| dbo:abstract
|
- حركة فولكيش ((بالألمانية: Völkische Bewegung). «الحركة الشعبية») حركة عرقية وقومية ألمانية من أواخر القرن التاسع عشر وحتى العصر النازي. تم تشييدها على فكرة «الدم والتربة»، المستوحاة من استعارة ذات جسد واحد (Volkskörper) وفكرة المجتمعات التي تنمو بشكل طبيعي في وحدة، وقد تميزت بالعضوية، والعنصرية، والشعبية، والزراعية، والقومية الرومانسية، ونتيجة الدلالة الحصرية والعرقية المتنامية، من قبل معاداة السامية من 1900s فصاعدا. لم تكن حركة فولكيش مجموعة متجانسة من المعتقدات، بل كانت «ثقافة فرعية متنوعة» ظهرت في معارضة التغيرات الاجتماعية - الثقافية للحداثة. كان «القاسم الوحيد المشترك بين الجميع هو أسطورة النهضة الوطنية» المستوحاة من تقاليد الألمان القدماء (المعاد بنائها)، إما عن طريق «تعنن» المسيحية - أي الإبراهيمية، أي الديانة السامية التي انتشرت في أوروبا من الشرق الأدنى - أو رفض أي تراث مسيحي في ألمانيا، من أجل إحياء الوثنية قبل المسيحية. في تعريف ضيق، يتم استخدام المصطلح لتعيين فقط المجموعات التي تعتبر أن البشر يتم تشكيلهم أساسًا عن طريق الدم، أو عن طريق الخصائص الموروثة. غالبًا ما يتم إشراك فولكيش في ثورة أوسع من قبل العلماء، وهي حركة ألمانية ظهرت في عهد جمهورية فايمار (1918-1933). (ar)
- Hnutí Völkisch (německy Völkische Bewegung) bylo německé hnutí aktivní od konce 19. století až doby Třetí říše, typické svým etnickým nacionalismem, pangermanismem a od počátku 20. století také narůstajícím antisemitismem. Termín völkisch znamená přibližně „lidový“ či „národní“, ale v celé šíři svých významů je nepřeložitelný. Hnutí vychází romantismu 19. století a odmítnutí racionalismu a scientismu ve prospěch mýtu o zlatém věku ztotožňovaném se středověkou Svatou říší římskou, jež měla představovat ideální Německo, v němž je celá společnost organizována podle harmonického hierarchického řádu. Cílem hnutí bylo „národní znovuzrození“ inspirované tradicemi starověkých Germánů. Toho mělo být dosaženo buď skrze „germanizaci“ křesťanství či oživením germánského předkřesťanského náboženství. Esoterické hnutí zvané ariosofie bylo založeno právě na myšlenkách völkisch kombinovaných s theosofií. Hnutí je často spojováno – širším národně konzervativním hnutím, jež bylo na vzestupu během Výmarské republiky. Kromě toho že ovlivnilo nacismus, jeho myšlenky se projevily i v různých hnutích vzniklých po druhé světové válce, například , Nové pravici či neonacismu. K hnutí naležela například , „Německá lidová strana svobody“ založená v roce 1922, jež se v roce spojila s právě zakázanými nacisty do , „Národně sociálního hnutí svobody“. (cs)
- Die völkische Bewegung war eine deutschnationale und antisemitisch-rassistische Bewegung. Sie umfasste Vereine, Parteien, Publikationen und weitere Gruppen und Individuen, die im späten 19. Jahrhundert großen Einfluss auf die Öffentlichkeit in Deutschland und Deutschösterreich gewannen. (de)
- Völkisch (del alemán: volk, 'pueblo' o 'gente') es una palabra de difícil traducción que tiene las connotaciones de «folclórico» y «populista». Según el historiador , el término está asociado o tiene connotaciones de «nación» «tribu» y «raza», posiblemente en un sentido de etnia, similar al vocablo inglés folk. Denota una asociación o interés —originado en el romanticismo— con «lo popular» y «lo natural». Esencialmente, el movimiento völkisch es la interpretación alemana de una especie de romanticismo conservador, asociado con el populismo político, con una visión romántica del pueblo. La idea o motivo central del movimiento völkisch corresponde al llamado volkstum (folkdom, en inglés), que se