About: Paradigm

An Entity of Type: record label, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

In science and philosophy, a paradigm (/ˈpærədaɪm/) is a distinct set of concepts or thought patterns, including theories, research methods, postulates, and standards for what constitutes legitimate contributions to a field.

Property Value
dbo:abstract
  • El terme paradigma significa «exemple» o «model». En tot l'àmbit científic, religiós o un altre context epistemològic, el terme paradigma pot indicar el concepte d'esquema formal d'organització, i ser utilitzat com a sinònim de marc teòric o conjunt de teories. Aquest concepte va ser originalment específic de la gramàtica, el 1992 el diccionari Merriam-Webster definia el seu ús només en aquest context, o en retòrica per referir-se a una paràbola o una faula. En lingüística, Ferdinand de Saussure va fer servir paradigma per referir-se a una classe d'elements amb similituds. El terme té també un significat en el terreny de la psicologia referint-se a acceptacions d'idees, pensaments, creences incorporades generalment durant la nostra primera etapa de vida que s'accepten com a veritables o falses sense posar-les a prova d'una nova anàlisi. (ca)
  • Paradigma (z řeckého παράδειγμα parádeigma = vzor, příklad, model) je obecně přijímané schéma, vzorec myšlení, či model. Pojem paradigma jako první obecně definoval Thomas Samuel Kuhn v 2. polovině 20. století, ve svém díle . (cs)
  • النموذج أو المثال أو القِياس أو الباراديم (باللاتينية: Paradigma) ويستعمل غالباً مقروناً بالفكر مثل النموذج الفكري أو النموذج الإدراكي أو الإطار النظري وقد ظهرت هذه الكلمة منذ أواخر الستينيات من القرن العشرين في اللغة الإنجليزية بمفهوم جديد ليشير إلى أي نمط تفكير ضمن أي تخصص علمي أو موضوع متصل بنظرية المعرفة. وقد كانت الكلمة في أول الأمر قاصرة على قواعد اللغة، حيث كان تعريف للكلمة من ناحية الاستخدام المتخصص لها في قواعد اللغة أو الكتابة الإنشائية كتشبيه أو حكاية. وفي علوم اللغة أيضا استخدم فرديناند دو سوسور كلمة النموذج (باراديم) لتشير إلى طائفة من العناصر ذات الجوانب المتشابهة. (ar)
  • Ein Paradigma (Plural Paradigmen oder Paradigmata) ist eine grundsätzliche Denkweise. Das Wort entstammt dem griechischen παράδειγμα parádeigma (von παρά pará „neben“ sowie δείκνυμι deíknymi „zeigen, begreiflich machen“). Übersetzt bedeutet es „Beispiel, Vorbild, Muster“ oder „Abgrenzung, Erklärungsmodell, Vorurteil“; auch „Weltsicht“ oder „Weltanschauung“. In der antiken Rhetorik verstand man darunter eine Begebenheit, die als positiver oder negativer Beleg für eine dogmatische Argumentation oder eine Morallehre angeführt wird. Seit dem späten 18. Jahrhundert bezeichnete Paradigma eine bestimmte Art der Weltanschauung oder eine Lehrmeinung. Der Begriff wurde von Georg Christoph Lichtenberg eingebracht. Nach Ludwig Wittgenstein sind Paradigmen Muster oder Standards, mit denen Erfahrung verglichen und beurteilt wird. Sie liegen vor der Erfahrung (a priori) und geben eine Orientierung vor. In der modernen Wissenschaftsgeschichte wurde der Begriff von Thomas S. Kuhn eingeführt. Er bezeichnet damit die Gesamtheit von Grundauffassungen, die in einer historischen Zeit eine wissenschaftliche Disziplin ausmachen. Beispiele für eine solche „grundlegende Weltsicht“ sind das geozentrische Weltbild oder das heliozentrische Weltbild. Diese Grundauffassungen zeichnen vor, welche Fragestellungen wissenschaftlich zulässig sind und was als wissenschaftlich befriedigende Lösung angesehen werden kann. Wissenschaftliche Revolutionen in den Naturwissenschaften sind nach Kuhn verbunden mit Wechseln der Paradigmen. Schließlich wurde der Begriff des „Paradigmas“ auch in zeitkritische Diskurse eingeführt, so von Fritjof Capra, wobei Denkansätze der esoterischen New-Age-Bewegung zugrunde lagen. (de)
