| dbo:abstract
|
- Obsahová analýza (anglicky content analysis) nebo také věcná analýza spadající do kvantitativních analýz je podle České terminologické databáze knihovnictví a informační vědy (TDKIV) definována jako: „analýza obsahu dokumentu zahrnující metody a pravidla pro stanovení tematiky dokumentu, případně časového a prostorového hlediska, čtenářského určení a formy dokumentu. Slovní vyjádření obsahu dokumentu v přirozeném jazyce je transformováno do věcných selekčních údajů v procesu věcného pořádání nebo do vět v procesu sémantické redukce textu dokumentu“. (cs)
- تحليل المضمون (بالإنجليزية: Content Analysis) إذا أراد باحث الوقوف على محتوى الاتصال، أو أراد دراسة ثقافة مجتمع، أو إجراء دراسة تحليلية لعملية التفاعل الاجتماعي، فإنه يستخدم تحليل المضمون. وتحليل المضمون هو أسلوب أو أداة يستخدمها الباحث ضمن أساليب وأدوات أخرى، في إطار منهج متكامل، هو منهج «الحصر» في الدراسات الإعلامية. (ar)
- Die Inhaltsanalyse (englisch content analysis) ist ein Methodenbündel der empirischen Sozialwissenschaften. Gegenstand ist die Analyse der Inhalte von Kommunikation, die in Form von Texten, etwa als verschriftlichte Interviews oder Zeitungsartikel vorliegen. Unter inhaltsanalytischen Techniken versteht man im Allgemeinen die quantitative Auswertung von Texten, die alleine oder in Verbindung mit qualitativen Methoden wie qualitative Inhaltsanalysen oder Diskursanalysen gebraucht werden können. (de)
- Content analysis is the study of documents and communication artifacts, which might be texts of various formats, pictures, audio or video. Social scientists use content analysis to examine patterns in communication in a replicable and systematic manner. One of the key advantages of using content analysis to analyse social phenomena is its non-invasive nature, in contrast to simulating social experiences or collecting survey answers. Practices and philosophies of content analysis vary between academic disciplines. They all involve systematic reading or observation of texts or artifacts which are assigned labels (sometimes called codes) to indicate the presence of interesting, meaningful pieces of content. By systematically labeling the content of a set of texts, researchers can analyse patterns of content quantitatively using statistical methods, or use qualitative methods to analyse meanings of content within texts. Computers are increasingly used in content analysis to automate the labeling (or coding) of documents. Simple computational techniques can provide descriptive data such as word frequencies and document lengths. Machine learning classifiers can greatly increase the number of texts that can be labeled, but the scientific utility of doing so is a matter of debate. Further, numerous computer-aided text analysis (CATA) computer programs are available that analyze text for pre-determined linguistic, semantic, and psychological characteristics. (en)
- El análisis de contenidos (en inglés, content analysis) es una técnica de investigación social y bibliométrica para estudiar los mensajes. Earl Babbie lo define como "el estudio de las comunicaciones humanas materializadas tales como los libros, los sitios web, las pinturas y las leyes" [cita requerida]. El análisis de contenido parte del principio de que examinando textos es posible conocer no solo su significado, sino información al respecto de su modo de producción. Es decir, trata los textos no solo como signos dotados de un significado conocido por su emisor, sino como indicios que dicen sobre ese mismo emisor, o generalizando, indicios sobre el modo de producción de un texto.[cita requerida] Dado que el análisis de contenido es una técnica, este requiere una teoría que fundamente el análisis y los resultados.[cita requerida] El análisis de contenido puede resultarnos una técnica muy útil para analizar diferentes aspectos en el área de las ciencias sociales, como por ejemplo la comunicación humana. (es)
