| dbo:abstract
|
- الغليان هو نمط من التبخير (تغير طور المادة من الحالة السائلة إلى الحالة الغازية)، وهو (أي الغليان) التحول السريع لسائل ما إلى بخار عندما تصل درجة حرارته إلى نقطة غليانه، وهي درجة الحرارة التي يصبح عندها ضغط البخار للسائل مساوياً للضغط الخارجي المطبق على سطح هذا السائل. من هذا المنطلق فإنه يمكن لسائل ما أن يغلي عند درجة حرارة أصغر من درجة حرارة غليانه الاعتيادية، ويحصل هذا عندما يكون الضغط المطبق على هذا السائل أقل من الضغط الاعتيادي، مثلا عند استخدام مضخة تفريغ أو عند وجود هذا السائل في المناطق المرتفعة عن سطح الأرض. والعكس بالعكس، أي أنه يمكن للغليان ألا يحدث إلا عند درجة حرارة أكبر من درجة حرارة الغليان الاعتيادية، ويحصل هذا عندما يكون الضغط المطبق أكبر من الضغط الاعتيادي. درجة الحرارة الاعتيادية لغليان الماء مثلا هي 100 درجة مئوية عندما يكون الضغط المطبق عليه مساويا للضغط الجوي الاعتيادي الذي يعادل 101.325 كيلو باسكال. (ar)
- L'ebullició és el passatge de líquid a vapor quan la seva pressió de vapor iguala l'atmosfèrica. Una de les característiques de l'ebullició és la formació de bombolles, perquè es produeix un fenomen d'evaporació a l'interior del líquid. Si no hi ha ebullició, l'evaporació es produeix només a la superfície i es tracta d'un canvi d'estat. (ca)
- Var je skupenská přeměna, při které se kapalina mění na plyn v celém svém objemu (nejenom z povrchu jako při vypařování). K varu dochází při zahřátí kapaliny na teplotu varu. Teplota varu je různá pro různé kapaliny. Její velikost závisí také na tlaku nad kapalinou (s rostoucím tlakem teplota varu stoupá). To má vliv i na průběh varu (vzniku bublin páry) v nádobách s nezanedbatelnou výškou. Teplo potřebné ke změně skupenství při varu se nazývá skupenské teplo varu. (cs)
- Βρασμός ή ζέση, τόσο στη Φυσική όσο και στη Χημεία, ονομάζεται η μετατροπή της μάζας μιας ποσότητας υγρού σε αέριο. Αποτελεί δε μια από τις αλλαγές φάσεων της φυσικής μορφής της ύλης (κατάσταση της ύλης). Διακρίνεται από την εξάτμιση από το γεγονός ότι στο βρασμό έχουμε δημιουργία φυσαλίδων αερίου σε όλο τον όγκο του υγρού, ενώ στην εξάτμιση έχουμε διαφυγή μορίων του υγρού μόνο από την επιφάνειά του. Καθώς θερμαίνεται ένα υγρό τα σωματίδιά του που συγκροτούν αυτό αρχίζουν να ταλαντώνονται όλο και ταχύτερα. Έτσι σιγά σιγά υπερνικούν τις μεταξύ τους ελκτικές δυνάμεις που τα συγκρατούν στις πρότερες θέσεις ισορροπίας τους με αποτέλεσμα το υγρό ν' αρχίζει να βράζει. Η θερμοκρασία στην οποία βράζει μια λέγεται σημείο βρασμού (Σ.Β.), ή «θερμοκρασία βρασμού». Συνεπώς κάθε καθαρή ουσία έχει συγκεκριμένο σημείο βρασμού ή σημείο ζέσεως (Σ.Ζ.). Πάντως, το σημείο βρασμού εξαρτάται από την πίεση του αέρα (ή του αερίου) που περιβάλλει το υγρό. Για παράδειγμα το νερό βράζει στους 100 °C (ή 212 °F) στο επίπεδο της θάλασσας. Αντίθετα, σε περιοχές με μεγάλο υψόμετρο, όπου εκεί η ατμοσφαιρική πίεση είναι μικρότερη, το «σημείο βρασμού» είναι αισθητά χαμηλότερο. Ο λόγος είναι ότι ο βρασμός αρχίζει να εκδηλώνεται μόλις η τάση των ατμών της θερμαινόμενης ουσίας εξισωθεί με την υφιστάμενη εξωτερική πίεση, άρα στα μεγαλύτερα υψόμετρα έχει να υπερνικήσει χαμηλότερη ατμοσφαιρική πίεση. Για παράδειγμα, στη κορυφή του Έβερεστ όπου η ατμοσφαιρική πίεση είναι 0,35 ατμόσφαιρες, το Σ.Β του νερού είναι μόλις στους 71 °C. Συνήθως το σημείο βρασμού δίνεται σε κανονικές συνθήκες ατμοσφαιρικής πίεσης, εξ ου λεγόμενο και κανονικό σημείο βρασμού, που είναι πάντα το ίδιο για την ίδια καθαρή ουσία (απαλλαγμένη από προσμίξεις). Εξ αυτού του γεγονότος οι τιμές των Σ.