  • Scienca paradigmo, el la greka (παράδειγμα parádeigma), estas aro de strukturoj aŭ vidpunktoj pri la mondo de iu scienca komunumo. Scienca paradigmo inkluzivas , teoriojn, presupozojn kaj valorojn. Laŭ Thomas Kuhn estas periodoj de "normala" scienco, en kiuj ĉiuj sciencistoj havas saman vidpunkton, t. e. laboras ene de la sama paradigmo. Tio daŭras ĝis la apero de anomalioj, t. e. nevulgara okazaĵo aŭ neregula afero, ne klarigebla de la tiamaj reguloj aŭ leĝoj, io kion la kutimaj teorioj ne povas ekspliki. Tiam novaj teorioj estas proponataj kaj oni bezonas repensi la sciencajn konceptojn. Tio nomiĝas "krizo de paradigmo". Tiuj krizoj okazas tre malofte. Kuhn proponis kiel ekzemplon la "kopernikan revolucion". La modelo de Tero kiel centro de Universo estis anstataŭita de alia, en kiu la Suno estas la centro de la Universo. Tiu malfermas pordojn al novaj "neperfektaĵoj" en la universo, kiel la elipsaj orbitoj de Keplero kaj la krateroj en Luno de Galileo. Montro de paradigma krizo estas la apero de hipotezo ad-hoc. Tio okazas kiam aperas nova teorio kiu estas stranga al tiama paradigmo. Oni proponas hipotezon ad-hoc por klarigi tion kion nova teorio ne sukcesis ekspliki. Ekzemple, kiam Alfred Wegener proponis la teorion pri la movo de kontinentoj, oni ne povis klarigi kial ili moviĝas. Sed estas fakto ke ili moviĝas (epur se muove, dirus Galileo...). Oni sugestis ke la gravita forto estas la kaŭzo de la movo de kontinentoj, malgraŭ ke ne estas ia scienca provo de tiu. Tiu hipotezo ne daŭris, sed permesis ke oni pasu al aliaj problemoj en la teorio, ĝis malkovris la veran motivon de la movo. Jürgen Habermas havas malsaman vidpunkton pri paradigmo. Laŭ li, eble estas kelkaj paradigmoj samtempe, ĉar ĉiu aro de sciencoj bezonas sian paradigmon. Do estus nune la Paradigmo de Materialisma Serĉo por natursciencoj, Paradigmo de Konstrua Serĉo por homaj sciencoj kaj Paradigmo de Kritika Demando por filozofio. (eo)
  • Thomas S. Kuhn filosofo eta zientziaren historialariak paradigmari bere esanahi garaikidea eman zion aldi jakin batean diziplina zientifiko bat definitzen duten praktika eta jakintza multzoari erreferentzia egiteko hartu zuenean. Kuhnek berak nahiago zituen termino eredugarriak edo zientzia normala, esanahi filosofiko zehatzagoa dutenak. Hala ere, bere “Iraultza zientifikoen egitura” liburuan honela definitzen du paradigma bat: "...'ciencia normal' significa investigación basada firmemente en una o más realizaciones científicas pasadas, realizaciones que alguna comunidad científica particular reconoce, durante cierto tiempo, como fundamento para su práctica posterior. [...] Voy a llamar, de ahora en adelante, a las realizaciones que comparten esas dos características, 'paradigmas', término que se relaciona estrechamente con 'ciencia normal'." Paradigma, horrela, Kuhnek zientzia normala deitzen duenaren garapena da, eta hala agertzen da zientzia edo diziplina bati dagozkion testuliburuen bidez, diziplina bakoitzeko komunitate zientifikoek onartutako teoriak aurkezterakoan, horiek azalduz eta konparatuz, esperimentu eta behaketen bidez erakutsiz. Paradigmak diziplina edo ikerketa-eremu batek, etorkizuneko zientzialari-belaunaldiei utzi ahal izateko, legez jorratu behar dituen metodoak eta arazoak definitzen ditu. Horrela, paradigmak honako hau jasotzen du ikerketa zientifikoaren arloan: * Errealitateari eta ezagutzari buruzko oinarrizko suposizio teorikoen planteamendua. * Ikerketa zientifikoan behatu eta aztertu beharrekoa. * Komunitate zientifikoetan partekatutako akordioak. * Ikerketaren parte gisa erabiltzea zilegi den metodo eta metodologia motak. * Nola gidatu behar den esperimentu bat eta zer ekipamendu eta tresna dauden eskuragarri esperimentua egiteko. * Zer galdera mota egin behar diren helburuari buruzko erantzunak aurkitzeko. * Nola egituratu behar diren galdera horiek eta haien erantzunak. * Nola interpretatu behar diren ikerketa zientifikoaren emaitzak. * Errealitatearen fenomenoak azaldu nahi dituzten teorizazioen multzoa. * Testuliburu zientifikoen garapena, oinarrizkoak zein aurreratuak. * Egia esan, paradigmaren kontzeptu hori oso zabala da, eta diziplina edo diziplina matrizearen kontzeptuarekin pareka daiteke; izan ere, kontzeptu horrek diziplina jakin bat (diziplinakoa) eta matrizea praktikatzen dutenen jabetza komunari egiten dio erreferentzia, azalpen zientifikoei zentzua ematen dieten elementu egituratuek osatzen