used during the emperor's lifetime. After his re-conquering of Roman Britain, he was given the title 'Redditor Lucis Aeternae', meaning 'The Restorer of Eternal Light'. Of humble origin, Constantius had a distinguished military career and rose to the top ranks of the army. Around 289 he set aside Helena, Constantine's mother, to marry a daughter of Emperor Maximian, and in 293 was added to the imperial college by Maximian's colleague, Diocletian. Assigned to rule Gaul, Constantius defeated the usurper Carausius there and his successor Allectus in Britain, and campaigned extensively along the Rhine frontier, defeating the Alamanni and Franks. When the Diocletianic Persecution was announced in 303, Constantius ordered the demolition of churches but did not actively hunt down Christians in his domain. Upon becoming senior emperor in May 305, Constantius launched a successful punitive campaign against the Picts beyond the Antonine Wall. He died suddenly at Eboracum (York) in July the following year. After Constantius's death, the army, perhaps at his own instigation, immediately acclaimed his son Constantine as emperor. This act contributed to the collapse of the Diocletianic tetrarchy, sparking a series of civil wars which only ended when Constantine finally united the whole Roman Empire under his rule in 324. According to the Oxford Classical Dictionary, "Constantinian propaganda bedevils assessment of Constantius, yet he appears to have been an able general and a generous ruler". His descendants, the Constantinian dynasty, ruled the Empire until the death of his grandson Julian the Apostate in 363. (en)
- Flavio Valerio Constancio (en latín: Flavius Valerius Constantius; Dardania, Serbia, 31 de marzo de c. 250-Eboracum, Britania, 25 de julio de 306), conocido comúnmente como Constancio I o como Constancio Cloro, fue emperador del Imperio romano desde 293 hasta 305 como césar y desde 305 hasta 306 como augusto. Los historiadores bizantinos le añadieron el epíteto Cloro, con el que se le conoce comúnmente. Fue el padre del emperador Constantino I el Grande y fundador de la dinastía Constantiniana. Como césar derrotó al usurpador Alecto en Britania y dirigió muchas campañas militares a lo largo del Limes Germanicus, en la frontera del Rin, derrotando a los alamanes y a los francos. Cuando ascendió al rango de augusto tras la abdicación de Diocleciano en 305, Constancio lanzó diversas campañas punitivas con éxito contra los pictos, más allá de la Muralla de Antonino. Sin embargo, Constancio murió de forma repentina en Eburacum (York) en el año siguiente. Su muerte sería el desencadenante del colapso de la tetrarquía, el sistema de gobierno instaurado por el emperador Diocleciano. (es)
- Kaio Flavio Valerio Konstantzio Kloro (latinez: Gaius Flavius Valerius Constantius; 250eko martxoaren 31 - 306ko uztailaren 25) Mendebaldeko Erromatar Inperioko enperadorea izan zen 305etik hil zen arte. Kloro (zurbila) goitizena bizantziar historialariek eman zioten. Konstantino I Handiaren aita zen Konstantzio. Jatorri grekozko familia batean jaioa, haren estreinako urteei buruz ez dago informazio garbirik, guregana ailegatu zaiguna historian baino mitoetan oinarritzen baita. 296 inguruan Konstantzio Britanian aritu zen, tribu batzuen matxinadak bertan behera uzten. Abilezia militarra erakutsita eta Dalmazia probintziako gobernatzailea izan ondoren, Maximianok zesar titulua eman zion 293an, zeinen alabarekin ezkondu zen, lehenengo emazteaz, Helenaz, dibortziatu ostean. Germaniako mugak indartuta, germaniar inbasioak geldiarazi ahal zituen. Kristauen jazarpenari zegokionez, gupidatsu jokatu zuen Konstantziok. 305eko maiatzaren 1ean augusto titulua jaso zuen. Baina hurrengo urtean Yorken hil zen, piktoen kontrako kanpaina batean. Konstantino semeak ordezkatu zuen Britainian eta Galeriok Erroman.
