Psychoanalysis (from Greek: ψυχή, psykhḗ, 'soul' + ἀνάλυσις, análysis, 'investigate') is a set of theories and therapeutic techniques related to the study of the unconscious mind, which together form a method of treatment for mental disorders. The discipline was established in the early 1890s by Austrian neurologist Sigmund Freud, who retained the term psychoanalysis for his own school of thought, and stemmed partly from the clinical work of Josef Breuer and others. Psychoanalysis was later developed in different directions, mostly by students of Freud, such as Alfred Adler and his collaborator, Carl Gustav Jung, as well as by neo-Freudian thinkers, such as Erich Fromm, Karen Horney, and Harry Stack Sullivan.

Property Value
dbo:abstract
  • التحليل النفسي هي مجموعة نظريات ومنهج أسلوب علاجي طورها سيغموند فرويد واتباعه لدراسة النفس البشرية بطريقة تقسيمية افتراضية حيث قسموا النفس وفهموا العمليات النفسية افتراضيا ولها ثلاث تطبيقات : * طريقة لاستكشاف العقل * طريقة نظامية لفهم السلوك * طريقة للعلاج النفسي للمعتلين نفسيا تحت مظلة التحليل النفسي يوجد 20 اتجاه يحاولون فهم الإنسان عقليا و سلوكيا ,التحليل النفسي الفرويد يرجع لطريقة خاصة في العلاج حيث يبوح المريض بافكاره عبر التداعي الحر أو الاوهام أو الأحلامحيث يكتشف المحلل صراعات اللاشعور والتي تسبب اعراض المريض واضطراب الشخصية ويفسرها للمريض ليفهم المريض وييسر العلاج.والتحليل النفسي : منهج تحليل العمليات العقلية اللاشعورية وتبين العلاقة بين الشعور واللاشعور وطريقة العلاج النفسي. طورها سيغموند فرويد واعتبرت ناجحة على المستوى العلمي والعملي والعالمي والفكري. وهواسم يطبق على أسلوب خاص في كشف العمليات العقلية اللاواعية وعلى طريقة العلاج النفسي. المصطلح يرجع أيضا إلى بالبناء النظامي لنظرية التحليل النفسي والمبنية على العلاقة بين العمليات النفسية الشعورية واللاشعورية.تقنية التحليل النفسي والتحليل العلاجي اعتمدت في تطبيقها وتطويرها على سيغموند فرويد. عمله اهتم بالبناء والوظيفة للعقل البشري وكان له تأثير بالغ الأهمية من ناحية عملية وعلمية واستمرت في التأثير على الفكر المعاصر. كتب فرويد في " محاولات في التحليل النفسي" : . (ar)
  • La psicoanàlisi és un conjunt de teories i tècniques terapèutiques relacionades amb l'estudi de l'inconscient, que conjuntament formen un mètode de tractament de trastorns en la salut mental. La disciplina fou establerta a principis de la dècada de 1890 pel neuròleg austríac Sigmund Freud, basant-se parcialment en la feina clínica de i altres. Freud va fer servir per primer cop el terme psicoanàlisi l'any 1896. Die Traumdeutung (La interpretació dels somnis), que el mateix Freud considerava la seva obra més significativa, va publicar-se el 1899. Més endavant, la psicoanàlisi es va desenvolupar en direccions diferents, principalment gràcies a estudiants de Freud com Alfred Adler i Carl Gustav Jung, i per com Erich Fromm, Karen Horney i . Freud va retenir el terme psicoanàlisi per la seva pròpia escola de pensament. Els principis bàsics de la psicoanàlisi són: 1. * el desenvolupament d'una persona està sovint determinat per esdeveniments de la infantesa que s'obliden, més que únicament per trets heretats; 2. * el comportament humà i la cognició estan determinats en gran part per impulsos irracionals arrelats en l'inconscient; 3. * els intents de portar aquests impulsos al conscient topen amb una resistència en forma de mecanismes de defensa, principalment, la repressió; 4. * els conflictes entre material del conscient i de l'inconscient poden ser la causa de malalties mentals com la neurosi, trets neuròtics, ansietat i depressió; 5. * el material de l'inconscient es troba en somnis i actes no intencionats, incloent-hi amaneraments o lapsus linguae; 6. * l'alliberació dels efectes de l'inconscient s'aconsegueix portant aquest material cap al conscient a través d'intervencions terapèutiques; 7. * la "peça central del procés psicoanalític" és la , procés pel qual els pacients reviuen els seus conflictes d'infantesa redirigint a l'analista sentiments d'amor, dependència i ira. Durant les sessions de psicoanàlisi, que acostumen a durar 50 minuts i idealment es fan entre 4 i 5 cops per setmana, el pacient sol seure en un sofà o butaca, i l'analista se situa darrere seu fora del seu camp de visió. El pacient expressa els seus sentiments, incloent-hi , i somnis, a partir dels quals l'analista infereix els conflictes de l'inconscient que causen els símptomes i problemes del pacient. A través de l'anàlisi d'aquests conflictes, que inclou interpretar la transferència i la (els sentiments de l'analista vers el pacient), l'analista confronta les defenses patològiques del pacient per ajudar-lo a fer una introspecció. La psicoanàlisi és una disciplina controvertida, i es discuteix la seva validesa com a ciència. Tanmateix, segueix tenint fortes influències en la psiquiatria, més en algunes parts que en d'altres. Els conceptes propis de la psicoanàlisi també s'utilitzen sovint fora del camp terapèutic, en àrees com en crítica literària psicoanalítica, a més d'anàlisis de pel·lícules, contes de fades i altres fenòmens culturals. Una pel·lícula fonamental per entendre Freud, el fundador de la psicoanàlisi és Freud, del director John Houston (1962). Un reportatge molt important per qui vulgui entendre Freud és Sigmund Freud: Análisis de una mente. (ca)
