About: Transistor

An Entity of Type: device, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

A transistor is a semiconductor device used to amplify or switch electrical signals and power. The transistor is one of the basic building blocks of modern electronics. It is composed of semiconductor material, usually with at least three terminals for connection to an electronic circuit. A voltage or current applied to one pair of the transistor's terminals controls the current through another pair of terminals. Because the controlled (output) power can be higher than the controlling (input) power, a transistor can amplify a signal. Some transistors are packaged individually, but many more are found embedded in integrated circuits.

Property Value
dbo:abstract
  • Tranzistor je třívrstvá polovodičová součástka, kterou tvoří dvojice přechodů PN.[zdroj?] Tranzistory jsou základní aktivní součástky, které se používají jako zesilovače, spínače a invertory. Jsou základem všech dnešních integrovaných obvodů, jako např. procesorů, pamětí. Tranzistorový jev (efekt) byl objeven a tranzistor vynalezen 16. prosince 1947 v Bellových laboratořích týmem ve složení William Shockley, John Bardeen a Walter Brattain.[zdroj?] Za tento objev jim byla roku 1956 udělena Nobelova cena za fyziku, jednalo se o velmi významný objev, který vedl k faktickému vědeckotechnickému převratu v oblasti aplikované elektrotechniky.[zdroj?] (cs)
  • El transistor és un component electrònic semiconductor d'estat sòlid que s'utilitza com a amplificador o com a commutador, i té tres terminals que s'anomenen col·lector, base i emissor. Físicament, la base sempre està entre l'emissor i el col·lector: un petit corrent o voltatge aplicat a un dels terminals controla el corrent als altres dos. El transistor és el component principal de tota l'electrònica moderna i pedra angular dels dispositius electrònics moderns, i s'utilitza en ràdio, telefonia, ordinadors i altres sistemes electrònics. El transistor se cita sovint com un dels majors èxits del segle xx, i alguns el consideren un dels més importants avenços tecnològics en la història de la humanitat. Alguns transistors són envasats individualment, però la majoria es troben en circuit integrats. En els circuits digitals, el transistor s'utilitza com un interruptor elèctric molt ràpid, i l'organització sistemàtica dels transistors permet que funcionin com a portes lògiques, memòries tipus RAM i microprocessadors. Als circuits analògics els transistors s'usen com a amplificadors. Els amplificadors d'àudio, les fonts d'alimentació estabilitzades i els amplificadors de freqüència són circuits analògics que duen transistors. Per metonímia, el terme transistor designa igualment els Receptors de ràdio equipats amb de transistors. (ca)
  • Το τρανζίστορ (αγγλικά: transistor), στα ελληνικά κρυσταλλοτρίοδος και παλαιότερα κρυσταλλολυχνία, είναι διάταξη ημιαγωγών , η οποία βρίσκει διάφορες εφαρμογές στην ηλεκτρονική, μερικές εκ των οποίων είναι η , η σταθεροποίηση τάσης, η διαμόρφωση συχνότητας, η λειτουργία ως διακόπτης και ως μεταβλητή ωμική αντίσταση. Το τρανζίστορ μπορεί, ανάλογα με την τάση με την οποία πολώνεται, να ρυθμίζει την ροή του ηλεκτρικού ρεύματος που απορροφά από συνδεδεμένη πηγή τάσης. Τα τρανζίστορ κατασκευάζονται είτε ως ξεχωριστά ηλεκτρονικά εξαρτήματα είτε ως τμήματα κάποιου ολοκληρωμένου κυκλώματος. (el)
  • الترانزستور أو المقحل (بالإنجليزية: Transistor)‏ (اختصاراً لكلمتي Transfer Resistor أي مُقاوِمُ النَقْل) وهي نبيطة تعتبر أحد أهم مكونات الأدوات الإلكترونية الحديثة مثل الحاسوب، اخترعه العلماء الأمريكيون (والتر براتين) و (جون باردين) و (وليام شوكلي)، هو بلورة من مادة شبه موصل مطعمة بالجرمانيوم أو السيليكون تحتوي على بلورة رقيقة جدًا بحيث تكون المنطقة الوسطى منها شبه موصل موجب أو سالب وتسمى القاعدة بينهما المنطقتان الخارجيتان من النوعية المخالفة وله قدرة كبيرة على تكبير الإشارات الإلكترونية. للمقحل ثنائي القطب وصلتين من نوع «م س» وثلاثة أطراف. حيث يربط طرفان من الوصلتين «م س»، في العادة يربط الباعث والمجمِّع إلى دائرة خارجية، بينما يصل الطرف الثالث القاعدة بدائرة داخلية. لكن رفع الجهد المطبقة على القاعدة قليلا يؤدي إلى دخول عدد كبير من الإلكترونات إلى القاعدة عبر الوصلة المنحازة أماميا، ويتفاوت هذا العدد حسب قوة الجهد. ولأن منطقة القاعدة رقيقة جدا، يستطيع مصدر الفولتية في الدائرة الخارجية جذب الإلكترونات عبر الوصلة المنحازة عكسيا. ونتيجة لذلك يسري تيار قوي عبر الترانزستور وعبر الدائرة الخارجية. وبهذه الطريقة يمكن التحكم في سريان تيار قوي عبر الدائرة الخارجية، بتزويد القاعدة بإشارة صغيرة. (ar)
