| dbo:abstract
|
- Existence pohlavnosti a pohlavních chromozómů může za určitých okolností výrazně zasáhnout do zákonitostí formulovaných v Mendelových zákonech dědičnosti. Jde o ty případy, kdy jsou geny kódující tyto umístěny na pohlavních chromozómech, nebo kdy projev těchto genů závisí na sestavě pohlavních chromozómů. (cs)
- L'herència lligada al sexe o gonosòmica és aquell tipus herència genètica en la qual, el gen (o gens) que determinen un determinat tret, es troben en el del cromosoma sexual (el cromosoma X en la part no homòloga —la que no recombina en condicions normals— en els mamífers; en el cromosoma Y o en el citoplasma matern). Hom acostuma a diferenciar-la de l'herència autosòmica, tipus d'herència mendeliana clàssica, ja que no segueix distribució homogènia entre els individus i sovint la seva manifestació fenotípica presenta diferències en funció de quin és el sexe cromosòmic de l'individu. Va ser descrita a bastament per Thomas Hunt Morgan en estudis en Drosophila melanogaster. En aquelles espècies en què el gènere sexual és determinat per la càrrega cromosòmica, entre ells els mamífers, els caràcters que són determinats per gens situats en els cromosomes sexuals són susceptibles de ser transmesos a la descendència de forma desigual i de presentar diferent manifestació segons si la descendència d'un aparellament és femenina o masculina. P.ex.: Els humans tenen 23 parells de cromosomes. Els gens situats en qualsevol de les 22 primers parelles (autosomes) es manifesten per igual en dones com en homes. Ara bé, la parella cromosòmica 23 són els anomenats cromosomes sexuals, ja que són els responsables de la determinació del sexe. En l'espècie humana les dones tenen dos cromosomes X, en canvi els homes tenen un cromosoma X (heretat per part materna) i un cromosoma Y (heretat sempre per part paterna) i que és força més petit que l'X. Tots els caràcters venen determinats, usualment per dos al·lels, excepte aquells que es troben en la regió no homòloga del cromosoma X. Els gens situats en aquesta zona, en el cas dels homes, es manifestaran sempre, tant si són dominants com recessius. En canvi, en les dones els gens recessius només es manifestaran en estat homozigot (els dos al·lels iguals). Exemples de malalties genètiques lligades a la transmissió recessiva són l'hemofília, el daltonisme, la distròfia muscular de Duchenne i l'acromatòpsia, entre d'altres. En tots aquests casos els homes manifesten l'anomalia en un percentatge més elevat que les dones, ja que la presència del gen recessiu en qüestió, es manifestarà sempre, en no tenir la possibilitat de ser contrarestat el seu efecte per part de l'al·lel normal que és dominant. En dones només ho farà en el cas que els dos al·lels que determinen l'anomalia siguin iguals. Tots ells fills d'un pare afectat per una malaltia lligada al sexe i una mare sana no tindran la malaltia perquè hereten el cromosoma X de la mare, però totes les filles d'esta parella seran portadores si la malaltia és recessiva o afectades si la malaltia és dominant. (ca)
