| dbo:abstract
|
- سينما المرأة هي مجموعة متنوّعة من المواضيع المجتمعة معا لخلق عمل المرأة في الفيلم ويمكّنّ أن يشمل ذلك شغل المرأة أدوّار خلف الكواليس مثل المخرج، المصوّر السّينمائيّ، الكاتب والمنتج مع معالجة قصص المرأة وتنمية الشّخصيّة من خلال النّصوص السينمائية.وتعرف سينما المرأة بمساهمات المرأة في جميع أنحاء العالم ليس فقطّ بالأفلام الرّوائيّة ولكنّ أيضا الوثائقية. إبراز عمل المرأة من خلال مختلف المهرجانات والجوائز مثل مهرجان صاندانس السينمائي. ويوضح أليسون بتلر:" سينما المرأة هي بناء معقّدٍ، نقديٌّ، نظري ومؤسّسيٌّ وكان لهذا المفهوم نصيبه العادل من الانتقادات ممّا تسبّبٌ في ابتعاد بعض صانعات الأفلام خوّفا من ربطهنّ بالتّهميش والجدل الأيديولوجيّ. (ar)
- Ο όρος γυναικείος κινηματογράφος μπορεί να νοηματοδοτηθεί με (τουλάχιστον) δυο διαφορετικούς τρόπους.
* Αφενός αναφέρεται σε μια σειρά ταινιών που έγιναν κυρίως στις δεκαετίες του 1970 και του 1980 στην δυτική Γερμανία με σαφή φεμινιστικό χαρακτήρα και επικεντρώνεται στα προβλήματα και τις προοπτικές των γυναικών, που παίζουν και τον πρωταγωνιστικό ρόλο.
* Αφετέρου μπορεί να αναφέρεται σε ταινίες που έχουν σχεδιαστεί ειδικά για το στερεότυπο της γυναίκας-θεατή, στο οποίο και απευθύνονται και το οποίο και προωθούν. Ταινίες όπως το Pretty Woman, οι ανθισμένες μανόλιες ή το Dirty Dancing ανήκουν σε αυτό το είδος, το οποίο ονομάζεται υποτιμητικά "chick-flick" στα Αγγλικά. Κύριος εκπρόσωπος του όρου με την πρώτη έννοια είναι οι ταινίες της σκηνοθέτιδας Μαργκαρέτε φον Τρότα, η οποία μεταξύ άλλων συνεργάστηκε στην ταινία Η χαμένη τιμή της Καταρίνα Μπλουμ. Άλλες γνωστές σκηνοθέτιδες αυτής της κίνησης ήταν η Helma Sanders-Brahms, η Ula Stöckl και άλλες. Οι ταινίες αυτές προσπάθησαν να καταρρίψουν τη μέχρι εκείνη την εποχή στερεοτυπική παρουσίαση της γυναίκας στις ταινίες ως femme fatale ή σε παραδοσιακούς ρόλους όπως της μητέρας και να τονίσουν σε αντίθεση τις ικανότητες της γυναίκας για ανεξαρτησία και μη ετεροπροσδιοριζόμενη ταυτότητα.Συχνά ασχολήθηκαν με θέματα ειδικά για γυναίκες, όπως η ενδοοικογενειακή βία ή η άμβλωση, αλλά και πιο καθολικά θέματα όπως ο πόλεμος, η πολιτική ή η επαγγελματική ζωή από μια συγκεκριμένη γυναικεία προοπτική. (el)
- Als Frauenfilme bezeichnet man einerseits eine Reihe von Filmen, die überwiegend in den 1970er- und 1980er-Jahren entstanden sind und meist mit einer emanzipatorischen Zielsetzung Frauen als Protagonistinnen einsetzen und ihre spezifischen Sichtweisen und Problemlagen in den Vordergrund stellen. Der Frauenfilm wurde seit der Mitte der 1970er-Jahre von Regisseurinnen wie Margarethe von Trotta und Helma Sanders-Brahms geprägt. Er wendet sich vorwiegend an ein weibliches Publikum. Andererseits bezeichnet Frauenfilme auch Filme, die insbesondere für weibliche Zuschauer konzipiert werden oder insbesondere diese anspricht. Zu dieser im Englischen (abwertend) als „chick-flick“ bezeichneten Gattung gehören Filme wie Pretty Woman, Magnolien aus Stahl oder Dirty Dancing. (de)
- Women's cinema primarily describes cinematic works directed (and optionally produced too) by women filmmakers. The works themselves do not have to be stories specifically about women and the target audience can be varied. It is also a variety of topics bundled together to create the work of women in film. This can include women filling behind the scene roles such as director, cinematographer, writer, and producer while also addressing the stories of women and character development through screenplays (on the other hand, films made by men about women are instead called Woman's film). Renowned female directors include Alice Guy-Blaché, film pioneer and one of the first film directors, Agnès Varda, the first French New Wave director, Yulia Solntseva, the first woman to win the Best Director Award at Cannes Film Festival (1961), Lina Wertmüller, the first woman nominated for the Academy Award for Best Director (1977), Barbra Streisand, the first woman to win the Golden Globe Award for Best Director (1983), Jane Campion, the first woman to win the Palme D'Or at Cannes Film Festival (1993), and Kathryn Bigelow, the first woman to win the Academy Award for Best Director (2009), along with many other female directors from around the world such as Dorothy Arzner, Ida Lupino, Lois Weber, Leni Riefenstahl, Mary Harron, Icíar Bollaín, Aparna Sen, Sofia Coppola, Kira Muratova, Patty Jenkins, Nancy Meyers, Claire Denis, Chantal Akerman, Catherine Breillat, Ava DuVernay, Lucrecia Martel, Lynne Ramsay, Greta Gerwig, Rakhshān Banietemad, Claudia Weill and Julie Dash. Many successful cinematographers are also women, including Margarita Pilikhina, Maryse Alberti, Reed Morano, Rachel Morrison, Halyna Hutchins and Zoe White. Women's cinema recognizes women's contributions all over the world, not only to narrative films but to documentaries as well. Recognizing the work of women occurs through various festivals and awards, such as the Cannes Film Festival, for example. "Women's cinema is a complex, critical, theoretical, and institutional construction", Alison Butler explains. The concept has had its fair share of criticisms, causing some female filmmakers to distance themselves from it in fear of being associated with marginalization and ideological controversy. (en)