  • Ein Transistor ist ein elektronisches Halbleiter-Bauelement zum Steuern oder Verstärken meistens niedriger elektrischer Spannungen und Ströme. Er ist der weitaus wichtigste „aktive“ Bestandteil elektronischer Schaltungen, der beispielsweise in der Nachrichtentechnik, der Leistungselektronik und in Computersystemen eingesetzt wird. Besondere Bedeutung haben Transistoren – zumeist als Ein/Aus-Schalter – in integrierten Schaltkreisen, was die weit verbreitete Mikroelektronik ermöglicht. Die Bezeichnung „Transistor“ ist ein Kofferwort des englischen transfer resistor, was in der Funktion einem durch eine angelegte elektrische Spannung oder einen elektrischen Strom steuerbaren elektrischen Widerstand entspricht. Die Wirkungsweise ähnelt der einer entsprechenden Elektronenröhre, nämlich der Triode. (de)
  • Transistoro estas duonkonduktaĵa disponaĵo uzata por amplifado kaj ŝaltado de elektronikaj signaloj kaj elektraj cirkvitoj. Ĝi konsistas el materialoj kun duonkonduktaj ecoj kaj havas minimume tri konektilojn, kiuj kondukas al la tri elektrodoj — emitoro, bazo, kaj kolektoro. Kiam oni fluigas (kutime tre malgrandan) kurenton inter la emitoro kaj la bazo, ĝi povas regi proporcie ege pli grandan kurenton inter la emitoro kaj la kolektoro. Tiamaniere la efiko de transistoro povas esti rigardata kiel amplifiko de la kurento el unu cirkvito (emitoro - bazo) en la dua (emitoro - kolektoro). En analogaj cirkvitoj, transistoroj uziĝas kiel amplifiloj, frekvence fakte ekde 0 Hz, do konstanta kurento, ĝis en la gigaherca regiono (2012). En ciferecaj cirkvitoj, la unua cirkvito povas kontroli la trapas-eblecon de la transistoro por la dua cirkvito. Tiam la transistoro restas en ŝlosita stato se neniu kurento estas inter emitoro kaj bazo, kaj malfermiĝas (komencas trapasi kurenton preskaŭ sen rezisto) se malgranda kurento ekfluas ĉi tie. Dank' al tiu sia eco transistoro povas roli kiel tre rapidaj elektraj ŝaltiloj, kaj aranĝoj de transistoroj povas funkcii kiel , RAM-tipa storejo kaj esti aplikataj por aliaj bitlogikaj taskoj. Fakte transistoroj estas la plej gravaj eroj de integra cirkvito, la tiel nomata splito. Splitoj povas enhavi milionojn da transistoroj malgraŭ sia malgrandeco. Plej ofte splito plenumas siajn celfunkciojn baze de ciferecaj metodoj. La termino "transistoro" estas akronimo de la anglalingva transfer resistor kiu priskribas la funkcion de ĝi kiel reguleblan rezistancon depende de la aplikita kurento aŭ ŝargo. Per tia sia funktio transistoro similas al elektrona valvo, nome , kaj foje pro tio estas nomata ankaŭ "duonkondukta triodo". Antaŭ la erao de transistoroj oni vaste uzis vakutubojn por la sama celo. En moderna tekniko oni nun pli kaj pli malofte uzas unuopajn transistorojn, sed kunigas arojn de ili en integraj cirkvitoj. Jam tuj post sia enkonduko ĉirkaŭ 1950 la transistoro malfermis la vojon al ĝis tiam neimageble pli malgrandaj kaj pli malmultekostaj radioj, poŝkalkuliloj kaj komputiloj. Ĝi fariĝis la ĉefa komponanto en ĉia moderna elektronikaĵo. (eo)
  • Transistoreak solido-egoerako dispositibo elektronikoak dira, hau da, solidoa den material erdieroalez (Silizioz, batik bat) eginda daude. Gehienek hiru terminal dauzkate: mutur gisako bi eta kontrol-terminal bat. Muturren arteko erresistentziaren balioa kontrol-terminalaren bitartez aldatzeko ahalmenean datza transistoreen erabilgarritasuna. Hain zuzen ere, 'transistore' terminoa transfer resistor hitzen kontrakzioa da, ahalmen hori aditzera ematen duena. Bestalde, azpimarratzekoa da portaera interesgarri hori gauzatzeko, transistoreak edota balia daitezkeela. Gertakizun fisiko horien garrantziaren erakusle, transistore efektuaren aurkikuntzak merezi izan zuen 1956ko fisikako Nobel Saria daukagu. (eu)
  • El transistor es un dispositivo electrónico semiconductor. Permite el paso de una señal en respuesta a otra. Se puede configurar o "comportar" como amplificador, oscilador, conmutador o rectificador. El término «transistor», del acrónimo transfer resistor (resistor de transferencia). Se encuentra prácticamente en todos los aparatos electrónicos como radios, televisores y computadoras. Habitualmente dentro de los llamados circuitos integrados. (es)
  • Is é an trasraitheoir a úsáidtear chun comharthaí leictreonacha agus agus cumhacht leictreach a mhéadú nó a . Tá sé comhdhéanta d’ábhar leathsheoltóra de ghnáth, le trí chónasc ar a laghad le haghaidh naisc le ciorcad seachtrach. Ceann amháin leis an tiomsaitheoir, ceann leis an mbun agus an ceann eile leis an astaíre. Má chuirtear voltas nó sruth i bhfeidhm ar phéire amháin de chonaisc an leathsheoltóra rialaíonn sé an sruth trí phéire cónasc eile. Toisc gur féidir an chumhacht rialaithe (aschur) a bheith níos airde ná an chumhacht rialaithe (ionchur), is féidir le trasraitheoir comhartha a mhéadú. Sa lá atá inniu ann, bíonn roinnt trasraitheoirí ar fáil ina n-aonar, ach tá go leor eile le fáil réamhphacáiste i gciorcad comhtháite An bloc tógála bunúsach de chuid na n nua-aimseartha is ea an trasraitheoir, agus tá sé uileláithreach i gcórais leictreonacha nua-aimseartha. Chuir trasraitheoir