dutelako. Paradigma zientzia baten errealizazio multzoa da eta komunitate zientifikoko kideek partekatzen dute. Diziplina bakoitzeko komunitate zientifikoak paradigmaren garapenean duen zeregina funtsezkoa da; izan ere, Kuhnek onartzen du zientzia giza enpresa kolektiboa dela, eta, beraz, eztabaida zientifikoak komunikazioaren eta paradigma edo diziplina bat garatzen lan egiten duten zientzialarien lan koordinatu eta bateratuaren emaitza dira, beren teoria eta esperimentuen bidez. Paradigmak, zentzu zabalean, oinarrizko alderdi ontologiko eta epistemologikoak barne hartzen ditu, maila baxuagoko eredu teoriko eta teoriak eraikitzeko zerumuga ematen dutenak, teoria ezberdinak zientzia bakoitzaren diziplina eremuetan taldekatzeko jarraibide orokorrak aurkeztuz. Modu honetan, zientzia normalaren barruan, paradigma batek kopiatu edo emulatzeko gai diren eredu esperimentu multzoa biltzen du; adostasun zientifikoa sortzeko oinarria izanik. Garai historiko jakin batean nagusi den adostasun zientifikoan onartutako paradigmak errealitatea ikusi eta interpretatzeko moduak ezartzen ditu, etorkizuneko ikerketetarako proposamenak sortzeko metodoak irekitzen ditu, metodo zientifikoa erabiltzetik eratorritako teoriak eta praktikak eta haren aplikazioak. metodologia konkretuak. Normalean onartutako paradigma baten adibidea fisikaren eredu estandarra litzateke. Metodo zientifikoek zientzialari ortodoxoek eredu estandarrarekin kontraesankorrak edo kontrajarriak izan daitezkeen fenomeno asko ikertzea ahalbidetuko lukete. Hala ere, askoz zailagoa da haientzako adostasuna lortzea, esperimentu horiek aztertuko luketen eredu estandarraren printzipio onartuen dibergentziaren arabera. Horrela, bereziki, neutrinoen masa edo neutroi desintegrazioa ikertzeko esperimentu batek finantzazio gehiago jasoko luke une kontserbazioaren urraketak bilatzen zituen edo denboran bidaiatzeko ingeniaritza aztertzeko asmoa zuen esperimentu batek baino. Kuhnek paradigma "komunitate jakin bateko kideek partekatzen dituzten sinesmen, balio eta tekniken konstelazio oso bat" bezala definitzen du. Kuhnen definizio horren azpian beste zentzu bat dago terminoaren erabileran: "... paradigma batek ere elementu mota bat adierazten du konstelazio horretan, buru-hausgarriaren soluzio zehatza, adibide edo eredu gisa erabilita arau esplizituak ordeztu ditzakeena zientzia normaleko buru-hausgarri geldoen konponbiderako oinarri gisa" .terminoak zehaztugabe irauten du, Kuhnek berak egitura erantsian egiten dituen erabilera desberdinengatik, baldin eta obra zientifikoan ongi saiatzen bada. Hala ere, "paradigma" terminoa ez da teoriaren, marko teorikoaren eta korronte teorikoaren terminoekin nahastu behar, paradigma askoz zabalagoa baita, kasu bakoitzean diziplina zientifikoaren errealizazio guztien berezko kosmobisioa barne hartzen duelako. Era berean, paradigmaren eta diziplinaren kontzeptua baliokide bihur daiteke, nahasteak saihesteko. (eu)
  • El concepto de 'paradigmaes utilizado comúnmente como sinónimo de “ejemplo” o para hacer referencia en caso de algo que se toma como “modelo". En principio se tenía en cuenta en el campo, tema, ámbito, entre dos personalidades u otros..., gramatical (para definir su uso en un cierto contexto) y se valoraba desde la retórica (para hacer mención a una parábola o fábula). A partir de la década de 1960, los alcances de la noción se ampliaron y paradigma comenzó a ser un término común en el vocabulario científico y en expresiones etimológicas cuando se hacía necesario hablar de modelos de conocimiento aceptados por las comunidades científicas. (es)
