| dbo:abstract
|
- Aralské jezero dříve též zvané Aralské moře (kazašsky Арал теңізі, karakalpacky Aral ten'izi, uzbecky Orol dengizi, rusky Аральское море nebo Арал, z turkického aral – „ostrov“ – tak se původně jmenovalo místo při ústí Amudarji a posléze celé jezero) je vysychající bezodtoké slané jezero na hranici kazachstánských oblastí Aktobské a Kyzylordské a Karakalpacké republiky v Uzbekistánu ve střední Asii. Propadlina Aralského jezera vznikla v důsledku pohybu zemské kůry v pozdním pliocénu. Poprvé bylo jezero zkoumáno a mapováno Alexejem I. Butakovem v letech 1848–49. (cs)
- La mar d'Aral (en kazakh Арал Теңізі, Aral Tengizi; en uzbek Orol dengizi, en rus Аральское море, Aràlskoie more, o bé Арал, Aral) és una mar interior endorreica de l'Àsia Central, també considerada un llac d'aigua salada. Té grans dimensions (uns 27.000 km²) i es troba entre el Karakalpakstan (república autònoma de l'Uzbekistan) al sud, i les regions de la Kizilòrdia i Aktubinsk del Kazakhstan al nord, que va començar a reduir-se a la dècada de 1960 i s'havia assecat en gran part a la dècada de 2010. El nom es tradueix aproximadament com "Mar d'illes", fent referència a més de 1.100 illes que havien esquitxat les seves aigües. En les Llengües mongòliques i turqueses, aral significa "illa, arxipèlag". La Conca hidrogràfica del mar d'Aral abasta Uzbekistan i parts del Tadjikistan, Turkmenistan, Kirguizistan, Kazakhstan, Afganistan i Iran. El seu nom prové del túrquic aral (illa). Originalment se'n deia de l'indret corresponent a la desembocadura de l'Amudarià, i posteriorment de tot el llac. La depressió del mar d'Aral s'originà com a conseqüència d'un plegament de l'escorça terrestre al Pliocè tardà. Té com a afluents els rius Sirdarià i Amudarià, que, amb tot i això, no fan canviar la seva salinitat. A partir de la dècada de 1960, la mar d'Aral va perdent extensió considerablement, ja que els rius que hi desemboquen foren desviats per l'URSS (que llavors governava el Kazakhstan i l'Uzbekistan) per a la creació de regadius; de fet, des del 1987 la mar d'Aral està partida en dues parts, amb la meridional (la més extensa) assecant-se molt més de pressa que la septentrional. El 1995 es varen relligar les dues parts amb un canal que assegurava el bescanvi d'aigua. Tanmateix, el dessecament ha continuat excessivament ràpid. La superfície ha disminuït aproximadament de 60%, i el volum d'aigua ho ha fet gairebé de 80%. El 1960, la mar d'Aral era el quart llac més gran del món, amb una superfície d'uns 68.000 km² (si fa no fa l'extensió dels Països Catalans) i un volum de 1.100 km³ d'aigua; el 1998, la superfície havia baixat als 28.687 km² i ja era el vuitè més gran del món. En el mateix període, la salinitat de la mar d'Aral s'ha apujat d'uns 10 g/l a prop de 45 g/l. El 2003 la Mar d'Aral se situava a 31 msnm, la profunditat màxima assolida era de 45 m. El volum d'aigua era de 112,8 km³, amb una àrea de conca de 690.000 km². El 2006, la part del Sud es va dividir en oriental i occidental, conformant tres parts: la Mar d'Aral del Nord, la part oriental somera i la part occidental profunda. La part sud-occidental, però, espera clarament la seva completa extinció perquè no té cap afluent. El conjunt de les tres parts cobertes d'aigua té una superfície de 18.240 km². El 2009, el llac del sud-est havia desaparegut i el llac del sud-oest s'havia retirat a una fina franja a la vora occidental de l'antic mar del sud. En els anys posteriors, els fluxos d'aigua ocasionals han fet que el llac del sud-est de vegades es reompli en petit grau. Les imatges de satèl·lit de la NASA l'agost de 2014 van revelar que per primera vegada a la història moderna la conca oriental del mar d'Aral s'havia assecat completament. La conca oriental s'anomena ara desert d'Aralkum. En un esforç constant al Kazakhstan per salvar i reposar el mar d'Aral del Nord, la presa de Dic de Kokaral es va completar el 2005. El 2008, el nivell de l'aigua havia augmentat 12 m 0 per sobre del 2003. La salinitat ha baixat, i els peixos tornen a estar presents en nombre suficient perquè alguna pesca sigui viable. La profunditat màxima del mar d'Aral del Nord era de 42 m a data de 2008). L'exsecretari general de les Nacions Unides, Ban Ki-moon, va qualificar la reducció del mar d'Aral com "un dels pitjors desastres ambientals del planeta". La indústria pesquera abans pròspera de la regió ha estat devastada, provocant atur i dificultats econòmiques. L'aigua del riu Syr Darya desviat s'utilitza per regar uns 2 milions d'hectàrees de terres de conreu a la vall de Ferghana. La regió del mar d'Aral està molt contaminada, amb els consegüents problemes de salut pública greus. La UNESCO ha afegit documents històrics sobre el mar d'Aral al seu Registre de Memòria del Món com a recurs per estudiar la tragèdia ambiental. (ca)