tionchar réimse (TTR) faoi phaitinn, sa bhliain 1926 , ach níorbh fhéidir gléas oibre a thógáil ag an am sin. Ba é an chéad gléas a cuireadh i bhfeidhm go praiticiúil ná trasraitheoir pointe teagmhála a chum an fisiceoirí Meiriceánacha John Bardeen, Walter Brattain, agus William Shockley, sa bhliain 1947. Chuir an t-raisitheoir réabhlóid ar bun i réimse na leictreonaice, agus réitigh siad an bealach i gcomhair raidiónna, áireamhán agus ríomhairí níos lú agus níos saoire, i measc rudaí eile. Tá an t-traisitheoir ar liosta na ngarspriocanna de chuid na leictreonaice ag an IEEE , roinn Bardeen, Brattain, agus Shockley Duais Nobel 1956, san Fhisic as a n-éachtaí. . I gcás na leathsheoltóirí atá bunaithe ar an dúil sileacan, déantar a n-airíonna a mhionathrú trí dhúile eisíontais a mheascadh leis an mbunsileacan. Déantar ceapairí pnp is npn mar thrasraitheoirí. (ga)
  • Transistor adalah alat semikonduktor yang dipakai sebagai penguat, sebagai sirkuit pemutus dan penyambung arus (switching), stabilisasi tegangan, dan modulasi sinyal. Transistor dapat berfungsi semacam kran listrik, di mana berdasarkan arus inputnya (BJT) atau tegangan inputnya (FET), memungkinkan pengaliran listrik yang sangat akurat dari sirkuit sumber listriknya. Pada umumnya, transistor memiliki 3 terminal, yaitu Basis (B), Emitor (E) dan Kolektor (C). Tegangan yang di satu terminalnya misalnya Emitor dapat dipakai untuk mengatur arus dan tegangan yang lebih besar daripada arus input (Masukan) Basis, yaitu pada keluaran tegangan dan arus output (keluaran) dari Kolektor. Transistor merupakan komponen yang sangat penting dalam dunia elektronik modern. Dalam rangkaian analog, transistor digunakan dalam amplifier (penguat). Rangkaian analog melingkupi pengeras suara, sumber listrik stabil (stabilisator) dan penguat sinyal radio. Dalam rangkaian-rangkaian digital, transistor digunakan sebagai saklar berkecepatan tinggi. Beberapa transistor juga dapat dirangkai sedemikian rupa sehingga berfungsi sebagai logic gate, memori dan fungsi rangkaian-rangkaian lainnya. (in)
  • Le transistor est un composant électronique qui est utilisé dans la plupart des circuits électroniques (circuits logiques, amplificateur, stabilisateur de tension, modulation de signal, etc.) aussi bien en basse qu'en haute tension. Un transistor est un dispositif semi-conducteur à trois électrodes actives, qui permet de contrôler un courant ou une tension sur l'électrode de sortie (le collecteur pour le transistor bipolaire et le drain sur un transistor à effet de champ) grâce à une électrode d'entrée (la base sur un transistor bipolaire et la grille pour un transistor à effet de champ). Le circuit étant connecté aux bornes « collecteur » et « émetteur », le transistor est isolant sans tension sur la borne Base, et conducteur avec une tension sur la borne Base. En d'autres termes, c'est un interrupteur contrôlé électroniquement, sans partie mécanique. C'est un composant fondamental des appareils électroniques et des circuits logiques. (fr)
  • トランジスタ(英: transistor)とは、電子回路において、信号を増幅またはスイッチングすることができる半導体素子である。 1940年代末に実用化されると、真空管に代わってエレクトロニクスの主役となった。論理回路を構成するための電子部品としては最も普及しており、集積回路(IC)の多くは微細なトランジスタの集合体である。1965年にムーアの法則で予言された通り、CPUやMPUに内蔵されているトランジスタの数は増え続け、今ではひとつのチップに1億個以上のトランジスタが搭載されている製品もある。CPUやMPUは、それらの膨大な数のトランジスタが高速でスイッチングを行うことで動作しており、スマートフォンやパソコン、コンピュータネットワーク、テレビ、自動車などのあらゆる機器や装置の動作においてトランジスタが関与している。なお、この名称はtransfer(伝達)とresistor(抵抗)を組み合わせたかばん語であり、ジョン・R・ピアースによって1948年に名づけられたものである。 (ja)
  • A transistor is a semiconductor device used to amplify or switch electrical signals and power. The transistor is one of the basic building blocks of modern electronics. It is composed of semiconductor material, usually with at least three terminals for connection to an electronic circuit. A voltage or current applied to one pair of the transistor's terminals controls the current through another pair of terminals. Because the controlled (output) power can be higher than the controlling (input) power, a transistor can amplify a signal. Some transistors are packaged individually, but many more are found embedded in integrated circuits. Austro-Hungarian physicist Julius Edgar Lilienfeld proposed the concept of a field-effect transistor in 1926, but it was not possible to actually construct a working device at that time. The first working device to be built was a point-contact transistor invented in 1947 by American physicists John Bardeen and Walter Brattain while working under William Shockley at Bell Labs. The three shared the 1956 Nobel Prize in Physics for their achievement. The most widely used type of transistor is the metal–oxide–semiconductor field-effect transistor (MOSFET), which was invented by Mohamed Atalla and Dawon Kahng at Bell Labs in 1959. Transistors revolutionized the field of electronics, and paved the way for smaller and cheaper radios, calculators, and computers, among other things. Most transistors are made from very pure silicon, and some from germanium, but certain other semiconductor materials are sometimes used. A transistor may have only one kind of charge carrier, in a field-effect transistor, or may have two kinds of charge carriers in bipolar junction transistor devices. Compared with the vacuum tube, transistors are generally smaller and require less power to operate. Certain vacuum tubes have advantages over transistors at very high operating frequencies or high operating voltages. Many types of transistors are made to standardized specifications by multiple manufacturers. (en)