  • Psychoanalýza je soubor psychologických teorií a psychoterapeutická metoda léčby psychických problémů. Vychází z díla Sigmunda Freuda (1856–1939). Dodnes se však rozvíjí a přichází do kontaktu např. i s kognitivními vědami, neurovědami, sociálním konstruktivismem a fenomenologií. S dalšími příbuznými směry (např. s analytickou psychologií (Jung) a individuální psychologií (Adler)) bývá psychoanalýza zařazována do kategorie , která za základ lidské psychiky a motivace lidského chování považuje neuvědomované procesy skrytě probíhající v podvědomí, předvědomí či nevědomí. Freudova psychoanalýza přisuzuje hlavní roli pudům, především sexuálnímu pudu, který nazývá libido. Současná severoamerická psychoanalýza se však poměrně často vůči pudům vymezuje a přesouvá důraz na vztah a intersubjektivitu. Psychoanalýza významně ovlivnila vývoj psychologie, patří k všeobecnému vzdělání psychologů a dodnes se užívá v psychoterapii a . Freudismem bylo inspirováno mnoho pozdějších psychologických i psychoterapeutických směrů, ať už na Freuda navazovaly (jako již Freudova dcera Anna Freudová) nebo mu naopak oponovaly. Revidovaná verze Freudovy teorie bývá někdy nazývána . (cs)
  • Η ψυχανάλυση είναι τομέας της Ψυχολογίας που εστιάζει στη μελέτη της ψυχικής κατάστασης του ατόμου, βασιζόμενη σε ερεθίσματα που λαμβάνει κατά τη διάρκεια της ζωής του, από την παιδική ηλικία και έπειτα. Χρησιμοποιήθηκε κατά κόρον από τον αυστριακό ψυχολόγο Σίγκμουντ Φρόυντ, ο οποίος έθεσε τα θεμέλια της Αναλυτικής Ψυχολογίας, γνωστός ως "πατέρας της ψυχανάλυσης". Ο ψυχαναλυτής σε συνάντηση με τον ασθενή προσπαθεί να διερευνήσει το ασυνείδητό του, χρησιμοποιώντας την ελευθερία των σκέψεων του ατόμου• επιτρέπει, δηλαδή, στον ασθενή να εκφράζει αυτά τα οποία σκέφτεται (όσο τυχαία και αν είναι), χωρίς να τον λογοκρίνει και να του τοποθετεί φραγμούς. Ο σκοπός που επιτυγχάνεται με αυτό είναι να αναδυθούν από τον ασθενή λανθάνουσες (κρυφές) ασθένειες, ασυνείδητοι προβληματισμοί, απωθημένα του παρελθόντος και τρόποι διαφύλαξης της ψυχολογικής κατάστασης του μέσω αμυντικών μηχανισμών. Έτσι, ο πάσχων αποκτά καλύτερη αντίληψη του εαυτού του και της πραγματικότητας αφού μπορεί πλέον να ξεχωρίσει την εξωτερική από την εσωτερική απειλή, κάτι που συνεπάγεται την αποφόρτιση του εσωτερικού του κόσμου. Η επιτυχία της Ψυχανάλυσης έγκειται σε διάφορους παράγοντες με την εχεμύθεια μεταξύ ασθενή-γιατρού να καταλαμβάνει την πρωταρχική θέση. Ένας δεύτερος παράγοντας είναι η απόλυτη εμπιστοσύνη του ασθενούς στον γιατρό αλλά και η ικανότητα του δεύτερου να δεχτεί, να επεξεργαστεί και να εξάγει τα σωστά συμπεράσματα. (el)
  • Psychoanalysis (from Greek: ψυχή, psykhḗ, 'soul' + ἀνάλυσις, análysis, 'investigate') is a set of theories and therapeutic techniques related to the study of the unconscious mind, which together form a method of treatment for mental disorders. The discipline was established in the early 1890s by Austrian neurologist Sigmund Freud, who retained the term psychoanalysis for his own school of thought, and stemmed partly from the clinical work of Josef Breuer and others. Psychoanalysis was later developed in different directions, mostly by students of Freud, such as Alfred Adler and his collaborator, Carl Gustav Jung, as well as by neo-Freudian thinkers, such as Erich Fromm, Karen Horney, and Harry Stack Sullivan. Psychoanalysis has been known to be a controversial discipline, and its validity as a science is often contested. Nonetheless, it remains a strong influence within psychiatry, more so in some quarters than others. Psychoanalytic concepts are also widely used outside the therapeutic arena, in areas such as psychoanalytic literary criticism, as well as in the analysis of film, fairy tales and other cultural phenomena. (en)
  • Psikoanalizo (el la grekaj vortoj ψυχη psiko aŭ animo, kaj ανάλυσις analizo, do "esploro kaj mal-enigm-igo de la animo") estas skolo de psikologio kaj psikoterapio, fondita ĉirkaŭ la jaro 1890 de la viena neŭrologo Sigmund Freud. El la origina teoriaro de psikoanalizo evoluis la diversaj skoloj de profunda psikologio. La teoria konceptaro origine celas malkovri kaj prilabori psikajn konfliktojn kaj malordojn, kiujn repuŝo igis nekonsciaj dum la personeca disvolviĝo. Sigmund Freud, post studo de histeriaj pacientoj, unuafoje vortumis kaj difinis la modelon de Nekonscio. Dum la plua evoluo de la teoria laboro, li aldone evoluis la koncepton de Mio (Egoo), Supermio (Superegoo) kaj Ĝio (Iduso). La "Mio" naskiĝas el rilato kaj malsamiĝo inter homo kaj mondo, kaj la "Supermio" temas pri la kulturaj aspektoj, moralo, kaj ĝi nepermesas ke homo realigu ĉiujn dezirojn. Kontraŭe la "Ĝio" estas la instinktoj kaj spontaneaj deziroj, kiujn la homoj kunvivantaj en socia organismo ne ĉiam senbremse transformas al ago, ĉar tio pliakrigus la interhomajn konfliktojn. Aparte de la teoria konceptaro, la psikoanalizo iĝis kompleksa modelo por la priskribo kaj klarigo de la homa psiko, kaj sur ĝi baziĝas ampleksa psikoterapia skolo por la terapia trakto de en- kaj interpersonaj konfliktoj, kiu ankaŭ esploraj kulturajn fenomenojn. En ĉiuj dimensioj la psikoanalizo ĝis la nuntempo pluevoluiĝas de praktikaj terapiistoj kaj teoriaj esploristoj, kaj sekve la moderna psikoanalizo karakteriziĝas per teoria, metoda kaj terapia pluralismo. Sigmund Freud dum la komencaj jaroj de la terapia skolo kunlaboris kun Carl Gustav Jung, sed ĉirkaŭ la jaro 1911 ilia kunlaboro ĉesis, kaj la skolo de Jung restis renomita "analiza psikologio". El aliaj psikoterapiistoj laborantaj sur la bazo de la teorio pri psikoanalizo respektive pri profunda psikologio elstarigindas inter alie Alfred Adler, kaj Erich Fromm, , Heinz Kohut kaj Jacques Lacan. (eo)