puede traducir como «cultura de la nación», «folklore étnico» o «esencia cultural nacional», a diferencia de volkstümlich, que es lo puramente «populista». El movimiento no se constituyó unificadamente, sino que fue «una tempestad de creencias, temores y esperanzas» que fueron a menudo «expresadas de manera sentimental». Como sentimiento o sensibilidad, fue probablemente la mayor influencia en el movimiento revolucionario conservador de Alemania, expresión del conservadurismo nacionalista en ese país después de la Primera Guerra Mundial. Sin embargo, es un término complejo. En un sentido estricto, sólo debe ser usado para denotar grupos que consideran que los seres humanos están esencialmente «preformados» por lazos de sangre. (es)
- Le mouvement völkisch est un courant intellectuel et politique, apparu en Allemagne à la fin du XIXe siècle et au début du XXe siècle et hérité des « Teutomanes », qui englobe un ensemble de personnalités et d'associations dont l’élément commun est le projet de donner à l’ensemble des Allemands une religion païenne, en général le paganisme germanique. Ce courant d'idées puise ses sources dans le romantisme allemand des années 1840 et dans les désillusions de la période 1849-1862, entre l'écrasement du printemps des peuples et l'arrivée de Bismarck au pouvoir en Prusse. Important par le nombre de groupuscules, mais peu par celui de ses adhérents, et de par les évolutions de la société du XIXe siècle, le mouvement völkisch s’est trouvé face à de nouveaux défis, imposant une nouvelle définition de la nation, de la nature et de l'individu. Pour les uns, le courant völkisch découle d’une vocation raciste permanente, liée aux apports de la biologie et du « darwinisme social ». Pour d’autres, il représente un courant foncièrement antisémite, ravivant un passé germanique largement mythique et mythifié dans un cadre de pensée occultiste en lutte constante contre le christianisme, et plus généralement contre les monothéismes. Le courant völkisch joua un rôle important lors de la révolution conservatrice sous la république de Weimar et certaines de ses idées furent reprises par le nazisme. (fr)
- Gerakan völkisch (bahasa Jerman: völkische Bewegung, "gerakan kerakyatan"), adalah penafsiran Jerman mengenai gerakan populisme, dengan fokus romantisisme pada cerita rakyat dan literatur "organik", yakni "komunitas yang tumbuh secara alami dalam persatuan", ditandai oleh metafora satu tubuh (Volkskörper) untuk seluruh penduduk selama periode akhir abad ke-19 hingga era Nazi. (in)
- The Völkisch movement (German: Völkische Bewegung; alternative English: Folkist Movement) was a German ethno-nationalist movement active from the late 19th century through to the Nazi era, with remnants in the Federal Republic of Germany afterwards. Erected on the idea of "blood and soil", inspired by the one-body-metaphor (Volkskörper, "ethnic body"; literally "body of the people"), and by the idea of naturally grown communities in unity, it was characterized by organicism, racialism, populism, agrarianism, romantic nationalism and – as a consequence of a growing exclusive and ethnic connotation – by antisemitism from the 1900s onward. Völkisch nationalists generally considered the Jews to be an "alien people" who belonged to a different Volk ("race" or "folk") from the Germans. The Völkisch movement was not a homogeneous set of beliefs, but rather a "variegated sub-culture" that rose in opposition to the socio-cultural