  • ( 다른 뜻에 대해서는 트랜지스터 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 트랜지스터(영어: transistor)는 저마늄, 규소 따위의 반도체를 이용하여 전자 신호 및 전력을 증폭하거나 스위칭하는 데 사용되는 반도체소자이다. 세 개 이상의 전극이 있다. 가 1926년 장효과 트랜지스터에 대한 특허를 냈으나 당시 실제로 동작하는 장치를 구성하지는 못했다. 트랜지스터는 1947년 미국의 벨 연구소에서 월터 브래튼, 윌리엄 쇼클리, 존 바딘이 처음 만들었다. "변화하는 저항을 통한 신호 변환기(transfer of a signal through a varister 또는 transit resistor)"로부터 나온 조어이다. 트랜지스터는 현대 전자 기기를 구성하는 굉장히 흔한 기본 부품 중 하나이다. 1947년 미국 물리학자 존 바딘, 월터 브래튼, 윌리엄 쇼클리에 의해 트랜지스터가 개발된 후 트랜지스터는 전자공학의 대변혁을 일으켰다. 트랜지스터의 출현으로 인해 더 작고 값싼 라디오, 계산기, 컴퓨터 등이 개발되었다. 트랜지스터는 IEEE 마일스톤상 목록에 기재되어 있으며 트랜지스터 개발자는 1956년 노벨 물리학상을 수상했다. 트랜지스터는 크게 접합형 트랜지스터(Bipolar Junction Transistors:BJTs)와 전계효과 트랜지스터(Field Effect Transistors:FETs)로 구분된다. 트랜지스터는 보통 입력단, 공통단 그리고 출력단으로 구성되어 있다. 입력단과 공통단 사이에 전압 (FET)또는 전류(BJT)를 인가하면 공통단과 출력단 사이의 전기전도도가 증가하게 되고 이를 통해 그들 사이의 전류흐름을 제어하게 된다. 아날로그, 디지털 회로에서 트랜지스터는 증폭기, 스위치, 논리회로, RAM 등을 구성하는 데 이용된다. (ko)
  • Een transistor (samentrekking v. Eng. transfer en resistor, = lett.: overdrachtsweerstand) is een halfgeleidercomponent met meestal drie aansluitingen. Als elektronisch onderdeel dient een transistor onder meer als versterkend of schakelend element in een elektronische schakeling. Transistors kunnen afmetingen hebben van enkele nanometers tot meerdere centimeters. Een transistor als los onderdeel bestaat uit een kristal van een halfgeleider in een afgesloten omhulling van metaal of kunststof. Er zijn in het algemeen drie aansluitingen (elektroden): de emitter E, de collector C en de basis B. In de gemeenschappelijke emitterschakeling wordt aan een daarvan (de basis) het te versterken signaal toegevoerd. Aan de tweede (de collector) kan het versterkte signaal worden onttrokken. De derde aansluiting (de emitter) is voor beide signalen gemeenschappelijk. Een transistor dient vooral om elektronische signalen te versterken of te schakelen. De transistor is de fundamentele bouwsteen van computers en vele andere elektronische schakelingen. Soms worden transistors gebruikt als afzonderlijke componenten, maar hoofdzakelijk komen ze voor als fundamentele bouwsteen van geïntegreerde schakelingen. (nl)
  • Il transistor (termine inglese, contrazione di trans(fer) "trasferimento [di cariche elettriche]" e (re)sistor "resistore"; pronuncia italianizzata "transìstor") o transistore è un dispositivo a semiconduttore largamente usato nell'elettronica analogica. Il termine, sottintendendo "radio a transistor", è stato spesso utilizzato nel linguaggio comune anche per identificare le radio portatili, che furono la prima applicazione di questi dispositivi a raggiungere il mercato di massa, negli anni cinquanta del XX secolo. (it)
  • Tranzystor – trójelektrodowy (rzadko czteroelektrodowy) półprzewodnikowy element elektroniczny, mający zdolność wzmacniania sygnału elektrycznego. Nazwa urządzenia wywodzi się od słów (transconductance) z „półprzewodnikowym” przyrostkiem -stor jak w warystor (varistor). (pl)
  • Transístor (português europeu) ou transistor (português brasileiro) é um dispositivo semicondutor usado para amplificar ou trocar sinais eletrônicos e potência elétrica. É composto de material semicondutor com pelo menos três terminais para conexão a um circuito externo. Uma tensão ou corrente aplicada a um par de terminais do transistor controla a corrente através de outro par de terminais. Como a potência controlada (saída) pode ser maior que a potência de controle (entrada), um transistor pode amplificar um sinal. Hoje, alguns transistores são embalados individualmente, mas muitos outros são encontrados embutidos em circuitos integrados. O termo provém do inglês transfer varistor (varistor de transferência), como era conhecido pelos seus inventores. O transistor é o bloco de construção fundamental dos dispositivos eletrônicos modernos e é onipresente nos sistemas modernos. Julius Edgar Lilienfeld patenteou um transistor de efeito de campo em 1926, mas não foi possível construir um dispositivo de trabalho naquele momento. O primeiro dispositivo praticamente implementado foi um transistor de contato pontual inventado em 