  • Die Psychoanalyse (von altgriechisch ψυχή psychḗ ‚Atem, Hauch, Seele‘ und ἀνάλυσις analysis ‚Zerlegung‘, im Sinne von „Untersuchung, Enträtselung der Seele“) ist eine psychologische Theorie, Kulturtheorie, psychotherapeutische Behandlungsform und Methode zur Selbsterfahrung, die um 1890 von dem Wiener Neurologen Sigmund Freud begründet wurde. Aus der Psychoanalyse haben sich später die verschiedenen Schulen der Tiefenpsychologie entwickelt. Der Begriff Psychoanalyse steht sowohl für das auf Freuds Theorien über die Psychodynamik des Unbewussten gegründete Beschreibungs- und Erklärungsmodell der menschlichen Psyche als auch für die analytische Psychotherapie und für die psychoanalytische Methodik, die sich auch mit der Untersuchung kultureller Phänomene beschäftigt. In allen drei Aspekten wird die Psychoanalyse bis heute von Klinikern und Forschern weiterentwickelt und verändert. So ist die Psychoanalyse als medizinisch-psychologische Disziplin heute durch einen theoretischen, methodischen und therapeutischen Pluralismus charakterisiert. (de)
  • El psicoanálisis (del griego ψυχή [psykhé], «alma» o «mente», y ἀνάλυσις [análysis], «análisis», en el sentido de examen o estudio) es una práctica terapéutica y técnica de investigación​​ fundada por el neurólogo austríaco Sigmund Freud alrededor de 1896.​ A partir del psicoanálisis se han desarrollado posteriormente diversas escuelas de psicología profunda o de orientación dinámica y analítica. Asimismo, la teoría ha influido sobre muchas otras escuelas psicológicas y de terapias no necesariamente psicoanalíticas.​ El psicoanálisis tiene como objetivo la investigación y el tratamiento de los problemas emocionales desde el punto de vista de la infancia de la persona, la interpretación de los sueños, los actos fallidos y la técnica de asociación libre, entre otras.​ Freud complementó la psicología de la consciencia de Wilhelm Wundt con su psicología del inconsciente. Contrariamente a los anteriores enfoques, centrados en la investigación de laboratorios, el psicoanálisis no intenta ser una ciencia pura. Su interés no recayó en la acumulación de conocimientos sobre la mente normal, si no en la aplicación inmediata de una nueva manera de tratar a individuos que manifestaban un comportamiento anormal. Extrajo abundante información de la observación clínica, técnica que reivindica frente a la experimentación controlada en el laboratorio de los psicólogos experimentales. Freud creía que poderosos impulsos biológicos, principalmente de naturaleza sexual, influían en el comportamiento humano. Opinaba que estas tendencias eran inconscientes y que creaban conflictos entre el individuo y las normas sociales.​ (es)
  • Psikoanalisia Sigmund Freuden lanetan oinarritutako psikologia teoriak eta metodoak dira. Psikoterapia metodo izanik, psikoanalisiak pazientearen adimen-prozesuko osagai inkontzienteen arteko harremanak bilatzen ditu. (eu)
  • Is foirm den tsíciteiripe atá i gceist le síocanailís a chruthaigh an néareolaí ón Ostair Sigmund Freud. Teoiric is cleachtadh cliniciúil sa bhfoirm síceolaíochta a leagann béim ar na gnéithe neamhchomhfhiosacha de bheatha mheabhrach an duine. (ga)
  • Psikoanalisis adalah cabang ilmu yang dikembangkan oleh Sigmund Freud dan para pengikutnya, sebagai studi fungsi dan perilaku psikologis manusia. Sigmund Freud sendiri dilahirkan di Moravia pada tanggal 6 Mei 1856 dan meninggal di London pada tanggal 23 September 1939. Pada mulanya istilah psikoanalisis hanya dipergunakan dalam hubungan dengan Freud saja, sehingga "psikoanalisis" dan "psikoanalisis" Freud sama artinya. Bila beberapa pengikut Freud dikemudian hari menyimpang dari ajarannya dan menempuh jalan sendiri-sendiri, mereka juga meninggalkan istilah psikoanalisis dan memilih suatu nama baru untuk menunjukan ajaran mereka. Contoh yang terkenal adalah Carl Gustav Jung dan Alfred Adler, yang menciptakan nama "psikologi analitis" (bahasa Inggris: analitycal psychology) dan "psikologi individual" (bahasa Inggris: individual psychology) bagi ajaran masing-masing. Psikoanalisis memiliki tiga penerapan: 1. * suatu metode penelitian dari pikiran. 2. * suatu ilmu pengetahuan sistematis mengenai perilaku manusia. 3. * suatu metode perlakuan terhadap penyakit psikologis atau emosional. Dalam cakupan yang luas dari psikoanalisis ada setidaknya 20 orientasi teoretis yang mendasari teori tentang pemahaman aktivitas mental manusia dan perkembangan manusia. Berbagai pendekatan dalam perlakuan yang disebut "psikoanalitis" berbeda-beda sebagaimana berbagai teori yang juga beragam. Psikoanalisis Freudian, baik teori maupun terapi berdasarkan ide-ide Freud telah menjadi basis bagi terapi-terapi modern dan menjadi salah satu aliran terbesar dalam psikologi.. Sebagai tambahan, istilah psikoanalisis juga merujuk pada metode penelitian terhadap perkembangan anak. (in)