  • Un paradigme est — en épistémologie et dans les sciences humaines et sociales – une représentation du monde, une manière de voir les choses, un modèle cohérent du monde qui repose sur un fondement défini (matrice disciplinaire, modèle théorique, courant de pensée). Cette acception est un américanisme qui a été propagé depuis les années 2010[réf. nécessaire]. Le sens français désigne un exemple linguistique. Les paradigmes sont, selon le philosophe des sciences Thomas Samuel Kuhn des « découvertes scientifiques universellement reconnues qui, pour un temps, fournissent à un groupe de chercheurs des problèmes types et des solutions ». Un paradigme peut être infléchi ou totalement remis en cause s'il remplit un certain nombre de conditions expérimentales ou d'insertion dans un nouveau paradigme. Les révolutions scientifiques entraînent des changements de paradigme qui exigent du temps pour pénétrer la communauté scientifique, car le nouveau modèle proposé doit vaincre les obstacles épistémologiques et être assez robuste pour remettre en cause le précédent. La « vérité scientifique » à un instant donné ne peut représenter qu'un consensus temporaire au sein de cette communauté, les paradigmes étant fluctuants, en particulier dans les sciences humaines et sociales, notamment économiques . Le paradigme peut être explicite lorsqu'un philosophe, un chercheur — ou un idéologue — décrit, analyse son sujet selon un schéma de pensée, une vision du monde clairement définis. Les collectivités humaines sont régies par des pratiques, des croyances partagées. Il appartient aux sciences humaines de décrypter, de mettre au jour ces paradigmes implicites. Les paradigmes tendent également à différer selon les groupes sociaux et à changer dans le temps avec l'évolution des connaissances (cas notamment des paradigmes en sciences). Paradigme est à l'origine un terme technique de la grammaire désignant l'ensemble des formes que peut prendre un mot. (fr)
  • In science and philosophy, a paradigm (/ˈpærədaɪm/) is a distinct set of concepts or thought patterns, including theories, research methods, postulates, and standards for what constitutes legitimate contributions to a field. (en)
  • パラダイム (paradigm) とは、科学史家・科学哲学者のトーマス・クーンによって提唱された、科学史及び科学哲学上の概念。一般には「模範」「範」を意味する語だが、1962年に刊行されたクーンの『科学革命の構造(The structure of scientific revolutions)』で科学史の特別な用語として用いられたことで有名になった。しかし、同時に多くの誤解釈や誤解に基づく非難に直面したこと、また、概念の曖昧さなどの問題があったために、8年後の1970年に公刊された改訂版では撤回が宣言され、別の用語で問題意識を再定式化することが目指された。 本記事では、撤回の宣言を踏まえつつも、クーン本来の問題関心を明らかにするため、再定式化に用いられた専門図式(disciplinary matrix)の概念も含めて記述する。 (ja)
  • Paradygmat (gr. παράδειγμα parádeigma „przykład, wzór”) – w rozumieniu wprowadzonym przez filozofa Thomasa Kuhna w książce Struktura rewolucji naukowych (The Structure of Scientific Revolutions) opublikowanej w 1962 roku – to zbiór pojęć i teorii tworzących podstawy danej nauki. Teorii i pojęć tworzących paradygmat raczej się nie kwestionuje, przynajmniej do czasu, kiedy paradygmat jest twórczy poznawczo – tzn. za jego pomocą można tworzyć teorie szczegółowe zgodne z danymi doświadczalnymi (historycznymi), którymi zajmuje się dana nauka. (pl)
  • Paradigma (do latim tardio paradigma, do grego παράδειγμα, derivado de παραδείκνυμι «mostrar, apresentar, confrontar») é um conceito das ciências e da epistemologia (a teoria do conhecimento) que define um exemplo típico ou modelo de algo. É a representação de um padrão a ser seguido. É um pressuposto filosófico, matriz, ou seja, uma teoria, um conhecimento que origina o estudo de um campo científico; uma realização científica com métodos e valores que são concebidos como modelo; uma referência inicial como base de modelo para estudos e pesquisas. O conceito originalmente era específico da gramática, em 1900 o Merriam-Webster definia o seu uso apenas nesse contexto, ou da retórica, para se referir a uma parábola ou uma fábula. Em lingüística, Ferdinand de Saussure (1857 - 1913), utiliza o termo paradigma para se referir a um tipo específico de relação estrutural entre elementos da linguagem. Thomas Kuhn (1922-1996), físico célebre por suas contribuições à história e filosofia da ciência, em especial do processo que leva à evolução do desenvolvimento científico, designou como paradigmáticas as realizações científicas que geram modelos que, por períodos mais ou menos longos e de modo mais ou menos explícito, orientam o desenvolvimento posterior das pesquisas exclusivamente na busca da solução para os problemas por elas suscitados. Em seu livro a Estrutura das Revoluções Científicas (1962) apresenta a concepção de que "um paradigma, é