Β. των διαφόρων καθαρών ουσιών μπορούν να αποτελέσουν και μέτρα της θερμοκρασίας. Οι λεγόμενες «πέτρες βρασμού» τις οποίες προσθέτουμε αρκετές φορές σε κάποιο υγρό, έχουν σκοπό την αποφυγή δημιουργίας ενός υπέρθερμου υγρού το οποίο αρχίζει να βράζει «ξαφνικά» σε θερμοκρασία μεγαλύτερη από την αναμενόμενη, που τούτο συμβαίνει όταν πρόκειται για καθαρή ουσία. Στη Μεταλλουργία, ο όρος βρασμός χαρακτηρίζει τη διαδικασία του καθαρισμού των μετάλλων από τις διάφορες προσμίξεις ή ακόμα και τον μεταξύ τους διαχωρισμό, που γίνεται δια της εξαέρωσης, όπως π.χ. συμβαίνει στο καθαρισμό του υδραργύρου ή του ψευδαργύρου κ.ά. (el)
- Bolado estas la fizika procezo en kiu la materio pasas al gasa stato. Ĝi okazas kiam la temperaturo de la totalo de la likvo egalas al la bolpunkto de la likvo je tiu premo. Se oni pluvarmigas la likvon, tiu sorbas la varmon, sed sen plialtigi la temperaturon: la varmo estas uzata en la konverto de la materio en likva stato al la gasa stato, ĝis la totalo de la maso pasas al la gasa stato. En tiu momento eblas plialtigi la temperaturon de la materio, jam kiel gaso. Boligado estas grava paŝo en la procezo de kuirado. (eo)
- Boiling is the rapid vaporization of a liquid, which occurs when a liquid is heated to its boiling point, the temperature at which the vapour pressure of the liquid is equal to the pressure exerted on the liquid by the surrounding atmosphere. There are two main types of boiling: nucleate boiling where small bubbles of vapour form at discrete points, and critical heat flux boiling where the boiling surface is heated above a certain critical temperature and a film of vapor forms on the surface. Transition boiling is an intermediate, unstable form of boiling with elements of both types. The boiling point of water is 100 °C or 212 °F but is lower with the decreased atmospheric pressure found at higher altitudes. Boiling water is used as a method of making it potable by killing microbes and viruses that may be present. The sensitivity of different micro-organisms to heat varies, but if water is held at 100 °C (212 °F) for one minute, most micro-organisms and viruses are inactivated. Ten minutes at a temperature of 70 °C (158 °F) is also sufficient to inactivate most bacteria. Boiling water is also used in several cooking methods including boiling, steaming, and poaching. (en)
- Sieden, bezeichnet auch als Kochen und Wallen, ist, im Gegensatz zur Verdunstung, ein schnelles Verdampfen, also ein schneller Phasenübergang vom Flüssigen zum Gasförmigen, bei dem der Dampfdruck einer Flüssigkeit den Umgebungsdruck erreicht. Sieden können sowohl Reinstoffe als auch Gemische. (de)
- La ebullición es un proceso físico en el que un líquido pasa a estado gaseoso. En general ocurre cuando la temperatura de la totalidad del líquido iguala al punto de ebullición del líquido a esa presión. Si se continúa calentando el líquido, este absorbe el calor, pero sin aumentar la temperatura el calor se emplea en la conversión de la materia en estado líquido al estado gaseoso, hasta que la totalidad de la masa pasa al estado gaseoso. El calor puesto en juego durante el calentamiento de la masa del líquido se denomina calor sensible, y al que se manifiesta durante el cambio de estado se le llama calor latente de ebullición o vaporización. La ebullición implica una transición de estado líquido-gas en la que, a nivel submicroscópico, las partículas adquieren una mayor libertad de movimiento en función de un incremento de la energía cinética. Si bien este proceso es muy distinto a la evaporación, que es paulatino y para el que solo algunas moléculas