  • La psychanalyse est une discipline fondée par Sigmund Freud qui en a donné en 1922 la définition suivante : « Psychanalyse est le nom : 1. * D'un procédé pour l'investigation de processus mentaux à peu près inaccessibles autrement ; 2. * D'une méthode fondée sur cette investigation pour le traitement des désordres névrotiques ; 3. * D'une série de conceptions psychologiques acquises par ce moyen et qui s'accroissent ensemble pour former progressivement une nouvelle discipline scientifique ». La psychanalyse consiste en l’élucidation de certains actes, pensées ou symptômes en termes psychiques à partir du postulat de l'existence du déterminisme psychique : une idée qui se présente à l'esprit ou un acte ne sont pas arbitraires, ils ont un sens, une cause que l'exploration de l'inconscient permet de mettre au jour. La psychanalyse fait l'objet, depuis l'origine, de critiques et de discussions à la fois internes au mouvement psychanalytique et extérieures à ce mouvement, qui remettent en question sa scientificité, la pertinence de sa description du psychisme, et son efficacité thérapeutique. (fr)
  • La psicoanalisi o psicanalisi (da psico-, psiche, anima, più comunemente "mente", e -analisi: analisi della mente) è la teoria dell'inconscio della psiche umana su cui si fondano una disciplina, nota come psicodinamica, e una relativa prassi psicoterapeutica, che hanno preso l'avvio dal lavoro di Sigmund Freud, il quale si inserì nel solco dei lavori di Jean-Martin Charcot e Pierre Janet. In primis la teoria psicoanalitica è una teoria dell'inconscio: nell'indagine dell'attività umana essa si rivolge soprattutto a quei fenomeni psichici che risiedono al di fuori della sfera della coscienza. Viene perciò attivato il concetto di inconscio, introdotto nella riflessione teoretica già da Leibniz, e che Freud fece suo da un punto di vista descrittivo e topico sulla base delle sue esperienze con Jean-Martin Charcot a Parigi. In secondo luogo dalla psicoanalisi nasce una disciplina ed una prassi psicoterapeutica nota come psicoterapia psicodinamica: nello specifico, come cura dei disturbi e, all'origine, come cura dell'isteria e successivamente dei fenomeni psicopatologici chiamati nevrosi, neurosi o psiconevrosi. In seguito, il suo uso è stato esteso allo studio e trattamento di altri tipi di psicopatologie. In seguito, a livello culturale più generale, la psicoanalisi ha influenzato in parte anche la filosofia e le scienze sociali. Lo statuto epistemologico della psicoanalisi è stato variamente criticato e lungamente dibattuto, anche in parallelo alle sue diverse evoluzioni teoriche e metodologiche. Mentre in un primo tempo le osservazioni popperiane sulla sua scarsa falsificabilità avevano portato a una visione piuttosto critica del suo status epistemico, a partire dagli anni '80 e '90 del XX secolo la maggiore attenzione che ha cominciato a essere rivolta alla verifica empirica dei suoi risultati clinici, all'integrazione della modellistica teorica psicoanalitica con altre linee di ricerca psicologica e psichiatrica, e agli spunti integrativi con le neuroscienze hanno portato a una visione più articolata e in forte evoluzione del suo statuto scientifico, nel contesto dei più ampi studi psicodinamici. (it)
  • 精神分析(せいしんぶんせき、英: Psychoanalysis 独: Psychoanalyse)は、ジークムント・フロイトによって創始された人間心理の理論と治療技法の体系を指す。広義には、フロイト以後の分派を含めた理論体系全体も指す。 精神分析は、現在の英米系の精神医学と対立することがある。 精神分析は、人間には無意識の過程が存在し、人の行動は無意識によって左右されるという基本的な仮説に基づいている。フロイトは、ヒステリー(現在の解離性障害や身体表現性障害)の治療に当たる中で、人は意識することが苦痛であるような欲望を無意識に抑圧することがあり、それが形を変え神経症の症状などの形で表出されると考えた。そのため、無意識領域に抑圧された葛藤などの内容を自覚し、表面化させて、本人が意識することによって、症状が解消しうるという治療仮説を立てた。 フロイトの晩年においては、精神分析はエス―自我―超自我の葛藤による心的構造論という心的理解によって神経症は治されるようになった。この心的構造図式ではうつ病や精神病まで範囲に入り、それらの理解に寄与する事になった。またフロイト自身は晩年に文化や歴史や宗教に対しての心理的理解を深めるようになる。こうして精神分析は人間の心や精神を理解する包括的な心理学として台頭し、様々な近接学問や人文学思想に影響を与える事になった。 (ja)
  • 정신분석학(精神分析學, Psychoanalysis)은 지그문트 프로이트에 의해 시작된 심리학의 한 갈래로, 인간의 행동양식을 심리 내적인 욕구의 충돌 및 조화의 요구를 위한 표출로 판단한 것으로, 이러한 심리 내적 욕구와 외부의 사회적 요구가 조화될 때에는 문제가 없지만 조화되지 않을 때에는 정신적 질환으로 나타난다고 간주한다. 이러한 욕구는 프로이트가 성적인 것으로 주로 이해하였지만 모든 정신분석학자들이 이에 동의하지는 않으며, 학자에 따라서 다양한 방식으로 분석한다. (ko)
  • Psychoanalyse – soms dieptepsychologie of psychodynamische psychologie – is zowel een stroming als een medische behandeling. De psychoanalyse is aan het einde van de 19e eeuw ontstaan met Sigmund Freud als grondlegger. In de psychoanalyse worden psychische klachten toegeschreven aan het onbewuste van de pa­tiënt. (nl)
  • Psychoanaliza (od gr. ψυχη = „psyche”, „dusza” i ανάλυσις = „analiza”) – metoda poznania i leczenia człowieka, teoria psychopatologii i teoria pozwalająca wyjaśnić różne zjawiska społeczne i kulturowe. Została zapoczątkowana na przełomie XIX i XX wieku przez wiedeńskiego lekarza Zygmunta Freuda. Psychoanaliza zainspirowała rozwój innych szkół terapii, a sama współcześnie funkcjonuje jako dziedzina złożona z wielu nurtów myślenia. Ta różnorodność dotyczy założeń na temat źródeł i patomechanizmu rozwoju zaburzeń psychicznych oraz sposobu prowadzenia analizy czy terapii. Wśród tych nurtów najczęściej wymienia się: psychologię ego, podejście oparte na teorii relacji z obiektem, Niezależną Szkołę Brytyjską i Nurt Francuski. (pl)
