| dbo:abstract
|
- في علم النفس، الانتقال المقابل أو الإنقال المقابل أو التحويل المضاد أو التحويل المقابل هو إجراء عملية إعادة تحويل لمشاعر المعالج النفسي إلى المريض، أي حدوث تداخل بين مشاعر المريض والمعالج. (ar)
- La contratransferencia és un concepte de la teoria psicoanalítica emprat per a designar les reaccions, actituds, pensaments i idees que de manera inconscient el psicoanalista produeix en la relació amb el seu pacient, en concret les que sorgeixen com a resposta a la transferència o als «fenòmens transferencials» que ocorren en el pacient. (ca)
- Protipřenos (z ang. counter-transference) je komunikační porucha, která nastává mezi dvěma subjekty (nadřízený – podřízený, rodič – dítě, lékař – pacient, prodavač – zákazník apod.), pokud je chování jednoho subjektu („nositel“) ovlivněno jeho minulými vztahy. Jeho reakce na druhý subjekt („klient“) jsou potom zkreslené vzhledem k nevyřešeným otázkám z minulosti. Protipřenos je častý a podceňovaný jev, se kterým musíme počítat a pracovat s ním. Základní schéma interpersonální komunikace (cs)
- Als Gegenübertragung bezeichnet man in der Psychoanalyse eine Form der Übertragung, bei der ein Therapeut auf den Patienten (bzw. auf dessen aus Übertragungsphänomenen hervorgehenden Handlungen und Äußerungen) reagiert und seinerseits seine eigenen Gefühle, Vorurteile, Erwartungen und Wünsche auf diesen richtet. Der Therapeut verlässt hierbei aus verschiedenen Motiven – in der Regel vorübergehend – seine neutrale Position. Daher galt die Gegenübertragung in den Anfängen der Psychoanalyse als störender Einfluss, den der Therapeut sich bewusst machen und beseitigen müsse. Die moderne Psychoanalyse sieht die Gefühle des Therapeuten gegenüber dem Patienten auch als „Resonanzboden“, durch den er Informationen über den Patienten gewinnt. (de)
- Countertransference is defined as redirection of a psychotherapist's feelings toward a client – or, more generally, as a therapist's emotional entanglement with a client. (en)
- Contratransferencia es un concepto de la teoría psicoanalítica que se utiliza para denominar las reacciones, actitudes, pensamientos e ideas que de manera inconsciente el psicoanalista produce en la relación con su paciente o analizando, particularmente aquellas que surgen como respuesta a la transferencia o a los «fenómenos transferenciales» que ocurren en este último. (es)
- Dans la cure psychanalytique, le contre-transfert (allemand : Gegenübertragung) désigne la disposition inconsciente de l'analyste en rapport au transfert de l'analysant au cours de l'analyse. L'élaboration de cette disposition contre-transférentielle facilite chez l'analyste la compréhension de la nature du conflit psychique inconscient exprimé par le transfert de l'analysant et son interprétation dynamique en vue de son élucidation. (fr)
- 역전이 (Countertransference)는 치료사가 내담자에게 각별한 정서를 느끼는 것이다. (ko)
- Il controtransfert è una reazione dello psicoanalista al transfert del paziente. Mentre Freud e Lacan definirono il "controtransfert" come un ostacolo che si frappone nel normale corso di una relazione analitica, gran parte degli analisti postfreudiani hanno espresso una convinzione opposta. La letteratura scientifica non produsse molti lavori sulla tematica del "controtransfert" nel periodo intercorso tra gli anni dieci e gli anni cinquanta del Novecento, quindi le ipotesi formulate da Freud assursero ad un modello di spiegazione "standard" fino alla metà del Novecento. (it)
- Przeciwprzeniesienie (niem. die Gegenübertragung), znane też jako „przeniesienie zwrotne" – zjawisko, za sprawą którego terapeuta odpowiada na przeniesienie pojawiające się u pacjenta, jeden z mechanizmów obronnych. Przeciwprzeniesienie polega w gruncie rzeczy na tym samym, na czym polega przeniesienie u pacjenta, tyle że przebiega w odwrotnym kierunku: treści, jakie w trakcie procesu terapeutycznego przenosi na terapeutę pacjent, sprawiają, że pacjent zaczyna wywierać wpływ na terapeutę – początkowo „bezstronnego obserwatora” – że „indukuje” terapeutę, który w ten sposób „przyjmuje na siebie” te fantazje, a zatem, przyjmuje na siebie „cierpienie” pacjenta i podziela je, przeżywając tym samym – wraz z nim – jego konflikt psychiczny. Oznacza to, że terapeuta świadomie naraża na szwank własne zdrowie psychiczne. Oznacza to również, że to, co na początku było dla niego „przypadkiem”, zaczyna go zajmować, choć przecież nie można tu mówić o jakimś związku „osobistym” (w każdym razie nie powinien to być związek osobisty) – chodzi jedynie o to, że wokół terapeuty gromadzi się materiał uaktywnionej nieświadomości pacjenta. Zadanie terapeuty polega teraz na tym, by nie dopuścić do powstania sytuacji „nieprawdziwej zażyłości” z pacjentem, sytuacji, w której jego (terapeuty) wgląd zostałby zamącony przez treści nieświadome indukowane przez pacjenta – w przeciwnym bowiem razie terapia nie byłaby możliwa. Z dynamicznej współgry przeniesienia i odpowiadającego mu przeniesienia zwrotnego rodzi się relacja przeniesieniowa, stanowiąca o istocie procesu terapii. W relacji tej czynnikiem aktywnym (agens) i pasywnym (patiens) jest raz pacjent, raz terapeuta. W ujęciu psychoanalizy freudowskiej tym, kto kieruje dynamiką związku przeniesieniowego, powinien być terapeuta; w obie strony tej relacji są mniej lub bardziej równouprawnione – wynika to z przekonania Junga o możliwości skłonienia nieświadomości do współpracy. Jung pisze: „Zdarza się, że zadania, przed którymi staje terapeuta, nie tylko wymagają zaangażowania umysłu czy współczucia, lecz całkowitego oddania. Lekarz na ogół ma ochotę wymagać tego najwyższego wysiłku od pacjenta – skoro tak, to musi mieć świadomość, że owo wymaganie tylko wtedy zaowocuje, gdy będzie wiedział, iż w równym stopniu dotyczy ono również i jego”. Carl Gustav Jung, Psychologia przeniesienia, przełożył Robert Reszke, w: tegoż, Praktyka psychoterapii. Przyczynki do problematyki psychoterapii i do psychologii przeniesienia, Wydawnictwo KR, Warszawa 2007, par. 367. (pl)
- Motöverföring är ett centralt begrepp inom psykoanalys och psykodynamisk psykoterapi som ökar förståelsen för den terapeutiska relationens mindre medvetna sidor: Genom terapeutens motöverföring tillskrivs patienten omedvetet eller förmedvetet egenskaper, avsikter, känslor och föreställningar som har sitt ursprung i terapeutens egna tidigare relationer. Så kallad negativ motöverföring är uttryck för terapeutens egen olösta problematik. Begreppet motöverföring hänger nära samman med begreppet överföring, vilket beskriver patientens omedvetna eller förmedvetna bidrag till relationen med sin terapeut. (sv)
- Контрперенесення (зустрічне перенесення), також відоме як «перенесення зворотного зв'язку» — один з захисних механізмів, є центральним поняттям у психоаналізі та , яке покращує розуміння менш усвідомлених сторін терапевтичних стосунків: через контрперенесення терапевта пацієнту несвідомо чи приписують характеристики, наміри, почуття та переконання, які походять із попередніх стосунків терапевта. Так званий негативний контрперенос є вираженням власних невирішених проблем терапевта. Поняття контрпереносу тісно пов'язане з поняттям перенесення, яке описує несвідомий або передсвідомий внесок пацієнта у стосунки зі своїм терапевтом. Поняття описує явище, за допомогою якого терапевт реагує на перенесення пацієнта. Концепція контрпереносу була введена Зигмундом Фрейдом у 1910 році. Фрейд бачив контрперенос як перешкоду в роботі психоаналітика, оскільки це означає, що він або вона сам ризикує діяти менш терапевтично щодо свого пацієнта. Контрперенесення по суті таке ж, як і у пацієнта, але в протилежному напрямку: зміст, який пацієнт передає терапевту під час терапевтичного процесу, змушує пацієнта впливати на терапевта — спочатку "неупередженого спостерігача" — що він "спонукає" терапевта, який таким чином «бере на себе» ці фантазії, а отже, приймає «страждання» пацієнта і поділяє його, таким чином переживаючи — разом з ним — його психічний конфлікт. Це означає, що терапевт свідомо ризикує своїм психічним здоров'ям. Це також означає, що те, що спочатку було для нього «випадковістю», починає займати його, хоча ніякого «особистого» відношення тут немає (принаймні не повинно бути особистим) — йдеться лише про те, що матеріал пацієнта — активоване —збирається навколо терапевта. Завдання терапевта зараз полягає в тому, щоб запобігти ситуації «фальшивої близькості» з пацієнтом, ситуації, в якій його (терапевта) інсайт буде розмитий несвідомим змістом, викликаним пацієнтом, —інакше терапія була б неможливою. Для того, щоб мати можливість запропонувати цілком задовільний психоаналіз/психотерапію, психотерапевт або психоаналітик повинні якомога чіткіше уявляти, що в матеріалі пацієнта можна віднести до власного внутрішнього світу пацієнта, а що можна розглядати як відповідь на нього — власний контрперенос терапевта. Тому власна терапія/аналіз є важливим елементом підготовки майбутніх психотерапевтів і психоаналітиків. У фрейдистському психоаналізі саме терапевт має керувати динамікою перехідних стосунків; в аналітичній психології обидві сторони цих стосунків більш-менш рівні — це випливає з віри Юнга в те, що можна змусити співпрацювати. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- في علم النفس، الانتقال المقابل أو الإنقال المقابل أو التحويل المضاد أو التحويل المقابل هو إجراء عملية إعادة تحويل لمشاعر المعالج النفسي إلى المريض، أي حدوث تداخل بين مشاعر المريض والمعالج. (ar)