- بحر آرال أو بحيرة خوارزم (بالكازاخية: Арал теңізі، بالتركمانية: Orol dengizi) هو بحر داخلي يقع في آسيا الوسطى بين أوزبكستان جنوبا وكازاخستان شمالا ويحتل أخفض أجزاء الواسع، عرّفه جغرافيو العرب ببحر خوارزم والبحيرة الجرجانية وأطلق عليه الروس في القرن السابع عشر اسم . (ar)
- Η Αράλη, ή Αράλ, (καζακικά: Арал Теңізі, ουζμπεκικά: Orol dengizi και ρώσικα: Аральскοе мοре) ήταν μια ηπειρωτική λίμνη, σχεδόν «εσωτερική θάλασσα» στην Κεντρική Ασία. Μοιραζόταν μεταξύ του Καζακστάν στα βόρεια και του Καρακαλπακστάν, μιας αυτόνομης περιοχής του Ουζμπεκιστάν, στα νότια και ανάμεσα στις στέπες του Κιργκίς και του Τουρκεστάν, σε υψόμετρο 49 μ. υπέρ την επιφάνεια του Ευξείνου Πόντου και 79 μ. υπέρ της Κασπίας από την οποία απέχει περίπου 250 χλμ. Το όνομά της σήμαινε κατά προσέγγιση Θάλασσα νησιών και αναφερόταν στα περισσότερα από 1.500 μικρά νησιά που κάποτε περιελάμβανε η έκτασή της. Μεγαλύτερο εξ αυτών ήταν η νήσος Νικόλαος (τσάρος). Η Αράλη ήταν κάποτε η τρίτη μεγαλύτερη λίμνη του κόσμου, μετά την Κασπία και την Σουπίριορ της Αμερικής, με έκταση 68.000 τετραγωνικά χιλιόμετρα, περίπου τη μισή έκταση της Ελλάδας, με μέγιστο βάθος 70 μ.(1930). Από τη δεκαετία του 1960 συρρικνώθηκε σταθερά, καθώς τα δύο ποτάμια που την τροφοδοτούσαν, ο Συρ Ντάρια και ο Αμού Ντάρια, εκτράπηκαν επί Σοβιετικής Ένωσης προς την έρημο για να τροφοδοτήσουν έργα άρδευσης. Αποτελεί μία από τις μεγαλύτερες οικολογικές καταστροφές του πλανήτη. Το 2004 η λίμνη είχε συρρικνωθεί στο 24% του αρχικού της μεγέθους, και ο πενταπλασιασμός της της σκότωσε σχεδόν το σύνολο της χλωρίδας και πανίδας που φιλοξενούσε. Το 2007 είχε το 10% της αρχικής της έκτασης και διαχωρίστηκε σε τρεις ξεχωριστές λίμνες, δύο από τις οποίες είναι υπερβολικά αλμυρές για να φιλοξενήσουν ψάρια. Τα ψαροχώρια που κάποτε άκμαζαν στις όχθες της σήμερα απλά φιλοξενούν πλοία στη στεριά, και πλήττονται από την ανεργία και την οικονομική ύφεση. Το 2014 εξαφανίστηκε το νότιο τμήμα της. Η περιοχή της Αράλης είναι επίσης σοβαρότατα μολυσμένη, κυρίως ως αποτέλεσμα της βιομηχανίας βιολογικών όπλων που λειτουργούσε σε ένα από τα νησιά της, των βιομηχανιών και της και φυτοφαρμάκων. Το αλάτι που παρασύρει ο άνεμος από τον πυθμένα της αποξηραμένης λίμνης καταστρέφει τις σοδειές, και ο μολυσμένος αέρας και νερό προκαλούν σοβαρά προβλήματα στη δημόσια υγεία στην περιοχή. Η εξαφάνιση της λίμνης έχει προκαλέσει και αλλαγές στο μικροκλίμα της περιοχής, φέρνοντας θερμότερα καλοκαίρια και ψυχρότερους χειμώνες.Η εξαφάνιση της Αράλης συχνά περιγράφεται ως η μεγαλύτερη που έγινε από τον άνθρωπο. Το Καζακστάν καταβάλλει σήμερα προσπάθειες να διασώσει ότι απέμεινε από το βόρειο τμήμα της Αράλης (τη Μικρή Αράλη) κατασκευάζοντας το 2005 ένα φράγμα που ανύψωσε τη στάθμη των υδάτων κατά δύο μέτρα και μείωσε κάπως την αλμυρότητα, επιτρέποντας την επανεμφάνιση. Τέλος καταστράφηκε λόγω της πολλής ξηρασίας που υπήρχε σε αυτήν την περιοχή (el)
- The Aral Sea (/ˈærəl/ ARR-əl; Kazakh: Арал теңізі, romanized: Aral teñızı; Uzbek: Орол денгизи, romanized: Orol dengizi; Karakalpak: Арал теңизи, romanized: Aral teńizi; Russian: Аральское море, romanized: Aral'skoye more) was an endorheic lake lying between Kazakhstan (Aktobe and Kyzylorda Regions) in the north and Uzbekistan (Karakalpakstan autonomous region) in the south which began shrinking in the 1960s and had largely dried up by the 2010s. The name roughly translates as "Sea of Islands", referring to over 1,100 islands that had dotted its waters. In the Mongolic and Turkic languages, aral means "island, archipelago". The Aral Sea drainage basin encompasses Uzbekistan and parts of Tajikistan, Turkmenistan, Kyrgyzstan, Kazakhstan, Afghanistan, and Iran. Formerly the fourth largest lake in the world with an area of 68,000 km2 (26,300 sq mi), the Aral Sea began shrinking in the 1960s after the rivers that fed it were diverted by Soviet irrigation projects. By 1997, it had declined to 10% of its original size, splitting into four lakes: the North Aral Sea, the eastern and western basins of the once far larger South Aral Sea, and the smaller intermediate Barsakelmes Lake. By 2009, the southeastern lake had disappeared and the southwestern lake had retreated to a thin strip at the western edge of the former southern sea. In subsequent years occasional water flows have led to the southeastern lake sometimes being replenished to a small degree. Satellite images by NASA in August 2014 revealed that for the first time in modern history the eastern basin of the Aral Sea had completely dried up. The eastern basin is now called the Aralkum Desert. In an ongoing effort in Kazakhstan to save and replenish the North Aral Sea, the Dike Kokaral dam was completed in 2005. By 2008, the water level had risen 12 m (39 ft) above that of 2003. Salinity has dropped, and fish are again present in sufficient numbers for some fishing to be viable. The maximum depth of the North Aral Sea was 42 m (138 ft) (as of 2008). Former United Nations Secretary General Ban Ki-moon called the shrinking of the Aral Sea "one of the planet's worst environmental disasters". The region's once-prosperous fishing industry has been devastated, bringing unemployment and economic hardship. The water from the diverted Syr Darya river is used to irrigate about two million hectares (5,000,000 acres) of farmland in the Ferghana Valley. The Aral Sea region is heavily polluted, with consequent serious public health problems. UNESCO has added historical documents concerning the Aral Sea to its Memory of the World Register as a resource to study the environmental tragedy. (en)