  • Психоана́лиз (нем. Psychoanalyse) — психологическая теория, разработанная в конце XIX — начале XX века австрийским неврологом Зигмундом Фрейдом, а также чрезвычайно влиятельный метод лечения психических расстройств, основанный на этой теории. Психоанализ является спорной дисциплиной, его эффективность постоянно оспаривается. Тем не менее он по-прежнему оказывает значительное влияние на психиатрию и психиатров, приверженных этому методу, хотя доля последних постепенно снижается благодаря — не в последнюю очередь — влиянию доказательной медицины, поддерживающей альтернативную психоанализу когнитивно-поведенческую терапию. Основные положения психоанализа заключаются в следующем: * человеческое поведение, опыт и познание во многом определены внутренними и, как правило, иррациональными влечениями; * эти влечения преимущественно бессознательны; * попытки осознания этих влечений приводят к психологическому сопротивлению в форме защитных механизмов; * индивидуальное развитие определяется не только структурой личности, но во многом и событиями раннего детства; * конфликты между осознанным восприятием реальности и бессознательным (вытесненным) материалом могут приводить к возникновению невротических черт характера, а также к неврозам, страхам, депрессиям и другим психоэмоциональным нарушениям; * освобождение от влияния бессознательного материала может быть достигнуто через его осознание (например, при соответствующей профессиональной поддержке). В качестве метода лечения классический психоанализ Фрейда обозначает специфический тип терапии, при котором «анализант» (анализируемый пациент) вербализует мысли, включая свободные ассоциации, фантазии и сны, на основании чего аналитик пытается сделать заключение о бессознательных конфликтах, являющихся причинами симптомов и проблем характера пациента, и интерпретирует их для пациента с целью их разрешения. Специфика психоаналитических интервенций, как правило, включает конфронтацию и разъяснение патологических защит и желаний пациента. Для обозначения общего теоретического фундамента психоанализа, а также для описания подхода к изучению психики на основе данной теории Фрейд использовал термин метапсихология. Дальнейшее развитие, расширение и критическое переосмысление первоначальная теория психоанализа Фрейда (т. н. фрейдизм) получила в работах бывших коллег и учеников Фрейда — Альфреда Адлера и Карла Юнга, а позднее — неофрейдистов (Эриха Фромма, Карен Хорни, Гарри Салливана, Жака Лакана и других). Современный психоанализ в широком смысле — это более двадцати концепций психического развития человека. Подходы к психоаналитической терапии различаются столь же сильно, как и сами теории. Термин также обозначает метод исследования детского развития. Теория психоанализа критиковалась и критикуется с различных точек зрения, вплоть до обвинения её в псевдонаучности, однако психоанализ по-прежнему практикуют. Кроме того, он получил распространение в философии, гуманитарных науках, литературной и художественной критике как дискурс, метод интерпретации и философская концепция. Психоанализ также оказал существенное влияние и на формирование идей сексуальной революции. (ru)
  • Psicanálise é um campo clínico e de investigação teórica da psique humana independente da Psicologia, com origem na Medicina , desenvolvido por Sigmund Freud, médico, que se formou em 1881, trabalhou no Hospital Geral de Viena e teve contato com o neurologista francês Jean-Martin Charcot, que lhe mostrou o uso da hipnose. Freud, médico neurologista austríaco, propôs este método para a compreensão e análise da psiquê humana, compreendido enquanto sujeito do inconsciente, abrangendo três áreas: 1. * um método de investigação do psiquismo e seu funcionamento; 2. * um sistema teórico sobre a vivência e o comportamento humano; 3. * um método de tratamento caracterizado pela aplicação da técnica da livre associação. Essencialmente é uma teoria da personalidade e um procedimento de psicoterapia; a psicanálise influenciou muitas outras correntes de pensamento e disciplinas das ciências humanas, gerando uma base teórica para uma forma de compreensão da ética, da moralidade e da cultura humana. Em linguagem comum, o termo "psicanálise" é muitas vezes usado como sinônimo de "psicoterapia" ou mesmo de "psicologia". Em linguagem mais própria, no entanto, psicologia refere-se à ciência que estuda o comportamento e os processos mentais, psicoterapia ao uso clínico do conhecimento obtido por ela, ou seja, ao trabalho terapêutico baseado no corpo teórico da psicologia como um todo, e psicanálise refere-se à forma de psicoterapia baseada nas teorias oriundas do trabalho de Sigmund Freud; psicanálise é, assim, um termo mais específico, sendo uma entre muitas outras abordagens de psicoterapia. Ao contrário do que Freud intencionava, a psicanálise não é uma ciência por não usar o método científico moderno, não aceitando sua falseabilidade. Pode, porém, ser considerada como uma filosofia e uma arte. (pt)