- Analisis isi adalah sebuah teknik yang digunakan untuk menganalisis dan memahami teks. Analisis isi juga dapat diartikan sebagai Teknik penyelidikan yang berusaha menguraikan secara objektif, sistematik dan . Menurut analisis seperti ini disebut dengan semantik kuntitatif. Peneliti dapat belajar banyak tentang masyarakat dengan menganalisis koran, majalah, program televisi atau musik. Para peneliti yang menggunakan analisis isi tidak mempelajari orang-orang, tetapi mempelajari komunikasi yang diciptakan oleh orang tersebut. Teknik ini terutama dipakai dalam bidang , psikologi sosial dan ilmu politik. Selain itu, Analisis isi juga digunakan untuk mengukur perubahan budaya dan mempelajari berbagai aspek budaya. Sosiolog juga menggunakannya sebagai cara tidak langsung untuk menentukan bagaimana kelompok-kelompok sosial dipandang. Misalnya mereka akan meneliti bagaimana orang Amerika-Afrika digambarkan dalam acara televisi atau bagaimana perempuan digambarkan dalam iklan. (in)
- L’analyse de contenu est une des méthodologies qualitatives utilisées dans les sciences sociales et humaines. On retrouve par exemple des approches en analyse de contenu en sociologie, en communication, en linguistique, en psychologie. (fr)
- 内容分析（ないようぶんせき、英: content analysis、あるいはテキスト分析、文章分析）は、マスメディア研究やコミュニケーション研究などの社会科学において、雑誌や新聞記事等の文章の内容や、テレビ番組の内容、コミュニケーション内容(メッセージ)を、客観的かつ数量的に分析するための。本やウェブサイトや絵画や法律など、記録されたコミュニケーションの研究。インタビュー内容の分析のために社会科学においてよく用いられる他、文献学、解釈学、記号論において、意味の作者や信憑性に関して文章を研究するための研究方法論でもある。 ハロルド・ラスウェルによれば、内容分析の主な問とは、「誰に対して、なぜ、何の範囲と何の効果のために、誰か何を言っているのか」ということである。Kimberly A. Neuendorf (2002)は、内容分析の6部分による定義を提唱している。それは「内容分析は、科学的研究法（客観性-、デザイン、信頼性、有効性、概括、、仮説検証に対する注意を含む）を使用しているメッセージの量的または質的な技術による詳細な分析。それは、測定される変数の種類や、作られ発表されたメッセージにおける文章の種類により制限されない」ということである。 内容分析は、もともとは新聞記事の面積を測定したり、出てくる単語の量を測定するなどの方法が用いられてきたが、近年は、コンピューターの使用により、より高度な統計学を用いた分析も行われている。 (ja)
- 내용분석 또는 콘텐츠 분석은 문서 및 소통의 인공산물에 관한 연구이며 다양한 포맷의 텍스트, 사진, 오디오, 비디오가 될 수 있다. 사회과학자들은 내용분석을 사용하여 반복 가능한 체계적인 방식으로 소통의 패턴을 검사한다. 사회현상을 분석하기 위하여 내용분석을 이용할 때의 주된 이점들 가운데 하나는 사회경험을 시뮬레이트하거나 조사 답변을 수집하는 것과는 대비되는 피침투적인 특성이다. 내용분석의 실천과 철학은 학문에 따라 다양하다. 이것들은 관심있고 의미있는 내용의 존재를 지시하기 위해 레이블(이른바 코드)이 할당된 텍스트나 인공물의 체계적인 읽기 또는 관찰이 수반된다. 텍스트의 집합 내용에 체계적으로 레이블을 붙임으로써 연구자들은 통계 모형을 사용하여 양적으로 내용 패턴을 분석하거나 질적 방식을 사용하여 텍스트 내 내용의 의미를 분석할 수 있다. 문서의 레이블링(코딩)을 자동화하기 위해 내용 분석에 컴퓨터가 사용되는 빈도가 늘어나고 있다. 단순 계산 기법은 단어의 주기와 문서 길이와 같은 서술적 데이터를 제공할 수 있다. 기계 학습 분류자들은 레이블링이 가능한 텍스트의 수를 상당 부분 증가시킬 수 있으나 이러한 일을 하는데 있어 과학적 유용성은 논란의 대상이다. 이뿐 아니라 미리 정의된 언어학적, 시맨틱, 심리학적 특징에 대해 텍스트를 분석할 목적으로 수많은 컴퓨터 지원 텍스트 분석(computer-aided text analysis, CATA) 컴퓨터 프로그램들을 이용할 수 있다. (ko)
- L'analisi del contenuto è un insieme ampio ed eterogeneo di tecniche manuali o assistite da computer di interpretazione contestualizzata di documenti provenienti da processi di comunicazione in senso proprio (testi) o di significazione (tracce e manufatti), aventi come obiettivo finale la produzione di inferenze valide e attendibili". La locuzione «analisi del contenuto» è storicamente controversa e ancora oggi viene associata a un insieme piuttosto ampio ed eterogeneo di definizioni, metodi, pratiche e strumenti". Ad un elevato livello di generalizzazione, l'analisi del contenuto (dall'inglese content analysis) è una famiglia di tecniche appartenenti al dominio delle scienze sociali orientate allo studio del contenuto di quei tipi di che, con Hodder, possiamo definire "documenti silenziosi" (mute evidence), ossia testi e artefatti. Più nello specifico, tenuto conto degli sviluppi più recenti della letteratura di riferimento, la documentazione empirica tipicamente sottoposta a scrutinio con l'analisi del contenuto proviene o da processi di comunicazione strictiore sensu (ovvero processi in cui esiste un'emittente che attiva il processo comunicativo e un codice sufficientemente condiviso tra emittente e destinatario) o da processi che, in semiotica, sono di solito chiamati di significazione (assenza dell'emittente e di un codice condiviso, la semiosi si sviluppa per abduzione). In accordo a quanto detto, possono essere propriamente definiti testi (scritti, audiovisivi, iconici, multimediali, ecc.) i documenti che provengono da processi di comunicazione in senso stretto; quelli che derivano da processi di significazione si dividono in tracce e manufatti. A partire dagli anni novanta la crescente diffusione dei software per l'analisi dei testi ha impresso una notevole accelerazione all'uso dei documenti nella (impiegati anche in ambiti diversi da quello delle comunicazioni di massa), determinando la crescita esponenziale di applicazioni e soluzioni. (it)
- Inhoudsanalyse is een methode uit de empirische sociale wetenschappen. Onderwerp is de analyse van de inhoud van communicatie die in de vorm van teksten beschikbaar is, bijvoorbeeld krantenartikelen of uitgeschreven interviews. Onder inhoudsanalytische technieken verstaat men doorgaans de kwantitatieve analyse van teksten, die eigenstandig of in verbinding met kwalitatieve methoden zoals kwalitatieve inhoudsanalyse of discoursanalyse gebruikt kan worden. (nl)
- Analiza treści – jedna z metod badawczych w socjologii i pokrewnych naukach społecznych, polegająca na ustalaniu i opisywaniu językowych cech tekstów w celu wyjaśniania niejęzykowych własności ich autorów (postawy, oceny, zamiary). Stosowana jest zarówno dla form słownych, jak i graficznych, często wówczas, gdy nie jest możliwe zdobycie informacji poprzez bezpośredni kontakt z przedstawicielami badanej populacji, a określić można dzięki niej np. rozległe procesy zachodzące w różnych okresach historycznych. Stosowana jest też w celu uzyskania obrazu treści i określenia stanowiska nadawcy w danej sprawie lub jego przekonań, np.: światopoglądowych, politycznych czy wyznaniowych. Analiza treści przekazów medialnych stosowana jest w celu rozpoznania wizerunku danej marki, osoby lub organizacji oraz jej stosunku do danego zagadnienia, wydarzenia lub zjawiska. W pierwszym etapie identyfikuje się i klasyfikuje treści i znaczenia „konfiguracji językowych”, przy czym poza językowym kontekstem znaczeń, wyrażonym w tekście explicite, istotne jest odniesienie się do kontekstu sytuacyjnego. W drugim etapie następuje wnioskowanie o zmiennych niejęzykowych, dotyczących:
* nadawcy tekstu;
* założeń na temat odbiorcy formułowanych przez nadawcę;
* możliwych reakcji odbiorcy na tekst;
* właściwości systemu społeczno-kulturowego odbiorcy i nadawcy. (pl)
- A análise de conteúdo é uma metodologia para as ciências sociais para estudos de conteúdo em Comunicação e textos que parte de uma perspectiva , analisando numericamente a frequência de ocorrência de determinados termos, construções e referências em um dado texto. Em Comunicação, é freqüentemente usada como contraponto à análise do discurso, eminentemente qualitativa. A análise de conteúdo incide sobre várias mensagens, desde obras literárias, até entrevistas. O investigador tenta construir um conhecimento analisando o “discurso”, a disposição e os termos utilizados pelo locutor. O investigador necessita assim de utilizar métodos de análise de conteúdo que implicam a aplicação de processos técnicos relativamente precisos, não se devendo preocupar apenas com aspectos formais, estes servem somente de indicadores de actividade cognitiva do locutor. (pt)