del líquido tienen energía suficiente para pasar a estado gaseoso, forma parte de un mismo fenómeno llamado vaporización. La temperatura de ebullición depende de la sustancia y de la presión a la que está sometida el líquido. Por ejemplo para el caso del agua, el agua en una olla abierta a nivel del mar alcanza los 100 °C al comenzar a hervir mientras que el agua en una olla a presión de las usadas en la cocina, llega a una temperatura de 105 o 110 °C antes de hervir, debido a la mayor presión alcanzada por los gases en su interior. Gracias a esta mayor temperatura del agua en el interior de la olla a presión, la cocción de la comida se da más rápidamente. Por el contrario, cuando se hierve en una olla abierta, disminuye la temperatura de ebullición del agua. Lo mismo ocurre cuando aumenta la altitud del lugar en el que realizamos la cocción.La adición de aditivos al agua, como la sal común, normalmente aumenta su punto de ebullición, fenómeno conocido como aumento ebulloscópico. Las concentraciones a niveles típicos para cocinar no son suficientes para notar el aumento del punto de ebullición. El proceso de ebullición del agua, especialmente a alta presión, se utiliza desde la antigüedad como medio para esterilizar el agua, debido a que algunos microorganismos mueren a esta temperatura. (es)
- Irakitea isurkariaren masa osoan eta tenperatura jakin batean gertatzen da, lurruntzea ez bezala, azken hori isurkariaren azalean soilik eta edozein tenperaturatan gertatzen baita. (eu)
- L’ébullition est la formation de bulles lors du changement violent d’un corps de l’état liquide vers l’état gazeux (une vaporisation rapide). Elle se produit lorsque la pression de vapeur saturante est égale ou supérieure à la pression du liquide : les bulles de vapeur formées au fond du récipient deviennent stables et peuvent donc remonter à la surface. (fr)
- Mendidih adalah suatu kondisi di mana terjadi perubahan suatu zat dari fase cair menjadi fase gas. Suhu saat zat cair mendidih pada tekanan 1 atmosfer disebut titik didih. Pada saat mendidih, suhu zat cair tidak dapat bertambah lagi karena kalor yang diberikan akan digunakan untuk mengubah wujud zat cair menjadi gas. (in)
- 沸騰（ふっとう、英語: boiling）とは、液体から気体へ相転移する気化が、液体の表面からだけでなく内部からも激しく起こる現象である。つまり水の場合で言えば、水の内部から水の分子が出て行くこととも言える。液体の内部からの気化を沸騰というのに対して、液体の表面で起こる気化は蒸発という。 (ja)
- L'ebollizione è il fenomeno fisico di vaporizzazione (cioè della trasformazione di un liquido in aeriforme) che coinvolge l'intera massa di un liquido attraverso la somministrazione di calore. Tale transizione di fase avviene in corrispondenza del punto di ebollizione, temperatura che per una data pressione rimane costante durante tutto il processo di ebollizione. Sotto questa temperatura la vaporizzazione si ha solo sulla superficie del liquido, e viene detta evaporazione. (it)
- 끓음 또는, 비등(沸騰)은 액체 상태로 존재하는 한 물질이 끓는 점 이상의 온도에서 기화하는 과정을 말한다. 이 때, 끓음은 증발과 다르게끓는 점 이상의 온도에서만 일어나며, 증발이 액체의 표면에서만 기화 현상이 일어난다면, 끓음은 액체 내부에서도 기화가 일어나고 있다. (ko)
- Wrzenie – zjawisko przemiany cieczy w gaz (parę), podczas którego powstają i rosną pęcherzyki pary nasyconej w objętości cieczy. Wrzenie jest więc gwałtownym parowaniem nie tylko na powierzchni, ale także w całej objętości. Wrzenie wymaga dostarczania energii do wrzącego ciała, dlatego jest przejściem fazowym pierwszego rodzaju i jest procesem endotermicznym. Ciecz wrze, gdy prężność pary jest równa ciśnieniu zewnętrznemu. Przy wrzeniu cieczy w naczyniu, w którym ścianki są powierzchniami grzejnymi, nierówności ścianek i zanieczyszczenia