1947 pelos físicos estadunidenses John Bardeen, Walter Brattain e William Shockley. O transistor revolucionou o campo da eletrônica e abriu caminho para rádios, calculadoras e computadores menores e mais baratos, entre outras coisas. O transistor está na lista de marcos do IEEE em eletrônica, e Bardeen, Brattain e Shockley dividiram o Prêmio Nobel de Física em 1956 por sua conquista. A maioria dos transistores é feita de silício puro ou germânio, mas alguns outros materiais semicondutores também podem ser usados. Um transistor pode ter apenas um tipo de portador de carga, em um transistor de efeito de campo, ou pode ter dois tipos de portadores de carga em dispositivos de transistor de junção bipolar. Comparado com válvula termiônica, os transistores são geralmente menores e requerem menos energia para operar. Certos tubos de vácuo têm vantagens sobre os transistores em frequências de operação muito altas ou altas tensões operacionais. Muitos tipos de transistores são feitos para especificações padronizadas por vários fabricantes. (pt)
  • Transistor är en halvledarkomponent som används som signalförstärkare, strömbrytare, spänningsreglerare och för signalmodulering, men även andra applikationer förekommer. Den fungerar som en varierbar "ventil" som styr en utspänning eller utström baserat på en inspänning eller inström. Transistorer tillverkas som diskreta komponenter eller som delar av integrerade kretsar. (sv)
  • Транзи́стор (англ. transfer — «переносити» і англ. resistance — «опір») — напівпровідниковий елемент електронної техніки, який дозволяє керувати струмом, що протікає крізь нього, за допомогою зміни вхідної напруги або струму, поданих на базу, або інший електрод. Невелика зміна вхідних величин, може призводити до суттєво більшої зміни вихідної напруги та струму. Транзистори є основними елементами сучасної електроніки. Зазвичай вони застосовуються в підсилювачах і логічних електронних схемах. У мікросхемах в єдиний функціональний блок об'єднані тисячі й мільйони окремих транзисторів. На принципових електричних схемах, транзистори біля умовних графічних позначень за ГОСТ 2.730-73 додатково позначають літерно-цифровими позначками, що складаються з дволітерного коду VT та числа-порядкового номера елемента у схемі, наприклад: VT1, VT24 тощо. За будовою та принципом дії, транзистори поділяють на два великі класи: біполярні транзистори (БТ) й польові транзистори (ПТ). До кожного з цих класів входять численні типи транзисторів, що відрізняються за будовою і характеристиками. (uk)
  • Транзи́стор (англ. transistor), полупроводнико́вый трио́д — радиоэлектронный компонент из полупроводникового материала, обычно с тремя выводами, способный небольшим входным сигналом управлять значительным током в выходной цепи, что позволяет использовать его для усиления, генерирования, коммутации и преобразования электрических сигналов. В настоящее время транзистор является основой схемотехники подавляющего большинства электронных устройств и интегральных микросхем. Транзисторами также называются дискретные электронные приборы, которые, выполняя функцию одиночного транзистора, имеют в своём составе несколько элементов, конструктивно являясь интегральной схемой, например, составной транзистор или многие транзисторы большой мощности. Транзисторы по структуре, принципу действия и параметрам делятся на два класса — биполярные и полевые (униполярные). В биполярном транзисторе используются полупроводники с обоими типами проводимости, он работает за счёт взаимодействия двух близко расположенных на кристалле p-n-переходов и управляется изменением тока через база-эмиттерный переход, при этом вывод эмиттера в схеме «с общим эмиттером» является общим для управляющего и выходного токов. Существуют также схемы «с общим коллектором (эмиттерный повторитель)» и «с общей базой». В полевом транзисторе используется полупроводник только одного типа проводимости, расположенный в виде тонкого канала, на который воздействует электрическое поле изолированного от канала затвора, управление осуществляется изменением напряжения между затвором и истоком. Полевой транзистор, в отличие от биполярного, управляется напряжением, а не током. В настоящее время в аналоговой технике доминируют биполярные транзисторы (БТ) (международный термин — BJT, bipolar junction transistor). В цифровой технике, в составе микросхем (логика, память, процессоры, компьютеры, цифровая связь и т. п.), напротив, биполярные транзисторы почти полностью вытеснены полевыми. В 1990-е годы был разработан новый тип гибридных биполярно-полевых транзисторов — IGBT, которые сейчас широко применяются в силовой электронике. В 1956 году за исследования транзисторного эффекта Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн получили Нобелевскую премию по физике. К 1980-м годам транзисторы, благодаря