  • Psykoanalys är en grupp psykologiska teorier och metoder som har det gemensamt att de förutsätter att människans psyke har en omedveten del, på det unika sätt som det kom att definieras i den österrikiske läkaren Sigmund Freuds författarskap. Termen skapades av Freud och förekommer i hans korrespondens för första gången 1896. Begreppen konflikt och konfliktlösning är centrala inom psykoanalys. Psykoanalys kan syfta på: * en grupp teorier om människans psyke. * en grupp forskningsmetoder inom psykologin. * en psykoterapeutisk behandlingsmetod. (sv)
  • 精神分析学(英文:Psychoanalysis)或稱心理分析學,是於19世纪末期由奧地利神经學家西格蒙德·弗洛伊德的創立的一门学科。當時精神病學普遍受生物學的影响,對於心理現象的構成、發展及治療,以工業革命時代流行的機械主義的方式進行,弗洛伊德於1885年到巴黎拜著名精神及人腦科學家Charcot為師,並受到Charcot研究歇斯底里的影响,開始了他關於早期或童年創傷經歷和情緒病的研究。其首個研究個案是聯同Josef Breuer完成,病者化名Anna O的病患記錄,他們初期利用催眠和,心理病患者提供了解心靈困擾的技術,後來鑑於弗洛伊德認為催眠雖然可以發現病患者的過去創傷經歷的片斷,但却沒法為病者帶來治療的方法,弗洛伊德因而開始建立另一套潛意識理論。 (zh)
  • Психоаналіз (англ. Psychoanalysis) — спосіб інтроспекції людини, що передбачає систематичне пояснення несвідомих зв'язків та процесів. Більш конкретно — група психологічних , методів дослідження ментальних процесів, а також методів психотерапії невротичних розладів. Засоби психоаналізу присутні у буддизмі та деяких індуїстських віруваннях, однак як науково-терапевтичний метод вивчення людини він був сформульований та поширився у Західній Європі та Америці у XX ст. Засновником теорії психоаналізу є австрійський вчений кінця 19 — початку 20 століття Зиґмунд Фрейд (фрейдизм, класичний чи ортодоксальний психоаналіз). Вплив на теорію Фрейда мали нові на той час поняття енергії, введене Гельмгольцем, та теорія еволюції Дарвіна. Психоаналітична теорія зіграла важливу роль не тільки в формуванні сучасних концепцій особистості і терапевтичних методів, але й у становленні всієї культури 20 ст., запропонувавши людству новий світогляд. Як терапевтична техніка, психоаналіз відрізняється від психіатрії та психотерапії, маючи за основу твердження про існування психічного несвідомого та наполягаючи на аналізі та інтеграції складників цього несвідомого в процесі терапії. Психоаналіз опирається на клінічні спостереження та дослідження, а також на ідеї щодо структури психічного апарату, динаміки ментальних процесів, процеси придушення, опору, тощо. Особистість розглядається як машина, що приводиться в рух енергією лібідо — тілесною енергією, сексуальним бажанням, і поступово розвивається через культурну зовнішню заборону прямого виявлення лібідо, у переносі його на соціально схвалювані чи корисні для людини види діяльності. В часи Фрейда у психології панувало сприйняття людини як розумної істоти, яка повністю усвідомлює свою поведінку та керує нею. Теорія Фрейда пропонувала іншу картину, згідно з якою людина перебуває у стані неперервного конфлікту, джерела якого належать до сфери неусвідомлюваних сексуальних та агресивних спрямувань. Психоаналіз називають психодинамічною теорією: він вважає поведінку людини детермінованою складною взаємодією (динамікою) конкурентних психічних сил. (uk)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 23585 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 129813 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 986377091 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:about
  • yes (en)
dbp:align
  • right (en)
dbp:by
  • no (en)
dbp:date
  • May 2020 (en)
  • October 2020 (en)
dbp:lcheading
  • psychoanalysis (en)
dbp:meshid
  • D011572 (en)
dbp:onlinebooks
  • no (en)
dbp:quote
  • 1920.0
  • The strongest reason for considering Freud a pseudo-scientist is that he claimed to have tested – and thus to have provided the most cogent grounds for accepting – theories which are either untestable or even if testable had not been tested. It is spurious claims to have tested an untestable or untested theory which are the most pertinent grounds for deeming Freud and his followers pseudoscientists... (en)
dbp:small
  • y (en)
dbp:source
  • —Drew Westen, 1998 (en)
  • —Frank Cioffi (en)
dbp:width
  • 30.0
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • Psikoanalisia Sigmund Freuden lanetan oinarritutako psikologia teoriak eta metodoak dira. Psikoterapia metodo izanik, psikoanalisiak pazientearen adimen-prozesuko osagai inkontzienteen arteko harremanak bilatzen ditu. (eu)
  • Is foirm den tsíciteiripe atá i gceist le síocanailís a chruthaigh an néareolaí ón Ostair Sigmund Freud. Teoiric is cleachtadh cliniciúil sa bhfoirm síceolaíochta a leagann béim ar na gnéithe neamhchomhfhiosacha de bheatha mheabhrach an duine. (ga)
  • 精神分析(せいしんぶんせき、英: Psychoanalysis 独: Psychoanalyse)は、ジークムント・フロイトによって創始された人間心理の理論と治療技法の体系を指す。広義には、フロイト以後の分派を含めた理論体系全体も指す。 精神分析は、現在の英米系の精神医学と対立することがある。 精神分析は、人間には無意識の過程が存在し、人の行動は無意識によって左右されるという基本的な仮説に基づいている。フロイトは、ヒステリー(現在の解離性障害や身体表現性障害)の治療に当たる中で、人は意識することが苦痛であるような欲望を無意識に抑圧することがあり、それが形を変え神経症の症状などの形で表出されると考えた。そのため、無意識領域に抑圧された葛藤などの内容を自覚し、表面化させて、本人が意識することによって、症状が解消しうるという治療仮説を立てた。 フロイトの晩年においては、精神分析はエス―自我―超自我の葛藤による心的構造論という心的理解によって神経症は治されるようになった。この心的構造図式ではうつ病や精神病まで範囲に入り、それらの理解に寄与する事になった。またフロイト自身は晩年に文化や歴史や宗教に対しての心理的理解を深めるようになる。こうして精神分析は人間の心や精神を理解する包括的な心理学として台頭し、様々な近接学問や人文学思想に影響を与える事になった。 (ja)