znajdujące się w cieczy stanowią zarodki, na których powstają pęcherzyki pary. Powstające pęcherze z parą unoszą się ku górze dzięki sile wyporu. Po wypłynięciu na powierzchnię cieczy pękają a zawarta w nich para przechodzi do przestrzeni nad cieczą. Wrzenie jest możliwe przy odpowiednim ciśnieniu w każdej temperaturze, w której może istnieć ciecz, czyli między punktem potrójnym a punktem krytycznym. Przy danym ciśnieniu zewnętrznym wrzenie cieczy zachodzi w określonej temperaturze, zwanej temperaturą wrzenia. Wzrost ciśnienia zewnętrznego powoduje wzrost temperatury wrzenia, gdyż ciśnienie pary musi się zrównać z ciśnieniem zewnętrznym, co wymaga podwyższenia temperatury (zob. równanie Clapeyrona). Przy ciśnieniu jednej atmosfery fizycznej woda wrze w temperaturze 100 °C. Przy odpowiednio niższym ciśnieniu woda wrzeć może nawet w temperaturze pokojowej. Ciśnienie w pęcherzyku pary jest większe od ciśnienia nad cieczą, wpływa na to ciśnienie hydrostatyczne cieczy oraz napięcie powierzchniowe cieczy. Napięcie powierzchniowe (σ) wywołuje przyrost ciśnienia (Δp) zależny od promienia (r) pęcherzyka (Δp = 2·σ/r). Istnienie (powstanie) pęcherzyka o danym promieniu jest możliwe pod warunkiem, że temperatura cieczy przekroczy temperaturę równowagi ciecz-gaz przy ciśnieniu w hipotetycznym pęcherzyku, dlatego temperatura we wrzącej cieczy i stykającym się z nią gazie nie jest jednakowa. Ciecz w pobliżu podgrzewanej ścianki ma temperaturę większą od temperatury wrzenia (dla wody w odległości 1 mm od ścianki temperatura może być nawet o 10 °C wyższa od temperatury wrzenia, a w odległości 1 cm – do 0,5 °C). Wrzenie czystej cieczy w naczyniu o gładkich ściankach rozpoczyna się w wyższej temperaturze. Ciecz o temperaturze większej od temperatury wrzenia jest nazywana cieczą przegrzaną. Stan taki w warunkach domowych można niekiedy osiągnąć podgrzewając wodę w kuchence mikrofalowej. Jest to potencjalnie niebezpieczne, gdyż przegrzana woda nie wyróżnia się niczym szczególnym, a wstrząśnięcie naczynia lub dodanie do niej zarodków wrzenia (np. przez wsypanie herbaty) powoduje gwałtowne powstanie dużych ilości pary. Para ta, uwalniając się gwałtownie z naczynia, rozpryskuje znaczne ilości wrzątku wokoło, co grozi oparzeniami. Zarodkami wrzenia mogą być też zjonizowane molekuły, zjawisko to wykorzystano w komorze pęcherzykowej do obrazowania śladów cząsteczek jonizujących. Rozpuszczenie w cieczy ciała stałego powoduje wzrost temperatury wrzenia (zob. prawo Raoulta). (pl)
- Koken is een proces van intense verdamping dat plaatsvindt in een vloeistof, zowel op het vrije oppervlak als in de structuur, die optreedt als een vloeistof wordt verwarmd tot het kookpunt. In tegenstelling tot evaporatie kan koken alleen plaatsvinden bij een bepaalde temperatuur en druk. De temperatuur waarbij een kokende vloeistof onder constante druk ontstaat wordt het kookpunt genoemd. In de regel wordt het kookpunt bij normale atmosferische druk genoemd als een van de belangrijkste kenmerken van chemisch zuivere stoffen. Kookprocessen worden veel gebruikt op verschillende gebieden van menselijke activiteit. Zo is koken een van de meest voorkomende manieren om drinkwater fysiek te desinfecteren. Water wordt verwarmd tot een kookpunt om kokend water te verkrijgen. Koken is een eerste-orde-faseovergang. Koken vindt veel intensiever plaats dan evaporatie van het oppervlak, vanwege de aanwezigheid van verdampingshaarden, zowel door de hogere temperatuur die wordt bereikt tijdens het kookproces als door de aanwezigheid van onzuiverheden. Het proces van gasbellenvorming kan worden beïnvloed door druk, geluidsgolven, ionisatie en andere factoren die de vorming van dampcentra veroorzaken. In het bijzonder werkt de bellenvat volgens het principe van het koken van vloeibare microvolumes door ionisatie tijdens het passeren van geladen deeltjes. (nl)