своей миниатюрности, экономичности, устойчивости к механическим воздействиям и невысокой стоимости, практически полностью вытеснили электронные лампы из малосигнальной электроники. Благодаря своей способности работать при низких напряжениях и значительных токах, транзисторы позволили уменьшить потребность в электромагнитных реле и механических переключателях в оборудовании, а благодаря способности к миниатюризации и интеграции позволили создать интегральные схемы, заложив основы микроэлектроники. С 1990-х в связи с появлением новых мощных транзисторов, стали активно вытесняться электронными устройствами трансформаторы, электромеханические и тиристорные ключи в силовой электротехнике, начал активно развиваться частотно-регулируемый привод и инверторные преобразователи напряжения. На принципиальных схемах транзистор обычно обозначается «VT» или «Q» с добавлением позиционного индекса, например, VT12. В русскоязычной литературе и документации в XX веке до 70-х годов применялись также обозначения «Т», «ПП» (полупроводниковый прибор) или «ПТ» (полупроводниковый триод). (ru)
  • 晶体管(英語:transistor),早期音译为穿细丝体,是一种类似于阀门的固体半导体器件,可以用于放大、开关、稳压、信号调制和许多其他功能。在1947年,由約翰·巴丁、沃爾特·布拉頓和威廉·肖克利所發明。當時巴丁、布拉頓主要發明半導體三極體;肖克利則是發明PN二極體,他們因為半導體及電晶體效應的研究獲得1956年諾貝爾物理獎。 電晶體由半導體材料組成,至少有三個對外端點稱之為極。以雙極性接面電晶體為例,有基極(B)、集極(C)、射極(E),其中基極(B)是控制極,另外兩個端點之間的伏安特性關係是受到控制極的非線性電阻關係。電晶體受控極输入的電流或电压,改變輸出端的阻抗,從而控制通過輸出端的电流,因此晶體管可以作為電流開關,而因為晶体管輸出信號的功率可以大於輸入信號的功率,因此晶体管可以作為电子放大器。 (zh)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 30011 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 95152 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1105602906 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:align
  • right (en)
dbp:footer
  • Mohamed Atalla and Dawon Kahng invented the MOSFET at Bell Labs in 1959. (en)
dbp:image
  • Atalla1963.png (en)
  • Dawon Kahng.jpg (en)
dbp:width
  • 139 (xsd:integer)
  • 144 (xsd:integer)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • Το τρανζίστορ (αγγλικά: transistor), στα ελληνικά κρυσταλλοτρίοδος και παλαιότερα κρυσταλλολυχνία, είναι διάταξη ημιαγωγών , η οποία βρίσκει διάφορες εφαρμογές στην ηλεκτρονική, μερικές εκ των οποίων είναι η , η σταθεροποίηση τάσης, η διαμόρφωση συχνότητας, η λειτουργία ως διακόπτης και ως μεταβλητή ωμική αντίσταση. Το τρανζίστορ μπορεί, ανάλογα με την τάση με την οποία πολώνεται, να ρυθμίζει την ροή του ηλεκτρικού ρεύματος που απορροφά από συνδεδεμένη πηγή τάσης. Τα τρανζίστορ κατασκευάζονται είτε ως ξεχωριστά ηλεκτρονικά εξαρτήματα είτε ως τμήματα κάποιου ολοκληρωμένου κυκλώματος. (el)
  • El transistor es un dispositivo electrónico semiconductor. Permite el paso de una señal en respuesta a otra. Se puede configurar o "comportar" como amplificador, oscilador, conmutador o rectificador. El término «transistor», del acrónimo transfer resistor (resistor de transferencia). Se encuentra prácticamente en todos los aparatos electrónicos como radios, televisores y computadoras. Habitualmente dentro de los llamados circuitos integrados. (es)
  • トランジスタ(英: transistor)とは、電子回路において、信号を増幅またはスイッチングすることができる半導体素子である。 1940年代末に実用化されると、真空管に代わってエレクトロニクスの主役となった。論理回路を構成するための電子部品としては最も普及しており、集積回路(IC)の多くは微細なトランジスタの集合体である。1965年にムーアの法則で予言された通り、CPUやMPUに内蔵されているトランジスタの数は増え続け、今ではひとつのチップに1億個以上のトランジスタが搭載されている製品もある。CPUやMPUは、それらの膨大な数のトランジスタが高速でスイッチングを行うことで動作しており、スマートフォンやパソコン、コンピュータネットワーク、テレビ、自動車などのあらゆる機器や装置の動作においてトランジスタが関与している。なお、この名称はtransfer(伝達)とresistor(抵抗)を組み合わせたかばん語であり、ジョン・R・ピアースによって1948年に名づけられたものである。 (ja)
  • Il transistor (termine inglese, contrazione di trans(fer) "trasferimento [di cariche elettriche]" e (re)sistor "resistore"; pronuncia italianizzata "transìstor") o transistore è un dispositivo a semiconduttore largamente usato nell'elettronica analogica. Il termine, sottintendendo "radio a transistor", è stato spesso utilizzato nel linguaggio comune anche per identificare le radio portatili, che furono la prima applicazione di questi dispositivi a raggiungere il mercato di massa, negli anni cinquanta del XX secolo. (it)
  • Tranzystor – trójelektrodowy (rzadko czteroelektrodowy) półprzewodnikowy element elektroniczny, mający zdolność wzmacniania sygnału elektrycznego. Nazwa urządzenia wywodzi się od słów (transconductance) z „półprzewodnikowym” przyrostkiem -stor jak w warystor (varistor). (pl)
  • Transistor är en halvledarkomponent som används som signalförstärkare, strömbrytare, spänningsreglerare och för signalmodulering, men även andra applikationer förekommer. Den fungerar som en varierbar "ventil" som styr en utspänning eller utström baserat på en inspänning eller inström. Transistorer tillverkas som diskreta komponenter eller som delar av integrerade kretsar. (sv)