changes of modernity. The "only denominator common" to all Völkisch theorists was the idea of a national rebirth, inspired by the traditions of the Ancient Germans which had been "reconstructed" on a romantic basis by the adherents of the philosophy. This rebirth would have been achieved by either "Germanizing" Christianity – an Abrahamic and "Semitic" religion that spread into Europe from the Near East – or by rejecting any Christian heritage that existed in Germany in order to revive pre-Christian Germanic paganism. In a narrow definition, the term is used to designate only groups that consider human beings essentially preformed by blood, or by inherited characteristics. The Völkischen are often encompassed in a wider Conservative Revolution by scholars, a German national conservative movement that rose in prominence during the Weimar Republic (1918–1933). During the period of the Third Reich, Adolf Hitler and the Nazis believed in and enforced a definition of the German Volk which excluded Jews, the Romani people, Jehovah's Witnesses, homosexuals, and other "foreign elements" living in Germany. Their policies led to these "undesirables" being rounded up and murdered in large numbers, in what became known as The Holocaust. (en)
- Il movimento völkisch è un'interpretazione tedesca del movimento populista, con un accento romantico sul folclore. Il termine völkisch, che significa "etnico", deriva dalla parola tedesca Volk (che ha la stessa radice di "" e dell'inglese "folk"), corrispondente all'italiano "popolo", con connotazioni in tedesco di "folclorico" e "folcloristico". Secondo lo storico , la parola ha anche "connotazioni di 'nazione', 'razza' e 'tribù', ...". (it)
- De völkische Bewegung was een extreme vorm van volksnationalisme, gebaseerd op etnische identiteit of Volkstum, die vooral in Duitstalige landen populair was. Deze stroming definieert het volk in enge zin als een eenheid die is gebaseerd op gemeenschappelijke afstamming van dezelfde voorouders (Duits: Ahnen). De stroming is omstreden, omdat hij in de eerste helft van de twintigste eeuw in de regel gepaard ging met racisme en antisemitisme. Het völkische element vormde een essentieel onderdeel van het Deutschtum en is geëvolueerd tot een van de hoofdstromingen binnen het nationaalsocialisme. Een variant baseert de definiëring van 'volk' uitsluitend op de volkscultuur, die dan als relatief onveranderlijk wordt afgeschilderd en vooral bestaat uit traditionele gebruiken en geloofsopvattingen. Na de Tweede Wereldoorlog waren er meermalen pogingen tot een heropleving van völkisch gedachtegoed te bemerken (Heimatfilms, schlagerfestivals), maar de racistische component is enigszins gemarginaliseerd. De meeste volksnationalisten proberen afstand te nemen van een dergelijke ondertoon. Neonazistische, andere extreemrechtse alsook neopaganistische organisaties zien zichzelf echter nog altijd als onderdeel van een grote völkische beweging. (nl)
- 민족운동(독일어: Völkische Bewegung 푈키셰 베베궁[*])은 19세기 말부터 나치 독일 시대까지 지속된, 독일의 민족주의(ethno-nationalist) 운동이다. 그 뒤 오늘날의 독일연방공화국에도 그 잔재가 남아 있다. 독일 민족운동은 사상 위에, 민족을 하나의 총체(독일어: Volkskörper 폴크스쾨르퍼[*], 영어: ethnic pody)로 보는 개념으로 촉발되었다. 그리고 자생적 공동사회의 통합이라는 측면에서 , , 대중주의, 농본주의, 낭만국민주의 요소를 가지고 있었다. 그리고 민족적 결집이 가속화되고 동시에 타민족에 대한 배제가 강화됨에 따라 필연적으로 1900년대 이후로는 반유대주의 성향까지 갖게 된다. 독일의 민족적 국민주의자들은 유대인을 다른 "민족"(독일어: Volk)에 속한 "이방인 체류자"(alien people)로 간주했다. 독일 민족운동은 단일한 신념체계가 아니었으며, 그보다는 근대성이 야기한 사회문화적 변화들에 대한 반동으로서 나타난 각종 하위문화들의 누더기 같은 것이었다. 수많은 독일 민족주의 이론가들 사이의 “유일한 공통점”은 의 전통이 낭만주의적 기저에서 재건한다는 “국가의 재탄생”이었다. 이 재탄생을 완전히 달성하기 위해서는, 근동에서 발원한 셈족의 종교로서 유럽인의 사고를 지배하는 기독교를 "게르만화"해야 했다. 기독교의 게르만화를 포기한 노선에서는 기독교 유산을 아예 부정하고 게르만 다신교로의 회귀를 꾀하게 되었다. 바이마르 공화국 시대에 중요한 국민보수주의 운동이었던 보수혁명에서 민족운동의 요소들을 상당히 받아들였다. 나치 독일 정권기에 아돌프 히틀러를 비롯한 나치들은 독일 "민족"의 정의에서 유대인, 롬인, 여호와의 증인, 동성애자를 비롯한, “독일에 거류하는 이방적 요소”들을 제거하도록 했다. 나치의 정책은 이런 이방적 비민족들을 집단살해하는 것으로 귀결되었다(홀로코스트). (ko)