- Kokning innebär upphettning av vätska till dess kokpunkt, med följd att den förångas. Kokning är en utbredd matlagningsmetod som används för både fast och flytande föda. Fasta livsmedel läggs ofta i en kastrull eller gryta med vatten, som antingen värms upp eller uppnått kokpunkten, tills livsmedlet är färdiglagat och kan förtäras. Även kastrull- eller grytlock kan användas. I recept talas ofta om koktid. Koktid är tiden från att vätskan uppnått kokpunkten tills att livsmedlet är färdigkokt. Koktider är sällan helt exakta och brukar variera beroende på livsmedlets storlek. Ibland, särskilt om ägg, talas om hårdkokt och löskokt i koktiderna. Det syftar på livsmedlets konsistens när det är färdigkokt, där längre koktid medför att livsmedlet blir hårdare och fastare i konsistensen än vid kortare. Hårdkokt ägg innebär att äggvitan är fast och äggulan är hård och kompakt, medan löskokt innebär att vitan är fast men gulan är lös och rinnig. Ett mellanting kan kallas mjukkokt. (sv)
- Em termodinâmica, o fenômeno da ebulição é a transformação física endotérmica que ocorre quando uma substância passa do estado líquido para o estado gasoso. Para que a ebulição ocorra é necessário que a pressão de vapor seja maior que a pressão atmosférica, o que garante o desprendimento uniforme de todo o líquido para a forma gasosa. (pt)
- Кипі́ння — швидке випаровування рідини, яке виникає при нагріванні рідини до точки кипіння. Процес пароутворення в рідині (перехід речовини з рідкого в газоподібний стан), з виникненням межі поділу фаз при утворенні та зростанні в рідкій фазі бульбашок насиченої пари, всередину яких відбувається випар рідини. Температура кипіння при атмосферному тиску приводиться зазвичай як одна з основних фізико-хімічних характеристик хімічно чистої речовини. Кипіння є фазовим переходом першого роду. Кипіння відбувається набагато інтенсивніше, ніж випаровування з поверхні, через утворення вогнищ пароутворення, обумовлених як досягнутою температурою кипіння, так і наявністю домішок. На процес утворення бульбашок можна впливати за допомогою тиску, звукових хвиль, іонізації. Зокрема, саме на принципі скипання мікрооб'ємів рідини від іонізації при проходженні заряджених частинок працює бульбашкова камера. Кип'ятіння — нагрівання рідини (зазвичай води) до температури кипіння. Фізичний спосіб дезінфекції. (uk)
- Кипе́ние — процесс интенсивного парообразования, который происходит в жидкости как на свободной её поверхности, так и внутри её структуры. При этом в объёме жидкости возникают границы разделения фаз, то есть на стенках сосудa образуются пузырьки, которые содержат воздух и насыщенный пар. Кипение, как и испарение, является одним из способов парообразования. В отличие от испарения, кипение может происходить лишь при определённой температуре и давлении. Температура, при которой происходит кипение жидкости, находящейся под постоянным давлением, называется температурой кипения. Как правило, температура кипения при нормальном атмосферном давлении приводится как одна из основных характеристик химически чистых веществ. Процессы кипения широко применяются в различных областях человеческой деятельности. Например, кипячение является