| dbo:abstract
|
- La profecia de l'endevina (islandès modern: Völuspá; norrè occidental antic: Vǫlospá) és el primer i més conegut poema de l'Edda poètica. Parla de la creació del món i de la seva fi, està escrita per una vǫlva (bruixa-endevina-xaman) que s'adreça a Odin. És una de les fonts més importants per a estudiar la mitologia escandinava. La profecia comença amb una conversa adreçada a Odin. L'endevina comença a explicar resumidament la creació del món. Explica com coneix això i com comprèn les omniscients fonts d'Odin, i altres secrets dels déus d'Asgard. Ella tracta les coses amb un futur proper, tocant molts dels mites norrens, com ara la mort de Baldr i els lligams de Loki. Al final de la profecia, l'endevina parla del final del món, anomenat ragna rǫk ('el fat dels déus') o , 'l'ocàs dels déus' per a la mitologia norrena, i del començament del segon món. Amb l'obra de Richard Wagner, el Ragna Røkkr, l'Ocàs dels Déus, va passar a formar part, durant el segle xix, del llegat cultural europeu. (ca)
- نبوءة فولسبا هي نبوءة نهاية العالم في الميثولوجيا النوردية، هي أول وأشهر قصيدة شعرية في الإيدا. تروي قصة إنشاء العالم ونهايته القادمة. إنها أحد أهم المصادر الأولية لدراسة الميثولوجيا الإسكندنافية. يرى بعض العلماء أن هناك تأثيرات مسيحية على النص، مشيرين إلى أوجه تشابه مع نبوءات العرافة. في النبوءة، جميع الآلهة والعمالقة (God's and titans) سيموتون في النهاية، ولا تقتصر هذه على الكائنات التي تعيش في العوالم المختلفة وإنما أيضا جميع العوالم سيتم تدميرها أيضا. يعرف الآلهة أن بعد هذه المعركة النهائية أن عالما جديدا سينبثق من خراب هذا العالم وسيكون أفضل من سابقه. (ar)
- Βολούσπα (Η προφητεία της Βόλβα ) είναι το πρώτο και γνωστότερο ποίημα της Ποιητικής Έντας. Εξιστορεί τη δημιουργία του κόσμου και του μελλοντικού τέλους του και είναι βασική πηγή άντλησης πληροφοριών για τη μελέτη της Νορβηγικής μυθολογίας. Αποτελείται από 60 παρηχητικές στροφές. (el)
- Völuspá aŭ La Antaŭdiro de la Aŭguristino estas poemo pri la , evoluo kaj falo de la mondo laŭ la nordeŭropa aŭ . La poemo ĉefe estas konservita en la fama manuskripto Codex Regius (Libro de la reĝo) kaj sendube io mankas en la poemo. Oni opinias ke la poeto estis pagano influita de la kristanismo. La poemo estas prezentita kiel eldiro de iu tre saĝa (aŭguristino) kaj de tio devenas la nomo. En la komenco ŝi alparolas dioj kaj homoj kaj poste ŝi rakontas laŭ deziro de Óðinn (Odin), reĝo de la dioj, la tutan historion de la universo, ek de la kreo de la mondo ĝis ĝia pereo kaj plue ĝis kiam nova tero ekstaras el la maro. Fakte la aŭguroj nur estas en la lasta parto kiu temas pri la futuro de dioj kaj homoj. En la unua parto kaj la meza parto la aŭguristino rakontas pri la pasinteco kaj elmontras ke malbonaj agoj de la dioj kaj malbonaj moroj kaŭzas la disvolviĝon de la mondo kaj la pereon de dioj kaj homoj. La morala subtorento, kiu trafluas la poemon, estas tre forta. La vizioj de la poeto estas grandiozaj kaj bildoj el la naturo akre konturitaj. (eo)
- Die Völuspá (isl.), altnord. Vǫluspá – „Weissagung der Seherin“ (völva = Seherin + spá = Prophezeiung) – ist das erste der 16 Götterlieder des „Königsbuchs“ Codex Regius mit 63 Strophen (siehe auch: Edda). Eine leicht abweichende Version mit 57 Strophen findet sich in der Hauksbók. Die Völuspá gilt als das bedeutendste Gedicht des nordischen Mittelalters. Die normalisierte Form (Abgleich zwischen Codex Regius und Hauksbók) besteht aus 66 Strophen. Diese Strophen bestehen aus Stabreimversen (Fornyrðislag). (de)