- Aralo (Arala maro, Arala lago aŭ Aral-lago) (kazaĥe Aral tenizi, uzbeke Orol dengizi, ruse Аральское море, Aralskoje more) estis senelflua sala lago en Azio, kiu kuŝas en baseno de . Ĝi apartenas duone al Uzbekio kaj Kazaĥio. El la jaro 1852 ekzistas sciigoj pri riĉeco de ĉirkaŭlaga areo je karpoj, vulpoj, antilopoj, siluroj, acipenseroj, pelikanoj, mevoj, erinacoj kaj tigroj. (eo)
- Der Aralsee (kasachisch Арал теңізі Aral teñizi; usbekisch Orol dengizi; russisch Аральское море Aralskoje more; im Altertum Oxiana) war ein großer, abflussloser Salzsee in Zentralasien. Durch lang andauernde Austrocknung zerfiel der See um die Wende vom 20. zum 21. Jahrhundert in mehrere erheblich kleinere Teile. Die Überreste bilden seitdem der Nördliche Aralsee, der Westliche Aralsee, der zwischen beiden liegende und die Wüste Aralkum. Sie alle liegen innerhalb der Aralo-Kaspischen Senke in einem Becken, dem Tiefland von Turan, und gehören zu Kasachstan, zu Usbekistan sowie teils zu beiden Staaten. Der etwas weiter südlich in Turkmenistan liegende, ursprünglich mit dem Aralsee verbundene Aibugirsee wurde schon früher abgetrennt. Aufgrund des kontinentalen Klimas herrschen Halbwüsten- und Wüstenklimate vor. Die seit etwa 1960 zunehmende Austrocknung des Sees stellt weltweit eine der größten vom Menschen verursachten Umweltkatastrophen dar. Mit ursprünglich rund 68.000 Quadratkilometern Ausdehnung (beinahe die Fläche Bayerns) war der Aralsee bis Anfang der 1960er Jahre der viertgrößte Binnensee der Erde. (de)
- Aral itsasoa (kazakheraz: Арал теңізі, errusieraz: Аральскοе мοре, uzbekeraz: Orol dengizi, tajikeraz: Баҳри Арал, persieraz: دریاچه خوارزم, Daryocha-i Khorazm) Asia Erdialdeko aintzira endorreiko edo barne itsasoa da, Kazakhstan (iparraldean) eta Uzbekistango Karakalpakstan eskualde autonomoaren (hegoaldean) artean kokatua. Aralgo ura gazia da. 1960ko hamarkadatik, Aral itsasoaren azalera asko murriztu da, bertara isurtzen duten ibaien direla eta. Izan ere, Sobietar garaian, Amu Daria eta Sir Daria ibaietako ura Uzbekistan eta Kazakhstango lurrak ureztatzeko bideratzen hasi ziren. 1960an 68.000 km² izatetik gaur egun (2004ko datuak) 17.160 km² izatera pasatu da. Horrez gain, armagintza, industria eta ongarri isurketengatik itsasoa oso kutsatuta dago. (eu)
- La mer d'Aral (en russe, Аральское море, en kazakh, Арал теңізі, en ouzbek, Orol dengizi) est un lac d'eau salée d'Asie centrale situé entre 43° et 47° de latitude nord et entre 58° et 62° de longitude est, occupant la partie basse de la dépression touranienne ou aralo-caspienne au milieu d'espaces désertiques. Elle est partagée entre le Kazakhstan au nord et l'Ouzbékistan au sud. Elle tire son nom du mot kazakh Aral qui signifie « île » en référence aux milliers d'îles qui la couvraient. Dans les années 1960, la mer d'Aral, encore alimentée par les puissants fleuves Amou-Daria et Syr-Daria, formait la quatrième plus vaste étendue lacustre du monde, avec une superficie de 66 458 km2. En 2000, cette superficie était divisée par deux. Cet assèchement, dû au détournement des deux fleuves pour produire du coton en masse, est une des plus importantes catastrophes environnementales du XXe siècle. En août 2005 s'est achevée la construction de la digue de Kokaral qui sépare la petite partie nord de la mer d'Aral au Kazakhstan, la Petite mer d'Aral, du reste de la dépression, la préservant ainsi de l'assèchement. Depuis lors, la partie sud initialement appelée Grande Aral ne reçoit presque plus d'eau de surface ; en grande partie asséchée, elle est généralement divisée en trois lacs principaux : un profond bassin occidental, parfois relié à un bassin oriental peu profond et souvent à sec, et le petit lac de Barsakelmes. Six pays se partagent le bassin de la mer d’Aral : Kazakhstan, Ouzbékistan, Tadjikistan, Kirghizistan, Turkménistan et Afghanistan. Alimenté par deux affluents principaux, l’Amou-Daria et le Syr-Daria, le bassin versant de ce lac d’eau salée compte 17 752 glaciers pour une superficie d’environ 1 549 000 km2. (fr)