одним из распространённых способов физической дезинфекции питьевой воды. Кипячение воды представляет собой процесс нагревания её до температуры кипения с целью получения кипятка. Также, процесс кипения применяется практически во всех типах холодильных установок, в том числе и в подавляющем большинстве бытовых холодильников (и в абсорбционных, и в компрессорных) и кондиционеров. Охлаждение воздуха в камере холодильника происходит именно благодаря кипению хладагента, причём в испарителе холодильной установки хладагент при пониженном давлении выкипает полностью. Кипение является фазовым переходом первого рода. Кипение происходит гораздо более интенсивно, чем испарение с поверхности, из-за присутствия очагов парообразования, обусловленных как более высокой температурой достигаемой в процессе кипения, так и наличием примесей. На процесс образования пузырьков можно влиять с помощью давления, звуковых волн, ионизации и других факторов возникновения центров парообразования. В частности, именно на принципе вскипания микрообъёмов жидкости от ионизации при прохождении заряженных частиц работает пузырьковая камера. (ru)
- 沸腾是在液体表面和内部同时发生的剧烈汽化现象。是物质从液态转变为气态的两种相变方式之一，另一种是蒸发。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- L'ebullició és el passatge de líquid a vapor quan la seva pressió de vapor iguala l'atmosfèrica. Una de les característiques de l'ebullició és la formació de bombolles, perquè es produeix un fenomen d'evaporació a l'interior del líquid. Si no hi ha ebullició, l'evaporació es produeix només a la superfície i es tracta d'un canvi d'estat. (ca)
- Var je skupenská přeměna, při které se kapalina mění na plyn v celém svém objemu (nejenom z povrchu jako při vypařování). K varu dochází při zahřátí kapaliny na teplotu varu. Teplota varu je různá pro různé kapaliny. Její velikost závisí také na tlaku nad kapalinou (s rostoucím tlakem teplota varu stoupá). To má vliv i na průběh varu (vzniku bublin páry) v nádobách s nezanedbatelnou výškou. Teplo potřebné ke změně skupenství při varu se nazývá skupenské teplo varu. (cs)
- Bolado estas la fizika procezo en kiu la materio pasas al gasa stato. Ĝi okazas kiam la temperaturo de la totalo de la likvo egalas al la bolpunkto de la likvo je tiu premo. Se oni pluvarmigas la likvon, tiu sorbas la varmon, sed sen plialtigi la temperaturon: la varmo estas uzata en la konverto de la materio en likva stato al la gasa stato, ĝis la totalo de la maso pasas al la gasa stato. En tiu momento eblas plialtigi la temperaturon de la materio, jam kiel gaso. Boligado estas grava paŝo en la procezo de kuirado. (eo)
- Sieden, bezeichnet auch als Kochen und Wallen, ist, im Gegensatz zur Verdunstung, ein schnelles Verdampfen, also ein schneller Phasenübergang vom Flüssigen zum Gasförmigen, bei dem der Dampfdruck einer Flüssigkeit den Umgebungsdruck erreicht. Sieden können sowohl Reinstoffe als auch Gemische. (de)
- Irakitea isurkariaren masa osoan eta tenperatura jakin batean gertatzen da, lurruntzea ez bezala, azken hori isurkariaren azalean soilik eta edozein tenperaturatan gertatzen baita. (eu)
- L’ébullition est la formation de bulles lors du changement violent d’un corps de l’état liquide vers l’état gazeux (une vaporisation rapide). Elle se produit lorsque la pression de vapeur saturante est égale ou supérieure à la pression du liquide : les bulles de vapeur formées au fond du récipient deviennent stables et peuvent donc remonter à la surface. (fr)