- Völuspá (Vǫluspá /ˈwɔluˌspɑː/ en nórdico antiguo) (La Profecía de la Vidente) es el nombre del primer y el más conocido poema de la Edda poética. Cuenta la historia de la creación del mundo y su inminente final, narrada por una völva o vidente y dirigida a Odín. Es una de las principales fuentes primarias para el estudio de la mitología nórdica. La profecía comienza con una invocación a Odín, tras lo cual la vidente comienza a relatar la historia de la creación del mundo de forma resumida. La vidente explica cómo pudo conseguir su conocimiento, conociendo así la fuente de la omnisciencia de Odín, y otros secretos de los dioses de Asgard. Menciona los acontecimientos presentes y futuros, aludiendo a muchos de los mitos nórdicos, como la muerte de Baldr y el encadenamiento de Loki. Por último, la vidente habla del fin del mundo, el Ragnarök, y su segunda venida. (es)
- La Völuspá (en français « prophétie de la voyante » ou « dit de la voyante ») est un poème anonyme en vieux norrois de mythologie nordique probablement composé au Xe ou XIe siècle (« vers l'an 1000 », selon Régis Boyer). Il s'agit sans conteste de la plus célèbre œuvre parmi les poèmes mythologiques contenus dans l'Edda poétique. Long de 59 à 66 strophes selon les versions, il est préservé dans les manuscrits islandais Codex Regius et Hauksbók, rédigés respectivement aux XIIIe et XIVe siècles. Une trentaine de strophes sont également citées dans l'Edda de Snorri, écrit au XIIIe siècle. La Völuspá est un poème cosmogonique et eschatologique qui prend la forme d'un long monologue où une voyante expose au dieu Odin, en une série de visions riches de détails, l'histoire et le destin du monde, des dieux et des hommes, depuis l'origine du monde jusqu'au Ragnarök qui verra l'avènement d'un renouveau de l'univers. Bien que probablement composé par un scalde païen, la plupart des chercheurs s'accordent à penser que le poème a été influencé par des dogmes et l'imagerie chrétiennes qui étaient certainement connus des islandais cultivés à l'époque, comme l'idée de régénération morale après une fin du . (fr)
- Vǫluspá (also Völuspá, Vǫlospá or Vǫluspǫ́; Old Norse: 'Prophecy of the völva, a seeress'; reconstructed Old Norse: [ˈwɔloˌspɔː]) is the best known poem of the Poetic Edda. It tells the story of the creation of the world and its coming end and subsequent rebirth, related to the audience by a völva addressing Odin. It is one of the most important primary sources for the study of Norse mythology. The poem is preserved whole in the Codex Regius and Hauksbók manuscripts while parts of it are quoted in the Prose Edda. (en)
- 「巫女の予言」（みこのよげん、古ノルド語: Vǫluspá、Vǫlspá、Vǫlospá、ヴォルスパー、アイスランド語: Völuspá、ヴェルスパー）とは、『古エッダ』の最初に置かれているエッダ詩の中でも最もよく知られた一節である。 巫女ヴォルヴァがオーディンに語りかけるという形で、世界の創造から終末の到来、世界の再生までを語る。北欧神話を研究する上で最も重要な資料の一つとみなされている。 この詩は『スノッリのエッダ』に一部が引用されているほか、その全体が『王の写本』と『ハウクスボーク』の中に残されていた。『王の写本』では63聯の古韻律詩から成っている。 (ja)
- 〈무녀의 예언〉(고대 노르드어: Vǫluspá 볼루스파)은 《고 에다》의 첫 번째 부분이며, 가장 널리 알려진 부분이다. 여기서 무녀란 엄밀히 말해 바이킹 족의 샤머니즘적 여예언자인 볼바(vǫlva)를 말한다. 볼바가 오딘에게 창세의 신화나 앞으로 세계를 설명하는 게 줄거리다. 노르드 신화 연구에서 가장 중요한 1차 문헌이다. (ko)