- Контент-ана́лиз (от англ. contents — содержание, содержимое) или ана́лиз содержа́ния — стандартный метод исследования в области общественных наук, предметом анализа которого является содержание текстовых массивов и продуктов коммуникативной корреспонденции. В отечественной исследовательской традиции контент-анализ определяется как количественный анализ текстов и текстовых массивов с целью последующей содержательной интерпретации выявленных числовых закономерностей. Контент-анализ применяется при изучении источников, инвариантных по структуре или существу содержания, но внешне бытующих как несистематизированный, беспорядочно организованный текстовый материал. Философский смысл контент-анализа как исследовательского метода состоит в восхождении от многообразия текстового материала к абстрактной модели содержания текста (понятийно-категориальный аппарат, двусмыслия, коллизии, парадоксы). В указанном смысле, контент-анализ является одной из номотетических исследовательских процедур, используемых в сфере применения идиографических методов. Выделяют два основных типа контент-анализа: количественный и качественный. (ru)
- Innehållsanalys (engelska content analysis) är en empirisk vetenskaplig metod som används för att dra slutsatser om innehållet i olika slag av kommunikation, till exempel intervjuer, observationsprotokoll eller tidningsartiklar. (sv)
- 內容分析法（Content analysis），又稱為文本分析（textual analysis）。運用於18世紀的瑞典，自1930年隨著宣傳分析和傳播研究的發展而興起。此方法最先被用在報紙內容分析研究，隨著研究方法的成熟，和電腦科技與統計軟體的進步，已被廣泛的運用在傳播學和其他社會學科，並成為了重要的研究方法之一。根據Bowers提出內容分析法的定義，不是針對內心是否客觀而且有系統或量化，而是內容分析的價值，即是傳播內容利用系統客觀和量化方式加以歸類統計，並根據這些類別的數字作敘述性的解釋。透過量化的技巧和質的分析，以客觀和系統的態度對文件內容進行研究和分析，分析傳播內容中各種語言和特性，不僅分析傳播內容的訊息，而且分析傳播內容對於整個傳播過程所發生的影響，藉以推論產生該項內容的環境背景和意義的一種研究。 (zh)
- Контент-аналіз — якісно-кількісний метод вивчення , який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, котрі висловлюються чи навпаки приховуються у документах, так і внутрішні закономірності самого об'єкта дослідження. Популярність контент-аналізу ґрунтується на тому, що цей метод дозволяє виміряти людську поведінку (якщо вважати, що вербальна поведінка є її формою). На відміну від опитувань, контент-аналіз вимірює не те, що люди говорять, що зробили чи зроблять, а те, що вони справді зробили. Може використовуватися як основний метод дослідження (наприклад, контент-аналіз тексту при дослідженні політичної спрямованості газети), в поєднанні з іншими методами (наприклад, в дослідженні ефективності функціонування засобів масової інформації), допоміжний або контрольний (наприклад, при класифікації відповідей на відкриті запитання анкет). Виділяють два основних типи контент-аналізу: кількісний і якісний. Якщо кількісний аналіз націлений на виявлення частоти окремих тем, слів або символів, що містяться у , то якісний аналіз пов'язаний з фіксуванням нетривіальних висловлювань, мовних інтонацій з розумінням цінності змісту повідомлення. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Obsahová analýza (anglicky content analysis) nebo také věcná analýza spadající do kvantitativních analýz je podle České terminologické databáze knihovnictví a informační vědy (TDKIV) definována jako: „analýza obsahu dokumentu zahrnující metody a pravidla pro stanovení tematiky dokumentu, případně časového a prostorového hlediska, čtenářského určení a formy dokumentu. Slovní vyjádření obsahu dokumentu v přirozeném jazyce je transformováno do věcných selekčních údajů v procesu věcného pořádání nebo do vět v procesu sémantické redukce textu dokumentu“. (cs)