- يصف الارتباط الجنسي أو الترابط الجنسي (بالإنجليزية: Sex linkage) أنماط الوراثة والأنماط الظاهرية لها عند وجود جين طَفري (أليل) على الكروموسوم الجنسي بدلاً من أن يكون على الكروموسوم الجسمي. وبالتالي فهو يختلف عن الطرق السائدة والمتنحية للوراثة. بما أن لدى البشر أضعاف عدد الجينات على الكروموسوم X مقارنة بالكروموسوم Y عند الذكور، تكون السمات المرتبطة بـ X أكثر شيوعاً من السمات المرتبطة بـ Y. بالإضافة إلى ذلك، تكون السمات المتنحية المرتبطة بـ X أكثر شيوعاً من السمات السائدة المرتبطة بـ X، كما أن السمات المتنحية المرتبطة بـ X تؤثر على الذكور بشكل أكثر بكثير من الإناث، نظراً لأن الذكور بحاجة إلى كروموسوم X واحد فقط لكي يتم التعبير الجيني عن الِسمة. في البشر، يتم توريث السمات المرتبطة بـ X من قبل الأم الحاملة للمرض أو من الأم المتأثرة أو من الأب المتأثر به. في السمات المتنحية المرتبطة بX، في حال كان الأب غير متأثر بالمرض والأم حاملة له (أي من غير أن تكون الأم مصابة به بشكل ظاهري)، فإن فرصة إصابة الابن بشكل ظاهري تكون 50٪، كما تكون فرصة إصابته بشكل جيني 100%. في المقابل، تكون فرصة إصابة الابنة بالمرض بشكل ظاهري (في نفس الحالة المذكورة سابقاً) 0%. ولكن تكون فرصة إصابتها بشكل جيني 50%. ومع ذلك، قد تحدث بعض الحالات الاستثنائية في حال تم تعطيل الصبغي X. الفرق بين النمط الظاهري والنمط الجيني هو أنه في النمط الظاهري يكون الشخص متأثراً بالمرض في حين أنه في النمط الجيني يكون الشخص حاملاً له جينياً ولكن غير متأثر به. إذا كان الأب متأثر بالمرض بشكل ظاهري ولكن الأم غير حاملة له (لا جينياً ولا ظاهرياً)، فعند إذن لن يتأثر الابن مطلقاً، لأنه لا يرث كرموسوم X من الأب. ولكن في نفس هذه الحالة، ستكون الابنة حاملة للمرض جينياً بلا شك. في حال كان سائداً، ستكون الابنة متأثرة بالمرض ظاهرياً وجينياً بلا شك. هناك بعض السمات المرتبطة بY. يتم توارث هذه السمات من الأب إلى أبنائه الذكور فقط وتكون دائماً ظاهرية. نسبة حدوث الحالات المتنحية المرتبطة بX في الإناث هو مربع ذلك في الذكور: على سبيل المثال، إذا كان هناك واحد من بين كل 20 من الذكور في مجموعة ما مصاب بعمى اللون الأحمر والأخضر، فمن المتوقع أن تكون واحدة من كل 400 أنثى من السكان مصابة به (1/20)*(1/20). تختلف أنماط الوراثة في الحيوانات التي تستخدم أنظمة مختلفة لتحديد الجنس. في نظام تحديد الجنس ZW الذي تستخدمه الطيور، يتم عكس نمط الثدييات، لأن الذكر هو الجنس المتماثل (ZZ) والإناث هي الجنس المتغاير (ZW). في علم الوراثة الكلاسيكية، يتم إجراء تجربة التزاوج التي تسمى لاختبار ما إذا كانت سمة الحيوان مرتبطة بالجنس. شكل توضيحي لبعض نتائج الوراثة المرتبطة بX: (أ) لدى الأب المصاب أليل سائد واحد مرتبط بX (متغاير) ولدى الأم أليل متنحي متماثل: سوف تتأثر البنات فقط (الكل). (ب)الآن تُسمى الأم المصابة متغايرة مع نسخة واحدة من الأليل السائد المرتبط بـ X: سيكون لدى كل من البنات والأبناء احتمال 50٪ للتأثر بالمرض. (ج)الآن تسمى الأم المتغايرة «حاملة» لأن لديها نسخة واحدة من الأليل المتنحي. سيكون لدى الأبناء احتمال أن يتأثروا بنسبة 50٪ بشكل ظاهري (وجيني)، وستصبح 50٪ من الفتيات غير المتأثرات حاملات للمرض (بشكل جيني) مثل والدتهن. (ar)
- Η φυλοσύνδετη κληρονομικότητα (ή αλλιώς Χ-συνδεδεμένη κληρονομικότητα) αναφέρεται σε γνωρίσματα που κληρονομούνται μέσω του Χ χρωμοσώματος των θηλυκών είτε των αρσενικών ατόμων. Τα γονίδια που ελέγχουν τα συγκεκριμένα γνωρίσματα λέγονται φυλοσύνδετα και βρίσκονται στο φυλετικό χρωμόσωμα "Χ". Η αιτία της φυλοσύνδετης κληρονομικότητας είναι ότι δεν υπάρχει αντίστοιχη ομόλογη περιοχή του "Χ" χρωμοσώματος στο χρωμόσωμα "Υ" (το Υ χρωμόσωμα είναι μικρότερο), δηλαδή τα γονίδια αυτά στο αρσενικό άτομο δεν βρίσκονται σε ζεύγη (όπως όλα τα υπόλοιπα γονίδια που ονομάζονται αυτοσωμικά) αλλά απαντούν μόνα τους. Συνέπεια αυτού του γεγονότος είναι ότι η έκφραση αυτών των επιπλέον γονιδίων που περιέχονται στο "Χ" χρωμόσωμα, στα αρσενικά άτομα πραγματοποιείται αυτόνομα. Έτσι σε ένα αρσενικό άτομο θα εμφανιστεί ο φαινότυπος που ελέγχεται από υπολειπόμενο γονίδιο αν αυτό υπάρχει στο μοναδικό χρωμόσωμα "Χ" που κληρονόμησε από τη μητέρα του. Ενώ στα θηλυκά άτομα για