- Vǫluspá (La profezia della veggente) è il primo e più famoso poema dell'Edda poetica. Racconta la storia della creazione del mondo e la sua futura fine narrata da una vǫlva o veggente che parla ad Odino. È una delle più importanti fonti primarie per lo studio della mitologia norrena. La profezia inizia con un discorso ad Odino. La veggente inizia a narrare la storia della creazione del mondo in una forma ridotta. Spiega come abbia ottenuto la sua conoscenza, infatti conosce l'origine dell'onniscienza di Odino, ed altri segreti degli dèi di Ásgarðr. La veggente parla di avvenimenti passati e futuri, toccando la maggior parte dei miti norreni, come la morte di Baldr avvenuta per mano di Hǫðr, architettata con l'inganno da Loki. Alla fine racconta la fine del mondo, il Ragnarǫk, e la sua seconda venuta. Il poema è interamente conservato nel Codex Regius (1270 circa) e nei manoscritti dell'Hauksbók (1334 circa), mentre buone parti di esso vengono citate nell'Edda in prosa di Snorri Sturluson (del 1220 circa). Il Codex Regius è composto da 63 strofe . (it)
- Völuspá (Oudnoors vɔluˌspa, Modern IJslands vœlʏˌspau, letterlijk: profetie (spá) van de Völva)is een van de gedichten uit de Poëtische Edda, en vertelt over de begintijd van de wereld en over Ragnarök. Het wordt verteld door de Völva, een zieneres, die in trance lijkt te zijn geraakt. Völuspá is het eerste en meest bekende gedicht uit de Edda en bestaat uit ca. 60 stanzas. Völuspá staat vermeld in;
* de Codex Regius (Edda) (ca. 1270 met 62 strofen)
* het manuscript van (ca. 1334 met 59 strofen). De volgorde en inhoud van de stanza's verschilt per bron en vertalers hebben de volgorde van de stanza's soms aangepast. Er wordt gebruikgemaakt van een refrein. Snorri Sturluson heeft in zijn Proza-Edda (ca. 1220) gedeeltes uit de Poëtische Edda geciteerd, onder andere uit Völuspá. (nl)
- Völuspá (Przepowiednia wieszczki, Wróżba Wölwy) – poemat mitologii nordyckiej. Jest pierwszym i najbardziej znanym utworem spośród szesnastu mitologicznych pieśni Eddy Starszej. Wiersz składa się z sześćdziesięciu sześciu strof i zastosowano w nim charakterystyczną dla poezji skandynawskiej aliterację (rym głoskowy). „Przepowiednia wieszczki” jest najważniejszym źródłem opisującym przedchrześcijańską religię w Skandynawii. (pl)
- Völuspá (A Profecia da Vidente) é o primeiro e mais conhecido poema da Edda poética. Conta a história da criação do mundo e de seu iminente final, narrada por uma völva e dirigida a Odin. É uma das principais fontes primárias para o estudo da mitologia nórdica. A profecia começa com uma invocação a Odin, após a qual a vidente começa a relatar a história da criação do mundo de forma resumida. A vidente explica como conseguiu tal conhecimento, conhecendo assim a fonte da onisciência de Odin, e outros segredos dos deuses de Asgard. Menciona os acontecimentos presentes e futuros, aludindo a muitos dos mitos nórdicos, como a morte de Balder e a prisão de Loki. Por último, a vidente fala do fim do mundo, Ragnarök, e de sua segunda vinda. (pt)
- Valans spådom, Völuspá, fornnordiska Vǫluspá, "Völvans spådom", är den så kallade Poetiska Eddans (Codex Regius) första och i de flesta avseenden även förnämsta dikt. Den intar en alldeles särskild ställning bland eddadikterna, i att den, i motsats till alla övriga verken, inte skildrar en episod ur guda- eller människolivet, ej heller – som Havamal – är av sedelärande innehåll. Den utgör istället en världshistoria i kortaste möjliga sammandrag som redogör för världens uppkomst och gudarnas och människornas öden fram till denna världs undergång, Ragnarök, och slutar med en kort, men hänförd skildring av en därpå följande ny och bättre värld. Diktens namn, "Spåkvinnans profetia" (eller "Völvans spådom"), kommer från att den är lagd i munnen på en kringvandrande spåkvinna, en så kallad völva (kvinnlig schaman), som riktar sina ord till hela människosläktet. (sv)