* Datuak: Q131195
* Multimedia: Constantius I (eu)
- Constance Chlore ou Constance Ier, Caius Flavius Julius Constantius (vers 250-306), est un César du 1er mars 293 au 1er mai 305 et un empereur romain du 1er mai 305 au 25 juillet 306. Il est l'un des quatre empereurs de la Tétrarchie instaurée par Dioclétien. (fr)
- Gaius Flavius Valerius Constantius (31 Maret 250 – 25 Juli 306) adalah seorang Kaisar di Kekaisaran Romawi Bagian Barat. Dia lebih dikenal dengan sebutan Chlorus. Dia adalah ayah dari Konstantinus I (yang Agung).
* l
*
* s (in)
- Gaius Flavius Valerius Constantius (31 maart 250? – Eboracum (nu: York), 25 juli 306), bekend als keizer Constantius I, was van 293 tot 305 caesar van de westelijke provincies van het Romeinse Rijk. Op 1 mei 305 werd hij bevorderd tot augustus. Hij werd Chlorus (de Bleke, bleekneus) genoemd door Byzantijnse historici. Hij was de vader van Constantijn de Grote, de grondlegger van het christendom als staatsgodsdienst binnen het Romeinse Rijk. Net als veel legeraanvoerders en keizers van zijn tijd was Constantius afkomstig uit de Balkanprovincies binnen het Romeinse rijk (in zijn geval Illyrië). Constantius was instrumenteel in het opnieuw vestigen van de Romeinse macht in het huidige zuiden van Nederland en België. (nl)
- 플라비우스 발레리우스 콘스탄티우스(Flavius Valerius Constantius, 250년추정 - 306년 7월 25일)는 로마의 황제이다. 디오클레티아누스가 구상한 사두정치체제의 일원이 되어 293~305년에 부제(caesar)로 있었고 305년부터 306년까지 서로마 제국의 황제였다. 콘스탄티누스 1세의 아버지이다. 일리리아 태생 가문 출신인 콘스탄티우스는 혁혁한 군사적 전과를 올린 뒤 달마티아 총독으로 부임했다. 289년 아내이자 콘스탄티누스 1세의 친어머니인 헬레나와 이혼하고 막시미아누스 황제의 의붓딸인 와 재혼했다. 293년 디오클레티아누스는 사두정치체제를 창안했는데 이는 로마 제국을 동과 서로 나누고 각각은 황제(정제 Augustus)에 의해 통치하고 또 부제(Caeser)에 의해 보조되는 즉, 4명이 다스리는 통치체제를 확립했다. 콘스탄티우스는 서로마 제국을 다스리는 정제인 막시미아누스의 양자로 들어가 그의 밑에서 부제가 되었다. 디오클레티아누스는 동로마 제국에서 부제인 갈레리우스와 함께 다스렸다. 이겻이 바로 최초의 사두정치체제이다. 콘스탄티우스 클로루스의 담당지역은 갈리아였으며, 브리타니아에서 반기를 들고 일어난 아우렐리우스 카라우시우스와 대항했는데, 297년에는 브리타니아로 직접 쳐들어가 카라우시우스를 살해하고 권력을 잡은 알레크투스를 죽였다. 콘스탄티우스는 변방의 방어선을 재정비하는 일에 착수했고, 프랑크족과 작센족의 약탈행위를 막기 위해 강력한 조치를 취했으며, 298년에는 갈리아에서 알레마니족을 물리치고 개선했다. 정제였던 디오클레티아누스와 막시미아누스가 305년 5월 1일 퇴위하자 콘스탄티우스는 서방의 정제(Augustus)가 되었으나 이듬해 브리타니아 에보라쿰(지금의 요크)에서 죽었다. 그를 따르던 브리타니아의 군대는 콘스탄티누스 1세를 황제로 추대했다. (ko)
- フラウィウス・ウァレリウス・コンスタンティウス（ラテン語: Flavius Valerius Constantius、250年3月31日 - 306年7月25日）は、ローマ帝国の皇帝（305年 - 306年）。コンスタンティウス1世とも。一般に χλωρός, Chloros（Chlorus）クロロス（クロルス、「青白い」という意味のギリシア語）と呼ばれているが、これは後の東ローマ帝国時代の歴史家たちが付けたあだ名である。コンスタンティヌス1世の父で、コンスタンティヌス朝の創始者である。 (ja)
- Flavio Valerio Costanzo, meglio noto come Costanzo Cloro o Costanzo I (in latino: Flavius Valerius Constantius; Dardania, 31 marzo 250 circa – Eburacum, 25 luglio 306), è stato un imperatore romano (305–306) durante la tetrarchia. Padre di Costantino I, è il capostipite della dinastia costantiniana. (it)