να εμφανιστεί ο ίδιος φαινότυπος, είναι απαραίτητο να υπάρχει το ίδιο αλληλόμορφο γονίδιο και στο χρωμόσωμα "Χ" που κληρονόμησε από τον πατέρα, . Υπάρχει και η αντίθετη περίπτωση, όπου κάποια γονίδια του "Υ" χρωμοσώματος δεν υπάρχουν στο "Χ". Αυτά λέγονται ολανδρικά γονίδια και κληρονομούνται μόνο από τον πατέρα. Για τα γονίδια που κληρονομούνται αποκλειστικά απο τον ένα γονέα (τα φυλοσύνδετα ή τα ολανδρικά) λέμε ότι στο αρσενικό άτομο βρίσκονται σε ημιζυγωτία, ενώ τα γονίδια που κληρονομούνται και από τους δύο γονείς (τα αυτοσωμικά) λέμε ότι βρίσκονται σε ομοζυγωτία (αν έχουν μεταξύ τους το ίδιο αλληλόμορφο) και σε ετεροζυγωτία (αν έχουν μεταξύ τους διαφορετικό αλληλόμορφο). Γνωστές περιπτώσεις φυλοσύνδετων γνωρισμάτων στον άνθρωπο είναι η αχρωματοψία, η αιμορροφιλία, η ( πιο συχνή μορφή της η ), και άλλα. (el)
- Genetikan, sexuari loturiko herentzia kromosoma sexualetan kokatutako geneek eragiten dutena izaten da. Jakina denez, gizakiarengan eta animalia gehienetan bi kromosoma sexual daude: X eta Y, pertsonaren sexua erabakitzen dutenak (gizakiarengan, XX emea eta XY arra). Aspalditik jakiten da badirela sexu batean azaltzeko joera handiagoa duten karaktere batzuk. Honen zergatia sexuari loturiko herentzia da. Y kromosoma X kromosoma baino txikiagoa denez, sexuari loturiko geneak ia beti X kromosoman daude, homologorik ez duen zatian. Dakigunez, karaktere guztiak gutxienez bi genek edo alelok mugatzen dituzte, Y kromosoman homologorik ez duten X kromosomaren geneek izan ezik. X kromosoman dauden gene horiek bakarrik agertuko dira beti gizonezkoen genotipoan, gene homologorik ez dutelako Y kromosoman. Emeen kasuan, aldiz, sexuari loturiko herentziaren geneek bi alelo dituzte, bi kromosoma sexualak berdinak direlako (XX). Azpirakorrak direnean, gene horiek homozigosian besterik ez dira fenotipoan agertuko. Sexuari loturiko herentziak ez du Mendelen legeak betetzen. Horren arrazoia aipatutakoa izaten da, hots, X kromosoman dauden gene gehienek ez dutela homologorik Y kromosoman. Hainbat gaixotasunen oinarri genetikoa sexuari loturiko herentzian datza. Esaterako, hemofilia, daltonismoa, gazteen glaukoma edo giharren distrofia, besteak beste. Gizonezkoek gaixotasun horiek pairatuko dituzte beraiei lotutako genea baldin badute. Emakumezkoek, aldiz, gaixotasuna hartzeko probabilitate gutxiago dute, alelo pare bat dutelako eta gene gaiztoa eduki arren -azpirakorra bada- ez dute heterozigosian gaitzarik garatuko. (eu)
-
* Datos: Q1142188 (es)
- Géinte a iompraíonn an X-chrómasóm is an Y-chromasóm agus na tréithe a rialaíonn siad. Tugtar X-nasc air freisin. I mamaigh, bíonn dhá X-chrómasóm ag an mbaineannach, agus X-chrómasóm is Y-chrómasóm ag an bhfireannach. Tarchuireann bean X-chrómasóm chuig a mac nó a hiníon, agus tarchuireann fear X-chrómasóm chuig a iníon amháin. Gné shainiúil d'oidhreacht X-nasctha is ea neamhláithreacht aon tarchur ó fhireannach go fireannach. An chuid is mó de na galair X-nasctha i ndaoine, faightear le hoidhreacht chúlaitheach iad, agus cuireann siad isteach ar na fireannaigh amháin (mar a tharlaíonn le haemifile is diostróife mhatánach Duchenne). Is beag géin fheidhmeach atá ar an Y-chrómasóm sa duine, agus mar sin glactar leis go bhfuil na téarmaí ‘nasc gnéasach’ is ‘X-nascadh’ ar comhchiall. (ga)