- «Прорица́ние вёльвы» (др.-сканд. Völuspá) — одна из самых известных эпических песен «Старшей Эдды». В песне от имени вёльвы (колдуньи) рисуется картина от сотворения мира до его гибели, а затем последующего возрождения. «Прорицание» содержит богатейший материал по скандинавской мифологии. В классическом издании песнь состоит из 66 восьмистиший, написанных размером форнюрдислаг. Большинство исследователей считает, что песнь возникла в Исландии на рубеже двух эпох — языческой и христианской, то есть во второй половине или в конце X века. На русский язык «Прорицание вёльвы» стихотворно переводилось четырежды — С. Свириденко (1911, опубл. 1917), (1963), Е. М. Мелетинским (1980) и В. Г. Тихомировым (1989). (ru)
- 〈女巫的預言 (Völuspá)〉是詩體埃達中的第一首詩，講述世界的誕生與終結，由一名女巫講述給奧丁。〈女巫的預言〉是北歐神話中極其重要的文本。 亨利·貝洛斯 (Henry Adam Bellows) 曾出版過詩體埃達的英文譯本，他認為詩體埃達可追溯至西元十世紀，由一名曾接觸過基督教的冰島人所撰寫，亨利·貝洛斯也認為早期的讀者非常熟悉詩體埃達中的故事，不用多餘的解釋便能讀懂。 (zh)
- «Пророкування вельви» (давньосканд. Völuspá) — перша пісня «Старшої Едди», в якій міститься історія створення та прийдешнього знищення світу, яку вельва розповіла Одінові. «Пророкування вельви» вважається головним джерелом студій скандинавської міфології. Пророцтво починається зі звертання до Одіна (давньосканд. Óðinn), (що викликав провидицю, вдавшись до мистецтва сейду), в якому вельва Гейді пояснює, яким чином вона отримала свої знання. Далі вона пояснює, що знає джерело всезнання Одіна та оповідає інші секрети асів. Вельва продовжує розповідати історію створення світу, потім звертається до сучасних та майбутніх подій, суті багатьох скандинавських міфів (таких, як смерть Бальдра) та, урешті-решт, кінця (Рагнареку) та відродження світу. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- نبوءة فولسبا هي نبوءة نهاية العالم في الميثولوجيا النوردية، هي أول وأشهر قصيدة شعرية في الإيدا. تروي قصة إنشاء العالم ونهايته القادمة. إنها أحد أهم المصادر الأولية لدراسة الميثولوجيا الإسكندنافية. يرى بعض العلماء أن هناك تأثيرات مسيحية على النص، مشيرين إلى أوجه تشابه مع نبوءات العرافة. في النبوءة، جميع الآلهة والعمالقة (God's and titans) سيموتون في النهاية، ولا تقتصر هذه على الكائنات التي تعيش في العوالم المختلفة وإنما أيضا جميع العوالم سيتم تدميرها أيضا. يعرف الآلهة أن بعد هذه المعركة النهائية أن عالما جديدا سينبثق من خراب هذا العالم وسيكون أفضل من سابقه. (ar)
- Βολούσπα (Η προφητεία της Βόλβα ) είναι το πρώτο και γνωστότερο ποίημα της Ποιητικής Έντας. Εξιστορεί τη δημιουργία του κόσμου και του μελλοντικού τέλους του και είναι βασική πηγή άντλησης πληροφοριών για τη μελέτη της Νορβηγικής μυθολογίας. Αποτελείται από 60 παρηχητικές στροφές. (el)
- Die Völuspá (isl.), altnord. Vǫluspá – „Weissagung der Seherin“ (völva = Seherin + spá = Prophezeiung) – ist das erste der 16 Götterlieder des „Königsbuchs“ Codex Regius mit 63 Strophen (siehe auch: Edda). Eine leicht abweichende Version mit 57 Strophen findet sich in der Hauksbók. Die Völuspá gilt als das bedeutendste Gedicht des nordischen Mittelalters. Die normalisierte Form (Abgleich zwischen Codex Regius und Hauksbók) besteht aus 66 Strophen. Diese Strophen bestehen aus Stabreimversen (Fornyrðislag). (de)