- Constâncio I (Naísso, 31 de março de 250 – Eboraco, 25 de julho de 306), também chamado de Constâncio Cloro, foi imperador romano do Ocidente entre 305 e 306. Foi pai de Constantino, o Grande e foi casado com Júlia Helena, sobre cuja origem os historiadores não estão de acordo, alguns dizendo que provinha da linhagem real de Avalon, outros que era filha de uma concubina. Repudiou a esposa em 289 para casar-se com Flávia Maximiana Teodora, filha do imperador Maximiano, por quem foi adotado e nomeado César. A carreira imperial de Constâncio esteve ligada basicamente à defesa da fronteira noroeste do Império Romano. Em 293, Constâncio derrotou as forças do usurpador Caráusio, que se havia declarado imperador na Britânia e no Norte da Gália. Caráusio foi assassinado pelo seu tesoureiro (racional [rationalis]) Alecto, que comandou a Britânia até 296, quando Constâncio ordenou que o prefeito pretoriano Júlio Asclepiodoto invadisse a ilha. Alecto foi derrotado e morto, e a Britânia reunida de novo ao Império unificado, de acordo com a narrativa de Sexto Aurélio Vítor. Ainda em 296, Constâncio travou batalha com os Alamanos na cidade gaulesa de Lingones (moderna Langres). Apesar de cercado na cidade, foi resgatado pelo seu exército e derrotou o inimigo, segundo o historiador Eutrópio. Derrotou depois os alamanos novamente em Vindonissa (atual Windisch), na Suíça). Estas vitórias preservaram a fronteira romana do Reno. Durante a perseguição aos cristãos, em 303, destacou-se pela sua humanidade. Foi proclamado augusto em 305, e morreu um ano depois, na Britânia, próximo a Eburaco (atual Iorque), numa expedição militar contra as tribos dos pictos e dos escotos. (pt)
- Konstancjusz I Chlorus (ur. 31 marca 250, zm. 25 lipca 306), Gaius Flavius Constantius, od 1 maja 305 Imperator Caesar Gaius Flavius Valerius Constantius Augustus, z przydomkiem „Chlorus” pojawia się w źródłach dopiero od VI w. Po śmierci deifikowany – cesarz rzymski z tytułem cezara od 293, a augusta 305 do 306 roku. Był ojcem Konstantyna I Wielkiego. (pl)
- Constantius I Chlorus (Flavius Valerius Constantius), född cirka år 250 i Dardanien, död 25 juli 306 i Eboracum (nuvarande York), Britannien, inom tetrarkin romersk kejsare över den nordvästra delen av riket 293–305 med titeln caesar och 305–306 titeln augustus (huvudkejsare). Hans första hustru var Helena av Konstantinopel och hans andra var Flavia Maximiana Theodora. Constantius I Chlorus var far till Konstantin den store. (sv)
- 弗拉維烏斯·瓦勒里烏斯·君士坦提烏斯（Flavius Valerius Constantius，250年3月31日－306年7月25日），是西羅馬帝國的皇帝。他因為臉色蒼白的外表特徵，在拜占庭史學家筆下常稱他為克洛魯斯·君士坦提烏斯（Chlorus，源自於希臘語中的「蒼白」），或稱為君士坦提烏斯一世。他是君士坦丁王朝的開創者，也是著名的君士坦丁大帝的父親。 (zh)
- Фла́вий Вале́рий Конста́нций (лат. Flavius Valerius Constantius; 31 марта 250, Верхняя Мёзия — 25 июля 306, Эборакум, Британия), известный более в римской историографии как Констанций I Хлор, — римский император как Цезарь в 293—305 годах, как Август в 305—306 годах. Отец Константина Великого и основатель династии Константинов. Прозвище Хлор (греч. χλωμός, что означает «бледный») получил впоследствии от византийских историков. Происходил из придунайских провинций. В 293 году Констанций был провозглашён Диоклетианом Цезарем. На этой должности