- El mar de Aral (en kazajo, Арал Теңізі, Aral Tengizi; en uzbeko, Orol dengizi; en ruso, Аральскοе мοре, Aralskoye more; en tayiko, Дарёчаи Хоразм, Darëchai Jorazm; en persa, دریاچه خوارزم, Daryocha-i Khorazm, lago Khuarazm) es una laguna salada endorreica, o mar interior, situado en Asia Central, entre Kazajistán, al norte, y Uzbekistán, al sur. Si bien es denominado «mar», Kazajistán y Uzbekistán son considerados Estados sin litoral. Antiguamente, era uno de los cuatro lagos más grandes del mundo, con una superficie de 68 000 km². En la actualidad, el mar de Aral se ha reducido a menos del 10 % de su tamaño original, hecho que se ha calificado como uno de los mayores desastres medioambientales ocurridos en la historia reciente, semejante al del lago Chad en el centro de África. Tras los trasvases de agua realizados por la Unión Soviética en los años 1960, de los ríos Amu Daria y Sir Daria que en él confluyen, el lago se redujo de manera drástica. Se pretendía desviar agua para regar cultivos, principalmente de algodón, en Uzbekistán y Kazajistán. Tras la caída de la URSS, la falta de entendimiento debida al enfrentamiento entre los países que antes formaban parte de la desaparecida Unión Soviética, ha impedido que se detuviese esta reducción constante; pues Kazajistán y Uzbekistán, que se reparten lo que queda del mar de Aral, están enfrentadas con Kirguistán y Tayikistán, repúblicas por donde fluyen los ríos que alimentaban el otrora gran mar interior. Además, como resultado de pruebas armamentísticas, proyectos industriales y vertidos de residuos de fertilizantes durante todo el siglo XX, el mar tiene un alto índice de contaminación. Hoy en día el mar de Aral se ha dividido en dos; el mar de Aral Norte, que está creciendo gracias a la construcción de una presa, y el mar de Aral Sur, que debido al abandono de las autoridades está destinado a desecarse totalmente en los próximos años. (es)
- Is muir í an Mhuir Aral nach bhfuil ach codanna di fágtha inniu. Bhíodh an mhuir (nó loch) i Lár na hÁise ar an teorainn idir an Chasacstáin ar an taobh thuaidh agus an Úisbéiceastáin ó dheas. An méid atá fágtha sa tuaisceart, tá sé sách cobhsaí anois arís agus táthar ag iarraidh stad a chur le cailliúint uiscí an Aral in áiteanna eile freisin. (ga)
- Laut Aral (bahasa Kazak: Арал теңізі Aral teñizi; bahasa Uzbek: Orol Dengizi; bahasa Rusia: Аральскοе мοре Aral'skoye more; bahasa Tajik: баҳри Арал bahri Aral; bahasa Persia: دریاچه خوارزم Daryocha-i Khorazm) adalah danau yang terletak di Asia Tengah. Danau ini diapit oleh Kazakhstan (Provinsi Aktobe dan Kyzylorda) di utara dan Uzbekistan (Karakalpakstan) di selatan. Nama danau ini secara kasar dapat diterjemahkan menjadi "Laut Kepulauan", yang merujuk pada lebih dari 1.500 pulau yang pernah ada di danau ini. Sebelumnya danau ini adalah salah satu danau terbesar di dunia, dengan luas 68.000 kilometer persegi (26.300 sq mi). Sayangnya, danau ini menyusut sejak tahun 1960-an karena sungai yang mengalir ke danau ini dialihkan ke tempat lain untuk proyek irigasi Uni Soviet. Pada tahun 2007, hanya sekitar 10% danau yang masih tersisa. Industri perikanan pernah berkembang di tempat ini, tetapi industri ini telah hancur akibat penyusutan danau. Wilayah Laut Aral juga tercemar, sehingga mengakibatkan munculnya masalah kesehatan. Penyusutan danau dilaporkan mengakibatkan perubahan iklim lokal. Musim panas menjadi lebih panas dan kering, sementara musim dingin berlangsung lebih panjang dengan suhu yang lebih dingin. Saat ini Kazakhstan mencoba menyelamatkan Laut Aral Utara. Maka proyek bendungan diselesaikan pada tahun 2005. Pada tahun 2008, permukaan air kembali meninggi. Kadar garam berkurang, dan ikan-ikan kembali bermunculan. Akan tetapi, nasib Laut Aral Selatan masih suram. Menyusutnya Laut Aral telah dijuluki sebagai "salah satu bencana lingkungan terburuk di planet ini". (in)
- 아랄해(우즈베크어: Orol dengizi 오롤 덴기지,카자흐어: Арал теңізі, Aral tengizi 아랄 텐기지, 러시아어: Аральскοе мοре 아랄스코에 모레[*])는 카스피해의 동쪽에 위치한, 중앙아시아의 염호이다. 우즈베키스탄 북부와 카자흐스탄 남부에 위치하고 있다. 대부분이 우즈베키스탄 영토에 존재한다. 아랄해는 한때 면적 세계 4위의 호수였으나강물의 유입이해마다 줄어들면서 급격히 작아지고 있다. 호수가 줄어들고 있는 것은 1960년대부터 중앙아시아에서 대규모 면화 재배를 위해 아랄해로 들어오는 아무다리야강과 시르다리야강의 물을 중간에 차단하고 관개용수로 사용했기 때문이다. 호수로 유입된 물이 크게 줄자 염도가 3배 이상 높아지고 수량이 70%이상 감소했다. 호수가 작아지면서 그곳에 살고 있던 철갑상어와 잉어 등 토착 어종이 사라졌으며 어업으로 번성하던 주변 어민들은 생계를 잃게 되었다. 호수가 축소되자 이 지역에서는 겨울과 여름의 기온차가 커지고 비도 적게 내려 작물의 생산량도 현저하게 감소하였다. 우즈베키스탄에서 아랄해를 원래대로 복구하는 작업을 하고 있으며 현재는 많이 복구된 상태이다. (ko)
- Het Aralmeer (soms ook: Aralzee) (Kazachs: Арал теңізі, Aral teñizi; Oezbeeks: Orol dengizi; Russisch: Аральское море, Aralskoje more) is de algemene benaming voor een aantal waterbekkens, die vroeger één meer vormden in Centraal-Azië, gelegen op de grens van Kazachstan en het autonome gebied Karakalpakië van Oezbekistan. (nl)
- アラル海（アラルかい、カザフ語: Арал теңізі、ウズベク語: Orol dengizi / Орол денгизи、カラカルパク語: Aral teńizi / Арал теңизи、露: Аральское море、英: Aral Sea、中: 鹹海）はカザフスタンとウズベキスタンにまたがる塩湖である。 (ja)
- Il Lago d'Aral (in kazako: Арал теңізі?, traslitterato: Aral tengizi; in uzbeco: Орол денгизи?, traslitterato: Orol dengizi; lett. "mare di isole"), talvolta chiamato mare d'Aral, era un lago salato di origine oceanica, situato alla frontiera tra l'Uzbekistan (nel territorio della repubblica autonoma del Karakalpakstan) e il Kazakistan. Dal 1986 il processo di ritiro delle acque causato dallo sfruttamento delle risorse idriche dei due immissari principali Amu Darya e Syr Darya per la produzione intensiva di cotone (a partire dagli anni cinquanta), ne ha causato prima la separazione in un bacino più piccolo a nord e uno di maggiore estensione a sud e infine il suo quasi totale esaurimento. (it)