- Sex linked describes the sex-specific patterns of inheritance and presentation when a gene mutation (allele) is present on a sex chromosome (allosome) rather than a non-sex chromosome (autosome). In humans, these are termed X-linked recessive, X-linked dominant and Y-linked. The inheritance and presentation of all three differ depending on the sex of both the parent and the child. This makes them characteristically different from autosomal dominance and recessiveness. There are many more X-linked conditions than Y-linked conditions, since humans have several times as many genes on the X chromosome than the Y chromosome. Only females are able to be carriers for X-linked conditions; males will always be affected by any X-linked condition, since they have no second X chromosome with a healthy copy of the gene. As such, X-linked recessive conditions affect males much more commonly than females. In X-linked recessive inheritance, a son born to a carrier mother and an unaffected father has a 50% chance of being affected, while a daughter has a 50% chance of being a carrier, however a fraction of carriers may display a milder (or even full) form of the condition due to a phenomenon known as skewed X-inactivation, in which the normal process of inactivating half of the female body's X chromosomes preferably targets a certain parent's X chromosome (the father's in this case). If the father is affected, the son will not be affected, as he does not inherit the father's X chromosome, but the daughter will always be a carrier (and may occasionally present with symptoms due to aforementioned skewed X-inactivation). In X-linked dominant inheritance, a son or daughter born to an affected mother and an unaffected father both have a 50% chance of being affected (though a few X-linked dominant conditions are embryonic lethal for the son, making them appear to only occur in females). If the father is affected, the son will always be unaffected, but the daughter will always be affected. A Y-linked condition will only be inherited from father to son and will always affect every generation. The inheritance patterns are different in animals that use sex-determination systems other than XY. In the ZW sex-determination system used by birds, the mammalian pattern is reversed, since the male is the homogametic sex (ZZ) and the female is heterogametic (ZW). In classical genetics, a mating experiment called a reciprocal cross is performed to test if an animal's trait is sex-linked. (en)
- I caratteri legati al sesso sono caratteri ereditari regolati da geni presenti sui cromosomi sessuali, la cui trasmissione avviene con rapporti diversi rispetto a quelli previsti in base alle leggi di Mendel. In molte specie animali (Mammiferi, Uccelli e alcuni Insetti) il sesso è determinato da un singolo cromosoma sessuale o eterosoma o da una coppia di questi cromosomi.Nei Mammiferi l'eterocromosoma Y determina la comparsa di caratteri sessuali maschili nell'individuo. Il cromosoma X non determina il sesso dell'individuo, ma deve essere presente in due copie nella femmina affinché sia fertile. La determinazione del sesso varia comunque in base alla classe di organismi considerata, negli uccelli è il sesso femminile ad essere eterogametico. I cromosomi sessuali X e Y, a differenza degli autosomi omologhi, confrontati tra loro contengono quasi esclusivamente geni di diverso tipo, ad eccezione di due ridotte porzioni collocate alle estremità e denominate pseudoautosomiche che contengono gli stessi tipi