- Mendidih adalah suatu kondisi di mana terjadi perubahan suatu zat dari fase cair menjadi fase gas. Suhu saat zat cair mendidih pada tekanan 1 atmosfer disebut titik didih. Pada saat mendidih, suhu zat cair tidak dapat bertambah lagi karena kalor yang diberikan akan digunakan untuk mengubah wujud zat cair menjadi gas. (in)
- 沸騰（ふっとう、英語: boiling）とは、液体から気体へ相転移する気化が、液体の表面からだけでなく内部からも激しく起こる現象である。つまり水の場合で言えば、水の内部から水の分子が出て行くこととも言える。液体の内部からの気化を沸騰というのに対して、液体の表面で起こる気化は蒸発という。 (ja)
- L'ebollizione è il fenomeno fisico di vaporizzazione (cioè della trasformazione di un liquido in aeriforme) che coinvolge l'intera massa di un liquido attraverso la somministrazione di calore. Tale transizione di fase avviene in corrispondenza del punto di ebollizione, temperatura che per una data pressione rimane costante durante tutto il processo di ebollizione. Sotto questa temperatura la vaporizzazione si ha solo sulla superficie del liquido, e viene detta evaporazione. (it)
- 끓음 또는, 비등(沸騰)은 액체 상태로 존재하는 한 물질이 끓는 점 이상의 온도에서 기화하는 과정을 말한다. 이 때, 끓음은 증발과 다르게끓는 점 이상의 온도에서만 일어나며, 증발이 액체의 표면에서만 기화 현상이 일어난다면, 끓음은 액체 내부에서도 기화가 일어나고 있다. (ko)
- Em termodinâmica, o fenômeno da ebulição é a transformação física endotérmica que ocorre quando uma substância passa do estado líquido para o estado gasoso. Para que a ebulição ocorra é necessário que a pressão de vapor seja maior que a pressão atmosférica, o que garante o desprendimento uniforme de todo o líquido para a forma gasosa. (pt)
- 沸腾是在液体表面和内部同时发生的剧烈汽化现象。是物质从液态转变为气态的两种相变方式之一，另一种是蒸发。 (zh)
- الغليان هو نمط من التبخير (تغير طور المادة من الحالة السائلة إلى الحالة الغازية)، وهو (أي الغليان) التحول السريع لسائل ما إلى بخار عندما تصل درجة حرارته إلى نقطة غليانه، وهي درجة الحرارة التي يصبح عندها ضغط البخار للسائل مساوياً للضغط الخارجي المطبق على سطح هذا السائل. درجة الحرارة الاعتيادية لغليان الماء مثلا هي 100 درجة مئوية عندما يكون الضغط المطبق عليه مساويا للضغط الجوي الاعتيادي الذي يعادل 101.325 كيلو باسكال. (ar)
- Βρασμός ή ζέση, τόσο στη Φυσική όσο και στη Χημεία, ονομάζεται η μετατροπή της μάζας μιας ποσότητας υγρού σε αέριο. Αποτελεί δε μια από τις αλλαγές φάσεων της φυσικής μορφής της ύλης (κατάσταση της ύλης). Διακρίνεται από την εξάτμιση από το γεγονός ότι στο βρασμό έχουμε δημιουργία φυσαλίδων αερίου σε όλο τον όγκο του υγρού, ενώ στην εξάτμιση έχουμε διαφυγή μορίων του υγρού μόνο από την επιφάνειά του. (el)
- Boiling is the rapid vaporization of a liquid, which occurs when a liquid is heated to its boiling point, the temperature at which the vapour pressure of the liquid is equal to the pressure exerted on the liquid by the surrounding atmosphere. There are two main types of boiling: nucleate boiling where small bubbles of vapour form at discrete points, and critical heat flux boiling where the boiling surface is heated above a certain critical temperature and a film of vapor forms on the surface. Transition boiling is an intermediate, unstable form of boiling with elements of both types. The boiling point of water is 100 °C or 212 °F but is lower with the decreased atmospheric pressure found at higher altitudes. (en)
- La ebullición es un proceso físico en el que un líquido pasa a estado gaseoso. En general ocurre cuando la temperatura de la totalidad del líquido iguala al punto de ebullición del líquido a esa presión. Si se continúa calentando el líquido, este absorbe el calor, pero sin aumentar la temperatura el calor se emplea en la conversión de la materia en estado líquido al estado gaseoso, hasta que la totalidad de la masa pasa al estado gaseoso. El calor puesto en juego durante el calentamiento de la masa del líquido se denomina calor sensible, y al que se manifiesta durante el cambio de estado se le llama calor latente de ebullición o vaporización. (es)