aquilo que os membros de uma comunidade partilham e, inversamente, uma comunidade científica consiste em pessoas que partilham um paradigma" e define "o estudo dos paradigmas como o que prepara basicamente o estudante para ser membro da comunidade científica na qual atuará mais tarde". A linguista inglesa Margaret Masterman (1910-1986), no artigo 'The Nature of a Paradigm', fez célebre crítica ao livro de Kuhn, onde aponta no mínimo 21 acepções ao termo 'paradigma'. Hoisel (1998), autor de um ensaio ficcional que aborda como a ciência haveria de se encontrar em 2008, chama atenção para o aspecto relativo da definição de paradigma, observando que enquanto o termo é relacionado a uma constelação de pressupostos e crenças, escalas de valores, técnicas e conceitos compartilhados pelos membros de uma determinada comunidade científica num determinado momento histórico, é também simultaneamente um conjunto dos procedimentos consagrados, capazes de condenar e excluir indivíduos de suas comunidades de pares. Nos mostra como este pode ser compreendido como um conjunto de "vícios" de pensamento e bloqueios lógico-metafísicos que obrigam os cientistas de uma determinada época a permanecer confinados ao âmbito do que definiram como seu universo de estudo e seu respectivo espectro de conclusões ardentemente admitidas como plausíveis. Em seu livro Anais de um simpósio imaginário, Hoisel destaca ainda que uma outra conseqüência da adoção irrestrita de um paradigma é o estabelecimento de formas específicas de questionar a natureza, limitando e condicionando previamente as respostas que esta nos fornecerá, um alerta que já nos foi dado pelo físico Heisenberg quando mostrou que, nos experimentos científicos o que vemos não é a natureza em si, mas a natureza submetida ao nosso modo peculiar de interrogá-la. O ajuste ou limitação da visão do objeto a um método de pesquisa, pré estabelecido através de tradições universitárias, arquitetura de texto, adequação bibliográfica, etc., é o que está em questão. Tanto Foucault quanto Kuhn assinalam a presença de padrões de descontinuidades na produção de conhecimento de uma área do saber: as revoluções e rupturas epistemológicas. (pt)
  • In de wetenschapsfilosofie duidt paradigma op het stelsel van modellen en theorieën dat, binnen een gegeven wetenschappelijke discipline, het denkkader vormt van waaruit de werkelijkheid geanalyseerd en beschreven wordt. Langer bestaande paradigma's worden vaak niet meer bewust beleefd. Onderwijs maakt een paradigma vanzelfsprekend. (nl)
  • В науке и философии паради́гма (от др.-греч. παράδειγμα, «шаблон, пример, образец» < παραδείκνυμι — «представлять») означает определённый набор концепций или шаблонов мышления, включая теории, методы исследования, постулаты и стандарты, в соответствии с которыми осуществляются последующие построения, обобщения и эксперименты в области. Первоначально слово использовалось в лингвистике и риторике. Так, например, ЭСБЕ определяет этот термин следующим образом: «в грамматике слово, служащее образцом склонения или спряжения; в риторике — пример, взятый из истории и приведённый с целью сравнения». Словарь Merriam-Webster 1900 года дает аналогичное определение его использования только в контексте грамматики или как термин для иллюстрирующей притчи или басни. С конца же 1960-х годов этот термин стал преимущественно использоваться в философии науки и социологии науки для обозначения ведущей системы идей, взглядов и понятий, исходной концептуальной схемы, модели постановки проблем и их решения, методов исследования, господствующих в течение определённого времени в научном сообществе. Одно из первых и наиболее известных упоминаний понятия встречается в диалогах Платона, где он использовал его в значении первообраза самопорождения космоса. (ru)
  • Paradigm är en populär term myntad av fysikern och vetenskapshistorikern Thomas Samuel Kuhn för att beteckna en förebild, ett idealexempel eller mönster inom vetenskapen. Enligt Kuhn avgör ett paradigm bland annat: * vilka frågor som skall ställas och inte ställas * vilka svar som är relevanta (vilka resultat som kan förväntas) * hur experiment skall utföras (sv)