- Volkizm – niemiecka ideologia o charakterze neoromantycznym, irracjonalnym i rasistowskim, skłaniającym się do panteistycznej, neopogańskiej mistyki „krwi i ziemi” (Blut und Boden), wyrastająca z protestanckiej idei predestynacji. W nacjonalizmie i rasizmie niemieckim od czasów Fichtego (1762–1814) i G. W. F. Hegla ta protestancka teza została przekształcona w doktrynę o istnieniu narodów predestynowanych (Urvolk – „pranaród” Fichtego); Volksgeist – „duch narodu” Hegla (heglizm), która, po zlaicyzowaniu tej doktryny w epoce pozytywizmu, przekształciła się w pseudonaukowy dyskurs o istnieniu wyższych i niższych ras ludzkich. Teorie rasowe Anglika Houstona S. Chamberlaina (1855–1927) i Francuzów: Josepha Arthura de Gobineau i Georges’a Vachera de Lapouge’a (1854–1936) przyczyniły się do uznania rasizmu volkistowskiego za mający podstawy naukowe i zainteresowania nim przede wszystkim warstw wykształconych społeczeństwa niemieckiego epoki wilhelmińskiej. Volkizm głosi m.in. iż dusza człowieka jest częścią większej duszy Ludu (niem. Volk), a ta – duszy świata. Dusza Ludu kształtowana jest przez krajobraz (niem. Landschaft) i raz ukształtowana, nie podlega zmianie, a także że cechy narodowe są uzależnione od krajobrazu, w jakim ukształtował się naród na początku swoich dziejów; np. cechy Żydów ukształtowały się na pustyniach i dlatego naród ten ma cechować płytkość, jałowość, oschłość. Brak głębi i sił twórczych ma być odbiciem upałów i towarzyszącego im uczucia bezsensu, typowego dla klimatu pustynnego; wyrazem tego rzekomego spodlenia ma być wygląd zewnętrzny Żydów, szczególnie charakterystyczny nos, oraz zapach cebuli i czosnku. Odwrotnością jest klimat Północy, charakteryzujący się wilgotnymi i zimnymi lasami Pragermanii, gdzie ludzie z utęsknieniem wyglądają słońca – dlatego Niemcy są ludźmi światła (Lichtmenschen); ich blond włosy i niebieskie oczy wskazują na czystość duszy. Pragermanie, jako lud osiadły, mają być ludem zakorzenionym w ziemi; Żydzi, jako pierwotni koczownicy, mają być ludem naturalnie wykorzenionym, o mentalności nomadów, niezdolnym pokochać ojczyzny i zakorzenić się trwale w jakiejkolwiek ziemi; ich nomadyzm rzekomo ujawnia się w postaci naturalnej skłonności do kosmopolityzmu. Volkiści uznali, że świat liberalny epoki wilhelmińskiej jest jałowy, bezbarwny, szary – zupełnie jak pustynie arabskie; pozwoliło to uznać, że nie jest on wytworem ducha niemieckiego, lecz żydowskiego, co dało asumpt do neopogańsko-rasistowskiego antysemityzmu. Ideolodzy volkizmu szybko utożsamili Żydów z powstawaniem wielkich miast i procesem industrializacji i narodzin stosunków kapitalistycznych, a ponieważ stosunki te wytworzyły demokrację, również ją przypisano Żydom. Niemcy mieli być z natury narodem apolitycznym, przeciwnym polityce i partiom. Tej apokalipsie nowoczesności przeciwstawiano wizję tradycyjnego niemieckiego Bauera (chłopa), nie znającego pojęcia zysku, egoizmu i relatywizmu moralnego. Chłop stał się ucieleśnieniem mitu zdrowego moralnie Niemca, walczącego z przybyszem z miasta – czyli zajmującym się handlem Żydem. Niektórzy volkiści opowiadali się za przywróceniem niewolnictwa dla ras niższych, szczególnie Żydów. Niechęć kulturowa i ekonomiczna do Żydów dosyć szybko nabrała charakteru brutalnego; w licznych powieściach volkistowskich Niemcy zaczęli mordować swoich żydowskich panów i wyzyskiwaczy, co dało powód do przekonania, że rasy walczą ze sobą nie na polu kultury, lecz w siłowej konfrontacji na śmierć i życie. (pl)