- Vǫluspá (also Völuspá, Vǫlospá or Vǫluspǫ́; Old Norse: 'Prophecy of the völva, a seeress'; reconstructed Old Norse: [ˈwɔloˌspɔː]) is the best known poem of the Poetic Edda. It tells the story of the creation of the world and its coming end and subsequent rebirth, related to the audience by a völva addressing Odin. It is one of the most important primary sources for the study of Norse mythology. The poem is preserved whole in the Codex Regius and Hauksbók manuscripts while parts of it are quoted in the Prose Edda. (en)
- 「巫女の予言」（みこのよげん、古ノルド語: Vǫluspá、Vǫlspá、Vǫlospá、ヴォルスパー、アイスランド語: Völuspá、ヴェルスパー）とは、『古エッダ』の最初に置かれているエッダ詩の中でも最もよく知られた一節である。 巫女ヴォルヴァがオーディンに語りかけるという形で、世界の創造から終末の到来、世界の再生までを語る。北欧神話を研究する上で最も重要な資料の一つとみなされている。 この詩は『スノッリのエッダ』に一部が引用されているほか、その全体が『王の写本』と『ハウクスボーク』の中に残されていた。『王の写本』では63聯の古韻律詩から成っている。 (ja)
- 〈무녀의 예언〉(고대 노르드어: Vǫluspá 볼루스파)은 《고 에다》의 첫 번째 부분이며, 가장 널리 알려진 부분이다. 여기서 무녀란 엄밀히 말해 바이킹 족의 샤머니즘적 여예언자인 볼바(vǫlva)를 말한다. 볼바가 오딘에게 창세의 신화나 앞으로 세계를 설명하는 게 줄거리다. 노르드 신화 연구에서 가장 중요한 1차 문헌이다. (ko)
- Völuspá (Przepowiednia wieszczki, Wróżba Wölwy) – poemat mitologii nordyckiej. Jest pierwszym i najbardziej znanym utworem spośród szesnastu mitologicznych pieśni Eddy Starszej. Wiersz składa się z sześćdziesięciu sześciu strof i zastosowano w nim charakterystyczną dla poezji skandynawskiej aliterację (rym głoskowy). „Przepowiednia wieszczki” jest najważniejszym źródłem opisującym przedchrześcijańską religię w Skandynawii. (pl)
- 〈女巫的預言 (Völuspá)〉是詩體埃達中的第一首詩，講述世界的誕生與終結，由一名女巫講述給奧丁。〈女巫的預言〉是北歐神話中極其重要的文本。 亨利·貝洛斯 (Henry Adam Bellows) 曾出版過詩體埃達的英文譯本，他認為詩體埃達可追溯至西元十世紀，由一名曾接觸過基督教的冰島人所撰寫，亨利·貝洛斯也認為早期的讀者非常熟悉詩體埃達中的故事，不用多餘的解釋便能讀懂。 (zh)
- La profecia de l'endevina (islandès modern: Völuspá; norrè occidental antic: Vǫlospá) és el primer i més conegut poema de l'Edda poètica. Parla de la creació del món i de la seva fi, està escrita per una vǫlva (bruixa-endevina-xaman) que s'adreça a Odin. És una de les fonts més importants per a estudiar la mitologia escandinava. (ca)
- Völuspá aŭ La Antaŭdiro de la Aŭguristino estas poemo pri la , evoluo kaj falo de la mondo laŭ la nordeŭropa aŭ . La poemo ĉefe estas konservita en la fama manuskripto Codex Regius (Libro de la reĝo) kaj sendube io mankas en la poemo. Oni opinias ke la poeto estis pagano influita de la kristanismo. La poemo estas prezentita kiel eldiro de iu tre saĝa (aŭguristino) kaj de tio devenas la nomo. En la komenco ŝi alparolas dioj kaj homoj kaj poste ŝi rakontas laŭ deziro de Óðinn (Odin), reĝo de la dioj, la tutan historion de la universo, ek de la kreo de la mondo ĝis ĝia pereo kaj plue ĝis kiam nova tero ekstaras el la maro. Fakte la aŭguroj nur estas en la lasta parto kiu temas pri la futuro de dioj kaj homoj. En la unua parto kaj la meza parto la aŭguristino rakontas pri la pasinteco kaj elm (eo)
- Völuspá (Vǫluspá /ˈwɔluˌspɑː/ en nórdico antiguo) (La Profecía de la Vidente) es el nombre del primer y el más conocido poema de la Edda poética. Cuenta la historia de la creación del mundo y su inminente final, narrada por una völva o vidente y dirigida a Odín. Es una de las principales fuentes primarias para el estudio de la mitología nórdica. (es)
- Vǫluspá (La profezia della veggente) è il primo e più famoso poema dell'Edda poetica. Racconta la storia della creazione del mondo e la sua futura fine narrata da una vǫlva o veggente che parla ad Odino. È una delle più importanti fonti primarie per lo studio della mitologia norrena. Il poema è interamente conservato nel Codex Regius (1270 circa) e nei manoscritti dell'Hauksbók (1334 circa), mentre buone parti di esso vengono citate nell'Edda in prosa di Snorri Sturluson (del 1220 circa). Il Codex Regius è composto da 63 strofe . (it)