он проводил кампании против узурпатора Аллекта в Британии, на Рейне против алеманнов и франков. Став Августом в 305 году, Констанций начал успешную карательную кампанию против пиктов и скоттов. Однако в следующем году он скончался в Эборакуме. Его смерть вызвала начало кризиса тетрархии. Констанций носил следующие победные титулы: «Германский Величайший» — с 294 года, «Британский Величайший» — с 296 года, «Карпийский Величайший», «Армянский Величайший», «Мидийский Величайший», «Адиабенский Величайший», «Персидский Величайший» — с 297 года, «Сарматский Величайший» — возможно, с 299 года, «Сарматский Величайший» (второй раз) и «Германский Величайший» (второй раз) — с 301 года, «Британский Величайший» (второй раз) — с 306 года. (ru)
- Фла́вій Вале́рій Конста́нцій (лат. Flavius Valerius Constantius; 26 травня 250 — 26 липня 306), також відомий як Констанцій I або Констанцій Хлор (грец. χλωρός — «блідий») — римський імператор та батько імператора Костянтина Великого. Отримавши титул цезаря в 293 році, володарював у межах системи правління чотирьох — Тетрархії. Після того, як 305 року старші правителі, Діоклетіан та Максиміан, склали з себе повноваження імператорів, Констанцій та Галерій зайняли їхнє місце. Констанцій, найімовірніше, походив з незнатної родини, проте завдяки своїм здібностям швидко піднявся до вершин римської армії. Близько 289 року він розлучився з Оленою, матір'ю свого первістка Костянтина та одружився з Теодорою, дочкою імператора Максиміана. Вже в 293 році Констанцій отримав від Максиміана та Діоклетіана титул цезаря. Найпершим військовим успіхом Констанція на цій посаді стало придушення повстання Каравзія та Аллекта, що почергово утримували владу в Британії та Північній Галлії. Зона відповідальності Констанція обмежувалася переважно північно-західною частиною Імперії, а його фактичною столицею був Трір в теперішній Німеччині. Під час Великого гоніння Констанцій проводив найпоблажливішу політику щодо християн серед усіх чотирьох тодішніх правителів, обмежившись лише зруйнуванням декількох церков. Констанцій несподівано помер 306 року в британському місті Еборак по завершенні військової кампанії проти піктів. Одразу після його смерті система імперської влади зазнала краху, що призвело до початку серії громадянських війн Тетрархії. За 18 років потому, після перемоги над усіма конкурентами, одноосібну владу в Імперії здобув син Констанція, Костянтин, ставши першим християнином на цій посаді. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Flavius Valerius Constantius (31. března kolem 250 – 25. července 306), známý jako Constantius I., byzantskými historiky přezdívaný Chlorus („bledý“), byl císařem na západě římské říše v době existence . V letech 293 až 305 vládl nejprve jako nižší císař v hodnosti caesara a od roku 305 až do své smrti v následujícím roce panoval jako augustus. Během své vlády výrazně přispěl k porážce britských uzurpátorů Carausia a Allecta. Byl otcem Konstantina Velikého a zakladatelem . (cs)