  • 晶体管(英語:transistor),早期音译为穿细丝体,是一种类似于阀门的固体半导体器件,可以用于放大、开关、稳压、信号调制和许多其他功能。在1947年,由約翰·巴丁、沃爾特·布拉頓和威廉·肖克利所發明。當時巴丁、布拉頓主要發明半導體三極體;肖克利則是發明PN二極體,他們因為半導體及電晶體效應的研究獲得1956年諾貝爾物理獎。 電晶體由半導體材料組成,至少有三個對外端點稱之為極。以雙極性接面電晶體為例,有基極(B)、集極(C)、射極(E),其中基極(B)是控制極,另外兩個端點之間的伏安特性關係是受到控制極的非線性電阻關係。電晶體受控極输入的電流或电压,改變輸出端的阻抗,從而控制通過輸出端的电流,因此晶體管可以作為電流開關,而因為晶体管輸出信號的功率可以大於輸入信號的功率,因此晶体管可以作為电子放大器。 (zh)
  • الترانزستور أو المقحل (بالإنجليزية: Transistor)‏ (اختصاراً لكلمتي Transfer Resistor أي مُقاوِمُ النَقْل) وهي نبيطة تعتبر أحد أهم مكونات الأدوات الإلكترونية الحديثة مثل الحاسوب، اخترعه العلماء الأمريكيون (والتر براتين) و (جون باردين) و (وليام شوكلي)، هو بلورة من مادة شبه موصل مطعمة بالجرمانيوم أو السيليكون تحتوي على بلورة رقيقة جدًا بحيث تكون المنطقة الوسطى منها شبه موصل موجب أو سالب وتسمى القاعدة بينهما المنطقتان الخارجيتان من النوعية المخالفة وله قدرة كبيرة على تكبير الإشارات الإلكترونية. (ar)
  • El transistor és un component electrònic semiconductor d'estat sòlid que s'utilitza com a amplificador o com a commutador, i té tres terminals que s'anomenen col·lector, base i emissor. Físicament, la base sempre està entre l'emissor i el col·lector: un petit corrent o voltatge aplicat a un dels terminals controla el corrent als altres dos. El transistor és el component principal de tota l'electrònica moderna i pedra angular dels dispositius electrònics moderns, i s'utilitza en ràdio, telefonia, ordinadors i altres sistemes electrònics. El transistor se cita sovint com un dels majors èxits del segle xx, i alguns el consideren un dels més importants avenços tecnològics en la història de la humanitat. Alguns transistors són envasats individualment, però la majoria es troben en circuit integr (ca)
  • Tranzistor je třívrstvá polovodičová součástka, kterou tvoří dvojice přechodů PN.[zdroj?] Tranzistory jsou základní aktivní součástky, které se používají jako zesilovače, spínače a invertory. Jsou základem všech dnešních integrovaných obvodů, jako např. procesorů, pamětí. (cs)
  • Ein Transistor ist ein elektronisches Halbleiter-Bauelement zum Steuern oder Verstärken meistens niedriger elektrischer Spannungen und Ströme. Er ist der weitaus wichtigste „aktive“ Bestandteil elektronischer Schaltungen, der beispielsweise in der Nachrichtentechnik, der Leistungselektronik und in Computersystemen eingesetzt wird. Besondere Bedeutung haben Transistoren – zumeist als Ein/Aus-Schalter – in integrierten Schaltkreisen, was die weit verbreitete Mikroelektronik ermöglicht. (de)
  • Transistoro estas duonkonduktaĵa disponaĵo uzata por amplifado kaj ŝaltado de elektronikaj signaloj kaj elektraj cirkvitoj. Ĝi konsistas el materialoj kun duonkonduktaj ecoj kaj havas minimume tri konektilojn, kiuj kondukas al la tri elektrodoj — emitoro, bazo, kaj kolektoro. Kiam oni fluigas (kutime tre malgrandan) kurenton inter la emitoro kaj la bazo, ĝi povas regi proporcie ege pli grandan kurenton inter la emitoro kaj la kolektoro. Tiamaniere la efiko de transistoro povas esti rigardata kiel amplifiko de la kurento el unu cirkvito (emitoro - bazo) en la dua (emitoro - kolektoro). En analogaj cirkvitoj, transistoroj uziĝas kiel amplifiloj, frekvence fakte ekde 0 Hz, do konstanta kurento, ĝis en la gigaherca regiono (2012). (eo)
  • Transistoreak solido-egoerako dispositibo elektronikoak dira, hau da, solidoa den material erdieroalez (Silizioz, batik bat) eginda daude. Gehienek hiru terminal dauzkate: mutur gisako bi eta kontrol-terminal bat. Muturren arteko erresistentziaren balioa kontrol-terminalaren bitartez aldatzeko ahalmenean datza transistoreen erabilgarritasuna. Hain zuzen ere, 'transistore' terminoa transfer resistor hitzen kontrakzioa da, ahalmen hori aditzera ematen duena. (eu)
  • Le transistor est un composant électronique qui est utilisé dans la plupart des circuits électroniques (circuits logiques, amplificateur, stabilisateur de tension, modulation de signal, etc.) aussi bien en basse qu'en haute tension. Un transistor est un dispositif semi-conducteur à trois électrodes actives, qui permet de contrôler un courant ou une tension sur l'électrode de sortie (le collecteur pour le transistor bipolaire et le drain sur un transistor à effet de champ) grâce à une électrode d'entrée (la base sur un transistor bipolaire et la grille pour un transistor à effet de champ). (fr)
  • Is é an trasraitheoir a úsáidtear chun comharthaí leictreonacha agus agus cumhacht leictreach a mhéadú nó a . Tá sé comhdhéanta d’ábhar leathsheoltóra de ghnáth, le trí chónasc ar a laghad le haghaidh naisc le ciorcad seachtrach. Ceann amháin leis an tiomsaitheoir, ceann leis an mbun agus an ceann eile leis an astaíre. Má chuirtear voltas nó sruth i bhfeidhm ar phéire amháin de chonaisc an leathsheoltóra rialaíonn sé an sruth trí phéire cónasc eile. Toisc gur féidir an chumhacht rialaithe (aschur) a bheith níos airde ná an chumhacht rialaithe (ionchur), is féidir le trasraitheoir comhartha a mhéadú. Sa lá atá inniu ann, bíonn roinnt trasraitheoirí ar fáil ina n-aonar, ach tá go leor eile le fáil réamhphacáiste i gciorcad comhtháite (ga)