di geni (naturalmente presentando alleli non necessariamente uguali).In particolare il cromosoma Y contiene solo geni indispensabili per il corretto sviluppo di un individuo maschile, mentre il cromosoma sessuale X contiene molti geni indispensabili per lo sviluppo sessuale femminile ed in più una certa quantità di geni relativi a caratteri non sessuali. Dato il fatto che le femmine possiedono due copie del cromosoma sessuale X, mentre i maschi una sola, ne consegue che le femmine hanno sempre due copie dei geni contenuti sull'X (che naturalmente presentano alleli non necessariamente uguali), mentre i maschi una sola copia (se si escludono i geni delle porzioni pseudoautosomiche che sono presenti in forma omologa anche nel cromosoma sessuale Y). Le femmine quindi possono essere omozigoti o eterozigoti per un carattere legato al sesso, mentre i maschi solo emizigoti. La trasmissione tipica di un fenotipo recessivo legato al sesso prevede la presenza di femmine portatrici le quali hanno il 50% di probabilità che i loro figli maschi esprimano pienamente tale fenotipo.In questo caso, infatti, per i maschi non esistono alleli dominanti o recessivi, essendo essi emizigoti, ossia possedendo un solo gene per quel carattere. Inoltre l'unico X dei maschi è di origine materna. Nel caso (esemplificativo) che il fenotipo recessivo considerato costituisca una malattia, una donna portatrice sana (eterozigote), quindi, avrà una probabilità 1/2 di generare un maschio ammalato mentre, se il marito è sano, le figlie femmine saranno al massimo portatrici come la madre. Se invece il padre è ammalato, e la madre è sana (omozigote), tutte le figlie femmine saranno portatrici, mentre nessuno dei maschi sarà ammalato. Nel caso invece di un incrocio tra femmina portatrice e maschio malato (molto raro), le femmine saranno 50% portatrici e 50% malate (entrambi gli X portatrici del gene mutato) e i maschi saranno per il 50% malati (il padre non cede mai la propria X ai figli maschi). (it)
- 반성 유전(伴性 遺傳, 영어: sex-linked inheritance)은 성염색체에 있는 유전자에 의해 일어나는 유전현상을 의미한다. 성염색체 상에 있으므로 성에 따라 발현 비율이 달라지는 것이 특징이다. X 염색체 연관과 Y 염색체 연관으로 나뉜다. X 염색체 연관의 경우 여성은 X 염색체 두개를 가지므로 보인자를 가질 수 있지만 남성은 하나를 가지므로 보인자를 가질 수 없어 성에 따라 발현 비율이 달라진다. 혈우병, 적록 색맹 등이 이에 해당된다.Y 염색체 연관의 경우 오직 남성만이 가지므로 남성에서만 발현되게 된다. 이모증 등이 이에 해당된다. (ko)
- 伴性遺伝（はんせいいでん、ばんせいいでん）とは、性染色体に依存する遺伝形式である。 (ja)
- Herança ligada ao sexo é a designação da herança genética relacionada a genes presentes na parte não-homóloga dos cromossomos sexuais, ou seja, no caso da espécie humana, os genes presentes no cromossomo X não tem correspondentes no cromossomo Y. A herança ligada ao sexo responde por diversas enfermidades encontradas em humanos, como o daltonismo e hemofilia. É, também, a expressão fenotípica de um alelo relacionado ao cromossomo sexual do indivíduo. Nos cromossomos autossomos dos sexos, a herança genética de seus pais possuem a mesma probabilidade de existência (como visto no Principio de Fisher), resumido por Ronald Fisher, mas dado que os seres humanos têm muito mais genes no cromossomo x que no cromossomo y, existem mais rasgos ligados ao x do que ao y. Os cromossomos sexuais se juntam na meiose. Como os cromossomos X e Y ou Z e W têm formas e tamanhos diferentes, seu emparelhamento na meiose é parcial. Podem-se distinguir, assim, duas regiões nesses cromossomos, em função do emparelhamento nas células masculinas.