- Völkische Bewegung, folkrörelsen, är ett samlingsnamn på de tysknationella, antimodernistiska och antisemitiska föreningar, partier, publikationer, grupper och individer som under den sista fjärdedelen av 1800-talet och framåt fick ett allt större inflytande över det offentliga rummet i Tyska riket och i Österrike-Ungern. Völkisch-rörelsen bygger på föreställningen om ett tyskt folk (Volk) som delar en blodsgemenskap baserad på ras, språk och bygd. Istället för urbanisering förordades det enkla livet på landsbygden. Rörelsen uppstod på 1870-talet med syftet att söka ett ursprung och rensa ut ”folkfrämmande” idéer ur de nordiskt-germanska rötterna, för att ur dessa återbygga en tysk ”organisk” folklighet. Bland det som skulle rensas ut från det germanska fanns katolicism, judendom, feminism och socialism. Genom rörelsen fick antisemitismen stor spridning, liksom slagordet ideerna kring Blut und Boden ("blod och jord" på svenska). Dess idéer spreds främst via tidskriften Heimdall och förlaget Hammer. Rörelsen växte sig stark under Weimarrepubliken och blev efter 1933 starkt förknippad med nationalsocialismen. Inom den gröna ekofascismen ses Völkische-rörelsen som en föregångare. (sv)
- O Movimento völkisch era a interpretação alemã do movimento populista, com um enfoque romântico sobre o folclore do país, durante um período compreendido entre o final do século XIX e o período nazista. O termo völkisch, que significa "étnico", deriva da palavra alemã Volk (cognato do Inglês "folk"), correspondente a "povo". Segundo o historiador James Webb, a palavra também tem "conotações de "nação", "raça" e "tribo"...". A ideia de völkisch girava em torno de , cujo significado mais preciso seria provavelmente "folclore" ou "etnia" (a não confundir com Volkssturm). "Populista" ou "popular", neste contexto seria volkstümlich. O völkisch não foi um movimento unificado, mas "um caldeirão de crenças, medos e esperanças que encontrou expressão em vários movimentos, frequentemente num tom emocional". Petteri Pietikäinen observou no traçado völkisch influências de Carl Gustav Jung. O movimento völkisch era "provavelmente o maior grupo" do na Alemanha. Entretanto, tal como 'revolucionário-conservador' e 'fascista', völkisch é um termo de significado cambiante ("schillernder Begriff"). (pt)
- Наро́дное движе́ние (нем. Völkische Bewegung, Фёлкише/Фёлькише) — националистическое, а также расистское движение, политическая идеология, распространённые в Германии конца XIX — начала XX века. Движение использовало идеи учения ариософии, введённого Гвидо фон Листом, сочетаясь с идеями пангерманизма, националистического романтизма и социал-дарвинизма. В фёлькише входили различные группы объединений. Ведущую роль в создании идей фёлькише играли произведения Гвидо фон Листа и Йёрга Ланца фон Либенфельса. Большое влияние на формирование фёлькише как единого движения оказали идеи Германа Вирта. Ариософы, начавшие свою деятельность в Вене, незадолго до Первой мировой войны, соединили народнический (volkisch) немецкий национализм и расизм с оккультными идеями, заимствованными из теософии Елены Петровны Блаватской — с целью предсказания и оправдания грядущей эры немецкого мирового порядка. В январе 1902 года в Лейпциге было организовано издательство, выпускавшее антисемитский журнал «Молот» (нем. "Der Hammer"). Подобный журнал Ostara организовал Ланц, который в своем манифесте провозгласил, что Ostara — это первый и единственный расово-экономический журнал, который намерен практически использовать антропологические данные для того, чтобы научным образом сломить восстание низших рас и защитить благородство расы европейской. Дальнейшим шагом стало создание в 1912 году «Имперского союза „Молот“» (нем. Reichshammerbund) — организации, объединившей все группы «Молот». Была также создана подпольная организация — «Германский орден» (нем. Germanenorden), сходная с ней по идеологии и организационной структуре и сыгравшая роль в становлении доктрины национал-социализма. В 1919 году Макс Бём совместно с Генрихом фон Гляйхеном и Артуром Мёллером основал фёлькиш-национальный «» (дискуссионную площадку младоконсерваторов). (ru)
- Народний рух (нім. Völkische Bewegung, Фелкіше) — націоналістичний, а також расистський рух, політична ідеологія, поширені в Німеччині кінця XIX — початку XX століття. Рух використовував ідеї вчення аріософії, введеного Гвідо фон Лістом, поєднуючись з ідеями пангерманізму, націоналістичного романтизму та соціал-дарвінізму. У фелькіше входили різні групи об'єднань. Провідну роль у створенні ідей фелькіше грали твори Гвідо фон Ліста та Йорга Ланца фон Лібенфельса. Великий вплив на формування фелькіше як єдиного руху справили ідеї Германа Вірта. У січні 1902 року Теодором Фрічем у Лейпцигу було організовано видавництво, що випускало антисемітський журнал «Молот» (нім. "Der Hammer"). Подібний журнал Ostara організував Ланц, який у своєму маніфесті проголосив, що Ostara — це Подальшим кроком стало створення 1912 року «Імперського союзу „Молот“» (нім. Reichshammerbund) — організації, що об'єднала всі групи "Молот". Було також створено підпільну організацію — «Німецький орден» (нім. Germanenorden), подібна до неї за ідеологією та організаційною структурою і зіграла роль у становленні доктрини націонал-соціалізму. У 1919 році Макс Бем спільно з Генріхом фон Гляйхеном і Артуром Меллером заснував фелькіш-національний «Червневий клуб» (дискусійний майданчик молодоконсерваторів ). (uk)
- 大众运动（德語：Völkische Bewegung）德国民族主义运动，始于19世纪后半叶并延续至纳粹德国时期及以后。其概念根植于“血与土”，且与有機體說、科學種族主義、民粹主義、农业主义、浪漫民族主义及反犹太主义有关。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Die völkische Bewegung war eine deutschnationale und antisemitisch-rassistische Bewegung. Sie umfasste Vereine, Parteien, Publikationen und weitere Gruppen und Individuen, die im späten 19. Jahrhundert großen Einfluss auf die Öffentlichkeit in Deutschland und Deutschösterreich gewannen. (de)
- Gerakan völkisch (bahasa Jerman: völkische Bewegung, "gerakan kerakyatan"), adalah penafsiran Jerman mengenai gerakan populisme, dengan fokus romantisisme pada cerita rakyat dan literatur "organik", yakni "komunitas yang tumbuh secara alami dalam persatuan", ditandai oleh metafora satu tubuh (Volkskörper) untuk seluruh penduduk selama periode akhir abad ke-19 hingga era Nazi. (in)