  • Transistor adalah alat semikonduktor yang dipakai sebagai penguat, sebagai sirkuit pemutus dan penyambung arus (switching), stabilisasi tegangan, dan modulasi sinyal. Transistor dapat berfungsi semacam kran listrik, di mana berdasarkan arus inputnya (BJT) atau tegangan inputnya (FET), memungkinkan pengaliran listrik yang sangat akurat dari sirkuit sumber listriknya. (in)
  • A transistor is a semiconductor device used to amplify or switch electrical signals and power. The transistor is one of the basic building blocks of modern electronics. It is composed of semiconductor material, usually with at least three terminals for connection to an electronic circuit. A voltage or current applied to one pair of the transistor's terminals controls the current through another pair of terminals. Because the controlled (output) power can be higher than the controlling (input) power, a transistor can amplify a signal. Some transistors are packaged individually, but many more are found embedded in integrated circuits. (en)
  • ( 다른 뜻에 대해서는 트랜지스터 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 트랜지스터(영어: transistor)는 저마늄, 규소 따위의 반도체를 이용하여 전자 신호 및 전력을 증폭하거나 스위칭하는 데 사용되는 반도체소자이다. 세 개 이상의 전극이 있다. 가 1926년 장효과 트랜지스터에 대한 특허를 냈으나 당시 실제로 동작하는 장치를 구성하지는 못했다. 트랜지스터는 1947년 미국의 벨 연구소에서 월터 브래튼, 윌리엄 쇼클리, 존 바딘이 처음 만들었다. "변화하는 저항을 통한 신호 변환기(transfer of a signal through a varister 또는 transit resistor)"로부터 나온 조어이다. 트랜지스터는 현대 전자 기기를 구성하는 굉장히 흔한 기본 부품 중 하나이다. 1947년 미국 물리학자 존 바딘, 월터 브래튼, 윌리엄 쇼클리에 의해 트랜지스터가 개발된 후 트랜지스터는 전자공학의 대변혁을 일으켰다. 트랜지스터의 출현으로 인해 더 작고 값싼 라디오, 계산기, 컴퓨터 등이 개발되었다. 트랜지스터는 IEEE 마일스톤상 목록에 기재되어 있으며 트랜지스터 개발자는 1956년 노벨 물리학상을 수상했다. (ko)
  • Een transistor (samentrekking v. Eng. transfer en resistor, = lett.: overdrachtsweerstand) is een halfgeleidercomponent met meestal drie aansluitingen. Als elektronisch onderdeel dient een transistor onder meer als versterkend of schakelend element in een elektronische schakeling. Transistors kunnen afmetingen hebben van enkele nanometers tot meerdere centimeters. Een transistor als los onderdeel bestaat uit een kristal van een halfgeleider in een afgesloten omhulling van metaal of kunststof. (nl)
  • Transístor (português europeu) ou transistor (português brasileiro) é um dispositivo semicondutor usado para amplificar ou trocar sinais eletrônicos e potência elétrica. É composto de material semicondutor com pelo menos três terminais para conexão a um circuito externo. Uma tensão ou corrente aplicada a um par de terminais do transistor controla a corrente através de outro par de terminais. Como a potência controlada (saída) pode ser maior que a potência de controle (entrada), um transistor pode amplificar um sinal. Hoje, alguns transistores são embalados individualmente, mas muitos outros são encontrados embutidos em circuitos integrados. O termo provém do inglês transfer varistor (varistor de transferência), como era conhecido pelos seus inventores. (pt)
  • Транзи́стор (англ. transfer — «переносити» і англ. resistance — «опір») — напівпровідниковий елемент електронної техніки, який дозволяє керувати струмом, що протікає крізь нього, за допомогою зміни вхідної напруги або струму, поданих на базу, або інший електрод. Невелика зміна вхідних величин, може призводити до суттєво більшої зміни вихідної напруги та струму. Транзистори є основними елементами сучасної електроніки. Зазвичай вони застосовуються в підсилювачах і логічних електронних схемах. У мікросхемах в єдиний функціональний блок об'єднані тисячі й мільйони окремих транзисторів. (uk)
  • Транзи́стор (англ. transistor), полупроводнико́вый трио́д — радиоэлектронный компонент из полупроводникового материала, обычно с тремя выводами, способный небольшим входным сигналом управлять значительным током в выходной цепи, что позволяет использовать его для усиления, генерирования, коммутации и преобразования электрических сигналов. В настоящее время транзистор является основой схемотехники подавляющего большинства электронных устройств и интегральных микросхем. (ru)
rdfs:label
  • Transistor (en)
  • ترانزستور (ar)
  • Transistor (ca)
  • Tranzistor (cs)
  • Τρανζίστορ (el)
  • Transistor (de)
  • Transistoro (eo)
  • Transistor (es)
  • Transistore (eu)
  • Transistor (fr)
  • Trasraitheoir (ga)
  • Transistor (in)
  • Transistor (it)
  • トランジスタ (ja)
  • 트랜지스터 (ko)
  • Transistor (nl)
  • Tranzystor (pl)
  • Transístor (pt)
  • Транзистор (ru)
  • Transistor (sv)
  • Транзистор (uk)
  • 晶体管 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:cpu of
is dbo:knownFor of
is dbo:product of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:knownFor of
is dbp:type of
is gold:hypernym of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License