* região homóloga, cromossomo X e o cromossomo Y , se emparelham ;
* região não-homóloga, onde não há emparelhamento entre o cromossomo X e o cromossomo Y. Os genes que se encontram na região não-homóloga do cromossomo X apresentam um tipo de herança que chamamos de herança ligada ao sexo ou herança ligada ao X. Nesse caso, como os machos têm apenas um cromossomo X, não há alelos dos genes localizados na região não-homóloga desse cromossomo, sendo, por isso, chamados hemizigóticos. Já as fêmeas podem ser homozigóticas ou heterozigóticas, pois apresentam dois cromossomos X que se emparelham completamente. Genes recessivos localizados nessa região não-homóloga do cromossomo X expressam-se fenotipicamente com maior frequência nos machos,pois basta o alelo estar presente para seu efeito se manifestar. Nas fêmeas, esses alelos recessivos só se manifestam em dose dupla (homozigose recessiva). Os genes localizados na região não-homóloga do cromossomo Y são chamados de genes holândricos (holo = todos; andrico = masculino) e condicionam um tipo de herança restrita ao sexo ou herança ligada ao Y, que só ocorrem nos machos. nesse caso, também se fala em indivíduos hemizigóticos. (pt)
- Könskromosombunden nedärvning, även kallat könsbunden nedärvning, är egenskaper uttryckta genom arv, fenotyper, som beror på individens kön så som det bestäms av kromosomerna. Det handlar normalt om egenskaper som styrs av gener som finns på X-kromosomen, som innehåller betydligt fler gener än Y-kromosomen. Exempel på sjukdomar hos människa med könskromosombunden nedärvning är blödarsjuka och färgblindhet. Ett exempel på en egenskap hos en annan art är förekomsten av svart och gulspräckliga pälsfärgen sköldpadda hos tamkatt. Denna färg kan enbart förekomma hos honkatter (eftersom de har 2 X-kromosomer) och inte hos hankatter som bara har en X-kromosom och antingen får svart eller gul grundfärg. (sv)
- Наследование, сцепленное с полом — наследование какого-либо гена, находящегося в половых хромосомах. Наследование признаков, проявляющихся только у особей одного пола, но не определяемых генами, находящимися в половых хромосомах, называется наследованием, ограниченным полом. Наследованием, сцепленным с X-хромосомой, называют наследование генов в случае, когда мужской пол гетерогаметен и характеризуется наличием Y-хромосомы (XY), а особи женского пола гомогаметны и имеют две X-хромосомы (XX). Таким типом наследования обладают все млекопитающие, кроме однопроходных, большинство насекомых и пресмыкающихся. Наследованием, сцепленным с Z-хромосомой, называют наследование генов в случае, когда женский пол гетерогаметен и характеризуется наличием W-хромосомы (ZW), а особи мужского пола гомогаметны и имеют две Z-хромосомы (ZZ). Таким типом наследования обладают все представители класса птиц. Если аллель сцепленного с полом гена, находящегося в X-хромосоме или Z-хромосоме, является рецессивным, то признак, определяемый этим геном, проявляется у всех особей гетерогаметного пола, которые получили этот аллель вместе с половой хромосомой, и у гомозиготных по этому аллелю особей гомогаметного пола. Это объясняется тем, что вторая половая хромосома (Y или W) у гетерогаметного пола не несет аллелей большинства или всех генов, находящихся в парной хромосоме. Таким признаком гораздо чаще будут обладать особи гетерогаметного пола. Поэтому заболеваниями, которые вызываются рецессивными аллелями сцепленных с полом генов, гораздо чаще болеют мужчины, а женщины часто являются носителями таких аллелей. (ru)
- 性聯遺傳即遗传基因位于性染色体上的遗传现象。 男性个体的X染色体一定是来源他的母亲，而他本人又一定是将其传给女儿，不会传给他的儿子；然而，女性个体的两条X染色体分别来源于她的父亲和母亲，而她本人又可传给儿子，也可传给女儿，而且传给儿子和女儿的概率是相等的。然而，对于Y染色体，是来源于亲代男方，也一定是传给下一代的男方，所以它是在世代男性个体中直线下传。 对于男性个体来说，其性染色体上的基因座位都是半合子，由此导致其座位上基因的显隐性与常染色体上显隐性的表现形式的差异。 貓毛色是性聯遺傳，造成的結果有橘子貓公貓較多，三花貓是母貓及偶見不孕公貓。 大多数伴性遗传致病基因位于X染色体上，诸如上述红绿色盲、血友病以及蠶豆症等，也有少部分存在于Y染色体上，例如。 (zh)