- Flavius Valerius Constantius (nicht zeitgenössischer Beiname Chlorus „der Grüne, Blasse“; kurz Constantius I.; * um 250; † 306 in Eboracum, heute York) war ein Kaiser der römischen Tetrarchie. Zunächst von 293 bis 305 untergeordneter Caesar, war er in den Jahren 305/306 Augustus im westlichen Reichsteil. Als Kaiser sorgte er vor allem für die Beendigung des Aufstands in Britannien und die Wiedereingliederung des britannischen Sonderreiches unter Carausius und Allectus. Mit seinem Sohn Konstantin begründete er die konstantinische Dynastie. (de)
- Konstancio Ĥloro, latine Flavius Valerius Constantius, dicitur Chlorus, estis romia imperiestro (la nomepiteton Ĥloro, t.e. la Pala, greke χλωρός, li ricevis de la postaj bizanciaj historiistoj). Li naskiĝis ĉirkaŭ 31-a de marto 250 kaj mortis 25-an de julio 306. Estis ano de unua tetrarkio de 293 ĝis 305. En 305 li iĝis imperiestro, la ĉefa tetrarko. Konstanteno la Granda estis lia plej aĝa filo, de lia unua edzino, Helena de Konstantinopolo, posta sanktulino. (eo)
- Constance Chlore ou Constance Ier, Caius Flavius Julius Constantius (vers 250-306), est un César du 1er mars 293 au 1er mai 305 et un empereur romain du 1er mai 305 au 25 juillet 306. Il est l'un des quatre empereurs de la Tétrarchie instaurée par Dioclétien. (fr)
- Gaius Flavius Valerius Constantius (31 Maret 250 – 25 Juli 306) adalah seorang Kaisar di Kekaisaran Romawi Bagian Barat. Dia lebih dikenal dengan sebutan Chlorus. Dia adalah ayah dari Konstantinus I (yang Agung).
* l
*
* s (in)
- Gaius Flavius Valerius Constantius (31 maart 250? – Eboracum (nu: York), 25 juli 306), bekend als keizer Constantius I, was van 293 tot 305 caesar van de westelijke provincies van het Romeinse Rijk. Op 1 mei 305 werd hij bevorderd tot augustus. Hij werd Chlorus (de Bleke, bleekneus) genoemd door Byzantijnse historici. Hij was de vader van Constantijn de Grote, de grondlegger van het christendom als staatsgodsdienst binnen het Romeinse Rijk. Net als veel legeraanvoerders en keizers van zijn tijd was Constantius afkomstig uit de Balkanprovincies binnen het Romeinse rijk (in zijn geval Illyrië). Constantius was instrumenteel in het opnieuw vestigen van de Romeinse macht in het huidige zuiden van Nederland en België. (nl)
- フラウィウス・ウァレリウス・コンスタンティウス（ラテン語: Flavius Valerius Constantius、250年3月31日 - 306年7月25日）は、ローマ帝国の皇帝（305年 - 306年）。コンスタンティウス1世とも。一般に χλωρός, Chloros（Chlorus）クロロス（クロルス、「青白い」という意味のギリシア語）と呼ばれているが、これは後の東ローマ帝国時代の歴史家たちが付けたあだ名である。コンスタンティヌス1世の父で、コンスタンティヌス朝の創始者である。 (ja)
- Flavio Valerio Costanzo, meglio noto come Costanzo Cloro o Costanzo I (in latino: Flavius Valerius Constantius; Dardania, 31 marzo 250 circa – Eburacum, 25 luglio 306), è stato un imperatore romano (305–306) durante la tetrarchia. Padre di Costantino I, è il capostipite della dinastia costantiniana. (it)