  • Парадигма (дав.-гр. παράδειγμα, paradeigma — приклад, зразок) — багатозначне поняття, яке залежно від контексту може означати певний, обумовлений часом та обставинами як сталий на певний період: стиль, традицію, концепцію, генеральну ідею, закон — за зміною котрих можна застосувати граничні умови — зміни парадигми: 1. * Поняття античної і середньовічної філософії, що характеризує сферу вічних ідей як прототип, зразок, відповідно до якого бог-деміург створює світ сущого; 2. * У сучасній філософії науки — система теоретичних, методологічних і аксіологічних установок, які взяті за зразок розв'язування наукових задач і які поділяють всі члени наукового співтовариства. 3. * Система форм, уявлень та цінностей одного поняття, які відображають його видозміну, історичний шлях, заради досягнення ідеального поняття. Термін «парадигма» у філософію науки уперше впровадив позитивіст , однак справжній пріоритет у його використанні і поширенні належить Томасу Куну. У своїй книзі «Структура наукових революцій» (1962) Кун говорить про можливості виділення двох основних аспектів парадигми: епістемічного й соціального. В епістемічному плані парадигма — це сукупність фундаментальних знань, цінностей, переконань і технічних прийомів, що виступають як зразок наукової діяльності. У соціальному — парадигма характеризується через поділяюче її конкретне наукове співтовариство, цілісність і границі якого вона визначає. Існування парадигми, на думку Куна, пов'язане з періодами нормальної науки, у рамках яких вони виконують проективно-програмувальну і селективно-заборонну функції. Зміну парадигми здійснюють за допомогою наукових революцій, що пов'язано зі своєрідним ґештальт-перемиканням наукового співтовариства на нову систему світогляду й цінностей. Критика надмірного соціологізму і психологізму в розумінні парадигма спонукала Куна конкретизувати свою позицію за допомогою введення поняття «дисциплінарної матриці», синонімічного епістемічному контекстові парадигми. Структура дисциплінарної матриці містить: 1. * символічні узагальнення, що становлять формальний апарат і мову, характерну для конкретної наукової дисципліни; 2. * метафізичні компоненти, що визначають найфундаментальніші теоретичні і методологічні принципи світорозуміння; 3. * цінності, що задають панівні ідеали і норми побудови й обґрунтування наукового знання. Поняття парадигми у пізніх роботах Куна пов'язане переважно з характеристикою інтеґральних соціально-психологічних аспектів наукового співтовариства. Водночас, у рамках сучасної філософії науки поняття парадигми виявилося продуктивнішим під час опису еталонних теоретико-методологічних основ наукового пошуку. (uk)
  • 範式(英語:Paradigm,源自希臘語 παράδειγμα),或譯典範,是一種基本的思維方式。 在古代修辭學中,它被理解為被引用為教條論證或道德教導的正面或負面證據的事件。 自18世紀後期以來,範式已被用來描述某種類型的世界觀或學說。該詞由格奧爾格·克里斯托夫·利希滕貝格(Georg Christoph Lichtenberg)等率先提出。 根據路德維希·維特根斯坦 (Ludwig Wittgenstein) 的說法,範式是用來比較和判斷經驗的模式或標準。它們先於體驗(先驗)並提供方向。 在現代科學史上,該術語是由托馬斯·S·庫恩 (Thomas S. Kuhn) 率先提出並使其廣為人知。它描述了在一個歷史時期構成一門科學學科的基本概念的總和。這種“基本世界觀”的例子是地心世界觀或日心世界觀。這些基本觀點表明哪些問題在科學上是允許的,哪些可以被視為科學上令人滿意的解決方案。根據庫恩的說法,自然科學中的科學革命與範式的變化有關。 (zh)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 175308 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 34070 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1070422156 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • Paradigma (z řeckého παράδειγμα parádeigma = vzor, příklad, model) je obecně přijímané schéma, vzorec myšlení, či model. Pojem paradigma jako první obecně definoval Thomas Samuel Kuhn v 2. polovině 20. století, ve svém díle . (cs)
  • النموذج أو المثال أو القِياس أو الباراديم (باللاتينية: Paradigma) ويستعمل غالباً مقروناً بالفكر مثل النموذج الفكري أو النموذج الإدراكي أو الإطار النظري وقد ظهرت هذه الكلمة منذ أواخر الستينيات من القرن العشرين في اللغة الإنجليزية بمفهوم جديد ليشير إلى أي نمط تفكير ضمن أي تخصص علمي أو موضوع متصل بنظرية المعرفة. وقد كانت الكلمة في أول الأمر قاصرة على قواعد اللغة، حيث كان تعريف للكلمة من ناحية الاستخدام المتخصص لها في قواعد اللغة أو الكتابة الإنشائية كتشبيه أو حكاية. وفي علوم اللغة أيضا استخدم فرديناند دو سوسور كلمة النموذج (باراديم) لتشير إلى طائفة من العناصر ذات الجوانب المتشابهة. (ar)