- تحليل المضمون (بالإنجليزية: Content Analysis) إذا أراد باحث الوقوف على محتوى الاتصال، أو أراد دراسة ثقافة مجتمع، أو إجراء دراسة تحليلية لعملية التفاعل الاجتماعي، فإنه يستخدم تحليل المضمون. وتحليل المضمون هو أسلوب أو أداة يستخدمها الباحث ضمن أساليب وأدوات أخرى، في إطار منهج متكامل، هو منهج «الحصر» في الدراسات الإعلامية. (ar)
- Die Inhaltsanalyse (englisch content analysis) ist ein Methodenbündel der empirischen Sozialwissenschaften. Gegenstand ist die Analyse der Inhalte von Kommunikation, die in Form von Texten, etwa als verschriftlichte Interviews oder Zeitungsartikel vorliegen. Unter inhaltsanalytischen Techniken versteht man im Allgemeinen die quantitative Auswertung von Texten, die alleine oder in Verbindung mit qualitativen Methoden wie qualitative Inhaltsanalysen oder Diskursanalysen gebraucht werden können. (de)
- L’analyse de contenu est une des méthodologies qualitatives utilisées dans les sciences sociales et humaines. On retrouve par exemple des approches en analyse de contenu en sociologie, en communication, en linguistique, en psychologie. (fr)
- Inhoudsanalyse is een methode uit de empirische sociale wetenschappen. Onderwerp is de analyse van de inhoud van communicatie die in de vorm van teksten beschikbaar is, bijvoorbeeld krantenartikelen of uitgeschreven interviews. Onder inhoudsanalytische technieken verstaat men doorgaans de kwantitatieve analyse van teksten, die eigenstandig of in verbinding met kwalitatieve methoden zoals kwalitatieve inhoudsanalyse of discoursanalyse gebruikt kan worden. (nl)
- Innehållsanalys (engelska content analysis) är en empirisk vetenskaplig metod som används för att dra slutsatser om innehållet i olika slag av kommunikation, till exempel intervjuer, observationsprotokoll eller tidningsartiklar. (sv)
- 內容分析法（Content analysis），又稱為文本分析（textual analysis）。運用於18世紀的瑞典，自1930年隨著宣傳分析和傳播研究的發展而興起。此方法最先被用在報紙內容分析研究，隨著研究方法的成熟，和電腦科技與統計軟體的進步，已被廣泛的運用在傳播學和其他社會學科，並成為了重要的研究方法之一。根據Bowers提出內容分析法的定義，不是針對內心是否客觀而且有系統或量化，而是內容分析的價值，即是傳播內容利用系統客觀和量化方式加以歸類統計，並根據這些類別的數字作敘述性的解釋。透過量化的技巧和質的分析，以客觀和系統的態度對文件內容進行研究和分析，分析傳播內容中各種語言和特性，不僅分析傳播內容的訊息，而且分析傳播內容對於整個傳播過程所發生的影響，藉以推論產生該項內容的環境背景和意義的一種研究。 (zh)
- Content analysis is the study of documents and communication artifacts, which might be texts of various formats, pictures, audio or video. Social scientists use content analysis to examine patterns in communication in a replicable and systematic manner. One of the key advantages of using content analysis to analyse social phenomena is its non-invasive nature, in contrast to simulating social experiences or collecting survey answers. (en)
- El análisis de contenidos (en inglés, content analysis) es una técnica de investigación social y bibliométrica para estudiar los mensajes. Earl Babbie lo define como "el estudio de las comunicaciones humanas materializadas tales como los libros, los sitios web, las pinturas y las leyes" [cita requerida]. Dado que el análisis de contenido es una técnica, este requiere una teoría que fundamente el análisis y los resultados.[cita requerida] (es)
- Analisis isi adalah sebuah teknik yang digunakan untuk menganalisis dan memahami teks. Analisis isi juga dapat diartikan sebagai Teknik penyelidikan yang berusaha menguraikan secara objektif, sistematik dan . Menurut analisis seperti ini disebut dengan semantik kuntitatif. Peneliti dapat belajar banyak tentang masyarakat dengan menganalisis koran, majalah, program televisi atau musik. Para peneliti yang menggunakan analisis isi tidak mempelajari orang-orang, tetapi mempelajari komunikasi yang diciptakan oleh orang tersebut. Teknik ini terutama dipakai dalam bidang , psikologi sosial dan ilmu politik. Selain itu, Analisis isi juga digunakan untuk mengukur perubahan budaya dan mempelajari berbagai aspek budaya. Sosiolog juga menggunakannya sebagai cara tidak langsung untuk menentukan bagaim (in)