- Il movimento völkisch è un'interpretazione tedesca del movimento populista, con un accento romantico sul folclore. Il termine völkisch, che significa "etnico", deriva dalla parola tedesca Volk (che ha la stessa radice di "" e dell'inglese "folk"), corrispondente all'italiano "popolo", con connotazioni in tedesco di "folclorico" e "folcloristico". Secondo lo storico , la parola ha anche "connotazioni di 'nazione', 'razza' e 'tribù', ...". (it)
- 大众运动（德語：Völkische Bewegung）德国民族主义运动，始于19世纪后半叶并延续至纳粹德国时期及以后。其概念根植于“血与土”，且与有機體說、科學種族主義、民粹主義、农业主义、浪漫民族主义及反犹太主义有关。 (zh)
- حركة فولكيش ((بالألمانية: Völkische Bewegung). «الحركة الشعبية») حركة عرقية وقومية ألمانية من أواخر القرن التاسع عشر وحتى العصر النازي. تم تشييدها على فكرة «الدم والتربة»، المستوحاة من استعارة ذات جسد واحد (Volkskörper) وفكرة المجتمعات التي تنمو بشكل طبيعي في وحدة، وقد تميزت بالعضوية، والعنصرية، والشعبية، والزراعية، والقومية الرومانسية، ونتيجة الدلالة الحصرية والعرقية المتنامية، من قبل معاداة السامية من 1900s فصاعدا. غالبًا ما يتم إشراك فولكيش في ثورة أوسع من قبل العلماء، وهي حركة ألمانية ظهرت في عهد جمهورية فايمار (1918-1933). (ar)
- Hnutí Völkisch (německy Völkische Bewegung) bylo německé hnutí aktivní od konce 19. století až doby Třetí říše, typické svým etnickým nacionalismem, pangermanismem a od počátku 20. století také narůstajícím antisemitismem. Termín völkisch znamená přibližně „lidový“ či „národní“, ale v celé šíři svých významů je nepřeložitelný. (cs)
- Völkisch (del alemán: volk, 'pueblo' o 'gente') es una palabra de difícil traducción que tiene las connotaciones de «folclórico» y «populista». Según el historiador , el término está asociado o tiene connotaciones de «nación» «tribu» y «raza», posiblemente en un sentido de etnia, similar al vocablo inglés folk. Denota una asociación o interés —originado en el romanticismo— con «lo popular» y «lo natural». (es)
- The Völkisch movement (German: Völkische Bewegung; alternative English: Folkist Movement) was a German ethno-nationalist movement active from the late 19th century through to the Nazi era, with remnants in the Federal Republic of Germany afterwards. Erected on the idea of "blood and soil", inspired by the one-body-metaphor (Volkskörper, "ethnic body"; literally "body of the people"), and by the idea of naturally grown communities in unity, it was characterized by organicism, racialism, populism, agrarianism, romantic nationalism and – as a consequence of a growing exclusive and ethnic connotation – by antisemitism from the 1900s onward. Völkisch nationalists generally considered the Jews to be an "alien people" who belonged to a different Volk ("race" or "folk") from the Germans. (en)
- Le mouvement völkisch est un courant intellectuel et politique, apparu en Allemagne à la fin du XIXe siècle et au début du XXe siècle et hérité des « Teutomanes », qui englobe un ensemble de personnalités et d'associations dont l’élément commun est le projet de donner à l’ensemble des Allemands une religion païenne, en général le paganisme germanique. Ce courant d'idées puise ses sources dans le romantisme allemand des années 1840 et dans les désillusions de la période 1849-1862, entre l'écrasement du printemps des peuples et l'arrivée de Bismarck au pouvoir en Prusse. (fr)
- 민족운동(독일어: Völkische Bewegung 푈키셰 베베궁[*])은 19세기 말부터 나치 독일 시대까지 지속된, 독일의 민족주의(ethno-nationalist) 운동이다. 그 뒤 오늘날의 독일연방공화국에도 그 잔재가 남아 있다. 독일 민족운동은 사상 위에, 민족을 하나의 총체(독일어: Volkskörper 폴크스쾨르퍼[*], 영어: ethnic pody)로 보는 개념으로 촉발되었다. 그리고 자생적 공동사회의 통합이라는 측면에서 , , 대중주의, 농본주의, 낭만국민주의 요소를 가지고 있었다. 그리고 민족적 결집이 가속화되고 동시에 타민족에 대한 배제가 강화됨에 따라 필연적으로 1900년대 이후로는 반유대주의 성향까지 갖게 된다. 독일의 민족적 국민주의자들은 유대인을 다른 "민족"(독일어: Volk)에 속한 "이방인 체류자"(alien people)로 간주했다. 바이마르 공화국 시대에 중요한 국민보수주의 운동이었던 보수혁명에서 민족운동의 요소들을 상당히 받아들였다. (ko)