- Koken is een proces van intense verdamping dat plaatsvindt in een vloeistof, zowel op het vrije oppervlak als in de structuur, die optreedt als een vloeistof wordt verwarmd tot het kookpunt. In tegenstelling tot evaporatie kan koken alleen plaatsvinden bij een bepaalde temperatuur en druk. De temperatuur waarbij een kokende vloeistof onder constante druk ontstaat wordt het kookpunt genoemd. In de regel wordt het kookpunt bij normale atmosferische druk genoemd als een van de belangrijkste kenmerken van chemisch zuivere stoffen. Kookprocessen worden veel gebruikt op verschillende gebieden van menselijke activiteit. Zo is koken een van de meest voorkomende manieren om drinkwater fysiek te desinfecteren. Water wordt verwarmd tot een kookpunt om kokend water te verkrijgen. (nl)
- Wrzenie – zjawisko przemiany cieczy w gaz (parę), podczas którego powstają i rosną pęcherzyki pary nasyconej w objętości cieczy. Wrzenie jest więc gwałtownym parowaniem nie tylko na powierzchni, ale także w całej objętości. Wrzenie wymaga dostarczania energii do wrzącego ciała, dlatego jest przejściem fazowym pierwszego rodzaju i jest procesem endotermicznym. Ciecz wrze, gdy prężność pary jest równa ciśnieniu zewnętrznemu. Powstające pęcherze z parą unoszą się ku górze dzięki sile wyporu. Po wypłynięciu na powierzchnię cieczy pękają a zawarta w nich para przechodzi do przestrzeni nad cieczą. (pl)
- Кипе́ние — процесс интенсивного парообразования, который происходит в жидкости как на свободной её поверхности, так и внутри её структуры. При этом в объёме жидкости возникают границы разделения фаз, то есть на стенках сосудa образуются пузырьки, которые содержат воздух и насыщенный пар. Кипение, как и испарение, является одним из способов парообразования. В отличие от испарения, кипение может происходить лишь при определённой температуре и давлении. Температура, при которой происходит кипение жидкости, находящейся под постоянным давлением, называется температурой кипения. Как правило, температура кипения при нормальном атмосферном давлении приводится как одна из основных характеристик химически чистых веществ. Процессы кипения широко применяются в различных областях человеческой деятельно (ru)
- Kokning innebär upphettning av vätska till dess kokpunkt, med följd att den förångas. Kokning är en utbredd matlagningsmetod som används för både fast och flytande föda. Fasta livsmedel läggs ofta i en kastrull eller gryta med vatten, som antingen värms upp eller uppnått kokpunkten, tills livsmedlet är färdiglagat och kan förtäras. Även kastrull- eller grytlock kan användas. I recept talas ofta om koktid. Koktid är tiden från att vätskan uppnått kokpunkten tills att livsmedlet är färdigkokt. Koktider är sällan helt exakta och brukar variera beroende på livsmedlets storlek. (sv)
- Кипі́ння — швидке випаровування рідини, яке виникає при нагріванні рідини до точки кипіння. Процес пароутворення в рідині (перехід речовини з рідкого в газоподібний стан), з виникненням межі поділу фаз при утворенні та зростанні в рідкій фазі бульбашок насиченої пари, всередину яких відбувається випар рідини. Температура кипіння при атмосферному тиску приводиться зазвичай як одна з основних фізико-хімічних характеристик хімічно чистої речовини. Кип'ятіння — нагрівання рідини (зазвичай води) до температури кипіння. Фізичний спосіб дезінфекції. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}