- Jezioro Aralskie (nazywane Morzem Aralskim; kaz. Арал теңізі, Arał tengyzy; ros. Аральское море, Aralskoje morie; uzb. Orol dengizi; karak. Aral tenʻizi) – bezodpływowe, reliktowe, słone jezioro w Kazachstanie i Uzbekistanie, które zniknęło wskutek ludzkiej działalności. W jego miejscu znajdują się obecnie trzy oddzielne zbiorniki: Jezioro Północnoaralskie, jezioro , oraz basen południowo-zachodni. W latach 60. XX w. było to czwarte pod względem powierzchni jezioro na Ziemi. Od tego czasu stale kurczy się z powodu odprowadzania wody z zasilających jezioro rzek Amu-daria i Syr-daria w celach irygacyjnych. Już w roku 1918 władze sowieckie zdecydowały, że na suchych połaciach późniejszych Kazachskiej SRR, Uzbeckiej SRR i Turkmeńskiej SRR, wzdłuż Amu-darii i Syr-darii uprawiana będzie na wielką skalę bawełna, która ma się stać „białym złotem”, podstawą ekonomii tych republik. W wyniku tych działań Republika Uzbecka wkrótce stała się (i do dziś Uzbekistan pozostaje) największym eksporterem bawełny na świecie. Jednocześnie w regionie doszło do jednej z największych katastrof ekologicznych w historii ludzkości. (pl)
- Ара́льское мо́ре (Ара́л; каз. Арал теңізі, Aral teñızı, узб. Orol dengizi, Орол денгизи, каракалп. Aral teńizi, Арал теңизи) — бывшее бессточное солёное озеро в Средней Азии, на границе Казахстана и Узбекистана.С 1960-х годов уровень моря (и объём воды в нём) стал быстро снижаться, в том числе и вследствие забора воды из основных питающих рек Амударьи и Сырдарьи с целью орошения, в 1989 году море распалось на два водоёма, соединённых исчезнувшим в данное время проливом Берга — Северное (Малое) и Южное (Большое) Аральское море. В 2014 году восточная часть Южного (Большого) Аральского моря полностью высохла, достигнув в тот год исторического минимума площади всего моря в 7297 км². Временно разлившись весной 2015 года (до 10780 км² всего моря), к осени 2015 года его водная поверхность вновь уменьшилась до 8303 км². До начала обмеления Аральское море было четвёртым по величине озером в мире. (ru)
- Aralsjön (ryska: Аральское море, Araljskoje more, "Aral-havet", från kazakiskans Арал теңізі/Aral tengisi - sjön med öarna) var en endorheisk saltsjö på Turanlåglandet i Centralasien. Den låg mellan Kazakstan i norr och Uzbekistan i söder. Den var tidigare den fjärde största insjön på jorden (68 000 kvadratkilometer år 1960). Den började krympa på 1960-talet och 1997 hade Aralsjön minskat till 10% av sin ursprungliga storlek och delades upp i fyra åtskilda sjöar. Med uttorkningen har salthalten under samma tid ökat från cirka 1,0 procent till över 10 procent. I en pågående insats i Kazakstan för att rädda och fylla i Norra Aralsjön slutfördes ett dammprojekt år 2005; under 2008 hade vattennivån i Norra Aralsjön stigit med 12 meter jämfört med 2003. Salthalten har sjunkit och fisken återfinns igen i tillräckliga antal för att fisket ska vara livskraftigt. Det maximala djupet i Norra Aralsjön är 42 meter (från och med 2008). Förre FN:s generalsekreterare Ban Ki-moon kallade krympningen av Aralsjön "en av planetens värsta miljökatastrofer". Regionens en gång så välmående fiskeindustri har ödelagts, vilket medfört arbetslöshet och ekonomiska svårigheter. Vattnet från den avledda floden Syr-Darja används för att bevattna cirka två miljoner hektar jordbruksmark i Ferganadalen. Aralsjöregionen är kraftigt förorenad, med åtföljande allvarliga folkhälsoproblem. UNESCO har lagt till historiska dokument om Aralsjön till sitt minne av världens register som en resurs för att studera miljötragedin. (sv)
- O mar de Aral foi um lago de água salgada, localizado na Ásia Central, entre as províncias de Aqtöbe e Qyzylorda (ao norte), e a região autônoma usbeque de Caracalpaquistão (ao sul). O nome (em português, mar das Ilhas) refere-se à grande quantidade de ilhas presentes em seu leito (mais de 1500). Este já foi o quarto maior lago do mundo com 68 000 km² de superfície e 1100 km³ de volume de água, mas tem encolhido gradualmente desde os anos 1960 após projetos de irrigação soviéticos terem desviado os rios que o alimentam. Em 2007 já havia se reduzido a apenas 10% de seu tamanho original, e em 2010 estava dividido em três porções menores, em avançado processo de desertificação. A outrora próspera indústria pesqueira foi praticamente destruída, provocando desemprego e dificuldades económicas. A região também foi fortemente poluída, com graves problemas de saúde pública como consequência. O recuo do mar também já terá provocado uma mudança climática local com verões cada vez mais quentes e secos, e invernos mais frios e longos. Está em curso uma iniciativa no Cazaquistão para salvar e recuperar o norte do mar de Aral. Como parte desta iniciativa, foi concluída uma barragem em 2005, e, em 2008, o nível da água já havia subido doze metros em comparação ao nível mais baixo, registrado em 2003. A salinidade caiu, e os peixes são encontrados em número suficiente para tornar a pesca viável. No entanto, as perspectivas para o mar remanescente do sul permanece sombria, tendo sido chamado de "um dos piores desastres ambientais do planeta". (pt)