- Жіноче кіно (англ. Women's cinema) — це робота жінок у кіно, передовсім закадрова праця режисерок, операторок, сценаристок, продюсерок, а також історії жінок та розвиток персонажок за допомогою сценаріїв. Серед відомих режисерок — Кетрін Біґелоу, перша жінка, яка отримала премію Оскар за найкращу режисерську роботу, Аліс Гі-Блаше, Дороті Арзнер, Мері Харрон, Ісіар Боллаїн, Джейн Кемпіон, Апарна Сен, Софія Коппола, Агнес Варда, Патті Дженкінс, Ненсі Мейєрс, Ясмін Ахмад, Надін Лабакі, Ава ДюВерне, Лукреція Мартел, Лінн Ремсі, Ґрета Ґервіґ, Рахшан Баніетемад та Іда Лупіно. Багато успішних кінематографісток: Меріс Альберті, Рід Морано, Рейчел Моррісон та . Жіноче кіно визнає внесок жінок не тільки в художні фільми, а й у документальні. Визнання жіночої праці відбувається за допомогою різних фестивалів та нагород, таких як кінофестиваль «Санденс». «Жіноче кіно — це складна, критична, теоретична та інституційна конструкція», — пояснює Елісон Батлер. Концепція зазнала неабиякої критики, внаслідок чого деякі кінорежисерки дистанціювалися від неї, побоюючись бути пов'язаними з маргіналізацією та ідеологічними суперечками. Розвитку жіночого кіно сприяла розробка феміністської теорії кіно, жіночого письма та жіночого епосу. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- سينما المرأة هي مجموعة متنوّعة من المواضيع المجتمعة معا لخلق عمل المرأة في الفيلم ويمكّنّ أن يشمل ذلك شغل المرأة أدوّار خلف الكواليس مثل المخرج، المصوّر السّينمائيّ، الكاتب والمنتج مع معالجة قصص المرأة وتنمية الشّخصيّة من خلال النّصوص السينمائية.وتعرف سينما المرأة بمساهمات المرأة في جميع أنحاء العالم ليس فقطّ بالأفلام الرّوائيّة ولكنّ أيضا الوثائقية. إبراز عمل المرأة من خلال مختلف المهرجانات والجوائز مثل مهرجان صاندانس السينمائي. (ar)
- Ο όρος γυναικείος κινηματογράφος μπορεί να νοηματοδοτηθεί με (τουλάχιστον) δυο διαφορετικούς τρόπους.
* Αφενός αναφέρεται σε μια σειρά ταινιών που έγιναν κυρίως στις δεκαετίες του 1970 και του 1980 στην δυτική Γερμανία με σαφή φεμινιστικό χαρακτήρα και επικεντρώνεται στα προβλήματα και τις προοπτικές των γυναικών, που παίζουν και τον πρωταγωνιστικό ρόλο.
* Αφετέρου μπορεί να αναφέρεται σε ταινίες που έχουν σχεδιαστεί ειδικά για το στερεότυπο της γυναίκας-θεατή, στο οποίο και απευθύνονται και το οποίο και προωθούν. Ταινίες όπως το Pretty Woman, οι ανθισμένες μανόλιες ή το Dirty Dancing ανήκουν σε αυτό το είδος, το οποίο ονομάζεται υποτιμητικά "chick-flick" στα Αγγλικά. (el)
- Als Frauenfilme bezeichnet man einerseits eine Reihe von Filmen, die überwiegend in den 1970er- und 1980er-Jahren entstanden sind und meist mit einer emanzipatorischen Zielsetzung Frauen als Protagonistinnen einsetzen und ihre spezifischen Sichtweisen und Problemlagen in den Vordergrund stellen. Der Frauenfilm wurde seit der Mitte der 1970er-Jahre von Regisseurinnen wie Margarethe von Trotta und Helma Sanders-Brahms geprägt. Er wendet sich vorwiegend an ein weibliches Publikum. (de)
- Women's cinema primarily describes cinematic works directed (and optionally produced too) by women filmmakers. The works themselves do not have to be stories specifically about women and the target audience can be varied. It is also a variety of topics bundled together to create the work of women in film. This can include women filling behind the scene roles such as director, cinematographer, writer, and producer while also addressing the stories of women and character development through screenplays (on the other hand, films made by men about women are instead called Woman's film). (en)
- Жіноче кіно (англ. Women's cinema) — це робота жінок у кіно, передовсім закадрова праця режисерок, операторок, сценаристок, продюсерок, а також історії жінок та розвиток персонажок за допомогою сценаріїв. Жіноче кіно визнає внесок жінок не тільки в художні фільми, а й у документальні. Визнання жіночої праці відбувається за допомогою різних фестивалів та нагород, таких як кінофестиваль «Санденс». Розвитку жіночого кіно сприяла розробка феміністської теорії кіно, жіночого письма та жіночого епосу. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_crop.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}