- Konstancjusz I Chlorus (ur. 31 marca 250, zm. 25 lipca 306), Gaius Flavius Constantius, od 1 maja 305 Imperator Caesar Gaius Flavius Valerius Constantius Augustus, z przydomkiem „Chlorus” pojawia się w źródłach dopiero od VI w. Po śmierci deifikowany – cesarz rzymski z tytułem cezara od 293, a augusta 305 do 306 roku. Był ojcem Konstantyna I Wielkiego. (pl)
- Constantius I Chlorus (Flavius Valerius Constantius), född cirka år 250 i Dardanien, död 25 juli 306 i Eboracum (nuvarande York), Britannien, inom tetrarkin romersk kejsare över den nordvästra delen av riket 293–305 med titeln caesar och 305–306 titeln augustus (huvudkejsare). Hans första hustru var Helena av Konstantinopel och hans andra var Flavia Maximiana Theodora. Constantius I Chlorus var far till Konstantin den store. (sv)
- 弗拉維烏斯·瓦勒里烏斯·君士坦提烏斯（Flavius Valerius Constantius，250年3月31日－306年7月25日），是西羅馬帝國的皇帝。他因為臉色蒼白的外表特徵，在拜占庭史學家筆下常稱他為克洛魯斯·君士坦提烏斯（Chlorus，源自於希臘語中的「蒼白」），或稱為君士坦提烏斯一世。他是君士坦丁王朝的開創者，也是著名的君士坦丁大帝的父親。 (zh)
- قسطنطيوس الأول (باللاتينية: Marcus Flavius Valerius Constantius Herculius Augustus) (ولد 31 مارس نحو عام 250- توفي 25 يوليو عام 306)، المعروف باسم قسطنطيوس كلوروس (باليونانية: Κωνστάντιος Χλωρός)، وهو إمبراطور رومانيّ. حكم بصفته قيصرًا منذ عام 293 وحتى عام 305 وأغسطسًا منذ عام 305 وحتى عام 306. كان الزميل الأصغر للأغسطس مكسيميانوس تحت الحكم الرباعي وخلفه بصفته إمبراطور مشارك كبير للجزء الغربي من الإمبراطورية. حكم قسطنطيوس الغرب بينما كان غاليريوس أغسطسًا في الشرق. كان والد قسطنطين العظيم ومؤسس السلالة القسطنطينية. (ar)
- Flavi Valeri Constanci (llatí: Flavius Valerius Constantius; nascut el 31 de març d'un any proper al 250 i mort el 25 de juliol del 306), conegut habitualment com a Constanti I Clor en la , fou emperador de l'Imperi Romà a finals del segle iii i principis del segle iv, primer com a cèsar (emperador de rang inferior) entre el 293 i el 305 i seguidament com a august (emperador de rang superior) entre el 305 i la seva mort el 306. (ca)
- Ο Φλάβιος Βαλέριος Κωνστάντιος ή Κωνστάντιος Α΄ (Gaius Flavius Valerius Constantius, 31 Μαρτίου 250 - 25 Ιουλίου 306) ήταν Ρωμαίος αυτοκράτορας από το 293 έως το 306, κυρίως γνωστός ως Κωνστάντιος Χλωρός χάρη στους βυζαντινούς ιστορικούς που του έδωσαν το προσωνύμιο «Χλωρός» (Chlorus) δηλαδή «Ο Χλωμός», λόγω του χλωμού του προσώπου. Ήταν ο πατέρας του Μεγάλου Κωνσταντίνου και ιδρυτής της Δυναστείας του Κωνσταντίνου. (el)
- Flavius Valerius Constantius "Chlorus" (c. 250 – 25 July 306), also called Constantius I, was Roman emperor from 305 to 306. He was one of the four original members of the Tetrarchy established by Diocletian, first serving as caesar from 293 to 305 and then ruling as augustus until his death. Constantius was also father of Constantine the Great, the first Christian emperor of Rome. The nickname Chlorus (Greek: Χλωρός, lit. "the Green") was first popularized by Byzantine-era historians and not used during the emperor's lifetime. After his re-conquering of Roman Britain, he was given the title 'Redditor Lucis Aeternae', meaning 'The Restorer of Eternal Light'. (en)