- Ара́льське мо́ре (тюрк. арал — «острів») — безстічне солоне озеро в Туранській низовині в пустельній зоні на теренах Казахстану й Узбекистану. Із початку 1960-х рівень моря катастрофічно знизився (Сирдар'я і періодично Амудар'я не впадають в озеро). Зараз[коли?] озеро здебільшого пересохло, за винятком найглибших частин; Арал — регіон екологічного лиха. Площа Аральського моря до початку висихання становила 66 458 км². Найбільша глибина була 68 м, середня — 15,5 м. У морі було багато островів загальною площею 2345 км². Найбільші острови: Кокарал, Відродження, Барса-Кельмес. Північний берег Аральського моря був сильно порізаний і мав кілька великих заток. Західний — рівний, підвищений, з кручами «чинками» висотою до 100—150 м. Східний і південний береги — низовинні. Рівень Аральського моря і в ті часи був мінливий. Амплітуда коливання пересічних річних рівнів становила 3 м. Колишній рівень мав відмітку 52 м над рівнем океану. Коливання рівня Аральського моря залежали від стоку Амудар'ї і Сирдар'ї, які його живили. З будівництвом Каракумського каналу та відбулися значні зміни у водному балансі Аральського моря. Припинення стоку річок внаслідок надмірного зрошування призвело до висихання моря. Солоність Аральського моря становила 10-11 ‰. Північна частина Аральського моря взимку замерзала. Судноплавство тривало близько 7 місяців. В Аральському морі водилося до 20 видів риб. Середньорічний вилов риби становив понад 35 тисяч тон. Основні промислові риби — короп, лящ, вобла. Зараз[коли?] в пересолених водах тих басейнів, які залишилися на дні озера, і досі є життя — існують кілька видів водоростей та живе один вид риби (Pungitius platygaster), хоч вважалося, що, коли солоність досягне такого рівня, ніякого життя в озері, окрім мікроорганізмів, не залишиться. Карту Аральського моря вперше склав О. І. Бутаков, в експедиції якого брав участь Т. Г. Шевченко, який дав низку замальовок Аральського моря. Акишев А. О. першим провів топографічне знімання островів Аральського моря. (uk)
- 鹹海（Aral Sea，/ˈærəl/; 哈薩克語：Aral teńizi, Арал теңізі, 烏茲別克語：Orol dengizi, Орол денгизи, ：Aral ten'izi, Арал теңизи, 俄語：Аральское море），中国古称雷翥海，是中亞的一個内流盆地（鹹水湖），在北方的哈薩克（阿克托貝州和克孜勒奧爾達州）和南方的烏茲別克（其自治國卡拉卡爾帕克斯坦共和國）的交界處，這座鹹水湖泊在2010年代已大致乾涸。鹹海在當地的名稱義為“島嶼之海”，名稱來自曾分布在海中超過1,100個的島嶼。在蒙古語系和突厥語系中，“aral”意為“島，或列島”。鹹海的流域包括烏茲別克全境，及塔吉克、土庫曼、吉爾吉斯、哈薩克、阿富汗、和伊朗的部分地區。 鹹海曾以68,000平方公里的面積名列世界第四大湖，但1960年代以後，由於蘇聯引水灌溉，進行更改河道工程，導致鹹海面積不断萎缩。到1997年，已降至原始大小的10％，分成四個湖泊：北鹹海、由曾經更大的分成的東和西的兩個盆地湖，加上一個較小的中間湖泊。 到2009年，東南方的小湖消失，西南方的湖在原南鹹海的西部邊緣，退縮成一條細線狀。在隨後幾年中，偶爾會有少量水流補充東南方的小湖。美國國家航空暨太空總署在2014年8月所拍攝的衛星圖像顯示，鹹海東南部盆地發生現代史上首次的完全枯竭，產生的盆地被稱為阿拉爾庫姆沙漠。 哈薩克為保存和補充北鹹海而持續努力，於2005年完成。與2003年相比，這裡的水位到2008年已上升12公尺（39英尺）。海水鹽度下降，魚類回復到足夠數量，讓某種程度的捕撈可行。截至2008年，北鹹海的最大深度為42公尺（138英尺）。 鹹海的萎縮事件被稱為“地球上最嚴重的環境災難之一”。這個地區曾經繁榮過的漁業遭到破壞，造成失業和經濟困頓。被轉移的錫爾河河水用於灌溉費爾干納盆地（Ferghana Valley）中約200萬公頃（500萬英畝）農田。鹹海地區受到嚴重污染，隨之而來的是嚴重的公共衛生問題。 聯合國教育、科學與文化組織在其「世界記憶計劃」中增加有關鹹海這種歷經巨變的歷史文獻，作為研究這種“環境悲劇”的獨特資料來源。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Aralské jezero dříve též zvané Aralské moře (kazašsky Арал теңізі, karakalpacky Aral ten'izi, uzbecky Orol dengizi, rusky Аральское море nebo Арал, z turkického aral – „ostrov“ – tak se původně jmenovalo místo při ústí Amudarji a posléze celé jezero) je vysychající bezodtoké slané jezero na hranici kazachstánských oblastí Aktobské a Kyzylordské a Karakalpacké republiky v Uzbekistánu ve střední Asii. Propadlina Aralského jezera vznikla v důsledku pohybu zemské kůry v pozdním pliocénu. Poprvé bylo jezero zkoumáno a mapováno Alexejem I. Butakovem v letech 1848–49. (cs)
- بحر آرال أو بحيرة خوارزم (بالكازاخية: Арал теңізі، بالتركمانية: Orol dengizi) هو بحر داخلي يقع في آسيا الوسطى بين أوزبكستان جنوبا وكازاخستان شمالا ويحتل أخفض أجزاء الواسع، عرّفه جغرافيو العرب ببحر خوارزم والبحيرة الجرجانية وأطلق عليه الروس في القرن السابع عشر اسم . (ar)
- Aralo (Arala maro, Arala lago aŭ Aral-lago) (kazaĥe Aral tenizi, uzbeke Orol dengizi, ruse Аральское море, Aralskoje more) estis senelflua sala lago en Azio, kiu kuŝas en baseno de . Ĝi apartenas duone al Uzbekio kaj Kazaĥio. El la jaro 1852 ekzistas sciigoj pri riĉeco de ĉirkaŭlaga areo je karpoj, vulpoj, antilopoj, siluroj, acipenseroj, pelikanoj, mevoj, erinacoj kaj tigroj. (eo)
- Is muir í an Mhuir Aral nach bhfuil ach codanna di fágtha inniu. Bhíodh an mhuir (nó loch) i Lár na hÁise ar an teorainn idir an Chasacstáin ar an taobh thuaidh agus an Úisbéiceastáin ó dheas. An méid atá fágtha sa tuaisceart, tá sé sách cobhsaí anois arís agus táthar ag iarraidh stad a chur le cailliúint uiscí an Aral in áiteanna eile freisin. (ga)