  • El concepto de 'paradigmaes utilizado comúnmente como sinónimo de “ejemplo” o para hacer referencia en caso de algo que se toma como “modelo". En principio se tenía en cuenta en el campo, tema, ámbito, entre dos personalidades u otros..., gramatical (para definir su uso en un cierto contexto) y se valoraba desde la retórica (para hacer mención a una parábola o fábula). A partir de la década de 1960, los alcances de la noción se ampliaron y paradigma comenzó a ser un término común en el vocabulario científico y en expresiones etimológicas cuando se hacía necesario hablar de modelos de conocimiento aceptados por las comunidades científicas. (es)
  • In science and philosophy, a paradigm (/ˈpærədaɪm/) is a distinct set of concepts or thought patterns, including theories, research methods, postulates, and standards for what constitutes legitimate contributions to a field. (en)
  • パラダイム (paradigm) とは、科学史家・科学哲学者のトーマス・クーンによって提唱された、科学史及び科学哲学上の概念。一般には「模範」「範」を意味する語だが、1962年に刊行されたクーンの『科学革命の構造(The structure of scientific revolutions)』で科学史の特別な用語として用いられたことで有名になった。しかし、同時に多くの誤解釈や誤解に基づく非難に直面したこと、また、概念の曖昧さなどの問題があったために、8年後の1970年に公刊された改訂版では撤回が宣言され、別の用語で問題意識を再定式化することが目指された。 本記事では、撤回の宣言を踏まえつつも、クーン本来の問題関心を明らかにするため、再定式化に用いられた専門図式(disciplinary matrix)の概念も含めて記述する。 (ja)
  • Paradygmat (gr. παράδειγμα parádeigma „przykład, wzór”) – w rozumieniu wprowadzonym przez filozofa Thomasa Kuhna w książce Struktura rewolucji naukowych (The Structure of Scientific Revolutions) opublikowanej w 1962 roku – to zbiór pojęć i teorii tworzących podstawy danej nauki. Teorii i pojęć tworzących paradygmat raczej się nie kwestionuje, przynajmniej do czasu, kiedy paradygmat jest twórczy poznawczo – tzn. za jego pomocą można tworzyć teorie szczegółowe zgodne z danymi doświadczalnymi (historycznymi), którymi zajmuje się dana nauka. (pl)
  • In de wetenschapsfilosofie duidt paradigma op het stelsel van modellen en theorieën dat, binnen een gegeven wetenschappelijke discipline, het denkkader vormt van waaruit de werkelijkheid geanalyseerd en beschreven wordt. Langer bestaande paradigma's worden vaak niet meer bewust beleefd. Onderwijs maakt een paradigma vanzelfsprekend. (nl)
  • Paradigm är en populär term myntad av fysikern och vetenskapshistorikern Thomas Samuel Kuhn för att beteckna en förebild, ett idealexempel eller mönster inom vetenskapen. Enligt Kuhn avgör ett paradigm bland annat: * vilka frågor som skall ställas och inte ställas * vilka svar som är relevanta (vilka resultat som kan förväntas) * hur experiment skall utföras (sv)
  • 範式(英語:Paradigm,源自希臘語 παράδειγμα),或譯典範,是一種基本的思維方式。 在古代修辭學中,它被理解為被引用為教條論證或道德教導的正面或負面證據的事件。 自18世紀後期以來,範式已被用來描述某種類型的世界觀或學說。該詞由格奧爾格·克里斯托夫·利希滕貝格(Georg Christoph Lichtenberg)等率先提出。 根據路德維希·維特根斯坦 (Ludwig Wittgenstein) 的說法,範式是用來比較和判斷經驗的模式或標準。它們先於體驗(先驗)並提供方向。 在現代科學史上,該術語是由托馬斯·S·庫恩 (Thomas S. Kuhn) 率先提出並使其廣為人知。它描述了在一個歷史時期構成一門科學學科的基本概念的總和。這種“基本世界觀”的例子是地心世界觀或日心世界觀。這些基本觀點表明哪些問題在科學上是允許的,哪些可以被視為科學上令人滿意的解決方案。根據庫恩的說法,自然科學中的科學革命與範式的變化有關。 (zh)
  • El terme paradigma significa «exemple» o «model». En tot l'àmbit científic, religiós o un altre context epistemològic, el terme paradigma pot indicar el concepte d'esquema formal d'organització, i ser utilitzat com a sinònim de marc teòric o conjunt de teories. Aquest concepte va ser originalment específic de la gramàtica, el 1992 el diccionari Merriam-Webster definia el seu ús només en aquest context, o en retòrica per referir-se a una paràbola o una faula. En lingüística, Ferdinand de Saussure va fer servir paradigma per referir-se a una classe d'elements amb similituds. El terme té també un significat en el terreny de la psicologia referint-se a acceptacions d'idees, pensaments, creences incorporades generalment durant la nostra primera etapa de vida que s'accepten com a veritables o fa (ca)