- Зчеплене зі статтю успадкування — успадкування ознак, що визначаються генами статевих хромосом. Характеризується відхиленням від стандартних менделівських закономірностей успадкування, зокрема спостерігається різне розщеплення у потомства чоловічої і жіночої статі. При визначенні статі за типом XY (XX — самиця (гомогаметна стать), XY — самець (гетерогаментна стать) існують три групи генів статевих хромосом, які успадковуються по-різному: гени розташовані тільки в X-хромосомі, гени розташовані тільки в Y-хромосомі, і гени наявні в обидвох статевих хромосомах. «Зчепленими зі статтю» переважно називають тільки локуси виключно X-хромосоми; розташовані тільки в Y-хромосомі гени називають Y-зчепленими, а ознаки, які вони контролюють, — голандричними (тобто наявними тільки у самців). Гомологічні ділянки X- і Y-хромосом, а також і гени розташовані в них, позначають терміном псевдоавтосомні, оскільки вони успадковуються так само як і звичайні автосомні гени. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Existence pohlavnosti a pohlavních chromozómů může za určitých okolností výrazně zasáhnout do zákonitostí formulovaných v Mendelových zákonech dědičnosti. Jde o ty případy, kdy jsou geny kódující tyto umístěny na pohlavních chromozómech, nebo kdy projev těchto genů závisí na sestavě pohlavních chromozómů. (cs)
-
* Datos: Q1142188 (es)
- Géinte a iompraíonn an X-chrómasóm is an Y-chromasóm agus na tréithe a rialaíonn siad. Tugtar X-nasc air freisin. I mamaigh, bíonn dhá X-chrómasóm ag an mbaineannach, agus X-chrómasóm is Y-chrómasóm ag an bhfireannach. Tarchuireann bean X-chrómasóm chuig a mac nó a hiníon, agus tarchuireann fear X-chrómasóm chuig a iníon amháin. Gné shainiúil d'oidhreacht X-nasctha is ea neamhláithreacht aon tarchur ó fhireannach go fireannach. An chuid is mó de na galair X-nasctha i ndaoine, faightear le hoidhreacht chúlaitheach iad, agus cuireann siad isteach ar na fireannaigh amháin (mar a tharlaíonn le haemifile is diostróife mhatánach Duchenne). Is beag géin fheidhmeach atá ar an Y-chrómasóm sa duine, agus mar sin glactar leis go bhfuil na téarmaí ‘nasc gnéasach’ is ‘X-nascadh’ ar comhchiall. (ga)
- 반성 유전(伴性 遺傳, 영어: sex-linked inheritance)은 성염색체에 있는 유전자에 의해 일어나는 유전현상을 의미한다. 성염색체 상에 있으므로 성에 따라 발현 비율이 달라지는 것이 특징이다. X 염색체 연관과 Y 염색체 연관으로 나뉜다. X 염색체 연관의 경우 여성은 X 염색체 두개를 가지므로 보인자를 가질 수 있지만 남성은 하나를 가지므로 보인자를 가질 수 없어 성에 따라 발현 비율이 달라진다. 혈우병, 적록 색맹 등이 이에 해당된다.Y 염색체 연관의 경우 오직 남성만이 가지므로 남성에서만 발현되게 된다. 이모증 등이 이에 해당된다. (ko)
- 伴性遺伝（はんせいいでん、ばんせいいでん）とは、性染色体に依存する遺伝形式である。 (ja)
- 性聯遺傳即遗传基因位于性染色体上的遗传现象。 男性个体的X染色体一定是来源他的母亲，而他本人又一定是将其传给女儿，不会传给他的儿子；然而，女性个体的两条X染色体分别来源于她的父亲和母亲，而她本人又可传给儿子，也可传给女儿，而且传给儿子和女儿的概率是相等的。然而，对于Y染色体，是来源于亲代男方，也一定是传给下一代的男方，所以它是在世代男性个体中直线下传。 对于男性个体来说，其性染色体上的基因座位都是半合子，由此导致其座位上基因的显隐性与常染色体上显隐性的表现形式的差异。 貓毛色是性聯遺傳，造成的結果有橘子貓公貓較多，三花貓是母貓及偶見不孕公貓。 大多数伴性遗传致病基因位于X染色体上，诸如上述红绿色盲、血友病以及蠶豆症等，也有少部分存在于Y染色体上，例如。 (zh)
- يصف الارتباط الجنسي أو الترابط الجنسي (بالإنجليزية: Sex linkage) أنماط الوراثة والأنماط الظاهرية لها عند وجود جين طَفري (أليل) على الكروموسوم الجنسي بدلاً من أن يكون على الكروموسوم الجسمي. وبالتالي فهو يختلف عن الطرق السائدة والمتنحية للوراثة. في البشر، يتم توريث السمات المرتبطة بـ X من قبل الأم الحاملة للمرض أو من الأم المتأثرة أو من الأب المتأثر به. في السمات المتنحية المرتبطة بX، في حال كان الأب غير متأثر بالمرض والأم حاملة له (أي من غير أن تكون الأم مصابة به بشكل ظاهري)، فإن فرصة إصابة الابن بشكل ظاهري تكون 50٪، كما تكون فرصة إصابته بشكل جيني 100%. شكل توضيحي لبعض نتائج الوراثة المرتبطة بX: (ar)
- L'herència lligada al sexe o gonosòmica és aquell tipus herència genètica en la qual, el gen (o gens) que determinen un determinat tret, es troben en el del cromosoma sexual (el cromosoma X en la part no homòloga —la que no recombina en condicions normals— en els mamífers; en el cromosoma Y o en el citoplasma matern). Hom acostuma a diferenciar-la de l'herència autosòmica, tipus d'herència mendeliana clàssica, ja que no segueix distribució homogènia entre els individus i sovint la seva manifestació fenotípica presenta diferències en funció de quin és el sexe cromosòmic de l'individu. Va ser descrita a bastament per Thomas Hunt Morgan en estudis en Drosophila melanogaster. (ca)