- 아랄해(우즈베크어: Orol dengizi 오롤 덴기지,카자흐어: Арал теңізі, Aral tengizi 아랄 텐기지, 러시아어: Аральскοе мοре 아랄스코에 모레[*])는 카스피해의 동쪽에 위치한, 중앙아시아의 염호이다. 우즈베키스탄 북부와 카자흐스탄 남부에 위치하고 있다. 대부분이 우즈베키스탄 영토에 존재한다. 아랄해는 한때 면적 세계 4위의 호수였으나강물의 유입이해마다 줄어들면서 급격히 작아지고 있다. 호수가 줄어들고 있는 것은 1960년대부터 중앙아시아에서 대규모 면화 재배를 위해 아랄해로 들어오는 아무다리야강과 시르다리야강의 물을 중간에 차단하고 관개용수로 사용했기 때문이다. 호수로 유입된 물이 크게 줄자 염도가 3배 이상 높아지고 수량이 70%이상 감소했다. 호수가 작아지면서 그곳에 살고 있던 철갑상어와 잉어 등 토착 어종이 사라졌으며 어업으로 번성하던 주변 어민들은 생계를 잃게 되었다. 호수가 축소되자 이 지역에서는 겨울과 여름의 기온차가 커지고 비도 적게 내려 작물의 생산량도 현저하게 감소하였다. 우즈베키스탄에서 아랄해를 원래대로 복구하는 작업을 하고 있으며 현재는 많이 복구된 상태이다. (ko)
- Het Aralmeer (soms ook: Aralzee) (Kazachs: Арал теңізі, Aral teñizi; Oezbeeks: Orol dengizi; Russisch: Аральское море, Aralskoje more) is de algemene benaming voor een aantal waterbekkens, die vroeger één meer vormden in Centraal-Azië, gelegen op de grens van Kazachstan en het autonome gebied Karakalpakië van Oezbekistan. (nl)
- アラル海（アラルかい、カザフ語: Арал теңізі、ウズベク語: Orol dengizi / Орол денгизи、カラカルパク語: Aral teńizi / Арал теңизи、露: Аральское море、英: Aral Sea、中: 鹹海）はカザフスタンとウズベキスタンにまたがる塩湖である。 (ja)
- La mar d'Aral (en kazakh Арал Теңізі, Aral Tengizi; en uzbek Orol dengizi, en rus Аральское море, Aràlskoie more, o bé Арал, Aral) és una mar interior endorreica de l'Àsia Central, també considerada un llac d'aigua salada. Té grans dimensions (uns 27.000 km²) i es troba entre el Karakalpakstan (república autònoma de l'Uzbekistan) al sud, i les regions de la Kizilòrdia i Aktubinsk del Kazakhstan al nord, que va començar a reduir-se a la dècada de 1960 i s'havia assecat en gran part a la dècada de 2010. El nom es tradueix aproximadament com "Mar d'illes", fent referència a més de 1.100 illes que havien esquitxat les seves aigües. En les Llengües mongòliques i turqueses, aral significa "illa, arxipèlag". La Conca hidrogràfica del mar d'Aral abasta Uzbekistan i parts del Tadjikistan, Turkmenis (ca)
- Η Αράλη, ή Αράλ, (καζακικά: Арал Теңізі, ουζμπεκικά: Orol dengizi και ρώσικα: Аральскοе мοре) ήταν μια ηπειρωτική λίμνη, σχεδόν «εσωτερική θάλασσα» στην Κεντρική Ασία. Μοιραζόταν μεταξύ του Καζακστάν στα βόρεια και του Καρακαλπακστάν, μιας αυτόνομης περιοχής του Ουζμπεκιστάν, στα νότια και ανάμεσα στις στέπες του Κιργκίς και του Τουρκεστάν, σε υψόμετρο 49 μ. υπέρ την επιφάνεια του Ευξείνου Πόντου και 79 μ. υπέρ της Κασπίας από την οποία απέχει περίπου 250 χλμ. Το όνομά της σήμαινε κατά προσέγγιση Θάλασσα νησιών και αναφερόταν στα περισσότερα από 1.500 μικρά νησιά που κάποτε περιελάμβανε η έκτασή της. Μεγαλύτερο εξ αυτών ήταν η νήσος Νικόλαος (τσάρος). (el)
- The Aral Sea (/ˈærəl/ ARR-əl; Kazakh: Арал теңізі, romanized: Aral teñızı; Uzbek: Орол денгизи, romanized: Orol dengizi; Karakalpak: Арал теңизи, romanized: Aral teńizi; Russian: Аральское море, romanized: Aral'skoye more) was an endorheic lake lying between Kazakhstan (Aktobe and Kyzylorda Regions) in the north and Uzbekistan (Karakalpakstan autonomous region) in the south which began shrinking in the 1960s and had largely dried up by the 2010s. The name roughly translates as "Sea of Islands", referring to over 1,100 islands that had dotted its waters. In the Mongolic and Turkic languages, aral means "island, archipelago". The Aral Sea drainage basin encompasses Uzbekistan and parts of Tajikistan, Turkmenistan, Kyrgyzstan, Kazakhstan, Afghanistan, and Iran. (en)
- Der Aralsee (kasachisch Арал теңізі Aral teñizi; usbekisch Orol dengizi; russisch Аральское море Aralskoje more; im Altertum Oxiana) war ein großer, abflussloser Salzsee in Zentralasien. Durch lang andauernde Austrocknung zerfiel der See um die Wende vom 20. zum 21. Jahrhundert in mehrere erheblich kleinere Teile. (de)
- Aral itsasoa (kazakheraz: Арал теңізі, errusieraz: Аральскοе мοре, uzbekeraz: Orol dengizi, tajikeraz: Баҳри Арал, persieraz: دریاچه خوارزم, Daryocha-i Khorazm) Asia Erdialdeko aintzira endorreiko edo barne itsasoa da, Kazakhstan (iparraldean) eta Uzbekistango Karakalpakstan eskualde autonomoaren (hegoaldean) artean kokatua. Aralgo ura gazia da. (eu)
- El mar de Aral (en kazajo, Арал Теңізі, Aral Tengizi; en uzbeko, Orol dengizi; en ruso, Аральскοе мοре, Aralskoye more; en tayiko, Дарёчаи Хоразм, Darëchai Jorazm; en persa, دریاچه خوارزم, Daryocha-i Khorazm, lago Khuarazm) es una laguna salada endorreica, o mar interior, situado en Asia Central, entre Kazajistán, al norte, y Uzbekistán, al sur. Si bien es denominado «mar», Kazajistán y Uzbekistán son considerados Estados sin litoral. Antiguamente, era uno de los cuatro lagos más grandes del mundo, con una superficie de 68 000 km². En la actualidad, el mar de Aral se ha reducido a menos del 10 % de su tamaño original, hecho que se ha calificado como uno de los mayores desastres medioambientales ocurridos en la historia reciente, semejante al del lago Chad en el centro de África. (es)