- La Völuspá (en français « prophétie de la voyante » ou « dit de la voyante ») est un poème anonyme en vieux norrois de mythologie nordique probablement composé au Xe ou XIe siècle (« vers l'an 1000 », selon Régis Boyer). Il s'agit sans conteste de la plus célèbre œuvre parmi les poèmes mythologiques contenus dans l'Edda poétique. Long de 59 à 66 strophes selon les versions, il est préservé dans les manuscrits islandais Codex Regius et Hauksbók, rédigés respectivement aux XIIIe et XIVe siècles. Une trentaine de strophes sont également citées dans l'Edda de Snorri, écrit au XIIIe siècle. (fr)
- Völuspá (Oudnoors vɔluˌspa, Modern IJslands vœlʏˌspau, letterlijk: profetie (spá) van de Völva)is een van de gedichten uit de Poëtische Edda, en vertelt over de begintijd van de wereld en over Ragnarök. Het wordt verteld door de Völva, een zieneres, die in trance lijkt te zijn geraakt. Völuspá is het eerste en meest bekende gedicht uit de Edda en bestaat uit ca. 60 stanzas. Völuspá staat vermeld in;
* de Codex Regius (Edda) (ca. 1270 met 62 strofen)
* het manuscript van (ca. 1334 met 59 strofen). (nl)
- Völuspá (A Profecia da Vidente) é o primeiro e mais conhecido poema da Edda poética. Conta a história da criação do mundo e de seu iminente final, narrada por uma völva e dirigida a Odin. É uma das principais fontes primárias para o estudo da mitologia nórdica. (pt)
- Valans spådom, Völuspá, fornnordiska Vǫluspá, "Völvans spådom", är den så kallade Poetiska Eddans (Codex Regius) första och i de flesta avseenden även förnämsta dikt. Den intar en alldeles särskild ställning bland eddadikterna, i att den, i motsats till alla övriga verken, inte skildrar en episod ur guda- eller människolivet, ej heller – som Havamal – är av sedelärande innehåll. Den utgör istället en världshistoria i kortaste möjliga sammandrag som redogör för världens uppkomst och gudarnas och människornas öden fram till denna världs undergång, Ragnarök, och slutar med en kort, men hänförd skildring av en därpå följande ny och bättre värld. Diktens namn, "Spåkvinnans profetia" (eller "Völvans spådom"), kommer från att den är lagd i munnen på en kringvandrande spåkvinna, en så kallad völva (sv)
- «Прорица́ние вёльвы» (др.-сканд. Völuspá) — одна из самых известных эпических песен «Старшей Эдды». В песне от имени вёльвы (колдуньи) рисуется картина от сотворения мира до его гибели, а затем последующего возрождения. «Прорицание» содержит богатейший материал по скандинавской мифологии. В классическом издании песнь состоит из 66 восьмистиший, написанных размером форнюрдислаг. Большинство исследователей считает, что песнь возникла в Исландии на рубеже двух эпох — языческой и христианской, то есть во второй половине или в конце X века. (ru)
- «Пророкування вельви» (давньосканд. Völuspá) — перша пісня «Старшої Едди», в якій міститься історія створення та прийдешнього знищення світу, яку вельва розповіла Одінові. «Пророкування вельви» вважається головним джерелом студій скандинавської міфології. Пророцтво починається зі звертання до Одіна (давньосканд. Óðinn), (що викликав провидицю, вдавшись до мистецтва сейду), в якому вельва Гейді пояснює, яким чином вона отримала свої знання. Далі вона пояснює, що знає джерело всезнання Одіна та оповідає інші секрети асів. (uk)
|