  • Ein Paradigma (Plural Paradigmen oder Paradigmata) ist eine grundsätzliche Denkweise. Das Wort entstammt dem griechischen παράδειγμα parádeigma (von παρά pará „neben“ sowie δείκνυμι deíknymi „zeigen, begreiflich machen“). Übersetzt bedeutet es „Beispiel, Vorbild, Muster“ oder „Abgrenzung, Erklärungsmodell, Vorurteil“; auch „Weltsicht“ oder „Weltanschauung“. (de)
  • Scienca paradigmo, el la greka (παράδειγμα parádeigma), estas aro de strukturoj aŭ vidpunktoj pri la mondo de iu scienca komunumo. Scienca paradigmo inkluzivas , teoriojn, presupozojn kaj valorojn. Laŭ Thomas Kuhn estas periodoj de "normala" scienco, en kiuj ĉiuj sciencistoj havas saman vidpunkton, t. e. laboras ene de la sama paradigmo. Tio daŭras ĝis la apero de anomalioj, t. e. nevulgara okazaĵo aŭ neregula afero, ne klarigebla de la tiamaj reguloj aŭ leĝoj, io kion la kutimaj teorioj ne povas ekspliki. Tiam novaj teorioj estas proponataj kaj oni bezonas repensi la sciencajn konceptojn. Tio nomiĝas "krizo de paradigmo". Tiuj krizoj okazas tre malofte. Kuhn proponis kiel ekzemplon la "kopernikan revolucion". La modelo de Tero kiel centro de Universo estis anstataŭita de alia, en kiu la S (eo)
  • Thomas S. Kuhn filosofo eta zientziaren historialariak paradigmari bere esanahi garaikidea eman zion aldi jakin batean diziplina zientifiko bat definitzen duten praktika eta jakintza multzoari erreferentzia egiteko hartu zuenean. Kuhnek berak nahiago zituen termino eredugarriak edo zientzia normala, esanahi filosofiko zehatzagoa dutenak. Hala ere, bere “Iraultza zientifikoen egitura” liburuan honela definitzen du paradigma bat: (eu)
  • Un paradigme est — en épistémologie et dans les sciences humaines et sociales – une représentation du monde, une manière de voir les choses, un modèle cohérent du monde qui repose sur un fondement défini (matrice disciplinaire, modèle théorique, courant de pensée). Cette acception est un américanisme qui a été propagé depuis les années 2010[réf. nécessaire]. Le sens français désigne un exemple linguistique. Paradigme est à l'origine un terme technique de la grammaire désignant l'ensemble des formes que peut prendre un mot. (fr)
  • Paradigma (do latim tardio paradigma, do grego παράδειγμα, derivado de παραδείκνυμι «mostrar, apresentar, confrontar») é um conceito das ciências e da epistemologia (a teoria do conhecimento) que define um exemplo típico ou modelo de algo. É a representação de um padrão a ser seguido. É um pressuposto filosófico, matriz, ou seja, uma teoria, um conhecimento que origina o estudo de um campo científico; uma realização científica com métodos e valores que são concebidos como modelo; uma referência inicial como base de modelo para estudos e pesquisas. (pt)
  • В науке и философии паради́гма (от др.-греч. παράδειγμα, «шаблон, пример, образец» < παραδείκνυμι — «представлять») означает определённый набор концепций или шаблонов мышления, включая теории, методы исследования, постулаты и стандарты, в соответствии с которыми осуществляются последующие построения, обобщения и эксперименты в области. Одно из первых и наиболее известных упоминаний понятия встречается в диалогах Платона, где он использовал его в значении первообраза самопорождения космоса. (ru)
  • Парадигма (дав.-гр. παράδειγμα, paradeigma — приклад, зразок) — багатозначне поняття, яке залежно від контексту може означати певний, обумовлений часом та обставинами як сталий на певний період: стиль, традицію, концепцію, генеральну ідею, закон — за зміною котрих можна застосувати граничні умови — зміни парадигми: (uk)
rdfs:label
  • Paradigm (en)
  • نموذج فكري (ar)
  • Paradigma (ca)
  • Paradigma (cs)
  • Paradigma (de)
  • Paradigmo (eo)
  • Paradigma (es)
  • Paradigma zientifikoa (Khun) (eu)
  • Paradigme (fr)
  • Paradigma (in)
  • パラダイム (ja)
  • Paradigma (it)
  • 패러다임 (ko)
  • Paradygmat (pl)
  • Paradigma (wetenschapsfilosofie) (nl)
  • Paradigma (pt)
  • Paradigm (sv)
  • Парадигма (философия) (ru)
  • Парадигма (філософія) (uk)
  • 范式 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:notableIdea of
is dbo:publisher of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:notableIdeas of
is dbp:publisher of
is dbp:team of
is gold:hypernym of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License