- L'analisi del contenuto è un insieme ampio ed eterogeneo di tecniche manuali o assistite da computer di interpretazione contestualizzata di documenti provenienti da processi di comunicazione in senso proprio (testi) o di significazione (tracce e manufatti), aventi come obiettivo finale la produzione di inferenze valide e attendibili". (it)
- 내용분석 또는 콘텐츠 분석은 문서 및 소통의 인공산물에 관한 연구이며 다양한 포맷의 텍스트, 사진, 오디오, 비디오가 될 수 있다. 사회과학자들은 내용분석을 사용하여 반복 가능한 체계적인 방식으로 소통의 패턴을 검사한다. 사회현상을 분석하기 위하여 내용분석을 이용할 때의 주된 이점들 가운데 하나는 사회경험을 시뮬레이트하거나 조사 답변을 수집하는 것과는 대비되는 피침투적인 특성이다. 내용분석의 실천과 철학은 학문에 따라 다양하다. 이것들은 관심있고 의미있는 내용의 존재를 지시하기 위해 레이블(이른바 코드)이 할당된 텍스트나 인공물의 체계적인 읽기 또는 관찰이 수반된다. 텍스트의 집합 내용에 체계적으로 레이블을 붙임으로써 연구자들은 통계 모형을 사용하여 양적으로 내용 패턴을 분석하거나 질적 방식을 사용하여 텍스트 내 내용의 의미를 분석할 수 있다. (ko)
- 内容分析（ないようぶんせき、英: content analysis、あるいはテキスト分析、文章分析）は、マスメディア研究やコミュニケーション研究などの社会科学において、雑誌や新聞記事等の文章の内容や、テレビ番組の内容、コミュニケーション内容(メッセージ)を、客観的かつ数量的に分析するための。本やウェブサイトや絵画や法律など、記録されたコミュニケーションの研究。インタビュー内容の分析のために社会科学においてよく用いられる他、文献学、解釈学、記号論において、意味の作者や信憑性に関して文章を研究するための研究方法論でもある。 ハロルド・ラスウェルによれば、内容分析の主な問とは、「誰に対して、なぜ、何の範囲と何の効果のために、誰か何を言っているのか」ということである。Kimberly A. Neuendorf (2002)は、内容分析の6部分による定義を提唱している。それは「内容分析は、科学的研究法（客観性-、デザイン、信頼性、有効性、概括、、仮説検証に対する注意を含む）を使用しているメッセージの量的または質的な技術による詳細な分析。それは、測定される変数の種類や、作られ発表されたメッセージにおける文章の種類により制限されない」ということである。 (ja)
- Analiza treści – jedna z metod badawczych w socjologii i pokrewnych naukach społecznych, polegająca na ustalaniu i opisywaniu językowych cech tekstów w celu wyjaśniania niejęzykowych własności ich autorów (postawy, oceny, zamiary). Stosowana jest zarówno dla form słownych, jak i graficznych, często wówczas, gdy nie jest możliwe zdobycie informacji poprzez bezpośredni kontakt z przedstawicielami badanej populacji, a określić można dzięki niej np. rozległe procesy zachodzące w różnych okresach historycznych. Stosowana jest też w celu uzyskania obrazu treści i określenia stanowiska nadawcy w danej sprawie lub jego przekonań, np.: światopoglądowych, politycznych czy wyznaniowych. Analiza treści przekazów medialnych stosowana jest w celu rozpoznania wizerunku danej marki, osoby lub organizacji (pl)
- A análise de conteúdo é uma metodologia para as ciências sociais para estudos de conteúdo em Comunicação e textos que parte de uma perspectiva , analisando numericamente a frequência de ocorrência de determinados termos, construções e referências em um dado texto. Em Comunicação, é freqüentemente usada como contraponto à análise do discurso, eminentemente qualitativa. (pt)
- Контент-ана́лиз (от англ. contents — содержание, содержимое) или ана́лиз содержа́ния — стандартный метод исследования в области общественных наук, предметом анализа которого является содержание текстовых массивов и продуктов коммуникативной корреспонденции. Выделяют два основных типа контент-анализа: количественный и качественный. (ru)
- Контент-аналіз — якісно-кількісний метод вивчення , який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, котрі висловлюються чи навпаки приховуються у документах, так і внутрішні закономірності самого об'єкта дослідження. Популярність контент-аналізу ґрунтується на тому, що цей метод дозволяє виміряти людську поведінку (якщо вважати, що вербальна поведінка є її формою). На відміну від опитувань, контент-аналіз вимірює не те, що люди говорять, що зробили чи зроблять, а те, що вони справді зробили. (uk)
|