- Laut Aral (bahasa Kazak: Арал теңізі Aral teñizi; bahasa Uzbek: Orol Dengizi; bahasa Rusia: Аральскοе мοре Aral'skoye more; bahasa Tajik: баҳри Арал bahri Aral; bahasa Persia: دریاچه خوارزم Daryocha-i Khorazm) adalah danau yang terletak di Asia Tengah. Danau ini diapit oleh Kazakhstan (Provinsi Aktobe dan Kyzylorda) di utara dan Uzbekistan (Karakalpakstan) di selatan. Nama danau ini secara kasar dapat diterjemahkan menjadi "Laut Kepulauan", yang merujuk pada lebih dari 1.500 pulau yang pernah ada di danau ini. (in)
- Il Lago d'Aral (in kazako: Арал теңізі?, traslitterato: Aral tengizi; in uzbeco: Орол денгизи?, traslitterato: Orol dengizi; lett. "mare di isole"), talvolta chiamato mare d'Aral, era un lago salato di origine oceanica, situato alla frontiera tra l'Uzbekistan (nel territorio della repubblica autonoma del Karakalpakstan) e il Kazakistan. (it)
- La mer d'Aral (en russe, Аральское море, en kazakh, Арал теңізі, en ouzbek, Orol dengizi) est un lac d'eau salée d'Asie centrale situé entre 43° et 47° de latitude nord et entre 58° et 62° de longitude est, occupant la partie basse de la dépression touranienne ou aralo-caspienne au milieu d'espaces désertiques. Elle est partagée entre le Kazakhstan au nord et l'Ouzbékistan au sud. Elle tire son nom du mot kazakh Aral qui signifie « île » en référence aux milliers d'îles qui la couvraient. (fr)
- Jezioro Aralskie (nazywane Morzem Aralskim; kaz. Арал теңізі, Arał tengyzy; ros. Аральское море, Aralskoje morie; uzb. Orol dengizi; karak. Aral tenʻizi) – bezodpływowe, reliktowe, słone jezioro w Kazachstanie i Uzbekistanie, które zniknęło wskutek ludzkiej działalności. W jego miejscu znajdują się obecnie trzy oddzielne zbiorniki: Jezioro Północnoaralskie, jezioro , oraz basen południowo-zachodni. (pl)
- Ара́льское мо́ре (Ара́л; каз. Арал теңізі, Aral teñızı, узб. Orol dengizi, Орол денгизи, каракалп. Aral teńizi, Арал теңизи) — бывшее бессточное солёное озеро в Средней Азии, на границе Казахстана и Узбекистана.С 1960-х годов уровень моря (и объём воды в нём) стал быстро снижаться, в том числе и вследствие забора воды из основных питающих рек Амударьи и Сырдарьи с целью орошения, в 1989 году море распалось на два водоёма, соединённых исчезнувшим в данное время проливом Берга — Северное (Малое) и Южное (Большое) Аральское море. (ru)
- O mar de Aral foi um lago de água salgada, localizado na Ásia Central, entre as províncias de Aqtöbe e Qyzylorda (ao norte), e a região autônoma usbeque de Caracalpaquistão (ao sul). O nome (em português, mar das Ilhas) refere-se à grande quantidade de ilhas presentes em seu leito (mais de 1500). Este já foi o quarto maior lago do mundo com 68 000 km² de superfície e 1100 km³ de volume de água, mas tem encolhido gradualmente desde os anos 1960 após projetos de irrigação soviéticos terem desviado os rios que o alimentam. Em 2007 já havia se reduzido a apenas 10% de seu tamanho original, e em 2010 estava dividido em três porções menores, em avançado processo de desertificação. (pt)
- Aralsjön (ryska: Аральское море, Araljskoje more, "Aral-havet", från kazakiskans Арал теңізі/Aral tengisi - sjön med öarna) var en endorheisk saltsjö på Turanlåglandet i Centralasien. Den låg mellan Kazakstan i norr och Uzbekistan i söder. Den var tidigare den fjärde största insjön på jorden (68 000 kvadratkilometer år 1960). Den började krympa på 1960-talet och 1997 hade Aralsjön minskat till 10% av sin ursprungliga storlek och delades upp i fyra åtskilda sjöar. Med uttorkningen har salthalten under samma tid ökat från cirka 1,0 procent till över 10 procent. (sv)
- 鹹海（Aral Sea，/ˈærəl/; 哈薩克語：Aral teńizi, Арал теңізі, 烏茲別克語：Orol dengizi, Орол денгизи, ：Aral ten'izi, Арал теңизи, 俄語：Аральское море），中国古称雷翥海，是中亞的一個内流盆地（鹹水湖），在北方的哈薩克（阿克托貝州和克孜勒奧爾達州）和南方的烏茲別克（其自治國卡拉卡爾帕克斯坦共和國）的交界處，這座鹹水湖泊在2010年代已大致乾涸。鹹海在當地的名稱義為“島嶼之海”，名稱來自曾分布在海中超過1,100個的島嶼。在蒙古語系和突厥語系中，“aral”意為“島，或列島”。鹹海的流域包括烏茲別克全境，及塔吉克、土庫曼、吉爾吉斯、哈薩克、阿富汗、和伊朗的部分地區。 鹹海曾以68,000平方公里的面積名列世界第四大湖，但1960年代以後，由於蘇聯引水灌溉，進行更改河道工程，導致鹹海面積不断萎缩。到1997年，已降至原始大小的10％，分成四個湖泊：北鹹海、由曾經更大的分成的東和西的兩個盆地湖，加上一個較小的中間湖泊。 到2009年，東南方的小湖消失，西南方的湖在原南鹹海的西部邊緣，退縮成一條細線狀。在隨後幾年中，偶爾會有少量水流補充東南方的小湖。美國國家航空暨太空總署在2014年8月所拍攝的衛星圖像顯示，鹹海東南部盆地發生現代史上首次的完全枯竭，產生的盆地被稱為阿拉爾庫姆沙漠。 (zh)
- Ара́льське мо́ре (тюрк. арал — «острів») — безстічне солоне озеро в Туранській низовині в пустельній зоні на теренах Казахстану й Узбекистану. Із початку 1960-х рівень моря катастрофічно знизився (Сирдар'я і періодично Амудар'я не впадають в озеро). Зараз[коли?] озеро здебільшого пересохло, за винятком найглибших частин; Арал — регіон екологічного лиха. Площа Аральського моря до початку висихання становила 66 458 км². Найбільша глибина була 68 м, середня — 15,5 м. У морі було багато островів загальною площею 2345 км². Найбільші острови: Кокарал, Відродження, Барса-Кельмес. (uk)
|
.jpg){kind=link}
-03.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_NASA_STS085-503-119.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
-03.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