- Η φυλοσύνδετη κληρονομικότητα (ή αλλιώς Χ-συνδεδεμένη κληρονομικότητα) αναφέρεται σε γνωρίσματα που κληρονομούνται μέσω του Χ χρωμοσώματος των θηλυκών είτε των αρσενικών ατόμων. Τα γονίδια που ελέγχουν τα συγκεκριμένα γνωρίσματα λέγονται φυλοσύνδετα και βρίσκονται στο φυλετικό χρωμόσωμα "Χ". (el)
- Genetikan, sexuari loturiko herentzia kromosoma sexualetan kokatutako geneek eragiten dutena izaten da. Jakina denez, gizakiarengan eta animalia gehienetan bi kromosoma sexual daude: X eta Y, pertsonaren sexua erabakitzen dutenak (gizakiarengan, XX emea eta XY arra). Aspalditik jakiten da badirela sexu batean azaltzeko joera handiagoa duten karaktere batzuk. Honen zergatia sexuari loturiko herentzia da. Sexuari loturiko herentziak ez du Mendelen legeak betetzen. Horren arrazoia aipatutakoa izaten da, hots, X kromosoman dauden gene gehienek ez dutela homologorik Y kromosoman. (eu)
- Sex linked describes the sex-specific patterns of inheritance and presentation when a gene mutation (allele) is present on a sex chromosome (allosome) rather than a non-sex chromosome (autosome). In humans, these are termed X-linked recessive, X-linked dominant and Y-linked. The inheritance and presentation of all three differ depending on the sex of both the parent and the child. This makes them characteristically different from autosomal dominance and recessiveness. In classical genetics, a mating experiment called a reciprocal cross is performed to test if an animal's trait is sex-linked. (en)
- I caratteri legati al sesso sono caratteri ereditari regolati da geni presenti sui cromosomi sessuali, la cui trasmissione avviene con rapporti diversi rispetto a quelli previsti in base alle leggi di Mendel. (it)
- Herança ligada ao sexo é a designação da herança genética relacionada a genes presentes na parte não-homóloga dos cromossomos sexuais, ou seja, no caso da espécie humana, os genes presentes no cromossomo X não tem correspondentes no cromossomo Y. A herança ligada ao sexo responde por diversas enfermidades encontradas em humanos, como o daltonismo e hemofilia.
* região homóloga, cromossomo X e o cromossomo Y , se emparelham ;
* região não-homóloga, onde não há emparelhamento entre o cromossomo X e o cromossomo Y. (pt)
- Наследование, сцепленное с полом — наследование какого-либо гена, находящегося в половых хромосомах. Наследование признаков, проявляющихся только у особей одного пола, но не определяемых генами, находящимися в половых хромосомах, называется наследованием, ограниченным полом. Наследованием, сцепленным с Z-хромосомой, называют наследование генов в случае, когда женский пол гетерогаметен и характеризуется наличием W-хромосомы (ZW), а особи мужского пола гомогаметны и имеют две Z-хромосомы (ZZ). Таким типом наследования обладают все представители класса птиц. (ru)
- Könskromosombunden nedärvning, även kallat könsbunden nedärvning, är egenskaper uttryckta genom arv, fenotyper, som beror på individens kön så som det bestäms av kromosomerna. Det handlar normalt om egenskaper som styrs av gener som finns på X-kromosomen, som innehåller betydligt fler gener än Y-kromosomen. Exempel på sjukdomar hos människa med könskromosombunden nedärvning är blödarsjuka och färgblindhet. (sv)
- Зчеплене зі статтю успадкування — успадкування ознак, що визначаються генами статевих хромосом. Характеризується відхиленням від стандартних менделівських закономірностей успадкування, зокрема спостерігається різне розщеплення у потомства чоловічої і жіночої статі. (uk)
|