  • 정신분석학(精神分析學, Psychoanalysis)은 지그문트 프로이트에 의해 시작된 심리학의 한 갈래로, 인간의 행동양식을 심리 내적인 욕구의 충돌 및 조화의 요구를 위한 표출로 판단한 것으로, 이러한 심리 내적 욕구와 외부의 사회적 요구가 조화될 때에는 문제가 없지만 조화되지 않을 때에는 정신적 질환으로 나타난다고 간주한다. 이러한 욕구는 프로이트가 성적인 것으로 주로 이해하였지만 모든 정신분석학자들이 이에 동의하지는 않으며, 학자에 따라서 다양한 방식으로 분석한다. (ko)
  • Psychoanalyse – soms dieptepsychologie of psychodynamische psychologie – is zowel een stroming als een medische behandeling. De psychoanalyse is aan het einde van de 19e eeuw ontstaan met Sigmund Freud als grondlegger. In de psychoanalyse worden psychische klachten toegeschreven aan het onbewuste van de pa­tiënt. (nl)
  • Psykoanalys är en grupp psykologiska teorier och metoder som har det gemensamt att de förutsätter att människans psyke har en omedveten del, på det unika sätt som det kom att definieras i den österrikiske läkaren Sigmund Freuds författarskap. Termen skapades av Freud och förekommer i hans korrespondens för första gången 1896. Begreppen konflikt och konfliktlösning är centrala inom psykoanalys. Psykoanalys kan syfta på: * en grupp teorier om människans psyke. * en grupp forskningsmetoder inom psykologin. * en psykoterapeutisk behandlingsmetod. (sv)
  • 精神分析学(英文:Psychoanalysis)或稱心理分析學,是於19世纪末期由奧地利神经學家西格蒙德·弗洛伊德的創立的一门学科。當時精神病學普遍受生物學的影响,對於心理現象的構成、發展及治療,以工業革命時代流行的機械主義的方式進行,弗洛伊德於1885年到巴黎拜著名精神及人腦科學家Charcot為師,並受到Charcot研究歇斯底里的影响,開始了他關於早期或童年創傷經歷和情緒病的研究。其首個研究個案是聯同Josef Breuer完成,病者化名Anna O的病患記錄,他們初期利用催眠和,心理病患者提供了解心靈困擾的技術,後來鑑於弗洛伊德認為催眠雖然可以發現病患者的過去創傷經歷的片斷,但却沒法為病者帶來治療的方法,弗洛伊德因而開始建立另一套潛意識理論。 (zh)
  • التحليل النفسي هي مجموعة نظريات ومنهج أسلوب علاجي طورها سيغموند فرويد واتباعه لدراسة النفس البشرية بطريقة تقسيمية افتراضية حيث قسموا النفس وفهموا العمليات النفسية افتراضيا ولها ثلاث تطبيقات : * طريقة لاستكشاف العقل * طريقة نظامية لفهم السلوك * طريقة للعلاج النفسي للمعتلين نفسيا كتب فرويد في " محاولات في التحليل النفسي" : . (ar)
  • La psicoanàlisi és un conjunt de teories i tècniques terapèutiques relacionades amb l'estudi de l'inconscient, que conjuntament formen un mètode de tractament de trastorns en la salut mental. La disciplina fou establerta a principis de la dècada de 1890 pel neuròleg austríac Sigmund Freud, basant-se parcialment en la feina clínica de i altres. (ca)
  • Psychoanalýza je soubor psychologických teorií a psychoterapeutická metoda léčby psychických problémů. Vychází z díla Sigmunda Freuda (1856–1939). Dodnes se však rozvíjí a přichází do kontaktu např. i s kognitivními vědami, neurovědami, sociálním konstruktivismem a fenomenologií. S dalšími příbuznými směry (např. s analytickou psychologií (Jung) a individuální psychologií (Adler)) bývá psychoanalýza zařazována do kategorie , která za základ lidské psychiky a motivace lidského chování považuje neuvědomované procesy skrytě probíhající v podvědomí, předvědomí či nevědomí. Freudova psychoanalýza přisuzuje hlavní roli pudům, především sexuálnímu pudu, který nazývá libido. Současná severoamerická psychoanalýza se však poměrně často vůči pudům vymezuje a přesouvá důraz na vztah a intersubjektivit (cs)
  • Die Psychoanalyse (von altgriechisch ψυχή psychḗ ‚Atem, Hauch, Seele‘ und ἀνάλυσις analysis ‚Zerlegung‘, im Sinne von „Untersuchung, Enträtselung der Seele“) ist eine psychologische Theorie, Kulturtheorie, psychotherapeutische Behandlungsform und Methode zur Selbsterfahrung, die um 1890 von dem Wiener Neurologen Sigmund Freud begründet wurde. Aus der Psychoanalyse haben sich später die verschiedenen Schulen der Tiefenpsychologie entwickelt. (de)
  • Η ψυχανάλυση είναι τομέας της Ψυχολογίας που εστιάζει στη μελέτη της ψυχικής κατάστασης του ατόμου, βασιζόμενη σε ερεθίσματα που λαμβάνει κατά τη διάρκεια της ζωής του, από την παιδική ηλικία και έπειτα. Χρησιμοποιήθηκε κατά κόρον από τον αυστριακό ψυχολόγο Σίγκμουντ Φρόυντ, ο οποίος έθεσε τα θεμέλια της Αναλυτικής Ψυχολογίας, γνωστός ως "πατέρας της ψυχανάλυσης". (el)
  • Psychoanalysis (from Greek: ψυχή, psykhḗ, 'soul' + ἀνάλυσις, análysis, 'investigate') is a set of theories and therapeutic techniques related to the study of the unconscious mind, which together form a method of treatment for mental disorders. The discipline was established in the early 1890s by Austrian neurologist Sigmund Freud, who retained the term psychoanalysis for his own school of thought, and stemmed partly from the clinical work of Josef Breuer and others. Psychoanalysis was later developed in different directions, mostly by students of Freud, such as Alfred Adler and his collaborator, Carl Gustav Jung, as well as by neo-Freudian thinkers, such as Erich Fromm, Karen Horney, and Harry Stack Sullivan. (en)
  • El psicoanálisis (del griego ψυχή [psykhé], «alma» o «mente», y ἀνάλυσις [análysis], «análisis», en el sentido de examen o estudio) es una práctica terapéutica y técnica de investigación​​ fundada por el neurólogo austríaco Sigmund Freud alrededor de 1896.​ A partir del psicoanálisis se han desarrollado posteriormente diversas escuelas de psicología profunda o de orientación dinámica y analítica. Asimismo, la teoría ha influido sobre muchas otras escuelas psicológicas y de terapias no necesariamente psicoanalíticas.​ (es)