- Flavio Valerio Constancio (en latín: Flavius Valerius Constantius; Dardania, Serbia, 31 de marzo de c. 250-Eboracum, Britania, 25 de julio de 306), conocido comúnmente como Constancio I o como Constancio Cloro, fue emperador del Imperio romano desde 293 hasta 305 como césar y desde 305 hasta 306 como augusto. Los historiadores bizantinos le añadieron el epíteto Cloro, con el que se le conoce comúnmente. Fue el padre del emperador Constantino I el Grande y fundador de la dinastía Constantiniana. (es)
- Kaio Flavio Valerio Konstantzio Kloro (latinez: Gaius Flavius Valerius Constantius; 250eko martxoaren 31 - 306ko uztailaren 25) Mendebaldeko Erromatar Inperioko enperadorea izan zen 305etik hil zen arte. Kloro (zurbila) goitizena bizantziar historialariek eman zioten. Konstantino I Handiaren aita zen Konstantzio. Jatorri grekozko familia batean jaioa, haren estreinako urteei buruz ez dago informazio garbirik, guregana ailegatu zaiguna historian baino mitoetan oinarritzen baita. 296 inguruan Konstantzio Britanian aritu zen, tribu batzuen matxinadak bertan behera uzten. (eu)
- 플라비우스 발레리우스 콘스탄티우스(Flavius Valerius Constantius, 250년추정 - 306년 7월 25일)는 로마의 황제이다. 디오클레티아누스가 구상한 사두정치체제의 일원이 되어 293~305년에 부제(caesar)로 있었고 305년부터 306년까지 서로마 제국의 황제였다. 콘스탄티누스 1세의 아버지이다. 일리리아 태생 가문 출신인 콘스탄티우스는 혁혁한 군사적 전과를 올린 뒤 달마티아 총독으로 부임했다. 289년 아내이자 콘스탄티누스 1세의 친어머니인 헬레나와 이혼하고 막시미아누스 황제의 의붓딸인 와 재혼했다. 293년 디오클레티아누스는 사두정치체제를 창안했는데 이는 로마 제국을 동과 서로 나누고 각각은 황제(정제 Augustus)에 의해 통치하고 또 부제(Caeser)에 의해 보조되는 즉, 4명이 다스리는 통치체제를 확립했다. 콘스탄티우스는 서로마 제국을 다스리는 정제인 막시미아누스의 양자로 들어가 그의 밑에서 부제가 되었다. 디오클레티아누스는 동로마 제국에서 부제인 갈레리우스와 함께 다스렸다. 이겻이 바로 최초의 사두정치체제이다. (ko)
- Constâncio I (Naísso, 31 de março de 250 – Eboraco, 25 de julho de 306), também chamado de Constâncio Cloro, foi imperador romano do Ocidente entre 305 e 306. Foi pai de Constantino, o Grande e foi casado com Júlia Helena, sobre cuja origem os historiadores não estão de acordo, alguns dizendo que provinha da linhagem real de Avalon, outros que era filha de uma concubina. Repudiou a esposa em 289 para casar-se com Flávia Maximiana Teodora, filha do imperador Maximiano, por quem foi adotado e nomeado César. (pt)
- Фла́вий Вале́рий Конста́нций (лат. Flavius Valerius Constantius; 31 марта 250, Верхняя Мёзия — 25 июля 306, Эборакум, Британия), известный более в римской историографии как Констанций I Хлор, — римский император как Цезарь в 293—305 годах, как Август в 305—306 годах. Отец Константина Великого и основатель династии Константинов. Прозвище Хлор (греч. χλωμός, что означает «бледный») получил впоследствии от византийских историков. (ru)
- Фла́вій Вале́рій Конста́нцій (лат. Flavius Valerius Constantius; 26 травня 250 — 26 липня 306), також відомий як Констанцій I або Констанцій Хлор (грец. χλωρός — «блідий») — римський імператор та батько імператора Костянтина Великого. Отримавши титул цезаря в 293 році, володарював у межах системи правління чотирьох — Тетрархії. Після того, як 305 року старші правителі, Діоклетіан та Максиміан, склали з себе повноваження імператорів, Констанцій та Галерій зайняли їхнє місце. (uk)
|