- De völkische Bewegung was een extreme vorm van volksnationalisme, gebaseerd op etnische identiteit of Volkstum, die vooral in Duitstalige landen populair was. Deze stroming definieert het volk in enge zin als een eenheid die is gebaseerd op gemeenschappelijke afstamming van dezelfde voorouders (Duits: Ahnen). De stroming is omstreden, omdat hij in de eerste helft van de twintigste eeuw in de regel gepaard ging met racisme en antisemitisme. Het völkische element vormde een essentieel onderdeel van het Deutschtum en is geëvolueerd tot een van de hoofdstromingen binnen het nationaalsocialisme. (nl)
- Volkizm – niemiecka ideologia o charakterze neoromantycznym, irracjonalnym i rasistowskim, skłaniającym się do panteistycznej, neopogańskiej mistyki „krwi i ziemi” (Blut und Boden), wyrastająca z protestanckiej idei predestynacji. Teorie rasowe Anglika Houstona S. Chamberlaina (1855–1927) i Francuzów: Josepha Arthura de Gobineau i Georges’a Vachera de Lapouge’a (1854–1936) przyczyniły się do uznania rasizmu volkistowskiego za mający podstawy naukowe i zainteresowania nim przede wszystkim warstw wykształconych społeczeństwa niemieckiego epoki wilhelmińskiej. (pl)
- O Movimento völkisch era a interpretação alemã do movimento populista, com um enfoque romântico sobre o folclore do país, durante um período compreendido entre o final do século XIX e o período nazista. O termo völkisch, que significa "étnico", deriva da palavra alemã Volk (cognato do Inglês "folk"), correspondente a "povo". Segundo o historiador James Webb, a palavra também tem "conotações de "nação", "raça" e "tribo"...". (pt)
- Völkische Bewegung, folkrörelsen, är ett samlingsnamn på de tysknationella, antimodernistiska och antisemitiska föreningar, partier, publikationer, grupper och individer som under den sista fjärdedelen av 1800-talet och framåt fick ett allt större inflytande över det offentliga rummet i Tyska riket och i Österrike-Ungern. Völkisch-rörelsen bygger på föreställningen om ett tyskt folk (Volk) som delar en blodsgemenskap baserad på ras, språk och bygd. Istället för urbanisering förordades det enkla livet på landsbygden. Inom den gröna ekofascismen ses Völkische-rörelsen som en föregångare. (sv)
- Наро́дное движе́ние (нем. Völkische Bewegung, Фёлкише/Фёлькише) — националистическое, а также расистское движение, политическая идеология, распространённые в Германии конца XIX — начала XX века. Движение использовало идеи учения ариософии, введённого Гвидо фон Листом, сочетаясь с идеями пангерманизма, националистического романтизма и социал-дарвинизма. В фёлькише входили различные группы объединений. Ведущую роль в создании идей фёлькише играли произведения Гвидо фон Листа и Йёрга Ланца фон Либенфельса. Большое влияние на формирование фёлькише как единого движения оказали идеи Германа Вирта. (ru)
- Народний рух (нім. Völkische Bewegung, Фелкіше) — націоналістичний, а також расистський рух, політична ідеологія, поширені в Німеччині кінця XIX — початку XX століття. Рух використовував ідеї вчення аріософії, введеного Гвідо фон Лістом, поєднуючись з ідеями пангерманізму, націоналістичного романтизму та соціал-дарвінізму. У фелькіше входили різні групи об'єднань. Провідну роль у створенні ідей фелькіше грали твори Гвідо фон Ліста та Йорга Ланца фон Лібенфельса. Великий вплив на формування фелькіше як єдиного руху справили ідеї Германа Вірта. (uk)
|