  • Psikoanalizo (el la grekaj vortoj ψυχη psiko aŭ animo, kaj ανάλυσις analizo, do "esploro kaj mal-enigm-igo de la animo") estas skolo de psikologio kaj psikoterapio, fondita ĉirkaŭ la jaro 1890 de la viena neŭrologo Sigmund Freud. El la origina teoriaro de psikoanalizo evoluis la diversaj skoloj de profunda psikologio. (eo)
  • La psychanalyse est une discipline fondée par Sigmund Freud qui en a donné en 1922 la définition suivante : « Psychanalyse est le nom : 1. * D'un procédé pour l'investigation de processus mentaux à peu près inaccessibles autrement ; 2. * D'une méthode fondée sur cette investigation pour le traitement des désordres névrotiques ; 3. * D'une série de conceptions psychologiques acquises par ce moyen et qui s'accroissent ensemble pour former progressivement une nouvelle discipline scientifique ». (fr)
  • Psikoanalisis adalah cabang ilmu yang dikembangkan oleh Sigmund Freud dan para pengikutnya, sebagai studi fungsi dan perilaku psikologis manusia. Sigmund Freud sendiri dilahirkan di Moravia pada tanggal 6 Mei 1856 dan meninggal di London pada tanggal 23 September 1939. Pada mulanya istilah psikoanalisis hanya dipergunakan dalam hubungan dengan Freud saja, sehingga "psikoanalisis" dan "psikoanalisis" Freud sama artinya. Bila beberapa pengikut Freud dikemudian hari menyimpang dari ajarannya dan menempuh jalan sendiri-sendiri, mereka juga meninggalkan istilah psikoanalisis dan memilih suatu nama baru untuk menunjukan ajaran mereka. Contoh yang terkenal adalah Carl Gustav Jung dan Alfred Adler, yang menciptakan nama "psikologi analitis" (bahasa Inggris: analitycal psychology) dan "psikologi in (in)
  • La psicoanalisi o psicanalisi (da psico-, psiche, anima, più comunemente "mente", e -analisi: analisi della mente) è la teoria dell'inconscio della psiche umana su cui si fondano una disciplina, nota come psicodinamica, e una relativa prassi psicoterapeutica, che hanno preso l'avvio dal lavoro di Sigmund Freud, il quale si inserì nel solco dei lavori di Jean-Martin Charcot e Pierre Janet. In seguito, a livello culturale più generale, la psicoanalisi ha influenzato in parte anche la filosofia e le scienze sociali. (it)
  • Psychoanaliza (od gr. ψυχη = „psyche”, „dusza” i ανάλυσις = „analiza”) – metoda poznania i leczenia człowieka, teoria psychopatologii i teoria pozwalająca wyjaśnić różne zjawiska społeczne i kulturowe. Została zapoczątkowana na przełomie XIX i XX wieku przez wiedeńskiego lekarza Zygmunta Freuda. (pl)
  • Psicanálise é um campo clínico e de investigação teórica da psique humana independente da Psicologia, com origem na Medicina , desenvolvido por Sigmund Freud, médico, que se formou em 1881, trabalhou no Hospital Geral de Viena e teve contato com o neurologista francês Jean-Martin Charcot, que lhe mostrou o uso da hipnose. Freud, médico neurologista austríaco, propôs este método para a compreensão e análise da psiquê humana, compreendido enquanto sujeito do inconsciente, abrangendo três áreas: (pt)
  • Психоана́лиз (нем. Psychoanalyse) — психологическая теория, разработанная в конце XIX — начале XX века австрийским неврологом Зигмундом Фрейдом, а также чрезвычайно влиятельный метод лечения психических расстройств, основанный на этой теории. Основные положения психоанализа заключаются в следующем: Для обозначения общего теоретического фундамента психоанализа, а также для описания подхода к изучению психики на основе данной теории Фрейд использовал термин метапсихология. (ru)
  • Психоаналіз (англ. Psychoanalysis) — спосіб інтроспекції людини, що передбачає систематичне пояснення несвідомих зв'язків та процесів. Більш конкретно — група психологічних , методів дослідження ментальних процесів, а також методів психотерапії невротичних розладів. Засоби психоаналізу присутні у буддизмі та деяких індуїстських віруваннях, однак як науково-терапевтичний метод вивчення людини він був сформульований та поширився у Західній Європі та Америці у XX ст. (uk)
rdfs:label
  • Psychoanalysis (en)
  • تحليل نفسي (ar)
  • Psicoanàlisi (ca)
  • Psychoanalýza (cs)
  • Psychoanalyse (de)
  • Ψυχανάλυση (el)
  • Psikoanalizo (eo)
  • Psicoanálisis (es)
  • Psikoanalisi (eu)
  • Psychanalyse (fr)
  • Sícanailís (ga)
  • Psikoanalisis (in)
  • Psicoanalisi (it)
  • 精神分析学 (ja)
  • 정신분석학 (ko)
  • Psychoanalyse (nl)
  • Psychoanaliza (pl)
  • Psicanálise (pt)
  • Психоанализ (ru)
  • Psykoanalys (sv)
  • Психоаналіз (uk)
  • 精神分析学 (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:academicDiscipline of
is dbo:education of
is dbo:genre of
is dbo:knownFor of
is dbo:mainInterest of
is dbo:nonFictionSubject of
is dbo:occupation of
is dbo:philosophicalSchool of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:discipline of
is dbp:field of
is dbp:fields of
is dbp:focus of
is dbp:genre of
is dbp:knownFor of
is dbp:mainInterests of
is dbp:notableIdeas of
is dbp:notableWorks of
is dbp:occupation of
is dbp:profession of
is dbp:schoolTradition of
is dbp:subDiscipline of
is dbp:subject of
is dbp:subjects of
is dbp:title of
is dc:subject of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of