| dbo:abstract
|
- Експре́сія (лат. expressio — вираження) - 1) сила вираження, вияву яких-небудь почуттів, переживань і т. ін.; 2) підкреслене виявлення почуттів, переживань; виразність; 3) інтенсивна виразність тексту, що створюється фонетичними, лексичними, граматичними, . Експресія, на думку вчених (О.С. Ахманова, О. Потебня, Г.І.Дідук) - це якість мовлення, що притаманна більшою мірою текстам художнього стилю. Експресія тлумачиться як "виражально-зображувальна якість мовлення, що відрізняє його від звичайного"; "те, що передбачає вираження нетривіальністю (художнього) змісту"; "виразність (або зображувальність) мовлення, така його якість, завдяки якій воно набуває стилістичної маркованості (емоційності, образності) і стає спроможним передати певний нетривіальний містить"; "виразність, сила прояву почуттів, переживань". За Г.І. Дідук, експресія - це те, "що породжується образністю, це збільшення вражаючої (діючої) сили вислову, надання йому особливої мотивованої піднесеності". Мовленнєва експресія, за твердженням вчених, це "складна , що спирається на цілий комплекс психічних, соціальних та внутрішньомовних факторів, зумовлена емотивною, волюнтативною та естетичною функціями мови" (В.А. Чабаненко); "лінгвостилістична категорія, що виявляється як інтенсифікація виразності повідомлюваного, як збільшення впливової сили вислову" (Г.І.Дідук). Експресивність мовлення людини дуже тісно пов’язана з його образністю. Саме в текстах художнього стилю є вагомим додаткове значення слова, його стилістичні відтінки: експресивність, емоційна забарвленість" (Г.І. Дідук); що слугує емоційному забарвленню висловлювання і надає йому "урочистості і невимушеності". Мовленнєва експресія, на думку низки вчених (М.І. Пентилюк, О.І. Федоров, В.П. Ковальов, А.П. Коваль, Л.М. Кулибчук, Л.І. Дідук) забезпечується застосуванням стилістичних фігур ( еліпса, повтору, градації, антитези”; використанням в мовленні виразників образності, "переважна більшість яких реалізується у літературознавчих категоріях" (Л.М. Кулибчук). Експресивність визначається як "якість мовлення, що є виразно-зображувальною"; піднесена виразність, така соціально й психологічно мотивована властивість мовного знака, яка деавтоматизує його сприйняття, підтримує загострену увагу, активізує мислення, викликає почуттєву напругу слухача. (uk)
- Експре́сія (лат. expressio — вираження) - 1) сила вираження, вияву яких-небудь почуттів, переживань і т. ін.; 2) підкреслене виявлення почуттів, переживань; виразність; 3) інтенсивна виразність тексту, що створюється фонетичними, лексичними, граматичними, . Експресія, на думку вчених (О.С. Ахманова, О. Потебня, Г.І.Дідук) - це якість мовлення, що притаманна більшою мірою текстам художнього стилю. Експресія тлумачиться як "виражально-зображувальна якість мовлення, що відрізняє його від звичайного"; "те, що передбачає вираження нетривіальністю (художнього) змісту"; "виразність (або зображувальність) мовлення, така його якість, завдяки якій воно набуває стилістичної маркованості (емоційності, образності) і стає спроможним передати певний нетривіальний містить"; "виразність, сила прояву почуттів, переживань". За Г.І. Дідук, експресія - це те, "що породжується образністю, це збільшення вражаючої (діючої) сили вислову, надання йому особливої мотивованої піднесеності". Мовленнєва експресія, за твердженням вчених, це "складна , що спирається на цілий комплекс психічних, соціальних та внутрішньомовних факторів, зумовлена емотивною, волюнтативною та естетичною функціями мови" (В.А. Чабаненко); "лінгвостилістична категорія, що виявляється як інтенсифікація виразності повідомлюваного, як збільшення впливової сили вислову" (Г.І.Дідук). Експресивність мовлення людини дуже тісно пов’язана з його образністю. Саме в текстах художнього стилю є вагомим додаткове значення слова, його стилістичні відтінки: експресивність, емоційна забарвленість" (Г.І. Дідук); що слугує емоційному забарвленню висловлювання і надає йому "урочистості і невимушеності". Мовленнєва експресія, на думку низки вчених (М.І. Пентилюк, О.І. Федоров, В.П. Ковальов, А.П. Коваль, Л.М. Кулибчук, Л.І. Дідук) забезпечується застосуванням стилістичних фігур ( еліпса, повтору, градації, антитези”; використанням в мовленні виразників образності, "переважна більшість яких реалізується у літературознавчих категоріях" (Л.М. Кулибчук). Експресивність визначається як "якість мовлення, що є виразно-зображувальною"; піднесена виразність, така соціально й психологічно мотивована властивість мовного знака, яка деавтоматизує його сприйняття, підтримує загострену увагу, активізує мислення, викликає почуттєву напругу слухача. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Експре́сія (лат. expressio — вираження) - 1) сила вираження, вияву яких-небудь почуттів, переживань і т. ін.; 2) підкреслене виявлення почуттів, переживань; виразність; 3) інтенсивна виразність тексту, що створюється фонетичними, лексичними, граматичними, . За Г.І. Дідук, експресія - це те, "що породжується образністю, це збільшення вражаючої (діючої) сили вислову, надання йому особливої мотивованої піднесеності". (uk)
- Експре́сія (лат. expressio — вираження) - 1) сила вираження, вияву яких-небудь почуттів, переживань і т. ін.; 2) підкреслене виявлення почуттів, переживань; виразність; 3) інтенсивна виразність тексту, що створюється фонетичними, лексичними, граматичними, . За Г.І. Дідук, експресія - це те, "що породжується образністю, це збільшення вражаючої (діючої) сили вислову, надання йому особливої мотивованої піднесеності". (uk)
|