- La contratransferencia és un concepte de la teoria psicoanalítica emprat per a designar les reaccions, actituds, pensaments i idees que de manera inconscient el psicoanalista produeix en la relació amb el seu pacient, en concret les que sorgeixen com a resposta a la transferència o als «fenòmens transferencials» que ocorren en el pacient. (ca)
- Protipřenos (z ang. counter-transference) je komunikační porucha, která nastává mezi dvěma subjekty (nadřízený – podřízený, rodič – dítě, lékař – pacient, prodavač – zákazník apod.), pokud je chování jednoho subjektu („nositel“) ovlivněno jeho minulými vztahy. Jeho reakce na druhý subjekt („klient“) jsou potom zkreslené vzhledem k nevyřešeným otázkám z minulosti. Protipřenos je častý a podceňovaný jev, se kterým musíme počítat a pracovat s ním. Základní schéma interpersonální komunikace (cs)
- Als Gegenübertragung bezeichnet man in der Psychoanalyse eine Form der Übertragung, bei der ein Therapeut auf den Patienten (bzw. auf dessen aus Übertragungsphänomenen hervorgehenden Handlungen und Äußerungen) reagiert und seinerseits seine eigenen Gefühle, Vorurteile, Erwartungen und Wünsche auf diesen richtet. Der Therapeut verlässt hierbei aus verschiedenen Motiven – in der Regel vorübergehend – seine neutrale Position. Daher galt die Gegenübertragung in den Anfängen der Psychoanalyse als störender Einfluss, den der Therapeut sich bewusst machen und beseitigen müsse. Die moderne Psychoanalyse sieht die Gefühle des Therapeuten gegenüber dem Patienten auch als „Resonanzboden“, durch den er Informationen über den Patienten gewinnt. (de)
- Countertransference is defined as redirection of a psychotherapist's feelings toward a client – or, more generally, as a therapist's emotional entanglement with a client. (en)
- Contratransferencia es un concepto de la teoría psicoanalítica que se utiliza para denominar las reacciones, actitudes, pensamientos e ideas que de manera inconsciente el psicoanalista produce en la relación con su paciente o analizando, particularmente aquellas que surgen como respuesta a la transferencia o a los «fenómenos transferenciales» que ocurren en este último. (es)
- Dans la cure psychanalytique, le contre-transfert (allemand : Gegenübertragung) désigne la disposition inconsciente de l'analyste en rapport au transfert de l'analysant au cours de l'analyse. L'élaboration de cette disposition contre-transférentielle facilite chez l'analyste la compréhension de la nature du conflit psychique inconscient exprimé par le transfert de l'analysant et son interprétation dynamique en vue de son élucidation. (fr)
- 역전이 (Countertransference)는 치료사가 내담자에게 각별한 정서를 느끼는 것이다. (ko)
- Il controtransfert è una reazione dello psicoanalista al transfert del paziente. Mentre Freud e Lacan definirono il "controtransfert" come un ostacolo che si frappone nel normale corso di una relazione analitica, gran parte degli analisti postfreudiani hanno espresso una convinzione opposta. La letteratura scientifica non produsse molti lavori sulla tematica del "controtransfert" nel periodo intercorso tra gli anni dieci e gli anni cinquanta del Novecento, quindi le ipotesi formulate da Freud assursero ad un modello di spiegazione "standard" fino alla metà del Novecento. (it)
- Motöverföring är ett centralt begrepp inom psykoanalys och psykodynamisk psykoterapi som ökar förståelsen för den terapeutiska relationens mindre medvetna sidor: Genom terapeutens motöverföring tillskrivs patienten omedvetet eller förmedvetet egenskaper, avsikter, känslor och föreställningar som har sitt ursprung i terapeutens egna tidigare relationer. Så kallad negativ motöverföring är uttryck för terapeutens egen olösta problematik. Begreppet motöverföring hänger nära samman med begreppet överföring, vilket beskriver patientens omedvetna eller förmedvetna bidrag till relationen med sin terapeut. (sv)
- Przeciwprzeniesienie (niem. die Gegenübertragung), znane też jako „przeniesienie zwrotne" – zjawisko, za sprawą którego terapeuta odpowiada na przeniesienie pojawiające się u pacjenta, jeden z mechanizmów obronnych. (pl)
- Контрперенесення (зустрічне перенесення), також відоме як «перенесення зворотного зв'язку» — один з захисних механізмів, є центральним поняттям у психоаналізі та , яке покращує розуміння менш усвідомлених сторін терапевтичних стосунків: через контрперенесення терапевта пацієнту несвідомо чи приписують характеристики, наміри, почуття та переконання, які походять із попередніх стосунків терапевта. Так званий негативний контрперенос є вираженням власних невирішених проблем терапевта. Поняття контрпереносу тісно пов'язане з поняттям перенесення, яке описує несвідомий або передсвідомий внесок пацієнта у стосунки зі своїм терапевтом. Поняття описує явище, за допомогою якого терапевт реагує на перенесення пацієнта. (uk)
|
